Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Колі́нці — село Тлумацької міської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
| село Колінці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Громада | Тлумацька міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1380 |
| Населення | 835 |
| Площа | 12,3 км² |
| Густота населення | 74,07 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78005 |
| Телефонний код | +380 03479 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°50′47″ пн. ш. 24°57′46″ сх. д. / 48.84639° пн. ш. 24.96278° сх. д.Координати: 48°50′47″ пн. ш. 24°57′46″ сх. д. / 48.84639° пн. ш. 24.96278° сх. д. |
| Водойми | Дустрів |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78000, Івано-Франківська обл., Івано-Франківського р-н, м. Тлумач, вул. Івана Макуха, 12 |
| Карта | |
  Колінці | |
 Колінці | |
| Мапа | |
| | |
Історія села Колінці
Перша писемна згадка про село Колінці - 1380 р. Краєзнавець М.Миронюк віднайшов у Краківському архіві (Польща) документ, датований цим роком. Заснував село великий галицький магнат Кола (також Коля, Кова) з Дельова (або Далєю(йо)ва). Його нащадки були власниками села у 14-16 ст. У 1521 р. дідич Миколай Кола отримав у короля Сігізмунда І Старого привілей на локацію міста на ґрунті власного села Колінці (пол. Kolince) в Галицькій землі та дозвіл на організацію 2-х щорічних ярмарків, щотижневих торгів.
Походження назви села
Первинна назва Колінці походить від особової назви. Заснував його великий галицький магнат Кола (також Коля, Кова) з Дельова (або Далєю(йо)ва).
Прикметник: "колинецький", а не "колінцівський".
Найдавніші поселення на території села
- Сліди давніх людей кам'яної доби культури пізнього палеоліту (40-14 тис. років до н.е.), виявлені археологом В.Василенком в урочищах "Гори" та "Пригорода".
- Мезоліт (IX-VIII тис.років до н.е.), характерний для урочищ "Над ставом" і "Став".
- Представники енеолітичної доби - трипільці (IV-III тис.до н.е.) - селилися в урочищі "Кіпці".
- В урочищі "Царинка" (лівий берег потічка Гуркало) проживали племена культури фракійського гольдштату періоду раннього заліза ( XI-VII ст. до н.е.).
- Виявлено сліди проживання на території села слов'янських племен.
Землі та населення
- За часів польського й австрійського панування землями володіли Сапєги, Любомирські, Добровольські, Биковські, Рильські, Зьолецькі.
Загальна площа ріллі в селі у 1883 році снановила 1402 морги. Орної землі пан мав 628 моргів, а селяни - 381, лук та городів у пана - 190 моргів, у селян - 123. Пасовиськ відповідно 221 та 3. Лісів пан мав 357 моргів, а селяни - жодного.
- У 1871 році в селі проживало 633 особи, у 1889-му - 1185, а в 1901-му - 1264.
У 1934-1939 рр. село входило до об’єднаної сільської ґміни Тлумач Тлумацького повіту.
У 1939 році в селі проживало 1 670 мешканців, з них 1 500 українців-грекокатоликів, 120 українців-римокатоликів, 40 поляків і 10 євреїв
Колгосп
23.01.1941 року створено ініціативну групу з об'єднання селянських господарств.
І вже у березні 1941 року в селі почав діяти колгосп ім.Тимошенка.
1949р. - завершено колективізацію в селі.
1959р. - колгосп приєднали до Тлумача.
1961р. - створено колгосп ім.Дзержинського, який у 80-х роках знову приєднали до Тлумача.
1994р. - створено спілку "Колінці".
2000 р. - ліквідовано спілку.На даний час більшість земель села обробляються спільним українсько-німецьким ТоВ"Агро-Штерн"
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Тлумацької міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тлумацького району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району.
Школа
1850 р. - почала функціонувати у селі однокласна парафіяльна школа.
У 1911р. - її реорганізовано на двокласну. Директорував Лев Кликайло. Якийсь час діти навчалися у помешканні І.Яцюка.
Першим із місцевих жителів на вчителя вивчився Д.Марчук, а з жінок - Є.Вакун.
З 1937 по 1944 директором початкової школи був А.Кічкун.
У 1944-1946 роках школою завідував Марчук Д, а з 1946 по 1949 - фронтовик Шуліпа І.
В 1949-50 рр.управління школою взяв на себе український патріот Кохан Петро, якого енкаведисти розстріляли.
З 1951 по 1972 рік завідувачем початкової школи райвно призначило Костика Д.Ю.
В 1972 році завершено добудову чотирьох класних кімнат і школа стала восьмирічною. Директором був призначений Чігур І.В.
У 1990 році завершено будівництво нової школи.
З 1945 по 2005 роки школу закінчив 1061 учень.
П'ятеро випускників отримали золоті, а троє - срібні медалі. Вищу освіту здобули 139 колишніх учнів, з них педагогічну - 54, фінансову, економічну, бухгалтерську - 35, інженерну - 25, лікарську і фармацевтичну - 8, юридичну - 4, агрономічну та ветлікаря - 6, музичну - 1. Маємо трьох журналістів і трьох художників. Офіцерами стали шестеро осіб, священиками - двоє.
Наука
Коргуник А.А.(1965 р.н.) захистив кандидатську дисертацію з питань церковної юриспруденції,у 2002 році - докторську. Доктор східного канонічного права.
Фицик І.Д.(1964 р.н.). Кандидат філософських наук з 1996 року.
Самборський П.О. (1945 р.н.) - заслужений раціоналізатор УРСР (1988р.).
Спорт
Самборський В.Д. (1955 р.н.) - майстер спорту з важкої атлетики.
Самборський І.Д. ( 1961 р.н.) - майстер спорту з важкої атлетики.
Фицик І.Д. (1964 р.н.) - майстер спорту з хокею на траві, воротар.
Морикіт І.М (1970 р.н.) - перший дорослий розряд з вільної боротьби.
Культурно-освітні товариства
В 1901 р. в с.Колінці товариство "Просвіта" очолив Яцюк І.
В 1906 р. головою "Просвіти" обрали пароха В.Кисілевського.
27 аматорів входили до однойменного гуртка , яким у тридцятих роках керував Онуфрій Самборський, бібліотекою - Марко Водославський (1911-2005),
згодом - в'язень сталінських таборів (12 років).
1939р. Ліквідовано "Просвіту" більшовицькими властями.
У 90-х роках XX століття відновлено "Просвіту" , яку очолює М.І.Камінська.
Товариство "Січ" очолив Яцюк А., а потім - "Луг".
В 30-х роках XX століття діяло товариство "Каменярі".
1929 р. - в селі діяли кооперативи "Ощадність", "Молочарня".
В 90-х роках аматори села на чолі з І.Базівим виступали в Києві в Палаці "Україна".Вони - учасники обласних та районних конкурсів.
Церква
З 1766 року церква в с.Колінці має статус братської.
У 1812 році церква села злучена з церквою Успенія Діви Марії (Гринівці).
У 1871 році парохом був Бородайкевич Емилян (1840 року народження).
У 1900 році побудовано в селі церкву на місці старого цвинтаря. Будували гуцули з Яворова,
а розмальовували художники з Тисмениці. У церкві були роботи художника Монастирського (молодшого)
У 1901 році парохом став В. Кисілевський (1856 р.н.)
У 1925 році парохом призначено З. Кисілевського (1893 року народження).
У 1959 радянська влада закрила церкву і готувала її під музей атеїзму.
У 1989 році богослужіння відновлено. Під час легалізації УГКЦ частина селян відійшла до неї, а частина - до УАПЦ.
Священиками були Володимир Війтишин та Василь Стадник.
1992р. Приміщення церкви передано УГКЦ.
У 2000 році церква згоріла.
У 2003 році громада УАПЦ освятила новозбудовану церкву.настоятель прот. Василь Моздір (с. Чорнолізці)
У 2005 році завершено будівництво нової греко-католицької церкви. настоятель о. Микола Притула (с. Хотимир)
Мартиролог полеглих за волю України
У лавах УСС та УГА полягло 6 відчайдухів.
У катівнях НК, ГПУ, НКВД пересталися битися серця сімох наших односельців.
В концтаборах і тюрмах нацистів загинуло семеро патріотів, прилюдно забили двох.
У лавах УПА поліг 21 борець.
В радянських тюрмах 1944 - 1953рр. закатовано 11 осіб, а четверо безневинно забиті енкаведистами.
В депортації загинув один односельчанин.
Всього на совісті совітів - 61 житель із с.Колінці.
Воєнні лихоліття
2 липня 1941 року село окупували нацисти.
6 липня 1941 року освячено символічну могилу борцям за волю України.
Із села нацисти вивезли 76 осіб: 24 жінки і 52 чоловіків.
На війну з нацистами мобілізовано 85 односельчан. Не повернулися з війни 55 осіб.
Сьогодні в селі живуть 2 ветерани другої світової.
26 липня 1944 року німці покинули село, у яке вступили радянські війська.
З 1944 по 1991 роки в селі діяв радянський режим.
Географія села
Загальні відомості
Художники слова нашого села
- Лесів В.П. (1949 р.н.), член Національної спілки письменників України, автор книг "Дощ із сонячної хмари", "Столике сонце",
лауреат Стефаниківської премії, сценарист народознавчих кінофільмів, фотохудожник.
Заступник головного редактора обласного телебачення "Галичина".
- Штурнак З.В. (1958 р.н.). Видав книгу "Довга дорога додому". Публіцист, член Національної спілки журналістів,
головний редактор редакційно-видавничого комплексу "Злагода".
- Яців Г.І.(1943 р.н)- поетеса, прозаїк, піснярка.Член Національної Спілки майстрів мистецтв України.У 2013році вийшла збірка поезій і прози "На празнику спогадів" за сприяння журналіста Івана Ясенчука.
Пісня про рідні Колінці
Слова Ганни Яців
На рідній землі України
Моє мальовниче село
Мов гілка, мов кетяг калини,
Це часточка серця мого.
Приспів:
Колінці, Колінці рідні мої,
Серцю моєму завжди дорогі.
Де б мене доля в житті не вела,
Я повертаю до свого села.
Воно у садах потопає
Під небом святим голубим.
Дивись, он журавлик літає
Над рідним гніздечком своїм.
Хоч осінню він відлітає
У теплі далекі краї,
Весною до нас прилітає
У Колінці рідні мої.
Приспів.
Як тільки впадуть в трави роси
В саду чути спів солов'я .
Верба розплете свої коси
І чеше їх місяць й зоря.
А сонечко тільки всміхнеться
Зозуля в садочку ку-ку.
Жасмин під вікном ворухнеться
І мальву розбудить струнку.
Приспів.
Здається, немає у світі
Села, щоб зрівнялось з моїм,
Жоржини у нас жовті квіти
З барвінком сплелись голубим.
Дай, Боже, щоб добре жилося,
Щоб діти щасливі росли,
Щоб в полі буяло колосся,
Щоб в Колінцях квіти цвіли.
Примітки
- Felix Kiryk. Kola (Koło) Mikołaj h. Junosza (zm. 1532) // Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków, 1967.— tom ХІІІ/2, zeszyt 57.— S. 286 (пол.)
- admin. Археологія та стародавня історія Тлумацького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 24 березня 2021.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 93.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Тлумацьке благочиння
Посилання
- Боднарчук Д.Ю., Попадинець І.В., Дземан М.П., Ганчак В.В. З історії освіти Тлумаччини.— Івано-Франківськ: «Лілея-НВ», 2007.— Том 1, стор. 259-288.
- Ганчак В.В. Село Колінці (буклет).— Тлумач: РВК «Злагода», 2005.
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koli nci selo Tlumackoyi miskoyi gromadi Ivano Frankivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo Kolinci Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Ivano Frankivskij rajon Gromada Tlumacka miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1380 Naselennya 835 Plosha 12 3 km Gustota naselennya 74 07 osib km Poshtovij indeks 78005 Telefonnij kod 380 03479 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 50 47 pn sh 24 57 46 sh d 48 84639 pn sh 24 96278 sh d 48 84639 24 96278 Koordinati 48 50 47 pn sh 24 57 46 sh d 48 84639 pn sh 24 96278 sh d 48 84639 24 96278 Vodojmi Dustriv Misceva vlada Adresa radi 78000 Ivano Frankivska obl Ivano Frankivskogo r n m Tlumach vul Ivana Makuha 12 Karta Kolinci Kolinci Mapa Kolinci u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina KolinciIstoriya sela KolinciPersha pisemna zgadka pro selo Kolinci 1380 r Krayeznavec M Mironyuk vidnajshov u Krakivskomu arhivi Polsha dokument datovanij cim rokom Zasnuvav selo velikij galickij magnat Kola takozh Kolya Kova z Delova abo Dalyeyu jo va Jogo nashadki buli vlasnikami sela u 14 16 st U 1521 r didich Mikolaj Kola otrimav u korolya Sigizmunda I Starogo privilej na lokaciyu mista na grunti vlasnogo sela Kolinci pol Kolince v Galickij zemli ta dozvil na organizaciyu 2 h shorichnih yarmarkiv shotizhnevih torgiv Pohodzhennya nazvi sela Pervinna nazva Kolinci pohodit vid osobovoyi nazvi Zasnuvav jogo velikij galickij magnat Kola takozh Kolya Kova z Delova abo Dalyeyu jo va Prikmetnik kolineckij a ne kolincivskij Najdavnishi poselennya na teritoriyi sela Slidi davnih lyudej kam yanoyi dobi kulturi piznogo paleolitu 40 14 tis rokiv do n e viyavleni arheologom V Vasilenkom v urochishah Gori ta Prigoroda Mezolit IX VIII tis rokiv do n e harakternij dlya urochish Nad stavom i Stav Predstavniki eneolitichnoyi dobi tripilci IV III tis do n e selilisya v urochishi Kipci V urochishi Carinka livij bereg potichka Gurkalo prozhivali plemena kulturi frakijskogo goldshtatu periodu rannogo zaliza XI VII st do n e Viyavleno slidi prozhivannya na teritoriyi sela slov yanskih plemen Zemli ta naselennya Za chasiv polskogo j avstrijskogo panuvannya zemlyami volodili Sapyegi Lyubomirski Dobrovolski Bikovski Rilski Zolecki Zagalna plosha rilli v seli u 1883 roci snanovila 1402 morgi Ornoyi zemli pan mav 628 morgiv a selyani 381 luk ta gorodiv u pana 190 morgiv u selyan 123 Pasovisk vidpovidno 221 ta 3 Lisiv pan mav 357 morgiv a selyani zhodnogo U 1871 roci v seli prozhivalo 633 osobi u 1889 mu 1185 a v 1901 mu 1264 U 1934 1939 rr selo vhodilo do ob yednanoyi silskoyi gmini Tlumach Tlumackogo povitu U 1939 roci v seli prozhivalo 1 670 meshkanciv z nih 1 500 ukrayinciv grekokatolikiv 120 ukrayinciv rimokatolikiv 40 polyakiv i 10 yevreyiv Kolgosp 23 01 1941 roku stvoreno iniciativnu grupu z ob yednannya selyanskih gospodarstv I vzhe u berezni 1941 roku v seli pochav diyati kolgosp im Timoshenka 1949r zaversheno kolektivizaciyu v seli 1959r kolgosp priyednali do Tlumacha 1961r stvoreno kolgosp im Dzerzhinskogo yakij u 80 h rokah znovu priyednali do Tlumacha 1994r stvoreno spilku Kolinci 2000 r likvidovano spilku Na danij chas bilshist zemel sela obroblyayutsya spilnim ukrayinsko nimeckim ToV Agro Shtern 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 714 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Tlumackoyi miskoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Tlumackogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Ivano Frankivskogo rajonu Shkola 1850 r pochala funkcionuvati u seli odnoklasna parafiyalna shkola U 1911r yiyi reorganizovano na dvoklasnu Direktoruvav Lev Klikajlo Yakijs chas diti navchalisya u pomeshkanni I Yacyuka Pershim iz miscevih zhiteliv na vchitelya vivchivsya D Marchuk a z zhinok Ye Vakun Z 1937 po 1944 direktorom pochatkovoyi shkoli buv A Kichkun U 1944 1946 rokah shkoloyu zaviduvav Marchuk D a z 1946 po 1949 frontovik Shulipa I V 1949 50 rr upravlinnya shkoloyu vzyav na sebe ukrayinskij patriot Kohan Petro yakogo enkavedisti rozstrilyali Z 1951 po 1972 rik zaviduvachem pochatkovoyi shkoli rajvno priznachilo Kostika D Yu V 1972 roci zaversheno dobudovu chotiroh klasnih kimnat i shkola stala vosmirichnoyu Direktorom buv priznachenij Chigur I V U 1990 roci zaversheno budivnictvo novoyi shkoli Z 1945 po 2005 roki shkolu zakinchiv 1061 uchen P yatero vipusknikiv otrimali zoloti a troye sribni medali Vishu osvitu zdobuli 139 kolishnih uchniv z nih pedagogichnu 54 finansovu ekonomichnu buhgaltersku 35 inzhenernu 25 likarsku i farmacevtichnu 8 yuridichnu 4 agronomichnu ta vetlikarya 6 muzichnu 1 Mayemo troh zhurnalistiv i troh hudozhnikiv Oficerami stali shestero osib svyashenikami dvoye Nauka Korgunik A A 1965 r n zahistiv kandidatsku disertaciyu z pitan cerkovnoyi yurisprudenciyi u 2002 roci doktorsku Doktor shidnogo kanonichnogo prava Ficik I D 1964 r n Kandidat filosofskih nauk z 1996 roku Samborskij P O 1945 r n zasluzhenij racionalizator URSR 1988r Sport Samborskij V D 1955 r n majster sportu z vazhkoyi atletiki Samborskij I D 1961 r n majster sportu z vazhkoyi atletiki Ficik I D 1964 r n majster sportu z hokeyu na travi vorotar Morikit I M 1970 r n pershij doroslij rozryad z vilnoyi borotbi Kulturno osvitni tovaristva V 1901 r v s Kolinci tovaristvo Prosvita ocholiv Yacyuk I V 1906 r golovoyu Prosviti obrali paroha V Kisilevskogo 27 amatoriv vhodili do odnojmennogo gurtka yakim u tridcyatih rokah keruvav Onufrij Samborskij bibliotekoyu Marko Vodoslavskij 1911 2005 zgodom v yazen stalinskih taboriv 12 rokiv 1939r Likvidovano Prosvitu bilshovickimi vlastyami U 90 h rokah XX stolittya vidnovleno Prosvitu yaku ocholyuye M I Kaminska Tovaristvo Sich ocholiv Yacyuk A a potim Lug V 30 h rokah XX stolittya diyalo tovaristvo Kamenyari 1929 r v seli diyali kooperativi Oshadnist Molocharnya V 90 h rokah amatori sela na choli z I Bazivim vistupali v Kiyevi v Palaci Ukrayina Voni uchasniki oblasnih ta rajonnih konkursiv Cerkva Z 1766 roku cerkva v s Kolinci maye status bratskoyi U 1812 roci cerkva sela zluchena z cerkvoyu Uspeniya Divi Mariyi Grinivci U 1871 roci parohom buv Borodajkevich Emilyan 1840 roku narodzhennya U 1900 roci pobudovano v seli cerkvu na misci starogo cvintarya Buduvali guculi z Yavorova a rozmalovuvali hudozhniki z Tismenici U cerkvi buli roboti hudozhnika Monastirskogo molodshogo U 1901 roci parohom stav V Kisilevskij 1856 r n U 1925 roci parohom priznacheno Z Kisilevskogo 1893 roku narodzhennya U 1959 radyanska vlada zakrila cerkvu i gotuvala yiyi pid muzej ateyizmu U 1989 roci bogosluzhinnya vidnovleno Pid chas legalizaciyi UGKC chastina selyan vidijshla do neyi a chastina do UAPC Svyashenikami buli Volodimir Vijtishin ta Vasil Stadnik 1992r Primishennya cerkvi peredano UGKC U 2000 roci cerkva zgorila U 2003 roci gromada UAPC osvyatila novozbudovanu cerkvu nastoyatel prot Vasil Mozdir s Chornolizci U 2005 roci zaversheno budivnictvo novoyi greko katolickoyi cerkvi nastoyatel o Mikola Pritula s Hotimir Martirolog poleglih za volyu Ukrayini U lavah USS ta UGA polyaglo 6 vidchajduhiv U kativnyah NK GPU NKVD perestalisya bitisya sercya simoh nashih odnoselciv V konctaborah i tyurmah nacistiv zaginulo semero patriotiv prilyudno zabili dvoh U lavah UPA polig 21 borec V radyanskih tyurmah 1944 1953rr zakatovano 11 osib a chetvero beznevinno zabiti enkavedistami V deportaciyi zaginuv odin odnoselchanin Vsogo na sovisti sovitiv 61 zhitel iz s Kolinci Voyenni liholittya 2 lipnya 1941 roku selo okupuvali nacisti 6 lipnya 1941 roku osvyacheno simvolichnu mogilu borcyam za volyu Ukrayini Iz sela nacisti vivezli 76 osib 24 zhinki i 52 cholovikiv Na vijnu z nacistami mobilizovano 85 odnoselchan Ne povernulisya z vijni 55 osib Sogodni v seli zhivut 2 veterani drugoyi svitovoyi 26 lipnya 1944 roku nimci pokinuli selo u yake vstupili radyanski vijska Z 1944 po 1991 roki v seli diyav radyanskij rezhim Geografiya selaZagalni vidomostiHudozhniki slova nashogo selaLesiv V P 1949 r n chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini avtor knig Dosh iz sonyachnoyi hmari Stolike sonce laureat Stefanikivskoyi premiyi scenarist narodoznavchih kinofilmiv fotohudozhnik Zastupnik golovnogo redaktora oblasnogo telebachennya Galichina Shturnak Z V 1958 r n Vidav knigu Dovga doroga dodomu Publicist chlen Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv golovnij redaktor redakcijno vidavnichogo kompleksu Zlagoda Yaciv G I 1943 r n poetesa prozayik pisnyarka Chlen Nacionalnoyi Spilki majstriv mistectv Ukrayini U 2013roci vijshla zbirka poezij i prozi Na prazniku spogadiv za spriyannya zhurnalista Ivana Yasenchuka Pisnya pro ridni KolinciSlova Ganni Yaciv Na ridnij zemli Ukrayini Moye malovniche selo Mov gilka mov ketyag kalini Ce chastochka sercya mogo Prispiv Kolinci Kolinci ridni moyi Sercyu moyemu zavzhdi dorogi De b mene dolya v zhitti ne vela Ya povertayu do svogo sela Vono u sadah potopaye Pid nebom svyatim golubim Divis on zhuravlik litaye Nad ridnim gnizdechkom svoyim Hoch osinnyu vin vidlitaye U tepli daleki krayi Vesnoyu do nas prilitaye U Kolinci ridni moyi Prispiv Yak tilki vpadut v travi rosi V sadu chuti spiv solov ya Verba rozplete svoyi kosi I cheshe yih misyac j zorya A sonechko tilki vsmihnetsya Zozulya v sadochku ku ku Zhasmin pid viknom voruhnetsya I malvu rozbudit strunku Prispiv Zdayetsya nemaye u sviti Sela shob zrivnyalos z moyim Zhorzhini u nas zhovti kviti Z barvinkom splelis golubim Daj Bozhe shob dobre zhilosya Shob diti shaslivi rosli Shob v poli buyalo kolossya Shob v Kolincyah kviti cvili PrimitkiFelix Kiryk Kola Kolo Mikolaj h Junosza zm 1532 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow 1967 tom HIII 2 zeszyt 57 S 286 pol admin Arheologiya ta starodavnya istoriya Tlumackogo rajonu Zamki vidpochinok ozdorovlennya zcilennya v Galichini ukr Procitovano 24 bereznya 2021 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 93 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Procitovano 12 listopada 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Tlumacke blagochinnyaPosilannyaBodnarchuk D Yu Popadinec I V Dzeman M P Ganchak V V Z istoriyi osviti Tlumachchini Ivano Frankivsk Lileya NV 2007 Tom 1 stor 259 288 ISBN 966 668 111 0 Ganchak V V Selo Kolinci buklet Tlumach RVK Zlagoda 2005 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi