Милува ння село в Івано Франківському районі Івано Франківської області Входить до складу Тисменицької міської громади с

Милува́ння — село в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Тисменицької міської громади.

село Милування
Храм Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ Храм Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Івано-Франківський район
Громада	Тисменицька міська громада
Код КАТОТТГ	UA26040330070056083
Основні дані
Засноване	1437
Населення	1135
Площа	12,65 км²
Густота населення	89,72 осіб/км²
Поштовий індекс	77437
Телефонний код	+380 03436
Географічні дані
Географічні координати	48°58′00″ пн. ш. 24°55′02″ сх. д. / 48.96667° пн. ш. 24.91722° сх. д. / 48.96667; 24.91722Координати: 48°58′00″ пн. ш. 24°55′02″ сх. д. / 48.96667° пн. ш. 24.91722° сх. д. / 48.96667; 24.91722


Місцева влада
Адреса ради	77437 Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Милування, вул. Миру
Карта
Милування
Милування
Мапа

Милування у Вікісховищі

Історія

Перша письмова згадка про село відноситься до 8 квітня 1437 року.

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 7 1/2 лану (близько 175 га) оброблюваної землі.

У 1905–1939 Товариство Вакаційних Осель під патронатом митрополита УГКЦ Андрея Шептицького провадило в селі літні дитячі табори («півоселі [ 6 грудня 2013 у Wayback Machine.]»).

В селі діяла сільськогосподарська школа за сприяння товариства «Просвіта».

У 1934-1939 рр. село входило до об’єднаної сільської ґміни Рошнюв Тлумацького повіту.

У 1939 році в селі проживало 1 500 мешканців, з них 1 480 українців-грекокатоликів і 20 українців-римокатоликів

За 1942-1944 роки з Милуванської сільради, у якій числилося 1420 мешканців, вивезено 310 осіб у Німеччину на примусові роботи.

За даними облуправління МГБ у 1949 р. у Тисменицькому районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Вільшаниця, Милування і Пшеничники.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1131	99.65%
російська	2	0.18%
білоруська	1	0.09%
вірменська	1	0.08%
Усього	1135	100%

Релігія

церква Різдва Пресвятої Богородиці (1869; УГКЦ; мурована).

Відомі люди

Фостун Святомир — український письменник і журналіст, громадський діяч, вояк УПА. Уродженець села.
Гупан Нестор Миколайович — старший науковий співробітник лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук.

Галерея

Сільрада
Магазин
Капличка
Пам'ятник
Гастроном
Водосховище
Пам'ятник Т. Г. Шевченку
Символічна могила борцям за волю України
Клуб
Школа
Капличка
Цвинтар

Примітки

. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 15 грудня 2015.
Милування відзначило День села і відкриття спортивного майданчика. ФОТО
Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 171 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
Остап Далекий. Дві дитячі півоселі. // [ 31 грудня 2020 у Wayback Machine.] Діло, 4.09.1938
. Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 30 липня 2013.
Василь Верига. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів: Світ, 1996. — 448 с.— С. 196.
Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 92.
. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 16 травня 2020.
Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — [ 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
Mylovanje // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 142. — . (англ.)

Посилання

Сайт Верховної Ради України. Села Тисменицького району
Остап Далекий. Дві дитячі півоселі. // Діло, 4.09.1938 [ 31 грудня 2020 у Wayback Machine.]
Погода в селі [ 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 15 грудня 2015.

[2] Милування відзначило День села і відкриття спортивного майданчика. ФОТО

[3] Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 171 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.

[4] Остап Далекий. Дві дитячі півоселі. // [ 31 грудня 2020 у Wayback Machine.] Діло, 4.09.1938

[5] . Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 30 липня 2013.

[6] Василь Верига. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів: Світ, 1996. — 448 с.— С. 196.

[7] Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 92.

[8] . Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 16 травня 2020.

[9] Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — [ 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]

[10] ttps://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/

[11] Mylovanje // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 142. — . (англ.)