Петри́лів — село Тлумацької міської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
село Петрилів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Івано-Франківський район |
Громада | Тлумацька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA26040350300027254 |
Основні дані | |
Засноване | 1378 |
Населення | 676 |
Площа | 14,481 км² |
Густота населення | 46,81 осіб/км² |
Поштовий індекс | 78010 |
Телефонний код | +380 03479 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°58′54″ пн. ш. 25°00′04″ сх. д. / 48.98167° пн. ш. 25.00111° сх. д.Координати: 48°58′54″ пн. ш. 25°00′04″ сх. д. / 48.98167° пн. ш. 25.00111° сх. д. |
Водойми | Дністер |
Місцева влада | |
Адреса ради | 78000, Івано-Франківська обл., Івано-Франківського р-н, м. Тлумач, вул. Івана Макуха, 12 |
Карта | |
Петрилів | |
Петрилів | |
Мапа | |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Тлумацької міської громади.
Розташування
Село розташоване на лівому березі Дністра, у мальовничому куточку Івано- Франківської області, за 30 км від центру громади та 43 км від залізничної станції Івано-Франківськ.
Територіально село ділиться на частини, які мають наступні назви: Ріпники, Забиче, Гора, Кут, Пастівник, Пісок, Мазлі. А за рельєфною складовою ділиться на дві частини: одна знаходиться на дні Дністровського каньйону інша на його схилі, тобто над каньйоном, звідки відкривається чудовий краєвид.
Історія
Кожне місто, містечко, село нашої області має свою неповторну історію, переважно невідому навіть більшості його жителів. Історичним джерелом для опису цього населеного пункту виступила книга: Історія міст і сіл Української РСР в 26 томах. — Івано-Франківська область / Голова редколегії О. О. Чернов. — К.: Інститут Історії Академії Наук УРСР, 1971. — С. 605.
При проведенні археологічних розкопок поблизу села, виявлено поховання часів пшеворської культур.
Перша письмова згадка про село відноситься до 1441 року. За легендою, назва села походить від першого поселенця Петра. За іншими даними мешканець села, Петро, був великим боржником і втік з села, і цей край називали Петровим, а пізніше і появилася сучасна назва села: Петрилів.
8 січня 1437 року в галицькому суді розглядалася справа між Врбанусом з Буковно і Анною Розумковою з Петрилова.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква) і 13 ланів (близько 325 га) оброблюваної землі.
В 1922 році жителі Петрилова бойкотували вибори до польського буржуазного сейму і сенату. Тут не голосував жоден виборець села. В Петрилові діяла організація КПЗУ, її очолював С. М. Кульбаба.
У 1934-1939 рр. село входило до об’єднаної сільської ґміни Ніжнюв Тлумацького повіту.
У 1939 році в Петрилові проживало 2 440 мешканців, з них 2 405 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 5 поляків і 10 євреїв
За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Тлумацькому районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Братишів і Петрилів. 7 лютого 1950 року в урочищі «Посіч» загинули п’ятеро вояків ОУН–УПА: петрилівці станичний ОУН Іван Олексійович Лядецький («Ключик») і керівник боївки Тлумацького надрайпроводу Григорій Овод («Василь») та троє уродженців села Милування.
У селі також знаходилася центральна садиба колгоспу ім. Шевченка. Колгосп мав 1388 га земельних угідь. Спеціалізувався на тваринництві. В селі працювали цегельний і кахельний заводи. У 1967 році колгоспу присуджено перехідний Червоний прапор Міністерства сільського господарства СРСР та ЦК профспілки робітників і службовців сільського господарства та заготівель з видачею грошової премії. Мешканці села Ланкова Д. та І. Дзюба були делегатами III Всесоюзного з'їзду колгоспників.
Сучасність
Працюють навчально-виховний комплекс, клуб, бібліотека, амбулаторія, відділення зв'язку.
Туризм
Протягом двох останніх десятиліть в Петрилові природа повернула собі значну площу, завдяки процесу урбанізації та міграції. Люди, які населяють село, і на дні і на одній із двох стін каньйону спостерігають зовсім не схожі краєвиди. Одна стіна каньйону помістила будиночки і лісові ущелини. Інша стіна піднімається на 75 метрів, огинаючи, Дністер утворює меандр. На дні каньйону вербові засадження утворили унікальну біосистему заселеними тваринами та рослинами. [1]
Визначні пам'ятки і місця
- Біля Дністра в урочищі «Дурний кут» збереглася криївка, де переховувались воїни УПА.
- Збереглися будинок і подвір'я, де народився і виріс Микола Твердохліб — полковник «Грім», командир ВО «Говерля», полковник УПА. Щорічно 17 травня біля пам'ятника героя в центрі села проходить мітинг-реквієм до дня його загибелі.
- Меморіальний комплекс пам’яті борцям за волю України.
- В селі є погруддя Т. Г. Шевченка.
- В селі збережена пам'ятка культурної спадщини — дерев'яна церква святих Косми і Дем'яна, споруджена в 1889 року. Поряд з храмом збудована дзвіниця. Первинні розписи церкви втрачені і замінені новими з кінця XX — поч. XXI ст.
Традиції та звичаї села
Введениє (4 грудня)
Інша назва цього свята Третя Пречиста. В церковному календарі це одне з найбільших православних свят, іменується як Введення до храму Пресвятої Богородиці. До цього дня потрібно завершити всі сільськогосподарські роботи. Дуже великим гріхом після Введення вважається копання або ж розпушування землі. Цікаво, що багато обрядів та прикмет на Введення дуже схожі на новорічні. Скажімо, поганою прикметою вважається, коли на Введення першою до хати увійде жінка (особливо стара). Категорично забороняється цього дня прати білизну, шити, копати землю, бо Господь відпускає на Землю душі праведних, аби вони могли побачити (увидіти) своє тіло. Звідси ще одна назва свята — Видіння. Як Введення мостить мости, а Микола гвіздки забиває, то зима лютою буде.
Андрея (13 грудня)
Андрія — насправді парубоцький день. Ще в дохристиянські часи саме в цей період відзначали свято Калити, а християнська доктрина замінила його іменем апостола Андрія Первозваного. Проте, пережитки старого залишились, зокрема, це виражається в т. зв. обрядах Калити, спеціально для яких дівчата випікали коржі, які мали назву «калети». Потім з цією обрядовою стравою влаштовувались різноманітні ігри та гадання. Існує дуже велика кількість описаних ворожінь, якими користувались дівчата на Андрія. Потрібно, наприклад, зняти взуття з лівої ноги і почати ним міряти відстань від столу до порогу, та дівчина, яка це зробить першою і вступить в шлюб. Молодь в цей день влаштовувала різноманітні забави. Основна дія свята — це відкушування «калети». Печиво прив'язується якнайвище попід стелею, а потім хлопці та дівчата з зав'язаними очима мусять дострибнути до нього і відкусити шматок. Якщо до цього дня сніг не випав — зима буде теплою, а як з'явився — холодною.
Святий Миколай (19 грудня)
У календарі є два Миколи — весняний (22 травня) та зимовий, що є улюбленим святом всіх дітей та дорослих. Зимовий Миколай особливо опікується знедоленими і хворими. До нього посилають молитви землероби, скотарі та рибалки, яких він рятує від усіляких небезпек на воді У селі 18 грудня дітей збирають до одної хати, у якій роздача подарунків супроводжується театралізованим дійством. Основними дійовими особами вистави виступають сам Святий Миколай, який заступається за дітей та виконує їхні бажання, і чорт, що викриває дитячі вади. Святковий стіл у цей день повинен містити багато різноманітних ласощів: цукерок, печива, тістечок та медових пряників. Діти святкують разом з батьками, співають веселі пісні та читають вірші. Плачуть тільки ті, що були нечемні, але на Миколая в українських родинах таких, зазвичай, нема.
Різдво
Свята різдвяного циклу розпочинаються ще 2 січня в день Гната. Дівчата ретельно прибирали оселю та готують різноманітне святкове спорядження: «Павучки», «Їжачки», «Дідух». До 4 січня, дня Анастасії, оселя повинна бути святково прибрана. Саме в цей день заготовляють сировину для приготування майбутньої святкової вечері. Нерідко на Анастасію кололи свиню, тобто проводили «свіжину». І, нарешті, — кульмінація свята — Святвечір, або ж Багата кутя (6 січня). За традицією кожен член родини в цей вечір повинен бути вдома, причому, не можна спізнюватись до святкового столу, бо будеш весь рік блукати. Під час цієї вечері не можна виходити з-за столу та голосно розмовляти. До появи першої зірки на небі не можна сідати за святковий стіл. Вечерю відкривають голосною молитвою, потім кожен куштує шматочок освяченої просфори. За стіл сідають за віком — спочатку старші. Святковий стіл повинен вражати своїм різноманіттям, але не треба забувати, що ще триває піст, тому любителям чарки доведеться трохи зачекати. Найголовнішою стравою на столі цього вечора є, безумовно, кутя. Після закінчення вечері діти несли обід до своїх хрещених, дорослі готувалися до вечірньої церковної служби. Лише дівчатам, які завжди хочуть дізнатися про свою долю, не було спокою. Серед способів ворожіння існує дещо дивний: треба помити посуд, а потім, взявши чисту тарілку, вибігти на вулицю і почати стукати по ній ложкою — з якого боку озветься собака, з того і буде наречений. Поступово закінчується вечір і наступає чарівна Різдвяна ніч, під час якої не можна спати, бо все щастя проспиш. Проте навіть при великому бажанні заснути просто неможливо — церковні дзвони, ватаги колядників створюють урочисто-святкову гаму звуків. Обряд колядування досить давній — він походить іще з дохристиянських часів, коли наші пращури вшановували Сонце святом Коляди. Найбільше серед колядників зустрічаються діти, і це зрозуміло. Колядувати і заходити першими в дім господаря в день Різдва можна лише хлопцям, які, згідно зі звичаєм, несуть в домівку мир та спокій. Після закінчення церковної відправи родина збирається на святковий обід, який вже не є пісним. Сало, печінка, ковбаса, різні скаженості та копченості — все, за чим сумувала під час посту душа, повинно стояти на столі. Ну і звичайно ж… Проте навіть і в цей день треба міру знати. По обіді наступає час заслуженого відпочинку. В гості ж потрібно йти вже після обіду. Одружені діти, як правило йдуть до своїх батьків. На вечір гуляння розпочинаються з новою силою. Хлопці влаштовують вертеп — своєрідну виставу, головними дійовими особами в якій є «Коза», «Пастух», та інші. Наступний після Різдва день — це день Богородиці. Треба вшановувати матерів та жінок, категорично забороняється працювати вагітним жінкам. До речі, жінкам в цей день, аби не нудьгувати, дозволяється колядувати. Обід 7 січня вже не має бути пісним. Тепер вже можна вживати міцні напої, але треба знати міру, почуття якої у цьому випадку було притаманне українцям з давніх часів.
Василя. Новий рік (14 січня)
Наразі Новий рік святкують 1 січня, але це більше молодіжне та офіційне свято. За давньою традицією та церковним календарем українці зустрічали Новий рік опівночі між 13-м (день Меланії) та 14-м січня (Святого Василя Великого). Ця традиція зберігається й зараз. На Новий рік готують Щедру кутю, заправляючи її смальцем. До столу, як і на Різдво, має сідати вся родина. Дуже важливо, щоб одяг цього дня був ретельно випраний і чистий. Після вечері треба обов'язково зайти до сусідів і попросити один в одного пробачення за можливу провину одного перед одним, аби Новий рік зустріти в мирі та злагоді. Хлопці, які зазнали певних невдачі під час сватання, мають в цей вечір додатковий шанс. Але для цього потрібно застати дівчину вдома. Заходити в хати дівчатам не можна. Вони можуть щедрувати лише під вікнами будинків та тільки до півночі, часу закінчення Щедрого вечора. На особливу увагу заслуговують дівочі гадання. Що тільки не робили дівчата, аби дізнатись, що ж готує їм доля. Спробуйте хоча б таке: перед сном покладіть під подушку гребінець, примовляючи: «Суджений мій ряджений, розчеши мені голову!» Хто уві сні буде чесати голову, той і буде Вашим судженим. Якщо опівночі вийти на вулицю, то, кажуть, що можна почути, як Новий рік проганяє старого. Вранці діти та молодь, зазвичай, починають обряд засівання, який також прийшов до нас ще з давніх часів. Наші пращури зустрічали Новий рік навесні, тому цей обряд пов'язаний з надіями на майбутній добрий врожай. Засівають здебільшого діти, причому найщедріше одаровували тих, хто прийшов до оселі першим. В селі особливо активно діють співочі молодіжні ватаги. До складу такого веселого гурту входять: старший ватажок, заспівувач, музики (скрипаль, цимбаліст та гравець на бубоні), іноді ще танцюристи та міхоноша. Часто щедрувальники та колядники представляють так званий «живий вертеп». Його головними дійовими особами виступають «Маланка» або «Коза». Основною ритуальною дією «Кози» є танець, який відображає «умирання» та «воскресіння», символізуючи циклічність природи та сезонність аграрних робіт. Вертеп розігрує інтермедії за традиційними обрядами з біблейських сюжетів.
Маланка і старий Новий рік
У ніч з 13 на 14 січня за юліанським календарем зустрічають Новий рік. З цим святом пов'язано чимало легенд, звичаїв та обрядів. Цей вечір у народі названо Щедрим. І досі поширених тут на Щедрий вечір карнавальне дійство, яке пов'язане з Маланкою. Але це ім'я не міф. Але народ вкладав завжди свій, язичницький зміст у дійство Маланки. Так нарікають за давньою традицією головного персонажа — парубка, перевдягнутого в жіночий народний костюм нашої місцевості. У супроводі ряджених (Діда, Баби, Василя, у якого часто перевдягається дівчина), Кози, Ведмедя, Коника, Чорта, а інколи Цигана з батогом і молотком і в масці) разом з музиками і натовпом цікавих глядачів Маланка подорожує селом усю ніч. У деяких селах особливу розважальну роль виконував Циган, який підковував молотком всіх зустрічних і вимагав за це винагороду, а коли хтось відмовлявся від послуг цього Цигана, то міг скуштувати батога… Особливий захват, перемішаний із веселим страхом, викликав такий ряджений циган у дітвори, який викликав веселий вереск хлопчиків та дівчаток, помічений ще здалеку у своєму вивернутому назовні і тому волохатому кожусі, у масці з різнокольоровими стрічками, які романтично розвівалися на зимовому вітрові… Під вікнами хат (особливо там, де є неодружені дівчата) процесія виконує традиційні пісні про молоду господиню, а на завершення виголошуються новорічні побажання-віншівки. На Маланки, кажуть у народі, — дня прибуває на курячий крок. Хто у цей Щедрий вечір багато чхає — весь рік проживе щасливо.
Йордан (Водохрестя 19 січня)
Святом Хрещення закінчуються Різдвяні святки, які тривають з 7 по 19 січня. Згідно з біблійною розповіддю, Христос був освячений у водах річки Йордан, що і дало другу, народну назву свята. Напередодні, тобто 18 січня вся родина, як і перед Різдвом, збирається за столом. До столу подаються лише пісні страви і готується голодна, або ж Бідна кутя. Чому вона так називається, пояснити важко, можливо тому, що весь день напередодні Водохрестя не можна нічого їсти, бо суворий піст. На Голодну кутю припадає цікавий обряд, який має назву «Вигнання куті». Суть його полягає в тому, що потрібно взяти горщик, де варилася кутя і розбити його об ворота, при цьому примовляючи: «Геть, кутя, з покутя!» . На Водохрестя готуються такі ж страви, як і на Різдво, приготовлені на олії, з грибів, капусти, риби та крупи. Подає страви найстарша в родині бабуся за допомогою молодших жінок. Під час вечері міцних напоїв не вживають та не курять. В церквах цього вечора освячують воду, яка набуває особливої сили та цілющості. Після святкового богослужіння люди йдуть до ставка або річки, де заздалегідь видовбують ополонку у вигляді хреста. Священнослужитель занурює у неї хреста, після чого вода вважається освяченою. Хрещенською водою лікують рани, вона допомагає відвернути будь-яке лихо. Люди набирають її в посудини та кроплять господарські будівлі, худобу, дерева у садах. Отож, вранці, після вечірньої церковної відправи, потрібно скропити кожен куточок оселі свяченою водою, тоді у домі буде лад і спокій. В день Водохрестя вся громада, як правило, збиралась поблизу водойми, де відбувались церковні відправи. Вони відбуваються, звичайно, і зараз, але той колорит і пишність, та містична загадковість, на жаль, втрачені. Відбувається це і тому, напевно, що клімат на планеті суттєво потеплішав, тепер нема тих зим. Зараз важко уявити, що весь церковний реманент для водосвяток, зокрема, царські ворота, робився з льоду. Особливо цьому дню раділи діти, адже на них чекало стільки цікавих дійств. Одне з них — випускання голубів. Ці птахи символізують свята, що закінчуються і, отже, їх треба випустити на волю. По вечері знов збираються дитячі та молодіжні ватаги, які щедрують під господарськими вікнами. За це господарі обдаровують дітей пиріжками, пампушками, горіхами та яблуками або грішми. Парубочі групи зустрічають на порозі та кроплять свяченою водою. В ніч на Водохрещі тварини можуть розмовляти людською мовою, однак прислухатись до їхньої мови не слід, бо, як правило, це не віщує нічого доброго. Як це не прикро, але саме Водохрестя закінчує цілу низку різдвяно-новорічних свят, отже, настав час працювати. Під час освячення води йде сніг — добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.
Стрітення (15 лютого)
Сама назва цього свята говорить сама за себе, Стрітення, тобто, у народній уяві, зустріч Зими й Весни. За церковними ж канонами саме в цей день старець Симеон побачив немовлятко Христа і тепер міг спокійно померти, бо нарешті зустрів Месію. За своє довге панування Зима вже досить всім надокучила, дуже хочеться тепла та Весни. Саме їх жорстока битва відбувається на Стрітення, тому існує ще одна цікава назва свята — Зимобор. В цей день у церкві відбувається посвята води та свічок. Особливу силу має стрітенська свічка, яка захищає від грози та пожеж. Саме цю свічку дають людині в руки, коли вона йде в останню путь. Стрітенська вод захищає від «дурного ока», нею лікують інфекційні хвороби, натирають хворі місця.
Паска (Великдень)
Першою ознакою того, щоб прийшла Весна було повернення птахів-мігрантів. Щоб вітати птахів, провісників Весни, люди пекли пташок з тіста. Їх давали дітям, що гралися, кидаючи птахів у повітря, співали відповідних пісень, закликаючи весну. Церква включила цю традицію у Свято Сорока Мучеників, що святкується 22-ого березня. У неділю перед Великоднем, що також називають «Вербною Неділею» гілки верби (названі лозою) благословляються для віруючих у Церкві. Тиждень перед Великоднем називають «Чистим, Світлим, Великим, Прощеним або Вербним». Дні посту були пов'язані із фізичним і духовним очищенням і відродженням. У четвер увечері, після спеціальної Служби Божої, прочитання Дванадцятьох Євангелій, віруючі йшли додому із запаленими свічками. Протягом року ці свічки були зберігалися в безпечному місці до наступної річної Пристрасті в четвер. Люди вірили, що свічки мали чарівну силу, що могли захистити будинок від блискавки, перешкоджати градові руйнувати зернові культури, і оберігати від хвороб. Протягом ночі перед Великоднем або, іноді навіть, у четвер і в п'ятницю, чоловіки і хлопчики запалювали багаття біля лісу, на пагорбах, над водою, на цвинтарях або біля церкви. Відповідно до віри, ці вогні призначалися, очищення від усіх злих хвороб і нещасть. Вогонь також освітлював шлях для душ, що повертаються до їхніх колишніх родин. Найбільш традиційним Великоднім хлібом була і є паска. Тісто для паски місили в кориті, що спиралося на подушку так, щоб хліб був легким. Протягом підготовки господиня повинна була підтримувати чисті думки. У той час як паска був у духовці, нікому не дозволяли сидіти або голосно шуміти через побоювання, щоб паска у духовці не зіпсувалася. Успішно спечена паска приносила велику радість у родину. Обгорнену у рушник, або ж поміщену у кошик, паску господар дому ніс у церкву, де вона благословлялася Великоднім ранком, після Всенощної служби. Інші харчові продукти, типу сиру, олії, солі, жиру свинини, яєць, писанок (крашанок), шинки, ковбас, так само як і різне насіння, були також принесені до церкви для благословення. Після церемонії благословення, родина квапилася додому розділяти освячену паску й у такий спосіб розпочинати Великодній сніданок. Служба на честь Світлого Христового Воскресіння завжди нетерпляче очікувалася. У колишні часи проводилася рано — вранці, перед світанком. Коли Служба закінчувалася, і священик спочатку казав "Христос Воскрес ", двері церкви були б відкриті, і промені сонця, що піднімається, огортала віруючих. Після Служби люди вітали один одного традиційним способом, цілуючи один одного три рази. Це називають «христосуванням». Люди стають перед церквою з своїми кошиками, заповненими їжею, котру вони підготували до церемонії благословення. Завжди у кошик поміщалася свіча, що була прикрашена ароматичними травами і барвінком. На Перший день паски, молоді дівчата виконували веснянки-гаївки перед церквою. Ці хороводи, пісні, ігри і драматичні сцени, як думали люди, служили чарівній функції з метою проведення Зими і зустрічі Весни. Ці пісні і танці персоніфікували похорон для морозів і зими. Вони також переслідували гарантувати рясний врожай через чарівництво музики, слів і рухів тіла. Великодній кошик — гордість і радість родини. Люди судять господиню дому відповідно до вигляду її Великоднього кошика, що він містить і як прикрашений. Кошик повинен бути накритий недавно вишитою серветкою або просто білою серветкою. Дуже честолюбні господині мають дві вишитих серветки — одну, щоб поставити на неї кошик і другу — для того, щоб покрити його. Треба пам'ятати, що кошик повинен містити тільки здійснення вибірки {вибрання} харчових продуктів.
Зелені свята
З усіх свят, що так чи інакше пов'язані з природою, найпоетичнішим є Трійця (Зелені свята, Зелена неділя). Воно не має сталої дати, а повністю залежить від Великодня. Перш за все — це свято переможної весни на порозі літа, коли природа ніби святкує з людиною своє відродження. Завдяки цьому i всі пов'язані з святкуванням звичаї мають особливе поетичне забарвлення, що відбилося у піснях, іграх, у звичаях та повір'ях. Святкування починається з четверга. В цей день дівчата йдуть у поля, у левади або ліс i там завивають вінки «на всі святки». Вінки в'ють з конвалії, незабудок, васильку, чебрецю, вплітають i полин — як засіб від русалок. Для цього у неділю, день Трійці, вінки «розвивали» та оглядали: чи ще свіжий чи вже зів'яв. При цьому судили про щастя або нещастя. Використовували гілля різних дерев: клена, ясеня, липи, осоки, але в жодному разі не верби. Особливо шанована була тополя, роль якої у весняній обрядовості була аналогічною російській березі. Існував звичай ставити головне дерево перед воротами та дверима, щоб захистити себе від відьом. Прикрашання дерев та їхнє вшанування свідчить про бажання заручитися могутньою допомогою природи у повсякденних справах хлібороба. Існувало вірування, що й душі померлих оселяються у деревах, у його зеленому гіллі. Саме тому Зелені Свята, крім усього іншого, — ще й народне свято поклоніння душам небіжчиків, вшанування предків. Відбувається це ще й тому, що на Зелені Свята починає цвісти жито, а за давнім народним віруванням у час цвітіння хлібних злаків прокидаються померлі. Цвітіння хлібів — час дуже відповідальний, від якого у значній мірі залежить врожай. Тому i поминали в цей час своїх предків-небіжчиків, приносили їм жертву, влаштовували тризну. За стародавнім віруванням — померлі предки — це постійні охоронці свого роду, його покровителі, які здатні впливати на врожай i допомагати в усіх хліборобських справах своїм нащадкам.
Свято Івана Купала (7 липня)
Відбувається саме тоді, коли сонце піднімається над землею найвище, дає найбільше сили і тепла, коли квітує, множиться все живе. Купальське дійство обов'язково проходить при воді і вогні — двох з чотирьох основних природних стихій. Традиційно, на березі річки чи озерця наші предки ставили вербове деревце — Купало або Купайлицю. Верба уособлює надзвичайну життєздатність. Встановлювали «Марену» — гілку чорноклена або вишні. Напередодні Івана Купала гільце прикрашали живими польовими та городніми квітами, обвішували цукерками, пряниками. Дівчата плели вінки з трав і чіпляли їх на вербу. Відтак дівчата і хлопці бралися у танок і співали пісні. Чоловіки та жінки теж сходилися на видовище, але в співах участі не брали. Парубки, намагаючись перехитрити дівчат, перечіплювали віночки на вербі якомога вище. Щоправда, не один із них був за це покараний: у віночки де-не-де вплітали жалючу кропиву та колючі будяки. Апогей хороводу — коли парубки діставали верхівку дерева. За давнім повір'ям, хлопець, який дістане верхівку купайлиці, незабаром одружиться і буде щасливий. Під кінець забави дівчата розламували обрядове деревце, а рештки його розкидали по своїх городах, «щоб огірки родили». Хороводи, як правило, тривали до півночі. Тоді дівчата відшукували свої віночки і йшли з ними до води. До кожного віночка прикріпляють невеликі свічечки, «щоб не згубилася дівоча доля в сутінках». Кинутий у воду вінок в українській обрядовій поезії означає кінець дівуванню. Здавна вважалося, що чий віночок втоне або його перекине хвиля, тій дівчині не судилося одружитися. Перестрибнути через купальське багаття означає очиститися вогнем, позбутися гріхів, звільнитися від скверни. Недаремно купальський вогонь повинні розкладати лише здорові, дужі парубки, та ще й з доброю репутацією. Хлопці стрибають по старшинству, котрий спритніше скочить — здоровішим буде. Після гри дотліваюче багаття розкидають по галявині, але обов'язково його треба затоптати ногами, бо рештки купальського вогню здатні дивні справи творити. Кажуть, вночі проти Івана Купала дерева переходять із місця на місце і розмовляють між собою. Але хто може почути їхню розмову? А той, хто має цвіт папороті. Наші предки створили чимало припущень про цю таємничу квітку. За давніми віруваннями, якщо хочете дістати цвіт папороті, то мусите перемогти самого дідька. Людина, здобувши цвіт папороті, стає всезнаючою і всевидячою. Вдосвіта на Івана Купала люди зустрічають сонце купанням-очищенням. У селі поширена легенда про те, що тоді сонце купається («грає») і в такий спосіб оздоровлює воду. Сторожили кажуть, що до Купала людям купатися не можна, бо інакше «сонечко воду скаламутить, дідько втопить» тощо Вранці до сходу сонця дівчата вмиваються росою — на вроду, на красу.
Відомі люди
Народилися
- Твердохліб Микола (псевдо: Грім) (1911 (?1914) — † 17 травня 1954, поблизу с. Зелена, Надвірнянський район, Івано-Франківська область) — полковник УПА, командир ВО-4 «Говерля».
- Дмитро Дзьоба—«Сурмач» (*1921 — †21 травня 1946, Новий Люблинець) — провідник земель північної Перемишльщини і Ярославщини.
- Дмитро Онищук («Хвиля», «Гарт») – голова «Просвіти» й обласний референт ОУН (1902 – 1948).
Пов'язані з Петриловим
Тут виріс * Небір Володимир (03 червня 1992 року с. Братишів Івано-Франківської області) — медик-революціонер, герой Майдану та Війни на сході України, кавалер ордену «За мужність».
Примітки
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 12 листопада 2021.
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.14, №126
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 172 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 93.
- Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — ISBN 966-8090-63-2
- Ігор Лазоришин. Петрилівський «Ключик». Чи постане хрест пам’яті на місці загибелі 70 років тому п’ятьох вояків УПА, або Скільки коштує патріотизм? — «Галичина», 14.10.2021.
- Іван ДРАБЧУК. Загибель «Сурмача» — «Галичина», 29 серпня 2017 року.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petri liv selo Tlumackoyi miskoyi gromadi Ivano Frankivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo PetrilivKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Ivano Frankivskij rajonGromada Tlumacka miska gromadaKod KATOTTG UA26040350300027254Osnovni daniZasnovane 1378Naselennya 676Plosha 14 481 km Gustota naselennya 46 81 osib km Poshtovij indeks 78010Telefonnij kod 380 03479Geografichni daniGeografichni koordinati 48 58 54 pn sh 25 00 04 sh d 48 98167 pn sh 25 00111 sh d 48 98167 25 00111 Koordinati 48 58 54 pn sh 25 00 04 sh d 48 98167 pn sh 25 00111 sh d 48 98167 25 00111Vodojmi DnisterMisceva vladaAdresa radi 78000 Ivano Frankivska obl Ivano Frankivskogo r n m Tlumach vul Ivana Makuha 12KartaPetrilivPetrilivMapa Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 714 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Tlumackoyi miskoyi gromadi RoztashuvannyaSelo roztashovane na livomu berezi Dnistra u malovnichomu kutochku Ivano Frankivskoyi oblasti za 30 km vid centru gromadi ta 43 km vid zaliznichnoyi stanciyi Ivano Frankivsk Teritorialno selo dilitsya na chastini yaki mayut nastupni nazvi Ripniki Zabiche Gora Kut Pastivnik Pisok Mazli A za relyefnoyu skladovoyu dilitsya na dvi chastini odna znahoditsya na dni Dnistrovskogo kanjonu insha na jogo shili tobto nad kanjonom zvidki vidkrivayetsya chudovij krayevid IstoriyaKozhne misto mistechko selo nashoyi oblasti maye svoyu nepovtornu istoriyu perevazhno nevidomu navit bilshosti jogo zhiteliv Istorichnim dzherelom dlya opisu cogo naselenogo punktu vistupila kniga Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR v 26 tomah Ivano Frankivska oblast Golova redkolegiyi O O Chernov K Institut Istoriyi Akademiyi Nauk URSR 1971 S 605 Pri provedenni arheologichnih rozkopok poblizu sela viyavleno pohovannya chasiv pshevorskoyi kultur Persha pismova zgadka pro selo vidnositsya do 1441 roku Za legendoyu nazva sela pohodit vid pershogo poselencya Petra Za inshimi danimi meshkanec sela Petro buv velikim borzhnikom i vtik z sela i cej kraj nazivali Petrovim a piznishe i poyavilasya suchasna nazva sela Petriliv 8 sichnya 1437 roku v galickomu sudi rozglyadalasya sprava mizh Vrbanusom z Bukovno i Annoyu Rozumkovoyu z Petrilova U podatkovomu reyestri 1515 roku v seli dokumentuyetsya pip otzhe uzhe todi bula cerkva i 13 laniv blizko 325 ga obroblyuvanoyi zemli V 1922 roci zhiteli Petrilova bojkotuvali vibori do polskogo burzhuaznogo sejmu i senatu Tut ne golosuvav zhoden viborec sela V Petrilovi diyala organizaciya KPZU yiyi ocholyuvav S M Kulbaba U 1934 1939 rr selo vhodilo do ob yednanoyi silskoyi gmini Nizhnyuv Tlumackogo povitu U 1939 roci v Petrilovi prozhivalo 2 440 meshkanciv z nih 2 405 ukrayinciv grekokatolikiv 20 ukrayinciv rimokatolikiv 5 polyakiv i 10 yevreyiv Za danimi oblupravlinnya MGB u 1949 r v Tlumackomu rajoni pidpillya OUN najaktivnishim bulo v selah Bratishiv i Petriliv 7 lyutogo 1950 roku v urochishi Posich zaginuli p yatero voyakiv OUN UPA petrilivci stanichnij OUN Ivan Oleksijovich Lyadeckij Klyuchik i kerivnik boyivki Tlumackogo nadrajprovodu Grigorij Ovod Vasil ta troye urodzhenciv sela Miluvannya U seli takozh znahodilasya centralna sadiba kolgospu im Shevchenka Kolgosp mav 1388 ga zemelnih ugid Specializuvavsya na tvarinnictvi V seli pracyuvali cegelnij i kahelnij zavodi U 1967 roci kolgospu prisudzheno perehidnij Chervonij prapor Ministerstva silskogo gospodarstva SRSR ta CK profspilki robitnikiv i sluzhbovciv silskogo gospodarstva ta zagotivel z vidacheyu groshovoyi premiyi Meshkanci sela Lankova D ta I Dzyuba buli delegatami III Vsesoyuznogo z yizdu kolgospnikiv SuchasnistPracyuyut navchalno vihovnij kompleks klub biblioteka ambulatoriya viddilennya zv yazku TurizmProtyagom dvoh ostannih desyatilit v Petrilovi priroda povernula sobi znachnu ploshu zavdyaki procesu urbanizaciyi ta migraciyi Lyudi yaki naselyayut selo i na dni i na odnij iz dvoh stin kanjonu sposterigayut zovsim ne shozhi krayevidi Odna stina kanjonu pomistila budinochki i lisovi ushelini Insha stina pidnimayetsya na 75 metriv oginayuchi Dnister utvoryuye meandr Na dni kanjonu verbovi zasadzhennya utvorili unikalnu biosistemu zaselenimi tvarinami ta roslinami 1 Viznachni pam yatki i miscyaBilya Dnistra v urochishi Durnij kut zbereglasya kriyivka de perehovuvalis voyini UPA Zbereglisya budinok i podvir ya de narodivsya i viris Mikola Tverdohlib polkovnik Grim komandir VO Goverlya polkovnik UPA Shorichno 17 travnya bilya pam yatnika geroya v centri sela prohodit miting rekviyem do dnya jogo zagibeli Memorialnij kompleks pam yati borcyam za volyu Ukrayini V seli ye pogruddya T G Shevchenka V seli zberezhena pam yatka kulturnoyi spadshini derev yana cerkva svyatih Kosmi i Dem yana sporudzhena v 1889 roku Poryad z hramom zbudovana dzvinicya Pervinni rozpisi cerkvi vtracheni i zamineni novimi z kincya XX poch XXI st Tradiciyi ta zvichayi selaVvedeniye 4 grudnya Insha nazva cogo svyata Tretya Prechista V cerkovnomu kalendari ce odne z najbilshih pravoslavnih svyat imenuyetsya yak Vvedennya do hramu Presvyatoyi Bogorodici Do cogo dnya potribno zavershiti vsi silskogospodarski roboti Duzhe velikim grihom pislya Vvedennya vvazhayetsya kopannya abo zh rozpushuvannya zemli Cikavo sho bagato obryadiv ta prikmet na Vvedennya duzhe shozhi na novorichni Skazhimo poganoyu prikmetoyu vvazhayetsya koli na Vvedennya pershoyu do hati uvijde zhinka osoblivo stara Kategorichno zaboronyayetsya cogo dnya prati biliznu shiti kopati zemlyu bo Gospod vidpuskaye na Zemlyu dushi pravednih abi voni mogli pobachiti uviditi svoye tilo Zvidsi she odna nazva svyata Vidinnya Yak Vvedennya mostit mosti a Mikola gvizdki zabivaye to zima lyutoyu bude Andreya 13 grudnya Andriya naspravdi parubockij den She v dohristiyanski chasi same v cej period vidznachali svyato Kaliti a hristiyanska doktrina zaminila jogo imenem apostola Andriya Pervozvanogo Prote perezhitki starogo zalishilis zokrema ce virazhayetsya v t zv obryadah Kaliti specialno dlya yakih divchata vipikali korzhi yaki mali nazvu kaleti Potim z ciyeyu obryadovoyu stravoyu vlashtovuvalis riznomanitni igri ta gadannya Isnuye duzhe velika kilkist opisanih vorozhin yakimi koristuvalis divchata na Andriya Potribno napriklad znyati vzuttya z livoyi nogi i pochati nim miryati vidstan vid stolu do porogu ta divchina yaka ce zrobit pershoyu i vstupit v shlyub Molod v cej den vlashtovuvala riznomanitni zabavi Osnovna diya svyata ce vidkushuvannya kaleti Pechivo priv yazuyetsya yaknajvishe popid steleyu a potim hlopci ta divchata z zav yazanimi ochima musyat dostribnuti do nogo i vidkusiti shmatok Yaksho do cogo dnya snig ne vipav zima bude teployu a yak z yavivsya holodnoyu Svyatij Mikolaj 19 grudnya U kalendari ye dva Mikoli vesnyanij 22 travnya ta zimovij sho ye ulyublenim svyatom vsih ditej ta doroslih Zimovij Mikolaj osoblivo opikuyetsya znedolenimi i hvorimi Do nogo posilayut molitvi zemlerobi skotari ta ribalki yakih vin ryatuye vid usilyakih nebezpek na vodi U seli 18 grudnya ditej zbirayut do odnoyi hati u yakij rozdacha podarunkiv suprovodzhuyetsya teatralizovanim dijstvom Osnovnimi dijovimi osobami vistavi vistupayut sam Svyatij Mikolaj yakij zastupayetsya za ditej ta vikonuye yihni bazhannya i chort sho vikrivaye dityachi vadi Svyatkovij stil u cej den povinen mistiti bagato riznomanitnih lasoshiv cukerok pechiva tistechok ta medovih pryanikiv Diti svyatkuyut razom z batkami spivayut veseli pisni ta chitayut virshi Plachut tilki ti sho buli nechemni ale na Mikolaya v ukrayinskih rodinah takih zazvichaj nema Rizdvo Svyata rizdvyanogo ciklu rozpochinayutsya she 2 sichnya v den Gnata Divchata retelno pribirali oselyu ta gotuyut riznomanitne svyatkove sporyadzhennya Pavuchki Yizhachki Diduh Do 4 sichnya dnya Anastasiyi oselya povinna buti svyatkovo pribrana Same v cej den zagotovlyayut sirovinu dlya prigotuvannya majbutnoyi svyatkovoyi vecheri Neridko na Anastasiyu kololi svinyu tobto provodili svizhinu I nareshti kulminaciya svyata Svyatvechir abo zh Bagata kutya 6 sichnya Za tradiciyeyu kozhen chlen rodini v cej vechir povinen buti vdoma prichomu ne mozhna spiznyuvatis do svyatkovogo stolu bo budesh ves rik blukati Pid chas ciyeyi vecheri ne mozhna vihoditi z za stolu ta golosno rozmovlyati Do poyavi pershoyi zirki na nebi ne mozhna sidati za svyatkovij stil Vecheryu vidkrivayut golosnoyu molitvoyu potim kozhen kushtuye shmatochok osvyachenoyi prosfori Za stil sidayut za vikom spochatku starshi Svyatkovij stil povinen vrazhati svoyim riznomanittyam ale ne treba zabuvati sho she trivaye pist tomu lyubitelyam charki dovedetsya trohi zachekati Najgolovnishoyu stravoyu na stoli cogo vechora ye bezumovno kutya Pislya zakinchennya vecheri diti nesli obid do svoyih hreshenih dorosli gotuvalisya do vechirnoyi cerkovnoyi sluzhbi Lishe divchatam yaki zavzhdi hochut diznatisya pro svoyu dolyu ne bulo spokoyu Sered sposobiv vorozhinnya isnuye desho divnij treba pomiti posud a potim vzyavshi chistu tarilku vibigti na vulicyu i pochati stukati po nij lozhkoyu z yakogo boku ozvetsya sobaka z togo i bude narechenij Postupovo zakinchuyetsya vechir i nastupaye charivna Rizdvyana nich pid chas yakoyi ne mozhna spati bo vse shastya prospish Prote navit pri velikomu bazhanni zasnuti prosto nemozhlivo cerkovni dzvoni vatagi kolyadnikiv stvoryuyut urochisto svyatkovu gamu zvukiv Obryad kolyaduvannya dosit davnij vin pohodit ishe z dohristiyanskih chasiv koli nashi prashuri vshanovuvali Sonce svyatom Kolyadi Najbilshe sered kolyadnikiv zustrichayutsya diti i ce zrozumilo Kolyaduvati i zahoditi pershimi v dim gospodarya v den Rizdva mozhna lishe hlopcyam yaki zgidno zi zvichayem nesut v domivku mir ta spokij Pislya zakinchennya cerkovnoyi vidpravi rodina zbirayetsya na svyatkovij obid yakij vzhe ne ye pisnim Salo pechinka kovbasa rizni skazhenosti ta kopchenosti vse za chim sumuvala pid chas postu dusha povinno stoyati na stoli Nu i zvichajno zh Prote navit i v cej den treba miru znati Po obidi nastupaye chas zasluzhenogo vidpochinku V gosti zh potribno jti vzhe pislya obidu Odruzheni diti yak pravilo jdut do svoyih batkiv Na vechir gulyannya rozpochinayutsya z novoyu siloyu Hlopci vlashtovuyut vertep svoyeridnu vistavu golovnimi dijovimi osobami v yakij ye Koza Pastuh ta inshi Nastupnij pislya Rizdva den ce den Bogorodici Treba vshanovuvati materiv ta zhinok kategorichno zaboronyayetsya pracyuvati vagitnim zhinkam Do rechi zhinkam v cej den abi ne nudguvati dozvolyayetsya kolyaduvati Obid 7 sichnya vzhe ne maye buti pisnim Teper vzhe mozhna vzhivati micni napoyi ale treba znati miru pochuttya yakoyi u comu vipadku bulo pritamanne ukrayincyam z davnih chasiv Vasilya Novij rik 14 sichnya Narazi Novij rik svyatkuyut 1 sichnya ale ce bilshe molodizhne ta oficijne svyato Za davnoyu tradiciyeyu ta cerkovnim kalendarem ukrayinci zustrichali Novij rik opivnochi mizh 13 m den Melaniyi ta 14 m sichnya Svyatogo Vasilya Velikogo Cya tradiciya zberigayetsya j zaraz Na Novij rik gotuyut Shedru kutyu zapravlyayuchi yiyi smalcem Do stolu yak i na Rizdvo maye sidati vsya rodina Duzhe vazhlivo shob odyag cogo dnya buv retelno vipranij i chistij Pislya vecheri treba obov yazkovo zajti do susidiv i poprositi odin v odnogo probachennya za mozhlivu provinu odnogo pered odnim abi Novij rik zustriti v miri ta zlagodi Hlopci yaki zaznali pevnih nevdachi pid chas svatannya mayut v cej vechir dodatkovij shans Ale dlya cogo potribno zastati divchinu vdoma Zahoditi v hati divchatam ne mozhna Voni mozhut shedruvati lishe pid viknami budinkiv ta tilki do pivnochi chasu zakinchennya Shedrogo vechora Na osoblivu uvagu zaslugovuyut divochi gadannya Sho tilki ne robili divchata abi diznatis sho zh gotuye yim dolya Sprobujte hocha b take pered snom pokladit pid podushku grebinec primovlyayuchi Sudzhenij mij ryadzhenij rozcheshi meni golovu Hto uvi sni bude chesati golovu toj i bude Vashim sudzhenim Yaksho opivnochi vijti na vulicyu to kazhut sho mozhna pochuti yak Novij rik proganyaye starogo Vranci diti ta molod zazvichaj pochinayut obryad zasivannya yakij takozh prijshov do nas she z davnih chasiv Nashi prashuri zustrichali Novij rik navesni tomu cej obryad pov yazanij z nadiyami na majbutnij dobrij vrozhaj Zasivayut zdebilshogo diti prichomu najshedrishe odarovuvali tih hto prijshov do oseli pershim V seli osoblivo aktivno diyut spivochi molodizhni vatagi Do skladu takogo veselogo gurtu vhodyat starshij vatazhok zaspivuvach muziki skripal cimbalist ta gravec na buboni inodi she tancyuristi ta mihonosha Chasto shedruvalniki ta kolyadniki predstavlyayut tak zvanij zhivij vertep Jogo golovnimi dijovimi osobami vistupayut Malanka abo Koza Osnovnoyu ritualnoyu diyeyu Kozi ye tanec yakij vidobrazhaye umirannya ta voskresinnya simvolizuyuchi ciklichnist prirodi ta sezonnist agrarnih robit Vertep rozigruye intermediyi za tradicijnimi obryadami z biblejskih syuzhetiv Malanka i starij Novij rik U nich z 13 na 14 sichnya za yulianskim kalendarem zustrichayut Novij rik Z cim svyatom pov yazano chimalo legend zvichayiv ta obryadiv Cej vechir u narodi nazvano Shedrim I dosi poshirenih tut na Shedrij vechir karnavalne dijstvo yake pov yazane z Malankoyu Ale ce im ya ne mif Ale narod vkladav zavzhdi svij yazichnickij zmist u dijstvo Malanki Tak narikayut za davnoyu tradiciyeyu golovnogo personazha parubka perevdyagnutogo v zhinochij narodnij kostyum nashoyi miscevosti U suprovodi ryadzhenih Dida Babi Vasilya u yakogo chasto perevdyagayetsya divchina Kozi Vedmedya Konika Chorta a inkoli Cigana z batogom i molotkom i v masci razom z muzikami i natovpom cikavih glyadachiv Malanka podorozhuye selom usyu nich U deyakih selah osoblivu rozvazhalnu rol vikonuvav Cigan yakij pidkovuvav molotkom vsih zustrichnih i vimagav za ce vinagorodu a koli htos vidmovlyavsya vid poslug cogo Cigana to mig skushtuvati batoga Osoblivij zahvat peremishanij iz veselim strahom viklikav takij ryadzhenij cigan u ditvori yakij viklikav veselij veresk hlopchikiv ta divchatok pomichenij she zdaleku u svoyemu vivernutomu nazovni i tomu volohatomu kozhusi u masci z riznokolorovimi strichkami yaki romantichno rozvivalisya na zimovomu vitrovi Pid viknami hat osoblivo tam de ye neodruzheni divchata procesiya vikonuye tradicijni pisni pro molodu gospodinyu a na zavershennya vigoloshuyutsya novorichni pobazhannya vinshivki Na Malanki kazhut u narodi dnya pribuvaye na kuryachij krok Hto u cej Shedrij vechir bagato chhaye ves rik prozhive shaslivo Jordan Vodohrestya 19 sichnya Svyatom Hreshennya zakinchuyutsya Rizdvyani svyatki yaki trivayut z 7 po 19 sichnya Zgidno z biblijnoyu rozpoviddyu Hristos buv osvyachenij u vodah richki Jordan sho i dalo drugu narodnu nazvu svyata Naperedodni tobto 18 sichnya vsya rodina yak i pered Rizdvom zbirayetsya za stolom Do stolu podayutsya lishe pisni stravi i gotuyetsya golodna abo zh Bidna kutya Chomu vona tak nazivayetsya poyasniti vazhko mozhlivo tomu sho ves den naperedodni Vodohrestya ne mozhna nichogo yisti bo suvorij pist Na Golodnu kutyu pripadaye cikavij obryad yakij maye nazvu Vignannya kuti Sut jogo polyagaye v tomu sho potribno vzyati gorshik de varilasya kutya i rozbiti jogo ob vorota pri comu primovlyayuchi Get kutya z pokutya Na Vodohrestya gotuyutsya taki zh stravi yak i na Rizdvo prigotovleni na oliyi z gribiv kapusti ribi ta krupi Podaye stravi najstarsha v rodini babusya za dopomogoyu molodshih zhinok Pid chas vecheri micnih napoyiv ne vzhivayut ta ne kuryat V cerkvah cogo vechora osvyachuyut vodu yaka nabuvaye osoblivoyi sili ta cilyushosti Pislya svyatkovogo bogosluzhinnya lyudi jdut do stavka abo richki de zazdalegid vidovbuyut opolonku u viglyadi hresta Svyashennosluzhitel zanuryuye u neyi hresta pislya chogo voda vvazhayetsya osvyachenoyu Hreshenskoyu vodoyu likuyut rani vona dopomagaye vidvernuti bud yake liho Lyudi nabirayut yiyi v posudini ta kroplyat gospodarski budivli hudobu dereva u sadah Otozh vranci pislya vechirnoyi cerkovnoyi vidpravi potribno skropiti kozhen kutochok oseli svyachenoyu vodoyu todi u domi bude lad i spokij V den Vodohrestya vsya gromada yak pravilo zbiralas poblizu vodojmi de vidbuvalis cerkovni vidpravi Voni vidbuvayutsya zvichajno i zaraz ale toj kolorit i pishnist ta mistichna zagadkovist na zhal vtracheni Vidbuvayetsya ce i tomu napevno sho klimat na planeti suttyevo poteplishav teper nema tih zim Zaraz vazhko uyaviti sho ves cerkovnij remanent dlya vodosvyatok zokrema carski vorota robivsya z lodu Osoblivo comu dnyu radili diti adzhe na nih chekalo stilki cikavih dijstv Odne z nih vipuskannya golubiv Ci ptahi simvolizuyut svyata sho zakinchuyutsya i otzhe yih treba vipustiti na volyu Po vecheri znov zbirayutsya dityachi ta molodizhni vatagi yaki shedruyut pid gospodarskimi viknami Za ce gospodari obdarovuyut ditej pirizhkami pampushkami gorihami ta yablukami abo grishmi Parubochi grupi zustrichayut na porozi ta kroplyat svyachenoyu vodoyu V nich na Vodohreshi tvarini mozhut rozmovlyati lyudskoyu movoyu odnak prisluhatis do yihnoyi movi ne slid bo yak pravilo ce ne vishuye nichogo dobrogo Yak ce ne prikro ale same Vodohrestya zakinchuye cilu nizku rizdvyano novorichnih svyat otzhe nastav chas pracyuvati Pid chas osvyachennya vodi jde snig dobre royitimutsya bdzholi i kolositimutsya hliba Stritennya 15 lyutogo Sama nazva cogo svyata govorit sama za sebe Stritennya tobto u narodnij uyavi zustrich Zimi j Vesni Za cerkovnimi zh kanonami same v cej den starec Simeon pobachiv nemovlyatko Hrista i teper mig spokijno pomerti bo nareshti zustriv Mesiyu Za svoye dovge panuvannya Zima vzhe dosit vsim nadokuchila duzhe hochetsya tepla ta Vesni Same yih zhorstoka bitva vidbuvayetsya na Stritennya tomu isnuye she odna cikava nazva svyata Zimobor V cej den u cerkvi vidbuvayetsya posvyata vodi ta svichok Osoblivu silu maye stritenska svichka yaka zahishaye vid grozi ta pozhezh Same cyu svichku dayut lyudini v ruki koli vona jde v ostannyu put Stritenska vod zahishaye vid durnogo oka neyu likuyut infekcijni hvorobi natirayut hvori miscya Paska Velikden Pershoyu oznakoyu togo shob prijshla Vesna bulo povernennya ptahiv migrantiv Shob vitati ptahiv provisnikiv Vesni lyudi pekli ptashok z tista Yih davali dityam sho gralisya kidayuchi ptahiv u povitrya spivali vidpovidnih pisen zaklikayuchi vesnu Cerkva vklyuchila cyu tradiciyu u Svyato Soroka Muchenikiv sho svyatkuyetsya 22 ogo bereznya U nedilyu pered Velikodnem sho takozh nazivayut Verbnoyu Nedileyu gilki verbi nazvani lozoyu blagoslovlyayutsya dlya viruyuchih u Cerkvi Tizhden pered Velikodnem nazivayut Chistim Svitlim Velikim Proshenim abo Verbnim Dni postu buli pov yazani iz fizichnim i duhovnim ochishennyam i vidrodzhennyam U chetver uvecheri pislya specialnoyi Sluzhbi Bozhoyi prochitannya Dvanadcyatoh Yevangelij viruyuchi jshli dodomu iz zapalenimi svichkami Protyagom roku ci svichki buli zberigalisya v bezpechnomu misci do nastupnoyi richnoyi Pristrasti v chetver Lyudi virili sho svichki mali charivnu silu sho mogli zahistiti budinok vid bliskavki pereshkodzhati gradovi rujnuvati zernovi kulturi i oberigati vid hvorob Protyagom nochi pered Velikodnem abo inodi navit u chetver i v p yatnicyu choloviki i hlopchiki zapalyuvali bagattya bilya lisu na pagorbah nad vodoyu na cvintaryah abo bilya cerkvi Vidpovidno do viri ci vogni priznachalisya ochishennya vid usih zlih hvorob i neshast Vogon takozh osvitlyuvav shlyah dlya dush sho povertayutsya do yihnih kolishnih rodin Najbilsh tradicijnim Velikodnim hlibom bula i ye paska Tisto dlya paski misili v koriti sho spiralosya na podushku tak shob hlib buv legkim Protyagom pidgotovki gospodinya povinna bula pidtrimuvati chisti dumki U toj chas yak paska buv u duhovci nikomu ne dozvolyali siditi abo golosno shumiti cherez poboyuvannya shob paska u duhovci ne zipsuvalasya Uspishno spechena paska prinosila veliku radist u rodinu Obgornenu u rushnik abo zh pomishenu u koshik pasku gospodar domu nis u cerkvu de vona blagoslovlyalasya Velikodnim rankom pislya Vsenoshnoyi sluzhbi Inshi harchovi produkti tipu siru oliyi soli zhiru svinini yayec pisanok krashanok shinki kovbas tak samo yak i rizne nasinnya buli takozh prineseni do cerkvi dlya blagoslovennya Pislya ceremoniyi blagoslovennya rodina kvapilasya dodomu rozdilyati osvyachenu pasku j u takij sposib rozpochinati Velikodnij snidanok Sluzhba na chest Svitlogo Hristovogo Voskresinnya zavzhdi neterplyache ochikuvalasya U kolishni chasi provodilasya rano vranci pered svitankom Koli Sluzhba zakinchuvalasya i svyashenik spochatku kazav Hristos Voskres dveri cerkvi buli b vidkriti i promeni soncya sho pidnimayetsya ogortala viruyuchih Pislya Sluzhbi lyudi vitali odin odnogo tradicijnim sposobom ciluyuchi odin odnogo tri razi Ce nazivayut hristosuvannyam Lyudi stayut pered cerkvoyu z svoyimi koshikami zapovnenimi yizheyu kotru voni pidgotuvali do ceremoniyi blagoslovennya Zavzhdi u koshik pomishalasya svicha sho bula prikrashena aromatichnimi travami i barvinkom Na Pershij den paski molodi divchata vikonuvali vesnyanki gayivki pered cerkvoyu Ci horovodi pisni igri i dramatichni sceni yak dumali lyudi sluzhili charivnij funkciyi z metoyu provedennya Zimi i zustrichi Vesni Ci pisni i tanci personifikuvali pohoron dlya moroziv i zimi Voni takozh peresliduvali garantuvati ryasnij vrozhaj cherez charivnictvo muziki sliv i ruhiv tila Velikodnij koshik gordist i radist rodini Lyudi sudyat gospodinyu domu vidpovidno do viglyadu yiyi Velikodnogo koshika sho vin mistit i yak prikrashenij Koshik povinen buti nakritij nedavno vishitoyu servetkoyu abo prosto biloyu servetkoyu Duzhe chestolyubni gospodini mayut dvi vishitih servetki odnu shob postaviti na neyi koshik i drugu dlya togo shob pokriti jogo Treba pam yatati sho koshik povinen mistiti tilki zdijsnennya vibirki vibrannya harchovih produktiv Zeleni svyata Z usih svyat sho tak chi inakshe pov yazani z prirodoyu najpoetichnishim ye Trijcya Zeleni svyata Zelena nedilya Vono ne maye staloyi dati a povnistyu zalezhit vid Velikodnya Persh za vse ce svyato peremozhnoyi vesni na porozi lita koli priroda nibi svyatkuye z lyudinoyu svoye vidrodzhennya Zavdyaki comu i vsi pov yazani z svyatkuvannyam zvichayi mayut osoblive poetichne zabarvlennya sho vidbilosya u pisnyah igrah u zvichayah ta povir yah Svyatkuvannya pochinayetsya z chetverga V cej den divchata jdut u polya u levadi abo lis i tam zavivayut vinki na vsi svyatki Vinki v yut z konvaliyi nezabudok vasilku chebrecyu vplitayut i polin yak zasib vid rusalok Dlya cogo u nedilyu den Trijci vinki rozvivali ta oglyadali chi she svizhij chi vzhe ziv yav Pri comu sudili pro shastya abo neshastya Vikoristovuvali gillya riznih derev klena yasenya lipi osoki ale v zhodnomu razi ne verbi Osoblivo shanovana bula topolya rol yakoyi u vesnyanij obryadovosti bula analogichnoyu rosijskij berezi Isnuvav zvichaj staviti golovne derevo pered vorotami ta dverima shob zahistiti sebe vid vidom Prikrashannya derev ta yihnye vshanuvannya svidchit pro bazhannya zaruchitisya mogutnoyu dopomogoyu prirodi u povsyakdennih spravah hliboroba Isnuvalo viruvannya sho j dushi pomerlih oselyayutsya u derevah u jogo zelenomu gilli Same tomu Zeleni Svyata krim usogo inshogo she j narodne svyato pokloninnya dusham nebizhchikiv vshanuvannya predkiv Vidbuvayetsya ce she j tomu sho na Zeleni Svyata pochinaye cvisti zhito a za davnim narodnim viruvannyam u chas cvitinnya hlibnih zlakiv prokidayutsya pomerli Cvitinnya hlibiv chas duzhe vidpovidalnij vid yakogo u znachnij miri zalezhit vrozhaj Tomu i pominali v cej chas svoyih predkiv nebizhchikiv prinosili yim zhertvu vlashtovuvali triznu Za starodavnim viruvannyam pomerli predki ce postijni ohoronci svogo rodu jogo pokroviteli yaki zdatni vplivati na vrozhaj i dopomagati v usih hliborobskih spravah svoyim nashadkam Svyato Ivana Kupala 7 lipnya Vidbuvayetsya same todi koli sonce pidnimayetsya nad zemleyu najvishe daye najbilshe sili i tepla koli kvituye mnozhitsya vse zhive Kupalske dijstvo obov yazkovo prohodit pri vodi i vogni dvoh z chotiroh osnovnih prirodnih stihij Tradicijno na berezi richki chi ozercya nashi predki stavili verbove derevce Kupalo abo Kupajlicyu Verba uosoblyuye nadzvichajnu zhittyezdatnist Vstanovlyuvali Marenu gilku chornoklena abo vishni Naperedodni Ivana Kupala gilce prikrashali zhivimi polovimi ta gorodnimi kvitami obvishuvali cukerkami pryanikami Divchata pleli vinki z trav i chiplyali yih na verbu Vidtak divchata i hlopci bralisya u tanok i spivali pisni Choloviki ta zhinki tezh shodilisya na vidovishe ale v spivah uchasti ne brali Parubki namagayuchis perehitriti divchat perechiplyuvali vinochki na verbi yakomoga vishe Shopravda ne odin iz nih buv za ce pokaranij u vinochki de ne de vplitali zhalyuchu kropivu ta kolyuchi budyaki Apogej horovodu koli parubki distavali verhivku dereva Za davnim povir yam hlopec yakij distane verhivku kupajlici nezabarom odruzhitsya i bude shaslivij Pid kinec zabavi divchata rozlamuvali obryadove derevce a reshtki jogo rozkidali po svoyih gorodah shob ogirki rodili Horovodi yak pravilo trivali do pivnochi Todi divchata vidshukuvali svoyi vinochki i jshli z nimi do vodi Do kozhnogo vinochka prikriplyayut neveliki svichechki shob ne zgubilasya divocha dolya v sutinkah Kinutij u vodu vinok v ukrayinskij obryadovij poeziyi oznachaye kinec divuvannyu Zdavna vvazhalosya sho chij vinochok vtone abo jogo perekine hvilya tij divchini ne sudilosya odruzhitisya Perestribnuti cherez kupalske bagattya oznachaye ochistitisya vognem pozbutisya grihiv zvilnitisya vid skverni Nedaremno kupalskij vogon povinni rozkladati lishe zdorovi duzhi parubki ta she j z dobroyu reputaciyeyu Hlopci stribayut po starshinstvu kotrij spritnishe skochit zdorovishim bude Pislya gri dotlivayuche bagattya rozkidayut po galyavini ale obov yazkovo jogo treba zatoptati nogami bo reshtki kupalskogo vognyu zdatni divni spravi tvoriti Kazhut vnochi proti Ivana Kupala dereva perehodyat iz miscya na misce i rozmovlyayut mizh soboyu Ale hto mozhe pochuti yihnyu rozmovu A toj hto maye cvit paporoti Nashi predki stvorili chimalo pripushen pro cyu tayemnichu kvitku Za davnimi viruvannyami yaksho hochete distati cvit paporoti to musite peremogti samogo didka Lyudina zdobuvshi cvit paporoti staye vseznayuchoyu i vsevidyachoyu Vdosvita na Ivana Kupala lyudi zustrichayut sonce kupannyam ochishennyam U seli poshirena legenda pro te sho todi sonce kupayetsya graye i v takij sposib ozdorovlyuye vodu Storozhili kazhut sho do Kupala lyudyam kupatisya ne mozhna bo inakshe sonechko vodu skalamutit didko vtopit tosho Vranci do shodu soncya divchata vmivayutsya rosoyu na vrodu na krasu Vidomi lyudiNarodilisya Tverdohlib Mikola psevdo Grim 1911 1914 17 travnya 1954 poblizu s Zelena Nadvirnyanskij rajon Ivano Frankivska oblast polkovnik UPA komandir VO 4 Goverlya Dmitro Dzoba Surmach 1921 21 travnya 1946 Novij Lyublinec providnik zemel pivnichnoyi Peremishlshini i Yaroslavshini Dmitro Onishuk Hvilya Gart golova Prosviti j oblasnij referent OUN 1902 1948 Pov yazani z Petrilovim Tut viris Nebir Volodimir 03 chervnya 1992 roku s Bratishiv Ivano Frankivskoyi oblasti medik revolyucioner geroj Majdanu ta Vijni na shodi Ukrayini kavaler ordenu Za muzhnist PrimitkiKabinet Ministriv Ukrayini Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti www kmu gov ua ua Procitovano 12 listopada 2021 Akta grodzkie i ziemskie T 12 s 14 126 Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona s 172 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 93 Reabilitovani istoriyeyu IVANO FRANKIVSKA OBLAST Kniga persha Ivano Frankivsk Misto NV 2004 S 42 ISBN 966 8090 63 2 Igor Lazorishin Petrilivskij Klyuchik Chi postane hrest pam yati na misci zagibeli 70 rokiv tomu p yatoh voyakiv UPA abo Skilki koshtuye patriotizm Galichina 14 10 2021 Ivan DRABChUK Zagibel Surmacha Galichina 29 serpnya 2017 roku Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi