У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Довге До вге село в Україні у Івано Франківському районі Івано Фран

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Довге.

До́вге — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області, розташоване в мальовничому куточку Івано-Франківщини на берегах Дністра на межі Івано-Франківського району та Чортківського району Тернопільської області. Входить до складу Єзупільської селищної громади.

село Довге
Церква Воскресіння Христового Церква Воскресіння Христового
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Івано-Франківський район
Громада	Єзупільська селищна громада
Основні дані
Засноване	1437
Населення	779
Площа	10,86 км²
Густота населення	71,73 осіб/км²
Поштовий індекс	77433
Телефонний код	+380 3436
Географічні дані
Географічні координати	49°02′04″ пн. ш. 24°55′16″ сх. д. / 49.03444° пн. ш. 24.92111° сх. д. / 49.03444; 24.92111Координати: 49°02′04″ пн. ш. 24°55′16″ сх. д. / 49.03444° пн. ш. 24.92111° сх. д. / 49.03444; 24.92111
Водойми	річка Дністер, струмок Тумир.
Відстань до обласного центру	30 км
Відстань до районного центру	23 км
Найближча залізнична станція	Івано-Франківськ
Відстань до залізничної станції	30 км


Місцева влада
Адреса ради	77433, Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, с. Довге, вул. Шевченка, 22
Сільський голова	Червак Роман Іванович
Карта
Довге
Довге
Мапа

Географія

У селі струмок Тумир впадає у річку Дністер.

У річці Дністер в селі Довгому відслонюються різноманітні відклади

Історія

Одна з історичних версій походження назви села повідає, що на березі річки оселився рибалка на ймення Іван Довгий і згодом з невеликої пристані виникло село. Перші письмові згадки датуються 1437 роком.

Щодо іншої версії, то вона така — під час нападу татар на Галич, галичани покидали свої оселі і тікали вздовж Дністра, де і надовго залишались, тому і назвали цю місцевість Довгою.

Особливістю села є те, що село розташоване по обох берегах Дністра, а чи не єдиним засобом сполучення, який зберігся з давніх-давен й донині — човен.

Кілька разів за польського та австрійського панування змінювалася назва села. 1506 року село отримало назву Длуге, у 1546 році — Долхе, а від 1886 року знову повернулася стара назва села — Довге, яка збереглась й донині.

У 1920-х роках у селі був утворений осередок товариства «Просвіта».

У 1934—1939 роках село входило до об'єднаної сільської ґміни Рошнюв Тлумацького повіту.

У 1939 році в селі мешкало 1350 осіб, з них 1255 українців-греко-католиків, 80 українців-римокатоликів і 15 євреїв.

За 1942—1944 роки з Довгівської сільради, у якій числилося 952 мешканці, вивезено 339 осіб у Німеччину на примусові роботи.

У січні 1992 року відновлено Довгівську сільську раду і виведено Довге з підпорядкування Стриганецькій сільській раді.

Пам'ятки

Це єдине село в Тисменицькому районі, де є найбільше культових споруд: одна ПЦУ Воскресіння Христового, настоятель о. Любомир Медвідь та дві УГКЦ церкви. Храмове свято — Поливаний понеділок

Споруджено пам'ятник Т. Шевченку (2003), насипано символічну могилу Борцям за волю України.

Соціальна сфера

В селі працює Довгівський навчально-виховний комплекс, ФАП, клуб, сільська бібліотека.

Відомі люди

Кланічка Володимир Михайлович — доктор математичних наук, професор Прикарпатського Національного університету ім. В. Стефаника

Галерея

Пам'ятник Т. Г. Шевченку
Школа
Церква Воскресіння Христового (УГКЦ)
Сільська рада
Знак на в'їзді в с. Довге

Примітки

Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 92. — .
Степан Макарчук. Втрати населення Галичини в роки Другої світової війни (1939—1945). mankurty.com. оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 14 січня 2023.

Посилання

Сайт Верховної Ради України. Села Тисменицького району [Архівовано 5 грудня 2012 у Archive.is]

Це незавершена стаття з географії Івано-Франківської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 92. — .

[2] Степан Макарчук. Втрати населення Галичини в роки Другої світової війни (1939—1945). mankurty.com. оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 14 січня 2023.