Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Нижнів Ни жнів село Тлумацької міської громади Івано Франківського

Нижнів

Нижнів
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Нижнів.

Ни́жнів — село Тлумацької міської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Давніше — містечко; до 2020 року адміністративний центр сільської ради. Розташоване на правому березі Дністра, де впадає річка Товмачик, за 21 км від центру громади і за 30 км на схід від залізничної станції Івано-Франківськ. Населення — приблизно 2000 осіб. Через Нижнів проходить автодорога Н18 Івано-Франківськ — Бучач — Тернопіль.

село Нижнів
image
Країна image Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Громада Тлумацька міська громада
Код КАТОТТГ UA26040350250090172
Основні дані
Населення 1991
Площа 18,454 км²
Густота населення 107,89 осіб/км²
Поштовий індекс 78013
Телефонний код +380 03479
Географічні дані
Географічні координати 48°56′42″ пн. ш. 25°05′48″ сх. д. / 48.94500° пн. ш. 25.09667° сх. д. / 48.94500; 25.09667Координати: 48°56′42″ пн. ш. 25°05′48″ сх. д. / 48.94500° пн. ш. 25.09667° сх. д. / 48.94500; 25.09667
Водойми Дністер, Тлумачик
Місцева влада
Адреса ради 78000, Івано-Франківська обл., Івано-Франківського р-н, м. Тлумач, вул. Івана Макуха, 12
Карта
image
image
Нижнів
image
image
Нижнів
Мапа

image Нижнів у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Тлумацької міської громади.

Природні умови

У районі села починається Дністровський каньйон Івано-Франківської області унікальним відслоненням юрського періоду. Одна з «гір» (горбів; правий берег Дністра) місцевою говіркою називається Ґоявка (в науковій літературі — Гоївка).

Назва

Назва села походить, очевидно, від того, що Нижнів розташований внизу стосовно горбистої поверхні навколишньої місцевості. Тут розлога долина, що під час повеней часто повністю заливається водами Дністра, переходить у вузьке русло-каньйон, видовбаний за сотні тисяч років найбільшою прикарпатською річкою в цементованих пісковинах Подільської височини. Коли Дністер був головним шляхом сполучення в цих місцях, керманичі плавальних засобів населений пункт у тому місці, з якого починається небезпечніше плавання крученим вузьким яром, на відміну від поселень, розміщених вище на берегах річки, назвали ім'ям, що походить від слів «низ», «нижній».

Географія

Нижнів лежить на висоті 205 метрів над рівнем Чорного моря.

Археологія

Поблизу Нижнева (1,1 км на північ в урочищі Ґоявка (Гоївка)) розташована археологічна пам'ятка — стоянка часів кінця палеоліту, яку обстежували 1972 року.

Археологічні дослідження Нижнева вели від початку XX ст. У 1918 році Богдан Януш (український археолог, етнолог, мистецтвознавець, публіцист, консерватор пам'яток старовини) обстежив городище на території села та зареєстрував курганний могильник. Основну ж масу археологічних пам'яток Нижнева виявили в 1972—1987 роках. Над дослідженнями в основному працював Б. Василенко, який обстежив 38 пам'яток, також Богдан Томенчук і Михайло Клапчук.

Нині на території Нижнева зареєстровано 43 пам'ятки. Зокрема, виявлено 11 багатошарових поселень, історія яких сягає пізнього палеоліту, раннього мезоліту, трипільської культури, підкарпатської культури шнурової кераміки, голіградської культури фракійського гальштату, доби Київської Русі.

До пізнього палеоліту віднесено 6 пам'яток; серед них два поселення в урочищах Ґоявка (Гоївка) та Жбир і 4 майстерні. До мезоліту відносять 9 пам'яток: 3 поселення та 6 майстерень. До енеоліту відносяться 4 пам'ятки. Це зокрема одне трипільське поселення неподалік лікарні в центральній частині села та 3 майстерні цієї ж культури. До бронзової доби також відносяться 4 пам'ятки. Серед них один ґрунтовий могильник в урочищі Стражниця, два поселення та майстерня можливо підкарпатської культури шнурової кераміки.

Знайдено 4 поселення Голіградської культури: в урочищі Охаба під Гоївкою, напроти школи, і в урочищах Під кар'єром та Луг-Правобережний; а також одна майстерня.

Цікавим є курганний могильник в урочищі Могили, що в Державному реєстрі пам'яток археології Івано-Франківської області зафіксований як Нижнів 43. Він відомий ще з XIX ст. та зареєстрований 1918 р. Б. Янушем, проте приналежність його на даний час ще невизначена.

Більшість поселень з числа згадуваних пам'яток знаходяться на гористих узвишшях, зокрема в урочищах Камінка, Патентова гора, Могили, Жбир (Кирнички), Цвинтарська, Гоївка, Кадубець, Поруб, Городище, що пояснюється вигідним розташуванням та природними умовами. Значна кількість майстерень пов'язана з наявністю покладів кременю та значенням крем'яних виробів, особливо для часу пізнього палеоліту та мезоліту, до яких належить більшість виявлених майстерень на території Нижнева.

До періоду Київської Русі відносять 3 пам'ятки: городище, поселення та майстерня. У Державному реєстрі пам'яток археології Івано-Франківської області нижнівське городище зареєстроване як пам'ятка Нижнів VIII.Відоме городище з XX ст. В 1918 р. його обстежував археолог Б. Януш, в 1987 — археолог Б. Томенчук. Науковці датують його  XII—XIII століттям. Воно складається з двох майданчиків. Один з них має розміри 10 на 15 м, з південного напільного боку майданчик обмежений ровом шириною 5-8 м. Другий майданчик прямокутної форми розміром 15 на 15 м. З напільного боку його оточує високий вал (до 5 м.) та широкий рів (до 10м). Культурний шар на городищі сягає 0,05-0,1 м. На південь від нього міститься поселення XII—XIII ст. Нижнів IX. Експедицією відділу археології Івано-Франківського краєзнавчого музею неподалік згаданих пам'яток було проведено обстеження урочища Монастирик. Назву урочища пов'язують з існуванням там монастиря. Воно розташоване на захід від городища. Сусідство двох нижнівських урочищ, Городища та Монастирик є закономірним. Фактично біля всіх городищ часів Київської Русі  містились поселення-супутники.

Історія

Польський період

image
Дьйордь (Георг) та Ядвіґа Боїми

4 лютого 1437 року — у записі № 141 «Найдавніших записів галицьких судів 1435—1475 років» «Актів ґродських і земських» фігурує Річ Трибух з Нєснова (тобто Нижнева, лат. Ricz Tribuch de Nyesnow); в записі № 145 фігурує пан Ігнат Кутиський з Нєшнева (очевидно, власник поселення; лат. dominus Ihnath Kutisky de Nyesznow — суддя земський галицький, він же Ihnath de Cuthyscza de Nyesznow et Bratisszow).

Щодо перших письмових згадок про село, то їх можна знайти у Львівському державному історичному архіві. Наступна згадка походить із XV століття. У цьому документі говориться, що в 1441 році укладена угода про купівлю-продаж, за якою нижнівський шляхтич Зборислав купив у шляхтича з Петрилова два озера: Бик та Чернилів, заплативши 9 гривень, і таким чином дістав право ловити рибу в цих водоймищах і використовувати їх за власним бажанням.

У другому документі йде мова про те, що в 1474 році в галицькому суді розглядали справу про вбивство паном Феліюсом із Нижнева' батька пана Петра з Мокросаду. Суд виніс вирок, що винний повинен заплатити синові вбитого двоє коней вартістю 20 гривень, або, якщо розрахунок не буде проведено своєчасно, віддати в заставу село Галешів (сучасне Олешів).

У XV ст. в Нижневі постала римо-католицька парафія.

У 1502—1503 роках село захопили молдавани під проводом господаря Штефана ІІІ Чел-Маре. Є згадка, що Штефан, молдавський воєвода, у 1502 році наказав побудувати в Нижневі нову пристань для плавання по Дністру, зруйнувавши перед тим пристань у Коропці. Покуття залишалось під Молдавією до 1505 року.

1508 року селу надане магдебурзьке право, Нижнів став містечком, цей статус зберігав до Першої світової війни.

Пізніше дідичем Нижнева був воєвода руський до 1508 року Ян Фредро (предок Александра Фредра, відомого польського комедіоґрафа — діда з материного боку Митрополита-Предстоятеля УГКЦ Андрея Шептицького).

image
містечко Нижнів на мапі Королівства Галичини та Володимирії в 1777—1782 роках
image
Стара світлина

Інший документ, молодший від попереднього на 104 роки, повідомляє про наслідки люстрації (ревізії) у Нижневі: 1578 року містечко мало чотирьох власників: Кшиштофа Блюдницького (, або Блудницькі гербу Топач чи Леліва, невідомо, повністю чи частково, були власниками містечка на межі XVI—XVII ст.), Евстахія (Стаха) Копичинського, , . Володіли таким майном:

  • Кшиштоф Блюдницький мав 11 ланів, 2 загородники, 2 священики і одного ремісника;
  • Евстахіуш Копичинський (дідич Копичинців, Вікнян)  — 7 ланів і одного ремісника; документ засвідчує про існування феодально-кріпосницьких відносин на Прикарпатті.

Дружина Дьйордя Бойма — фундатора родинної ренесансової каплиці-усипальниці Боймів біля Латинської катедри (собору) у Львові — Ядвіга, за написом на її портреті там само, підписувалася «на Нижневі». Ілько Лемко стверджує, що вона була другою зрадливою дружиною Бойма, донькою королівського урядника Анчевського.

У 1628 році Шимон Копичинський (пом. до 1631) набув запис на Нижневі від Вонсовичевої.

Дідич Александер Копичинський у 1640 році убив свого швагра Яна Маковецького гербу Помян (другого чоловіка сестри Барбари) в його домі. Потім продав маєтності в містечку Нижнів, селах Олешів, Кутище, Братишів, Новосілки, Вікняни та заховався, побоюючись судового процесу. В 1642 році «зізнав» запису доживоття разом з дружиною Ельжбетою (Єлизаветою) Дрогойовською. Убитий козаками у Панівцях (також тоді викрадено всі привілеї).

1647 року власником маєтності в Нижневі був коломийський староста Станіслав «Ревера» Потоцький.

Пйотр — брат Александера, з дружиною Зоф'єю Броневською мали доньку Барбару, чоловіком якої був Марек Секежинський. Вона як удова в 1693 році продала свою маєтність Нижнів представнику роду Яблоновських.

З XVIII ст. власниками (дідичами) були Станіслав Вінцентій, його нащадки Антоній Барнаба (1732—1799), Людвік (1784—1864), Кароль (1807—1885, з 1834 року) Яблоновські гербу Прус ІІІ.

З 1788 року в Нижневі почав видобуватися кремінь для рушничних запалів. Французький спелеолог, геолог і натураліст Марсель де Серра у своїй доповіді про видобуток кременю в Галичині повідомляв: « Цим самим Австрії вдалося задовольнити свої потреби в рушничних крем'яних запалах, оскільки імпорт цієї продукції з Франції щорічно коштував тридцять тисяч флоринів (44000 франків). Разом із тим, кремінні запали з Галичини були твердіші, ніж французькі».

Окрім того, що кремінь видобували в Нижневі, тут ще існувала фабрика, що належала якомусь Фройденгайму. На фабриці кремінь обробляли до спеціальної форми для чорнопорохових рушниць; її заснували наприкінці XVIII ст., працювало там кількадесят працівників.

Австрійський період

За наказом командування 4-ї австрійської армії в липні 1854 року 9 піонерів і 30-50 робітників під командуванням оберлейтенанта Леонгардта збудували дерев'яний міст через Дністер у Нижневі, а будівництво ускладнювали рвучка течія і скелясте дно додатково. Ширина річки у цьому місці становила 227 метрів, глибина залежно від стану води коливалася від 4 до 6 метрів.

1854 року дідичем став Авґуст граф Блюгдорн. У 1861 році дідичем став граф Теодор Лянцкоронський (1823—1891, син Теодора та Юзефи Стадніцької; його дружина — Ружа Росновська з Тартакова), після нього донька Стефанія — дружина Яна Урбанського (документальне підтвердження — до 1930 року).

У 1884 р проклали залізницю Станиславів — Гусятин і відкрили станцію Нижнів.

Об 11.00 26 лютого 1906 р. почалося віче в містечку у справі виборчої реформи (були присутні 10-12 000 осіб із повітів Бучач, Товмач). У президії віча були парох о. О. Левицький, сотрудник о. Коростіль, реферат читав студент Федір Іван Олесницький. Віче відмовило в слові секретарю повітової ради Валевському. Після закінчення віча надійшли близько 600 січовиків із Ляцького з малиновим прапором, який хотів відібрати товмацький повітовий комісар Дуніковський (не дозволили). З цього приводу виступав посол Юліян Романчук у Відні (підтриманий Ернестом Теодором Брайтером, Іґнацієм Дашинським).

Під час першої світової війни містечко зазнало руйнації.

Західноукраїнська Народна Республіка

Після початку наступу польських окупантів по всьому фронту 28 червня 1919 року біля Нижнева розгорнулись жорстокі бої. Командантом військового округу «Нижнів» був Володимир Бемко. Організацією охорони стратегічних мостів через Дністер після утворення ЗУНР керував народний вчитель, поручник армії Австро-Угорщини Андрій Яремчук, командиром охоронного підрозділу був уродженець Монастириська Євген Рибак.

Період польської окупації

image
Нижнів, залізничний міст, літо 1938

Заходами читальні товариства «Просвіта» 23 серпня 1931 року в Нижневі відбулося святкування, приурочене до 50-річчя товариства «Рідна школа».

До гміни Нижнів крім власне Нижнева входили також села Діброва і Смерклів. Згідно адміністративної реформи, 1 серпня 1934 містечко стало центром об'єднаної сільської ґміни Нижнів, до якої включили ще 4 сільські гміни.

У 1939 році в Нижневі проживало 4 930 мешканців, з них 3 230 українців-грекокатоликів, 955 українців-римокатоликів, 100 поляків, 650 євреїв і 5 німців

Друга світова війна, радянський період

Після початку німецько-радянської війни угорські війська якийсь час контролювали територію від Станиславова до Бучача. У серпні 1942 року автотранспорт переправляли з берега на берег поромом.

Після війни влада СРСР вважала непотрібною залізницю і не відновила її, чим спричинила деградацію Нижнева.

Під час будівництва торгового центру з рестораном упав баштовий кран.

Після Відновлення Незалежності

У 2021 р. відкрита лікарська амбулаторія.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість Відсоток
українська 1980 99.45%
російська 10 0.50%
білоруська 1 0.05%
Усього 1991 100%

Повені та паводки

Через розташування в долині Дністра, періодично затоплюється нижня частина села.

13 квітня 1912 року газета «Кур'єр Львівський» повідомляла, що рівень води в Дністрі піднявся на 5,3 м, підтоплені села Нижнів, Липа, Петрилів, Новосілка, Бобрівники, Ямна, Вістря, Кутище. Загалом, у воді опинилося 300 будівель, в деяких місцях вода доходила до дахів. Близько 20 хат було зруйновано. Не обійшлося без жертв. Люди бачили як вода несла жінку, яка трималася за подушки. В Нижневі втопився один чоловік, тіло якого в результаті ретельних пошуків так і не було знайдено.

Релігія

image
Римо-католицький монастир та костел, Нижнів, до 1905 року

Є дві церкви (УГКЦ):

  • Церква Введення у Храм Пр. Богородиці
  • Церква Св. Арх. Михайла

Монастирі РКЦ

Історія нижнівських монастирів налічує близько восьми століть. Започаткована у XII–XIII ст, коли на землях Галицького князівства з'являються перші чернечі оселі з центром у Галичі. Чимало монастирів виникало на його відносно віддаленій окрузі. Однією з важливих функцій давньоруських монастирів була оборонна, тому значна кількість поставала на найвигідніших в оборонному значенні місцях — на мисоподібних виступах високих берегів річок, пагорбах, інших важкодоступних місцях. Оточені природними ярами або штучно насипаними валами та ровами такі чернечі осідки входили поряд із укріпленими городищами у планомірну систему оборонно-сторожових пунктів. Багато таких пунктів виникало вздовж Дністра.

В українській історичній літературі нижнівські монастирі не досліджувалися, є дослідження польських вчених. Монастирі Нижнева, які існували тут протягом XII—XIII — першої половини XX ст., до нинішнього дня не збереглися; зокрема, не збереглися римо-католицький монастир (кляштор) оо. паулінів, фундований у січні 1740 року дідичем Станіславом Вінцентієм Яблоновським (воєводою равським), відновлений та консекрований (освячений) 1842 року костел святого Станіслава оо. паулінів

Лютого 1740 року в монастирі з'явились кілька ченців. У березні 1742 року призначили пріора монастиря паулінів. Фундацію монастиря 1764 року затвердив львівський латинський архієпископ Вацлав Геронім Сєраковський. Відомий львівський сницар Матвій Полейовський у 1770-х роках виготовив новий вівтар для костелу паулінів у Нижневі-над-Дністром (не збережений). 2 лютого 1786 року урядом Австрії монастир був закритий.


У 1810 році нижнівський костел постраждав внаслідок пожежі і Станіславська управа запропонувала перенести відправлення латинської літургії до місцевої греко-католицької церкви. В 1816 році будівлю костелу відремонтовано, але робота не завершена. Дах лише частково перекритий, а пошкоджений фундамент був під загрозою руйнування. Зважаючи на неможливість використовувати храм, створено невелику каплицю в монастирі, використовуючи частину коридору, що прилягає до святилища. У головному вівтарі, складеному частково з компонентів вівтаря костелу, був образ Богоматері Ченстоховської (колишній образ святого Станіслава був зруйнований).

У каплиці теж був дерев'яний бічний вівтар із зображенням святої Теклі, купіль з кришкою, прикрашеною фігурою Іоанна Хрестителя та кілька пошкоджених лавок. Бракувало амвону та органів. Згідно із записом інвентарним 1826 р. у каплиці не було срібла, і всі посудини та літургійні предмети були зроблені з латуні. З облачення записали 15 риз, 4 покривала і 4 далматики. У 1842 році костел був реконструйований і освячений в тому ж році як костел святого Станіслава (тоді львівським архиєпископом був Франтішек Піштек).

image
Монастир  сестер Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії. Всередині каплиці у напрямку вівтаря.

1881 року рада згромадження сестер-непорочниць прийняла проект засновниці Марцеліни Даровської, за яким монастир паулінів ставав навчальним закладом для дітей з родин, які постраждали за участь у польському повстанні 1863 року. 24 травня 1881 року в дідича Теодора графа Лянцкоронського було викуплено ґрунт кляштору, 1883 року відкрито школу, каплицю.


Адаптація монастиря паулінського на заклад сестер Непорочного Зачаття була проведена в 1881—1883 роки і коштувала 77 935 флоринів. Ремонт і реконструкцію проводив інженер Й.Котовський за участю Ярослава Одинця (племінника польського поета Антоні Одинця) з 1881 року і майстра муляра Школьніцького. Вівтар в каплиці виконав Бенбновіч з Станіславова, учень скульптора Тадеуша Баронча, відповідно до проекту останнього, і під його керівництвом, а столярні роботи в каплиці і ризниці — Кшишталовіч з Бучача.

На першому поверсі, з південного заходу, знаходилася каплиця, з північно-західного боку — головний зал вітальні. В південно-східному крилі була трапезна з кухнею, а в північно-східному крилі — сільська школа; окрім того, були тут ще деякі монастирські та побутові приміщення. На першому поверсі знаходилася кімната відпочинку, а також класи, їдальня для дітей, спальні та приміщення для релігійних цілей. На обох поверхах були санітарні приміщення.

Вівтар являв собою кам'яну основу, на якій лежала плита — менса, і був виготовлений з мармуру. На передній частині вівтаря були барельєфи Христа з дітьми в профільованому обрамленні. На стіні — образ Богоматері Непорочного Зачаття 2-ї половини XIX, в рамці, увінчаній картушем з хрестом, укладеним в пасма рослинного орнаменту.

Навпроти входу, на трирівневій платформі з прямокутною вівтарною менсою, підтримуваною двома колонами, знаходилася статуя Богоматері Непорочного Зачаття на невеликому постаменті, вище на стіні висіло Розп'яття.

Дерев'яні лавки в костелі виготовлено за проектом Кшиштановіча. В костелі були також станції Хресної дороги, літографії в дерев'яних рамах.


Вигідне географічне положення Нижнева на початку ХХ ст., неподалік від кордону Австро-Угорщини і Росії, драматично вплинуло на долю Костелу і монастиря. З вибухом Першої світової війни, вже 20 серпня 1914 року до кляштору занесли першого пораненого і частину будинку призначено для госпіталю.

Швидко госпіталь був заповнений тяжкопораненими з під Бариша і Коростятина. Серед них були австріяки, угорці, чехи, а також козак російської армії. При госпіталі були організовані санітарні курси для монахинь.

В жовтні 1914 року австрійська армія поспішно відступала і в монастирі були залишені зброя та поранені солдати. Через те росіяни хотіли зруйнувати кляштор гарматним вогнем.

Через два роки, під час ураганного вогню, снаряди розбили мури, вирвали 80 вікон з рамами, але ніхто з людей в кляшторі не постраждав.

В 1917 році на кляштор вночі напала банда мародерів з охопленої революційним запалом російської дивізії. Сестри були переконані, що їх врятувало виставлене в каплиці святе Причастя.

Під час війни монахині не припиняли своєї виховної роботи. На свої заняття приходили сільські діти, хлопчики вчилися прислуговувати. Шкільний рік 1913/1914 був останнім роком праці за правилами засновниці Марцеліни. Постійно змінювалися діти, коротка перерва наступила в жовтні 1914 р., від Різдва Христового тут перебувало 14 дітей з родин Ладомірських з Марковець і Вишневських з Горигляд. В 1916/1917 шкільному році в монастирі навчалося тільки дві дівчинки, в другім півріччю 1918/1919 р. — 14.

В 1921 році до навчання зголосилося 9 дітей. Релігії їх вчила сестра Філомена, яка мала 79 років. Однак вже 1923 року спустошений будинок мусів зупинити працю на ниві виховання і на 9 років став притулком для старих і хворих монахинь (в основному на туберкульоз) — зважаючи на відмінний клімат.

1932 р. сестри відкрили загальну школу для дівчаток. То вже не була школа безплатна, — на таку школу сестри не мали грошей. Зберігся запис газетного оголошення тієї нової школи 1934 р.: «В красивій і здоровій підгірській околиці від 15 травня 1934 р. відбувається запис до загальної школи нового типу та водночас інтернату для хворобливих дівчаток від 6 до 12 років. Заклад забезпечує виховання, турботу та опіку, лікування, ґрунтовне навчання іноземних мов та гри на фортепіано. Окрім того, передбачено фізичний розвиток, прогулянки, перебування на свіжому повітрі, засмагання, здорова та поживна їжа.»

image
Дівчата перед нижнівським кляшторем. 1935 р.

В наступні шкільні роки, до 1939 р., тут навчалося від 27 до 34 дівчат.

В 1933 р. в монастирі було виконано каналізаційне відведення, яке замінило примітивно діючу каналізацію. Це уможливило відкриття ванної кімнати з двома ваннами для дітей, що було однією з вимог функціонування інтернату. В архіві монастиря знаходиться протокол від 6 грудня 1934 р., записаний сестрою Альмою Солтан на конференції після візиту в «7-ми класну Школу Сестер-непорочниць в Нижневі» інспекторів від освіти з Тлумача. Заступник шкільного інспектора доктор Ян Тамбор позитивно оцінив роботу закладу. Через рік школа одержала державний статус.

Кляштор став закладом не тільки для дівчат, котрі там і проживали. Сестри вели ще заняття з хлопчиками. Хлопчики приходили на заняття три рази на тиждень, по неділях і в свята, вчилися прислуговувати в храмі, співу григоріанського та катехизму. Вони брали участь в місцевих заходах, вертепі, мали свою читальню в монастирі, де могли гратися та вчитися.

Члени Гуртка сільських жінок приходили в неділю та по святах на науку катехизму, для тлумачення Меси, порад гігієнічних, педагогічних і економічних.

Школа народна припинила працювала. В той час вийшла постанова, за якою в місцевості, де мешкало кілька народностей, право на державну школу мала народність, представлена більшою кількістю дітей. В тій ситуації освітня влада чинила на монастир тиск, щоб там не вели, школи, котра би відтягнула польських дітей від їх закладу, бо в такій ситуації загальну школу мали би українці.


18 вересня 1939 року до Нижнева вступили радянські війська. День перед тим в саду монастиря відпочивали відділи польської армії, які тікали перед німцями, а тепер — від східного кордону. Вночі полковник Юзефович з двома офіцерами закопав полковий прапор — з Матір'ю Божою на одній стороні та срібним орлом на другій.

19 вересня над Нижневом низько пролітав німецький літак, стріляючи з автоматичної зброї. Ранених занесли до кляштора. Сестри на монастирі вивісили стяг Червоного Хреста, вдягли пов'язки організації.

Монахинь виснажували перевірки. Знову, як і колись, звинувачували їх в переховуванні солдат — цього разу польських.

Тим часом більшовики приходили оглядати монастир, плануючи перетворити його в казарми. 14 жовтня сестрам (4 особам з головною) переказали з'явитися до ґміни. Тут їм наказали підписати відречення від монастиря і ведення школи, але дозволено залишитися (за умови, що будуть прати одяг солдатам). Приміщення монастиря віддано під потреби Червоної армії. Сестер було розміщено в кількох кімнатах, келійні приміщення були реквізовані.

1 листопада 1939 року черниць ознайомили від імені народу і Червоної армії, що їх будинок став власністю народу і вони мусять його покинути. Літургічні предмети були заховані у пивницях та в парафіян (не віднайдені).

16 липня 1941 року монахині повернулись до монастиря (разом з приходом гітлерівців). 1944 року монастир горів, більшість сестер евакуювалися до Шиманува. У серпні 1944 року загинули 2 монахині-непорочниці, у березні 1945 року — 2 монахині-юзефітки; сестру Францішку Косьоровську облили бензином, спалили живцем.

Костел у Нижневі не витримав татарських набігів у 1620—1630-х роках. Під час канонічної візитації львівського латинського архієпископа Яна Скарбека 1721 року на його місці був пам'ятний хрест.

image
Cимволічна могила воякам УПА

Пам'ятки

  • символічна могила воякам УПА.
  • 16 травня 2021 року відбулось відкриття пам'ятного знаку, присвяченого 150-річчю початку будівництва Галицької Трансверсальної залізниці у Нижневі в рамках забігу GTR trail Ostbahn, на місці знищеного відрізку залізниці, що сполучала Станиславів та Бучач.

Самі рейки автентичні, з цієї залізниці, їх було знайдено у лісі біля Клубівців в процесі його розчищення і підготовки до забігу. На рейках збереглось маркування виробника і їм скоірш за все понад 130 років.

Напис гласить що виготовили їх у Вітковіце, одному з промислових міст чеської Сілезії, біля Острави, яке за часів Австро-Угорщини було відоме своїми виробами і забезпеченням залізниць, які активно будувались. Ця залізниця була знищена при відступі нацистами і ніколи не мала радянської ширини. Вважається, що під час Другої світової війни тимчасово її могли переробляти, або з 1939 по 1941 роки поки панувала радянська влада.

Спорудженням комплексної композиції пам'ятного знаку, приуроченого 150-річчю початку будівництва Галицької Трансверсальної залізниці у Нижневі займався спортивно-просвітницький центр «Каменяр», який для такої події об'єднав невелику групу дієвих і активних людей. На відкритті знаку були присутні окрім організаторів і учасників забігу, колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін, консул Угорської республіки, а також представники Польських культурних і громадських організації Івано-Франківська.

Транспорт

Давніше через містечко проходила одноколійна залізниця Станиславів — Бучач — Гусятин — Ярмолинці — частина Галицької трансверсальної залізниці, будівництво якої розпочалося в 1883 році. До листопада 1884 завершилось на відтинку до Бучача (зокрема, через станції Хриплин, Палагичі). Перший вантажний потяг на лінії Станіслав — Бучач поїхав 1 листопада 1884 р., перший пасажирський — 15 листопада 1884. Залізницю розібрали за наказом нацистів під час їх відступу в ході Другої світової війни. У Нижневі була залізнична станція, відстань до залізничного вокзалу Станиславова складала 34 км. З 1817 р. через містечко проходив брукований так званий державний Віденський гостинець Бучач — Озеряни — Монастириська — Нижнів — Станиславів.

У наші дні через Нижнів проходить автодорога Н18 Івано-Франківськ — Бучач — Тернопіль — частина південно-східної гілки колишнього державного гостинця Бережани — Монастириська — Станиславів, який також називали «Тракт Бережанський.» Зберігся автомобільний міст через Дністер, збудований за часів Австро-Угорщини, який зараз має асфальтове покриття (давніше дерев'яне).

Особливості

Місцева говірка

Вживають переважно старші жителі. Назва села — Ніжньїв, Ніжнів; картопля — мандибурка, взуйся — вбуйсє, бур'ян — хопта, вгодована — ґелевата (про корову)… Закінчення дієслів наказової форми — -сє (наприклад, смійсє і т. д.) Замість літературного закінчення -як вживають -єк (наприклад, Вінтонєк… тощо).

Словом вуйно звертаються також до сестри батька. Замість запитання "де" вживають "дес" (Дес нині ходив?-Де сьогодні ходив). Замість відповіді "десь" теж вживають "дес". Тому нижнівчан жителі сусідніх сіл називають "десами".

Прізвиська

Багато мешканців села мають свою «вуличну» кличку. Наприклад, Ґрубий (-а), Джміль, Подолянка, Гнида, Фіст, Фертик, Рафиль, Хрунь, Бас, Капшук, Бомбела та інші.

Цікаві факти

  • Базар у Нижневі можна побачити в кліпі гурту «Скрябін» на пісню «Руїна» (0:50), (2:50-2:55), сільмаг біля дороги до церкви (0:56-1:00), (1:05-1:10)..

Відомі люди

image
Яблоновський Станіслав Вінцентій — фундатор костелу в Нижневі

Народилися

Проживали, перебували, працювали

Парохи

  • о. В. Скоробагатий — нагороджений імператором Австро-Угорщини за «патріотичну поведінку супроти ворога» під час Першої світової війни

Поховані

Дідичі

Примітки

  1. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
  2. Герета І. П. та ін. Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині Кам'яного віку. — К. : Наукова думка, 1981. — С. 39.
  3. Державний реєстр пам'яток археології Івано-Франківської області // http://ifoonsku.ucoz.ua/Arkheolohiya.pdf [ 25 січня 2022 у Wayback Machine.]
  4. Гончар Р. Археологічні пам'ятки на території села Нижнів // Еврика-Х: зб. студ. наук. праць. — Івано-Франківськ, 2009. — С. 84—87.
  5. Вуянко М. Нижнівські монастирі: від часів Київської Русі до середини XIX ст. // Наукові записки. Вип. 7-8. — Івано-Франківськ, — 2003.
  6. Akta grodskie i ziemskie z archiwum t. zw. bernardyńskiego… [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów, 1887. — Т. XII. — S. 16. (пол.)
  7. Akta grodskie i ziemskie z archiwum t. zw. bernardyńskiego… — T. XII. — S. 17.
  8. Akta grodskie i ziemskie z archiwum t. zw. bernardyńskiego… — T. XII. — S. 467.
  9. Betlej A. Kościół parafialny p.w. Św. Stanisława biskupa i Św. Jana Chrzciciela oraz klasztor SS. Niepokalanek (dawniej OO. Paulinów) w Niżniowie… — S. 230. (пол.)
  10. Kurzej M. Kościół parafialny p.w. Św. Anny w Tłumaczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2006. — T. 14. — S. 425. — . (пол.)
  11. . Чтиво. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 березня 2016.
  12. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 1. — S. 294. (пол.)
  13. Лан = близько 25 гектарів.
  14. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Cz. 1. — T. 11. — 1907. — S. 124. (пол.)
  15. Лемко І. Цікавинки з історії Львова. — Львів : Апріорі, 2011. — С. 36. — .
  16. Potoccy (01) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  17. Betlej A. Kościół parafialny p.w. Św. Stanisława biskupa i Św. Jana Chrzciciela oraz klasztor SS. Niepokalanek (dawniej OO. Paulinów) w Niżniowie… — S. 229. (пол.)
  18. Daszkiewicz P., Tarkowski R. Zasoby mineralne i kopalnie Galicji w opisie Marcela de Serres z początków XIX wieku // Prace Naukowe Instytutu Górnictwa Politechniki Wrocławskiej. — Nr 117. — 2006. – С. 31-38.
  19. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 27 квітня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  20. Дєдик О. Галичина у планах віденських стратегів: концепції, комунікації та фортифікації [ 16 січня 2018 у Wayback Machine.] // Цитаделя: Львівський мілітарний альманах. — 2013. — Ч. 1 (9). — С. 20—30. — ISSN 2074-0921.
  21. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909. — Cz. 1. — T. 13. — S. 340. (пол.)
  22. Ляцьке / Каледоскоп Минулого // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 579—581..
  23. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР… — С. 202.
  24. Гуцуляк М. Перший листопад 1918 на Західних землях України. — К. : «Либідь», 1993. — 408 с.: іл. — С. 388—390. — .
  25. Свята «Рідної школи» [ 21 січня 2021 у Wayback Machine.] // Діло. — 1931. — Ч. 225 (12281) (8 жовтня). — С. 2.
  26. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 93.
  27. Путь через Галицию [ 5 листопада 2017 у Wayback Machine.]. (рос.)
  28. Містами й селами Галичини[недоступне посилання з липня 2019] // Краківські вісті. — 1942. — Ч. 183 (630, 19 серп.). — С. 3.
  29. . Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.
  30. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  31. . Архів оригіналу за 7 жовтня 2016. Процитовано 28 березня 2013.
  32. . Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 27 вересня 2018.
  33. . Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 27 вересня 2018.
  34. . Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 27 вересня 2018.
  35. Betlej A. Kościoł parafialny p.w. Św. Stanisława… — S. 230.
  36. . Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 28 березня 2013.
  37. Niżniow.  Trzecia fundacja nepokalanska // Głos koleżeński. — Warszawa, 2002.  - 37/39. — s 1-76.
  38. Betlej A. Kościoł parafialny p.w. Św. Stanisława… — S. 230—231.
  39. Betlej A. Kościoł parafialny p.w. Św. Stanisława… — S. 231.
  40. Томін Ю., Романишин Ю., Коритко Р., Паращак І. Перша колія: до 150-річчя Львівської залізниці. — Львів : ТзОВ «Західноукраїнський Консалтинговий Центр» (ЗУКЦ), 2011. — С. 158 (мапа-схема). — .
  41. Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 63.
  42. Inlender A. Illustrirter Führer auf den k.k. Österr. Staatsbahnen für die Strecken… [ 19 квітня 2016 у Wayback Machine.] — Wien : Steyrermühl, ca 1895. — S. 77—78. (нім.)
  43. Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — Zeszyt 3. — S. 21. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C). — . (пол.)
  44. . Архів оригіналу за 23 лютого 2018. Процитовано 6 червня 2017.
  45. Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 56.
  46. Stupnicki H. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. — Lwów : Nakładem A. J. Madfesa i H. Bodeka, 1869. — S. 15. (пол.)
  47. принаймні ще наприкінці 1970-х
  48. . Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 11 лютого 2015.
  49. . Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 23 серпня 2014.
  50. Blazejowskyj D. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944)… — S. 237.
  51. Schematismus… 1843 [ 30 січня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 16. (лат.)
  52. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР… — С. 77.
  53. . Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 20 березня 2022.
  54. Lewicki K. Chołodecki Białynia Jozef Dominik (1852—1935) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1937. — T. III. — S. 403. Reprint. Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Kraków, 1989. — . (пол.)
  55. Делятинський, Р. Станиславівська єпархія Греко-католицької церкви в суспільному житті Галичини (1885—1946 рр.). — Івано-Франківськ, 2017. — С. 84.
  56. Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik : Biblioteka Kórnicka, 1998. — S. 58. — całość, .
  57. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1905. — Cz. 1. — T. 8. — S. 113. (пол.)

Джерела

  • Гранат С., Мельник В. Історія села Нижнів Тлумацького району.
  • З днів трівоги на Покуттю [ 18 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Літопис Червоної Калини. — Жовква, 1929. — Ч. 3 (груд.). — С. 15—18.
  • Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — .
  • Betlej A. Kościół parafialny p.w. Św. Stanisława biskupa i Św. Jana Chrzciciela oraz klasztor SS. Niepokalanek (dawniej OO. Paulinów) w Niżniowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2006. — T. 14. — 584 s., 866 il. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — . (пол.)
  • Betlej A. Sibi, deo, posteritati: Jabłonowscy a sztuka w XVIII wieku. — Kraków, 2010. — S. 81, 95—97, 104—105, 143, 145, 150—152, 326—327. — ISBN|978-83-61033-38-7. (пол.)
  • Błazejowskyj D. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv : Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — . (англ.)
  • Czołowski A. Z przeszłości Jezupola i okolicy. — 163 s. — S. 48—49. (пол.)
  • Niżniów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 169. (пол.) — S. 169. (пол.)
  • Niżniów, mstko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 386. (пол.) — S. 386. (пол.)

Посилання

Нижнів
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Теми у Вікіджерелах?
image Нижнів у Вікісховищі?
  • Свій край як рай. Нижнів.
  • Повінь в селі на youtube [ 7 жовтня 2016 у Wayback Machine.].
  • .


image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nizhniv Ni zhniv selo Tlumackoyi miskoyi gromadi Ivano Frankivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Davnishe mistechko do 2020 roku administrativnij centr silskoyi radi Roztashovane na pravomu berezi Dnistra de vpadaye richka Tovmachik za 21 km vid centru gromadi i za 30 km na shid vid zaliznichnoyi stanciyi Ivano Frankivsk Naselennya priblizno 2000 osib Cherez Nizhniv prohodit avtodoroga N18 Ivano Frankivsk Buchach Ternopil selo Nizhniv Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Ivano Frankivskij rajon Gromada Tlumacka miska gromada Kod KATOTTG UA26040350250090172 Osnovni dani Naselennya 1991 Plosha 18 454 km Gustota naselennya 107 89 osib km Poshtovij indeks 78013 Telefonnij kod 380 03479 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 56 42 pn sh 25 05 48 sh d 48 94500 pn sh 25 09667 sh d 48 94500 25 09667 Koordinati 48 56 42 pn sh 25 05 48 sh d 48 94500 pn sh 25 09667 sh d 48 94500 25 09667 Vodojmi Dnister Tlumachik Misceva vlada Adresa radi 78000 Ivano Frankivska obl Ivano Frankivskogo r n m Tlumach vul Ivana Makuha 12 Karta Nizhniv Nizhniv Mapa Nizhniv u Vikishovishi Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 714 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Tlumackoyi miskoyi gromadi Prirodni umoviU rajoni sela pochinayetsya Dnistrovskij kanjon Ivano Frankivskoyi oblasti unikalnim vidslonennyam yurskogo periodu Odna z gir gorbiv pravij bereg Dnistra miscevoyu govirkoyu nazivayetsya Goyavka v naukovij literaturi Goyivka NazvaNazva sela pohodit ochevidno vid togo sho Nizhniv roztashovanij vnizu stosovno gorbistoyi poverhni navkolishnoyi miscevosti Tut rozloga dolina sho pid chas povenej chasto povnistyu zalivayetsya vodami Dnistra perehodit u vuzke ruslo kanjon vidovbanij za sotni tisyach rokiv najbilshoyu prikarpatskoyu richkoyu v cementovanih piskovinah Podilskoyi visochini Koli Dnister buv golovnim shlyahom spoluchennya v cih miscyah kermanichi plavalnih zasobiv naselenij punkt u tomu misci z yakogo pochinayetsya nebezpechnishe plavannya kruchenim vuzkim yarom na vidminu vid poselen rozmishenih vishe na beregah richki nazvali im yam sho pohodit vid sliv niz nizhnij GeografiyaNizhniv lezhit na visoti 205 metriv nad rivnem Chornogo morya ArheologiyaPoblizu Nizhneva 1 1 km na pivnich v urochishi Goyavka Goyivka roztashovana arheologichna pam yatka stoyanka chasiv kincya paleolitu yaku obstezhuvali 1972 roku Arheologichni doslidzhennya Nizhneva veli vid pochatku XX st U 1918 roci Bogdan Yanush ukrayinskij arheolog etnolog mistectvoznavec publicist konservator pam yatok starovini obstezhiv gorodishe na teritoriyi sela ta zareyestruvav kurgannij mogilnik Osnovnu zh masu arheologichnih pam yatok Nizhneva viyavili v 1972 1987 rokah Nad doslidzhennyami v osnovnomu pracyuvav B Vasilenko yakij obstezhiv 38 pam yatok takozh Bogdan Tomenchuk i Mihajlo Klapchuk Nini na teritoriyi Nizhneva zareyestrovano 43 pam yatki Zokrema viyavleno 11 bagatosharovih poselen istoriya yakih syagaye piznogo paleolitu rannogo mezolitu tripilskoyi kulturi pidkarpatskoyi kulturi shnurovoyi keramiki goligradskoyi kulturi frakijskogo galshtatu dobi Kiyivskoyi Rusi Do piznogo paleolitu vidneseno 6 pam yatok sered nih dva poselennya v urochishah Goyavka Goyivka ta Zhbir i 4 majsterni Do mezolitu vidnosyat 9 pam yatok 3 poselennya ta 6 majsteren Do eneolitu vidnosyatsya 4 pam yatki Ce zokrema odne tripilske poselennya nepodalik likarni v centralnij chastini sela ta 3 majsterni ciyeyi zh kulturi Do bronzovoyi dobi takozh vidnosyatsya 4 pam yatki Sered nih odin gruntovij mogilnik v urochishi Strazhnicya dva poselennya ta majsternya mozhlivo pidkarpatskoyi kulturi shnurovoyi keramiki Znajdeno 4 poselennya Goligradskoyi kulturi v urochishi Ohaba pid Goyivkoyu naproti shkoli i v urochishah Pid kar yerom ta Lug Pravoberezhnij a takozh odna majsternya Cikavim ye kurgannij mogilnik v urochishi Mogili sho v Derzhavnomu reyestri pam yatok arheologiyi Ivano Frankivskoyi oblasti zafiksovanij yak Nizhniv 43 Vin vidomij she z XIX st ta zareyestrovanij 1918 r B Yanushem prote prinalezhnist jogo na danij chas she neviznachena Bilshist poselen z chisla zgaduvanih pam yatok znahodyatsya na goristih uzvishshyah zokrema v urochishah Kaminka Patentova gora Mogili Zhbir Kirnichki Cvintarska Goyivka Kadubec Porub Gorodishe sho poyasnyuyetsya vigidnim roztashuvannyam ta prirodnimi umovami Znachna kilkist majsteren pov yazana z nayavnistyu pokladiv kremenyu ta znachennyam krem yanih virobiv osoblivo dlya chasu piznogo paleolitu ta mezolitu do yakih nalezhit bilshist viyavlenih majsteren na teritoriyi Nizhneva Do periodu Kiyivskoyi Rusi vidnosyat 3 pam yatki gorodishe poselennya ta majsternya U Derzhavnomu reyestri pam yatok arheologiyi Ivano Frankivskoyi oblasti nizhnivske gorodishe zareyestrovane yak pam yatka Nizhniv VIII Vidome gorodishe z XX st V 1918 r jogo obstezhuvav arheolog B Yanush v 1987 arheolog B Tomenchuk Naukovci datuyut jogo XII XIII stolittyam Vono skladayetsya z dvoh majdanchikiv Odin z nih maye rozmiri 10 na 15 m z pivdennogo napilnogo boku majdanchik obmezhenij rovom shirinoyu 5 8 m Drugij majdanchik pryamokutnoyi formi rozmirom 15 na 15 m Z napilnogo boku jogo otochuye visokij val do 5 m ta shirokij riv do 10m Kulturnij shar na gorodishi syagaye 0 05 0 1 m Na pivden vid nogo mistitsya poselennya XII XIII st Nizhniv IX Ekspediciyeyu viddilu arheologiyi Ivano Frankivskogo krayeznavchogo muzeyu nepodalik zgadanih pam yatok bulo provedeno obstezhennya urochisha Monastirik Nazvu urochisha pov yazuyut z isnuvannyam tam monastirya Vono roztashovane na zahid vid gorodisha Susidstvo dvoh nizhnivskih urochish Gorodisha ta Monastirik ye zakonomirnim Faktichno bilya vsih gorodish chasiv Kiyivskoyi Rusi mistilis poselennya suputniki IstoriyaPolskij period Djord Georg ta Yadviga Boyimi 4 lyutogo 1437 roku u zapisi 141 Najdavnishih zapisiv galickih sudiv 1435 1475 rokiv Aktiv grodskih i zemskih figuruye Rich Tribuh z Nyesnova tobto Nizhneva lat Ricz Tribuch de Nyesnow v zapisi 145 figuruye pan Ignat Kutiskij z Nyeshneva ochevidno vlasnik poselennya lat dominus Ihnath Kutisky de Nyesznow suddya zemskij galickij vin zhe Ihnath de Cuthyscza de Nyesznow et Bratisszow Shodo pershih pismovih zgadok pro selo to yih mozhna znajti u Lvivskomu derzhavnomu istorichnomu arhivi Nastupna zgadka pohodit iz XV stolittya U comu dokumenti govoritsya sho v 1441 roci ukladena ugoda pro kupivlyu prodazh za yakoyu nizhnivskij shlyahtich Zborislav kupiv u shlyahticha z Petrilova dva ozera Bik ta Cherniliv zaplativshi 9 griven i takim chinom distav pravo loviti ribu v cih vodojmishah i vikoristovuvati yih za vlasnim bazhannyam U drugomu dokumenti jde mova pro te sho v 1474 roci v galickomu sudi rozglyadali spravu pro vbivstvo panom Feliyusom iz Nizhneva batka panaPetra z Mokrosadu Sud vinis virok sho vinnij povinen zaplatiti sinovi vbitogo dvoye konej vartistyu 20 griven abo yaksho rozrahunok ne bude provedeno svoyechasno viddati v zastavu seloGaleshiv suchasne Oleshiv U XV st v Nizhnevi postala rimo katolicka parafiya U 1502 1503 rokah selo zahopili moldavani pid provodom gospodarya Shtefana III Chel Mare Ye zgadka sho Shtefan moldavskij voyevoda u 1502 roci nakazav pobuduvati v Nizhnevi novu pristan dlya plavannya po Dnistru zrujnuvavshi pered tim pristan u Koropci Pokuttya zalishalos pid Moldaviyeyu do 1505 roku 1508 roku selu nadane magdeburzke pravo Nizhniv stav mistechkom cej status zberigav do Pershoyi svitovoyi vijni Piznishe didichem Nizhneva buv voyevoda ruskij do 1508 roku Yan Fredro predok Aleksandra Fredra vidomogo polskogo komediografa dida z materinogo boku Mitropolita Predstoyatelya UGKC Andreya Sheptickogo mistechko Nizhniv na mapi Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi v 1777 1782 rokah Stara svitlina Inshij dokument molodshij vid poperednogo na 104 roki povidomlyaye pro naslidki lyustraciyi reviziyi u Nizhnevi 1578 roku mistechko malo chotiroh vlasnikiv Kshishtofa Blyudnickogo abo Bludnicki gerbu Topach chi Leliva nevidomo povnistyu chi chastkovo buli vlasnikami mistechka na mezhi XVI XVII st Evstahiya Staha Kopichinskogo Volodili takim majnom Kshishtof Blyudnickij mav 11 laniv 2 zagorodniki 2 svyasheniki i odnogo remisnika Evstahiush Kopichinskij didich Kopichinciv Viknyan 7 laniv i odnogo remisnika dokument zasvidchuye pro isnuvannya feodalno kriposnickih vidnosin na Prikarpatti Druzhina Djordya Bojma fundatora rodinnoyi renesansovoyi kaplici usipalnici Bojmiv bilya Latinskoyi katedri soboru u Lvovi Yadviga za napisom na yiyi portreti tam samo pidpisuvalasya na Nizhnevi Ilko Lemko stverdzhuye sho vona bula drugoyu zradlivoyu druzhinoyu Bojma donkoyu korolivskogo uryadnika Anchevskogo U 1628 roci Shimon Kopichinskij pom do 1631 nabuv zapis na Nizhnevi vid Vonsovichevoyi Didich Aleksander Kopichinskij u 1640 roci ubiv svogo shvagra Yana Makoveckogo gerbu Pomyan drugogo cholovika sestri Barbari v jogo domi Potim prodav mayetnosti v mistechku Nizhniv selah Oleshiv Kutishe Bratishiv Novosilki Viknyani ta zahovavsya poboyuyuchis sudovogo procesu V 1642 roci ziznav zapisu dozhivottya razom z druzhinoyu Elzhbetoyu Yelizavetoyu Drogojovskoyu Ubitij kozakami u Panivcyah takozh todi vikradeno vsi privileyi 1647 roku vlasnikom mayetnosti v Nizhnevi buv kolomijskij starosta Stanislav Revera Potockij Pjotr brat Aleksandera z druzhinoyu Zof yeyu Bronevskoyu mali donku Barbaru cholovikom yakoyi buv Marek Sekezhinskij Vona yak udova v 1693 roci prodala svoyu mayetnist Nizhniv predstavniku rodu Yablonovskih Z XVIII st vlasnikami didichami buli Stanislav Vincentij jogo nashadki Antonij Barnaba 1732 1799 Lyudvik 1784 1864 Karol 1807 1885 z 1834 roku Yablonovski gerbu Prus III Z 1788 roku v Nizhnevi pochav vidobuvatisya kremin dlya rushnichnih zapaliv Francuzkij speleolog geolog i naturalist Marsel de Serra u svoyij dopovidi pro vidobutok kremenyu v Galichini povidomlyav Cim samim Avstriyi vdalosya zadovolniti svoyi potrebi v rushnichnih krem yanih zapalah oskilki import ciyeyi produkciyi z Franciyi shorichno koshtuvav tridcyat tisyach floriniv 44000 frankiv Razom iz tim kreminni zapali z Galichini buli tverdishi nizh francuzki Okrim togo sho kremin vidobuvali v Nizhnevi tut she isnuvala fabrika sho nalezhala yakomus Frojdengajmu Na fabrici kremin obroblyali do specialnoyi formi dlya chornoporohovih rushnic yiyi zasnuvali naprikinci XVIII st pracyuvalo tam kilkadesyat pracivnikiv Avstrijskij period Za nakazom komanduvannya 4 yi avstrijskoyi armiyi v lipni 1854 roku 9 pioneriv i 30 50 robitnikiv pid komanduvannyam oberlejtenanta Leongardta zbuduvali derev yanij mist cherez Dnister u Nizhnevi a budivnictvo uskladnyuvali rvuchka techiya i skelyaste dno dodatkovo Shirina richki u comu misci stanovila 227 metriv glibina zalezhno vid stanu vodi kolivalasya vid 4 do 6 metriv 1854 roku didichem stav Avgust graf Blyugdorn U 1861 roci didichem stav graf Teodor Lyanckoronskij 1823 1891 sin Teodora ta Yuzefi Stadnickoyi jogo druzhina Ruzha Rosnovska z Tartakova pislya nogo donka Stefaniya druzhina Yana Urbanskogo dokumentalne pidtverdzhennya do 1930 roku U 1884 r proklali zaliznicyu Stanislaviv Gusyatin i vidkrili stanciyu Nizhniv Ob 11 00 26 lyutogo 1906 r pochalosya viche v mistechku u spravi viborchoyi reformi buli prisutni 10 12 000 osib iz povitiv Buchach Tovmach U prezidiyi vicha buli paroh o O Levickij sotrudnik o Korostil referat chitav student Fedir Ivan Olesnickij Viche vidmovilo v slovi sekretaryu povitovoyi radi Valevskomu Pislya zakinchennya vicha nadijshli blizko 600 sichovikiv iz Lyackogo z malinovim praporom yakij hotiv vidibrati tovmackij povitovij komisar Dunikovskij ne dozvolili Z cogo privodu vistupav posol Yuliyan Romanchuk u Vidni pidtrimanij Ernestom Teodorom Brajterom Ignaciyem Dashinskim Pid chas pershoyi svitovoyi vijni mistechko zaznalo rujnaciyi Zahidnoukrayinska Narodna Respublika Pislya pochatku nastupu polskih okupantiv po vsomu frontu 28 chervnya 1919 roku bilya Nizhneva rozgornulis zhorstoki boyi Komandantom vijskovogo okrugu Nizhniv buv Volodimir Bemko Organizaciyeyu ohoroni strategichnih mostiv cherez Dnister pislya utvorennya ZUNR keruvav narodnij vchitel poruchnik armiyi Avstro Ugorshini Andrij Yaremchuk komandirom ohoronnogo pidrozdilu buv urodzhenec Monastiriska Yevgen Ribak Period polskoyi okupaciyi Nizhniv zaliznichnij mist lito 1938 Zahodami chitalni tovaristva Prosvita 23 serpnya 1931 roku v Nizhnevi vidbulosya svyatkuvannya priurochene do 50 richchya tovaristva Ridna shkola Do gmini Nizhniv krim vlasne Nizhneva vhodili takozh sela Dibrova i Smerkliv Zgidno administrativnoyi reformi 1 serpnya 1934 mistechko stalo centrom ob yednanoyi silskoyi gmini Nizhniv do yakoyi vklyuchili she 4 silski gmini U 1939 roci v Nizhnevi prozhivalo 4 930 meshkanciv z nih 3 230 ukrayinciv grekokatolikiv 955 ukrayinciv rimokatolikiv 100 polyakiv 650 yevreyiv i 5 nimciv Druga svitova vijna radyanskij period Pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni ugorski vijska yakijs chas kontrolyuvali teritoriyu vid Stanislavova do Buchacha U serpni 1942 roku avtotransport perepravlyali z berega na bereg poromom Pislya vijni vlada SRSR vvazhala nepotribnoyu zaliznicyu i ne vidnovila yiyi chim sprichinila degradaciyu Nizhneva Pid chas budivnictva torgovogo centru z restoranom upav bashtovij kran Pislya Vidnovlennya Nezalezhnosti U 2021 r vidkrita likarska ambulatoriya NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1980 99 45 rosijska 10 0 50 biloruska 1 0 05 Usogo 1991 100 Poveni ta pavodkiCherez roztashuvannya v dolini Dnistra periodichno zatoplyuyetsya nizhnya chastina sela 13 kvitnya 1912 roku gazeta Kur yer Lvivskij povidomlyala sho riven vodi v Dnistri pidnyavsya na 5 3 m pidtopleni sela Nizhniv Lipa Petriliv Novosilka Bobrivniki Yamna Vistrya Kutishe Zagalom u vodi opinilosya 300 budivel v deyakih miscyah voda dohodila do dahiv Blizko 20 hat bulo zrujnovano Ne obijshlosya bez zhertv Lyudi bachili yak voda nesla zhinku yaka trimalasya za podushki V Nizhnevi vtopivsya odin cholovik tilo yakogo v rezultati retelnih poshukiv tak i ne bulo znajdeno ReligiyaRimo katolickij monastir ta kostel Nizhniv do 1905 roku Ye dvi cerkvi UGKC Cerkva Vvedennya u Hram Pr Bogorodici Cerkva Sv Arh Mihajla Monastiri RKC Istoriya nizhnivskih monastiriv nalichuye blizko vosmi stolit Zapochatkovana u XII XIII st koli na zemlyah Galickogo knyazivstva z yavlyayutsya pershi chernechi oseli z centrom u Galichi Chimalo monastiriv vinikalo na jogo vidnosno viddalenij okruzi Odniyeyu z vazhlivih funkcij davnoruskih monastiriv bula oboronna tomu znachna kilkist postavala na najvigidnishih v oboronnomu znachenni miscyah na misopodibnih vistupah visokih beregiv richok pagorbah inshih vazhkodostupnih miscyah Otocheni prirodnimi yarami abo shtuchno nasipanimi valami ta rovami taki chernechi osidki vhodili poryad iz ukriplenimi gorodishami u planomirnu sistemu oboronno storozhovih punktiv Bagato takih punktiv vinikalo vzdovzh Dnistra V ukrayinskij istorichnij literaturi nizhnivski monastiri ne doslidzhuvalisya ye doslidzhennya polskih vchenih Monastiri Nizhneva yaki isnuvali tut protyagom XII XIII pershoyi polovini XX st do ninishnogo dnya ne zbereglisya zokrema ne zbereglisya rimo katolickij monastir klyashtor oo pauliniv fundovanij u sichni 1740 roku didichem Stanislavom Vincentiyem Yablonovskim voyevodoyu ravskim vidnovlenij ta konsekrovanij osvyachenij 1842 roku kostel svyatogo Stanislava oo pauliniv Lyutogo 1740 roku v monastiri z yavilis kilka chenciv U berezni 1742 roku priznachili priora monastirya pauliniv Fundaciyu monastirya 1764 roku zatverdiv lvivskij latinskij arhiyepiskop Vaclav Geronim Syerakovskij Vidomij lvivskij snicar Matvij Polejovskij u 1770 h rokah vigotoviv novij vivtar dlya kostelu pauliniv u Nizhnevi nad Dnistrom ne zberezhenij 2 lyutogo 1786 roku uryadom Avstriyi monastir buv zakritij U 1810 roci nizhnivskij kostel postrazhdav vnaslidok pozhezhi i Stanislavska uprava zaproponuvala perenesti vidpravlennya latinskoyi liturgiyi do miscevoyi greko katolickoyi cerkvi V 1816 roci budivlyu kostelu vidremontovano ale robota ne zavershena Dah lishe chastkovo perekritij a poshkodzhenij fundament buv pid zagrozoyu rujnuvannya Zvazhayuchi na nemozhlivist vikoristovuvati hram stvoreno neveliku kaplicyu v monastiri vikoristovuyuchi chastinu koridoru sho prilyagaye do svyatilisha U golovnomu vivtari skladenomu chastkovo z komponentiv vivtarya kostelu buv obraz Bogomateri Chenstohovskoyi kolishnij obraz svyatogo Stanislava buv zrujnovanij U kaplici tezh buv derev yanij bichnij vivtar iz zobrazhennyam svyatoyi Tekli kupil z krishkoyu prikrashenoyu figuroyu Ioanna Hrestitelya ta kilka poshkodzhenih lavok Brakuvalo amvonu ta organiv Zgidno iz zapisom inventarnim 1826 r u kaplici ne bulo sribla i vsi posudini ta liturgijni predmeti buli zrobleni z latuni Z oblachennya zapisali 15 riz 4 pokrivala i 4 dalmatiki U 1842 roci kostel buv rekonstrujovanij i osvyachenij v tomu zh roci yak kostel svyatogo Stanislava todi lvivskim arhiyepiskopom buv Frantishek Pishtek Monastir sester Neporochnogo Zachattya Prechistoyi Divi Mariyi Vseredini kaplici u napryamku vivtarya 1881 roku rada zgromadzhennya sester neporochnic prijnyala proekt zasnovnici Marcelini Darovskoyi za yakim monastir pauliniv stavav navchalnim zakladom dlya ditej z rodin yaki postrazhdali za uchast u polskomu povstanni 1863 roku 24 travnya 1881 roku v didicha Teodora grafa Lyanckoronskogo bulo vikupleno grunt klyashtoru 1883 roku vidkrito shkolu kaplicyu Adaptaciya monastirya paulinskogo na zaklad sester Neporochnogo Zachattya bula provedena v 1881 1883 roki i koshtuvala 77 935 floriniv Remont i rekonstrukciyu provodiv inzhener J Kotovskij za uchastyu Yaroslava Odincya pleminnika polskogo poeta Antoni Odincya z 1881 roku i majstra mulyara Shkolnickogo Vivtar v kaplici vikonav Benbnovich z Stanislavova uchen skulptora Tadeusha Baroncha vidpovidno do proektu ostannogo i pid jogo kerivnictvom a stolyarni roboti v kaplici i riznici Kshishtalovich z Buchacha Na pershomu poversi z pivdennogo zahodu znahodilasya kaplicya z pivnichno zahidnogo boku golovnij zal vitalni V pivdenno shidnomu krili bula trapezna z kuhneyu a v pivnichno shidnomu krili silska shkola okrim togo buli tut she deyaki monastirski ta pobutovi primishennya Na pershomu poversi znahodilasya kimnata vidpochinku a takozh klasi yidalnya dlya ditej spalni ta primishennya dlya religijnih cilej Na oboh poverhah buli sanitarni primishennya Vivtar yavlyav soboyu kam yanu osnovu na yakij lezhala plita mensa i buv vigotovlenij z marmuru Na perednij chastini vivtarya buli barelyefi Hrista z ditmi v profilovanomu obramlenni Na stini obraz Bogomateri Neporochnogo Zachattya 2 yi polovini XIX v ramci uvinchanij kartushem z hrestom ukladenim v pasma roslinnogo ornamentu Navproti vhodu na tririvnevij platformi z pryamokutnoyu vivtarnoyu mensoyu pidtrimuvanoyu dvoma kolonami znahodilasya statuya Bogomateri Neporochnogo Zachattya na nevelikomu postamenti vishe na stini visilo Rozp yattya Derev yani lavki v kosteli vigotovleno za proektom Kshishtanovicha V kosteli buli takozh stanciyi Hresnoyi dorogi litografiyi v derev yanih ramah Vigidne geografichne polozhennya Nizhneva na pochatku HH st nepodalik vid kordonu Avstro Ugorshini i Rosiyi dramatichno vplinulo na dolyu Kostelu i monastirya Z vibuhom Pershoyi svitovoyi vijni vzhe 20 serpnya 1914 roku do klyashtoru zanesli pershogo poranenogo i chastinu budinku priznacheno dlya gospitalyu Shvidko gospital buv zapovnenij tyazhkoporanenimi z pid Barisha i Korostyatina Sered nih buli avstriyaki ugorci chehi a takozh kozak rosijskoyi armiyi Pri gospitali buli organizovani sanitarni kursi dlya monahin V zhovtni 1914 roku avstrijska armiya pospishno vidstupala i v monastiri buli zalisheni zbroya ta poraneni soldati Cherez te rosiyani hotili zrujnuvati klyashtor garmatnim vognem Cherez dva roki pid chas uragannogo vognyu snaryadi rozbili muri virvali 80 vikon z ramami ale nihto z lyudej v klyashtori ne postrazhdav V 1917 roci na klyashtor vnochi napala banda maroderiv z ohoplenoyi revolyucijnim zapalom rosijskoyi diviziyi Sestri buli perekonani sho yih vryatuvalo vistavlene v kaplici svyate Prichastya Pid chas vijni monahini ne pripinyali svoyeyi vihovnoyi roboti Na svoyi zanyattya prihodili silski diti hlopchiki vchilisya prislugovuvati Shkilnij rik 1913 1914 buv ostannim rokom praci za pravilami zasnovnici Marcelini Postijno zminyuvalisya diti korotka pererva nastupila v zhovtni 1914 r vid Rizdva Hristovogo tut perebuvalo 14 ditej z rodin Ladomirskih z Markovec i Vishnevskih z Goriglyad V 1916 1917 shkilnomu roci v monastiri navchalosya tilki dvi divchinki v drugim pivrichchyu 1918 1919 r 14 V 1921 roci do navchannya zgolosilosya 9 ditej Religiyi yih vchila sestra Filomena yaka mala 79 rokiv Odnak vzhe 1923 roku spustoshenij budinok musiv zupiniti pracyu na nivi vihovannya i na 9 rokiv stav pritulkom dlya starih i hvorih monahin v osnovnomu na tuberkuloz zvazhayuchi na vidminnij klimat 1932 r sestri vidkrili zagalnu shkolu dlya divchatok To vzhe ne bula shkola bezplatna na taku shkolu sestri ne mali groshej Zberigsya zapis gazetnogo ogoloshennya tiyeyi novoyi shkoli 1934 r V krasivij i zdorovij pidgirskij okolici vid 15 travnya 1934 r vidbuvayetsya zapis do zagalnoyi shkoli novogo tipu ta vodnochas internatu dlya hvoroblivih divchatok vid 6 do 12 rokiv Zaklad zabezpechuye vihovannya turbotu ta opiku likuvannya gruntovne navchannya inozemnih mov ta gri na fortepiano Okrim togo peredbacheno fizichnij rozvitok progulyanki perebuvannya na svizhomu povitri zasmagannya zdorova ta pozhivna yizha Divchata pered nizhnivskim klyashtorem 1935 r V nastupni shkilni roki do 1939 r tut navchalosya vid 27 do 34 divchat V 1933 r v monastiri bulo vikonano kanalizacijne vidvedennya yake zaminilo primitivno diyuchu kanalizaciyu Ce umozhlivilo vidkrittya vannoyi kimnati z dvoma vannami dlya ditej sho bulo odniyeyu z vimog funkcionuvannya internatu V arhivi monastirya znahoditsya protokol vid 6 grudnya 1934 r zapisanij sestroyu Almoyu Soltan na konferenciyi pislya vizitu v 7 mi klasnu Shkolu Sester neporochnic v Nizhnevi inspektoriv vid osviti z Tlumacha Zastupnik shkilnogo inspektora doktor Yan Tambor pozitivno ociniv robotu zakladu Cherez rik shkola oderzhala derzhavnij status Klyashtor stav zakladom ne tilki dlya divchat kotri tam i prozhivali Sestri veli she zanyattya z hlopchikami Hlopchiki prihodili na zanyattya tri razi na tizhden po nedilyah i v svyata vchilisya prislugovuvati v hrami spivu grigorianskogo ta katehizmu Voni brali uchast v miscevih zahodah vertepi mali svoyu chitalnyu v monastiri de mogli gratisya ta vchitisya Chleni Gurtka silskih zhinok prihodili v nedilyu ta po svyatah na nauku katehizmu dlya tlumachennya Mesi porad gigiyenichnih pedagogichnih i ekonomichnih Shkola narodna pripinila pracyuvala V toj chas vijshla postanova za yakoyu v miscevosti de meshkalo kilka narodnostej pravo na derzhavnu shkolu mala narodnist predstavlena bilshoyu kilkistyu ditej V tij situaciyi osvitnya vlada chinila na monastir tisk shob tam ne veli shkoli kotra bi vidtyagnula polskih ditej vid yih zakladu bo v takij situaciyi zagalnu shkolu mali bi ukrayinci 18 veresnya 1939 roku do Nizhneva vstupili radyanski vijska Den pered tim v sadu monastirya vidpochivali viddili polskoyi armiyi yaki tikali pered nimcyami a teper vid shidnogo kordonu Vnochi polkovnik Yuzefovich z dvoma oficerami zakopav polkovij prapor z Matir yu Bozhoyu na odnij storoni ta sribnim orlom na drugij 19 veresnya nad Nizhnevom nizko prolitav nimeckij litak strilyayuchi z avtomatichnoyi zbroyi Ranenih zanesli do klyashtora Sestri na monastiri vivisili styag Chervonogo Hresta vdyagli pov yazki organizaciyi Monahin visnazhuvali perevirki Znovu yak i kolis zvinuvachuvali yih v perehovuvanni soldat cogo razu polskih Tim chasom bilshoviki prihodili oglyadati monastir planuyuchi peretvoriti jogo v kazarmi 14 zhovtnya sestram 4 osobam z golovnoyu perekazali z yavitisya do gmini Tut yim nakazali pidpisati vidrechennya vid monastirya i vedennya shkoli ale dozvoleno zalishitisya za umovi sho budut prati odyag soldatam Primishennya monastirya viddano pid potrebi Chervonoyi armiyi Sester bulo rozmisheno v kilkoh kimnatah kelijni primishennya buli rekvizovani 1 listopada 1939 roku chernic oznajomili vid imeni narodu i Chervonoyi armiyi sho yih budinok stav vlasnistyu narodu i voni musyat jogo pokinuti Liturgichni predmeti buli zahovani u pivnicyah ta v parafiyan ne vidnajdeni 16 lipnya 1941 roku monahini povernulis do monastirya razom z prihodom gitlerivciv 1944 roku monastir goriv bilshist sester evakuyuvalisya do Shimanuva U serpni 1944 roku zaginuli 2 monahini neporochnici u berezni 1945 roku 2 monahini yuzefitki sestru Francishku Kosorovsku oblili benzinom spalili zhivcem Kostel u Nizhnevi ne vitrimav tatarskih nabigiv u 1620 1630 h rokah Pid chas kanonichnoyi vizitaciyi lvivskogo latinskogo arhiyepiskopa Yana Skarbeka 1721 roku na jogo misci buv pam yatnij hrest Cimvolichna mogila voyakam UPAPam yatkisimvolichna mogila voyakam UPA 16 travnya 2021 roku vidbulos vidkrittya pam yatnogo znaku prisvyachenogo 150 richchyu pochatku budivnictva Galickoyi Transversalnoyi zaliznici u Nizhnevi v ramkah zabigu GTR trail Ostbahn na misci znishenogo vidrizku zaliznici sho spoluchala Stanislaviv ta Buchach Sami rejki avtentichni z ciyeyi zaliznici yih bulo znajdeno u lisi bilya Klubivciv v procesi jogo rozchishennya i pidgotovki do zabigu Na rejkah zbereglos markuvannya virobnika i yim skoirsh za vse ponad 130 rokiv Napis glasit sho vigotovili yih u Vitkovice odnomu z promislovih mist cheskoyi Sileziyi bilya Ostravi yake za chasiv Avstro Ugorshini bulo vidome svoyimi virobami i zabezpechennyam zaliznic yaki aktivno buduvalis Cya zaliznicya bula znishena pri vidstupi nacistami i nikoli ne mala radyanskoyi shirini Vvazhayetsya sho pid chas Drugoyi svitovoyi vijni timchasovo yiyi mogli pereroblyati abo z 1939 po 1941 roki poki panuvala radyanska vlada Sporudzhennyam kompleksnoyi kompoziciyi pam yatnogo znaku priurochenogo 150 richchyu pochatku budivnictva Galickoyi Transversalnoyi zaliznici u Nizhnevi zajmavsya sportivno prosvitnickij centr Kamenyar yakij dlya takoyi podiyi ob yednav neveliku grupu diyevih i aktivnih lyudej Na vidkritti znaku buli prisutni okrim organizatoriv i uchasnikiv zabigu kolishnij ministr zakordonnih sprav Ukrayini Pavlo Klimkin konsul Ugorskoyi respubliki a takozh predstavniki Polskih kulturnih i gromadskih organizaciyi Ivano Frankivska TransportDavnishe cherez mistechko prohodila odnokolijna zaliznicya Stanislaviv Buchach Gusyatin Yarmolinci chastina Galickoyi transversalnoyi zaliznici budivnictvo yakoyi rozpochalosya v 1883 roci Do listopada 1884 zavershilos na vidtinku do Buchacha zokrema cherez stanciyi Hriplin Palagichi Pershij vantazhnij potyag na liniyi Stanislav Buchach poyihav 1 listopada 1884 r pershij pasazhirskij 15 listopada 1884 Zaliznicyu rozibrali za nakazom nacistiv pid chas yih vidstupu v hodi Drugoyi svitovoyi vijni U Nizhnevi bula zaliznichna stanciya vidstan do zaliznichnogo vokzalu Stanislavova skladala 34 km Z 1817 r cherez mistechko prohodiv brukovanij tak zvanij derzhavnij Videnskij gostinec Buchach Ozeryani Monastiriska Nizhniv Stanislaviv U nashi dni cherez Nizhniv prohodit avtodoroga N18 Ivano Frankivsk Buchach Ternopil chastina pivdenno shidnoyi gilki kolishnogo derzhavnogo gostincya Berezhani Monastiriska Stanislaviv yakij takozh nazivali Trakt Berezhanskij Zberigsya avtomobilnij mist cherez Dnister zbudovanij za chasiv Avstro Ugorshini yakij zaraz maye asfaltove pokrittya davnishe derev yane OsoblivostiMisceva govirka Vzhivayut perevazhno starshi zhiteli Nazva sela Nizhnyiv Nizhniv kartoplya mandiburka vzujsya vbujsye bur yan hopta vgodovana gelevata pro korovu Zakinchennya diyesliv nakazovoyi formi sye napriklad smijsye i t d Zamist literaturnogo zakinchennya yak vzhivayut yek napriklad Vintonyek tosho Slovom vujno zvertayutsya takozh do sestri batka Zamist zapitannya de vzhivayut des Des nini hodiv De sogodni hodiv Zamist vidpovidi des tezh vzhivayut des Tomu nizhnivchan zhiteli susidnih sil nazivayut desami Prizviska Bagato meshkanciv sela mayut svoyu vulichnu klichku Napriklad Grubij a Dzhmil Podolyanka Gnida Fist Fertik Rafil Hrun Bas Kapshuk Bombela ta inshi Cikavi faktiBazar u Nizhnevi mozhna pobachiti v klipi gurtu Skryabin na pisnyu Ruyina 0 50 2 50 2 55 silmag bilya dorogi do cerkvi 0 56 1 00 1 05 1 10 Vidomi lyudiYablonovskij Stanislav Vincentij fundator kostelu v Nizhnevi Narodilisya nar 1937 profesor dekan nacionalnogo lisotehnichnogo universitetu Ukrayini Lviv Kazimezh Andzhej Chizhovskij 27 lyutogo 1894 polskij poet ta dityachij pismennik Kurilovich Mihajlo svyashenik UGKC paroh Buchacha moskvofil Levickij Modest Oleksandrovich 1874 1927 ukrayinskij horovij dirigent spivak muzichnij i teatralnij kritik muzichno gromadskij diyach Ogonovskij Lyubomir 1891 1955 vijskovij diyach odin z organizatoriv Listopadovogo chinu 1 listopada 1918 u Lvovi komendant zhandarmeriyi 3 go korpusu UGA Ogonovskij Volodimir Petrovich poruchnik UGA uchenij ekonomist doktor prirodnichih nauk 1926 dijsnij chlen Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka 1937 docent 1947 kandidat ekonomichnih nauk 1949 Stanko Anastasiya Romanivna nar 1986 ukrayinska televeducha ta zhurnalist Prozhivali perebuvali pracyuvali o Antonij Vinnickij 1804 1869 Tlumackij dekan u 1840 r dekan emerit u 1843 roci Sidir Vinnickij radnik Verhovnogo sudu u Vidni posol palati deputativ avstrijskogo parlamentu o greko katolickij svyashenik paroh sela u 1869 1909 rokah batko Golovi Derzhavnogo sekretariatu ZUNR Kostya Levickogo Yuzef Byalinya Holodeckij 1852 1934 polskij shlyahtich pismennik istorik uchasnik antirosijskogo Sichnevogo povstannya 1863 roku pracyuvav tut u poshtovomu uryadi Yan Fredro z Nizhneva vlasnik posidach poselennya voyevoda ruskij Yablonovskij Stanislav Vincentij knyaz didich fundator kostelu ta klyashtora oo pauliniv u Nizhnevi Doroteya Gosmer zhurnalistka National geografical magazin u 1939 roci Parohi o V Skorobagatij nagorodzhenij imperatorom Avstro Ugorshini za patriotichnu povedinku suproti voroga pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Pohovani Tihin Hilyuk horunzhij Kinnoyi sotni shtabu 8 yi strileckoyi brigadi 3 yi Zaliznoyi diviziyi Armiyi UNR 2012 roku na jogo mogili sporudzheno pam yatnik Didichi Arnolf Bludnickij z Novosilok ta Nizhneva kam yaneckij chesnik Lyudvik Yablonovskij diplomat Karol Yablonovskij 1807 1885 Lviv sin knyazya Lyudvika tayemnij radnik dozhittyevij chlen Palati Paniv avstrijskogo Rajhsratu z 1861 roku marshalok Primitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Procitovano 12 listopada 2021 Gereta I P ta in Arheologichni pam yatki Prikarpattya i Volini Kam yanogo viku K Naukova dumka 1981 S 39 Derzhavnij reyestr pam yatok arheologiyi Ivano Frankivskoyi oblasti http ifoonsku ucoz ua Arkheolohiya pdf 25 sichnya 2022 u Wayback Machine Gonchar R Arheologichni pam yatki na teritoriyi sela Nizhniv Evrika H zb stud nauk prac Ivano Frankivsk 2009 S 84 87 Vuyanko M Nizhnivski monastiri vid chasiv Kiyivskoyi Rusi do seredini XIX st Naukovi zapiski Vip 7 8 Ivano Frankivsk 2003 Akta grodskie i ziemskie z archiwum t zw bernardynskiego 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Lwow 1887 T XII S 16 pol Akta grodskie i ziemskie z archiwum t zw bernardynskiego T XII S 17 Akta grodskie i ziemskie z archiwum t zw bernardynskiego T XII S 467 Betlej A Kosciol parafialny p w Sw Stanislawa biskupa i Sw Jana Chrzciciela oraz klasztor SS Niepokalanek dawniej OO Paulinow w Nizniowie S 230 pol Kurzej M Kosciol parafialny p w Sw Anny w Tlumaczu Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Antykwa drukarnia Skleniarz 2006 T 14 S 425 ISBN 83 89273 42 X pol Chtivo Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 6 bereznya 2016 Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno Wydawnicze 1900 Cz 1 T 1 S 294 pol Lan blizko 25 gektariv Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Cz 1 T 11 1907 S 124 pol Lemko I Cikavinki z istoriyi Lvova Lviv Apriori 2011 S 36 ISBN 978 617 629 024 7 Potoccy 01 5 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Betlej A Kosciol parafialny p w Sw Stanislawa biskupa i Sw Jana Chrzciciela oraz klasztor SS Niepokalanek dawniej OO Paulinow w Nizniowie S 229 pol Daszkiewicz P Tarkowski R Zasoby mineralne i kopalnie Galicji w opisie Marcela de Serres z poczatkow XIX wieku Prace Naukowe Instytutu Gornictwa Politechniki Wroclawskiej Nr 117 2006 S 31 38 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 21 sichnya 2021 Procitovano 27 kvitnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Dyedik O Galichina u planah videnskih strategiv koncepciyi komunikaciyi ta fortifikaciyi 16 sichnya 2018 u Wayback Machine Citadelya Lvivskij militarnij almanah 2013 Ch 1 9 S 20 30 ISSN 2074 0921 Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S Orgelbranda S yn ow 1909 Cz 1 T 13 S 340 pol Lyacke Kaledoskop Minulogo Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 579 581 Litvin M Naumenko K Istoriya ZUNR S 202 Guculyak M Pershij listopad 1918 na Zahidnih zemlyah Ukrayini K Libid 1993 408 s il S 388 390 ISBN 5 325 00302 X Svyata Ridnoyi shkoli 21 sichnya 2021 u Wayback Machine Dilo 1931 Ch 225 12281 8 zhovtnya S 2 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 93 Put cherez Galiciyu 5 listopada 2017 u Wayback Machine ros Mistami j selami Galichini nedostupne posilannya z lipnya 2019 Krakivski visti 1942 Ch 183 630 19 serp S 3 Arhiv originalu za 2 sichnya 2022 Procitovano 2 sichnya 2022 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2016 Procitovano 28 bereznya 2013 Arhiv originalu za 27 veresnya 2018 Procitovano 27 veresnya 2018 Arhiv originalu za 27 veresnya 2018 Procitovano 27 veresnya 2018 Arhiv originalu za 27 veresnya 2018 Procitovano 27 veresnya 2018 Betlej A Kosciol parafialny p w Sw Stanislawa S 230 Arhiv originalu za 19 lipnya 2021 Procitovano 28 bereznya 2013 Nizniow Trzecia fundacja nepokalanska Glos kolezenski Warszawa 2002 37 39 s 1 76 Betlej A Kosciol parafialny p w Sw Stanislawa S 230 231 Betlej A Kosciol parafialny p w Sw Stanislawa S 231 Tomin Yu Romanishin Yu Koritko R Parashak I Persha koliya do 150 richchya Lvivskoyi zaliznici Lviv TzOV Zahidnoukrayinskij Konsaltingovij Centr ZUKC 2011 S 158 mapa shema ISBN 978 617 655 000 6 Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 63 Inlender A Illustrirter Fuhrer auf den k k Osterr Staatsbahnen fur die Strecken 19 kvitnya 2016 u Wayback Machine Wien Steyrermuhl ca 1895 S 77 78 nim Czyz A S Gutowski B Cmentarz miejski w Buczaczu Warszawa drukarnia Franczak Bydgoszcz 2009 Zeszyt 3 S 21 Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju Seria C ISBN 978 83 60976 45 6 pol Arhiv originalu za 23 lyutogo 2018 Procitovano 6 chervnya 2017 Andrusyak N Minule Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 56 Stupnicki H Galicya pod wzgledem topograficzno geograficzno historycznym skreslona przez Hipolita Stupnickiego Z mapa Lwow Nakladem A J Madfesa i H Bodeka 1869 S 15 pol prinajmni she naprikinci 1970 h Arhiv originalu za 1 kvitnya 2016 Procitovano 11 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 26 serpnya 2014 Procitovano 23 serpnya 2014 Blazejowskyj D Historical Sematism of the Archeparchy of L viv 1832 1944 S 237 Schematismus 1843 30 sichnya 2016 u Wayback Machine S 16 lat Litvin M Naumenko K Istoriya ZUNR S 77 Arhiv originalu za 14 bereznya 2017 Procitovano 20 bereznya 2022 Lewicki K Cholodecki Bialynia Jozef Dominik 1852 1935 Polski Slownik Biograficzny Krakow Polska Akademia Umiejetnosci Sklad Glowny w Ksiegarniach Gebethnera i Wolffa 1937 T III S 403 Reprint Zaklad Narodowy im Ossolinskich Krakow 1989 ISBN 8304032910 pol Delyatinskij R Stanislavivska yeparhiya Greko katolickoyi cerkvi v suspilnomu zhitti Galichini 1885 1946 rr Ivano Frankivsk 2017 S 84 Janas E Klaczewski W Kurtyka J Sochacka A opracowali Urzednicy podolscy XIV XVIII wiekow Kornik Biblioteka Kornicka 1998 S 58 ISBN 83 85213 00 7 calosc ISBN 83 85213 22 8 Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno Wydawnicze 1905 Cz 1 T 8 S 113 pol DzherelaGranat S Melnik V Istoriya sela Nizhniv Tlumackogo rajonu Z dniv trivogi na Pokuttyu 18 lyutogo 2015 u Wayback Machine Litopis Chervonoyi Kalini Zhovkva 1929 Ch 3 grud S 15 18 Litvin M Naumenko K Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NANU vidavnicha firma Olir 1995 368 s il ISBN 5 7707 7867 9 Betlej A Kosciol parafialny p w Sw Stanislawa biskupa i Sw Jana Chrzciciela oraz klasztor SS Niepokalanek dawniej OO Paulinow w Nizniowie Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Antykwa drukarnia Skleniarz 2006 T 14 584 s 866 il Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz I ISBN 83 89273 42 X pol Betlej A Sibi deo posteritati Jablonowscy a sztuka w XVIII wieku Krakow 2010 S 81 95 97 104 105 143 145 150 152 326 327 ISBN 978 83 61033 38 7 pol Blazejowskyj D Historical Sematism of the Archeparchy of L viv 1832 1944 Kyiv Publishing house KM Akademia 2004 570 s ISBN 966 518 225 0 angl Czolowski A Z przeszlosci Jezupola i okolicy 163 s S 48 49 pol Nizniow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 169 pol S 169 pol Nizniow mstko Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 386 pol S 386 pol PosilannyaNizhniv u sestrinskih Vikiproyektah Portal Galichina Temi u Vikidzherelah Nizhniv u Vikishovishi Svij kraj yak raj Nizhniv Povin v seli na youtube 7 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ