Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ви́нницький Си́дір Анто́нович, або Ізидор Винницький (нім. Isidor Wynnytski; 21 січня 1839 або 1840, м-ко Нижнів — ймовірно, 1922) — український юрист, громадсько-політичний діяч Буковини кінця ХІХ ст., радник крайового суду, радник двору.
| Сидір Винницький | |
|---|---|
 Сидір Винницький | |
| Посол до Австрійського парламенту | |
| 27.03.1897 — 07.09.1900 | |
| Народився | 21 січня 1839 м. Нижнів, Станіславський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
| Помер | 1922 ? |
| Відомий як | громадський і політичний діяч |
| Країна |  ЗУНР Австрійська імперія →  Австро-Угорщина |
| Національність | українець |
| Alma mater | Львівський університет |
| Батько | о. Антін Винницький, Тлумацький декан |
| У шлюбі з | Філіпіна Деревецька |
| Діти | 5 дітей |
| Професія | суддя |
| Релігія | греко-католик |
 Роботи у Вікіджерелах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Батько — греко-католицький священник о. Антін Винницький, Тлумацький декан.
Навчався у Станиславівській цісарсько-королівській та Чернівецькій гімназіях. До 1863 р. вивчав право в університеті Львова.
Службова кар'єра
З жовтня 1863 р. — судовий кандидат, з листопада 1863 р. — аускультант при крайовому суді в м. Львів, а з 1864 р. при крайовому суді в м. Чернівці. З 1867 р. — актуарій у Мельницькому повітовому суді (Борщівський повіт); з 1868 р. — ад'юнкт при Сторожинецькому повітовому суді; з 1875 р. — повітовий суддя в Заставні. З 1882 р. — крайовий суддя, а з 1891 р. — вищий крайовий суддя при крайовому суді у Чернівцях. З 1897 р. — вищий крайовий суддя у Львові. З 1898 р. — радник Верховного суду у Відні. З 1900 р. — на пенсії. Переїхав до Чернівців близько 1908 року.
Громадська діяльність
Був активним учасником товариства «Руська Бесіда» практично з моменту її створення (1869).
1884-го був одним з організаторів товариства «Руський (Український) Народний Дім у Чернівцях», був членом його виділу (комітету). З 1886 року заступник голови товариства — о. Сидора Воробкевича. Протягом 1887-1898 — голова товариства. Після смерті оголошений як «почесний член-основатель» товариства.
Надзвичайно тісно співпрацював з представниками польської громади Буковини, зокрема товариством «Kolo Polske» та «Gazeta Polska» () й особисто . Співпраця давала свої плоди, оскільки польську газету в Чернівцях почали називати «українська газета, написана польською мовою».
5 квітня 1885 року став головою ювілейного комітету (створене спільно місцевими українцями, поляками та чехами) з нагоди святкування тисячоліття слов'янських просвітителів і релігійних діячів Кирила і Методія, що тоді широко відзначалося у слов'янському світі. Основна мета святкування, на думку організаторів, полягала у відродженні слов'янських народів та утвердженні їх братерства. Святкування відбулося урочисто, зі співом, декламаціями, завершилось зображенням апостолів учасниками свята.
Політична діяльність
Вперше брав участь у виборах 1884 році. Але українські позиції на той час ще були надзвичайно слабкі у краї, продовжувалась «румунська монополія». Незважаючи на відчутну підтримку польської громади, свої перші вибори Винницький програв.
З поразки були зроблені належні висновки. В 1888—1893 рр. — депутат Чернівецької міської ради. А з 1897 року Сидір Винницький був послом до Райхсрату від першого загального Буковинського округу (судові повіти Чернівці, Садагора, Кіцмань, Заставна, Вижниця, Путила, Вашківці-на-Черемоші, Станівці). Членство в парламенті: з 1897 р. — Слов'янська християнська національна асоціація; з 1899 р. — Вільна асоціація нерумунських буковинських депутатів.
Як парламентар працював досить активно. Зокрема, з колегами-депутатами від Галичини Окуневським та Танячкевичем відстоював надання руській мові офіційного статусу. Одну із нарад з графом Клярі стосовно цього описував у подальшому Кость Левицький:
 | ...Відносно до програми того правительства внесли наші посли: Окуневський і Танячкевич зараз предложеннє, щоби по думці артикулу 19. закону основного управильнити в законодатній дорозі язикову справу. Їх позитивний внесок домагав ся, щоби руська мова була законом узнана урядовою мовою у всіх ц. к. урядах і судах в тих частях Галичини і Буковини, де руський нарід живе в перважаючій більшости. До сього внеску прилучився також буковинський посол Сидір Винницький. ... |  |
Примітки
- Winnicki (Vynnickyj), Isidor (Sydir) Dr. iur.
- . Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 22 листопада 2019.
Джерела
- Ілюстрована хроніка товариства «Український Народний Дім» у Чернівцях, 1884—1934 : пропамят. кн. видана з нагоди 50-х роковин існування цього т-ва [ 5 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- О.Добржанський. Українські депутати від Буковини у вищих представницьких органах влади Австрії (Австро-Угорщини) в 1848—1918 роках[недоступне посилання з травня 2019]
- Василь Філіпчук. Деякі аспекти історії поляків та українсько-польських стосунків на Буковині [ 17 липня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vinnickij Vi nnickij Si dir Anto novich abo Izidor Vinnickij nim Isidor Wynnytski 21 sichnya 1839 abo 1840 m ko Nizhniv jmovirno 1922 ukrayinskij yurist gromadsko politichnij diyach Bukovini kincya HIH st radnik krajovogo sudu radnik dvoru Sidir VinnickijSidir VinnickijSidir VinnickijPosol do Avstrijskogo parlamentu27 03 1897 07 09 1900Narodivsya21 sichnya 1839 1839 01 21 m Nizhniv Stanislavskij okrug Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiyaPomer1922 Vidomij yakgromadskij i politichnij diyachKrayina ZUNR Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaNacionalnistukrayinecAlma materLvivskij universitetBatkoo Antin Vinnickij Tlumackij dekanU shlyubi zFilipina DereveckaDiti5 ditejProfesiyasuddyaReligiyagreko katolik Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisBatko greko katolickij svyashennik o Antin Vinnickij Tlumackij dekan Navchavsya u Stanislavivskij cisarsko korolivskij ta Cherniveckij gimnaziyah Do 1863 r vivchav pravo v universiteti Lvova Sluzhbova kar yeraZ zhovtnya 1863 r sudovij kandidat z listopada 1863 r auskultant pri krajovomu sudi v m Lviv a z 1864 r pri krajovomu sudi v m Chernivci Z 1867 r aktuarij u Melnickomu povitovomu sudi Borshivskij povit z 1868 r ad yunkt pri Storozhineckomu povitovomu sudi z 1875 r povitovij suddya v Zastavni Z 1882 r krajovij suddya a z 1891 r vishij krajovij suddya pri krajovomu sudi u Chernivcyah Z 1897 r vishij krajovij suddya u Lvovi Z 1898 r radnik Verhovnogo sudu u Vidni Z 1900 r na pensiyi Pereyihav do Chernivciv blizko 1908 roku Gromadska diyalnist Buv aktivnim uchasnikom tovaristva Ruska Besida praktichno z momentu yiyi stvorennya 1869 1884 go buv odnim z organizatoriv tovaristva Ruskij Ukrayinskij Narodnij Dim u Chernivcyah buv chlenom jogo vidilu komitetu Z 1886 roku zastupnik golovi tovaristva o Sidora Vorobkevicha Protyagom 1887 1898 golova tovaristva Pislya smerti ogoloshenij yak pochesnij chlen osnovatel tovaristva Nadzvichajno tisno spivpracyuvav z predstavnikami polskoyi gromadi Bukovini zokrema tovaristvom Kolo Polske ta Gazeta Polska j osobisto Spivpracya davala svoyi plodi oskilki polsku gazetu v Chernivcyah pochali nazivati ukrayinska gazeta napisana polskoyu movoyu 5 kvitnya 1885 roku stav golovoyu yuvilejnogo komitetu stvorene spilno miscevimi ukrayincyami polyakami ta chehami z nagodi svyatkuvannya tisyacholittya slov yanskih prosvititeliv i religijnih diyachiv Kirila i Metodiya sho todi shiroko vidznachalosya u slov yanskomu sviti Osnovna meta svyatkuvannya na dumku organizatoriv polyagala u vidrodzhenni slov yanskih narodiv ta utverdzhenni yih braterstva Svyatkuvannya vidbulosya urochisto zi spivom deklamaciyami zavershilos zobrazhennyam apostoliv uchasnikami svyata Politichna diyalnistVpershe brav uchast u viborah 1884 roci Ale ukrayinski poziciyi na toj chas she buli nadzvichajno slabki u krayi prodovzhuvalas rumunska monopoliya Nezvazhayuchi na vidchutnu pidtrimku polskoyi gromadi svoyi pershi vibori Vinnickij prograv Z porazki buli zrobleni nalezhni visnovki V 1888 1893 rr deputat Cherniveckoyi miskoyi radi A z 1897 roku Sidir Vinnickij buv poslom do Rajhsratu vid pershogo zagalnogo Bukovinskogo okrugu sudovi poviti Chernivci Sadagora Kicman Zastavna Vizhnicya Putila Vashkivci na Cheremoshi Stanivci Chlenstvo v parlamenti z 1897 r Slov yanska hristiyanska nacionalna asociaciya z 1899 r Vilna asociaciya nerumunskih bukovinskih deputativ Yak parlamentar pracyuvav dosit aktivno Zokrema z kolegami deputatami vid Galichini Okunevskim ta Tanyachkevichem vidstoyuvav nadannya ruskij movi oficijnogo statusu Odnu iz narad z grafom Klyari stosovno cogo opisuvav u podalshomu Kost Levickij Vidnosno do programi togo pravitelstva vnesli nashi posli Okunevskij i Tanyachkevich zaraz predlozhennye shobi po dumci artikulu 19 zakonu osnovnogo upravilniti v zakonodatnij dorozi yazikovu spravu Yih pozitivnij vnesok domagav sya shobi ruska mova bula zakonom uznana uryadovoyu movoyu u vsih c k uryadah i sudah v tih chastyah Galichini i Bukovini de ruskij narid zhive v pervazhayuchij bilshosti Do sogo vnesku priluchivsya takozh bukovinskij posol Sidir Vinnickij PrimitkiWinnicki Vynnickyj Isidor Sydir Dr iur Arhiv originalu za 25 lipnya 2020 Procitovano 22 listopada 2019 DzherelaIlyustrovana hronika tovaristva Ukrayinskij Narodnij Dim u Chernivcyah 1884 1934 propamyat kn vidana z nagodi 50 h rokovin isnuvannya cogo t va 5 grudnya 2011 u Wayback Machine O Dobrzhanskij Ukrayinski deputati vid Bukovini u vishih predstavnickih organah vladi Avstriyi Avstro Ugorshini v 1848 1918 rokah nedostupne posilannya z travnya 2019 Vasil Filipchuk Deyaki aspekti istoriyi polyakiv ta ukrayinsko polskih stosunkiv na Bukovini 17 lipnya 2012 u Wayback Machine