Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (січень 2020) |
| Округ | Чортківський (до 1867) |
| Коронний край |  Королівство Галичини та Володимирії |
| Країна |  Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Центр | Борщів |
| Площа | 766 км² (після 1867) |
| Населення | 67467 (1867) |
 | |
Борщі́вський пові́т — історична адміністративно-територіальна одиниця на українських землях, що входила до складу різних держав: Західно-Української Народної республіки, Польщі та УРСР. Адміністративний центром було місто Борщів. Його населення становило 5 100 осіб.
Сучасний Борщівський район.
Географія
Територія становила 741 км², Населення — 94 487 особи.
У складі ЗУНР
| Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2016) |
Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР. Борщівським повітовим комісаром був Володимир Мриц до кінця січня 1919 р., далі — до середини березня 1919 р. — д-р Роман Курбас; з початку квітня до червня 1919 р. — Бараник Василь. Делегатом до УНРади обраний адвокат Роман Курбас.
Під польською окупацією
| Борщівський повіт | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Powiat borszczowski | |||||||||||
 | |||||||||||
| Повіт на мапі воєводства | |||||||||||
| Країна |  Польща | ||||||||||
| Воєводство | Тернопільське | ||||||||||
| Адміністративний центр | Борщів | ||||||||||
| Населення: | 103 300 (1931) | ||||||||||
| Площа: | 1067 | ||||||||||
| Густота: | 97 | ||||||||||
| TERYT: | Код ISO: | ||||||||||
| Адмніністративний поділ | |||||||||||
| |||||||||||
| Адміністрація | |||||||||||
| |||||||||||
| - | |||||||||||
Після українсько-польської війни в 1919 році був окупований Польщею.
Включений до складу Тернопільського воєводства Польської республіки після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР.
Розташування
Борщівський повіт розташовувався на південному сході Тернопільського воєводства. З півдня і зі сходу межа проходила по річках відповідно Дністру та Збруча. Борщівський повіт межував з двома країнами — Румунією та Радянським Союзом. Село Окопи святої Трійці знаходилося на крайньому південному сході, при гирлі Збруча.
Адміністративний поділ
1 лютого 1922 р. розпорядженням Ради Міністрів земську управу повіту ліквідовано і підпорядковано до Чортківського повіту.
15 червня 1934 р. села Капустинці, Тарнавка і Звягель передані з Борщівського повіту до Чортківського.
1 серпня 1934 р. здійснено новий поділ на сільські ґміни внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.
Міста (Міські ґміни)
- містечко Борщів — місто з 1934 р.
- м. Мельниця-Подільська — міська ґміна з 1934 р.
- містечко Скала-Подільська — місто з 1934 р.
Сільські ґміни
Кількість:
1920—1934 рр. — 72
1934 рр. — 69
1934—1939 рр. — 14
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Транспорт
Борщівський повіт мав добре залізничне сполучення з іншими регіонами Галичини. З Тернополя проходила залізниця через Копичинці до Борщева. Також було залізничне сполучення із Станіславовим через Чортків та Вигнанку. Село Тересін (зараз хутір приєднаний до села Цигани) на той час було залізничним вузлом — одна колія йшла на Скалу-Подільську, інша на Іване-Пусте, що було кінцевою станцією. Залізницею населення повіту користувалося досить часто, оскільки це був єдиний зручний та дешевий транспорт.
Містечко Мельниця-Подільська і населені пункти, які знаходилися південніше не мали залізниці і через те люди повинні були доїжджати до села Іване-Пусте, щоби потягом добратися до необхідного місця.
Повітове місто Борщів розташувалося за 1.5 кілометри від залізниці на лінії Тересін-Іване-Пусте.
Населення
У 1907 році українці-грекокатолики становили 69 % населення повіту.
У 1939 році в повіті проживало 109 940 мешканців (76 240 українців-грекокатоликів — 69.35 %, 18 060 українців-латинників — 16,43 %, 4 690 поляків — 4.27 %, 1 730 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,57 %, 9 220 євреїв — 8.39 %).
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 103 277 населення ніби-то було аж 46 153 (44,69 %) поляків при 52 612 (50,94 %) українців, 4 302 (4,16 %) євреїв і 23 (0,02 %) німці) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), національним пропорціям за допольським (австрійським 1907 року) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.
Радянський період
27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської області.
17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Борщівський, Мельниця-Подільський і Скала-Подільський райони.
Примітки
- Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S. 81
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów borszczowskiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. [ 19 серпня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 1 квітня 2016.
- . Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 26 грудня 2016.
- Українці. Частка у населенні повітів Архівована копія. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 21 березня 2017.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 10
- Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- POWIAT BORSZCZÓW [ 3 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2020 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Borshivskij povit Avstro Ugorshina Borshivskij povit Okrug Chortkivskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiKrayina Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaCentr BorshivPlosha 766 km pislya 1867 Naselennya 67467 1867 Borshi vskij povi t istorichna administrativno teritorialna odinicya na ukrayinskih zemlyah sho vhodila do skladu riznih derzhav Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi respubliki Polshi ta URSR Administrativnij centrom bulo misto Borshiv Jogo naselennya stanovilo 5 100 osib Suchasnij Borshivskij rajon GeografiyaTeritoriya stanovila 741 km Naselennya 94 487 osobi U skladi ZUNRCej rozdil potrebuye dopovnennya veresen 2016 Povit vhodiv do Ternopilskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR Borshivskim povitovim komisarom buv Volodimir Mric do kincya sichnya 1919 r dali do seredini bereznya 1919 r d r Roman Kurbas z pochatku kvitnya do chervnya 1919 r Baranik Vasil Delegatom do UNRadi obranij advokat Roman Kurbas Pid polskoyu okupaciyeyuBorshivskij povitPowiat borszczowskiPovit na mapi voyevodstvaKrayina PolshaVoyevodstvo TernopilskeAdministrativnij centr BorshivNaselennya 103 300 1931 Plosha 1067Gustota 97TERYT Kod ISO Admninistrativnij podilgmini miski 3misko silskisilski 14AdministraciyaMapa Pislya ukrayinsko polskoyi vijni v 1919 roci buv okupovanij Polsheyu Vklyuchenij do skladu Ternopilskogo voyevodstva Polskoyi respubliki pislya utvorennya voyevodstva u 1920 roci na okupovanih zemlyah ZUNR Roztashuvannya Borshivskij povit roztashovuvavsya na pivdennomu shodi Ternopilskogo voyevodstva Z pivdnya i zi shodu mezha prohodila po richkah vidpovidno Dnistru ta Zbrucha Borshivskij povit mezhuvav z dvoma krayinami Rumuniyeyu ta Radyanskim Soyuzom Selo Okopi svyatoyi Trijci znahodilosya na krajnomu pivdennomu shodi pri girli Zbrucha Administrativnij podil Borshivskij povit 1 lyutogo 1922 r rozporyadzhennyam Radi Ministriv zemsku upravu povitu likvidovano i pidporyadkovano do Chortkivskogo povitu 15 chervnya 1934 r sela Kapustinci Tarnavka i Zvyagel peredani z Borshivskogo povitu do Chortkivskogo 1 serpnya 1934 r zdijsneno novij podil na silski gmini vnaslidok ob yednannya dotogochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gmin yaki poznachali gromadu sela Novoutvoreni gmini vidpovidali volosti ob yednuvali gromadi kilkoh sil abo v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalis yedinim duzhe velikim selom Mista Miski gmini mistechko Borshiv misto z 1934 r m Melnicya Podilska miska gmina z 1934 r mistechko Skala Podilska misto z 1934 r Silski gmini Kilkist 1920 1934 rr 72 1934 rr 69 1934 1939 rr 14 Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist1 Gmina Bilche Zolote Bilche Zolote Monastirok Mushkariv 32 Gmina Vovkivci Vovkivci Mushkativka Slobidka Mushkativska 33 Gmina Germakivka Germakivka Ivane Puste Nivra Zalissya 44 Gmina Glibochok Verhnyakivci Glibochok Oleksinci Shershenivka 45 Gmina Gushtin Burdyakivci Dubivka Gushtin Zbrizh Losyach Cigani 66 Gmina Dzvinyachka Babinci Vilhovec Vovkivci Dzvenigorod Dzvinyachka Latkivci 67 Gmina Korolivka Visichka Korolivka Pishatinci Skov yatin Strilkivci Yur yampil 68 Gmina Krivche Verhnye Verhnye Krivche Nizhnye Krivche Sapogiv 39 Gmina Kudrinci Zavallya Kudrinci Mihajlivka Novosilka Panivci 510 Gmina Ozeryani Zhilinci Konstanciya Kozachchina Lanivci m Ozeryani Pilatkivci 611 Gmina Okopi Svyatoyi Trijci Bilivci Borishkivci Okopi Svyatoyi Trijci Trubchin 412 Gmina Turilche Berezhanka Verbivka Gushtinka Zaluchchya Ivankiv Pidpilip ya Slobidka Turilchicka Trijcya Turilche 913 Gmina Ustya Biskupske Goroshova Mihalkiv Pilipche Ustya Biskupske Hudikivci 514 Gmina Shuparka Babinci Hudiyivci Shishkivci Shuparka 4peredano do Chortkivskogo povitu Kapustinci do 15 06 1934 Tarnavka do 15 06 1934 Zvyagel do 15 06 1934 3otrimala status miskoyi m Melnicya Podilska do 01 08 1934 1 Vidileno mistechka sho buli u skladi silskih gmin ta ne mali miskih prav Transport Borshivskij povit mav dobre zaliznichne spoluchennya z inshimi regionami Galichini Z Ternopolya prohodila zaliznicya cherez Kopichinci do Borsheva Takozh bulo zaliznichne spoluchennya iz Stanislavovim cherez Chortkiv ta Vignanku Selo Teresin zaraz hutir priyednanij do sela Cigani na toj chas bulo zaliznichnim vuzlom odna koliya jshla na Skalu Podilsku insha na Ivane Puste sho bulo kincevoyu stanciyeyu Zalizniceyu naselennya povitu koristuvalosya dosit chasto oskilki ce buv yedinij zruchnij ta deshevij transport Mistechko Melnicya Podilska i naseleni punkti yaki znahodilisya pivdennishe ne mali zaliznici i cherez te lyudi povinni buli doyizhdzhati do sela Ivane Puste shobi potyagom dobratisya do neobhidnogo miscya Povitove misto Borshiv roztashuvalosya za 1 5 kilometri vid zaliznici na liniyi Teresin Ivane Puste Naselennya U 1907 roci ukrayinci grekokatoliki stanovili 69 naselennya povitu U 1939 roci v poviti prozhivalo 109 940 meshkanciv 76 240 ukrayinciv grekokatolikiv 69 35 18 060 ukrayinciv latinnikiv 16 43 4 690 polyakiv 4 27 1 730 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 1 57 9 220 yevreyiv 8 39 Publikovani polskim uryadom cifri pro nacionalnij sklad povitu za rezultatami perepisu 1931 roku z 103 277 naselennya nibi to bulo azh 46 153 44 69 polyakiv pri 52 612 50 94 ukrayinciv 4 302 4 16 yevreyiv i 23 0 02 nimci superechat danim otrimanim vid miscevih zhiteliv div vishe nacionalnim proporciyam za dopolskim avstrijskim 1907 roku ta pislyapolskimi radyanskim 1940 i nimeckim 1943 perepisami Radyanskij period27 listopada 1939 r povit vklyucheno do novoutvorenoyi Ternopilskoyi oblasti 17 sichnya 1940 r povit likvidovano v rezultati podilu teritoriyi na Borshivskij Melnicya Podilskij i Skala Podilskij rajoni PrimitkiHandbuch der politischen Gehorden in Galizien fur das Jahr 1867 Lemberg Aus der K k Galiz Aerarial Staats Druckerei S 81 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2016 Procitovano 22 veresnya 2016 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o zmianie granic powiatow borszczowskiego i czortkowskiego w wojewodztwie tarnopolskiem 19 serpnya 2017 u Wayback Machine pol Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 1 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 27 grudnya 2016 Procitovano 26 grudnya 2016 Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 21 bereznya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 10 Ukaz PREZIDIUMA VERHOVNOGO SOVETA USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros PosilannyaPOWIAT BORSZCZoW 3 veresnya 2016 u Wayback Machine