Іва́нків — село в Україні, у Скала-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на сході району. До 2015 адміністративний центр сільради, якій були підпорядковані села Бережанка, Гуштинка та Трійця. Населення становить 1693 особи (2003).
село Іванків | |
---|---|
Церква Архистратига Михаїла | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Скала-Подільська селищна громада |
Основні дані | |
Населення | 1 718 |
Територія | 6.740 км² |
Густота населення | 254.9 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48723 |
Телефонний код | +380 3541 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°49′23″ пн. ш. 26°09′50″ сх. д. / 48.82306° пн. ш. 26.16389° сх. д.Координати: 48°49′23″ пн. ш. 26°09′50″ сх. д. / 48.82306° пн. ш. 26.16389° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 255 м |
Водойми | потік |
Відстань до обласного центру | 91 км |
Відстань до районного центру | 9 км |
Відстань до залізничної станції | 4 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48720, Тернопільська область, Чортківський район, смт Скала-Подільська, вул Франка Івана, буд 2-Е |
Староста | Паламар Василь Боданович |
Карта | |
Іванків | |
Іванків | |
Мапа | |
Іванків у Вікісховищі |
У вересні 2015 року увійшло до складу Скала-Подільської селищної громади.
На околиці Іванкова зростають Іванківські липи — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення.
Географія
Село розташоване на відстані 362 км від Києва, 91 км — від обласного центру міста Тернополя та 9 км від міста Борщів. Селом тече потік .
Історія
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, черняхівської та давньоруської культур. Поселення трипільської культури поблизу села, виявлене у 1930-х роках. Підйомний матеріал (уламки кераміки) зберігається у Львівському історичному музеї.
Перша письмова згадка про село 1443 рік, як Іванкове поле, тоді було пусткою.
В XIV-XVI ст. було власністю скальських війтів.
Внаслідок козацьких повстань 1648—1654 років було повністю спустошеним.
Люстрація 1665 року фіксує повне знищення села:
В тому селі немає жодного підданого і декілька десятиліть лежить пусткою. Млина та ставу немає.
Почало заселятись лише у 1710—1718 роках. У 1718 році в селі була збудована церква Святого Михайла Архангела. Священником при церкві був скальський священник Іван Пашовський.
У 1762 році було 160 господарств.
У XIX столітті власником маєтку був граф Аґенор Марія Ґолуховський.
Діяли українські товариства «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», кооператива, драматичний гурток, мандолінний оркестр.
У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2185 осіб, з яких 1001 чоловік та 1184 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1707 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,65 % |
російська | 0,35 % |
Релігія
- церква святого архистратига Михаїла (1847; реставрована 1907) з дерев'яною дзвіницею (XVII століття).
Пам'ятники
Встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини, УСС, жертвам сталінських репресій (обидва — 1990).
Насипана символічна могила воякам УПА (1992)
Споруджено погруддя громадсько-політичній діячці Ользі Басараб (родом з Іванкова її чоловік Дмитро).
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І—ІІІ ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП, крамниці.
Відомі люди
Мешканець села Федір Гайдамаха 12 років (1860–1872, за даними Ігоря Чорновола: селянин, посол у 1873—1879 роках до австрійського парламенту (Райхсрату), Галицького Сейму у 1870—1876 роках від округу Борщів — Мельниця, входив до «Руського клубу».
Народилися
- лікар, громадський діяч, депутат Тернопільської облради (2002—2006 роки)
- Лукіянець Богдан Антонович — український вчений-фізик.
- Дмитро Николишин — літератор.
- Василь Ситник — громадський діяч.
- Ярчук Михайло — Чортківський Надрайонний провідник ОУН.
- Ярчук Теодор — лютеранський пастор громади у Станіславові
Світлини
- Церква Архістратига Михаїла (1847, реставрована у 1907)
- Дерев'яна дзвіниця 18 ст
- Пам'ятна плита неподалік колишньої криївки
- Символічна могила Героям УПА
Див. також
Примітки
- Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — С. 311.
- Михайловський, Віталій (2003). (українською) . Київ: Національна Академія наук України. с. 237. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.
- AGAD. – MK, Lustracje. – Dzial. XVIII. – Sygn.74. – s.286
- Borowski, Andy (понеділок, 3 грудня 2018 р.). . Літопис Скали. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 9 грудня 2018.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — С. 124.
- Там само. — С. 107; 124.
- Дацко О. Буртняк Михайло Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 203. — .
Джерела
- Лашта В. Іванків // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ivankiv Iva nkiv selo v Ukrayini u Skala Podilskij selishnij gromadi Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na shodi rajonu Do 2015 administrativnij centr silradi yakij buli pidporyadkovani sela Berezhanka Gushtinka ta Trijcya Naselennya stanovit 1693 osobi 2003 selo Ivankiv Cerkva Arhistratiga MihayilaCerkva Arhistratiga Mihayila Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Chortkivskij rajon Gromada Skala Podilska selishna gromada Osnovni dani Naselennya 1 718 Teritoriya 6 740 km Gustota naselennya 254 9 osib km Poshtovij indeks 48723 Telefonnij kod 380 3541 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 49 23 pn sh 26 09 50 sh d 48 82306 pn sh 26 16389 sh d 48 82306 26 16389 Koordinati 48 49 23 pn sh 26 09 50 sh d 48 82306 pn sh 26 16389 sh d 48 82306 26 16389 Serednya visota nad rivnem morya 255 m Vodojmi potik Vidstan do oblasnogo centru 91 km Vidstan do rajonnogo centru 9 km Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 4 km Misceva vlada Adresa radi 48720 Ternopilska oblast Chortkivskij rajon smt Skala Podilska vul Franka Ivana bud 2 E Starosta Palamar Vasil Bodanovich Karta Ivankiv Ivankiv Mapa Ivankiv u Vikishovishi U veresni 2015 roku uvijshlo do skladu Skala Podilskoyi selishnoyi gromadi Na okolici Ivankova zrostayut Ivankivski lipi botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya GeografiyaSelo roztashovane na vidstani 362 km vid Kiyeva 91 km vid oblasnogo centru mista Ternopolya ta 9 km vid mista Borshiv Selom teche potik IstoriyaPoblizu sela viyavleno arheologichni pam yatki tripilskoyi chernyahivskoyi ta davnoruskoyi kultur Poselennya tripilskoyi kulturi poblizu sela viyavlene u 1930 h rokah Pidjomnij material ulamki keramiki zberigayetsya u Lvivskomu istorichnomu muzeyi Persha pismova zgadka pro selo 1443 rik yak Ivankove pole todi bulo pustkoyu V XIV XVI st bulo vlasnistyu skalskih vijtiv Vnaslidok kozackih povstan 1648 1654 rokiv bulo povnistyu spustoshenim Lyustraciya 1665 roku fiksuye povne znishennya sela V tomu seli nemaye zhodnogo piddanogo i dekilka desyatilit lezhit pustkoyu Mlina ta stavu nemaye Pochalo zaselyatis lishe u 1710 1718 rokah U 1718 roci v seli bula zbudovana cerkva Svyatogo Mihajla Arhangela Svyashennikom pri cerkvi buv skalskij svyashennik Ivan Pashovskij U 1762 roci bulo 160 gospodarstv U XIX stolitti vlasnikom mayetku buv graf Agenor Mariya Goluhovskij Diyali ukrayinski tovaristva Prosvita Sich Sokil Lug Silskij gospodar kooperativa dramatichnij gurtok mandolinnij orkestr U 1940 1941 1944 1959 rokah selo nalezhalo do Skala Podilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Z likvidaciyeyu rajonu 1959 roku uvijshlo do skladu Borshivskogo rajonu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2185 osib z yakih 1001 cholovik ta 1184 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1707 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 65 rosijska 0 35 Religiyacerkva svyatogo arhistratiga Mihayila 1847 restavrovana 1907 z derev yanoyu dzviniceyu XVII stolittya Pam yatnikiVstanovleno pam yatni hresti na chest skasuvannya panshini USS zhertvam stalinskih represij obidva 1990 Nasipana simvolichna mogila voyakam UPA 1992 Sporudzheno pogruddya gromadsko politichnij diyachci Olzi Basarab rodom z Ivankova yiyi cholovik Dmitro Socialna sferaDiyut zagalnoosvitnya shkola I III stupenya Budinok kulturi biblioteka FAP kramnici Vidomi lyudiMeshkanec sela Fedir Gajdamaha 12 rokiv 1860 1872 za danimi Igorya Chornovola selyanin posol u 1873 1879 rokah do avstrijskogo parlamentu Rajhsratu Galickogo Sejmu u 1870 1876 rokah vid okrugu Borshiv Melnicya vhodiv do Ruskogo klubu Narodilisya likar gromadskij diyach deputat Ternopilskoyi oblradi 2002 2006 roki Lukiyanec Bogdan Antonovich ukrayinskij vchenij fizik Dmitro Nikolishin literator Vasil Sitnik gromadskij diyach Yarchuk Mihajlo Chortkivskij Nadrajonnij providnik OUN Yarchuk Teodor lyuteranskij pastor gromadi u StanislavoviSvitliniCerkva Arhistratiga Mihayila 1847 restavrovana u 1907 Derev yana dzvinicya 18 st Pam yatna plita nepodalik kolishnoyi kriyivki Simvolichna mogila Geroyam UPADiv takozhPodillya Podolyani Podilskij govirPrimitkiArheologichni pam yatki Ukrayinskoyi RSR K Naukova dumka 1966 S 311 Mihajlovskij Vitalij 2003 ukrayinskoyu Kiyiv Nacionalna Akademiya nauk Ukrayini s 237 Arhiv originalu za 17 serpnya 2017 Procitovano 17 serpnya 2017 AGAD MK Lustracje Dzial XVIII Sygn 74 s 286 Borowski Andy ponedilok 3 grudnya 2018 r Litopis Skali Arhiv originalu za 10 grudnya 2018 Procitovano 9 grudnya 2018 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 17 sichnya 1940 Pro utvorennya rajoniv v skladi Volinskoyi Drogobichskoyi Lvivskoyi Rovenskoyi Stanislavskoyi i Tarnopolskoyi oblastej URSR Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 578 579 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 55 11 vid 21 sichnya 1959 Pro likvidaciyu Koropeckogo i Skala Podilskogo rajoniv Ternopilskoyi oblasti Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Ternopilska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu Seriya Lvivska sotnya Lviv Triada plyus 2010 S 124 Tam samo S 107 124 Dacko O Burtnyak Mihajlo Mikolajovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 203 ISBN 966 528 197 6 DzherelaIvankiv Borshivskij rajon u sestrinskih Vikiproyektah Portal Ternopilshina Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Ivankiv Borshivskij rajon u Vikishovishi Lashta V Ivankiv Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6