Бережанка (Чортківський район)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Бережанка.

Бережа́нка — село в Україні, у Скала-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на південному сході району, над річкою Збруч.

село Бережанка
Костел Пресвятої Трійці Костел Пресвятої Трійці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Скала-Подільська селищна громада
Основні дані
Населення	▼ ~60 (2021)
Територія	1.033 км²
Густота населення	229.430 осіб/км²
Поштовий індекс	48726
Телефонний код	+380 3541
Географічні дані
Географічні координати	^H G O
Середня висота над рівнем моря	216 м
Водойми	Збруч
Місцева влада
Адреса ради	48720, Тернопільська область, Чортківський район, смт Скала-Подільська, вул Франка Івана, буд 2-Е
Карта
Бережанка
Бережанка
Мапа
Бережанка у Вікісховищі

Поштове відділення — Іванківське.

Населення — ~70 особи (2021).

Назва

За однією з версій назва «Бережанка» походить від великої кількості берегів річки Збруч, які ділять історично село на дві частини саме село і Малу Бережанку та оточують його майже з усіх боків. До слова, країні є ще сім поселень з такою назвою та одне в Польщі, а також річка Бережанка в Рівненської області.

Географія

Село розташоване на перешийку невеликого півострова, утвореного закрутами річки Збруча, на правому березі якого знаходиться. Село розташоване на фізичній відстані 358 км від Києва, 94 км — від обласного центру міста Тернополя, 13 км від міста Борщів та 5 км від Скали-Подільської. Є селом-супутником Скали-Подільської.

До села пролягає дорога із смт Скала-Подільська. Територія села – 1 квадратний кілометр. Дворів – 76.

У селі єдина вулиця — Бережанська.

Сусідні населені пункти:

	Скала-Подільська	Гуків	П'ятничани
	Гуштинка, Іванків	Пн	Бурти
		Зх    Бережанка    Сх
		Пд
		Мала Бережанка

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Бережанка розташована у «теплому Поділлі».

Клімат Бережанки
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.
Середній максимум, °C	−1,2	0,4	5,7	14,2	20,0	23,1	24,2	23,7	19,8	13,4	6,2	1,2
Середня температура, °C	−4,6	−3	1,6	8,9	14,4	17,7	19,0	18,3	14,5	8,7	3,1	−1,7
Середній мінімум, °C	−7,9	−6,4	−2,4	3,6	8,9	12,4	13,8	12,9	9,2	4,1	0,0	−4,5
Норма опадів, мм	33	32	32	52	73	100	99	64	53	34	35	38
Джерело: http://fr.climate-data.org/location/265467/

Історія

Біля Бережанки виявлено поселення трипільської та черняхівської культур. 1972 року під керівництвом І. М. Шарафутдінової велися розкопки поселення трипільської культури, яке розташоване в урочищі «Мале Поле», що на правому березі Збруча, поблизу ГЕС. На поверхні зібрано обмазку стін жител, уламки кераміки, кам'яні і крем'яні вироби, кістки тварин. Матеріали зберігаються в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.

Перша письмова згадка датується 24 червня 1441 року — король Владислав ІІІ записує шляхетному Махові 60 гривень на с. Бережани у .

У період Речі Посполитої та королівства Польського належало до Скальського староства Подільського воєводства Королівства Польського (з 1569 року у складі Речі Посполитої). 1564 року належало Яцимирському, діяла церква.

Згадується у люстраціях Скальського староства від 1570 року та 1616 року.

Перший поділ Речі Посполитої 1772 року поділив Бережанку на дві частини. Після правобережна частина Бережанки тепер у Тернопільській області, а лівобережна Мала Бережанка у Хмельницькій.

У 1907 році в селі засновано читальню товариства «Просвіта».

У 1930-их роках діяла кооператива "Наше життя" (об’єднувала 76 осіб, голова – Олекса Бучок), філії кількох українських товариств.

Від 8 липня 1941 до 6 квітня 1944 р. село – під німецькою окупацією.

На фронтах німецько-радянської війни загинули жителі Бережанки Микола Качконога (1925–1945), Микола Кулик (1903–1944) і Михайло Мензуляк (1900–1945); пропав безвісти Юрій Кузьмінчук (1926 р. н.).

У період національно-визвольної боротьби загинули члени і симпатики ОУН та вояки УПА: Михайло Бучок (1923–1943), Петро Душенька, Степан Качконога ("Вітер"; 1928–1947), Василь (загинув у 1944 р.), Микола (1919–1943) і Михайло (1921–1943) Лисі, Микола Подіялюк (1914–1945), Василь Трибель (1928–1947), Іван Ярчук ("Вір"; 1906–1944).

10 червня 1944 року в Бережанці насильно організовано колгосп; у вересні 1950 р. його об’єднано з господарством села Трійця.

У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району.

З 1947 року мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

До 2015 підпорядковувалося Іванківській сільраді. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скала-Подільської селищної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Населення

Зміни населення
Рік	Населення	Зміна
1900	524	—
1910	513	−2.1%
1921	416	−18.9%
1931	437	+5.0%
1952	283	−35.2%
2001	237	−16.3%
2014	163	−31.2%

Кількість населення: 1900 рік – 524 особи, 1910 – 513 осіб, станом на 30 вересня 1921 р. – 416 (99 дворів), 1931 року – 437 осіб (104 двори).

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 283 особи, з яких 125 чоловіків та 158 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 237 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,58 %
російська	0,42 %

У діалектологічному плані розташоване на межі наддністрянського та подільського говорів південно-західного наріччя української мови.

Політика

Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 167.

Релігія

• церква Покрови Пресвятої Богородиці (1927, ПЦУ, мурована),
• костел Пресвятої Трійці (1930-ті, реставрований у 1990-их).

Пам'ятки

Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1848 рік).

У минулому на високому крутому березі Збруча був замок, який нині не зберігся.

Освіта

Діє бібліотека.

Культура

Діє клуб.

Охорона здоров'я

У селі працює фельдшерський пункт.

Відомі люди

Народилися

• Роман Бучок (нар. 1924) — український лікар, громадський діяч.
• Гнатик Богдан Іванович (нар. 1952) — український астрофізик, професор.

Світлини

• Костел Пресвятої Трійці в Бережанці
• Старий млин в Бережанці
• Інтер'єр Покровської церкви в Бережанці
• Кладка через Збруч
• Річка Збруч біля Бережанки
• Будівля колишньої прикордонної застави
• Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1927)

Див. також

• Поділля — історико-географічна область.
• Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
• Подільський говір — різновид говорів української мови.
• Наддністрянський говір — різновид говорів української мови.
• Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 18 грудня 2011. Процитовано 17 лютого 2011.
2. Сергій Гуменний. Скала над Збручем: 800 років історі // Гардаріка. Матеріали Всеукраїнського конкурсу науково-популярних статей / редкол.: І.В.Постольник та ін.– Х. : Право, 2015.– 252 с.
3. . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 21 квітня 2020.
4. Енциклопедія Трипільської цивілізації. — К., 2004. — Т. І.— стор. 648
5. Михайловський, Віталій (2004). Український археографічний щорічник. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава ІІІ (1434-1444) (українська) . Київ-Нью-Йорк: М.П.Коць. с. 256.
6. Грушевський, Михайло (1903). Жерела до історії України-Руси. Том VII (польська та латинська) . Львів. с. 184—196.
7. Jablonowski, Aleksander (1877). Zrodla dziejowe. Tom V (польською) . Warszawa. с. 17—19.
8. Лунів А. Огляд діяльності філії товариства «Просвіта» в Борщеві // ЦДІА України у Львові. — Ф. 348, оп. 1, спр. 1252. — Арк. 68; ЦДІА України у Львові. — Ф. 348, оп. 1, спр. 1251. — Арк. 1,24.
9. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
10. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
11. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
12. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
13. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
14. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
15. Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України ()
16. Бережанка. Костел Пресвятої Трійці [ 12 липня 2021 у Wayback Machine.] // Костели і каплиці України

Охорона природи

Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».

Література

• Ханас В. Бережанка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 105. — ..
• В. Бойко, Н. Мизак, Б. Петраш. Бережанка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 467. — .
• Bereżanka, wś, pow. borszczowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 149. (пол.).— S. 149. (пол.)

Посилання

• Погода в селі [ 18 грудня 2011 у Wayback Machine.]