Гу́ків — село в Україні, центр Гуківської сільської територіальної громади, Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
село Гуків | |
---|---|
Церква Миколая Чудотворця | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Громада | Гуківська сільська громада |
Основні дані | |
Колишня назва | Загукавче, Загуків'я |
Населення | 801 |
Площа | 2,644 км² |
Густота населення | 302,95 осіб/км² |
Поштовий індекс | 31660 |
Телефонний код | +380 3859 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°50′55″ пн. ш. 26°14′26″ сх. д. / 48.84861° пн. ш. 26.24056° сх. д.Координати: 48°50′55″ пн. ш. 26°14′26″ сх. д. / 48.84861° пн. ш. 26.24056° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 248 м |
Водойми | річка Збруч |
Місцева влада | |
Адреса ради | 31660, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Гуків, вул. Центральна, 2 |
Карта | |
Гуків | |
Гуків | |
Мапа | |
Гуків у Вікісховищі |
За мало-підтвердженими даними на околиці села Гуків, на високому березі річки Збруч, спеціальний загін управління 2-Н МГБ УРСР спалив і поховав тіло генерала-хорунжого, головнокомандувача Української повстанської армії, Героя України (посмертно) — Романа Йосиповича Шухевича.
Географія
Село розташоване в південно-західній частині України, на лівому березі річки Збруч, поблизу селища міського типу Скала-Подільська, на відстані близько 38 км. автошляхами від райцентру Кам’янця-Подільського, через село проходять автошлях регіонального значення Р24 та автошлях територіального значення Т 2308.
Клімат
Гуків знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по країні становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія
Перша письмова згадка про село 1442 рік, тоді називалось Загуковче.
В «Описі Подільських замків 1494 року» зафіксоване як замкове село, у якому тоді було лише два дворища: селянина Филимона та Івана, які сплачували по 10 грошів. Частина села Красилів у цьому ж документі згадується як окреме село, у цьому ж 1494 році там було одне дворище.
Село належало до Скальського староства, тому селяни повинні були певний час працювати на утримання замку.
Поборові реєстри 16 століття показують, що протягом того часу село було зовсім маленьким, податків сплачувалось від 1 плуга (що приблизно дорівнює 18-20 осіб та 20 га поля), а в 1565 році є запис, що село заново заселене за сприяння Лянцкоронського, скальського старости. У люстрації 1570 року вказано, що в селі є 9 людей, що сплачують податок по 8 грошей, та возять дрова до скальського замку, коли їм накажуть, а більше ніяких повинностей не дають, бо ці люди тільки недавно заселились тут.
В подимному реєстрі Подільського воєводства 1661 року, вказується, що тут сплачувався податок з двох димів, тобто жилих осель. З середини 17 століття назва села поступово змінюється із Загуків’я на Гуків. В часи окупації Поділля Османською імперією (1672 - 1699 рр.) село напевно було спустошене, і тут протягом тривалого часу ніхто не жив, бо в подимному реєстрі Подільського воєводства 1710 року вказано, що село є пустинним.
Село почало заново заселятись десь в 1710-1730 роках, бо вже в 1737 році була побудована церква. 1762 року річний прибуток з Гукова був 4106 злотих, а з Красилова 802 зл.
З 1772 року стало прикордонним селом. Після приєднання Поділля до Російської імперії в 1793 році частину Скальського староства Катерина ІІ подарувала племінницям Олександра Потьомкіна - Олександрі Браніцькій та Катерині Скавронській. Гуків отримала остання, пізніше село купив Станіслав Яшовський, який тримав тут в 1820 році 80 селян. У Яшовського пізніше село купив , а його внучка внесла цей маєток у рід Дверніцьких.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
В 1917-1920 роках Гуків входив до складу Української Народної Республіки. Підчас бою за Кам'янець-Подільський в ніч з 30 на 31 травня 1919 року 16 Загін зосереджувався в селі Гуків, на шосе, що вело до містечка Оринин.
Із листопада 1920 року в Гукові розпочався тривалий період радянської окупації. 1923 року землю було розподіллено між селянами Гукова під забудову. 1930 року було відкрито семирічну школу, перший випуск відбувся в 1933 році. 1934 року схід села постановив знести п'яти-купольну Св. Миколаївську Церкву, збудовану у 1842 році братами Лічкевичами, а на тому місці з того ж матеріалу спорудити школу. Через рік було побудовано Гуківську середню школу.
У 1929 році в селі Гуків розпочалася примусова колективізація сільського господарства. На 1930 рік більшість селянських господарств об’єднались у сільськогосподарську артіль.
В 1930 році було відкрито в селі фельдшерсько-акушерський пункт. В березні місяця 1938 року в селі Гуків було організовано МТС, де нараховувалось 20 тракторів, які обслуговували 19 колгоспів, 8 автомашин.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський геноцид. Коли почався голод, усе більше людей намагалося втекти на правий берег річки Збруч. Голод 1932-33 років остаточно зламав опір селян, які були проти колективізації.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
До 1939 року по річці Збруч проходив кордон із Польщею, так з 1 листопада 1926 по 1 листопада 1927 польські прикордонники затримали 9509 перебіжчиків із радянської сторони, люди тікали від радянських репресій, у зворотному напрямку, за той же період 745 осіб.
13 липня 1941 року село Гуків було окуповане німецькими військами. За період німецької окупації було забрано у нацистську неволю 127 юнаків та дівчат із села. Німецьких загарбників 22 березня 1944 року замінили загарбники червоні. За «подвиги» в німецько-радянській війні 38 жителів села нагороджені орденами та медалями.
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
Село Гуків і колгосп «Правда Ілліча» повністю електрифіковані у 1952 році.
З 1991 року в складі незалежної України. 1997 року в селі побудовано будинок культури. 1999 року Св. Миколаївську Церкву відкрили в пристосованому приміщенні колишнього магазину райСТ. 2010 року церковна громада викупила дане приміщення для потреб церкви.
15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських рад Гуків стає адміністративним центром Гуківської сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Чемеровецького району, після його ліквідації, увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.
22 січня 2021 року на межі Тернопільської та Хмельницької областей розгорнули 50-метровий український прапор, біля пам'ятника головнокомандуючому УПА — Роману Шухевича. Тут, між селом Гуків Хмельницької області та селищем Скала-Подільська Тернопільської області, через річку Збруч багато років тому проходила умовна межа між ЗУНР та УНР.
15 липня 2022 року релігійна громада храму Перенесення мощей Миколая Чудотворця села перейшла з Московського патріархату в Православну Церкву України. Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою.
29 серпня 2023 року в Гукові відкрили Алею Героїв на честь загиблих військовослужбовців.
Економіка
- Сільськогосподарське підприємство «Нива»
- Комунальне підприємство «Господар»
- Підприємство «Надзбруччя»
Населення
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 789 осіб.
Станом на 2011 рік в селі проживало 685 осіб, було 350 дворів.
Згідно перепису 2016 року селі жило 637 осіб, населення села скоротилось на 19,26 % порівняно зі 2001 роком.
Мова
У селі поширена західноподільська говірка, що належить до подільського говору, який у свою чергу належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,50 % |
російська | 1,37 % |
молдовська | 0,12 % |
Релігія
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1. Чому українці досі будують російські храми? // «Обличчя Незалежності» |
- Церква Миколая Чудотворця ПЦУ.
Природоохоронні території
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
На захід від села розташована геологічна пам'ятка природи місцевого значення «Розріз скальської серії» (силурійської системи).
Відомі люди
Проживали, перебували
- Шухевич Роман Осипович — український політик, громадський і державний діяч, військовик.
Світлини
- В'їзд у село
- Адмінбудівля Гуківської ОТГ
- Церква Миколая Чудотворця
- Гуківська школа 1934 р
- Віковічний дуб в центрі села
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Посилання
- Гуків на сайті Верховної ради України[недоступне посилання з квітня 2019]
- Погода в селі Гуків [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Історія села Гуків у спогадах односельчан [ 9 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- Сецинский, Евфимий Иосифович. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии. Каменецкий уезд / [Соч.] Свящ. Е. Сецинского. - Каменец-Подольский, 1895. - XXII, 611 с. - Отт. из Труды Подольск. епарх. историко-стат. ком. ; Вып. 7 / под ред. Н. И. Яворовкого. - Прилож к Подольск. епарх. ведомостям 1894-1895 гг. [ 3 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- Історія села Гуків у 15 – першій половині 18 століття [ 10 травня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки
- Координати ймовірного місця поховання — 48°50′47″ пн. ш. 26°13′24″ сх. д. / 48.84639° пн. ш. 26.22333° сх. д.
- Де ж похований Генерал Роман Шухевич? [ 27 грудня 2009 у Wayback Machine.] (Процитовано 16-12-2009) [1] [2]
- Михайловський, Віталій (2003). (PDF). chtyvo.org.ua. Архів оригіналу (PDF) за 6 лютого 2018.
- M.Zharkikh. www.m-hrushevsky.name. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 5 лютого 2018.
- ВВРУ, 2017, № 4, стор. 92
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- На межі Тернопільської та Хмельницької областей з’єднали 50-метровий прапор
- Про реєстрацію статуту РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ “РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ХРАМУ ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩЕЙ МИКОЛАЯ ЧУДОТВОРЦЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ СЕЛА ГУКІВ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ” у новій редакції (PDF). Процитовано 1 серпня 2022.
- Місце борців за незалежність України: у Гукові на Хмельниччині відкрили Алею Героїв
- Пошук «Гуків» в регіоні «Хмельницька обл.».
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- . tovtry.com. Архів оригіналу за 9 лютого 2018. Процитовано 8 лютого 2018.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gu kiv selo v Ukrayini centr Gukivskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo GukivCerkva Mikolaya ChudotvorcyaCerkva Mikolaya ChudotvorcyaKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Kam yanec Podilskij rajonGromada Gukivska silska gromadaOsnovni daniKolishnya nazva Zagukavche Zagukiv yaNaselennya 801Plosha 2 644 km Gustota naselennya 302 95 osib km Poshtovij indeks 31660Telefonnij kod 380 3859Geografichni daniGeografichni koordinati 48 50 55 pn sh 26 14 26 sh d 48 84861 pn sh 26 24056 sh d 48 84861 26 24056 Koordinati 48 50 55 pn sh 26 14 26 sh d 48 84861 pn sh 26 24056 sh d 48 84861 26 24056Serednya visota nad rivnem morya 248 mVodojmi richka ZbruchMisceva vladaAdresa radi 31660 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s Gukiv vul Centralna 2KartaGukivGukivMapa Gukiv u Vikishovishi Za malo pidtverdzhenimi danimi na okolici sela Gukiv na visokomu berezi richki Zbruch specialnij zagin upravlinnya 2 N MGB URSR spaliv i pohovav tilo generala horunzhogo golovnokomanduvacha Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi Geroya Ukrayini posmertno Romana Josipovicha Shuhevicha GeografiyaSelo roztashovane v pivdenno zahidnij chastini Ukrayini na livomu berezi richki Zbruch poblizu selisha miskogo tipu Skala Podilska na vidstani blizko 38 km avtoshlyahami vid rajcentru Kam yancya Podilskogo cherez selo prohodyat avtoshlyah regionalnogo znachennya R24 ta avtoshlyah teritorialnogo znachennya T 2308 Klimat Gukiv znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom ale diyalnist lyudini prizvodit do poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu po krayini stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu znachna chastina zemnoyi poverhni staye posushlivoyu Dlya pokrashennya situaciyi varto bulo b vidnovlyuvati ekosistemi ta lisovi nasadzhennya IstoriyaPalac Yashovskih Dvernickih ta Sadovskih ne zberigsya Nacionalnij bank represovanih Persha pismova zgadka pro selo 1442 rik todi nazivalos Zagukovche V Opisi Podilskih zamkiv 1494 roku zafiksovane yak zamkove selo u yakomu todi bulo lishe dva dvorisha selyanina Filimona ta Ivana yaki splachuvali po 10 groshiv Chastina sela Krasiliv u comu zh dokumenti zgaduyetsya yak okreme selo u comu zh 1494 roci tam bulo odne dvorishe Selo nalezhalo do Skalskogo starostva tomu selyani povinni buli pevnij chas pracyuvati na utrimannya zamku Poborovi reyestri 16 stolittya pokazuyut sho protyagom togo chasu selo bulo zovsim malenkim podatkiv splachuvalos vid 1 pluga sho priblizno dorivnyuye 18 20 osib ta 20 ga polya a v 1565 roci ye zapis sho selo zanovo zaselene za spriyannya Lyanckoronskogo skalskogo starosti U lyustraciyi 1570 roku vkazano sho v seli ye 9 lyudej sho splachuyut podatok po 8 groshej ta vozyat drova do skalskogo zamku koli yim nakazhut a bilshe niyakih povinnostej ne dayut bo ci lyudi tilki nedavno zaselilis tut V podimnomu reyestri Podilskogo voyevodstva 1661 roku vkazuyetsya sho tut splachuvavsya podatok z dvoh dimiv tobto zhilih osel Z seredini 17 stolittya nazva sela postupovo zminyuyetsya iz Zagukiv ya na Gukiv V chasi okupaciyi Podillya Osmanskoyu imperiyeyu 1672 1699 rr selo napevno bulo spustoshene i tut protyagom trivalogo chasu nihto ne zhiv bo v podimnomu reyestri Podilskogo voyevodstva 1710 roku vkazano sho selo ye pustinnim Selo pochalo zanovo zaselyatis des v 1710 1730 rokah bo vzhe v 1737 roci bula pobudovana cerkva 1762 roku richnij pributok z Gukova buv 4106 zlotih a z Krasilova 802 zl Z 1772 roku stalo prikordonnim selom Pislya priyednannya Podillya do Rosijskoyi imperiyi v 1793 roci chastinu Skalskogo starostva Katerina II podaruvala pleminnicyam Oleksandra Potomkina Oleksandri Branickij ta Katerini Skavronskij Gukiv otrimala ostannya piznishe selo kupiv Stanislav Yashovskij yakij trimav tut v 1820 roci 80 selyan U Yashovskogo piznishe selo kupiv a jogo vnuchka vnesla cej mayetok u rid Dvernickih Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri 1863 roku selyani vtrachayut mozhlivist koristuvatis ridnoyu movoyu vidano tayemne rozporyadzhennya Valuyevskij cirkulyar sho nakazuvav prizupiniti vidannya znachnoyi chastini knig napisanih ukrayinskoyu movoyu a zgodom dopovneno Emskim ukazom Kozak 1 yi Ukrayinskoyi Sinozhupannoyi diviziyi V 1917 1920 rokah Gukiv vhodiv do skladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Pidchas boyu za Kam yanec Podilskij v nich z 30 na 31 travnya 1919 roku 16 Zagin zoseredzhuvavsya v seli Gukiv na shose sho velo do mistechka Orinin Iz listopada 1920 roku v Gukovi rozpochavsya trivalij period radyanskoyi okupaciyi 1923 roku zemlyu bulo rozpodilleno mizh selyanami Gukova pid zabudovu 1930 roku bulo vidkrito semirichnu shkolu pershij vipusk vidbuvsya v 1933 roci 1934 roku shid sela postanoviv znesti p yati kupolnu Sv Mikolayivsku Cerkvu zbudovanu u 1842 roci bratami Lichkevichami a na tomu misci z togo zh materialu sporuditi shkolu Cherez rik bulo pobudovano Gukivsku serednyu shkolu U 1929 roci v seli Gukiv rozpochalasya primusova kolektivizaciya silskogo gospodarstva Na 1930 rik bilshist selyanskih gospodarstv ob yednalis u silskogospodarsku artil V 1930 roci bulo vidkrito v seli feldshersko akusherskij punkt V berezni misyacya 1938 roku v seli Gukiv bulo organizovano MTS de narahovuvalos 20 traktoriv yaki obslugovuvali 19 kolgospiv 8 avtomashin Spisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast V 1932 1933 selyani sela perezhili stalinskij genocid Koli pochavsya golod use bilshe lyudej namagalosya vtekti na pravij bereg richki Zbruch Golod 1932 33 rokiv ostatochno zlamav opir selyan yaki buli proti kolektivizaciyi Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu Do 1939 roku po richci Zbruch prohodiv kordon iz Polsheyu tak z 1 listopada 1926 po 1 lis topada 1927 polski prikordonniki zatrimali 9509 perebizhchikiv iz radyanskoyi storoni lyudi tikali vid radyanskih represij u zvorotnomu napryamku za toj zhe period 745 osib 13 lipnya 1941 roku selo Gukiv bulo okupovane nimeckimi vijskami Za period nimeckoyi okupaciyi bulo zabrano u nacistsku nevolyu 127 yunakiv ta divchat iz sela Nimeckih zagarbnikiv 22 bereznya 1944 roku zaminili zagarbniki chervoni Za podvigi v nimecko radyanskij vijni 38 zhiteliv sela nagorodzheni ordenami ta medalyami Po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod Selo Gukiv i kolgosp Pravda Illicha povnistyu elektrifikovani u 1952 roci Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 1997 roku v seli pobudovano budinok kulturi 1999 roku Sv Mikolayivsku Cerkvu vidkrili v pristosovanomu primishenni kolishnogo magazinu rajST 2010 roku cerkovna gromada vikupila dane primishennya dlya potreb cerkvi 15 veresnya 2016 roku shlyahom ob yednannya silskih rad Gukiv staye administrativnim centrom Gukivskoyi silskoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej Do administrativnoyi reformi 19 lipnya 2020 roku selo nalezhalo do Chemeroveckogo rajonu pislya jogo likvidaciyi uvijshlo do skladu Kam yanec Podilskogo rajonu 22 sichnya 2021 roku na mezhi Ternopilskoyi ta Hmelnickoyi oblastej rozgornuli 50 metrovij ukrayinskij prapor bilya pam yatnika golovnokomanduyuchomu UPA Romanu Shuhevicha Tut mizh selom Gukiv Hmelnickoyi oblasti ta selishem Skala Podilska Ternopilskoyi oblasti cherez richku Zbruch bagato rokiv tomu prohodila umovna mezha mizh ZUNR ta UNR 15 lipnya 2022 roku religijna gromada hramu Perenesennya moshej Mikolaya Chudotvorcya sela perejshla z Moskovskogo patriarhatu v Pravoslavnu Cerkvu Ukrayini Vpershe v miscevij cerkvi prolunala molitva ukrayinskoyu movoyu 29 serpnya 2023 roku v Gukovi vidkrili Aleyu Geroyiv na chest zagiblih vijskovosluzhbovciv EkonomikaSilskogospodarske pidpriyemstvo Niva Komunalne pidpriyemstvo Gospodar Pidpriyemstvo Nadzbruchchya NaselennyaSeli Gukiv poshireni taki dialekti slova gorishe strih vishka Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 789 osib Stanom na 2011 rik v seli prozhivalo 685 osib bulo 350 dvoriv Zgidno perepisu 2016 roku seli zhilo 637 osib naselennya sela skorotilos na 19 26 porivnyano zi 2001 rokom Mova U seli poshirena zahidnopodilska govirka sho nalezhit do podilskogo govoru yakij u svoyu chergu nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 98 50 rosijska 1 37 moldovska 0 12 ReligiyaZovnishni videofajli1 Chomu ukrayinci dosi buduyut rosijski hrami Oblichchya Nezalezhnosti Cerkva Mikolaya Chudotvorcya PCU Prirodoohoronni teritoriyiSelo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Na zahid vid sela roztashovana geologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Rozriz skalskoyi seriyi silurijskoyi sistemi Vidomi lyudiProzhivali perebuvali Shuhevich Roman Osipovich ukrayinskij politik gromadskij i derzhavnij diyach vijskovik SvitliniV yizd u selo Adminbudivlya Gukivskoyi OTG Cerkva Mikolaya Chudotvorcya Gukivska shkola 1934 r Vikovichnij dub v centri selaDiv takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi PosilannyaGukiv na sajti Verhovnoyi radi Ukrayini nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Pogoda v seli Gukiv 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Istoriya sela Gukiv u spogadah odnoselchan 9 lyutogo 2018 u Wayback Machine Secinskij Evfimij Iosifovich Istoricheskie svedeniya o prihodah i cerkvah Podolskoj eparhii Kameneckij uezd Soch Svyash E Secinskogo Kamenec Podolskij 1895 XXII 611 s Ott iz Trudy Podolsk eparh istoriko stat kom Vyp 7 pod red N I Yavorovkogo Prilozh k Podolsk eparh vedomostyam 1894 1895 gg 3 lyutogo 2018 u Wayback Machine Istoriya sela Gukiv u 15 pershij polovini 18 stolittya 10 travnya 2018 u Wayback Machine PrimitkiKoordinati jmovirnogo miscya pohovannya 48 50 47 pn sh 26 13 24 sh d 48 84639 pn sh 26 22333 sh d 48 84639 26 22333 De zh pohovanij General Roman Shuhevich 27 grudnya 2009 u Wayback Machine Procitovano 16 12 2009 1 2 Mihajlovskij Vitalij 2003 PDF chtyvo org ua Arhiv originalu PDF za 6 lyutogo 2018 M Zharkikh www m hrushevsky name Arhiv originalu za 29 listopada 2020 Procitovano 5 lyutogo 2018 VVRU 2017 4 stor 92 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Na mezhi Ternopilskoyi ta Hmelnickoyi oblastej z yednali 50 metrovij prapor Pro reyestraciyu statutu RELIGIJNOYi ORGANIZACIYi RELIGIJNA GROMADA HRAMU PERENESENNYa MOShEJ MIKOLAYa ChUDOTVORCYa PRAVOSLAVNOYi CERKVI UKRAYiNI SELA GUKIV KAM YaNEC PODILSKOGO RAJONU HMELNICKOYi OBLASTI u novij redakciyi PDF Procitovano 1 serpnya 2022 Misce borciv za nezalezhnist Ukrayini u Gukovi na Hmelnichchini vidkrili Aleyu Geroyiv Poshuk Gukiv v regioni Hmelnicka obl a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini tovtry com Arhiv originalu za 9 lyutogo 2018 Procitovano 8 lyutogo 2018 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi