Аґенор Марія Адам Ґолуховський (молодший) (пол. Agenor Maria Gołuchowski, 25 березня 1849, містечко Скала, нині смт Скала-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область, за іншими даними — Львів — 28 березня 1921, Відень, Австрія, або Львів) — граф, австрійський дипломат і державний діяч. Син намісника Аґенора Ґолуховського. Доктор права.
Аґенор Марія Адам Ґолуховський | |
---|---|
Аґенор Марія Ґолуховський | |
Народився | 25 березня 1849 містечко Скала, Борщівський повіт або Львів |
Помер | 28 березня 1921 (72 роки) Львів або Відень, Австрія |
Громадянство | Австро-Угорщина, Австрійська республіка |
Національність | поляк |
Діяльність | дипломат |
Відомий завдяки | державний діяч |
Alma mater | Віденський університет |
Знання мов | німецька |
Учасник | Перша світова війна |
Титул | граф |
Посада | d і член Палати панів Імперської Ради[d] |
Попередник | Ґустав Кальнокі |
Наступник | |
Партія | d |
Рід | Ґолуховські і d |
Батько | Аґенор Ґолуховський (старший) |
Родичі | Аґенор Ромуальд Онуфрій Ґолуховський (старший) — батько |
Брати, сестри | d і d |
У шлюбі з | принцеса Анна Мюрат |
Діти | Аґенор Марія, Войцех Марія, Кароль Марія |
Нагороди | |
володів маєтками на Борщівщині | |
|
Володів маєтками у Скалі, селах Бурдяківці, Іванків і Лосяч на Борщівщині.
Біографія
Закінчив Віденський університет.
Багато років перебував на дипломатичній службі: у 1872 році призначений аташе у Берліні, потім радник посольства в Парижі (1883—1887), у 1887—1894 роках — посол Австро-Угорщини в Румунії.
На посаді міністра закордонних справ
У зв'язку з успішною роботою на дипломатичному терені з 16 травня 1895 року призначений міністром закордонних справ й імператорського двору.
Граф Аґенор Марія Ґолуховський проводив обережну, загалом консервативну політику, уникав проявляти ініціативу у вирішенні важливих питань. У той же час його роботу можна назвати успішною. Він підготував австро-російську угоду від квітня 1897 року про збереження статус-кво на Балканах, що привело до розрядки напруженості як у регіоні, так у стосунках між двома країнами. При ньому покращилися стосунки Австро-Угорщини з Великою Британією й Італією.
У 1897 і 1900 роках Ґолуховський зумів узгодити з Італією та вирішити албанське питання.
24 жовтня 1906 року на вимогу Угорщини пішов у відставку.
Сім'я
У 1885 одружився в Парижі з правнучкою Йоахіма Мюрата і Кароліни Бонапарт — принцесою Анною Мюрат (1863—1940), в шлюбі з якою мав трьох синів:
- Аґенор Марія (1886—1956) — граф, 3-й ординат на Скалі.
- (1888—1960) — граф, сенатор ІІ-ї Речі Посполитої.
- Кароль Марія (1892—?) — граф.
У парламенті
З 1895 року А. М. Ґолуховський — член верхньої палати . У 1907 році очолив там впливову польську фракцію.
Під час першої світової війни активно виступав з гаслом — перетворення дуалістичної Австро-Угорської монархії в триалістичну, Австро-Угорсько-Польську, з включенням у її склад російської Польщі. З цією метою в 1915 році відвідував окуповану Варшаву.
Нагороди і відзнаки
- Орден Корони (Пруссія) 4-го класу (1872)
- Орден Чорного орла з діамантами
- орден (квітень 1896)
- діаманти (1900)
- Орден Червоного орла
- 1-го класу (1896)
- великий хрест (квітень 1896)
- Орден Почесного легіону, командорський хрест (1872)
- Орден Академічних пальм, офіцерський хрест (1872)
- Орден Залізної Корони
- 3-го класу (1878)
- 1-го класу (1893)
- Командорський хрест із зіркою ордена Франца Йосифа (1883)
- Орден Золотого руна (1896)
- Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест з діамантами
- великий хрест (№ 1434, 1897, Австро-Угорщина)
- діаманти (1906)
- Ювілейна пам'ятна медаль 1898
- Ювілейний хрест
- Орден Зірки Румунії, великий хрест з діамантами
- орден (1894)
- діаманти (1896)
- Орден Корони Румунії, великий хрест (1894)
- Орден Святого Олександра Невського з діамантами (1896)
- Орден Андрія Первозванного з діамантами (27 квітня 1897)
- Орден Вранішнього Сонця 1-го класу (1896)
- Орден Квітів павловнії (1898)
- Вищий орден Святого Благовіщення з ланцюгом (7 листопада 1897)
- Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (7 листопада 1897)
- Орден Корони Італії, великий хрест (7 листопада 1897)
Інші країни
- Мальтійський орден
- лицар честі та відданості (1871)
- бальї Великого хреста честі та відданості (1896)
- Орден святого Григорія Великого, великий хрест (Ватикан; 1894)
- Орден Святого Губерта (Королівство Баварія; 1897)
- Орден Рутової корони (Королівство Саксонія; 1897)
- Орден Вежі й Меча, великий хрест (Португальське королівство; 1897)
- Орден «Святий Олександр», великий хрест (Третє Болгарське царство; 1897)
- Орден Білого слона, велика стрічка (Сіам; 1897)
- Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (Королівство Вюртемберг; 1900)
- Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське; 1901)
- Орден «Османіє» 1-го класу з діамантами (Османська імперія; 1902)
- 1-го ступеня, 3-й клас з перлинами (Династія Цін)
- орден (1902)
- перлини (1905)
- Орден Спасителя, великий хрест (Грецьке королівство; 1902)
- Королівський Вікторіанський орден, почесний великий хрест (Британська імперія; 9 жовтня 1903)
- Орден Леопольда I, велика стрічка (Бельгія; 1903)
- Орден Серафимів (Шведсько-норвезька унія; 25 лютого 1904)
- Орден Карлоса III, великий хрест з ланцюгом (Іспанія; 19 жовтня 1906)
- Орден Святого Йосипа, великий хрест (Велике герцогство Тосканське)
- з діамантами (Каджарський Іран)
- , великий хрест
- Орден Вендської корони, великий хрест (Мекленбург)
- , великий хрест
- Орден князя Данила I, великий хрест (Князівство Чорногорія)
- Почесний громадянин Кракова, Ряшева і Освенцима
Примітки
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- . Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 5 листопада 2009.
- Kronika. Dzienniczek ważniejszych wydarzeń [ 3 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Gazeta Sanocka. — nr. 57. — 3 maja 1896. — S. 4. (пол.)
- Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1918. — S. 81.
- .Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie [ 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]. — Wien 1918. — S. 161.
- Wiadomości z miasta i prowincyi // Postęp, 10 marca 1900. — S. 3.
- A Szent István Rend tagjai. archive.is. 5 січня 2013. Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 17 січня 2018.
- Najjaśniejszy Pan w Petersburgu // Gazeta Lwowska, 30 kwietnia 1897. —S. 2.
- Czerwiński P. Zakon Maltański i stosunki jego z Polską na przestrzeni dziejów. — S. 160.
- Łoza S. Order domowy rycerski pw. świętego Huberta // «Broń i Barwa». — r. II, nr. 3. — 1935. — S. 63.
Джерела
- Гуцал П. Ґолуховський Агенор // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 451. — .
- Buszko J. Gołuchowski Agenor Maria Adam (1849—1921) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1959—1960. — T. VIII. — S. 260—261. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Agenor Goluhovskij Agenor Mariya Adam Goluhovskij molodshij pol Agenor Maria Goluchowski 25 bereznya 1849 mistechko Skala nini smt Skala Podilska Borshivskij rajon Ternopilska oblast za inshimi danimi Lviv 28 bereznya 1921 Viden Avstriya abo Lviv graf avstrijskij diplomat i derzhavnij diyach Sin namisnika Agenora Goluhovskogo Doktor prava Agenor Mariya Adam GoluhovskijAgenor Mariya GoluhovskijNarodivsya25 bereznya 1849 1849 03 25 mistechko Skala Borshivskij povit abo LvivPomer28 bereznya 1921 1921 03 28 72 roki Lviv abo Viden AvstriyaGromadyanstvoAvstro Ugorshina Avstrijska respublikaNacionalnistpolyakDiyalnistdiplomatVidomij zavdyakiderzhavnij diyachAlma materVidenskij universitetZnannya movnimeckaUchasnikPersha svitova vijnaTitulgrafPosadad i chlen Palati paniv Imperskoyi Radi d PoperednikGustav KalnokiNastupnikPartiyadRidGoluhovski i dBatkoAgenor Goluhovskij starshij RodichiAgenor Romuald Onufrij Goluhovskij starshij batkoBrati sestrid i dU shlyubi zprincesa Anna MyuratDitiAgenor Mariya Vojceh Mariya Karol MariyaNagorodiVelikij Hrest ordena Chervonogo orla Orden Chervonogo orla 1 go stupenyaOrden Chornogo orla Komandor ordena Pochesnogo legionu Orden Akademichnih palmKavaler 1 klasu ordena Zaliznoyi Koroni Orden Zaliznoyi Koroni 3 stupenya Kavaler komandorskogo hresta iz zirkoyu ordena Franca JosifaKavaler ordena Zolotogo runa Kavaler Velikogo hresta Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo Stefana Yuvilejna pam yatna medal 1898Yuvilejnij hrest Kavaler Velikogo hresta ordena Zirki Rumuniyi Velikij Hrest ordena Koroni RumuniyiKavaler Velikogo hresta ordena Svyatogo Grigoriya VelikogoVishij orden Svyatogo Blagovishennya Kavaler Velikogo Hresta ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Kavaler Velikogo hresta ordena Koroni ItaliyiOrden Svyatogo GubertaOrden Rutovoyi koroni Kavaler Velikogo hresta ordena Svyatij Oleksandr Orden Bilogo slona Velikij hrest ordena Koroni Vyurtemberg Velikij hrest ordena Bilogo SokolaOrden Osmanie 1 stupenya Orden Podvijnogo drakona Kavaler Velikogo hresta ordena SpasitelyaOrden Bilogo orla Serbiya Orden Vendskoyi koroni Orden knyazya Danila IOrden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo z almazamivolodiv mayetkami na Borshivshini Mediafajli u Vikishovishi Volodiv mayetkami u Skali selah Burdyakivci Ivankiv i Losyach na Borshivshini BiografiyaZakinchiv Videnskij universitet Bagato rokiv perebuvav na diplomatichnij sluzhbi u 1872 roci priznachenij atashe u Berlini potim radnik posolstva v Parizhi 1883 1887 u 1887 1894 rokah posol Avstro Ugorshini v Rumuniyi Na posadi ministra zakordonnih sprav U zv yazku z uspishnoyu robotoyu na diplomatichnomu tereni z 16 travnya 1895 roku priznachenij ministrom zakordonnih sprav j imperatorskogo dvoru Graf Agenor Mariya Goluhovskij provodiv oberezhnu zagalom konservativnu politiku unikav proyavlyati iniciativu u virishenni vazhlivih pitan U toj zhe chas jogo robotu mozhna nazvati uspishnoyu Vin pidgotuvav avstro rosijsku ugodu vid kvitnya 1897 roku pro zberezhennya status kvo na Balkanah sho privelo do rozryadki napruzhenosti yak u regioni tak u stosunkah mizh dvoma krayinami Pri nomu pokrashilisya stosunki Avstro Ugorshini z Velikoyu Britaniyeyu j Italiyeyu U 1897 i 1900 rokah Goluhovskij zumiv uzgoditi z Italiyeyu ta virishiti albanske pitannya 24 zhovtnya 1906 roku na vimogu Ugorshini pishov u vidstavku Sim ya U 1885 odruzhivsya v Parizhi z pravnuchkoyu Joahima Myurata i Karolini Bonapart princesoyu Annoyu Myurat 1863 1940 v shlyubi z yakoyu mav troh siniv Agenor Mariya 1886 1956 graf 3 j ordinat na Skali 1888 1960 graf senator II yi Rechi Pospolitoyi Karol Mariya 1892 graf U parlamenti Z 1895 roku A M Goluhovskij chlen verhnoyi palati U 1907 roci ocholiv tam vplivovu polsku frakciyu Pid chas pershoyi svitovoyi vijni aktivno vistupav z gaslom peretvorennya dualistichnoyi Avstro Ugorskoyi monarhiyi v trialistichnu Avstro Ugorsko Polsku z vklyuchennyam u yiyi sklad rosijskoyi Polshi Z ciyeyu metoyu v 1915 roci vidviduvav okupovanu Varshavu Nagorodi i vidznakiKorolivstvo Prussiya Orden Koroni Prussiya 4 go klasu 1872 Orden Chornogo orla z diamantami orden kviten 1896 diamanti 1900 Orden Chervonogo orla 1 go klasu 1896 velikij hrest kviten 1896 Franciya Orden Pochesnogo legionu komandorskij hrest 1872 Orden Akademichnih palm oficerskij hrest 1872 Avstro Ugorshina Orden Zaliznoyi Koroni 3 go klasu 1878 1 go klasu 1893 Komandorskij hrest iz zirkoyu ordena Franca Josifa 1883 Orden Zolotogo runa 1896 Korolivskij ugorskij orden Svyatogo Stefana velikij hrest z diamantami velikij hrest 1434 1897 Avstro Ugorshina diamanti 1906 Yuvilejna pam yatna medal 1898 Yuvilejnij hrestRumunske korolivstvo Orden Zirki Rumuniyi velikij hrest z diamantami orden 1894 diamanti 1896 Orden Koroni Rumuniyi velikij hrest 1894 Rosijska imperiya Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo z diamantami 1896 Orden Andriya Pervozvannogo z diamantami 27 kvitnya 1897 Yaponska imperiya Orden Vranishnogo Soncya 1 go klasu 1896 Orden Kvitiv pavlovniyi 1898 Korolivstvo Italiya Vishij orden Svyatogo Blagovishennya z lancyugom 7 listopada 1897 Orden Svyatih Mavrikiya ta Lazarya velikij hrest 7 listopada 1897 Orden Koroni Italiyi velikij hrest 7 listopada 1897 Inshi krayini Maltijskij ordenlicar chesti ta viddanosti 1871 balyi Velikogo hresta chesti ta viddanosti 1896 Orden svyatogo Grigoriya Velikogo velikij hrest Vatikan 1894 Orden Svyatogo Guberta Korolivstvo Bavariya 1897 Orden Rutovoyi koroni Korolivstvo Saksoniya 1897 Orden Vezhi j Mecha velikij hrest Portugalske korolivstvo 1897 Orden Svyatij Oleksandr velikij hrest Tretye Bolgarske carstvo 1897 Orden Bilogo slona velika strichka Siam 1897 Orden Vyurtemberzkoyi koroni velikij hrest Korolivstvo Vyurtemberg 1900 Orden Bilogo Sokola velikij hrest Velike gercogstvo Saksen Vejmar Ejzenahske 1901 Orden Osmaniye 1 go klasu z diamantami Osmanska imperiya 1902 1 go stupenya 3 j klas z perlinami Dinastiya Cin orden 1902 perlini 1905 Orden Spasitelya velikij hrest Grecke korolivstvo 1902 Korolivskij Viktorianskij orden pochesnij velikij hrest Britanska imperiya 9 zhovtnya 1903 Orden Leopolda I velika strichka Belgiya 1903 Orden Serafimiv Shvedsko norvezka uniya 25 lyutogo 1904 Orden Karlosa III velikij hrest z lancyugom Ispaniya 19 zhovtnya 1906 Orden Svyatogo Josipa velikij hrest Velike gercogstvo Toskanske z diamantami Kadzharskij Iran velikij hrest Orden Vendskoyi koroni velikij hrest Meklenburg velikij hrest Orden knyazya Danila I velikij hrest Knyazivstvo Chornogoriya Pochesnij gromadyanin Krakova Ryasheva i OsvencimaPrimitkiIdentifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Arhiv originalu za 9 sichnya 2018 Procitovano 5 listopada 2009 Kronika Dzienniczek wazniejszych wydarzen 3 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Gazeta Sanocka nr 57 3 maja 1896 S 4 pol Hof und Staatshandbuch der Osterreichisch Ungarischen Monarchie Wien 1918 S 81 Hof und Staatshandbuch der Osterreichisch Ungarischen Monarchie 14 kvitnya 2021 u Wayback Machine Wien 1918 S 161 Wiadomosci z miasta i prowincyi Postep 10 marca 1900 S 3 A Szent Istvan Rend tagjai archive is 5 sichnya 2013 Arhiv originalu za 5 sichnya 2013 Procitovano 17 sichnya 2018 Najjasniejszy Pan w Petersburgu Gazeta Lwowska 30 kwietnia 1897 S 2 Czerwinski P Zakon Maltanski i stosunki jego z Polska na przestrzeni dziejow S 160 Loza S Order domowy rycerski pw swietego Huberta Bron i Barwa r II nr 3 1935 S 63 DzherelaGucal P Goluhovskij Agenor Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 451 ISBN 966 528 197 6 Buszko J Goluchowski Agenor Maria Adam 1849 1921 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Krakow Warszawa Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1959 1960 T VIII S 260 261 pol