Ця стаття може містити . (листопад 2017) |
Ця стаття застаріла. (листопад 2017) |
Ло́сяч — село в Україні, у Скала-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на сході району. До 2015 центр Лосяцької сільської ради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скала-Подільської селищної громади.
село Лосяч | |
---|---|
Костел святого Антонія | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Скала-Подільська селищна громада |
Основні дані | |
Населення | ▼ 1082 (2014) |
Територія | 4.395 км² |
Густота населення | 284.87 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48710 |
Телефонний код | +380 3541 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°54′55″ пн. ш. 26°04′46″ сх. д. / 48.91528° пн. ш. 26.07944° сх. д.Координати: 48°54′55″ пн. ш. 26°04′46″ сх. д. / 48.91528° пн. ш. 26.07944° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 282 м |
Водойми | річка Циганка |
Відстань до районного центру | 15 км |
Найближча залізнична станція | Скала-Подільська |
Відстань до залізничної станції | 10 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48720, Тернопільська область, Чортківський район, смт Скала-Подільська, вул Франка Івана, буд 2-Е |
Карта | |
Лосяч | |
Лосяч | |
Мапа | |
Лосяч у Вікісховищі |
Населення — 1249 осіб (2003).
Через село пролягає автодорога Бучач — Чортків — Скала-Подільська (Т 2001), недалеко Кам'янець-Подільський. На околиці села бере початок річка Циганка. Поблизу села розташований хутір .
Відоме неоготичним костелом святого Антонія.
Географія
Лосяч розташований на Придністровській рівнині — південній частині Подільської височини у культурно-історичному регіоні Західне Поділля.
Село розташоване на правому березі річки Циганка (ліва притока Нічлави, басейну Дністра). Через село проліг автошлях Бучач-Скала-Подільська. Розташоване на відстані 362 км від Києва, 79 км — від обласного центру міста Тернополя та 12 км від міста Борщів.
Сусідні населені пункти:
У 2014 році в селі було 362 двори.
На захід від Лосяча розташований Старий ліс, поблизу — грабовий ліс Зруб.
Мікротопоніми
Поля навколо села: На морґах, На довгих гонях, Від кіпців, За мостом, На гірчицях, На криках, Коло керничок, Коло Гамалея, На глибокій долині, На дубках, За кадовбою, На ставках, За дубиною.
Західну частину Лосяча називали Мазурівка, східну — Липихівка.
Історія
Археологічні знахідки
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури.
Назва походить від зарослів лози, у яких нібито ховались жителі давнього містечка під назвою від турків і татар. Залишки цього селища розташовані в урочищі Глибока Долина. І досі там знаходять сліди життя людей. Село ділиться умовно на дві частини: Мазурівка і Липихівка, є 6 вулиць: 1. Від ставу; 2.Нова; 3. Церковна; 4.На бригаду; 5.Ринок; 6.Свиняча кривда.
Польський період
Село з’явилося в кінці 16 століття на землях села Рогізна, яке до того часу вже було спустошеним. В першій половині 17 століття разом із Давидківцями власність Станіслава Конєцпольського.
5 лютого 1624 року село спалили татари.
В 1629 р. в селі було 78 будинків ("димів").
Після козацьких та селянських повстань середини 17 століття село було повністю спустошеним, про що в люстрації 1665 р. записано:
Села Лосячин, Давидківці та Блажеївка або Слобода Власником тих сіл є його милість пан Гієронім на Бжезю Лянцкоронський, підкоморій подільський, староста скальський. В селі Лосячин нема жодного підданого, на тому присягнув Михайло бурмістр скальський.
В 1764 році в селі вже було 156 селянських господарств та 2 шляхетських.
До кінця 18 століття — у складі Речі Посполитої. До поділів Речі Посполитої (1793) село належало до Скальського староства Червоногородського повіту Подільського воєводства. Протягом 1672–1699 років територія села, як і все Поділля, було в складі Османської імперії. Адміністративно підпорядковувалося Чортківській нахії Подільського пашалику.
Австрійський період
У 19 столітті маєтком у селі володіли, зокрема, , Аґенор Ґолуховський. За гроші родини Ґолуховських наприкінці XIX століття у селі збудовано костел Святого Антонія Падуанського (за різними версіями 1889 рік; 1896–1906 рр.).
В селі діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші українські товариства, кооператива.
Перша світова війна
Ймовірно в часи першої світової війни у селі розташовувався австрійський військовий госпіталь, бо є залишки військового цвинтаря на полі в південній частині Мазурівки.
Друга світова війна
Від 8 липня 1941 р. до 4 квітня 1944 р. — під нацистською окупацією. У роки німецько-радянської війни 65 сільчан воювали в Червоній армії; 20 загинули, 28 пропали безвісти.
У період національно-визвольної боротьби загинули жителі Лосяча — члени ОУН і її симпатики та вояки УПА: Михайло Гоцак («Ворон», «Морозенко»; 1923–1946), Микола («Нечай»; 1924–1946) і Петро (1926–1947) Лихи, Михайло Митник («Ворон»; 1927 р. н.-дата смерті невідома), Михайло Свинарчук (1925-помер в ув'язненні 1948), Йосип Скочиляс (1927–1944). Серед 17 репресованих і реабілітованих осіб — священик Михайло Бойко (1891 р. н., засуджений 1951 р. на 25 років ВТТ).
21 березня 1945 р. на околиці Лосяча загін повстанців (40 вояків) під командуванням «Бистрого» розгромив загін енкадебістів чисельністю 120 осіб.
До Другої світової війни значну частину мешканців Лосяча становили поляки. У 1946 році радянська та польська комуністична влада депортувала в Лосяч родини українців із Надсяння.
Повоєнний період
У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району.
Релігія
- церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (1903, мурована, ПЦУ);
- церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (2007, мурована, УГКЦ);
- костел Святого Антонія (1872);
- капличка УГКЦ (1992);
- капличка на честь 10-річчя незалежності України (2001).
Населення
За даними перепису населення 2001 року у селі мешкало 1 252 особи. Мовний склад населення села був таким:
Мова | Число осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 99,52 | |
російська | 0,32 | |
польська | 0,08 | |
білоруська | 0,08 |
У 1938 році в селі мешкало 1960 осіб. Національний склад населення був таким:
українці (%) | поляки (%) | євреї (%) |
---|---|---|
1080 (55,1%) | 800 (40,8%) | 80 (4%) |
Політика
У 2015 році село увійшло до Скала-Подільської об'єднаної територіальної громади. У червні 2016 року старостою села обрана Кійовська Галина Юріївна. Восени 2021 року після смерті Кійовської Г.Ю. старостою села (одночасно також і старостою с.Гуштин) призначена Любачевська Алла
Пам'ятки
У селі є пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1973).
- Пам'ятник Т. Шевченку
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.
Встановлений 1991 р. Скульптор — І. Мердак.
Погруддя — бетон, постамент — мармурова крихта, цемент.
Висота — 4 м.
Освіта
Працюють ЗОШ 1-2 ступенів (директор — О. В. Шупенюк) та дитячий садок «Дзвіночок»[].
У селі працює бібліотека.
Культура
У селі є Будинок культури (директор — Глюта Ірина[]).
Охорона здоров'я
Працює фельдшерсько-акушерський пункт.
Економіка
У селі є:
пилорама
- Цегельний завод;
- Млин.
Земельні паї орендує ПАП «Дзвін» (с. Бурдяківці).
Відомі люди
Народилися
- Гарасимів Михайло Ярославович— громадський діяч.
- Гузела Михайло Васильович — вчений-правознавець, адвокат.
- Лелик Петро Васильович— політолог.
- герой соціалістичної праці В. Шпикалюк.(жив і працював у селі, займався вирощуванням тютюну)
Пов'язані із селом
- навчався український (галицький) письменник, літературознавець, педагог Лев Василович (псевдоніми Лев Сапогівський, Недотятько Гринько).
Примітки
- Крикун, Микола (2011). Подільське воєводство у XV-XVIII століттях: статті та матеріали. Львів. с. 202.
- Jablonowski, Aleksander (1877). Źródła dziejowe Т,5 (польською) . Варшава. с. 192.
- . Архів оригіналу за 3 січня 2018.
- Крикун, Микола (2015). Документи комісарського суду Подільського воєводства 1678-1679 років. Львів: Видавництво Українського католицького уніврситету. с. 136.
- AGAD. – MK. – Dz. XVIII. – Sygn. 74. – s.259
- Скочиляс І. Інвентарні описи міст і сіл Борщівщини 60-их рр. 18 століття в архівах Польщі // Літопис Борщівщини, Вип. 8. – с.107-110
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 12 квітня 2022.
- У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 32. : іл. —
- Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
Джерела
- М. Бігус, Г. Шишкевич. Лосяч // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 393. — .
- Łosiacz, wś w pow. borszczowskim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 731. (пол.) — S. 731-732. (пол.)
Посилання
- Замки та храми України. Костел в Лосячі [ 3 серпня 2019 у Wayback Machine.]
У Вікісловнику є сторінка Лосяч. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni listopad 2017 Cya stattya zastarila Bud laska dopomozhit Vikipediyi dodavshi do neyi informaciyu z enciklopedichnogo vidannya Ternopilshina Istoriya mist i sil listopad 2017 Lo syach selo v Ukrayini u Skala Podilskij selishnij gromadi Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na shodi rajonu Do 2015 centr Losyackoyi silskoyi radi Vid veresnya 2015 roku vvijshlo u sklad Skala Podilskoyi selishnoyi gromadi selo Losyach Kostel svyatogo AntoniyaKostel svyatogo Antoniya Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Chortkivskij rajon Gromada Skala Podilska selishna gromada Osnovni dani Naselennya 1082 2014 Teritoriya 4 395 km Gustota naselennya 284 87 osib km Poshtovij indeks 48710 Telefonnij kod 380 3541 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 54 55 pn sh 26 04 46 sh d 48 91528 pn sh 26 07944 sh d 48 91528 26 07944 Koordinati 48 54 55 pn sh 26 04 46 sh d 48 91528 pn sh 26 07944 sh d 48 91528 26 07944 Serednya visota nad rivnem morya 282 m Vodojmi richka Ciganka Vidstan do rajonnogo centru 15 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Skala Podilska Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 10 km Misceva vlada Adresa radi 48720 Ternopilska oblast Chortkivskij rajon smt Skala Podilska vul Franka Ivana bud 2 E Karta Losyach Losyach Mapa Losyach u Vikishovishi Cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Gospodnogo 1903r Cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Gospodnogo 2007r Losyackij Budinok kulturi Losyackij stav Naselennya 1249 osib 2003 Cherez selo prolyagaye avtodoroga Buchach Chortkiv Skala Podilska T 2001 nedaleko Kam yanec Podilskij Na okolici sela bere pochatok richka Ciganka Poblizu sela roztashovanij hutir Vidome neogotichnim kostelom svyatogo Antoniya GeografiyaLosyach roztashovanij na Pridnistrovskij rivnini pivdennij chastini Podilskoyi visochini u kulturno istorichnomu regioni Zahidne Podillya Selo roztashovane na pravomu berezi richki Ciganka liva pritoka Nichlavi basejnu Dnistra Cherez selo prolig avtoshlyah Buchach Skala Podilska Roztashovane na vidstani 362 km vid Kiyeva 79 km vid oblasnogo centru mista Ternopolya ta 12 km vid mista Borshiv Susidni naseleni punkti Davidkivci Chornokinecka Volya Dubivka Bosiri Tarnavka Davidkivci Pn Zbrizh Zh Losyach Sh Pd Grabivci Pilatkivci Burdyakivci Gushtin U 2014 roci v seli bulo 362 dvori Na zahid vid Losyacha roztashovanij Starij lis poblizu grabovij lis Zrub Mikrotoponimi Polya navkolo sela Na morgah Na dovgih gonyah Vid kipciv Za mostom Na girchicyah Na krikah Kolo kernichok Kolo Gamaleya Na glibokij dolini Na dubkah Za kadovboyu Na stavkah Za dubinoyu Zahidnu chastinu Losyacha nazivali Mazurivka shidnu Lipihivka IstoriyaArheologichni znahidki Poblizu sela viyavleno arheologichni pam yatki davnoruskoyi kulturi Nazva pohodit vid zarosliv lozi u yakih nibito hovalis zhiteli davnogo mistechka pid nazvoyu vid turkiv i tatar Zalishki cogo selisha roztashovani v urochishi Gliboka Dolina I dosi tam znahodyat slidi zhittya lyudej Selo dilitsya umovno na dvi chastini Mazurivka i Lipihivka ye 6 vulic 1 Vid stavu 2 Nova 3 Cerkovna 4 Na brigadu 5 Rinok 6 Svinyacha krivda Polskij period Selo z yavilosya v kinci 16 stolittya na zemlyah sela Rogizna yake do togo chasu vzhe bulo spustoshenim V pershij polovini 17 stolittya razom iz Davidkivcyami vlasnist Stanislava Konyecpolskogo 5 lyutogo 1624 roku selo spalili tatari V 1629 r v seli bulo 78 budinkiv dimiv Pislya kozackih ta selyanskih povstan seredini 17 stolittya selo bulo povnistyu spustoshenim pro sho v lyustraciyi 1665 r zapisano Sela Losyachin Davidkivci ta Blazheyivka abo Sloboda Vlasnikom tih sil ye jogo milist pan Giyeronim na Bzhezyu Lyanckoronskij pidkomorij podilskij starosta skalskij V seli Losyachin nema zhodnogo piddanogo na tomu prisyagnuv Mihajlo burmistr skalskij V 1764 roci v seli vzhe bulo 156 selyanskih gospodarstv ta 2 shlyahetskih Do kincya 18 stolittya u skladi Rechi Pospolitoyi Do podiliv Rechi Pospolitoyi 1793 selo nalezhalo do Skalskogo starostva Chervonogorodskogo povitu Podilskogo voyevodstva Protyagom 1672 1699 rokiv teritoriya sela yak i vse Podillya bulo v skladi Osmanskoyi imperiyi Administrativno pidporyadkovuvalosya Chortkivskij nahiyi Podilskogo pashaliku Avstrijskij period U 19 stolitti mayetkom u seli volodili zokrema Agenor Goluhovskij Za groshi rodini Goluhovskih naprikinci XIX stolittya u seli zbudovano kostel Svyatogo Antoniya Paduanskogo za riznimi versiyami 1889 rik 1896 1906 rr V seli diyali Prosvita Lug Silskij gospodar ta inshi ukrayinski tovaristva kooperativa Persha svitova vijna Jmovirno v chasi pershoyi svitovoyi vijni u seli roztashovuvavsya avstrijskij vijskovij gospital bo ye zalishki vijskovogo cvintarya na poli v pivdennij chastini Mazurivki Druga svitova vijna Vid 8 lipnya 1941 r do 4 kvitnya 1944 r pid nacistskoyu okupaciyeyu U roki nimecko radyanskoyi vijni 65 silchan voyuvali v Chervonij armiyi 20 zaginuli 28 propali bezvisti U period nacionalno vizvolnoyi borotbi zaginuli zhiteli Losyacha chleni OUN i yiyi simpatiki ta voyaki UPA Mihajlo Gocak Voron Morozenko 1923 1946 Mikola Nechaj 1924 1946 i Petro 1926 1947 Lihi Mihajlo Mitnik Voron 1927 r n data smerti nevidoma Mihajlo Svinarchuk 1925 pomer v uv yaznenni 1948 Josip Skochilyas 1927 1944 Sered 17 represovanih i reabilitovanih osib svyashenik Mihajlo Bojko 1891 r n zasudzhenij 1951 r na 25 rokiv VTT 21 bereznya 1945 r na okolici Losyacha zagin povstanciv 40 voyakiv pid komanduvannyam Bistrogo rozgromiv zagin enkadebistiv chiselnistyu 120 osib Do Drugoyi svitovoyi vijni znachnu chastinu meshkanciv Losyacha stanovili polyaki U 1946 roci radyanska ta polska komunistichna vlada deportuvala v Losyach rodini ukrayinciv iz Nadsyannya Povoyennij period U 1940 1941 1944 1959 rokah selo nalezhalo do Skala Podilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Z likvidaciyeyu rajonu 1959 roku uvijshlo do skladu Borshivskogo rajonu ReligiyaKostel svyatogo Antoniya cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Gospodnogo 1903 murovana PCU cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Gospodnogo 2007 murovana UGKC kostel Svyatogo Antoniya 1872 kaplichka UGKC 1992 kaplichka na chest 10 richchya nezalezhnosti Ukrayini 2001 NaselennyaZa danimi perepisu naselennya 2001 roku u seli meshkalo 1 252 osobi Movnij sklad naselennya sela buv takim Mova Chislo osib Vidsotok ukrayinska 99 52 rosijska 0 32 polska 0 08 biloruska 0 08 U 1938 roci v seli meshkalo 1960 osib Nacionalnij sklad naselennya buv takim ukrayinci polyaki yevreyi 1080 55 1 800 40 8 80 4 PolitikaU 2015 roci selo uvijshlo do Skala Podilskoyi ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi U chervni 2016 roku starostoyu sela obrana Kijovska Galina Yuriyivna Voseni 2021 roku pislya smerti Kijovskoyi G Yu starostoyu sela odnochasno takozh i starostoyu s Gushtin priznachena Lyubachevska AllaPam yatkiPam yatnik Tarasovi Shevchenku U seli ye pam yatnik voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1973 Pam yatnik T Shevchenku Shojnoviyavlena pam yatka monumentalnogo mistectva Vstanovlenij 1991 r Skulptor I Merdak Pogruddya beton postament marmurova krihta cement Visota 4 m OsvitaPracyuyut ZOSh 1 2 stupeniv direktor O V Shupenyuk ta dityachij sadok Dzvinochok dzherelo U seli pracyuye biblioteka KulturaU seli ye Budinok kulturi direktor Glyuta Irina dzherelo Ohorona zdorov yaPracyuye feldshersko akusherskij punkt EkonomikaU seli ye pilorama Cegelnij zavod Mlin Zemelni payi orenduye PAP Dzvin s Burdyakivci Vidomi lyudiNarodilisya Garasimiv Mihajlo Yaroslavovich gromadskij diyach Guzela Mihajlo Vasilovich vchenij pravoznavec advokat Lelik Petro Vasilovich politolog geroj socialistichnoyi praci V Shpikalyuk zhiv i pracyuvav u seli zajmavsya viroshuvannyam tyutyunu Pov yazani iz selom navchavsya ukrayinskij galickij pismennik literaturoznavec pedagog Lev Vasilovich psevdonimi Lev Sapogivskij Nedotyatko Grinko PrimitkiKrikun Mikola 2011 Podilske voyevodstvo u XV XVIII stolittyah statti ta materiali Lviv s 202 Jablonowski Aleksander 1877 Zrodla dziejowe T 5 polskoyu Varshava s 192 Arhiv originalu za 3 sichnya 2018 Krikun Mikola 2015 Dokumenti komisarskogo sudu Podilskogo voyevodstva 1678 1679 rokiv Lviv Vidavnictvo Ukrayinskogo katolickogo univrsitetu s 136 AGAD MK Dz XVIII Sygn 74 s 259 Skochilyas I Inventarni opisi mist i sil Borshivshini 60 ih rr 18 stolittya v arhivah Polshi Litopis Borshivshini Vip 8 s 107 110 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 17 sichnya 1940 Pro utvorennya rajoniv v skladi Volinskoyi Drogobichskoyi Lvivskoyi Rovenskoyi Stanislavskoyi i Tarnopolskoyi oblastej URSR Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 578 579 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 55 11 vid 21 sichnya 1959 Pro likvidaciyu Koropeckogo i Skala Podilskogo rajoniv Ternopilskoyi oblasti Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 12 kvitnya 2022 U kameni bronzi graniti ilyustrovanij almanah Ternopil TzOV Terno graf 2014 S 32 il ISBN 978 966 457 202 3 Nakaz upravlinnya kulturi Ternopilskoyi ODA vid 18 zhovtnya 2005 r 112 DzherelaM Bigus G Shishkevich Losyach Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 393 ISBN 966 528 199 2 Losiacz ws w pow borszczowskim Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 731 pol S 731 732 pol PosilannyaZamki ta hrami Ukrayini Kostel v Losyachi 3 serpnya 2019 u Wayback Machine Portal Ternopilshina U Vikislovniku ye storinka Losyach