Чорнокіне́цька Во́ля — село в Україні, у складі Колиндянської сільської громади, Чортківського району, Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Чорнокінецько-Волянської сільської ради.
село Чорнокінецька Воля | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Колиндянська сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1939 |
Населення | 427 (на 1.01.2018) |
Територія | 1.448 км² |
Поштовий індекс | 48509 |
Телефонний код | +380 3552 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°56′49″ пн. ш. 26°04′47″ сх. д. / 48.94694° пн. ш. 26.07972° сх. д.Координати: 48°56′49″ пн. ш. 26°04′47″ сх. д. / 48.94694° пн. ш. 26.07972° сх. д. |
Водойми | річка Чорнокінецький потік |
Відстань до залізничної станції | 15 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48552, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Колиндяни |
Карта | |
Чорнокінецька Воля | |
Чорнокінецька Воля | |
Мапа | |
Чорнокінецька Воля у Вікісховищі |
Назва
Люди, які викуплялися з кріпацтва йшли на волю і оселялися в селі. Від цього пішла назва «Чорнокінецька Воля». А псевдонім села «Пузина» походить від імені дочки пана Людвіга Волянського.
Географія
Розташування
Розташоване на берегах річки Чорнокінецький потік (ліва притока Нічлави), за 35 км від районного центру і за 15 км від найближчої залізничної станції Озеряни–Пилатківці.
Історія
Перша письмова згадка датована 1654 роком.
Здавна тут оселялися польські колоністи, були панський двір і костел, проживав священик.
У селі 1900 року — 914 мешканців, 1910 — 934, 1921 — 881, 1931 — 905; у 1921 — 168, 1931 — 182 двори.
У Чорнокінецькій Волі функціонував фільварок.
Село засноване у 1820—1830-х роках Андрієм Шумилом. Спочатку замість села був хутір «Андріївка». Близько 1840-х років в селі побудував свій двір пан Людвіг Волянський, де мешкав зі своєю дочкою Пузиною. Дочка познайомилася з хлопцем за Збруча. Хлопець був Олексієм і мав прогресивні погляди, що до кріпацтва. Пан дозволяє одружитися доньці. А також пан будує фільварок, де зараз знаходиться ПАП «Воля».
Протягом 1939—1941 рр. органи НКВС знищили в Чортківській тюрмі жителів села Михайла Дребіта, Олексу Гоменюка, Євгена Міщія, Михайла Шмигеля, Федора Юника;
1940 року з села було забрано тринадцять молодих хлопців, які боролися за Незалежність України. Деякий час вони перебували в Чортківській тюрмі. Після тривалих мук і знущань їх доправили в Умань, де вони і загинули. Село в роки війни було під німецькою окупацією. 110 місцевих жителів боролися на фронтах. Дев'ятнадцять нагороджено медалями й орденами Української РСР.
20–21 липня 1941 р. жителів села Івана та Василя Грабецівих, Івана та Михайла Данилишина, Івана Клима та Івана Сороцького розстріляли в Умані на Черкащині.
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти:
- Андрій Галушко (нар. 1903),
- Михайло Галушко (нар. 1910),
- Семен Гершун (нар. 1910),
- Андрій Головчинський (нар. 1908),
- Михайло Головчинський (нар. 1905),
- Степан Головчинський (нар. 1903),
- Михайло Гордій (нар. 1907),
- Семен Гордій (нар. 1914),
- Петро Гоцак (нар. 1917),
- Ілля Грабець (нар. 1903),
- Іван Довбенко (нар. 1902),
- Михайло Дребіт (нар. 1917),
- Дмитро Євчій (нар. 1900).
В УПА воювали Іван Головчинський, Михайло Іванович та Михайло Степанович Голошинські, Михайло Гукалюк, Іван Грабець, Василь Дребіт, Михайло Ільницький, Іван Кальмук, Михайло Ковпак, Степан Куций та інші.
З 29 липня 2015 року Чорнокінецька Воля належить до Колиндянської сільської громади.
Релігія
- церква Різдва Пресвятої Богородиці (перевезена у 1763 р. із містечка, нині смт Скала-Подільська, Борщівського району, дерев'яна)
- нова (збудована у 1995—2004), у селі є капличка (1992).
Населення
Чисельність населення, чол. | |||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1900 | 1910 | 1921 | 1931 | 2014 | 2018 | ||||||||||||||
914 | 934 | 881 | 905 | 448 | 427 |
Соціальна сфера, господарство
Діяли філії товариств «Просвіта», «Сільський господар», «Рідна школа» та інших, кооператива.
Нині діють школа, дитячий садочок, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, два торгових заклади.
Працюють аграрно-акціонерне господарство «Україна», ПАП «Воля», ПАП «Пузина», ПАП «Соколи» та інші.
Бібліотека
У 1950-х роках за переказами жителів села було засновано хату-читальню, яка знаходилася в центрі села, по вулиці Шкільна. Це була маленька хатинка, в якій було дві кімнати.
У 1963 році бібліотеку перенесли в новозбудований сільський будинок культури, на другий поверх.
До 2016 року бібліотека була філіалом Чортківської районної централізованої бібліотечної системи Чортківської районної ради. Від 2016 року перебуває у підпорядкуванні Колиндянської сільської громади.
Працівники:
- Гоцак Ярослава Петрівна,
- Федишин Віра (до 1975),
- Козловська Марія, Середа Марія (1975—1980),
- Батюк Галина Миколаївна (1980—2007),
- Остапчук Оксана Богданівна (від 2007).
Відомі люди
Народилися
- Анджей Виджинський (1921—1992) — польський письменник, драматург, .
Галерея
|
Примітки
- . Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 3 січня 2019.
- ВВРУ, 2019, № 1, стор. 36
- Рішення Чортківської районної ради від 1 квітня 2016 року № 124 «Про передачу об'єктів із спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Чортківського району у комунальну власність Колиндянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області»
- Історична довідка бібліотека с. Чорнокінецька Воля (PDF).
Джерела
- Мельничук Б., Федечко М. Чорнокінецька Воля // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 518—519. — .
- Ханас В. Чорнокінецька Воля // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 605. — .
Це незавершена стаття з географії Тернопільської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chornokine cka Vo lya selo v Ukrayini u skladi Kolindyanskoyi silskoyi gromadi Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Administrativnij centr kolishnoyi Chornokinecko Volyanskoyi silskoyi radi selo Chornokinecka VolyaKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon Chortkivskij rajonGromada Kolindyanska silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1939Naselennya 427 na 1 01 2018 Teritoriya 1 448 km Poshtovij indeks 48509Telefonnij kod 380 3552Geografichni daniGeografichni koordinati 48 56 49 pn sh 26 04 47 sh d 48 94694 pn sh 26 07972 sh d 48 94694 26 07972 Koordinati 48 56 49 pn sh 26 04 47 sh d 48 94694 pn sh 26 07972 sh d 48 94694 26 07972Vodojmi richka Chornokineckij potikVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 15 kmMisceva vladaAdresa radi 48552 Ternopilska obl Chortkivskij r n s KolindyaniKartaChornokinecka VolyaChornokinecka VolyaMapa Chornokinecka Volya u VikishovishiNazvaLyudi yaki vikuplyalisya z kripactva jshli na volyu i oselyalisya v seli Vid cogo pishla nazva Chornokinecka Volya A psevdonim sela Puzina pohodit vid imeni dochki pana Lyudviga Volyanskogo GeografiyaRoztashuvannya Roztashovane na beregah richki Chornokineckij potik liva pritoka Nichlavi za 35 km vid rajonnogo centru i za 15 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Ozeryani Pilatkivci IstoriyaPersha pismova zgadka datovana 1654 rokom Zdavna tut oselyalisya polski kolonisti buli panskij dvir i kostel prozhivav svyashenik U seli 1900 roku 914 meshkanciv 1910 934 1921 881 1931 905 u 1921 168 1931 182 dvori U Chornokineckij Voli funkcionuvav filvarok Selo zasnovane u 1820 1830 h rokah Andriyem Shumilom Spochatku zamist sela buv hutir Andriyivka Blizko 1840 h rokiv v seli pobuduvav svij dvir pan Lyudvig Volyanskij de meshkav zi svoyeyu dochkoyu Puzinoyu Dochka poznajomilasya z hlopcem za Zbrucha Hlopec buv Oleksiyem i mav progresivni poglyadi sho do kripactva Pan dozvolyaye odruzhitisya donci A takozh pan buduye filvarok de zaraz znahoditsya PAP Volya Protyagom 1939 1941 rr organi NKVS znishili v Chortkivskij tyurmi zhiteliv sela Mihajla Drebita Oleksu Gomenyuka Yevgena Mishiya Mihajla Shmigelya Fedora Yunika 1940 roku z sela bulo zabrano trinadcyat molodih hlopciv yaki borolisya za Nezalezhnist Ukrayini Deyakij chas voni perebuvali v Chortkivskij tyurmi Pislya trivalih muk i znushan yih dopravili v Uman de voni i zaginuli Selo v roki vijni bulo pid nimeckoyu okupaciyeyu 110 miscevih zhiteliv borolisya na frontah Dev yatnadcyat nagorodzheno medalyami j ordenami Ukrayinskoyi RSR 20 21 lipnya 1941 r zhiteliv sela Ivana ta Vasilya Grabecivih Ivana ta Mihajla Danilishina Ivana Klima ta Ivana Sorockogo rozstrilyali v Umani na Cherkashini Pid chas nimecko radyanskoyi vijni zaginuli abo propali bezvisti Andrij Galushko nar 1903 Mihajlo Galushko nar 1910 Semen Gershun nar 1910 Andrij Golovchinskij nar 1908 Mihajlo Golovchinskij nar 1905 Stepan Golovchinskij nar 1903 Mihajlo Gordij nar 1907 Semen Gordij nar 1914 Petro Gocak nar 1917 Illya Grabec nar 1903 Ivan Dovbenko nar 1902 Mihajlo Drebit nar 1917 Dmitro Yevchij nar 1900 V UPA voyuvali Ivan Golovchinskij Mihajlo Ivanovich ta Mihajlo Stepanovich Goloshinski Mihajlo Gukalyuk Ivan Grabec Vasil Drebit Mihajlo Ilnickij Ivan Kalmuk Mihajlo Kovpak Stepan Kucij ta inshi Z 29 lipnya 2015 roku Chornokinecka Volya nalezhit do Kolindyanskoyi silskoyi gromadi Religiyacerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici perevezena u 1763 r iz mistechka nini smt Skala Podilska Borshivskogo rajonu derev yana nova zbudovana u 1995 2004 u seli ye kaplichka 1992 NaselennyaChiselnist naselennya chol 1900 1910 1921 1931 2014 2018914 934 881 905 448 427Socialna sfera gospodarstvoDiyali filiyi tovaristv Prosvita Silskij gospodar Ridna shkola ta inshih kooperativa Nini diyut shkola dityachij sadochok Budinok kulturi biblioteka FAP viddilennya zv yazku dva torgovih zakladi Pracyuyut agrarno akcionerne gospodarstvo Ukrayina PAP Volya PAP Puzina PAP Sokoli ta inshi Biblioteka U 1950 h rokah za perekazami zhiteliv sela bulo zasnovano hatu chitalnyu yaka znahodilasya v centri sela po vulici Shkilna Ce bula malenka hatinka v yakij bulo dvi kimnati U 1963 roci biblioteku perenesli v novozbudovanij silskij budinok kulturi na drugij poverh Do 2016 roku biblioteka bula filialom Chortkivskoyi rajonnoyi centralizovanoyi bibliotechnoyi sistemi Chortkivskoyi rajonnoyi radi Vid 2016 roku perebuvaye u pidporyadkuvanni Kolindyanskoyi silskoyi gromadi Pracivniki Gocak Yaroslava Petrivna Fedishin Vira do 1975 Kozlovska Mariya Sereda Mariya 1975 1980 Batyuk Galina Mikolayivna 1980 2007 Ostapchuk Oksana Bogdanivna vid 2007 Vidomi lyudiNarodilisya Andzhej Vidzhinskij 1921 1992 polskij pismennik dramaturg GalereyaBudinok kulturiBudinok kulturi Stara cerkva UGKCStara cerkva UGKC Pam yatnik Tarasu ShevchenkuPam yatnik Tarasu Shevchenku Primitki Arhiv originalu za 23 serpnya 2018 Procitovano 3 sichnya 2019 VVRU 2019 1 stor 36 Rishennya Chortkivskoyi rajonnoyi radi vid 1 kvitnya 2016 roku 124 Pro peredachu ob yektiv iz spilnoyi vlasnosti teritorialnih gromad sil selisha mista Chortkivskogo rajonu u komunalnu vlasnist Kolindyanskoyi silskoyi radi Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Istorichna dovidka biblioteka s Chornokinecka Volya PDF DzherelaMelnichuk B Fedechko M Chornokinecka Volya Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 3 M Sh S 518 519 ISBN 978 966 457 246 7 Hanas V Chornokinecka Volya Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 605 ISBN 978 966 528 279 2 Portal Ternopilshina Ce nezavershena stattya z geografiyi Ternopilskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi