У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Ланівці Ла нівці село в Україні Тернопільська область Чортківський

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ланівці.

Ла́нівці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Розташоване на річці Нічлава, на півночі району. Адміністративний центр колишньої сільради, якій були підпорядковані села Козаччина й Тулин.

село Ланівці
Церква Святого Михаїла Церква Святого Михаїла
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Борщівська міська громада
Основні дані
Населення	1 169
Територія	6.823 км²
Густота населення	171.33 осіб/км²
Поштовий індекс	48716
Телефонний код	+380 3541
Географічні дані
Географічні координати	48°50′29″ пн. ш. 25°59′31″ сх. д. / 48.84139° пн. ш. 25.99194° сх. д. / 48.84139; 25.99194Координати: 48°50′29″ пн. ш. 25°59′31″ сх. д. / 48.84139° пн. ш. 25.99194° сх. д. / 48.84139; 25.99194
Середня висота над рівнем моря	210 м
Водойми	Нічлава
Відстань до районного центру	6 км
Найближча залізнична станція	Тересин
Відстань до залізничної станції	3 км


Місцева влада
Адреса ради	48702, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Борщів, вул. Грушевського, 2
Карта
Ланівці
Ланівці
Мапа

Ланівці у Вікісховищі

Населення — 1169 осіб (2001).

Географія

Село розташоване в південно-західній частині України, на відстані 371 км від Києва, 84 км — від обласного центру міста Тернополя, 5 км від міста Борщів і за 2 км — від залізничної станції Тересин. Через село проходить автошлях територіального значення Т 2002.

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, черняхівської і давньоруської культур.

Перша письмова згадка про село датується 24 січня 1447 року. В Центральному державному архіві м. Львова збереглася єдина в історії нашого району оригінальна грамота на пергаменті, де село Ланівці значиться як Лоянівці Скальського повіту.

Великим лихом для села були набіги монголо-татар: у 1449 році спалили 10 з 20 будинків, багатьох селян забрали в полон. Життя продовжувалось — в 1570 році було 22 осілих селян і 132 кріпаків.

В 2 половині 17 ст. Лоянівці розрослися, стали після Скали найбільшим населеним пунктом. Тому в 1579 р. польський король Стефан Баторій видав привілей, за яким Лоянівцям надавалось Магдебурзьке право.

Визвольна війна 1648–1654 рр сколихнула народні маси. Селяни масово вступали в повстанські загони, допомагали козакам Хмельницького. В цей час в селі будується церква, згодом село дістане назву Козаччина. В 1665–1669 рр. на горі будується замок-фортеця. Будує пан . Але під час польсько-турецької війни 1672–1678 рр. фортецю стерли з лиця землі яничари.

З середини 18 ст. будується Василіянський монастир (чину Василія Великого). Знаходиться він на краю дороги на ниві «Монастир». Намісником монастиря був о. Корнелій. Монастир існував до 1783 р. В 1785 році замість старої дерев'яної будується нова, кам'яна церква Святого Михаїла. ЇЇ будівництво закінчено 1802-го, на чолі за священиком о. Лукашевичом. На честь скасування панщини поставлено хрест на вулиці Ринок.

В 1859 р. на клопотання громади і священика о. Напоздевича була відкрита однокласна початкова школа. У 1898 році завдяки клопотанням о. Уланицького (1847–1948) в селі з'явилася захоронка сестер-служебниць Непорочної Діви Марії. Її фундаторкою виступила Тереза Сапіга. Вона подарувала площу з просторим будинком і великою земельною ділянкою на вулиці Ринок.

У середині 19 ст. громада Ланівців мала свою символіку: печатку з зображенням Ока Провидіння (імовірно, алегорії місцевого монастиря). Відомий відбиток цієї печатки, датований 1866 р.. Водночас відомий львівський краєзнавець А.Шнайдер у 1870-х рр. пропонував розробити для Ланівців герб на основі родового герба власників місцевої домінії графів Ржевуських – "Крживда", однак його проект не дістав офіційного затвердження.

Діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», «Рідна школа», «Відродження», кооператива.

У 1928—1929 роках тут вивчав пам’ятки трипільської культури та здійснив пробні розкопки Олег Ольжич.

У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району.

До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району.

З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громади.

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:


Мова	Число ос.	Відсоток
українська	1168	99,91
російська	1	0,09

Релігія

церква святого архистратига Михаїла (1802, мурована, УГКЦ),
церква святого архистратига Михаїла (ПЦУ).

Пам'ятники

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.

Етнографія

У Ланівцях здавна розвинені різьбярство та вишивання.

Відомі люди

Народилися

громадський діяч А. Бурлака,
різьбярі О. Гавриш-Сікорська, С. Наконечний, П. Сікорський,
освітній діяч, меценат Т. Гошко,
автор спогадів із життя першопоселенців Канади Ілько Копран,
військовик І. Сирота.

Працювали

Пастирював поет, філолог, етнограф о. І. Вагилевич.

Працювала Герой соц. праці М. Стрільчук, археол. дослідження проводив О. Кандиба-Ольжич.

Галерея

Церква Святого Михаїла ( УГКЦ )
Церква Святого Михаїла ( ПЦУ )
Будинок культури
Школа
Статуя Божої Матері
Символічна могила в честь захисників України
Річка Нічлава і урочище Замчисько
Урочище Замчисько
Краєвид з урочища Замчисько
Сільський стадіон

Див. також

Примітки

. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 146. – Опис 4. – Спр. 4441. – Арк. 29
ЛНБ ім. В.Стефаника. – Ф. 144. – Опис 7. – Спр. 1. – Арк. 17
КАНДИБА-ОЛЬЖИЧ Олег Олександрович. Тернопільщина (укр.). 20 вересня 2020. Процитовано 24 лютого 2024.
Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Перша сесія Борщівської міської ради VIII скликання [ 12 січня 2021 у Wayback Machine.] // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р.
. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 9 травня 2021.

Джерела

Мельничук Б., Уніят В. Ланівці / Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 317. — .
Łanowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 585. (пол.). — S. 585–586. (пол.)

У Вікісловнику є сторінка Ланівці.

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021.

[2] ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 146. – Опис 4. – Спр. 4441. – Арк. 29

[3] ЛНБ ім. В.Стефаника. – Ф. 144. – Опис 7. – Спр. 1. – Арк. 17

[4] КАНДИБА-ОЛЬЖИЧ Олег Олександрович. Тернопільщина (укр.). 20 вересня 2020. Процитовано 24 лютого 2024.

[5] Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»

[6] Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.

[7] Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»

[8] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[9] Перша сесія Борщівської міської ради VIII скликання [ 12 січня 2021 у Wayback Machine.] // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р.

[10] . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 9 травня 2021.