Шу́парка — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Розташоване на півдні району. Центр колишньої сільради, якій було підпорядковане с. Худіївці.
село Шупарка | |
---|---|
Церква Покрови Пресвятої Богородиці | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Рада | Борщівська міська громада |
Основні дані | |
Населення | ▼ 1711 (2014) |
Територія | 5.966 км² |
Густота населення | 319.64 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48743 |
Телефонний код | +380 3541 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°40′57″ пн. ш. 25°59′51″ сх. д. / 48.68250° пн. ш. 25.99750° сх. д.Координати: 48°40′57″ пн. ш. 25°59′51″ сх. д. / 48.68250° пн. ш. 25.99750° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 278 м |
Водойми | потік Бурти |
Відстань до районного центру | 22 км |
Найближча залізнична станція | Гермаківка |
Відстань до залізничної станції | 16 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48702, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Борщів, вул. Грушевського, 2 |
Карта | |
Шупарка | |
Шупарка | |
Мапа | |
Шупарка у Вікісховищі |
Населення — 1711 осіб (2014).
Поблизу є Шупарський заказник, ботанічні пам'ятки природи — Шупарська бучина № 1 і № 2, Шупарський феномен.
Назва
За легендами, назва села походить від тюркського слова «шипер» (або «шупер»), що означає «табір», «стоянка». За версією М. Крищука — від слова «шпара» (діра, щілина), "поселення в лісі, до якого є підходи у вигляді «лісових просік».
Ця стаття містить інформацію, яку треба на наявність недостовірних фактів і хибних даних. |
Можливо, від прізвища Шупар. Із розповідей старожилів відомо, що першими мешканцями, тобто засновниками Шупарки, були Осадчуки (від слова «осада» — поселення).
Географія
Село розташоване на відстані 570 км від Києва, 120 км — від обласного центру міста Тернополя та 24 км від міста Борщів.
У селі бере початок потік Бурти, що вливається в р. Дністер у селі Колодрібка.
Історія
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури — на полях, що називаються Слобідка і Маликова долина, ще й нині можна натрапити на черепки глиняного посуду та уламки старовинних предметів; у полі Під Ганчихою були знайдені бронзовий неорнаментований кельт із вушком — археологічна пам'ятка епохи бронзи (зберігається в Музеї НТШ у Львові).
Відоме від 16 століття. Перші письмові згадки про Шупарку в документах датовані 1661 і 1775 роками.
У 1843 р. влада видала дозвіл на виробництво у Шупарці поташу (соди). Більшість кращих земель належали графові Адамові Голуховському, який жив у містечку Гусятин; фільварком управляв економ Северин Думанський. Тільки один селянин мав 18 морґів поля.
1894 — пошесть чуми. На пам'ять про загиблих поставили на сільському цвинтарі хрест, що зберігся донині.
Під час Першої світової війни на початку липня 1915 поблизу Шупарки зазнав значних втрат російської армії.
За Австро-Угорщини в Шупарці діяла пошта.
Степан Паладійчук та Михайло Юсип'юк заснували в 1905 році читальню «Просвіти», яка функціонувала до 1923 року. У селі діяли філії товариств «Відродження» (заснував о. Йосип Фльорчук), «Сільський господар», «Луг» (організатор і керівник — Іван Луцик (1889 р. н.; член УВО, колишній сержант УГА, який мав вплив на раду ґміни); споживча кооперація «Земля»; а також осередок польської організації «Стшелєц».
У 1925 р. в селі діяли млини Тадеуша Чарківського та Яна Яцікевича.
18 вересня 1939 польський загін (бл. 100 осіб) у Шупарці влаштував погром.
Від вересня 1939 року Шупарка — під радянською владою, яка почала «полювання» за членами ОУН, інтеліґенцією, просвітянами, національно свідомою молоддю.
Від 3 липня 1941 до 7 квітня 1944 року село — під німецькою окупацією.
Протягом 1944–1948 років органи НКДБ і МДБ знищили 43 особи із Шупарки, у тому числі 12 членів і симпатиків ОУН, 6 жінок, зокрема членів ОУН Василину Антонюк (псевдо «Береза»; 1924—1947), Дмитра Арсенчука (псевдо «Щек»; загинув 1945 р.), Миколу Василюка (1916—1944), Ярослава Гнатюка (псевдо «Береза»; 1927—1944), Івана Крика (загинув 1945 р.), Степана Крищука (1924—1945, стрілець УПА), Ярослава Лукіянчука (псевдо «Крук»; 1925—1944), Дмитра Лучика (псевдо «Місяць»; 1919—1945), Дмитра (псевдо «Комар»; 1917—1944) та Михайла Петрінчиків (розстріляли у ЧА), Василя Савчука (псевдо «Сірко»; 1927—1946), Василя Петрінчика (1922-1944)Василя Юсип'юка (псевдо «Гром»; 1947); заарештували Степана Кота (член ОУН, загинув у концтаборі) Ганну Крик (1924 р. н., зв'язкова ОУН, в‘язень концтаборів), Михайла Крика (станичний юнацької сітки ОУН, пропав безвісти), Федора Лук'янчука (1846—1952).
Депортували до Сибіру членів їхніх сімей, зокрема Надію Крищук із батьком (1929 р. н., за брата і сина Степана; матір закатували у борщівській тюрмі). На старому цвинтарі насипано символічну могилу,де похоронені 12 воїнів,борців за волю УкраїниБ(1990-ті рр.), на мармуровій плиті зазначені імена та прізвища загиблих. На шупарському цвинтарі поховані заступник підрайонового ОУН «Хрін» (1928—1946), член ОУН, сотник УПА «Ярема» (загинув 1944 р.). У книзі «Реабілітовані історією» (Тернопіль, 2008 р.) зафіксовано 61 репресованого жителя Шушпарки.
На фронтах німецько-радянської війни воювало 460 осіб, із них, за даними Книги Пам'яті (1995 р.) 113 загинули, 56 пропали безвісти.
Протягом 1945—1946 рр. у село переселили 39 родин із Лемківщини, Підляшшя і Холмщини (Польща).
З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громади.
До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району.
Населення
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1900 | 2029 | — |
1921 | 1700 | −16.2% |
1931 | 2209 | +29.9% |
1939 | 2250 | +1.9% |
1989 | 1955 | −13.1% |
2001 | 1900 | −2.8% |
2007 | 1844 | −2.9% |
2014 | 1711 | −7.2% |
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1955 осіб, з яких 909 чоловіків та 1046 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1900 осіб.
За австрійською статистикою 1900 року, в громаді було: 1912 греко-католиків, 96 римо-католиків мова: 1903 особи — українська, 126 — польська; в дворі: 129 греко-католиків, 72 римо-католики, мова: 123 особи — українська, 85 — польська.
За польськими статистичними даними, у селі: в 1921 р. — 395 дворів (1700 осіб), 1931 р. — 482 двори (2209 осіб).
Національний склад населення в Шупарці у 1938 р.: 2150 осіб — українці, 100 — поляки (4,7 %).
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,79 % |
російська | 0,16 % |
білоруська | 0,05 % |
Релігія
- церква Покрови Пресвятої Богородиці (1893, мурована, ПЦУ).
Економіка
У селі є торговельні заклади.
Станом на 1931 рік за селом числилося 1574 га орної землі. 1949 року в селі організовано два колгоспи, які в 1950 р. об'єднали в одне господарство, згодом його приєднали до укрупненого; у 1990-х рр. розпаювали.
Освіта
Працюють загальноосвітня І-ІІ ступенів та бібліотека.
Народна школа функціонувала в селі з 1884 року. Згодом вона стала двокласною, від 1932 р. — трикласною. Шкільний будинок був дерев'яним, у 1900 р. громада звела будинок із двома шкільними кімнатами.
Від 1946 року у селі діяла 7-річна школа, 1967 року — 8-річна.
Культура
У селі працює Будинок культури.
Народна культура
Село розташоване у етнографічному регіоні Західне Поділля. У селі є особливий вид нагрудного жіночого одягу без рукавів — кожушини, або ж кожушанки — хутряний нагрудний одяг з цільнокроєними короткими рукавами.
Пам'ятки
Є церква святої Покрови (1901, мурована), капличка, «фігура» Матері Божої (1990-ті).
1848 року скасована панщина; на честь цього встановлено хрест, зруйнуваний за радянської влади, відновлений у 1992 р.
Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1969), Тарасу Шевченку (1991), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1990-ті), встановлено 6 пам'ятних хрестів, меморіальні таблиці на честь 110-річчя побудови першої школи та релігійному діячеві о. Володимиру Величковському (2004).
Біля села є Шупарський ботанічний заказник.
- Пам'ятник Т. Шевченку
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.
Встановлений 1991 р.
Погруддя — бетон, постамент — камінь.
Погруддя — 1,1 м, постамент — 1,9 м.
Відомі люди
Народилися
- Бриндзя Зіновій Федорович (1950) — український учений-економіст, професор, заслужений діяч науки і техніки України.
- управлінець І. Гнатів
- господарник, громадський діяч В. Мошенко.
Працювали
- Володимир Антофійчук — вчителем у сільській школі (1977—1978).
- Володимир Чубатий — священик УГКЦ, парох села в 1930—1946 роках; репресований радянською владою, слуга Божий.
- Михайло Шафранюк — працівник кооперативного руху, пізніше фундатор мистецьких збірок у Торонто, Канада.
Примітки
- Перша сесія Борщівської міської ради VIII скликання [ 2021-01-12 у Wayback Machine.] // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Лілія Іваневич. Традиційне вбрання українців Західного Поділля: Особливості класифікації // Народознавчі зошити. серія мистецтвознавча. — 2014. — № 5
- У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 34. : іл. —
- Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 року № 112.
Література
- П. Данилюк, В. Уніят. Шупарка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — . — С. 659.
- Г. Івахів, Н. Мизак. Шупарка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 579. — .
У Вікісловнику є сторінка Шупарка. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shu parka selo v Ukrayini Ternopilska oblast Chortkivskij rajon Borshivska miska gromada Roztashovane na pivdni rajonu Centr kolishnoyi silradi yakij bulo pidporyadkovane s Hudiyivci selo Shuparka Cerkva Pokrovi Presvyatoyi BogorodiciCerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Chortkivskij rajon Rada Borshivska miska gromada Osnovni dani Naselennya 1711 2014 Teritoriya 5 966 km Gustota naselennya 319 64 osib km Poshtovij indeks 48743 Telefonnij kod 380 3541 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 40 57 pn sh 25 59 51 sh d 48 68250 pn sh 25 99750 sh d 48 68250 25 99750 Koordinati 48 40 57 pn sh 25 59 51 sh d 48 68250 pn sh 25 99750 sh d 48 68250 25 99750 Serednya visota nad rivnem morya 278 m Vodojmi potik Burti Vidstan do rajonnogo centru 22 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Germakivka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 16 km Misceva vlada Adresa radi 48702 Ternopilska obl Chortkivskij r n m Borshiv vul Grushevskogo 2 Karta Shuparka Shuparka Mapa Shuparka u Vikishovishi V yizd u selo Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Budinok kulturi Starostat Simvolichna mogila Borcyam za volyu Ukrayini Avtobusna zupinka Naselennya 1711 osib 2014 Poblizu ye Shuparskij zakaznik botanichni pam yatki prirodi Shuparska buchina 1 i 2 Shuparskij fenomen NazvaZa legendami nazva sela pohodit vid tyurkskogo slova shiper abo shuper sho oznachaye tabir stoyanka Za versiyeyu M Krishuka vid slova shpara dira shilina poselennya v lisi do yakogo ye pidhodi u viglyadi lisovih prosik Cya stattya mistit informaciyu yaku treba pereviriti na nayavnist nedostovirnih faktiv i hibnih danih Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta dopomozhit vipraviti nedoliki Mozhlivo vid prizvisha Shupar Iz rozpovidej starozhiliv vidomo sho pershimi meshkancyami tobto zasnovnikami Shuparki buli Osadchuki vid slova osada poselennya GeografiyaSelo roztashovane na vidstani 570 km vid Kiyeva 120 km vid oblasnogo centru mista Ternopolya ta 24 km vid mista Borshiv U seli bere pochatok potik Burti sho vlivayetsya v r Dnister u seli Kolodribka IstoriyaPoblizu sela viyavleno arheologichni pam yatki tripilskoyi kulturi na polyah sho nazivayutsya Slobidka i Malikova dolina she j nini mozhna natrapiti na cherepki glinyanogo posudu ta ulamki starovinnih predmetiv u poli Pid Ganchihoyu buli znajdeni bronzovij neornamentovanij kelt iz vushkom arheologichna pam yatka epohi bronzi zberigayetsya v Muzeyi NTSh u Lvovi Vidome vid 16 stolittya Pershi pismovi zgadki pro Shuparku v dokumentah datovani 1661 i 1775 rokami U 1843 r vlada vidala dozvil na virobnictvo u Shuparci potashu sodi Bilshist krashih zemel nalezhali grafovi Adamovi Goluhovskomu yakij zhiv u mistechku Gusyatin filvarkom upravlyav ekonom Severin Dumanskij Tilki odin selyanin mav 18 morgiv polya 1894 poshest chumi Na pam yat pro zagiblih postavili na silskomu cvintari hrest sho zberigsya donini Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni na pochatku lipnya 1915 poblizu Shuparki zaznav znachnih vtrat rosijskoyi armiyi Za Avstro Ugorshini v Shuparci diyala poshta Stepan Paladijchuk ta Mihajlo Yusip yuk zasnuvali v 1905 roci chitalnyu Prosviti yaka funkcionuvala do 1923 roku U seli diyali filiyi tovaristv Vidrodzhennya zasnuvav o Josip Florchuk Silskij gospodar Lug organizator i kerivnik Ivan Lucik 1889 r n chlen UVO kolishnij serzhant UGA yakij mav vpliv na radu gmini spozhivcha kooperaciya Zemlya a takozh oseredok polskoyi organizaciyi Stshelyec U 1925 r v seli diyali mlini Tadeusha Charkivskogo ta Yana Yacikevicha 18 veresnya 1939 polskij zagin bl 100 osib u Shuparci vlashtuvav pogrom Vid veresnya 1939 roku Shuparka pid radyanskoyu vladoyu yaka pochala polyuvannya za chlenami OUN inteligenciyeyu prosvityanami nacionalno svidomoyu moloddyu Vid 3 lipnya 1941 do 7 kvitnya 1944 roku selo pid nimeckoyu okupaciyeyu Protyagom 1944 1948 rokiv organi NKDB i MDB znishili 43 osobi iz Shuparki u tomu chisli 12 chleniv i simpatikiv OUN 6 zhinok zokrema chleniv OUN Vasilinu Antonyuk psevdo Bereza 1924 1947 Dmitra Arsenchuka psevdo Shek zaginuv 1945 r Mikolu Vasilyuka 1916 1944 Yaroslava Gnatyuka psevdo Bereza 1927 1944 Ivana Krika zaginuv 1945 r Stepana Krishuka 1924 1945 strilec UPA Yaroslava Lukiyanchuka psevdo Kruk 1925 1944 Dmitra Luchika psevdo Misyac 1919 1945 Dmitra psevdo Komar 1917 1944 ta Mihajla Petrinchikiv rozstrilyali u ChA Vasilya Savchuka psevdo Sirko 1927 1946 Vasilya Petrinchika 1922 1944 Vasilya Yusip yuka psevdo Grom 1947 zaareshtuvali Stepana Kota chlen OUN zaginuv u konctabori Gannu Krik 1924 r n zv yazkova OUN v yazen konctaboriv Mihajla Krika stanichnij yunackoyi sitki OUN propav bezvisti Fedora Luk yanchuka 1846 1952 Deportuvali do Sibiru chleniv yihnih simej zokrema Nadiyu Krishuk iz batkom 1929 r n za brata i sina Stepana matir zakatuvali u borshivskij tyurmi Na staromu cvintari nasipano simvolichnu mogilu de pohoroneni 12 voyiniv borciv za volyu UkrayiniB 1990 ti rr na marmurovij pliti zaznacheni imena ta prizvisha zagiblih Na shuparskomu cvintari pohovani zastupnik pidrajonovogo OUN Hrin 1928 1946 chlen OUN sotnik UPA Yarema zaginuv 1944 r U knizi Reabilitovani istoriyeyu Ternopil 2008 r zafiksovano 61 represovanogo zhitelya Shushparki Na frontah nimecko radyanskoyi vijni voyuvalo 460 osib iz nih za danimi Knigi Pam yati 1995 r 113 zaginuli 56 propali bezvisti Protyagom 1945 1946 rr u selo pereselili 39 rodin iz Lemkivshini Pidlyashshya i Holmshini Polsha Z 20 listopada 2020 r nalezhit do Borshivskoyi miskoyi gromadi Do 19 lipnya 2020 r nalezhalo do Borshivskogo rajonu NaselennyaZmini naselennya Rik Naselennya Zmina1900 2029 1921 1700 16 2 1931 2209 29 9 1939 2250 1 9 1989 1955 13 1 2001 1900 2 8 2007 1844 2 9 2014 1711 7 2 Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1955 osib z yakih 909 cholovikiv ta 1046 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1900 osib Za avstrijskoyu statistikoyu 1900 roku v gromadi bulo 1912 greko katolikiv 96 rimo katolikiv mova 1903 osobi ukrayinska 126 polska v dvori 129 greko katolikiv 72 rimo katoliki mova 123 osobi ukrayinska 85 polska Za polskimi statistichnimi danimi u seli v 1921 r 395 dvoriv 1700 osib 1931 r 482 dvori 2209 osib Nacionalnij sklad naselennya v Shuparci u 1938 r 2150 osib ukrayinci 100 polyaki 4 7 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 79 rosijska 0 16 biloruska 0 05 Religiyacerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici 1893 murovana PCU EkonomikaU seli ye torgovelni zakladi Stanom na 1931 rik za selom chislilosya 1574 ga ornoyi zemli 1949 roku v seli organizovano dva kolgospi yaki v 1950 r ob yednali v odne gospodarstvo zgodom jogo priyednali do ukrupnenogo u 1990 h rr rozpayuvali OsvitaPracyuyut zagalnoosvitnya I II stupeniv ta biblioteka Narodna shkola funkcionuvala v seli z 1884 roku Zgodom vona stala dvoklasnoyu vid 1932 r triklasnoyu Shkilnij budinok buv derev yanim u 1900 r gromada zvela budinok iz dvoma shkilnimi kimnatami Vid 1946 roku u seli diyala 7 richna shkola 1967 roku 8 richna KulturaU seli pracyuye Budinok kulturi Narodna kultura Selo roztashovane u etnografichnomu regioni Zahidne Podillya U seli ye osoblivij vid nagrudnogo zhinochogo odyagu bez rukaviv kozhushini abo zh kozhushanki hutryanij nagrudnij odyag z cilnokroyenimi korotkimi rukavami Pam yatkiPam yatnik Tarasovi Shevchenku Ye cerkva svyatoyi Pokrovi 1901 murovana kaplichka figura Materi Bozhoyi 1990 ti 1848 roku skasovana panshina na chest cogo vstanovleno hrest zrujnuvanij za radyanskoyi vladi vidnovlenij u 1992 r Sporudzheno pam yatniki voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1969 Tarasu Shevchenku 1991 nasipano simvolichnu mogilu Borcyam za volyu Ukrayini 1990 ti vstanovleno 6 pam yatnih hrestiv memorialni tablici na chest 110 richchya pobudovi pershoyi shkoli ta religijnomu diyachevi o Volodimiru Velichkovskomu 2004 Bilya sela ye Shuparskij botanichnij zakaznik Pam yatnik T Shevchenku Shojnoviyavlena pam yatka monumentalnogo mistectva Vstanovlenij 1991 r Pogruddya beton postament kamin Pogruddya 1 1 m postament 1 9 m Vidomi lyudiNarodilisya Brindzya Zinovij Fedorovich 1950 ukrayinskij uchenij ekonomist profesor zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini upravlinec I Gnativ gospodarnik gromadskij diyach V Moshenko Pracyuvali Volodimir Antofijchuk vchitelem u silskij shkoli 1977 1978 Volodimir Chubatij svyashenik UGKC paroh sela v 1930 1946 rokah represovanij radyanskoyu vladoyu sluga Bozhij Mihajlo Shafranyuk pracivnik kooperativnogo ruhu piznishe fundator misteckih zbirok u Toronto Kanada PrimitkiPersha sesiya Borshivskoyi miskoyi radi VIII sklikannya 2021 01 12 u Wayback Machine Borshivska miska rada 25 listopada 2020 r Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Ternopilska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Liliya Ivanevich Tradicijne vbrannya ukrayinciv Zahidnogo Podillya Osoblivosti klasifikaciyi Narodoznavchi zoshiti seriya mistectvoznavcha 2014 5 U kameni bronzi graniti ilyustrovanij almanah Ternopil TzOV Terno graf 2014 S 34 il ISBN 978 966 457 202 3 Nakaz upravlinnya kulturi Ternopilskoyi ODA vid 18 zhovtnya 2005 roku 112 LiteraturaP Danilyuk V Uniyat Shuparka Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya 708 s ISBN 978 966 528 279 2 S 659 G Ivahiv N Mizak Shuparka Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 1 A J S 579 ISBN 978 966 457 228 3 Portal Ternopilshina U Vikislovniku ye storinka Shuparka