Чортківський повіт ЗУНР — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі ЗУНР; пізніше — у складі Польщі та СРСР. Сучасний Чортківський район.
Чортківський повіт (ЗУНР) | |
---|---|
| |
Адм. центр | Чортків |
Країна | ЗУНР |
Регіон | Тернопільське воєводство |
Населення | |
- повне | 69 020 (1921) |
- густота | (4-те місце) |
Площа | |
- повна | |
Адміністративний центр — місто Чортків, населення якого протягом деякого часу становило 6 000 мешканців.
Географія
Територія у 1921 році становила 694 км². Населення — 69 020 (1921).
Повіт розташований на півдні воєводства. Межував із повітами Тернопільського воєводства: на півночі з Теребовлянським, на північному сході — зі Скалатським, на сході — Копичинецьким, на південному сході — Борщівським, на півдні — Заліщицьким, на заході — Бучацьким.
Рельєф здебільшого рівнинний. Великий каньйон, утворений річкою Серет, перетинав повіт з півночі на південь.
Період ЗУНР
Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2016) |
Повітовим комісаром і делегатом до УНРади був обраний адвокат д-р Остап (Євстахій) Юрчинський (УНДП), міським комісаром (бурмістром) — директор гімназії Никифор Даниш (УНДП).
Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР.
Під польською окупацією
У 1920 р. включений у склад новоутвореного Тернопільського воєводства Польщі. 1 лютого 1922 р. розпорядженням Ради Міністрів земські управи Борщівського і Гусятинського повітів ліквідовано і підпорядковано до Чортківського повіту.
Адміністративний поділ
15 червня 1934 р. до Чортківського повіту передані села Капустинці, Тарнавка і Звягель з Борщівського, село Скомороше — з Теребовлянського повіту і село Милівці — з Заліщицького та частина земель села Трибухівці Бучацького повіту площею 291,5499 га передана селу Слобідка Джуринська Чортківського повіту.
1 серпня 1934 р. здійснено об'єднання сільських гмін у великі сільські гміни — рівнозначні волостям.
Міста (Міські ґміни)
- м. Чортків
- містечко Ягільниця — понижено до сільської ґміни 01.08.1934
Сільські ґміни
Кількість:
- 1920—1934 рр. — 42
- 1934 р. — 47
- 1934—1939 рр. — 10
Об'єднані сільські ґміни 1934 року | Старі сільські ґміни | Кількість | |
---|---|---|---|
1 | Ґміна Біла | Біла, Стара Ягільниця, Скородинці, Черкавщина | 4 |
2 | Ґміна Білобожниця | Білобожниця, Білий Потік, Бичківці, Калинівщина, Ридодуби, Семаківці | 6 |
3 | Ґміна Джурин | Бартошівці, Джурин, Джуринська Слобідка, Полівці-Колонія | 4 |
4 | Ґміна Колиндяни | Давидківці, Залісся, Звягель (з 15.06.1934), Колиндяни, Струсівка, Тарнавка (з 15.06.1934), Шманьківчики, Шманьківці, Швайківці, Угринь | 10 |
5 | Ґміна Косів | Звиняч, Косів, Ромашівка, Скомороше (з 15.06.1934) | 4 |
6 | Ґміна Паушівка | Базар, Криволука, Палашівка, Полівці | 4 |
7 | Ґміна Свидова | Антонів, Мухавка, Свидова | 3 |
8 | Ґміна Улашківці | Заболотівка, Капустинці (з 15.06.1934), Милівці (з 15.06.1934), Росохач, Сосулівка, Улашківці | 6 |
9 | Ґміна Ягільниця I | Ягільниця | 1 |
10 | Ґміна Ягільниця II | Долина, Нагірянка, Сальнівка, Хом'яківка, Шульганівка | 5 |
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Населення
За переписом населення 1931 року, в Чортківському повіті проживало 84 008 людей. Польський уряд подав спростовані сучасниками цифри визнання рідною мовою:
- українську — 40 866 осіб, що становило 48,6 %
- польську — 36 486 осіб, що становило 43,4 %
- Мову їдиш — 6 474 осіб, що становило 7,7 %
- певну іншу — 182 особи, тобто 0,2 %.
У 1939 році в повіті проживало 90 140 мешканців (54 035 українців-грекокатоликів — 59,95 %, 16 395 українців-латинників — 18,19 %, 10 095 поляків — 11,2 %, 1 205 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,28 %, 8 200 євреїв — 9,1 % і 210 німців та інших національностей — 0,23 %).
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów borszczowskiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. [ 19 серпня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów trembowelskiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. [ 3 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów zaleszczyckiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. [ 3 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów buczackiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 442 [ 12 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- В. Кубійович. Національні відносини в Галичині в світлі перепису з 9.12.1931 р. Вісник, кн. 3. Львів, 1936
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 15-17.
Посилання
- Powiat CZORTKÓW [ 3 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chortkivskij povit Chortkivskij povit ZUNR istorichna administrativno teritorialna odinicya u skladi ZUNR piznishe u skladi Polshi ta SRSR Suchasnij Chortkivskij rajon Chortkivskij povit ZUNR Adm centr ChortkivKrayina ZUNRRegion Ternopilske voyevodstvoNaselennya povne 69 020 1921 gustota 4 te misce Plosha povna Administrativnij centr misto Chortkiv naselennya yakogo protyagom deyakogo chasu stanovilo 6 000 meshkanciv GeografiyaTeritoriya u 1921 roci stanovila 694 km Naselennya 69 020 1921 Povit roztashovanij na pivdni voyevodstva Mezhuvav iz povitami Ternopilskogo voyevodstva na pivnochi z Terebovlyanskim na pivnichnomu shodi zi Skalatskim na shodi Kopichineckim na pivdennomu shodi Borshivskim na pivdni Zalishickim na zahodi Buchackim Relyef zdebilshogo rivninnij Velikij kanjon utvorenij richkoyu Seret peretinav povit z pivnochi na pivden Period ZUNRCej rozdil potrebuye dopovnennya zhovten 2016 Povitovim komisarom i delegatom do UNRadi buv obranij advokat d r Ostap Yevstahij Yurchinskij UNDP miskim komisarom burmistrom direktor gimnaziyi Nikifor Danish UNDP Povit vhodiv do Ternopilskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR Pid polskoyu okupaciyeyuU 1920 r vklyuchenij u sklad novoutvorenogo Ternopilskogo voyevodstva Polshi 1 lyutogo 1922 r rozporyadzhennyam Radi Ministriv zemski upravi Borshivskogo i Gusyatinskogo povitiv likvidovano i pidporyadkovano do Chortkivskogo povitu Administrativnij podil Chortkivskij povit 15 chervnya 1934 r do Chortkivskogo povitu peredani sela Kapustinci Tarnavka i Zvyagel z Borshivskogo selo Skomoroshe z Terebovlyanskogo povitu i selo Milivci z Zalishickogo ta chastina zemel sela Tribuhivci Buchackogo povitu plosheyu 291 5499 ga peredana selu Slobidka Dzhurinska Chortkivskogo povitu 1 serpnya 1934 r zdijsneno ob yednannya silskih gmin u veliki silski gmini rivnoznachni volostyam Mista Miski gmini m Chortkiv mistechko Yagilnicya ponizheno do silskoyi gmini 01 08 1934Silski gmini Kilkist 1920 1934 rr 42 1934 r 47 1934 1939 rr 10Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist1 Gmina Bila Bila Stara Yagilnicya Skorodinci Cherkavshina 42 Gmina Bilobozhnicya Bilobozhnicya Bilij Potik Bichkivci Kalinivshina Ridodubi Semakivci 63 Gmina Dzhurin Bartoshivci Dzhurin Dzhurinska Slobidka Polivci Koloniya 44 Gmina Kolindyani Davidkivci Zalissya Zvyagel z 15 06 1934 Kolindyani Strusivka Tarnavka z 15 06 1934 Shmankivchiki Shmankivci Shvajkivci Ugrin 105 Gmina Kosiv Zvinyach Kosiv Romashivka Skomoroshe z 15 06 1934 46 Gmina Paushivka Bazar Krivoluka Palashivka Polivci 47 Gmina Svidova Antoniv Muhavka Svidova 38 Gmina Ulashkivci Zabolotivka Kapustinci z 15 06 1934 Milivci z 15 06 1934 Rosohach Sosulivka Ulashkivci 69 Gmina Yagilnicya I Yagilnicya 110 Gmina Yagilnicya II Dolina Nagiryanka Salnivka Hom yakivka Shulganivka 5 Vidileno mistechka sho buli u skladi silskih gmin ta ne mali miskih prav Naselennya Za perepisom naselennya 1931 roku v Chortkivskomu poviti prozhivalo 84 008 lyudej Polskij uryad podav sprostovani suchasnikami cifri viznannya ridnoyu movoyu ukrayinsku 40 866 osib sho stanovilo 48 6 polsku 36 486 osib sho stanovilo 43 4 Movu yidish 6 474 osib sho stanovilo 7 7 pevnu inshu 182 osobi tobto 0 2 U 1939 roci v poviti prozhivalo 90 140 meshkanciv 54 035 ukrayinciv grekokatolikiv 59 95 16 395 ukrayinciv latinnikiv 18 19 10 095 polyakiv 11 2 1 205 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 0 28 8 200 yevreyiv 9 1 i 210 nimciv ta inshih nacionalnostej 0 23 Div takozhChortkivskij povit Avstro Ugorshina Primitki Arhiv originalu za 21 veresnya 2019 Procitovano 23 veresnya 2019 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2016 Procitovano 22 veresnya 2016 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o zmianie granic powiatow borszczowskiego i czortkowskiego w wojewodztwie tarnopolskiem 19 serpnya 2017 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o zmianie granic powiatow trembowelskiego i czortkowskiego w wojewodztwie tarnopolskiem 3 sichnya 2017 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o zmianie granic powiatow zaleszczyckiego i czortkowskiego w wojewodztwie tarnopolskiem 3 sichnya 2017 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o zmianie granic powiatow buczackiego i czortkowskiego w wojewodztwie tarnopolskiem Dz U 1934 nr 48 poz 442 12 sichnya 2017 u Wayback Machine pol V Kubijovich Nacionalni vidnosini v Galichini v svitli perepisu z 9 12 1931 r Visnik kn 3 Lviv 1936 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 15 17 PosilannyaPowiat CZORTKoW 3 veresnya 2016 u Wayback Machine