У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Білий потік значення Бі лий Поті к село в Україні Тернопільська обл

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Білий потік (значення).

Бі́лий Поті́к — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Білобожницька сільська громада.

село Білий Потік
Костел Матері Божої Ченстоховської
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Білобожницька сільська громада
Облікова картка	Білий Потік
Основні дані
Засноване	1564
Населення	262 (на 1.01.2018)
Територія	1.210 км²
Густота населення	253.72 осіб/км²
Поштовий індекс	48509
Телефонний код	+380 3552
Географічні дані
Географічні координати	49°04′36″ пн. ш. 25°40′39″ сх. д. / 49.07667° пн. ш. 25.67750° сх. д. / 49.07667; 25.67750Координати: 49°04′36″ пн. ш. 25°40′39″ сх. д. / 49.07667° пн. ш. 25.67750° сх. д. / 49.07667; 25.67750
Водойми	Біла
Відстань до районного центру	14 км
Відстань до залізничної станції	5 км


Місцева влада
Адреса ради	48530, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Білобожниця, вул. Лесі Українки, 34
Карта
Білий Потік
Білий Потік
Мапа

Білий Потік у Вікісховищі

Назва

Про походження назви села розповідає така леґенда. У невеликому поселенні біля річки жив юнак, який одного разу побачив вродливу дівчину, у руках котрої був глечик із молоком. Хлопець захотів будь-що познайомитися з красунею. Ступивши на кладку та відчувши на собі погляд юнака, дівчина від несподіванки похитнулась і розлила молоко. Водне плесо відразу ж набуло молочного кольору. Відтоді ця місцина називається Білий Потік.

Географія

Розташоване на берегах річки Білий Потік (Біла; права притока Серету, басейн Дністра), за 14 км від районного центру і 5 км від найближчої залізничної станції Білобожниця.

Територія — 1,21 кв. км. Дворів — 96.

Клімат

Білий Потік знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія

Археологічні пам'ятки

Поблизу Білого Потоку виявлено залишки поселення трипільської та могильник .

Перша письмова згадка — 1564 р.

Поселення трипільської культури виявлене в урочищі «За городами» 1925 року Юзефом Костшевським під час розкопок могильника комарівської культури. Ю. Костшевський дослідив залишки трьох наземних будівель. Виявив кераміку з розписом чорною фарбою по червонуватому ангобу. Матеріали з розкопок зберігаються в (Польща) та Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. У 1975 археологічну розвідку провів Ігор Герета.

Перші згадки

Село згадується у грамоті 16 серпня (25 серпня за новим стилем) 1442 року серед шести сіл Теребовельського повіту над річкою Серет, які король Владислав надає Міхалу «Мужилу» Бучацькому.

Згадується 19 серпня 1448 року в книгах галицького суду. Шляхтич Скарбко із Возників (Skarbko de Wozniki) своє село Білопотік (Bialopothok), що розташоване в Теребовлянському повіті, продав Міхалу Мужилу з Бучача, снятинському старості (Michaeli alias Muzilo de Buczą [cz Sniathi] nensi Capteo) за сто гривень.

XX століття

За статистикою, у селі: 1900 р. — 1211 жителів, 1910—1259, 1921—1152, 1931—1167 жителів; 1921 р. — 204, 1931—239 дворів.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 24 жителі Білого Потоку:

Франц Бутра (нар. 1906),
Франц Віцентович (нар. 1911),
Франко Гібчинський (нар. 1911).
Віцентій Затильний (нар. 1909),
Владислав Затильний (нар. 1909),
Гнат Затильний (нар. 1906),
Домінко Затильний (нар. 1908),
Людвіг Затильний (нар. 1905),
Микола Захаревич (нар. 1897),
Іван Івашків (нар. 1922),
Томаш Киливник (нар. 1909),
Ян Киливник (нар. 1912),
Станіслав Ковалик (нар. 1925),
Михайло Кравчинський (нар. 1922),
Дмитро Крамарчук (нар. 1910).

З 4 вересня 2015 року належать до Білобожницької сільської громади. До цього було підпорядковане колишній Ридодубівській сільській раді.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білобожницької сільської громади.

Релігія

церква Покрови Пресвятої Богородиці (ПЦУ, 1805 р.; кам'яна);
костел Матері Божої Ченстоховської (1933 р.; мурований із червоного каменю).

У селі є капличка св. Покрови (мурована; 1989).

Пам'ятники

Споруджено:

пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні.

Населення

Чисельність населення, чол.
1900	1910	1921	1931	2014	2018
1211	1259	1152	1167	275	262

Соціальна сфера

За Австро-Угорщини і за Польщі функціонувала 2-класна школа з польською мовою навчання.

До 1939 р. діяла філія товариства «Просвіта», кооператива.

У вересні 2013 р. призупинено діяльність ЗОШ I ступеня. Нині працюють ФАП, Будинок культури.

Відомі люди

Народилися

Іван Зюбрак (?—1923) — громадський діяч (Канада);
Василь-Яків Капустинський (1998—2023) — український військовослужбовець, актор, громадський діяч, учасник російсько-української війни.
Михайло Коцулим (1886—1962) — один із українських першопоселенців у Канаді, просвітянський діяч.

Світлини

Костел Матері Божої Ченстоховської
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Капличка
Будинок культури
Автобусна зупинка
Річка Білий Потік біля села

Примітки

. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 4 січня 2019.
Kostrzewski J. Z badań nad osadnictwem wczesnej i środkowej epoki brązowej na zemiach polskich // PA. — Poznan, 1925. -T. II. — S. 9.
М. Ю. Відейко Білий Потік // Енциклопедія Трипільської культури, том ІІ
. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.182, № 2079a [ 5 січня 2016 у Wayback Machine.] (лат.)
ВВРУ, 2015, № 43, стор. 2202
. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.
На Луганщині загинув молодий воїн Капустинський Василь з Білого Потока, що на Чортківщині. Чортків.City (укр.). Процитовано 4 лютого 2023.

Джерела

Гуцал П., Федечко М. Бичківці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 453-454. — .
., Уніят В. Бичківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 129. — .
Biały Potok // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 199. (пол.). — S. 199. (пол.)

Посилання

У Тернопільській області знайшли саркофаг віком п'ять тисяч років [1] [ 13 квітня 2021 у Wayback Machine.]

[Нас.-1] . Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 4 січня 2019.

[2] Kostrzewski J. Z badań nad osadnictwem wczesnej i środkowej epoki brązowej na zemiach polskich // PA. — Poznan, 1925. -T. II. — S. 9.

[3] М. Ю. Відейко Білий Потік // Енциклопедія Трипільської культури, том ІІ

[4] . Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.

[5] Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.182, № 2079a [ 5 січня 2016 у Wayback Machine.] (лат.)

[6] ВВРУ, 2015, № 43, стор. 2202

[7] . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.

[8] Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.

[9] На Луганщині загинув молодий воїн Капустинський Василь з Білого Потока, що на Чортківщині. Чортків.City (укр.). Процитовано 4 лютого 2023.