Ко́сів — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Білобожницька сільська громада. Адміністративний центр колишньої Косівської сільської ради. До Косова приєднано хутір Хом'яківка.
село Косів | |
---|---|
Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Білобожницька сільська громада |
Облікова картка | Косів |
Основні дані | |
Засноване | 1450 |
Населення | 1184 (на 1.01.2018) |
Територія | 0.479 км² |
Густота населення | 3154.49 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48511 |
Телефонний код | +380 3552 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°05′38″ пн. ш. 25°37′50″ сх. д. / 49.09389° пн. ш. 25.63056° сх. д.Координати: 49°05′38″ пн. ш. 25°37′50″ сх. д. / 49.09389° пн. ш. 25.63056° сх. д. |
Відстань до районного центру | 17 км |
Найближча залізнична станція | Білобожниця |
Відстань до залізничної станції | 8 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48530, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Білобожниця, вул. Лесі Українки, 34 |
Карта | |
Косів | |
Косів | |
Мапа | |
Косів у Вікісховищі |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білобожницької сільської громади.
Розташування
Розташоване на берегах р. Білий Потік (права притока Серету, басейн Дністра), за 17 км від районного центру та 8 км найближчої залізничної станції Білобожниця.
Територія — 4,79 кв² Дворів — 480.
Назва
Побутує версія, що назва Косів походить від слів «коса», «косити»; за іншими переказами — від першопоселенців Косняків. Імовірно, перші з поселенців тут займалися виготовленням кіс не тільки для власного вжитку, а й на продаж.
Історія
Перша писемна згадка — 1450 р.
Польський шляхтич, галицький войський Якуб Бодзановський гербу Самсон у 1546 році отримав село ленним правом.
За документальними описами згадується замок, колись оборонний. Пізніше перебудований на палац, він мав браму із склепіння і левом над нею, був оточений ровом і муром. У післявоєнні роки все розібрано, камінь забрано, площу розрівняно бульдозером. Серед старожилів залишилися лише спогади про гарний панський палац на хуторі Хомиківка.
Село було власністю польських маґнатів Потоцьких-Каньовських. Коли їхній великий маєток розпався на частини, то одна з них почала належати поміщикам Бучацьким.
У Косові: 1900 р. — 2497 жителів, 1910—2700, 1921—2407, 1931—2427 жителів; 1921 р. — 459, 1931—467 дворів. За Австро-Угорщини діяла 2-класна школа з українською мовою навчання, при ній — рільничі курси; за Польщі — 5-класна школа з польською мовою навчання.
До ОУН належали 15 осіб із села: М. Білоус, Т. Задорожний, О. Скора, О. Федорів та інші.
20–21 липня 1941 р. органи НКВС розстріляли в місті Умані на Черкащині в'язня Чортківської тюрми, мешканця Косова Михайла Медвідя.
В УПА воювали Стефанія-Текля Кобилянська, Пилип Леньків, Іван Лиганчук, Михайло Лихий, Микола Письменний, Петро Семців, Ярослав Швець, Михайло Шимків та ін.
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 102 мешканці села:
- Семен Андрійчук (нар. 1916),
- Володимир Байдукович (нар. 1926),
- Йосип Бідоч (нар. 1900),
- Лука Бідоч (нар. 1895),
- Михайло Білоус (нар. 1906),
- Володимир (нар. 1920),
- Всеволод Велиган (нар. 1916),
- Сильвестр Велиган (нар. 1922),
- Іван Возьний (нар. 1912),
- Володимир Галяс (нар. 1918),
- Микита Головатий (нар. 1909),
- Михайло Градовий (нар. 1920),
- Василь Грошко (нар. 1910),
- Іван Давибіда (нар. 1905),
- Антон Жарньоний (нар. 1919),
- Владислав Задорожний (нар. 1919).
У ніч із 4 на 5 липня 2000 р. ураган частково зруйнував у селі 520 будівель.
З 26 листопада 2020 року Косів належить до Білобожницької сільської громади.
Релігія
- церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (ПЦУ; 1812);
- церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (УГКЦ);
- костел святого Антонія (1846; реставрований);
- капличка Божої Матері (2002).
Пам'ятки
У Косові росте ботанічна пам'ятка природи — ясен звичайний (понад 150—200 років), висотою 30 м.
Пам'ятники
У 2004 р. насипано символічну могилу Борцям за волю України.
- Споруджено:
- меморіальний комплекс воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1980 р.),
- пам'ятник Т. Шевченку (1990)
- пам'ятник на честь Незалежності України (1992);
- встановлено
- пам'ятні хрести на честь скасування панщини (1898) і поблизу джерела «Буланка»;
- на цвинтарі є гробниця о. В. Чаплинського — пароха УГКЦ та ініціатора будівництва (1812) церкви.
- До 50-річчя скасування панщини (1898) І. Франко написав для «Просвіти» книжку «Панщина та її скасування». Ознайомившись із цим виданням, родина Олекси Лося з Косова встановила у садочку біля школи хрест- пам'ятку (знищено 1952 р.; відновлено 1998)
- три «фіґури» Божої Матері.
Населення
Чисельність населення, чол. | |||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1900 | 1910 | 1921 | 1931 | 2014 | 2018 | ||||||||||||||
2497 | 2700 | 2407 | 2427 | 1245 | 1184 |
Соціальна сфера
Уздовж річки є джерела; колись давно вона була повно- водною, розливалась і затоплювала навколишню долину, утворюючи подекуди багнисті запливи. До Другої світової війни в Косові за течією Білого Потоку загачено два ставки: один на західному, другий — на східному краю села, де поміщик вирощував, підгодовуючи, рибу. Відповідно до цього було два млини на воді. Перший, що навпроти панського двора, та ґуральня збудовані в 1880 р. Перед Першою світовою війною споруджено другий млин та створено другий став, які знищені в 1914—1920 роках.
Філія товариства «Просвіта» заснована 1880 р. (голова — дяк Михайло Федорків). При «Просвіті» функціонували бібліотека, аматорський драматичний гурток. Діяли філії товариств «Луг», «Сокіл», «Рідна школа», «Союз Українок» та інших.
1930 р. споруджено будинок читальні «Просвіти». Філія товариства «Луг» особливо розвинула діяльність у 1934 році (голова Василь Велиган).
У 1940 р. примусово створено колгосп, який відновив діяльність 1946 року.
У 1970-ті рр. в Косові функціонував колгосп, діяли від- ділення «Сільгосптехніки», млин.
Нині працюють школа,дитячий садочок, Будинок культури (1989), бібліотека, відділення зв'язку, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, ВАТ «Косівська агропромтехніка», ПАП «Лан» і «Прометей», млин, 5 торгових закладів. Село газифіковане (1997), телефонізоване (2000).
Відомі люди
Народилися
- Олексій Бачинський (1848—1933) — священик;
- Микола Бідочко (нар. 1926) — лікар, автор кількох підручників, літератор;
- (1947—2010) — меценат і підприємець;
- Іван Ваврик (нар. 1937) — підприємець, заслужений працівник сфери послуг України, літератор;
- (нар. 1933) — науковець ТНТУ ім. І. Пулюя;
- (нар. 1950) — фармацевт, нині проживає в США;
- (нар. 1957) — інженер, громадський діяч;
- (1954—2005) — лікар;
- Петро Мельник (1886—1943) — просвітницький діяч (Канада);
- — науковець ТНТУ ім. І. Пулюя, у 1990 р. виїхав до Канади;
- (нар. 1922) — доктор медичних наук, бібліограф, історіо- граф, видавець, громадський діяч, меценат, член редак- ційної колегії «Лікарського вісника», на сторінках якого опублікував понад 200 біографічних нарисів, що згодом увійшли до бібліографічного довідника в 3-х тт. «Українські лікарі» (Львів–Чикаґо, 1994—2008), член редколегії збірників з історії медицини, постійний автор українсько- го часопису «Свобода» (США);
- (нар. 1938) — лікар;
- Анастасія Рурик (1897—1970) — педагог, громадська діячка (Канада);
- (нар. 1978) — лікар-стоматолог;
- (нар. 1945) — художник, який розмалював стару, тепер перебудовану та реставровану православну церкву;
- (1850—1934) — один із українських першопоселенців у Канаді.
Перебували
У селі перебував (2000) Президент України Л. Кучма.
У Косові похований Герой Радянського Союзу Олександр Бахтін (1918—1944, загинув у с. Пилява на Бучаччині).
У літературі
Микола Бідочко і Павло Пундій видали книгу «Писаний і неписаний літопис Косова» (Дрогобич, 2000).
Галерея
- В'їзд у село
-
- Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (ПЦУ)
- Будинок культури
- Символічна могила Борцям за волю України
- Старий млин
- Стадіон
Примітки
- . Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 4 січня 2019.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1899. — Cz. 1. — T. 1. — S. 321. (пол.)
- Габруський, Л. На Чортківщині ОТГ провели свої перші сесії // Голос народу. — 2020. — № 49 (3 грудня). — С. 2. — (Життя громад).
- Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.
Література
- Бойко В., Уніят В.., Федечко М. Косів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 480-481. — .
- Бідочко М., Пундій П. Писаний і неписаний літопис Косова, 2000.
- Слоїк Б., Чорпіта Я. Косів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 190. — .
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ko siv selo v Ukrayini Ternopilska oblast Chortkivskij rajon Bilobozhnicka silska gromada Administrativnij centr kolishnoyi Kosivskoyi silskoyi radi Do Kosova priyednano hutir Hom yakivka selo Kosiv Cerkva Vvedennya v hram Presvyatoyi Bogorodici Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Chortkivskij rajon Gromada Bilobozhnicka silska gromada Oblikova kartka Kosiv Osnovni dani Zasnovane 1450 Naselennya 1184 na 1 01 2018 Teritoriya 0 479 km Gustota naselennya 3154 49 osib km Poshtovij indeks 48511 Telefonnij kod 380 3552 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 05 38 pn sh 25 37 50 sh d 49 09389 pn sh 25 63056 sh d 49 09389 25 63056 Koordinati 49 05 38 pn sh 25 37 50 sh d 49 09389 pn sh 25 63056 sh d 49 09389 25 63056 Vidstan do rajonnogo centru 17 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Bilobozhnicya Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 8 km Misceva vlada Adresa radi 48530 Ternopilska obl Chortkivskij r n s Bilobozhnicya vul Lesi Ukrayinki 34 Karta Kosiv Kosiv Mapa Kosiv u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kosiv znachennya Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Bilobozhnickoyi silskoyi gromadi RoztashuvannyaRoztashovane na beregah r Bilij Potik prava pritoka Seretu basejn Dnistra za 17 km vid rajonnogo centru ta 8 km najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Bilobozhnicya Teritoriya 4 79 kv Dvoriv 480 NazvaPobutuye versiya sho nazva Kosiv pohodit vid sliv kosa kositi za inshimi perekazami vid pershoposelenciv Kosnyakiv Imovirno pershi z poselenciv tut zajmalisya vigotovlennyam kis ne tilki dlya vlasnogo vzhitku a j na prodazh IstoriyaPersha pisemna zgadka 1450 r Polskij shlyahtich galickij vojskij Yakub Bodzanovskij gerbu Samson u 1546 roci otrimav selo lennim pravom Za dokumentalnimi opisami zgaduyetsya zamok kolis oboronnij Piznishe perebudovanij na palac vin mav bramu iz sklepinnya i levom nad neyu buv otochenij rovom i murom U pislyavoyenni roki vse rozibrano kamin zabrano ploshu rozrivnyano buldozerom Sered starozhiliv zalishilisya lishe spogadi pro garnij panskij palac na hutori Homikivka Selo bulo vlasnistyu polskih magnativ Potockih Kanovskih Koli yihnij velikij mayetok rozpavsya na chastini to odna z nih pochala nalezhati pomishikam Buchackim U Kosovi 1900 r 2497 zhiteliv 1910 2700 1921 2407 1931 2427 zhiteliv 1921 r 459 1931 467 dvoriv Za Avstro Ugorshini diyala 2 klasna shkola z ukrayinskoyu movoyu navchannya pri nij rilnichi kursi za Polshi 5 klasna shkola z polskoyu movoyu navchannya Do OUN nalezhali 15 osib iz sela M Bilous T Zadorozhnij O Skora O Fedoriv ta inshi 20 21 lipnya 1941 r organi NKVS rozstrilyali v misti Umani na Cherkashini v yaznya Chortkivskoyi tyurmi meshkancya Kosova Mihajla Medvidya V UPA voyuvali Stefaniya Teklya Kobilyanska Pilip Lenkiv Ivan Liganchuk Mihajlo Lihij Mikola Pismennij Petro Semciv Yaroslav Shvec Mihajlo Shimkiv ta in Pid chas nimecko radyanskoyi vijni zaginuli abo propali bezvisti u Chervonij armiyi 102 meshkanci sela Semen Andrijchuk nar 1916 Volodimir Bajdukovich nar 1926 Josip Bidoch nar 1900 Luka Bidoch nar 1895 Mihajlo Bilous nar 1906 Volodimir nar 1920 Vsevolod Veligan nar 1916 Silvestr Veligan nar 1922 Ivan Voznij nar 1912 Volodimir Galyas nar 1918 Mikita Golovatij nar 1909 Mihajlo Gradovij nar 1920 Vasil Groshko nar 1910 Ivan Davibida nar 1905 Anton Zharnonij nar 1919 Vladislav Zadorozhnij nar 1919 U nich iz 4 na 5 lipnya 2000 r uragan chastkovo zrujnuvav u seli 520 budivel Z 26 listopada 2020 roku Kosiv nalezhit do Bilobozhnickoyi silskoyi gromadi Religiyacerkva Vvedennya v hram Presvyatoyi Bogorodici PCU 1812 cerkva Vvedennya v hram Presvyatoyi Bogorodici UGKC kostel svyatogo Antoniya 1846 restavrovanij kaplichka Bozhoyi Materi 2002 Pam yatkiU Kosovi roste botanichna pam yatka prirodi yasen zvichajnij ponad 150 200 rokiv visotoyu 30 m Pam yatnikiU 2004 r nasipano simvolichnu mogilu Borcyam za volyu Ukrayini Sporudzheno memorialnij kompleks voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1980 r pam yatnik T Shevchenku 1990 pam yatnik na chest Nezalezhnosti Ukrayini 1992 vstanovleno pam yatni hresti na chest skasuvannya panshini 1898 i poblizu dzherela Bulanka na cvintari ye grobnicya o V Chaplinskogo paroha UGKC ta iniciatora budivnictva 1812 cerkvi Do 50 richchya skasuvannya panshini 1898 I Franko napisav dlya Prosviti knizhku Panshina ta yiyi skasuvannya Oznajomivshis iz cim vidannyam rodina Oleksi Losya z Kosova vstanovila u sadochku bilya shkoli hrest pam yatku znisheno 1952 r vidnovleno 1998 tri figuri Bozhoyi Materi NaselennyaChiselnist naselennya chol 1900 1910 1921 1931 2014 2018 2497 2700 2407 2427 1245 1184Socialna sferaUzdovzh richki ye dzherela kolis davno vona bula povno vodnoyu rozlivalas i zatoplyuvala navkolishnyu dolinu utvoryuyuchi podekudi bagnisti zaplivi Do Drugoyi svitovoyi vijni v Kosovi za techiyeyu Bilogo Potoku zagacheno dva stavki odin na zahidnomu drugij na shidnomu krayu sela de pomishik viroshuvav pidgodovuyuchi ribu Vidpovidno do cogo bulo dva mlini na vodi Pershij sho navproti panskogo dvora ta guralnya zbudovani v 1880 r Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu sporudzheno drugij mlin ta stvoreno drugij stav yaki znisheni v 1914 1920 rokah Filiya tovaristva Prosvita zasnovana 1880 r golova dyak Mihajlo Fedorkiv Pri Prosviti funkcionuvali biblioteka amatorskij dramatichnij gurtok Diyali filiyi tovaristv Lug Sokil Ridna shkola Soyuz Ukrayinok ta inshih 1930 r sporudzheno budinok chitalni Prosviti Filiya tovaristva Lug osoblivo rozvinula diyalnist u 1934 roci golova Vasil Veligan U 1940 r primusovo stvoreno kolgosp yakij vidnoviv diyalnist 1946 roku U 1970 ti rr v Kosovi funkcionuvav kolgosp diyali vid dilennya Silgosptehniki mlin Nini pracyuyut shkola dityachij sadochok Budinok kulturi 1989 biblioteka viddilennya zv yazku ambulatoriya zagalnoyi praktiki ta simejnoyi medicini VAT Kosivska agropromtehnika PAP Lan i Prometej mlin 5 torgovih zakladiv Selo gazifikovane 1997 telefonizovane 2000 Vidomi lyudiNarodilisya Oleksij Bachinskij 1848 1933 svyashenik Mikola Bidochko nar 1926 likar avtor kilkoh pidruchnikiv literator 1947 2010 mecenat i pidpriyemec Ivan Vavrik nar 1937 pidpriyemec zasluzhenij pracivnik sferi poslug Ukrayini literator nar 1933 naukovec TNTU im I Pulyuya nar 1950 farmacevt nini prozhivaye v SShA nar 1957 inzhener gromadskij diyach 1954 2005 likar Petro Melnik 1886 1943 prosvitnickij diyach Kanada naukovec TNTU im I Pulyuya u 1990 r viyihav do Kanadi nar 1922 doktor medichnih nauk bibliograf istorio graf vidavec gromadskij diyach mecenat chlen redak cijnoyi kolegiyi Likarskogo visnika na storinkah yakogo opublikuvav ponad 200 biografichnih narisiv sho zgodom uvijshli do bibliografichnogo dovidnika v 3 h tt Ukrayinski likari Lviv Chikago 1994 2008 chlen redkolegiyi zbirnikiv z istoriyi medicini postijnij avtor ukrayinsko go chasopisu Svoboda SShA nar 1938 likar Anastasiya Rurik 1897 1970 pedagog gromadska diyachka Kanada nar 1978 likar stomatolog nar 1945 hudozhnik yakij rozmalyuvav staru teper perebudovanu ta restavrovanu pravoslavnu cerkvu 1850 1934 odin iz ukrayinskih pershoposelenciv u Kanadi Perebuvali U seli perebuvav 2000 Prezident Ukrayini L Kuchma U Kosovi pohovanij Geroj Radyanskogo Soyuzu Oleksandr Bahtin 1918 1944 zaginuv u s Pilyava na Buchachchini U literaturiMikola Bidochko i Pavlo Pundij vidali knigu Pisanij i nepisanij litopis Kosova Drogobich 2000 GalereyaV yizd u selo Kostel Svyatogo Antoniya Cerkva Vvedennya v hram Presvyatoyi Bogorodici PCU Budinok kulturi Simvolichna mogila Borcyam za volyu Ukrayini Starij mlin StadionPrimitki Arhiv originalu za 23 serpnya 2018 Procitovano 4 sichnya 2019 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2021 Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno Wydawnicze 1899 Cz 1 T 1 S 321 pol Gabruskij L Na Chortkivshini OTG proveli svoyi pershi sesiyi Golos narodu 2020 49 3 grudnya S 2 Zhittya gromad Ob yednavchij sobor zakripiv nezalezhnist vid kerovanoyi Rosiyeyu cerkvi Die Presse Ukrinform 2018 17 grudnya LiteraturaBojko V Uniyat V Fedechko M Kosiv Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 3 M Sh S 480 481 ISBN 978 966 457 246 7 Bidochko M Pundij P Pisanij i nepisanij litopis Kosova 2000 Sloyik B Chorpita Ya Kosiv Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 190 ISBN 966 528 199 2 PosilannyaPortal Ternopilshina