Ку́тище — село в Україні, у Тлумацькій міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області, розташоване над р. Дністер.
село Кутище | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Івано-Франківський район |
Громада | Тлумацька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA26040350200062892 |
Основні дані | |
Населення | близько 1300 |
Площа | 11,765 км² |
Густота населення | 96,64 осіб/км² |
Поштовий індекс | 78020 |
Телефонний код | +380 03479 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°54′28″ пн. ш. 25°07′09″ сх. д. / 48.90778° пн. ш. 25.11917° сх. д.Координати: 48°54′28″ пн. ш. 25°07′09″ сх. д. / 48.90778° пн. ш. 25.11917° сх. д. |
Водойми | річки: Дністер, Вікнянка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 78000, Івано-Франківська обл., Івано-Франківського р-н, м. Тлумач, вул. Івана Макуха, 12 |
Карта | |
Кутище | |
Кутище | |
Мапа | |
Назва
До 1946 р. назва села — Кутиська(пол. Kutyska).
7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Кутиська Тлумацького району перейменовано на село Кутище і Кутиківську сільську раду — на Кутищенська.
Розташування
Село, затиснуте з двох боків Лисою Горою та Грабичанкою, утворює своєрідний кут — звідси й назва.
Географія
Село Кутище розташоване між гірськими каньйонами, покритими мішаними лісами, які простягаються із Заходу на Схід до річки Дністер. Внаслідок цього, село обмеженне з Півдня та Півночі і тягнеться двома вулицями довжиною чотири кілометри. Східна частина села впритул доходить до р. Дністер, що спричиняє підтопленню цих господарств під час повеней. Невеликий потік, що бере свій початок у селі Вікняни, розділяє село вздовж на дві частини.
Природна трав'яниста рослинність збереглася на сіножатях, пасовищах, а також у заплавах річок - це жовтець язиколистий, цикута отруйна, глечики жовті, рідкісний вид папороті - щитник Роберта, валеріана висока, віхалка гілляста, холодок тонколистий, буквиця лікарська, головатень, бородач звичайний, пирій повзучий, шавлія кільчаста, самосил гайовий, горицвіт, ковила волосиста. У лісах і полях Придністров'я поширені такі тварини: вепр, сарна, борсук, заєць сірий, лисиця, куниця, тхір, ласка, ховрах, хом'як, сіра полівка, їжак, вивірка. На берегах річок, лісів, лук поширені такі птахи: горлиця, чайка, лелека біла і чорна, чапля, трясогузка біла, куріпка сіра, сорока, сова сіра та вухата, горобець, синиця, сойка, дятел, яструб, одуд, ластівки, стрижі. У р. Дністер водиться близько сорока видів риб - це сом, підуст, лин, щука, карась, короп, окунь, лящ, головень, червонопірка, верхоплавка… На луках, полях можна зустріти плазунів : ящірку прудку, вужів, гадюк, жабу трав'яну, ропуху сіру, а біля річок черепаху болотну. На території населеного пункту і за його межами зустрічаються корисні копалини осадового походження. Переважаючим видом викопної сировини є будівельні матеріали: вапняки, глина, пісок, сірий камінь, гравій.
Історія
На околицях знайшли знаряддя праці пізнього палеоліту, хоча перша письмова згадка про село належить до 1419, 10 липня. Але в дійсності село було засноване значно раніше в XII - XIII ст., в час найвищого культурного розквіту Галицького князівства, за князювання Ярослава Осмомисла (1152-1187 рр.). Треба вважати, що в цей час було засноване і село Кутиска. Тут жили князівські люди і несли митну службу, оформляли торгові справи княжого двору. Тут жили також риболови та гончарі. Річка Дністер служила вигідним джерелом сполучення, про це свідчать прізвища Перевізники, які збереглись до наших часів. Археологічними експедиціями, які проводили розкопки на території Тлумаччини у 1974 та 1982 роках в с. Кутище, урочище Могилиця, були знайдені знаряддя праці пізнього палеоліту, а це засвідчує, що первісні люди проживали тут 20-15 тисяч років тому. Це були племена, які займалися риболовством, полюванням, збиральництвом, а також виготовленням примітивних крем`яних знарядь праці. В урочищі Кам`яна були знайдені кам`яні знаряддя праці первісних людей: гостроконечники, скребці, жорна - кам`яна куля діаметром 60-70 мм, зерно розсипали на великому камені, а цією кулею натискаючи руками, подрібнювали зерно, також куля служила для оборони і полювання, кам`яна сокира (свердлена) – бронзова доба, а також черепки посуду. Із археологічних даних первісне заселення Покутського краю відбулося в середньому палеоліті. У 1962 р. М. Клапчуком, а пізніше й іншими дослідниками у Тлумацькому районі були виділені нові мезолітичні комплекси серед матеріалів пам’ятки Кутище ІІ (Могилиця), Кутище III (Оборище).
У 1987 р. Б. Василенко здійснював обстеження і відкривав мезолітичні пам’ятки у всіх районах Галицько-Городенківського Придністров’я.
В Кутищах експедицією Б.Василенка були обстежені поселення Кутище ІІ (Могилиця) і Кутище III (Оборище). Відкриті поселення Кутище V (Оборище), Кутище VI (Оборище), Кутище XI (Видниця), Кутище XII (Видниця), Кутище XIV (Лиса Гора), Кутище XVII (Гунище)
Археологічні розкопки які були проведені на території Кутищ.
- Курганний могильник Кутище І ранньої залізної доби,західноподільська група, східна окраїна села, урочище Гетьманські Поля, ромір – 200 на 200 метрів. Виявив Клапчук М. в 1973 році.
- Поселення Кутище ІІ пізнього палеоліту, мезоліту, східна окраїна села, урочище Могилиця, розмір – 600 на 300 метрів. Виявив Клапчук М. в 1973 році Обстежив Василенко Б. в 1987 році.
- Поселення Кутище III пізнього палеоліту, мезоліту, 0,5 кілометрів на захід від села, урочище Оборище. Виявив Клапчук М. в 1973 році Обстежив Василенко Б. в 1987 році.
- Поселення Кутище IV трипільської культури, один кілометр на південний схід від села, урочище Оборище.виявив Б.Василенко в 1987 році.
- Поселення Кутище V мезоліту, 0,8 кілометрів на південний схід від села, урочище Оборище. виявив Б.Василенко в 1987 році.
- Поселення Кутище VI мезоліту, 1,2 кілометра на південний схід від села, урочище Оборище. виявив Б.Василенко 1987 році.
- Поселення Кутище VII пізнього палеоліту, 0,7 кілометрів на південний схід від села, урочище Оборище. виявив Б.Василенко в 1987 році.
- Поселення Кутище VIII трипільської культури, 0,9 кілометрів на південь від села, урочище Оборище., виявив Б.Василенко в 1987 році.
- Поселення Кутище IX голіградської культури фракійського гальштату, східна окраїна села, садиба П.Ткачука, виявив Б.Василенко в 1987 році.
- Поселення Кутище Х пізнього палеоліту, 0,2 кілометра на північ від села, урочище Видниця, розмір- 150 на 100 метрів, виявив Б.Василенко в 1987 році.
- Поселення Кутище XI мезоліту, 0,3 кілометра на північний захід від села, урочище Видниця, розмір 100 на 100 метрів, виявив Б.Василенко в 1987 році.
- Поселення Кутище XII мезоліту, 0,5 кілометрів на північний захід від села, урочище Видниця, розмір – 100 на 50 метрів, виявив Б.Василенко в 1987 році.
- Поселення Кутище XIII пізнього палеоліту, 0,3 кілометра на північний схід від села, урочиещ Лиса Гора, розмір – 100 на 50 метрів, виявив Б.Василенко в 1987 році.
- Поселення Кутище XIV мезоліту, 0,15 кілометрів на північ від села, урочище Лиса Гора, розмір – 100 на 150 метрів, виявив Б.Василенко в 1987 році.
- Поселення Кутище XV підкарпатської культури шнурової кераміки, 0,5 кілометрів на південний схід від села, урочище Філізівка, розмір – 150 на 100 метрів, виявив Б.Василенко в 1987 році.
- Поселення Кутище XVI пізнього палеоліту, південна окраїна села, урочище Гунище, розмір – 200 на 100 метрів, виявив Б.Василенко в 1987 році.
- Поселення Кутище XVII мезоліту, південна окраїна села, урочище Гунище, розмір – 500 на 100 метрів, виявив Б.Василенко в 1987 році.
- Поселення Кутище XVIII голіградської культури фракійського гальштату, 2,5 кілометрів на південь від села, урочище Сафатове, розмір – 300 на 100 метрів, виявив Б.Василенко в 1987 році.
- Поселення Кутище XIX пізнього палеоліту, трипільської культури, 3,5 кілометрів на південний схід від села, урочище Дудин, розмір – 200 на 100 метрів, виявив Б.Василенко в 1987 році.
- Поселення Кутище XX трипільської кульутри, 3 кілометри на південний схід від села, урочище Дудин, розмір – 400 на 100 метрів, виявив Б.Василенко в 1987 році.
- Поселення Кутище XXI пізнього палеоліту, трипільської культури, 0,2 кілометри на південний захід від села, урочище За Олесієвим, розмір – 100 на 100 метрів, виявив Б.Василенко в 1987 році.
- Поселення Кутище XXII культури лінійно-стрічкової кераміки, трипільської культури, західна окраїна села, урочище Бублева, розмір – 150 на 100 метрів, виявив Б.Василенко в 1987 році.
- Поселення Кутище XXIII пізнього палеоліту, голіградської культури фракійського гальштату, чотири кілометри на південь від села, урочище Під Городище, розмір – 120 на 80 метрів, виявив Б.Василенко в 1987 році.
В 16-му столітті покутяни, в тому числі і жителі с. Кутище, терпіли від нападів татарських орд. Літом 1594 року на галицькі села напала орда кримських татар, які спалили село, забирали у полон багато людей, свідком цих подій був Дністер, острів Страчинець, гора Видниця. Турки і татари не давали людям спокою, їх вабила врожайна земля, роботящі люди, яких можна було забрати в полон. жителі Кутищ тікали та переховувалися від татар в лісах та інших недоступних місцевостях. В легенді про виникнення села розповідається: «Давним-давно, багато років тому, вся долина була залита водою, яка глибокими ярами збігала з полів, з горбів, а вже потім впадала у Дністер. Минали роки. Джерела, які наповнювали долину водою, повисихали, а долина зазеленіла пишними травами. Прийшли у квітучу долину люди, які облюбували собі місце над Дністром, і побудували собі оселі. Стали жити, бо для життя було все: вода, родюча земля, ліс, затишок. Гори захищали від вітрів, родюча земля годувала, ріка була багата на рибу, ліси на звіра. Здавлося, що долину, крім ясного сонечка, не бачив ніхто. Та ворог ходив усюди, не обминув долину над Дністром. Коли турки нападали на село зненацька, після них залишались руїни, хто не підкорювався-вбивали, а молодих, здорових, вродливих забирали в полон.
Жителі села, щоб зберегти життя та майно, на високій горі виставляли варту, день і ніч вартували, змінюючи один одного. Турки приходили із-за Дністра, вартовий побачивши чужинців ще далеко від села, запалював на вежі вогонь - це був знак тривоги. Побачивши його, люди втікали в ліси, яри. Було кілька великих глибоких ровів, один з них,що знаходився тоді на околиці села, був широкий і глибокий, у ньому найбільше ховались люди. Втікаючи до безпечного місця, казали один одному: «Тікаймо в кут». Кут-це місце між двома горбами,що має форму кута, від цього, як стверджують старожили, пішла назва села Кутище».
Інша легенда в якій згадуються татари говорить: «Посеред Дністра-острівець - Страченець. Густий верболіз покрив його, а поміж того верболізу кущики порічок. Звітки вони тут? Чого така дивна назва Страченець? Давно то було, коли турки не давали спокою, приходили у квітучу долину, палили будинки, вбивали людей, забирали у полон. Та були непокірні, сміливі та вперті.
Багатьох молодих дівчат вбили турки на острівці, залишили їх мертві тіла між густими лозами, лише сонце сумно поглядало на ці звірства. Так робили вороги не один раз. І знали живі де шукати вбитих. Багато років минуло з того часу. Та лихо забути не можна. Видно не була забута ця подія і Богом. І Дністер легко обмивав своїми водами острівець, щоб не порушувати його тишу. Виросли на острівці порічки. Ніхто їх не садив, а звідки вони взялися тут? Кажуть, що то, напевно, з крові молодої виросли вони, щоб нагадувати про їх життя. І назвали острівець Страченець. І з тих пір відлунює пам’ять про страшні події тих часів.»
Ще з розповідей старожилів дізнаємося, що була велика страта жителів села які тікали від татар в місцевість, яку зараз називають Довгий кут, де зараз все поросло густими лозами і по ночам чути моторошні звуки, що ніби нагадують про ті жорстокі часи.
СЕЛО В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ
На початку війни в селі оголосили обов’язкову загальну мобілізацію. Першими із села Кутище були мобілізовані: Андрусяк Іван Якович, Божумінський Василь Євгенович, Бурлак Дмитро Олексійович, Гарасимчук Дмитро Йосипович, Дудяк Василь Миколайович, Луцик Василь Миколайович, Матіїшин Микола Дмитрович та інші. Німецькі війська захопили Тлумач на початку липня 1941 року, завдяки мобільним моторизованим частинам, німецькі війська стрімко просувалися на схід, і невдовзі досягли м. Тернополя. Постійно продовжувались нальоти ворожої авіації, радянська армія відступала. 7-го серпня 1941 року всю владу на Станіславщині захопили фашисти. Деякі селяни вважали німців визволителями від «совіцької влади». В той час багато жителів було насильно вивезено до Німеччини.
Люди, які були вивезені до Німеччини:
1. Костів Михайло Маркович
2. Бурлак Марія Степанівна
3. Дудяк Юстина Михайлівна
4. Козак Ганна Михайлівна
5. Замулінський Михайло Васильвич
6. Терлецький Іван
7. Кузишин Василь Миколайович
8. Кузишин Варвара
9. Павлюк Михайло Миколайович
10. Красняк Олена
11. Павлюк Василь Микитович
12. Кудерський Іван Васильович
Велика кількість жителів с. Кутиська вступили до лав Радянської Армії, багато з них не повернулися додому, полягли на землях Угорщини, Польщі, Німеччини.
ЗАГИНУЛИ ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ У ЛАВАХ РАДЯНСЬКОЇ АРМІЇ
(01. 09. 1939р. -- 02. 09. 1945р.)
1. Андрусяк Іван Якович
2. Андрусяк Михайло
3. Божумінський Василь Євгенович
4. Бурлак Дмитро Антонович
5. Бурлак Дмитро Олексійович
6. Бурлак Микола Дмитрович
7. Бурлак Михайло Федорович
8. Гарасимчук Дмитро Йосипович
9. Головатий Дмитро Дмитрович
10. Гурик Михайло Семенович
11. Довган Іван Максимович
12. Дудяк Василь Миколайович
13. Дудяк Василь Олексійович
14. Дудяк Дмитро Тимофійович
15. Дудяк Микола Васильович
16. Дудяк Михайло Дмитрович
17. Дудяк Михайло Васильович
18. Замолінський Михайло Дмитрович
19. Зьола Мартин Михайлович
20. Ковальчук Михайло Іванович
21. Козак Дмитро Олексійович
22. Костів Іван Дмитрович
23. Красняк Іван Дмитрович
24. Красняк Іван Миколайович
25. Ленчук Григорій Прокопович
26. Луцик Василь Миколайович
27. Луцик Михайло Антонович
28. Лясів Павло Якимович.
29. Матіїшин Василь Юрійович
30. Матіїшин Микола Дмитрович
З багатьма високими нагородами до села повернулися Налисник М.І., Дудяк В.І., Бурлак Т.М., Рудик І.К., Дудяк М. Т., Глиняний Ф.Д., Стефанків Б. Й., Богайчук І. Д., Довган І.В., Сластьон- Бурлак Анастасія Василівна і інші. Кутище було визволено від німців 27 серпня 1944 року.
СЕЛО КОЛГОСПНЕ
У 1939 році після встановлення в селі радянської влади, було організовано сільськогосподарську артіль ім. Чапаєва. На початку липня 1941 року село Кутиська окупували німці, які запровадили окупаційний режим. Колгоспна садиба була перетворена на фільварок, так зване воєнізоване господарство «Лігеншафт». Люди у господарстві змушені були орати, сіяти, збирати урожай і здавати його німцям. Кожне господарство було обкладене податком - «контингентом», кожний селянин повинен щороку здавати на потреби Рейху половину зерна, а м’яса пропорційно до розміру господарства, 500 л молока від однієї корови, а також 300 штук яєць. Тварини (корови, телята, кози, вівці, свині), були на обліку і закульчиковані. Без дозволу влади продавати, забивати тварин для своїх потреб було заборонено. За нездачу контингенту була оголошена кара смерті. У 1941році через велику повінь, більшість селянських посівів загинуло, у селі почався голод.
Перша спроба створення колгоспу у нашому селі була в вересні 1945 року «до села Кутиська Товмацького р-ну приїхало 15 большевиків провіряти здачу контингенту, причому наказали здати і тим господарам, які були звільнені, бо в противному разі будуть вивезені на Сибір, як вороги Радянського Союзу».
У звіті окружного проводу ОУН є згадка про створення першого колгоспу в 1946 році на теренах нашого села в якій говориться що:«На теренах Товмацького р-ну під терором змушено зорганізувати перший колгосп в с. Кутиська. Колгосп цей об’єднує 37 господарств. В радянській пресі подано, що колгосп має 214 га землі, має 6 коней, 3 вози та 3 плуги та інший реманент. Працездатних 62 особи. В перших днях існування колгоспу, повстанці зліквідували голову колгоспу і голову с/ради, як більшевицьких вислужників. Селяни поки що возять хліб з поля додому, а колективну роботу відложили на осінь».
Селяни не хотіли вступати до колгоспу, і віддавати туди всі свої нажитки. Тому радянська влада постійно проводила агітацію щодо вступу у колгосп, про що і говорить нам наступний документ «До села Кутиськ Товмацького р-ну приїхало авто більшевиків і нач. [ро] мвдШептекін. Робили мітинг в справі здачі контингенту. На мітингу говорили про колгоспи та радгоспи, яка є різниця між колгоспами, і радгоспними господарствами. При тому моцно вихвалювали заможне життя в колгоспі. Та однак коли прийшлося підписувати заяви до колгоспу, селяни потихеньки повтікали».
У звіті надрайонного проводу ОУН Товмаччини (Тлумаччини) за серпень і верерень 1948 року згадується що, «по колгоспах большевики звозили хліб на “спільний тік”. Перемолочене збіжжя забирали до району. Не залишаючи нічого в колгоспному магазині, говорили, що тому, щоб “бандьори”не спалили. За трудодні казали, що будуть виплачувати ячменем. Так поступили в колгоспах сс. Олеша, Слобідка, Кутиська Товмацького р-ну. Є випадки, що колгоспники ходять за прошеним хлібом, як сс. Кутиська і БуківнаТовмацького р-ну.Останні не хотіли йти робити на колгоспне поле і коли збіжжя вже доходило, тоді дозволено його збирати кожному зокрема.
По зборі наложено 1 га 6 ц. збіжжя здати для держави. Після такої здачі контингенту, колгоспникові нічого не залишилось.Щоб виконати понад плян хлібоздачу, большевики прямо грабують населення. Коли селяни за так короткий строк наложеного контингенту не в силі здати, большевики заїздять до таких селян фірою і забирають збіжжя на т.зв. “спільний тік”. Обмолочене збіжжя відставлювано на заготівельний пункт. Були випадки, що забирали відразу із поля».
У 1946 році на території с. Кутище було організовано колгосп ім. Чапаєва. Сталінська влада продовжувала викачувати хліб з колгоспів довоєнними методами, хоча посуха навесні і влітку 1946 року привела до неврожаю. Зимою в селі розгулявся голод, особливо страждали діти, багато людей повмирало. У колгоспі людям не платили нічого, доводилось пра-цювати задарма, за трудодень. Кожна садиба селянина була обкладена податками: за хату, за тварин, за кожне дерево у саду, людям доводилось вирізувати дерева, щоб не платити податок. Селяни були безправною робочою силою. За торбинку крадених колосків жителька села Нижник Марта Остафіївна потрапила на два роки до в`язниці. У 1959 році, за рекомендацією районної влади колгосп ім.. Чапаєва с. Кутище був об’єднаний з Вікнянським у колгосп «Україна», - головою був Качорак В.М. В той час оплата за трудодень становила - 1,27 кг зерна та 2,08 крб. для селян та 1,81 кг зерна і 5,87 крб. для механізаторів. В січні 1963 року на звітних зборах колгоспників за рекомендацією райкому партії головою колгоспу обрали Смижука Онуфрія Михайловича. У 1964-1965рр. роз`єднано колективне господарство і створено нове господарство «Зоря». В 1972 році під тиском районної влади було об’єднання колгоспів сіл Кутище і Вікнян і перейменовано на колгосп ім. Ілліча, голова -Смижук Онуфрій Михайлович, який ще до об’єднання колгоспів на початку 70-х розпочав будову склозаводу в с. Кутище. Завершення будівництва і випуск першої скляної посуди відбулося в об’єднанім колгоспі. За 1974 рік завод випустив валової продукції на суму 593 448 крб., з яких реалізовано скляної посуди на суму 580 318 крб., прибуток становив 159 267 крб. При об’єднанні колгосп «Ілліча» мав 2802 га сільськогосподарських угідь : - 1580 га ріллі, 24 га сіножатей, 486 га пасовищ та 97,8 га лісів, також було розвинуте тваринництво, на фермах налічувалось 430 корів, 45 телиць, 576 молодняка великої рогатої худоби, 1468 овець, 65 свиней, 66 коней та 18 лошат. Річний надій на одну журажну корову становив - 2370 кг, а здано на м’ясо великої рогатої худоби - 945 ц. Колгосп спеціалізувався на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків, овочів, тютюну, картоплі, кукурудзи. Середня урожайність була такою: зернових - 21 ц/га, цукрових буряків - 297 ц/га, овочів - 266 ц/га, картоплі - 120 ц/га, кукурудзи на зерно - 158 ц/га.
В 1974 році почалось розширення склозаводу, Смижуку О.М. було важко керувати у колгоспі і на заводі, і він відмовився від посади голови колгоспу, а залишається директором склозаводу, колгосп очолив Одуд Ярослав Олексійович з 1974 - 1979 рр. Його замінив Ткачук Михайло Миколайович, який працював головою господарства до 1982 року, але за погодженням з райкомом партії Смижук О.М. перевів Ткачука М.М. на склозавод своїм заступником, а головою колгоспу назначають Сідлярчука Бориса Петровича, який пропрацював до 1989 року. У 1989 році знову повертається головою колгоспу Одуд Ярослав Олексійович, який пропрацював до 16. 12. 1991 року - колгосп Ілліча.
У 1991 році, коли була своя Незалежна Самостійна Держава, Верховна Рада України прийняла Закон «Про колективні сільгосппідприємства», і в 1995 році відповідно до Указу Президента розпочалося паювання землі, селянам видали на руки земельні та майнові сертифікати. 1991 року з ініціативи селян стали роз’єднуватися колгоспи, і в кожному селі почали створюватися свої спілки селян, у Кутищах утворилась спілка селян «Злагода», - голова Перевізник Іван Іванович з 17.12.1991р. по 15. 03. 1996 р., а у Вікнянах - спілка селян «Нива». Сільськогосподарська залишилась в межах села,а все колгоспне майно було розділено так : с/с «Злагода» одержала 52,7%, с/с «Нива» - 47,3 %.
Наступним головою колгоспу стає агроном колгоспу Катеринюк Іван Васильович з 1996 – 1999 рік.
У 1999 році указом Президента почалося розформування колективних сільгосппідприємств та створення фермерських та одноосібних господарств. 30.09.1999 року в зв’язку із реорганізацією спілки утворено агрофірму ім. О. Смижука, якою керує Соловій Микола Петрович, а виконувачем обов’язків Дудяк Іван Васильович з 2000 – 2002 рік.
01.06.2004 р. утворюється ТЗОВ «Склозавод ім.. Смижука ».
2007 р. - АСКО «Аграр».
Голови колгоспу
- Шолоп Василь Федорович - 1948 - 1956
- Бурлак Дмитро Якович - 1956-1959
- Качорак В.М. – 1959 – 1961
- Нижник Василь Іванович – 1961 - 1962
- Смижук Онуфрій Михайлович - 1963-1968
- Романюк Іван Васильович – 1968 – 1969
- Смижук Онуфрій Михайлович – 1970 - 1974
- Одуд Ярослав Олексійович - 1974 - 1979
- Ткачук Іван Миколайович - 1979 - 1982
- Сідлярчук Борис Петрович - 1982 - 1989
- Одуд Ярослав Олексійович - 1989 - 1991
- Перевізник Іван Іванович - 1991 - 1996
- Гарасимчук Іван Іванович – з березня 1996 по листопад 1996
- Катеринюк Іван васильович - 1996 - 1999
30.09. 1999 р. - в зв’язку із реорганізацією спілки, утворено агрофірму ім. О. Смижука - Соловій Микола Петрович, в/о голови - Дудяк Іван Васильович
В 1437 році шляхтич судився в галицькому суді проти Фрола з Вістря.
У XVIII столітті було кілька співвласників. Один з них — Хлібович — викупив в інших їх частки, заклав фільварок Хлібівка.
У селі збереглася [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] дерев'яна церква Різдва святого Івана Хрестителя 1802.
У 1934—1939 рр. село входило до об'єднаної сільської ґміни Ніжнюв Тлумацького повіту.
У 1939 році в селі проживало 2 360 мешканців, з них 2 155 українців-грекокатоликів, 190 українців-римокатоликів і 15 поляків
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Тлумацької міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тлумацького району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району.
Склозавод
Журналісти починали свої кореспонденції: «Під горою височать труби Кутищенського склозаводу…», а починалося все так… Зимою 1963 року, як згадує Ткачук Іван Миколайович, на звітно-виборних зборах колгоспників, представили і обрали головою колгоспу Смижука Онуфрія Михайловича (08.12.1912-10.10.1988), родом з с. Черемхів Коломийського району Івано-Франківської області, а до того працював начальником Снятинського харчокомбінату. Збори проходили в приміщенні конюшні. В своєму виступі Онуфрій Михайлович сказав: «Наступні звітно-виборні колгоспні збори проходитимуть у новому клубі». Його слово не розійшлося з ділом. В 1965 році збори проходили в новозбудованому клубі с. Кутище, який згодом перейменовано в Народний дім.
Риси характеру Онуфрія Михайловича були такі: вимогливий до себе і так само й до підлеглих, не любив п`яниць, злодіїв і тих людей, які казали, що я незнаю як, але не так. Керівник повинен бути серед працюючих, а не сидіти в кабінеті, любив повторювати він.
За 25 років під його керівництвом побудовано господарські будівлі та будівлі соціально- культурного призначення - це Народний дім, склозавод з адмінбудинком, теплицю на території склозаводу, лікарську амбулаторію, контору колгоспу (тепер музей історії села), торговельний комплекс, а також новобудови в с.Вікняни - школа, Народний дім, магазин, тракторну бригаду, а також газифікація двох сіл.
На початку 1970-х років за ініціативи тодішнього голови колгоспу Онуфрія Михайловича Смижука, пізніше директора склозаводу на території с. Кутище було збудовано склозавод, єдиний в Івано-Франківській області, на якому працювало 120 молодих людей. У 1973 році в с. Кутище було запалено факел природного газу, а в 1975 році було проведено газифікацію двох сіл Кутище та Вікняни- перші села в Тлумацькому районі.
На заводі було два цехи: піч № 1-велика піч, біля якої працювало чотири зміни, перша з 6.00-14.00 год., друга з 14.00-22.00 год., третя з 22.00-6.00 год.-четверта вихідна. Кожна зміна складалася із чотирьох бригад, у бригаді три чоловіка (баночник, видувальник, обробник), всього біля печі було 12 чоловік, також був майстер зміни,а також контролер (браківщиця)-всього 15 чоловік.
Вшанування пам’яті Смижука Онуфрія Михайловича
За великий вклад у розвиток села кутищенці вшанували Онуфрія Михайловича встановленням пам’ятника в центрі села.
Відкриття пам'ятника відбулося на свято Покрови 14 жовтня 2014 року., у день, від якого бере відлік найбільш героїчна доба в історії України – створення УПА.
Постанова про відкриття пам'ятника була прийнята на сесії Кутищенської сільської ради до 100-річчя від дня народження О.М.Смижука для того, щоб вшанувати цим його велич, відданість громаді та великий вклад у розбудову нашого села.
Після святкового богослужіння процесія громади церкви Різдва святого Івана Хрестителя с.Кутище та громади церкви Різдва Пречистої Діви Марії з хоругвами, духовними отцями Романом Коржинським та Романом Козаком вирушили до місця встановлення пам’ятника для його освячення та відкриття.
На відкритті були присутні: Ткачук Корнелія Онуфріївна – дочка, Ткачук Ігор Григорович – онук з правнуками, Дмитрук Дмитро Федорович – двоюрідний брат, Смижук Євген Миколайович – рідний племінник і його дружина Анастасія Василівна, Бабійчук Марія Миколаївна – рідна племінниця з чоловіком, Дмитрук Ольга Іванівна – дружина двоюрідного брата, Рифляк Євген Зеновійович – племінник, Романюк Анна Василівна – племінниця, а також кандидати в депутати до ВР України Кіндій Василь та Михайло Довбенко, Сергій Басараб – радник голови обласної державної адміністрації.
На відкритті виступили сільський голова Б.І.Налисник, який запросив до слова М.М.Ткачука, прозвучала пісня «Пам'яті Смижука», слова якої написала Ганна Глушко, музика І.Танчака, виконав А.Голубчак, а також пісня «Моє Кутище» у виконанні Семенків Марти та Головатої Галини (сл.. З.Гаврилів, муз. Ю.Федорак).
Функціонує народний музей історії склозаводу та села Кутище. Народний краєзнавчий музей (посів II місце на огляді-конкурсі музеїв історії населених пунктів області — 2015)
Музей історії села
Музей в селі Кутище було засновано в 1983 році з ініціативи директора склозаводу О.М.Смижука на території склозаводу. Музей створював відомий журналіст, письменник Василь Лесів родом з с. Колінці. Йому допомагали збирати матеріал Бурлак Д. Я., Недільчак Г.Г., жителі села, а також і сам Смижук О.М. сідав на воза і допомагав привозити старовинні речі. Оформляли і впорядковували матеріал Красняк Михайло Володимирович, Пшеничний Ярослав Михайлович, Пона Йосип Васильович. В експозиції були фрагменти історії сіл Кутище та Вікняни, фрагмент хати, ремесла села, історія Тлумаччини, вироби, нагороди і фотографії працівників склозаводу. Музей на склозаводі проіснував до 1990 року.
Краєзнавчий музей с. Кутище знову було відкрито 12 липня 2009 року.Постановою колегії Управління культури національностей та релігій Івано-Франківської державної адміністрації присвоєно звання «Народний» краєзнавчому музею с. Кутище Тлумацького району від 22. 12. 2012 року.
В даний час в музеї є такі експозиції:
- історія села і школи;
- люди села;
- жила кімната кінця 19—поч.20 століття;
- ремесла;
- ткацтво;
- історія склозаводу;
- сакральне мистецтво;
- виставковий зал.
В кімнаті «Історія села і школи» зібрано матеріал про заснування села, школи, (фотографії, документальні матеріали), костюми місцевого різдвяного вертепу, трофеї громадянської, другої світової і війни на сході країни (АТО).
В кімнаті «Люди села» зібрано матеріал про людей, які зробили вагомий внесок у розвиток і розбудову села. В кімнаті кінця 19 – поч. 20 століття можна побачити макет печі характерний для с. Кутище, постіль, стіл, жердку для одягу, скриню, діжу, посуд, хатній інвентар.За час існування музею в новому приміщенні, проводились такі заходи : екскурсії, семінари, зустрічі з майстрами живопису, графіки, фотографії, декоративно-прикладного мистецтва. Були проведені такі виставки : персональна виставка члена Спілки художників України, жителя с. Кутище Романюка Івана Васильовича - 10. 07. 2009 року. На виставці було представлено -14 робіт, на яких пейзажі Карпатських гір ; з 08.07 по 08.11.2009 року проходила виставка плакатів «Про Українську Повстанську Армію», з архівів СБУ ; 19. 02. 2010 року виставка банерів «Голодомор 1932-1933рр.; 18.05.2011 року відкрилась персональна виставка члена Спілки художників України Богдана Бринського, на виставці було представлено 30-ть живописних робіт.
Освіта
Основні дати пов`язані з школою в с. Кутище:
1816 р.-згадується в церковних довідниках-шематизмах, як парафіяльна
1852 р.- отримала статус державної
1896 р.-школа однокласна, одномовна (польська)
1900-1920 рр.-однокласна, двомовна (українська, польська)
1927 р. -школа двокласна
1939 р. -початкова
1941- 1944рр. -під час німецької окупації, школа не працювала
1944 р.-початкова
1948-1960 рр.-семирічна
1960 р.- восьмирічна
1989 р.-середня школа
1993 р.- ЗОШ I-III ст. «Материнська школа»
2014 р. – навчально-виховний комплекс (ЗОШ 1-3 ступенів - ДНЗ)
Перша писемна згадка про функціювання школи в с. Кутище припадає на 1816 р., про що вказується в церковних довідниках - шематизмах, як парафіяльна, однокласна, навчалися діти польською мовою, вона була на повному утримуванні парафіян. Такі школи називали дяківськими або народними. У 1836 році у школі працював учитель Еміль Владичин, який мав усього один рік педагогічного стажу. Його річна плата становила 131 флорин і 25 крейцарів, держава забезпечувала його 2 м кубічних дров. На той час до школи ходив 41 учень.
Громада села, сподіваючись на підтримку держави в галузі освіти, звертається до Ради народних шкіл у м. Львові з проханням надати школі статусу державної. Це прохання після деякого зволікання було задоволено і статус державної, школа отримала 6 лютого 1852 року. У 1858 році вчителя не було, тому діти школу не відвідували. На той час в селі було 49 хлопчиків та 36 дівчаток шкільного віку. З 1896 року школа була однокласною, одномовною. Хто був першим вчителем - невідомо. Чисельність населення в 1896 році сягала до 1808 осіб.
На основі архівних матеріалів, у 1900-1920 роках в селі існувала однокласна, двомовна школа, в якій навчалося 35 учнів. Приміщення школи знаходилося біля старої церкви, недалеко панського фільварку, дітей навчала вчителька Ядвіга Острозька, яка жила при школі, а в 1927 р. школа стала двокласною, двомовною, дітей навчали польською та українськими мовами, Ядвіга Острозька подовжувала навчати дітей. Але з невідомих причин, у 1928 р. вона виїхала із села за межі району.
До школи ходили осінню та навесні, відвідування було погане тому, що батьки залучали своїх дітей до домашніх робіт, а зимою в багатьох не було зимового взуття та одежі. У 1928 році дітей почав навчати місцевий дяк Густав Тарновський. У 1930 році до школи прийшли працювати Юзефа Чехович та Ванда Лівандовська. Під школу було виділено двокласне приміщення в центрі села біля католицького костьолу. Ким було побудовано це приміщення і коли, старожили не пам`ятають, скоріше всього це було колишнє приміщення корчми, під час будівництва нової школи воно було зруйноване (1974 р.).
У 1931-1932 рр. у школі вивчали релігію, польську та українську мови, арифметику, географію, історію (фонд 292, справа 307, с.15). У 1934-1939рр. село входило до об`єднаної сільської гміни Ніжнюв Тлумацького повіту. У 1939 р. в селі проживало 2360 мешканців, з них 2155 українців-католиків, 190 українців-римокатоликів і 15 поляків. З приходом більшовиків у 1939 році школа стала початковою, дітей навчали Яськів Дуся Маркіянівна та Проць Микола Якович. Під час німецької окупації школа не працювала. У приміщенні школи німці зруйнували стіну, яка розділяла шкільне приміщення на два класи і зробили в ньому клуб. (Із спогадів Бурлака Дмитра Яковича).
Після визволення села від німецьких окупантів, школа знову стала початковою, дітей навчала Жилава Стефанія Володимирівна, яка і завідувала школою.
У 1945 році до школи прийшов працювати Бурлак Дмитро Якович, який навчав дітей у початковій школі. Скільки учнів навчалося в школі в 1946 році - невідомо, в 1947 році - 17 учнів, в 1948 році переведено до 5 класу – 20 учнів.
У 1947 році завідувачем школи став Бурлак Дмитро Якович. Із східної України (Чернігівщина), були направлені на роботу в с. Кутище, випускниці Прилуцького педучилища, фронтовики -Сластьон Анастасія Василівна та Пальоха Марія Леонтіївна.
Сластьон-Бурлак Анастасія Василівна - учасник другої світової війни, призвана у діючу армію у 1943 році, пройшла бойовий шлях від містечка Ніжин Чернігівської області до м. Варшави (Польща), виконуючи обов’язки радиста зенітної батареї, була демобілізована у зв’язку з контузією у бою. Сластьон-Бурлак Анастасія Василівна пропрацювала у Кутищенській школі до 1979 року, нагороджена Почесними грамотами районного та обласного відділу освіти, Почесною грамотою Міністерства освіти УРСР.
У 1949 році в школі працюють такі вчителі: Гуцул Ганна Дмитрівна – вчитель української мови, Сухоребра Ганна Миколаївна, Воробчак Д.Д., Герус Б. М., Похитушко В. Т., одночасно відкривається філія на присілку Грабичанка, де було два класи-комплекти. У 1-х і 3-х класах навчання проводив вчитель Дацко Ф. Ю., а у 2-х і 4-х класах - Танчак П.П.
Бурлака Дмитра Яковича у 1950 році призначають директором Кутищенської семирічки, на цій посаді пропрацював до 1956 року, пізніше у різні роки працював вчителем трудового навчання, вийшов на пенсію у 1979 році, педагогічний стаж 28 років. За час перебування на посаді директора, здійснив добудову чотирьох класних кімнат до старого приміщення школи та реконструював шкільне приміщення всередині, розділивши великі класні кімнати. Таким чином до 1957 року приміщення школи нараховувало 6 класних кімнат, початкові класи навчалися у старому приміщенні біля церкви.
Заступники директора з виховної роботи
№ п/п | Прізвище, ім’я по батькові | Коли працював | Фах за дипломом |
1. | Базишин Володимир Михайлович | 1991 - 1993 | вчитель фізики |
2. | Двояк Василь Володимирович | 1993 - 1999 | вчитель математики |
3. | Гаврилів Марія Іванівна | 1999 – по даний час | вчитель біології |
Заступники директора з навчально-виховної роботи
№ п/п | Прізвище, ім’я по батькові | Коли працював | Фах за дипломом |
1. | Кризька Віра Андріївна | 1949 – 1951 рр. | вчитель російської мови і літератури |
2. | Вацеба /Боніковська/ Ганна Миколаївна | 1950 – 1954рр. | вчитель української мови і літератури |
3. | Барчук Андрій Михайлович | 1954 – 1956 рр. | вчитель української мови і літератури |
4. | Костик Михайдо Юрійович | 1956 – 1957 рр. | вчитель української мови і літератури |
5. | ГотюрПавліна Петрівна | 1957 – 1958 рр. | вчитель української мови і літератури |
6. | Чуникова /Лесюк/ Людмила Олександрівна | 1958 – 1969 рр. | вчитель російської мови і літератури |
7. | Цибик Стефа Миколаївна | 1969 – 1972 рр. | вчитель математики |
8. | Божумінська Ольга Дмитрівна | 1972 – 1994 рр. | вчитель російської мови і літератури |
9. | Бурлак Наталя Дмитрівна | 1994 – 2014 рр. | вчитель історії |
10. | Грушецька Галина Петрівна | 2014 – 2016 рр. | вчитель хімії |
11. | Максимчук Наталія Іванівна | 2016 – по даний час |
Директори і завідувачі школою:
1. Яськів Дуся Маркіянівна - 1939 р., завідувач школою
2. Жилава Стефанія Володимирівна -1944-1946 рр., завідувач школою
3. Бурлак Дмитро Якович -1947-1950 рр., завідувач школою
4. Бурлак Дмитро Якович -1950-1956 рр., директор школи
5. Авдєєва Р. А. -1956-1957 рр., директор школи
6. Жолобайло Ярослав Ярославович - січень 1957р.- серпень 1957р., директор школи
7. Богач Михайло Йосипович - 1957- 1973 рр., директор школи
8. Мазур Петро Михайлович -1973-1981 рр., директор школи
9. Боднарчук Дмитро Юрійович -1981-1985 рр., директор школи
10. Божумінська Ольга Дмитрівна -1985-1986 рр., виконувач обов`язків директора
11. Соляник Володимир Васильович - 1986-1989 рр., директор школи
12. Кочеров Віталій Павлович -1989-2010 рр., директор школи
13. Куценко Ганна Іванівна – 2010 р.- по даний час, директор школи.
Примітки
- Івано-Франківська область. Адміністративно-територіальний поділ. — Львів: Видавництво «Каменяр», 1965. — 84 с. — стор. 59
- «Прикарпатська правда», 13 липня 1946
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 22 січня 2012.
- Йосип Пона, Сергій Куценко (2019). Кутище. Жива пам'ять поколінь (українська) . Івано-Франківськ: Майданчук І.І. с. 424. ISBN .
- Akta grodzkie i ziemskie… — T. XII. — S. 20. — № 167-168 [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.].
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 93.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 11 березня 2015.
Джерела
- Kutyska, rus. Kutyszczi // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 7. (пол.) — S. 6—7. (пол.)
- Йосип Пона, Сергій Куценко // КУТИЩЕ. ЖИВА ПАМ'ЯТЬ ПОКОЛІНЬ: краєзнавче видання: - Івано-Франківськ: 2019 р.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Kutishe Ku tishe selo v Ukrayini u Tlumackij miskij gromadi Ivano Frankivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti roztashovane nad r Dnister selo KutisheKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Ivano Frankivskij rajonGromada Tlumacka miska gromadaKod KATOTTG UA26040350200062892Osnovni daniNaselennya blizko 1300Plosha 11 765 km Gustota naselennya 96 64 osib km Poshtovij indeks 78020Telefonnij kod 380 03479Geografichni daniGeografichni koordinati 48 54 28 pn sh 25 07 09 sh d 48 90778 pn sh 25 11917 sh d 48 90778 25 11917 Koordinati 48 54 28 pn sh 25 07 09 sh d 48 90778 pn sh 25 11917 sh d 48 90778 25 11917Vodojmi richki Dnister ViknyankaMisceva vladaAdresa radi 78000 Ivano Frankivska obl Ivano Frankivskogo r n m Tlumach vul Ivana Makuha 12KartaKutisheKutisheMapaNazvaDo 1946 r nazva sela Kutiska pol Kutyska 7 chervnya 1946 roku ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR selo Kutiska Tlumackogo rajonu perejmenovano na selo Kutishe i Kutikivsku silsku radu na Kutishenska RoztashuvannyaSelo zatisnute z dvoh bokiv Lisoyu Goroyu ta Grabichankoyu utvoryuye svoyeridnij kut zvidsi j nazva GeografiyaSelo Kutishe roztashovane mizh girskimi kanjonami pokritimi mishanimi lisami yaki prostyagayutsya iz Zahodu na Shid do richki Dnister Vnaslidok cogo selo obmezhenne z Pivdnya ta Pivnochi i tyagnetsya dvoma vulicyami dovzhinoyu chotiri kilometri Shidna chastina sela vpritul dohodit do r Dnister sho sprichinyaye pidtoplennyu cih gospodarstv pid chas povenej Nevelikij potik sho bere svij pochatok u seli Viknyani rozdilyaye selo vzdovzh na dvi chastini Prirodna trav yanista roslinnist zbereglasya na sinozhatyah pasovishah a takozh u zaplavah richok ce zhovtec yazikolistij cikuta otrujna glechiki zhovti ridkisnij vid paporoti shitnik Roberta valeriana visoka vihalka gillyasta holodok tonkolistij bukvicya likarska golovaten borodach zvichajnij pirij povzuchij shavliya kilchasta samosil gajovij goricvit kovila volosista U lisah i polyah Pridnistrov ya poshireni taki tvarini vepr sarna borsuk zayec sirij lisicya kunicya thir laska hovrah hom yak sira polivka yizhak vivirka Na beregah richok lisiv luk poshireni taki ptahi gorlicya chajka leleka bila i chorna chaplya tryasoguzka bila kuripka sira soroka sova sira ta vuhata gorobec sinicya sojka dyatel yastrub odud lastivki strizhi U r Dnister voditsya blizko soroka vidiv rib ce som pidust lin shuka karas korop okun lyash goloven chervonopirka verhoplavka Na lukah polyah mozhna zustriti plazuniv yashirku prudku vuzhiv gadyuk zhabu trav yanu ropuhu siru a bilya richok cherepahu bolotnu Na teritoriyi naselenogo punktu i za jogo mezhami zustrichayutsya korisni kopalini osadovogo pohodzhennya Perevazhayuchim vidom vikopnoyi sirovini ye budivelni materiali vapnyaki glina pisok sirij kamin gravij IstoriyaNa okolicyah znajshli znaryaddya praci piznogo paleolitu hocha persha pismova zgadka pro selo nalezhit do 1419 10 lipnya Ale v dijsnosti selo bulo zasnovane znachno ranishe v XII XIII st v chas najvishogo kulturnogo rozkvitu Galickogo knyazivstva za knyazyuvannya Yaroslava Osmomisla 1152 1187 rr Treba vvazhati sho v cej chas bulo zasnovane i selo Kutiska Tut zhili knyazivski lyudi i nesli mitnu sluzhbu oformlyali torgovi spravi knyazhogo dvoru Tut zhili takozh ribolovi ta gonchari Richka Dnister sluzhila vigidnim dzherelom spoluchennya pro ce svidchat prizvisha Perevizniki yaki zbereglis do nashih chasiv Arheologichnimi ekspediciyami yaki provodili rozkopki na teritoriyi Tlumachchini u 1974 ta 1982 rokah v s Kutishe urochishe Mogilicya buli znajdeni znaryaddya praci piznogo paleolitu a ce zasvidchuye sho pervisni lyudi prozhivali tut 20 15 tisyach rokiv tomu Ce buli plemena yaki zajmalisya ribolovstvom polyuvannyam zbiralnictvom a takozh vigotovlennyam primitivnih krem yanih znaryad praci V urochishi Kam yana buli znajdeni kam yani znaryaddya praci pervisnih lyudej gostrokonechniki skrebci zhorna kam yana kulya diametrom 60 70 mm zerno rozsipali na velikomu kameni a ciyeyu kuleyu natiskayuchi rukami podribnyuvali zerno takozh kulya sluzhila dlya oboroni i polyuvannya kam yana sokira sverdlena bronzova doba a takozh cherepki posudu Iz arheologichnih danih pervisne zaselennya Pokutskogo krayu vidbulosya v serednomu paleoliti U 1962 r M Klapchukom a piznishe j inshimi doslidnikami u Tlumackomu rajoni buli vidileni novi mezolitichni kompleksi sered materialiv pam yatki Kutishe II Mogilicya Kutishe III Oborishe U 1987 r B Vasilenko zdijsnyuvav obstezhennya i vidkrivav mezolitichni pam yatki u vsih rajonah Galicko Gorodenkivskogo Pridnistrov ya V Kutishah ekspediciyeyu B Vasilenka buli obstezheni poselennya Kutishe II Mogilicya i Kutishe III Oborishe Vidkriti poselennya Kutishe V Oborishe Kutishe VI Oborishe Kutishe XI Vidnicya Kutishe XII Vidnicya Kutishe XIV Lisa Gora Kutishe XVII Gunishe Arheologichni rozkopki yaki buli provedeni na teritoriyi Kutish Kurgannij mogilnik Kutishe I rannoyi zaliznoyi dobi zahidnopodilska grupa shidna okrayina sela urochishe Getmanski Polya romir 200 na 200 metriv Viyaviv Klapchuk M v 1973 roci Poselennya Kutishe II piznogo paleolitu mezolitu shidna okrayina sela urochishe Mogilicya rozmir 600 na 300 metriv Viyaviv Klapchuk M v 1973 roci Obstezhiv Vasilenko B v 1987 roci Poselennya Kutishe III piznogo paleolitu mezolitu 0 5 kilometriv na zahid vid sela urochishe Oborishe Viyaviv Klapchuk M v 1973 roci Obstezhiv Vasilenko B v 1987 roci Poselennya Kutishe IV tripilskoyi kulturi odin kilometr na pivdennij shid vid sela urochishe Oborishe viyaviv B Vasilenko v 1987 roci Poselennya Kutishe V mezolitu 0 8 kilometriv na pivdennij shid vid sela urochishe Oborishe viyaviv B Vasilenko v 1987 roci Poselennya Kutishe VI mezolitu 1 2 kilometra na pivdennij shid vid sela urochishe Oborishe viyaviv B Vasilenko 1987 roci Poselennya Kutishe VII piznogo paleolitu 0 7 kilometriv na pivdennij shid vid sela urochishe Oborishe viyaviv B Vasilenko v 1987 roci Poselennya Kutishe VIII tripilskoyi kulturi 0 9 kilometriv na pivden vid sela urochishe Oborishe viyaviv B Vasilenko v 1987 roci Poselennya Kutishe IX goligradskoyi kulturi frakijskogo galshtatu shidna okrayina sela sadiba P Tkachuka viyaviv B Vasilenko v 1987 roci Poselennya Kutishe H piznogo paleolitu 0 2 kilometra na pivnich vid sela urochishe Vidnicya rozmir 150 na 100 metriv viyaviv B Vasilenko v 1987 roci Poselennya Kutishe XI mezolitu 0 3 kilometra na pivnichnij zahid vid sela urochishe Vidnicya rozmir 100 na 100 metriv viyaviv B Vasilenko v 1987 roci Poselennya Kutishe XII mezolitu 0 5 kilometriv na pivnichnij zahid vid sela urochishe Vidnicya rozmir 100 na 50 metriv viyaviv B Vasilenko v 1987 roci Poselennya Kutishe XIII piznogo paleolitu 0 3 kilometra na pivnichnij shid vid sela urochiesh Lisa Gora rozmir 100 na 50 metriv viyaviv B Vasilenko v 1987 roci Poselennya Kutishe XIV mezolitu 0 15 kilometriv na pivnich vid sela urochishe Lisa Gora rozmir 100 na 150 metriv viyaviv B Vasilenko v 1987 roci Poselennya Kutishe XV pidkarpatskoyi kulturi shnurovoyi keramiki 0 5 kilometriv na pivdennij shid vid sela urochishe Filizivka rozmir 150 na 100 metriv viyaviv B Vasilenko v 1987 roci Poselennya Kutishe XVI piznogo paleolitu pivdenna okrayina sela urochishe Gunishe rozmir 200 na 100 metriv viyaviv B Vasilenko v 1987 roci Poselennya Kutishe XVII mezolitu pivdenna okrayina sela urochishe Gunishe rozmir 500 na 100 metriv viyaviv B Vasilenko v 1987 roci Poselennya Kutishe XVIII goligradskoyi kulturi frakijskogo galshtatu 2 5 kilometriv na pivden vid sela urochishe Safatove rozmir 300 na 100 metriv viyaviv B Vasilenko v 1987 roci Poselennya Kutishe XIX piznogo paleolitu tripilskoyi kulturi 3 5 kilometriv na pivdennij shid vid sela urochishe Dudin rozmir 200 na 100 metriv viyaviv B Vasilenko v 1987 roci Poselennya Kutishe XX tripilskoyi kulutri 3 kilometri na pivdennij shid vid sela urochishe Dudin rozmir 400 na 100 metriv viyaviv B Vasilenko v 1987 roci Poselennya Kutishe XXI piznogo paleolitu tripilskoyi kulturi 0 2 kilometri na pivdennij zahid vid sela urochishe Za Olesiyevim rozmir 100 na 100 metriv viyaviv B Vasilenko v 1987 roci Poselennya Kutishe XXII kulturi linijno strichkovoyi keramiki tripilskoyi kulturi zahidna okrayina sela urochishe Bubleva rozmir 150 na 100 metriv viyaviv B Vasilenko v 1987 roci Poselennya Kutishe XXIII piznogo paleolitu goligradskoyi kulturi frakijskogo galshtatu chotiri kilometri na pivden vid sela urochishe Pid Gorodishe rozmir 120 na 80 metriv viyaviv B Vasilenko v 1987 roci V 16 mu stolitti pokutyani v tomu chisli i zhiteli s Kutishe terpili vid napadiv tatarskih ord Litom 1594 roku na galicki sela napala orda krimskih tatar yaki spalili selo zabirali u polon bagato lyudej svidkom cih podij buv Dnister ostriv Strachinec gora Vidnicya Turki i tatari ne davali lyudyam spokoyu yih vabila vrozhajna zemlya robotyashi lyudi yakih mozhna bulo zabrati v polon zhiteli Kutish tikali ta perehovuvalisya vid tatar v lisah ta inshih nedostupnih miscevostyah V legendi pro viniknennya sela rozpovidayetsya Davnim davno bagato rokiv tomu vsya dolina bula zalita vodoyu yaka glibokimi yarami zbigala z poliv z gorbiv a vzhe potim vpadala u Dnister Minali roki Dzherela yaki napovnyuvali dolinu vodoyu povisihali a dolina zazelenila pishnimi travami Prijshli u kvituchu dolinu lyudi yaki oblyubuvali sobi misce nad Dnistrom i pobuduvali sobi oseli Stali zhiti bo dlya zhittya bulo vse voda rodyucha zemlya lis zatishok Gori zahishali vid vitriv rodyucha zemlya goduvala rika bula bagata na ribu lisi na zvira Zdavlosya sho dolinu krim yasnogo sonechka ne bachiv nihto Ta vorog hodiv usyudi ne obminuv dolinu nad Dnistrom Koli turki napadali na selo znenacka pislya nih zalishalis ruyini hto ne pidkoryuvavsya vbivali a molodih zdorovih vrodlivih zabirali v polon Zhiteli sela shob zberegti zhittya ta majno na visokij gori vistavlyali vartu den i nich vartuvali zminyuyuchi odin odnogo Turki prihodili iz za Dnistra vartovij pobachivshi chuzhinciv she daleko vid sela zapalyuvav na vezhi vogon ce buv znak trivogi Pobachivshi jogo lyudi vtikali v lisi yari Bulo kilka velikih glibokih roviv odin z nih sho znahodivsya todi na okolici sela buv shirokij i glibokij u nomu najbilshe hovalis lyudi Vtikayuchi do bezpechnogo miscya kazali odin odnomu Tikajmo v kut Kut ce misce mizh dvoma gorbami sho maye formu kuta vid cogo yak stverdzhuyut starozhili pishla nazva sela Kutishe Insha legenda v yakij zgaduyutsya tatari govorit Posered Dnistra ostrivec Strachenec Gustij verboliz pokriv jogo a pomizh togo verbolizu kushiki porichok Zvitki voni tut Chogo taka divna nazva Strachenec Davno to bulo koli turki ne davali spokoyu prihodili u kvituchu dolinu palili budinki vbivali lyudej zabirali u polon Ta buli nepokirni smilivi ta vperti Bagatoh molodih divchat vbili turki na ostrivci zalishili yih mertvi tila mizh gustimi lozami lishe sonce sumno poglyadalo na ci zvirstva Tak robili vorogi ne odin raz I znali zhivi de shukati vbitih Bagato rokiv minulo z togo chasu Ta liho zabuti ne mozhna Vidno ne bula zabuta cya podiya i Bogom I Dnister legko obmivav svoyimi vodami ostrivec shob ne porushuvati jogo tishu Virosli na ostrivci porichki Nihto yih ne sadiv a zvidki voni vzyalisya tut Kazhut sho to napevno z krovi molodoyi virosli voni shob nagaduvati pro yih zhittya I nazvali ostrivec Strachenec I z tih pir vidlunyuye pam yat pro strashni podiyi tih chasiv She z rozpovidej starozhiliv diznayemosya sho bula velika strata zhiteliv sela yaki tikali vid tatar v miscevist yaku zaraz nazivayut Dovgij kut de zaraz vse poroslo gustimi lozami i po nocham chuti motoroshni zvuki sho nibi nagaduyut pro ti zhorstoki chasi SELO V ROKI DRUGOYi SVITOVOYi Na pochatku vijni v seli ogolosili obov yazkovu zagalnu mobilizaciyu Pershimi iz sela Kutishe buli mobilizovani Andrusyak Ivan Yakovich Bozhuminskij Vasil Yevgenovich Burlak Dmitro Oleksijovich Garasimchuk Dmitro Josipovich Dudyak Vasil Mikolajovich Lucik Vasil Mikolajovich Matiyishin Mikola Dmitrovich ta inshi Nimecki vijska zahopili Tlumach na pochatku lipnya 1941 roku zavdyaki mobilnim motorizovanim chastinam nimecki vijska strimko prosuvalisya na shid i nevdovzi dosyagli m Ternopolya Postijno prodovzhuvalis naloti vorozhoyi aviaciyi radyanska armiya vidstupala 7 go serpnya 1941 roku vsyu vladu na Stanislavshini zahopili fashisti Deyaki selyani vvazhali nimciv vizvolitelyami vid sovickoyi vladi V toj chas bagato zhiteliv bulo nasilno vivezeno do Nimechchini Lyudi yaki buli vivezeni do Nimechchini 1 Kostiv Mihajlo Markovich 2 Burlak Mariya Stepanivna 3 Dudyak Yustina Mihajlivna 4 Kozak Ganna Mihajlivna 5 Zamulinskij Mihajlo Vasilvich 6 Terleckij Ivan 7 Kuzishin Vasil Mikolajovich 8 Kuzishin Varvara 9 Pavlyuk Mihajlo Mikolajovich 10 Krasnyak Olena 11 Pavlyuk Vasil Mikitovich 12 Kuderskij Ivan Vasilovich Velika kilkist zhiteliv s Kutiska vstupili do lav Radyanskoyi Armiyi bagato z nih ne povernulisya dodomu polyagli na zemlyah Ugorshini Polshi Nimechchini ZAGINULI PID ChAS DRUGOYi SVITOVOYi VIJNI U LAVAH RADYaNSKOYi ARMIYi 01 09 1939r 02 09 1945r 1 Andrusyak Ivan Yakovich 2 Andrusyak Mihajlo 3 Bozhuminskij Vasil Yevgenovich 4 Burlak Dmitro Antonovich 5 Burlak Dmitro Oleksijovich 6 Burlak Mikola Dmitrovich 7 Burlak Mihajlo Fedorovich 8 Garasimchuk Dmitro Josipovich 9 Golovatij Dmitro Dmitrovich 10 Gurik Mihajlo Semenovich 11 Dovgan Ivan Maksimovich 12 Dudyak Vasil Mikolajovich 13 Dudyak Vasil Oleksijovich 14 Dudyak Dmitro Timofijovich 15 Dudyak Mikola Vasilovich 16 Dudyak Mihajlo Dmitrovich 17 Dudyak Mihajlo Vasilovich 18 Zamolinskij Mihajlo Dmitrovich 19 Zola Martin Mihajlovich 20 Kovalchuk Mihajlo Ivanovich 21 Kozak Dmitro Oleksijovich 22 Kostiv Ivan Dmitrovich 23 Krasnyak Ivan Dmitrovich 24 Krasnyak Ivan Mikolajovich 25 Lenchuk Grigorij Prokopovich 26 Lucik Vasil Mikolajovich 27 Lucik Mihajlo Antonovich 28 Lyasiv Pavlo Yakimovich 29 Matiyishin Vasil Yurijovich 30 Matiyishin Mikola Dmitrovich Z bagatma visokimi nagorodami do sela povernulisya Nalisnik M I Dudyak V I Burlak T M Rudik I K Dudyak M T Glinyanij F D Stefankiv B J Bogajchuk I D Dovgan I V Slaston Burlak Anastasiya Vasilivna i inshi Kutishe bulo vizvoleno vid nimciv 27 serpnya 1944 roku SELO KOLGOSPNE U 1939 roci pislya vstanovlennya v seli radyanskoyi vladi bulo organizovano silskogospodarsku artil im Chapayeva Na pochatku lipnya 1941 roku selo Kutiska okupuvali nimci yaki zaprovadili okupacijnij rezhim Kolgospna sadiba bula peretvorena na filvarok tak zvane voyenizovane gospodarstvo Ligenshaft Lyudi u gospodarstvi zmusheni buli orati siyati zbirati urozhaj i zdavati jogo nimcyam Kozhne gospodarstvo bulo obkladene podatkom kontingentom kozhnij selyanin povinen shoroku zdavati na potrebi Rejhu polovinu zerna a m yasa proporcijno do rozmiru gospodarstva 500 l moloka vid odniyeyi korovi a takozh 300 shtuk yayec Tvarini korovi telyata kozi vivci svini buli na obliku i zakulchikovani Bez dozvolu vladi prodavati zabivati tvarin dlya svoyih potreb bulo zaboroneno Za nezdachu kontingentu bula ogoloshena kara smerti U 1941roci cherez veliku povin bilshist selyanskih posiviv zaginulo u seli pochavsya golod Persha sproba stvorennya kolgospu u nashomu seli bula v veresni 1945 roku do sela Kutiska Tovmackogo r nu priyihalo 15 bolshevikiv proviryati zdachu kontingentu prichomu nakazali zdati i tim gospodaram yaki buli zvilneni bo v protivnomu razi budut vivezeni na Sibir yak vorogi Radyanskogo Soyuzu U zviti okruzhnogo provodu OUN ye zgadka pro stvorennya pershogo kolgospu v 1946 roci na terenah nashogo sela v yakij govoritsya sho Na terenah Tovmackogo r nu pid terorom zmusheno zorganizuvati pershij kolgosp v s Kutiska Kolgosp cej ob yednuye 37 gospodarstv V radyanskij presi podano sho kolgosp maye 214 ga zemli maye 6 konej 3 vozi ta 3 plugi ta inshij remanent Pracezdatnih 62 osobi V pershih dnyah isnuvannya kolgospu povstanci zlikviduvali golovu kolgospu i golovu s radi yak bilshevickih visluzhnikiv Selyani poki sho vozyat hlib z polya dodomu a kolektivnu robotu vidlozhili na osin Selyani ne hotili vstupati do kolgospu i viddavati tudi vsi svoyi nazhitki Tomu radyanska vlada postijno provodila agitaciyu shodo vstupu u kolgosp pro sho i govorit nam nastupnij dokument Do sela Kutisk Tovmackogo r nu priyihalo avto bilshevikiv i nach ro mvdSheptekin Robili miting v spravi zdachi kontingentu Na mitingu govorili pro kolgospi ta radgospi yaka ye riznicya mizh kolgospami i radgospnimi gospodarstvami Pri tomu mocno vihvalyuvali zamozhne zhittya v kolgospi Ta odnak koli prijshlosya pidpisuvati zayavi do kolgospu selyani potihenki povtikali U zviti nadrajonnogo provodu OUN Tovmachchini Tlumachchini za serpen i vereren 1948 roku zgaduyetsya sho po kolgospah bolsheviki zvozili hlib na spilnij tik Peremolochene zbizhzhya zabirali do rajonu Ne zalishayuchi nichogo v kolgospnomu magazini govorili sho tomu shob bandori ne spalili Za trudodni kazali sho budut viplachuvati yachmenem Tak postupili v kolgospah ss Olesha Slobidka Kutiska Tovmackogo r nu Ye vipadki sho kolgospniki hodyat za proshenim hlibom yak ss Kutiska i BukivnaTovmackogo r nu Ostanni ne hotili jti robiti na kolgospne pole i koli zbizhzhya vzhe dohodilo todi dozvoleno jogo zbirati kozhnomu zokrema Po zbori nalozheno 1 ga 6 c zbizhzhya zdati dlya derzhavi Pislya takoyi zdachi kontingentu kolgospnikovi nichogo ne zalishilos Shob vikonati ponad plyan hlibozdachu bolsheviki pryamo grabuyut naselennya Koli selyani za tak korotkij strok nalozhenogo kontingentu ne v sili zdati bolsheviki zayizdyat do takih selyan firoyu i zabirayut zbizhzhya na t zv spilnij tik Obmolochene zbizhzhya vidstavlyuvano na zagotivelnij punkt Buli vipadki sho zabirali vidrazu iz polya U 1946 roci na teritoriyi s Kutishe bulo organizovano kolgosp im Chapayeva Stalinska vlada prodovzhuvala vikachuvati hlib z kolgospiv dovoyennimi metodami hocha posuha navesni i vlitku 1946 roku privela do nevrozhayu Zimoyu v seli rozgulyavsya golod osoblivo strazhdali diti bagato lyudej povmiralo U kolgospi lyudyam ne platili nichogo dovodilos pra cyuvati zadarma za trudoden Kozhna sadiba selyanina bula obkladena podatkami za hatu za tvarin za kozhne derevo u sadu lyudyam dovodilos virizuvati dereva shob ne platiti podatok Selyani buli bezpravnoyu robochoyu siloyu Za torbinku kradenih koloskiv zhitelka sela Nizhnik Marta Ostafiyivna potrapila na dva roki do v yaznici U 1959 roci za rekomendaciyeyu rajonnoyi vladi kolgosp im Chapayeva s Kutishe buv ob yednanij z Viknyanskim u kolgosp Ukrayina golovoyu buv Kachorak V M V toj chas oplata za trudoden stanovila 1 27 kg zerna ta 2 08 krb dlya selyan ta 1 81 kg zerna i 5 87 krb dlya mehanizatoriv V sichni 1963 roku na zvitnih zborah kolgospnikiv za rekomendaciyeyu rajkomu partiyi golovoyu kolgospu obrali Smizhuka Onufriya Mihajlovicha U 1964 1965rr roz yednano kolektivne gospodarstvo i stvoreno nove gospodarstvo Zorya V 1972 roci pid tiskom rajonnoyi vladi bulo ob yednannya kolgospiv sil Kutishe i Viknyan i perejmenovano na kolgosp im Illicha golova Smizhuk Onufrij Mihajlovich yakij she do ob yednannya kolgospiv na pochatku 70 h rozpochav budovu sklozavodu v s Kutishe Zavershennya budivnictva i vipusk pershoyi sklyanoyi posudi vidbulosya v ob yednanim kolgospi Za 1974 rik zavod vipustiv valovoyi produkciyi na sumu 593 448 krb z yakih realizovano sklyanoyi posudi na sumu 580 318 krb pributok stanoviv 159 267 krb Pri ob yednanni kolgosp Illicha mav 2802 ga silskogospodarskih ugid 1580 ga rilli 24 ga sinozhatej 486 ga pasovish ta 97 8 ga lisiv takozh bulo rozvinute tvarinnictvo na fermah nalichuvalos 430 koriv 45 telic 576 molodnyaka velikoyi rogatoyi hudobi 1468 ovec 65 svinej 66 konej ta 18 loshat Richnij nadij na odnu zhurazhnu korovu stanoviv 2370 kg a zdano na m yaso velikoyi rogatoyi hudobi 945 c Kolgosp specializuvavsya na viroshuvanni zernovih kultur cukrovih buryakiv ovochiv tyutyunu kartopli kukurudzi Serednya urozhajnist bula takoyu zernovih 21 c ga cukrovih buryakiv 297 c ga ovochiv 266 c ga kartopli 120 c ga kukurudzi na zerno 158 c ga V 1974 roci pochalos rozshirennya sklozavodu Smizhuku O M bulo vazhko keruvati u kolgospi i na zavodi i vin vidmovivsya vid posadi golovi kolgospu a zalishayetsya direktorom sklozavodu kolgosp ocholiv Odud Yaroslav Oleksijovich z 1974 1979 rr Jogo zaminiv Tkachuk Mihajlo Mikolajovich yakij pracyuvav golovoyu gospodarstva do 1982 roku ale za pogodzhennyam z rajkomom partiyi Smizhuk O M pereviv Tkachuka M M na sklozavod svoyim zastupnikom a golovoyu kolgospu naznachayut Sidlyarchuka Borisa Petrovicha yakij propracyuvav do 1989 roku U 1989 roci znovu povertayetsya golovoyu kolgospu Odud Yaroslav Oleksijovich yakij propracyuvav do 16 12 1991 roku kolgosp Illicha U 1991 roci koli bula svoya Nezalezhna Samostijna Derzhava Verhovna Rada Ukrayini prijnyala Zakon Pro kolektivni silgosppidpriyemstva i v 1995 roci vidpovidno do Ukazu Prezidenta rozpochalosya payuvannya zemli selyanam vidali na ruki zemelni ta majnovi sertifikati 1991 roku z iniciativi selyan stali roz yednuvatisya kolgospi i v kozhnomu seli pochali stvoryuvatisya svoyi spilki selyan u Kutishah utvorilas spilka selyan Zlagoda golova Pereviznik Ivan Ivanovich z 17 12 1991r po 15 03 1996 r a u Viknyanah spilka selyan Niva Silskogospodarska zalishilas v mezhah sela a vse kolgospne majno bulo rozdileno tak s s Zlagoda oderzhala 52 7 s s Niva 47 3 Nastupnim golovoyu kolgospu staye agronom kolgospu Katerinyuk Ivan Vasilovich z 1996 1999 rik U 1999 roci ukazom Prezidenta pochalosya rozformuvannya kolektivnih silgosppidpriyemstv ta stvorennya fermerskih ta odnoosibnih gospodarstv 30 09 1999 roku v zv yazku iz reorganizaciyeyu spilki utvoreno agrofirmu im O Smizhuka yakoyu keruye Solovij Mikola Petrovich a vikonuvachem obov yazkiv Dudyak Ivan Vasilovich z 2000 2002 rik 01 06 2004 r utvoryuyetsya TZOV Sklozavod im Smizhuka 2007 r ASKO Agrar Golovi kolgospu Sholop Vasil Fedorovich 1948 1956 Burlak Dmitro Yakovich 1956 1959 Kachorak V M 1959 1961 Nizhnik Vasil Ivanovich 1961 1962 Smizhuk Onufrij Mihajlovich 1963 1968 Romanyuk Ivan Vasilovich 1968 1969 Smizhuk Onufrij Mihajlovich 1970 1974 Odud Yaroslav Oleksijovich 1974 1979 Tkachuk Ivan Mikolajovich 1979 1982 Sidlyarchuk Boris Petrovich 1982 1989 Odud Yaroslav Oleksijovich 1989 1991 Pereviznik Ivan Ivanovich 1991 1996 Garasimchuk Ivan Ivanovich z bereznya 1996 po listopad 1996 Katerinyuk Ivan vasilovich 1996 1999 30 09 1999 r v zv yazku iz reorganizaciyeyu spilki utvoreno agrofirmu im O Smizhuka Solovij Mikola Petrovich v o golovi Dudyak Ivan Vasilovich V 1437 roci shlyahtich sudivsya v galickomu sudi proti Frola z Vistrya U XVIII stolitti bulo kilka spivvlasnikiv Odin z nih Hlibovich vikupiv v inshih yih chastki zaklav filvarok Hlibivka U seli zbereglasya 3 bereznya 2016 u Wayback Machine derev yana cerkva Rizdva svyatogo Ivana Hrestitelya 1802 U 1934 1939 rr selo vhodilo do ob yednanoyi silskoyi gmini Nizhnyuv Tlumackogo povitu U 1939 roci v seli prozhivalo 2 360 meshkanciv z nih 2 155 ukrayinciv grekokatolikiv 190 ukrayinciv rimokatolikiv i 15 polyakiv 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 714 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Tlumackoyi miskoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Tlumackogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Ivano Frankivskogo rajonu SklozavodZhurnalisti pochinali svoyi korespondenciyi Pid goroyu visochat trubi Kutishenskogo sklozavodu a pochinalosya vse tak Zimoyu 1963 roku yak zgaduye Tkachuk Ivan Mikolajovich na zvitno vibornih zborah kolgospnikiv predstavili i obrali golovoyu kolgospu Smizhuka Onufriya Mihajlovicha 08 12 1912 10 10 1988 rodom z s Cheremhiv Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti a do togo pracyuvav nachalnikom Snyatinskogo harchokombinatu Zbori prohodili v primishenni konyushni V svoyemu vistupi Onufrij Mihajlovich skazav Nastupni zvitno viborni kolgospni zbori prohoditimut u novomu klubi Jogo slovo ne rozijshlosya z dilom V 1965 roci zbori prohodili v novozbudovanomu klubi s Kutishe yakij zgodom perejmenovano v Narodnij dim Risi harakteru Onufriya Mihajlovicha buli taki vimoglivij do sebe i tak samo j do pidleglih ne lyubiv p yanic zlodiyiv i tih lyudej yaki kazali sho ya neznayu yak ale ne tak Kerivnik povinen buti sered pracyuyuchih a ne siditi v kabineti lyubiv povtoryuvati vin Za 25 rokiv pid jogo kerivnictvom pobudovano gospodarski budivli ta budivli socialno kulturnogo priznachennya ce Narodnij dim sklozavod z adminbudinkom teplicyu na teritoriyi sklozavodu likarsku ambulatoriyu kontoru kolgospu teper muzej istoriyi sela torgovelnij kompleks a takozh novobudovi v s Viknyani shkola Narodnij dim magazin traktornu brigadu a takozh gazifikaciya dvoh sil Na pochatku 1970 h rokiv za iniciativi todishnogo golovi kolgospu Onufriya Mihajlovicha Smizhuka piznishe direktora sklozavodu na teritoriyi s Kutishe bulo zbudovano sklozavod yedinij v Ivano Frankivskij oblasti na yakomu pracyuvalo 120 molodih lyudej U 1973 roci v s Kutishe bulo zapaleno fakel prirodnogo gazu a v 1975 roci bulo provedeno gazifikaciyu dvoh sil Kutishe ta Viknyani pershi sela v Tlumackomu rajoni Na zavodi bulo dva cehi pich 1 velika pich bilya yakoyi pracyuvalo chotiri zmini persha z 6 00 14 00 god druga z 14 00 22 00 god tretya z 22 00 6 00 god chetverta vihidna Kozhna zmina skladalasya iz chotiroh brigad u brigadi tri cholovika banochnik viduvalnik obrobnik vsogo bilya pechi bulo 12 cholovik takozh buv majster zmini a takozh kontroler brakivshicya vsogo 15 cholovik Vshanuvannya pam yati Smizhuka Onufriya Mihajlovicha Za velikij vklad u rozvitok sela kutishenci vshanuvali Onufriya Mihajlovicha vstanovlennyam pam yatnika v centri sela Vidkrittya pam yatnika vidbulosya na svyato Pokrovi 14 zhovtnya 2014 roku u den vid yakogo bere vidlik najbilsh geroyichna doba v istoriyi Ukrayini stvorennya UPA Postanova pro vidkrittya pam yatnika bula prijnyata na sesiyi Kutishenskoyi silskoyi radi do 100 richchya vid dnya narodzhennya O M Smizhuka dlya togo shob vshanuvati cim jogo velich viddanist gromadi ta velikij vklad u rozbudovu nashogo sela Pislya svyatkovogo bogosluzhinnya procesiya gromadi cerkvi Rizdva svyatogo Ivana Hrestitelya s Kutishe ta gromadi cerkvi Rizdva Prechistoyi Divi Mariyi z horugvami duhovnimi otcyami Romanom Korzhinskim ta Romanom Kozakom virushili do miscya vstanovlennya pam yatnika dlya jogo osvyachennya ta vidkrittya Na vidkritti buli prisutni Tkachuk Korneliya Onufriyivna dochka Tkachuk Igor Grigorovich onuk z pravnukami Dmitruk Dmitro Fedorovich dvoyuridnij brat Smizhuk Yevgen Mikolajovich ridnij pleminnik i jogo druzhina Anastasiya Vasilivna Babijchuk Mariya Mikolayivna ridna pleminnicya z cholovikom Dmitruk Olga Ivanivna druzhina dvoyuridnogo brata Riflyak Yevgen Zenovijovich pleminnik Romanyuk Anna Vasilivna pleminnicya a takozh kandidati v deputati do VR Ukrayini Kindij Vasil ta Mihajlo Dovbenko Sergij Basarab radnik golovi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Na vidkritti vistupili silskij golova B I Nalisnik yakij zaprosiv do slova M M Tkachuka prozvuchala pisnya Pam yati Smizhuka slova yakoyi napisala Ganna Glushko muzika I Tanchaka vikonav A Golubchak a takozh pisnya Moye Kutishe u vikonanni Semenkiv Marti ta Golovatoyi Galini sl Z Gavriliv muz Yu Fedorak Funkcionuye narodnij muzej istoriyi sklozavodu ta sela Kutishe Narodnij krayeznavchij muzej posiv II misce na oglyadi konkursi muzeyiv istoriyi naselenih punktiv oblasti 2015 Muzej istoriyi selaMuzej v seli Kutishe bulo zasnovano v 1983 roci z iniciativi direktora sklozavodu O M Smizhuka na teritoriyi sklozavodu Muzej stvoryuvav vidomij zhurnalist pismennik Vasil Lesiv rodom z s Kolinci Jomu dopomagali zbirati material Burlak D Ya Nedilchak G G zhiteli sela a takozh i sam Smizhuk O M sidav na voza i dopomagav privoziti starovinni rechi Oformlyali i vporyadkovuvali material Krasnyak Mihajlo Volodimirovich Pshenichnij Yaroslav Mihajlovich Pona Josip Vasilovich V ekspoziciyi buli fragmenti istoriyi sil Kutishe ta Viknyani fragment hati remesla sela istoriya Tlumachchini virobi nagorodi i fotografiyi pracivnikiv sklozavodu Muzej na sklozavodi proisnuvav do 1990 roku Krayeznavchij muzej s Kutishe znovu bulo vidkrito 12 lipnya 2009 roku Postanovoyu kolegiyi Upravlinnya kulturi nacionalnostej ta religij Ivano Frankivskoyi derzhavnoyi administraciyi prisvoyeno zvannya Narodnij krayeznavchomu muzeyu s Kutishe Tlumackogo rajonu vid 22 12 2012 roku V danij chas v muzeyi ye taki ekspoziciyi istoriya sela i shkoli lyudi sela zhila kimnata kincya 19 poch 20 stolittya remesla tkactvo istoriya sklozavodu sakralne mistectvo vistavkovij zal V kimnati Istoriya sela i shkoli zibrano material pro zasnuvannya sela shkoli fotografiyi dokumentalni materiali kostyumi miscevogo rizdvyanogo vertepu trofeyi gromadyanskoyi drugoyi svitovoyi i vijni na shodi krayini ATO V kimnati Lyudi sela zibrano material pro lyudej yaki zrobili vagomij vnesok u rozvitok i rozbudovu sela V kimnati kincya 19 poch 20 stolittya mozhna pobachiti maket pechi harakternij dlya s Kutishe postil stil zherdku dlya odyagu skrinyu dizhu posud hatnij inventar Za chas isnuvannya muzeyu v novomu primishenni provodilis taki zahodi ekskursiyi seminari zustrichi z majstrami zhivopisu grafiki fotografiyi dekorativno prikladnogo mistectva Buli provedeni taki vistavki personalna vistavka chlena Spilki hudozhnikiv Ukrayini zhitelya s Kutishe Romanyuka Ivana Vasilovicha 10 07 2009 roku Na vistavci bulo predstavleno 14 robit na yakih pejzazhi Karpatskih gir z 08 07 po 08 11 2009 roku prohodila vistavka plakativ Pro Ukrayinsku Povstansku Armiyu z arhiviv SBU 19 02 2010 roku vistavka baneriv Golodomor 1932 1933rr 18 05 2011 roku vidkrilas personalna vistavka chlena Spilki hudozhnikiv Ukrayini Bogdana Brinskogo na vistavci bulo predstavleno 30 t zhivopisnih robit OsvitaOsnovni dati pov yazani z shkoloyu v s Kutishe 1816 r zgaduyetsya v cerkovnih dovidnikah shematizmah yak parafiyalna 1852 r otrimala status derzhavnoyi 1896 r shkola odnoklasna odnomovna polska 1900 1920 rr odnoklasna dvomovna ukrayinska polska 1927 r shkola dvoklasna 1939 r pochatkova 1941 1944rr pid chas nimeckoyi okupaciyi shkola ne pracyuvala 1944 r pochatkova 1948 1960 rr semirichna 1960 r vosmirichna 1989 r serednya shkola 1993 r ZOSh I III st Materinska shkola 2014 r navchalno vihovnij kompleks ZOSh 1 3 stupeniv DNZ Persha pisemna zgadka pro funkciyuvannya shkoli v s Kutishe pripadaye na 1816 r pro sho vkazuyetsya v cerkovnih dovidnikah shematizmah yak parafiyalna odnoklasna navchalisya diti polskoyu movoyu vona bula na povnomu utrimuvanni parafiyan Taki shkoli nazivali dyakivskimi abo narodnimi U 1836 roci u shkoli pracyuvav uchitel Emil Vladichin yakij mav usogo odin rik pedagogichnogo stazhu Jogo richna plata stanovila 131 florin i 25 krejcariv derzhava zabezpechuvala jogo 2 m kubichnih drov Na toj chas do shkoli hodiv 41 uchen Gromada sela spodivayuchis na pidtrimku derzhavi v galuzi osviti zvertayetsya do Radi narodnih shkil u m Lvovi z prohannyam nadati shkoli statusu derzhavnoyi Ce prohannya pislya deyakogo zvolikannya bulo zadovoleno i status derzhavnoyi shkola otrimala 6 lyutogo 1852 roku U 1858 roci vchitelya ne bulo tomu diti shkolu ne vidviduvali Na toj chas v seli bulo 49 hlopchikiv ta 36 divchatok shkilnogo viku Z 1896 roku shkola bula odnoklasnoyu odnomovnoyu Hto buv pershim vchitelem nevidomo Chiselnist naselennya v 1896 roci syagala do 1808 osib Na osnovi arhivnih materialiv u 1900 1920 rokah v seli isnuvala odnoklasna dvomovna shkola v yakij navchalosya 35 uchniv Primishennya shkoli znahodilosya bilya staroyi cerkvi nedaleko panskogo filvarku ditej navchala vchitelka Yadviga Ostrozka yaka zhila pri shkoli a v 1927 r shkola stala dvoklasnoyu dvomovnoyu ditej navchali polskoyu ta ukrayinskimi movami Yadviga Ostrozka podovzhuvala navchati ditej Ale z nevidomih prichin u 1928 r vona viyihala iz sela za mezhi rajonu Do shkoli hodili osinnyu ta navesni vidviduvannya bulo pogane tomu sho batki zaluchali svoyih ditej do domashnih robit a zimoyu v bagatoh ne bulo zimovogo vzuttya ta odezhi U 1928 roci ditej pochav navchati miscevij dyak Gustav Tarnovskij U 1930 roci do shkoli prijshli pracyuvati Yuzefa Chehovich ta Vanda Livandovska Pid shkolu bulo vidileno dvoklasne primishennya v centri sela bilya katolickogo kostolu Kim bulo pobudovano ce primishennya i koli starozhili ne pam yatayut skorishe vsogo ce bulo kolishnye primishennya korchmi pid chas budivnictva novoyi shkoli vono bulo zrujnovane 1974 r U 1931 1932 rr u shkoli vivchali religiyu polsku ta ukrayinsku movi arifmetiku geografiyu istoriyu fond 292 sprava 307 s 15 U 1934 1939rr selo vhodilo do ob yednanoyi silskoyi gmini Nizhnyuv Tlumackogo povitu U 1939 r v seli prozhivalo 2360 meshkanciv z nih 2155 ukrayinciv katolikiv 190 ukrayinciv rimokatolikiv i 15 polyakiv Z prihodom bilshovikiv u 1939 roci shkola stala pochatkovoyu ditej navchali Yaskiv Dusya Markiyanivna ta Proc Mikola Yakovich Pid chas nimeckoyi okupaciyi shkola ne pracyuvala U primishenni shkoli nimci zrujnuvali stinu yaka rozdilyala shkilne primishennya na dva klasi i zrobili v nomu klub Iz spogadiv Burlaka Dmitra Yakovicha Pislya vizvolennya sela vid nimeckih okupantiv shkola znovu stala pochatkovoyu ditej navchala Zhilava Stefaniya Volodimirivna yaka i zaviduvala shkoloyu U 1945 roci do shkoli prijshov pracyuvati Burlak Dmitro Yakovich yakij navchav ditej u pochatkovij shkoli Skilki uchniv navchalosya v shkoli v 1946 roci nevidomo v 1947 roci 17 uchniv v 1948 roci perevedeno do 5 klasu 20 uchniv U 1947 roci zaviduvachem shkoli stav Burlak Dmitro Yakovich Iz shidnoyi Ukrayini Chernigivshina buli napravleni na robotu v s Kutishe vipusknici Priluckogo peduchilisha frontoviki Slaston Anastasiya Vasilivna ta Paloha Mariya Leontiyivna Slaston Burlak Anastasiya Vasilivna uchasnik drugoyi svitovoyi vijni prizvana u diyuchu armiyu u 1943 roci projshla bojovij shlyah vid mistechka Nizhin Chernigivskoyi oblasti do m Varshavi Polsha vikonuyuchi obov yazki radista zenitnoyi batareyi bula demobilizovana u zv yazku z kontuziyeyu u boyu Slaston Burlak Anastasiya Vasilivna propracyuvala u Kutishenskij shkoli do 1979 roku nagorodzhena Pochesnimi gramotami rajonnogo ta oblasnogo viddilu osviti Pochesnoyu gramotoyu Ministerstva osviti URSR U 1949 roci v shkoli pracyuyut taki vchiteli Gucul Ganna Dmitrivna vchitel ukrayinskoyi movi Suhorebra Ganna Mikolayivna Vorobchak D D Gerus B M Pohitushko V T odnochasno vidkrivayetsya filiya na prisilku Grabichanka de bulo dva klasi komplekti U 1 h i 3 h klasah navchannya provodiv vchitel Dacko F Yu a u 2 h i 4 h klasah Tanchak P P Burlaka Dmitra Yakovicha u 1950 roci priznachayut direktorom Kutishenskoyi semirichki na cij posadi propracyuvav do 1956 roku piznishe u rizni roki pracyuvav vchitelem trudovogo navchannya vijshov na pensiyu u 1979 roci pedagogichnij stazh 28 rokiv Za chas perebuvannya na posadi direktora zdijsniv dobudovu chotiroh klasnih kimnat do starogo primishennya shkoli ta rekonstruyuvav shkilne primishennya vseredini rozdilivshi veliki klasni kimnati Takim chinom do 1957 roku primishennya shkoli narahovuvalo 6 klasnih kimnat pochatkovi klasi navchalisya u staromu primishenni bilya cerkvi Zastupniki direktora z vihovnoyi roboti p p Prizvishe im ya po batkovi Koli pracyuvav Fah za diplomom1 Bazishin Volodimir Mihajlovich 1991 1993 vchitel fiziki2 Dvoyak Vasil Volodimirovich 1993 1999 vchitel matematiki3 Gavriliv Mariya Ivanivna 1999 po danij chas vchitel biologiyi Zastupniki direktora z navchalno vihovnoyi roboti p p Prizvishe im ya po batkovi Koli pracyuvav Fah za diplomom1 Krizka Vira Andriyivna 1949 1951 rr vchitel rosijskoyi movi i literaturi2 Vaceba Bonikovska Ganna Mikolayivna 1950 1954rr vchitel ukrayinskoyi movi i literaturi3 Barchuk Andrij Mihajlovich 1954 1956 rr vchitel ukrayinskoyi movi i literaturi4 Kostik Mihajdo Yurijovich 1956 1957 rr vchitel ukrayinskoyi movi i literaturi5 GotyurPavlina Petrivna 1957 1958 rr vchitel ukrayinskoyi movi i literaturi6 Chunikova Lesyuk Lyudmila Oleksandrivna 1958 1969 rr vchitel rosijskoyi movi i literaturi7 Cibik Stefa Mikolayivna 1969 1972 rr vchitel matematiki8 Bozhuminska Olga Dmitrivna 1972 1994 rr vchitel rosijskoyi movi i literaturi9 Burlak Natalya Dmitrivna 1994 2014 rr vchitel istoriyi10 Grushecka Galina Petrivna 2014 2016 rr vchitel himiyi11 Maksimchuk Nataliya Ivanivna 2016 po danij chas Direktori i zaviduvachi shkoloyu 1 Yaskiv Dusya Markiyanivna 1939 r zaviduvach shkoloyu 2 Zhilava Stefaniya Volodimirivna 1944 1946 rr zaviduvach shkoloyu 3 Burlak Dmitro Yakovich 1947 1950 rr zaviduvach shkoloyu 4 Burlak Dmitro Yakovich 1950 1956 rr direktor shkoli 5 Avdyeyeva R A 1956 1957 rr direktor shkoli 6 Zholobajlo Yaroslav Yaroslavovich sichen 1957r serpen 1957r direktor shkoli 7 Bogach Mihajlo Josipovich 1957 1973 rr direktor shkoli 8 Mazur Petro Mihajlovich 1973 1981 rr direktor shkoli 9 Bodnarchuk Dmitro Yurijovich 1981 1985 rr direktor shkoli 10 Bozhuminska Olga Dmitrivna 1985 1986 rr vikonuvach obov yazkiv direktora 11 Solyanik Volodimir Vasilovich 1986 1989 rr direktor shkoli 12 Kocherov Vitalij Pavlovich 1989 2010 rr direktor shkoli 13 Kucenko Ganna Ivanivna 2010 r po danij chas direktor shkoli PrimitkiIvano Frankivska oblast Administrativno teritorialnij podil Lviv Vidavnictvo Kamenyar 1965 84 s stor 59 Prikarpatska pravda 13 lipnya 1946 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 22 sichnya 2012 Josip Pona Sergij Kucenko 2019 Kutishe Zhiva pam yat pokolin ukrayinska Ivano Frankivsk Majdanchuk I I s 424 ISBN 978 966 97650 0 0 Akta grodzkie i ziemskie T XII S 20 167 168 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 93 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Procitovano 12 listopada 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 11 bereznya 2015 DzherelaKutyska rus Kutyszczi Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 7 pol S 6 7 pol Josip Pona Sergij Kucenko KUTIShE ZhIVA PAM YaT POKOLIN krayeznavche vidannya Ivano Frankivsk 2019 r Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi