Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шевче нкове раніше Святий Станіслав село Івано Франківського району Івано Франківської області Входить до складу Галицьк

Шевченкове (Галицький район)

Шевченкове (Галицький район)

Шевче́нкове (раніше — Святий Станіслав) — село Івано-Франківського району, Івано-Франківської області. Входить до складу Галицької міської громади.

село Шевченкове
image
церква святого Пантелеймона
церква святого Пантелеймона
Країна image Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Громада Галицька міська громада
Код КАТОТТГ UA26040090260044827
Основні дані
Засноване XIII ст
Колишня назва Святий Станіслав
Населення 159
Площа 1,495 км²
Густота населення 106,35 осіб/км²
Поштовий індекс 77160
Телефонний код +380 03431
Географічні дані
Географічні координати 49°07′56″ пн. ш. 24°41′35″ сх. д. / 49.13222° пн. ш. 24.69306° сх. д. / 49.13222; 24.69306Координати: 49°07′56″ пн. ш. 24°41′35″ сх. д. / 49.13222° пн. ш. 24.69306° сх. д. / 49.13222; 24.69306
Водойми р. Дністер, Лімниця
Відстань до
районного центру 		2 км
Найближча залізнична станція Галич
Відстань до
залізничної станції 		4 км
Місцева влада
Адреса ради 77101, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м.Галич, площа Волі. 1
Карта
image
image
Шевченкове
image
image
Шевченкове
Мапа

image Шевченкове у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Шевченкове.

У селі збереглась унікальна пам'ятка давнини — церква святого Пантелеймона, що вважається найстарішою в Західній Україні.

Розташування

Село розташоване на правому березі річки Лімниці біля місця її впадіння у Дністер, на високому пагорбі, що в народі носить назву Виноградна гора.

Відстань до центру громади - 3 км.

До села веде автодорога, що є відгалудженням автошляху Галич - Сівка-Войнилівська.

З 2020 року село Шевченкове входить до Галицької міської громади, Івано-Франківської області.

Історія

Давня назва місцевості - Святий Станіслав. Ім'ям цього святого (католицький єпископ Станіслав Щепановський канонізований у XIII ст.) титулувався монастир, що стояв на вершині Виноградної гори.

Археологи виявили в Шевченковому два місця, де стояли житла русичів - це урочища Городище, де знаходиться церква святого Пантелеймона, та Над Криницею. Також є розкопані вали та рови навколо храму датовані XIII ст.

Історія села Святий Станіслав значною мірою пов'язана із руським храмом на Виноградній горі. В середині XIV ст. його переосвячено у костел. Деякий час він служив за тимчасову катедру католицького архиєпископа. Згодом на землі біля храму утворився невеликий хутір, часто на цій землі за певну оплату галицькі міщани випасали худобу. Близько 1575 року костел і хутірець були зруйновані татарами і чверть століття стояли пусткою.

В 1596 році король Речі Посполитої Сигізмунд III передав зруйнований храм римо-католицьким ченцям, які відбували церкву і заснували Галицький монастир святого Хреста ордену францисканців. А у 1611 році галицький староста Станіслав Влодек подарував францисканцям близько 170 моргів поля на землях біля Виноградної гори. Для його обробітку монахи поселили кілька селянських сімей. Згодом тут виникло село, жителі якого працювали на монастирській землі.

Під час походу на Галич турків 1676 р, монастир та населений пункт частково зруйнував Ібрагім Шайтан-Паша. Відновлювався монастир на кошти пізніше похованих в ньому світських осіб та церковних діячів - шляхтичів Ієроніма Чарнковського та Михайла Понятовського, галицького війта Куличковського, галицького віце-нотаріуса Балтазара Петлінського та інших.

Починаючи з XVII століття найбільша земельна власність у селі належала монахам францисканцям. Правда, вже на початку XVII галицькі міщани судились за право на цю землю з ченцями. Про це повідомляють численні судові справи, що тягнулися упродовж XVII-XVIII століть.

У 1777 р. Святий Станіслав уже складався з десяти хат, у яких мешкало 47 осіб. Із цього часу село постійно згадують переписи населення Стрийського циркулу: за 1780 р., 16 червня 1786 р., 31 травня 1787 р. Він значиться в переліку поселень Стрийського циркулу від 28 липня 1788 р., переписі населення 1808 р. та ін. Зокрема, 1780 р. Святий Станіслав нараховував 10 хат з населенням 56 осіб, а 1808 р. – 17 хат, у яких проживало 19 родин загальною кількістю 93 особи.

У Йосифінській метриці 1788 році вказується, що на той час селу належало 9 нив (119 моргів) поля.

Великої шкоди місцевості завдала пожежа 1802 року під час якої згоріли костел, монастир і багато цінних документів.

1915 року село Святий Станіслав і костел відвідав майбутній імператор Австро-Угорщини Карл I.

Під час Першої Світової війни населений пункт був наполовину зруйнований.

У 1918-1939 рр. село входило до міської гміни Галич Станіславського повіту.

У 1920-1930-х рр. в селі діяли польські товариства:

- Союз стрілецький ( заснований в 1936 році)

-Стража пожарна добровольна (заснована 1928 року)

У 1930 році був встановлений пам'ятний хрест на честь поселення поляків-колоністів в селі.

На 01.01.1939 в селі проживало 540 мешканців, з них 290 українців-греко-католиків, 230 українців-римо-католиків і 20 поляків.

16 липня 1940 р. с. Святого Станіслава радянські окупанти перейменували на с. Шевченкове.

Населений пункт був окупований нацистами 2 липня 1941 року.

Радянські війська увійшли в село 24 липня 1944 року. За співпрацю з ОУН та націоналістичну діяльність 4 родини комуністи депортували в Сибір. А у кінці 1940 рр. сюди переселили 5 українських родин із Польщі, натомість поляків депортували в Польщу.

З 1945 по 2020 рік село входило в Галицький район. Радянська анексія характеризувалась боротьбою червоних окупантів з релігією та культурною спадщиною. Костел і монастир тривалий час після війни перебували закинутими і в руїні. У 1960-х роках церкву перетворили на склад «релігійної атрибутики», звезеної сюди з закритих радянською владою костелів і церков. Відтак, тут зберігалися твори мистецтва серед яких були і скульптури Йогана-Георга Пінзеля. Згодом і францисканський монастир зруйнували, а будівельні матеріали використали для побудови сільгосптехніки у сусідньому селі Залуква.

У післявоєнні роки у селі створили колгосп імені Шевченка. Колгоспне господарство складалося із декількох частин, розташованих на території всього села. Була ферма, на якій тримали свійську птицю у приміщенні, яке знаходилось біля монастиря. У цей же час на північних схилах гори, почалося насадження фруктового саду. Пізніше поблизу урочища Спаське побудовано цегельний завод.

До 1970 року в селі діяла початкова школа.

У 1970-х роках в східній околиці села почалося будівництво водоканалу, що досі функціонує та забезпечує м. Галич, с. Шевченкове та частину с. Залуква питною водою.

14 квітня 1991 року село і храм відвідував кардинал УГКЦ Іван-Мирослав Любачівський.

Після здобуття Україною незалежності життя села зазнало істотних змін. Проведено газифікацію села, прокладено асфальтне покриття. Землі Шевченкового були передані агрофірмі «Дністер» (колишній колгосп ім. І. Франка).

У 2019 р. в криптах храму та навколо стін проведено археологічні розкопки під керівництвом кандидата архітектурних наук Юрія Лукомського. Як результат, виявлено нові поховання з північної сторони, зі східного боку знайдено металевий хрест ХІХ ст., також досліджено стан фундаментів споруди.

Пам'ятки

- Церква святого Пантелеймона 1194 р.

- Рештки фундаменту монастиря Францисканців XVII ст.

- Дзвіниця церкви Святого Пантелеймона 1610 р.

- Пам'ятний знак на честь поселення у Святому Станіславі поляків 1930 р.

Церква святого Пантелеймона

У селі збереглась унікальна пам'ятка давнини — церква святого Пантелеймона. Храм унікальний тим, що вважається найстарішим у Західній Україні. Як свідчать давні документи, вона побудована за часу існування Галицько-Волинського князівства, а саме 1200 р. (за іншими даними — 1194 р.).

Спочатку церква була православною, з другої половини XIV ст. стала католицьким костелом. 1575 р. сильно постраждала від татарського нападу. Зазнавала руйнувань 1676 р. від турецько війська, 1802 р. від пожежі та 1915 р. (під час I Світової війни) від артилерійського обстрілу. Церкву ремонтували 1926 р., західний фасад відновлено 1965 р. На стінах збереглися графіті й малюнки з княжих часів, а також кириличні написи з 1212 р. У споруді переплелися риси руської і романської архітектур. Біля церкви — дворище (1611 р.). Нині церква належить місцевій громаді УГКЦ.

Дослідженням стародавніх церков займався священик і археолог Лаврецький Лев.

Галерея

  • image
    Вид на церкву і село від Галицького замку
  • image
    Візерунок на вікні
  • image
    Склепіння
  • image
    Церковний комплекс
  • image
    Письмена на стінах церкви
  • image
    Церква Святого Пантелеймона в 1930 роках
  • image
    Дзвіниця церкви Святого Пантелеймона 1610 рік.

Примітки

1.Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.. — Вісбаден, 1983. — с. 84.

2.Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 32 (95). — 21 вересня. — С. 4.

3.Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis fuer das GG. — s. 12. Архівовано 18 липня 2021 у Wayback Machine. (нім.)

4.Міста і села Галицького району: історія, памятки, особистості

Джерела

У Вікісловнику є сторінка Шевченкове.
  • Україна (путівник). — Київ, 1993.
  • Łuszczkiewicz W. Kościół w Ś. Stanisławie pod Haliczem jako zabytek romański [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Sprawozdania Komisyi do Badania Historyi Sztuki w Polsce [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. — Akademia Umiejętności w Krakowie, 1878—1915.
  • Święty Stanisław // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 700. (пол.)
image Це незавершена стаття з географії Івано-Франківської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shevche nkove ranishe Svyatij Stanislav selo Ivano Frankivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Vhodit do skladu Galickoyi miskoyi gromadi selo Shevchenkove cerkva svyatogo Pantelejmonacerkva svyatogo Pantelejmona Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Ivano Frankivskij rajon Gromada Galicka miska gromada Kod KATOTTG UA26040090260044827 Osnovni dani Zasnovane XIII st Kolishnya nazva Svyatij Stanislav Naselennya 159 Plosha 1 495 km Gustota naselennya 106 35 osib km Poshtovij indeks 77160 Telefonnij kod 380 03431 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 07 56 pn sh 24 41 35 sh d 49 13222 pn sh 24 69306 sh d 49 13222 24 69306 Koordinati 49 07 56 pn sh 24 41 35 sh d 49 13222 pn sh 24 69306 sh d 49 13222 24 69306 Vodojmi r Dnister Limnicya Vidstan do rajonnogo centru 2 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Galich Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 4 km Misceva vlada Adresa radi 77101 Ivano Frankivska obl Ivano Frankivskij r n m Galich plosha Voli 1 Karta Shevchenkove Shevchenkove Mapa Shevchenkove u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Shevchenkove U seli zbereglas unikalna pam yatka davnini cerkva svyatogo Pantelejmona sho vvazhayetsya najstarishoyu v Zahidnij Ukrayini RoztashuvannyaSelo roztashovane na pravomu berezi richki Limnici bilya miscya yiyi vpadinnya u Dnister na visokomu pagorbi sho v narodi nosit nazvu Vinogradna gora Vidstan do centru gromadi 3 km Do sela vede avtodoroga sho ye vidgaludzhennyam avtoshlyahu Galich Sivka Vojnilivska Z 2020 roku selo Shevchenkove vhodit do Galickoyi miskoyi gromadi Ivano Frankivskoyi oblasti IstoriyaDavnya nazva miscevosti Svyatij Stanislav Im yam cogo svyatogo katolickij yepiskop Stanislav Shepanovskij kanonizovanij u XIII st tituluvavsya monastir sho stoyav na vershini Vinogradnoyi gori Arheologi viyavili v Shevchenkovomu dva miscya de stoyali zhitla rusichiv ce urochisha Gorodishe de znahoditsya cerkva svyatogo Pantelejmona ta Nad Kriniceyu Takozh ye rozkopani vali ta rovi navkolo hramu datovani XIII st Istoriya sela Svyatij Stanislav znachnoyu miroyu pov yazana iz ruskim hramom na Vinogradnij gori V seredini XIV st jogo pereosvyacheno u kostel Deyakij chas vin sluzhiv za timchasovu katedru katolickogo arhiyepiskopa Zgodom na zemli bilya hramu utvorivsya nevelikij hutir chasto na cij zemli za pevnu oplatu galicki mishani vipasali hudobu Blizko 1575 roku kostel i hutirec buli zrujnovani tatarami i chvert stolittya stoyali pustkoyu V 1596 roci korol Rechi Pospolitoyi Sigizmund III peredav zrujnovanij hram rimo katolickim chencyam yaki vidbuvali cerkvu i zasnuvali Galickij monastir svyatogo Hresta ordenu franciskanciv A u 1611 roci galickij starosta Stanislav Vlodek podaruvav franciskancyam blizko 170 morgiv polya na zemlyah bilya Vinogradnoyi gori Dlya jogo obrobitku monahi poselili kilka selyanskih simej Zgodom tut viniklo selo zhiteli yakogo pracyuvali na monastirskij zemli Pid chas pohodu na Galich turkiv 1676 r monastir ta naselenij punkt chastkovo zrujnuvav Ibragim Shajtan Pasha Vidnovlyuvavsya monastir na koshti piznishe pohovanih v nomu svitskih osib ta cerkovnih diyachiv shlyahtichiv Iyeronima Charnkovskogo ta Mihajla Ponyatovskogo galickogo vijta Kulichkovskogo galickogo vice notariusa Baltazara Petlinskogo ta inshih Pochinayuchi z XVII stolittya najbilsha zemelna vlasnist u seli nalezhala monaham franciskancyam Pravda vzhe na pochatku XVII galicki mishani sudilis za pravo na cyu zemlyu z chencyami Pro ce povidomlyayut chislenni sudovi spravi sho tyagnulisya uprodovzh XVII XVIII stolit U 1777 r Svyatij Stanislav uzhe skladavsya z desyati hat u yakih meshkalo 47 osib Iz cogo chasu selo postijno zgaduyut perepisi naselennya Strijskogo cirkulu za 1780 r 16 chervnya 1786 r 31 travnya 1787 r Vin znachitsya v pereliku poselen Strijskogo cirkulu vid 28 lipnya 1788 r perepisi naselennya 1808 r ta in Zokrema 1780 r Svyatij Stanislav narahovuvav 10 hat z naselennyam 56 osib a 1808 r 17 hat u yakih prozhivalo 19 rodin zagalnoyu kilkistyu 93 osobi U Josifinskij metrici 1788 roci vkazuyetsya sho na toj chas selu nalezhalo 9 niv 119 morgiv polya Velikoyi shkodi miscevosti zavdala pozhezha 1802 roku pid chas yakoyi zgorili kostel monastir i bagato cinnih dokumentiv 1915 roku selo Svyatij Stanislav i kostel vidvidav majbutnij imperator Avstro Ugorshini Karl I Pid chas Pershoyi Svitovoyi vijni naselenij punkt buv napolovinu zrujnovanij U 1918 1939 rr selo vhodilo do miskoyi gmini Galich Stanislavskogo povitu U 1920 1930 h rr v seli diyali polski tovaristva Soyuz strileckij zasnovanij v 1936 roci Strazha pozharna dobrovolna zasnovana 1928 roku U 1930 roci buv vstanovlenij pam yatnij hrest na chest poselennya polyakiv kolonistiv v seli Na 01 01 1939 v seli prozhivalo 540 meshkanciv z nih 290 ukrayinciv greko katolikiv 230 ukrayinciv rimo katolikiv i 20 polyakiv 16 lipnya 1940 r s Svyatogo Stanislava radyanski okupanti perejmenuvali na s Shevchenkove Naselenij punkt buv okupovanij nacistami 2 lipnya 1941 roku Radyanski vijska uvijshli v selo 24 lipnya 1944 roku Za spivpracyu z OUN ta nacionalistichnu diyalnist 4 rodini komunisti deportuvali v Sibir A u kinci 1940 rr syudi pereselili 5 ukrayinskih rodin iz Polshi natomist polyakiv deportuvali v Polshu Z 1945 po 2020 rik selo vhodilo v Galickij rajon Radyanska aneksiya harakterizuvalas borotboyu chervonih okupantiv z religiyeyu ta kulturnoyu spadshinoyu Kostel i monastir trivalij chas pislya vijni perebuvali zakinutimi i v ruyini U 1960 h rokah cerkvu peretvorili na sklad religijnoyi atributiki zvezenoyi syudi z zakritih radyanskoyu vladoyu kosteliv i cerkov Vidtak tut zberigalisya tvori mistectva sered yakih buli i skulpturi Jogana Georga Pinzelya Zgodom i franciskanskij monastir zrujnuvali a budivelni materiali vikoristali dlya pobudovi silgosptehniki u susidnomu seli Zalukva U pislyavoyenni roki u seli stvorili kolgosp imeni Shevchenka Kolgospne gospodarstvo skladalosya iz dekilkoh chastin roztashovanih na teritoriyi vsogo sela Bula ferma na yakij trimali svijsku pticyu u primishenni yake znahodilos bilya monastirya U cej zhe chas na pivnichnih shilah gori pochalosya nasadzhennya fruktovogo sadu Piznishe poblizu urochisha Spaske pobudovano cegelnij zavod Do 1970 roku v seli diyala pochatkova shkola U 1970 h rokah v shidnij okolici sela pochalosya budivnictvo vodokanalu sho dosi funkcionuye ta zabezpechuye m Galich s Shevchenkove ta chastinu s Zalukva pitnoyu vodoyu 14 kvitnya 1991 roku selo i hram vidviduvav kardinal UGKC Ivan Miroslav Lyubachivskij Pislya zdobuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti zhittya sela zaznalo istotnih zmin Provedeno gazifikaciyu sela prokladeno asfaltne pokrittya Zemli Shevchenkovogo buli peredani agrofirmi Dnister kolishnij kolgosp im I Franka U 2019 r v kriptah hramu ta navkolo stin provedeno arheologichni rozkopki pid kerivnictvom kandidata arhitekturnih nauk Yuriya Lukomskogo Yak rezultat viyavleno novi pohovannya z pivnichnoyi storoni zi shidnogo boku znajdeno metalevij hrest HIH st takozh doslidzheno stan fundamentiv sporudi Pam yatki Cerkva svyatogo Pantelejmona 1194 r Reshtki fundamentu monastirya Franciskanciv XVII st Dzvinicya cerkvi Svyatogo Pantelejmona 1610 r Pam yatnij znak na chest poselennya u Svyatomu Stanislavi polyakiv 1930 r Cerkva svyatogo PantelejmonaU seli zbereglas unikalna pam yatka davnini cerkva svyatogo Pantelejmona Hram unikalnij tim sho vvazhayetsya najstarishim u Zahidnij Ukrayini Yak svidchat davni dokumenti vona pobudovana za chasu isnuvannya Galicko Volinskogo knyazivstva a same 1200 r za inshimi danimi 1194 r Spochatku cerkva bula pravoslavnoyu z drugoyi polovini XIV st stala katolickim kostelom 1575 r silno postrazhdala vid tatarskogo napadu Zaznavala rujnuvan 1676 r vid turecko vijska 1802 r vid pozhezhi ta 1915 r pid chas I Svitovoyi vijni vid artilerijskogo obstrilu Cerkvu remontuvali 1926 r zahidnij fasad vidnovleno 1965 r Na stinah zbereglisya grafiti j malyunki z knyazhih chasiv a takozh kirilichni napisi z 1212 r U sporudi pereplelisya risi ruskoyi i romanskoyi arhitektur Bilya cerkvi dvorishe 1611 r Nini cerkva nalezhit miscevij gromadi UGKC Doslidzhennyam starodavnih cerkov zajmavsya svyashenik i arheolog Lavreckij Lev GalereyaVid na cerkvu i selo vid Galickogo zamku Vizerunok na vikni Sklepinnya Cerkovnij kompleks Pismena na stinah cerkvi Cerkva Svyatogo Pantelejmona v 1930 rokah Dzvinicya cerkvi Svyatogo Pantelejmona 1610 rik Primitki1 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Arhivovano 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 84 2 Vidomosti Verhovnoyi Radi SRSR 1940 32 95 21 veresnya S 4 3 Amtliches Gemeinde und Dorfverzeichnis fuer das GG s 12 Arhivovano 18 lipnya 2021 u Wayback Machine nim 4 Mista i sela Galickogo rajonu istoriya pamyatki osobistostiDzherelaU Vikislovniku ye storinka Shevchenkove Ukrayina putivnik Kiyiv 1993 Luszczkiewicz W Kosciol w S Stanislawie pod Haliczem jako zabytek romanski 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Sprawozdania Komisyi do Badania Historyi Sztuki w Polsce 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Akademia Umiejetnosci w Krakowie 1878 1915 Swiety Stanislaw Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 700 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ivano Frankivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ