Пасічна — один з найбільших мікрорайонів Івано-Франківська, розташований у західній частині міста на теренах колишнього приміського села.
Пасічна Івано-Франківськ | ||||
Храм Святителя Миколая | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
Адмінодиниця | Івано-Франківськ | |||
Населення | ~ 30 тис. | |||
Головні вулиці | Галицька, Пасічна, Тролейбусна, Хіміків, | |||
Заклади освіти та культури | Українська гімназія № 1, середні школи №№ 18, 24; початкові школи: ?; музичні школи ? | |||
Парки | - | |||
Єдиний район міста, розташований на лівому березі річки Бистриці-Солотвинської. На півдні межує із селом Загвіздя, на заході — КСП «Авангард» та із територією держлісфонду і на сході с. Клузів та півночі — та с. Угринів.
Історія
Передміське село
Раніше тут було село Пасічна, засноване у 1394 році.
Згадується 1 січня 1457 року в книгах галицького суду. Орендарем чи посідачем села (також Загвіздя) був, зокрема, Миколай Карнковський з Медухи.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі.
Після окупації Західноукраїнської Народної Республіки поляками в 1919 році в селі був осередок ґміни Пасєчна та постерунку поліції.
1934 року в селі Пасічна спорудили будинок початкової школи (тепер вулиця Нечуя-Левицького, 19).
За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Станіславському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Ямниця, Підпечери, Загвіздя, Пациків і Рибне.
Тепер вулиця Галицька простягається до перехрестя доріг, що ведуть на Калуш і Галич. Майже в її кінці бачимо скромну сільську церкву, що була споруджена в 1870—1880 рр. У 1946 р. (за іншою версією десь у 60-х рр.) у зв'язку з насильницькою ліквідацією УГКЦ (українська греко-католицька церква) її закрили й перетворили на склад реквізитів Івано-Франківського театру ім. І. Франка. В 1988 р. церкву знову відкрили, а її парафіяни за короткий час відновили її, спорудили дзвіницю і капличку. На парафії у 1914—1939 рр. проживав Микола Бориславський (1887—1964), великий книголюб, який допомагав здібнішим сільським дітям навчатися в українській гімназії. У 1946 р. його заарештували енкаведисти. Після 10-річної каторги він мешкав у Дрогобичі, де й помер. 21 вересня 1993 р. урочисто посвячено капицю, споруджену за проектом архітектора С. Синька з прекрасними розписами художника М. Греська. А перед автостанцією — сільське кладовище, де можна побачити скромну могилу українського письменник Костянтина Бобикевича (1855—1884), автора оповідань з життя студентів — «Клопоти „скінченого“ академіка», «На обзоринах» і повісті «Жертва панського весілля». Обов'язково вклоніться пам'яті жертв сталінських репресій 1939—1941 років, закатованих в урочищі Дем'яновому лазі. Влітку 1989 р. розпочалися розкопки цієї страшної гори нашої Скорботи. Тут розкопали 422 жертви енкаведистів. Це місце історик І. Андрухів, колишній перший секретар Тисменицького райкому КПУ, назвав «Станиславівськими Куропатами» і місцем «великого відстрілу». 29 жовтня 1989 р. в урочистій обстановці за участі єпископів УГКЦ Павла Василика та Іринея Білика відбулося перепоховання невинних жертв більшовицького терору. Серед них ідентифіковано тіло сотника УСС Г. Голинського, яке перепоховали в Делятині. Пізніше в Дем'яновому лазі були перепоховані тлінні останки 19-ти священиків і студентів духовної семінарії, розстріляних у селі Посічі. Хрест і терновий вінок завжди будуть нагадувати про невинні жертви сталінізму.
У складі Івано-Франківська
У 1958 році село приєднане до міста. У 1971 р. почалося будівництво великого хімічного підприємства — заводу тонкого органічного синтезу недалеко від Івано-Франківська, в районі села Тязева. Одночасно з виробничими корпусами зводилися і житло для його працівників за Бистрицею,— в колишньому селі Пасічній, яке все ще зберігало сільський характер забудови. Майже все колишнє село тоді концентрувалося ліворуч від шосе на Галич, а праворуч від нього були сільські городи і рілля. Перші висотні, дев'ятиповерхові будинки спорудили для працівників заводу ТОС на вул. Галицькій. Далі забудова пішла вглиб мікрорайону, праворуч від згаданої вулиці. В кінці 1970-х — на початку 1980-х рр. тут виникли нові вулиці та багатоповерхові житлові квартали. У 1985—1990 рр. по вул. Ю. Федьковича німецькі будівельники збудували чудовий комплекс обласної лікарні, що за тодішньою традицією була названа лікарнею «Дружби народів СРСР і НДР». Вона привертає увагу акуратністю виконання і професійною доцільністю та функціональністю.
Загальна характеристика мікрорайону
Пасічна — великий, як для міста, житловий масив. Тут знаходиться потужне приладобудівне підприємство ВО «Карпати».
З центральною частиною Івано-Франківська та іншими його районами, де знаходиться основна частина підприємств та місця рекреації район зв'язаний лише однією магістральною вулицею Галицькою, яка проходить мостом через річку Бистрицю Солотвинську. В північному напрямку вулиця Галицька виходить до промислового вузла «Ямницький», що знаходиться поза межами міста, і далі — на Львів.
Житлова забудова представлена здебільшого багатоповерховими будинками мікрорайонів № 1 та № 3, що розташовані по обидва боки вулиці Тролейбусної, та окремими кварталами на південь від вулиці Галицької на території колишнього села Пасічна. Тут знаходяться незначні території старої та нової садибної забудови з присадибними невеликими ділянками (переважно площею меншою за 0,1 га). В західній частині розташовані дачі. В південному напрямку вулиця Пасічна зв'язує район із с. Загвіздя. Район забезпечений закладами первинного (мінімально необхідного) рівня обслуговування та незначною кількістю інших.
Перспективи розвитку району
Планування забудови
Згідно із генеральним планом міста передбачено багатоквартирне будівництво в Пасічній на таких територіях, як за рахунок реконструкції, так і за рахунок освоєння вільних територій:
- за рахунок реконструкції ділянки вздовж вулиці Галицької, з обох боків на відрізку від мосту через річку Бистрицю — Солотвинську до перетину з вулицями Тролейбусною та Пасічною, і далі до існуючої забудови.
- на вільних майданчиках в районі вулиць Тролейбусної та Хіміків; з південної сторони Калуського шосе; в с. Угринів.
Розміщення нового садибного будівництва намічено вздовж Калуського шосе та на території села Загвіздя.
Ботанічний сад
З часом планується створити Ботанічний сад площею 100 га в районі колишнього села Пасічна, на території, що донедавна знаходилась у приватному користуванні під городи. Територія ботанічного саду буде включає в себе: зона входу; зона партерних садів; рекреаційно-спортивна зона; зона дендрологічних експозицій; зона меморіальних садів; експозиційна зона тематичних садів; науково-дослідна зона; звіринець.
3 Церкви, Другий центр Франківська
Галерея
- Пам'ятник жителям села Пасічної, які загинули за волю України
- Собор Преображення Господнього
- Церква Святого Великомученика Дмитрія
- Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці
- Храм Святого Духа
- Українська гімназія №1
- Німецьке озеро
- Капличка
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 14 січня 2012.
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.246, № 2784 (лат.)
- № 3676
- Zródla dziejowe. — T. XVIII: Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — Cz. I: Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa : Sklad główny u Gerberta i Wolfa, 1902. — S. 170.
- Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — ISBN 966-8090-63-2
- Івано-Франківськ, Церква Св. Дмитра 1904
Див. також
Література
- Головатий М. «200 вулиць Івано Франківська». — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010
- Генеральний план м. Івано-Франківська
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pasichna Pasichna odin z najbilshih mikrorajoniv Ivano Frankivska roztashovanij u zahidnij chastini mista na terenah kolishnogo primiskogo sela Pasichna Ivano FrankivskPasichna Hram Svyatitelya Mikolaya Zagalna informaciya Adminodinicya Ivano FrankivskNaselennya 30 tis Golovni vulici Galicka Pasichna Trolejbusna Himikiv Zakladi osviti ta kulturi Ukrayinska gimnaziya 1 seredni shkoli 18 24 pochatkovi shkoli muzichni shkoli Parki Yedinij rajon mista roztashovanij na livomu berezi richki Bistrici Solotvinskoyi Na pivdni mezhuye iz selom Zagvizdya na zahodi KSP Avangard ta iz teritoriyeyu derzhlisfondu i na shodi s Kluziv ta pivnochi ta s Ugriniv IstoriyaPeredmiske selo Ranishe tut bulo selo Pasichna zasnovane u 1394 roci Zgaduyetsya 1 sichnya 1457 roku v knigah galickogo sudu Orendarem chi posidachem sela takozh Zagvizdya buv zokrema Mikolaj Karnkovskij z Meduhi U podatkovomu reyestri 1515 roku v seli dokumentuyetsya 2 lani blizko 50 ga obroblyuvanoyi zemli Pislya okupaciyi Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki polyakami v 1919 roci v seli buv oseredok gmini Pasyechna ta posterunku policiyi 1934 roku v seli Pasichna sporudili budinok pochatkovoyi shkoli teper vulicya Nechuya Levickogo 19 Za danimi oblupravlinnya MGB u 1949 r v Stanislavskomu rajoni pidpillya OUN najaktivnishim bulo v selah Yamnicya Pidpecheri Zagvizdya Pacikiv i Ribne Teper vulicya Galicka prostyagayetsya do perehrestya dorig sho vedut na Kalush i Galich Majzhe v yiyi kinci bachimo skromnu silsku cerkvu sho bula sporudzhena v 1870 1880 rr U 1946 r za inshoyu versiyeyu des u 60 h rr u zv yazku z nasilnickoyu likvidaciyeyu UGKC ukrayinska greko katolicka cerkva yiyi zakrili j peretvorili na sklad rekvizitiv Ivano Frankivskogo teatru im I Franka V 1988 r cerkvu znovu vidkrili a yiyi parafiyani za korotkij chas vidnovili yiyi sporudili dzvinicyu i kaplichku Na parafiyi u 1914 1939 rr prozhivav Mikola Borislavskij 1887 1964 velikij knigolyub yakij dopomagav zdibnishim silskim dityam navchatisya v ukrayinskij gimnaziyi U 1946 r jogo zaareshtuvali enkavedisti Pislya 10 richnoyi katorgi vin meshkav u Drogobichi de j pomer 21 veresnya 1993 r urochisto posvyacheno kapicyu sporudzhenu za proektom arhitektora S Sinka z prekrasnimi rozpisami hudozhnika M Greska A pered avtostanciyeyu silske kladovishe de mozhna pobachiti skromnu mogilu ukrayinskogo pismennik Kostyantina Bobikevicha 1855 1884 avtora opovidan z zhittya studentiv Klopoti skinchenogo akademika Na obzorinah i povisti Zhertva panskogo vesillya Obov yazkovo vklonitsya pam yati zhertv stalinskih represij 1939 1941 rokiv zakatovanih v urochishi Dem yanovomu lazi Vlitku 1989 r rozpochalisya rozkopki ciyeyi strashnoyi gori nashoyi Skorboti Tut rozkopali 422 zhertvi enkavedistiv Ce misce istorik I Andruhiv kolishnij pershij sekretar Tismenickogo rajkomu KPU nazvav Stanislavivskimi Kuropatami i miscem velikogo vidstrilu 29 zhovtnya 1989 r v urochistij obstanovci za uchasti yepiskopiv UGKC Pavla Vasilika ta Irineya Bilika vidbulosya perepohovannya nevinnih zhertv bilshovickogo teroru Sered nih identifikovano tilo sotnika USS G Golinskogo yake perepohovali v Delyatini Piznishe v Dem yanovomu lazi buli perepohovani tlinni ostanki 19 ti svyashenikiv i studentiv duhovnoyi seminariyi rozstrilyanih u seli Posichi Hrest i ternovij vinok zavzhdi budut nagaduvati pro nevinni zhertvi stalinizmu U skladi Ivano Frankivska U 1958 roci selo priyednane do mista U 1971 r pochalosya budivnictvo velikogo himichnogo pidpriyemstva zavodu tonkogo organichnogo sintezu nedaleko vid Ivano Frankivska v rajoni sela Tyazeva Odnochasno z virobnichimi korpusami zvodilisya i zhitlo dlya jogo pracivnikiv za Bistriceyu v kolishnomu seli Pasichnij yake vse she zberigalo silskij harakter zabudovi Majzhe vse kolishnye selo todi koncentruvalosya livoruch vid shose na Galich a pravoruch vid nogo buli silski gorodi i rillya Pershi visotni dev yatipoverhovi budinki sporudili dlya pracivnikiv zavodu TOS na vul Galickij Dali zabudova pishla vglib mikrorajonu pravoruch vid zgadanoyi vulici V kinci 1970 h na pochatku 1980 h rr tut vinikli novi vulici ta bagatopoverhovi zhitlovi kvartali U 1985 1990 rr po vul Yu Fedkovicha nimecki budivelniki zbuduvali chudovij kompleks oblasnoyi likarni sho za todishnoyu tradiciyeyu bula nazvana likarneyu Druzhbi narodiv SRSR i NDR Vona privertaye uvagu akuratnistyu vikonannya i profesijnoyu docilnistyu ta funkcionalnistyu Zagalna harakteristika mikrorajonuPasichna velikij yak dlya mista zhitlovij masiv Tut znahoditsya potuzhne priladobudivne pidpriyemstvo VO Karpati Z centralnoyu chastinoyu Ivano Frankivska ta inshimi jogo rajonami de znahoditsya osnovna chastina pidpriyemstv ta miscya rekreaciyi rajon zv yazanij lishe odniyeyu magistralnoyu vuliceyu Galickoyu yaka prohodit mostom cherez richku Bistricyu Solotvinsku V pivnichnomu napryamku vulicya Galicka vihodit do promislovogo vuzla Yamnickij sho znahoditsya poza mezhami mista i dali na Lviv Zhitlova zabudova predstavlena zdebilshogo bagatopoverhovimi budinkami mikrorajoniv 1 ta 3 sho roztashovani po obidva boki vulici Trolejbusnoyi ta okremimi kvartalami na pivden vid vulici Galickoyi na teritoriyi kolishnogo sela Pasichna Tut znahodyatsya neznachni teritoriyi staroyi ta novoyi sadibnoyi zabudovi z prisadibnimi nevelikimi dilyankami perevazhno plosheyu menshoyu za 0 1 ga V zahidnij chastini roztashovani dachi V pivdennomu napryamku vulicya Pasichna zv yazuye rajon iz s Zagvizdya Rajon zabezpechenij zakladami pervinnogo minimalno neobhidnogo rivnya obslugovuvannya ta neznachnoyu kilkistyu inshih Perspektivi rozvitku rajonuPlanuvannya zabudovi Zgidno iz generalnim planom mista peredbacheno bagatokvartirne budivnictvo v Pasichnij na takih teritoriyah yak za rahunok rekonstrukciyi tak i za rahunok osvoyennya vilnih teritorij za rahunok rekonstrukciyi dilyanki vzdovzh vulici Galickoyi z oboh bokiv na vidrizku vid mostu cherez richku Bistricyu Solotvinsku do peretinu z vulicyami Trolejbusnoyu ta Pasichnoyu i dali do isnuyuchoyi zabudovi na vilnih majdanchikah v rajoni vulic Trolejbusnoyi ta Himikiv z pivdennoyi storoni Kaluskogo shose v s Ugriniv Rozmishennya novogo sadibnogo budivnictva namicheno vzdovzh Kaluskogo shose ta na teritoriyi sela Zagvizdya Botanichnij sad Z chasom planuyetsya stvoriti Botanichnij sad plosheyu 100 ga v rajoni kolishnogo sela Pasichna na teritoriyi sho donedavna znahodilas u privatnomu koristuvanni pid gorodi Teritoriya botanichnogo sadu bude vklyuchaye v sebe zona vhodu zona parternih sadiv rekreacijno sportivna zona zona dendrologichnih ekspozicij zona memorialnih sadiv ekspozicijna zona tematichnih sadiv naukovo doslidna zona zvirinec 3 Cerkvi Drugij centr FrankivskaGalereyaPam yatnik zhitelyam sela Pasichnoyi yaki zaginuli za volyu Ukrayini Sobor Preobrazhennya Gospodnogo Cerkva Svyatogo Velikomuchenika Dmitriya Cerkva Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici Hram Svyatogo Duha Ukrayinska gimnaziya 1 Nimecke ozero KaplichkaPrimitki Arhiv originalu za 6 bereznya 2012 Procitovano 14 sichnya 2012 Akta grodzkie i ziemskie T 12 s 246 2784 lat 3676 Zrodla dziejowe T XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona Warszawa Sklad glowny u Gerberta i Wolfa 1902 S 170 Reabilitovani istoriyeyu IVANO FRANKIVSKA OBLAST Kniga persha Ivano Frankivsk Misto NV 2004 S 42 ISBN 966 8090 63 2 Ivano Frankivsk Cerkva Sv Dmitra 1904Div takozhVulicya Pasichna Ivano Frankivsk Mikrorajon Arsenal Ivano Frankivsk OprishivciLiteraturaGolovatij M 200 vulic Ivano Frankivska Ivano Frankivsk Lileya NV 2010 Generalnij plan m Ivano Frankivska