Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Селище Селище колишнє село на території Галицького району знищене 1

Селище (Галицький район)

Селище (Галицький район)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Селище.

Селище — колишнє село на території Галицького району знищене 12 липня 1950 року за підтримку ОУН-УПА.

Селище
Країна image Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Галицький
Рада Блюдники
image
image
Основні дані
Засноване до 1733
Існувало до 12.07.1950
Географічні дані
Географічні координати 49°07′32″ пн. ш. 24°34′55″ сх. д. / 49.12556° пн. ш. 24.58194° сх. д. / 49.12556; 24.58194Координати: 49°07′32″ пн. ш. 24°34′55″ сх. д. / 49.12556° пн. ш. 24.58194° сх. д. / 49.12556; 24.58194
Карта
image
image
Селище
image
image
Селище

Історія

У реєстрі церков на 4.03.1733 р. в Селищі значиться церква Святого Миколая, вже не була новою, священиком був Павло Левицький, було 5 дворів.

У 1880 р. село належало до Станиславівського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 258 жителів (254 греко-католики і 4 римо-католики), дерев'яна греко-католицька церква святого Миколи з 1763 р. (наявний дзвін з 1663 р.) належала до парафії Темирівці Галицького деканату.

25 січня 1904 р. в селі організована читальня «Просвіти». Під час окупації Галичини росіяни знищили книжки і читальню. Для поновлення читальні збори громади села спільно з блюдниківською громадою 20.02.1924 звернулись до окупаційної польської влади за дозволом, натомість отримали заборону.

У 1939 році в селі проживало 520 мешканців (500 українців-грекокатоликів і 20 українців-римокатоликів).

20 січня 1945 року за вироком закритого засідання виїзної сесії Верховного суду СРСР прилюдно повісили коло входу до центрального ринку у Станіславі селянина Петра Мимохода з Селища за те, що в його хаті влітку 1944-го року розташовувався курінний штаб УПА.

Жителі села чинили спротив московським окупантам. Тих селян, які відмовились голосувати на виборах 10 січня 1946 р., карателі зігнали до хати голови сільради, після чого хату замкнули і підпалили. Селяни вибивали вікна і вискакували з палаючої хати.

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Галицькому районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Мединя, Боднарів і Селище.

Історія розпорядилась так,що в сорокових роках двадцятого століття Селище стало столицею національно визвольної боротьби,місцем постійної дислокації штабів УПА. Більшовики зазнавали тут постійних та величезних втрат.Вперта боротьба тривала довгих шість років.Московські окупанти вважали селище розплідником націоналізму,який треба було знищити. Перемагаючи страх,вони виконували накази партії і Сталіна.Сліпо рвалися до бою І від їх смертоносної зброї гинули лицарі України,кращі її сини ідочки:

Євстахій та Іван Нагуляки загинули у 1944 році;

Петро Мимоход загинув у 1945 році;

Кирило Шалка-Стрілець Боївки СБ загинув у 1948 році в селі Вікторів;

Микола Атаманчук-стрілець боївки СБ,Олексій Буркун загинули у 1949 році;

Григорій Бандурка-"Чумак" поліг під Угриновом в 1951 році.

Невідомими залишилися могили і дати загибелі Петра Базиліва,Олекси Буркуна,Василя Ільківа,Мар'яна Бріза,Олекси Ільківа Максима Куриляка,Пилипа Мимохода Євгена Мічковського.

Пливе ріка часу,вічна як пам'ять,і вчить нас незабувати про швидкоплинність миттєвостей життя.

Селище виселили 12 липня 1950 року в Херсонську область за зв'язки з ОУН-УПА. 24 серпня 1950 р. облвиконком прийняв подання до Президії Верховної ради УРСР про ліквідацію Селищанської сільради з включенням території до Блюдниківської сільради. Виселені жителі не могли повернутися у знищене село, тому поселилися в навколишніх селах — Блюдниках, Темерівцях, Пукасівцях, в місті Галич. З села збереглося тільки кладовище, і то тому, що було у лісі. На території кладовища розташовані поховання борців за волю та незалежність України в ХХ- ст а саме:

Могила девятьох невідомих вояків УПА.

Могила вояка УПА Івана Буркуна.

В 2006 році замість старого деревяного хреста на могилі Івана Буркуна було встановлено новий металевий хрест, помальований під березу.

В 2020 році 5 грудня учасниками бойових дій на сході України, Артуром Пірусом та Володимиром Соловеєм, було замінено старі анотаційні таблиці на могилах борців за волю України на нові, а також оцифровано збережені поховання на кладовищі.

Зараз на території колишнього села поставлено капличку та символічну могилу (осв'ячено 01.07.1990року) на місці знищеного комуно-більшовицьким режимом села,Селище.

Примітки

  1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
  2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 березня 2018. Процитовано 12 березня 2018.
  3. Siedliska 9) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 513. (пол.)
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 84.
  5. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
  6. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2018. Процитовано 3 липня 2019.
  7. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
  8. ВОЛЯ І ДОЛЯ,книга пам'яті Галицького району мартиролог (Українська) . ТзОВ "Галицька Друкарня" "Галицька районна держадміністрація". 2007. с. 400. ISBN . {{}}: Перевірте значення |isbn=: контрольна сума ()
  9. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2013. Процитовано 18 серпня 2019.


image Це незавершена стаття про Івано-Франківську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Selishe Selishe kolishnye selo na teritoriyi Galickogo rajonu znishene 12 lipnya 1950 roku za pidtrimku OUN UPA SelisheKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon miskrada GalickijRada BlyudnikiOsnovni daniZasnovane do 1733Isnuvalo do 12 07 1950Geografichni daniGeografichni koordinati 49 07 32 pn sh 24 34 55 sh d 49 12556 pn sh 24 58194 sh d 49 12556 24 58194 Koordinati 49 07 32 pn sh 24 34 55 sh d 49 12556 pn sh 24 58194 sh d 49 12556 24 58194KartaSelisheSelisheIstoriyaU reyestri cerkov na 4 03 1733 r v Selishi znachitsya cerkva Svyatogo Mikolaya vzhe ne bula novoyu svyashenikom buv Pavlo Levickij bulo 5 dvoriv U 1880 r selo nalezhalo do Stanislavivskogo povitu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorskoyi imperiyi u seli bulo 258 zhiteliv 254 greko katoliki i 4 rimo katoliki derev yana greko katolicka cerkva svyatogo Mikoli z 1763 r nayavnij dzvin z 1663 r nalezhala do parafiyi Temirivci Galickogo dekanatu 25 sichnya 1904 r v seli organizovana chitalnya Prosviti Pid chas okupaciyi Galichini rosiyani znishili knizhki i chitalnyu Dlya ponovlennya chitalni zbori gromadi sela spilno z blyudnikivskoyu gromadoyu 20 02 1924 zvernulis do okupacijnoyi polskoyi vladi za dozvolom natomist otrimali zaboronu U 1939 roci v seli prozhivalo 520 meshkanciv 500 ukrayinciv grekokatolikiv i 20 ukrayinciv rimokatolikiv 20 sichnya 1945 roku za virokom zakritogo zasidannya viyiznoyi sesiyi Verhovnogo sudu SRSR prilyudno povisili kolo vhodu do centralnogo rinku u Stanislavi selyanina Petra Mimohoda z Selisha za te sho v jogo hati vlitku 1944 go roku roztashovuvavsya kurinnij shtab UPA Zhiteli sela chinili sprotiv moskovskim okupantam Tih selyan yaki vidmovilis golosuvati na viborah 10 sichnya 1946 r karateli zignali do hati golovi silradi pislya chogo hatu zamknuli i pidpalili Selyani vibivali vikna i viskakuvali z palayuchoyi hati Za danimi oblupravlinnya MGB u 1949 r v Galickomu rajoni pidpillya OUN najaktivnishim bulo v selah Medinya Bodnariv i Selishe Istoriya rozporyadilas tak sho v sorokovih rokah dvadcyatogo stolittya Selishe stalo stoliceyu nacionalno vizvolnoyi borotbi miscem postijnoyi dislokaciyi shtabiv UPA Bilshoviki zaznavali tut postijnih ta velicheznih vtrat Vperta borotba trivala dovgih shist rokiv Moskovski okupanti vvazhali selishe rozplidnikom nacionalizmu yakij treba bulo znishiti Peremagayuchi strah voni vikonuvali nakazi partiyi i Stalina Slipo rvalisya do boyu I vid yih smertonosnoyi zbroyi ginuli licari Ukrayini krashi yiyi sini idochki Yevstahij ta Ivan Nagulyaki zaginuli u 1944 roci Petro Mimohod zaginuv u 1945 roci Kirilo Shalka Strilec Boyivki SB zaginuv u 1948 roci v seli Viktoriv Mikola Atamanchuk strilec boyivki SB Oleksij Burkun zaginuli u 1949 roci Grigorij Bandurka Chumak polig pid Ugrinovom v 1951 roci Nevidomimi zalishilisya mogili i dati zagibeli Petra Baziliva Oleksi Burkuna Vasilya Ilkiva Mar yana Briza Oleksi Ilkiva Maksima Kurilyaka Pilipa Mimohoda Yevgena Michkovskogo Plive rika chasu vichna yak pam yat i vchit nas nezabuvati pro shvidkoplinnist mittyevostej zhittya Selishe viselili 12 lipnya 1950 roku v Hersonsku oblast za zv yazki z OUN UPA 24 serpnya 1950 r oblvikonkom prijnyav podannya do Prezidiyi Verhovnoyi radi URSR pro likvidaciyu Selishanskoyi silradi z vklyuchennyam teritoriyi do Blyudnikivskoyi silradi Viseleni zhiteli ne mogli povernutisya u znishene selo tomu poselilisya v navkolishnih selah Blyudnikah Temerivcyah Pukasivcyah v misti Galich Z sela zbereglosya tilki kladovishe i to tomu sho bulo u lisi Na teritoriyi kladovisha roztashovani pohovannya borciv za volyu ta nezalezhnist Ukrayini v HH st a same Mogila devyatoh nevidomih voyakiv UPA Mogila voyaka UPA Ivana Burkuna V 2006 roci zamist starogo derevyanogo hresta na mogili Ivana Burkuna bulo vstanovleno novij metalevij hrest pomalovanij pid berezu V 2020 roci 5 grudnya uchasnikami bojovih dij na shodi Ukrayini Arturom Pirusom ta Volodimirom Soloveyem bulo zamineno stari anotacijni tablici na mogilah borciv za volyu Ukrayini na novi a takozh ocifrovano zberezheni pohovannya na kladovishi Zaraz na teritoriyi kolishnogo sela postavleno kaplichku ta simvolichnu mogilu osv yacheno 01 07 1990roku na misci znishenogo komuno bilshovickim rezhimom sela Selishe Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 4 grudnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 10 bereznya 2018 Procitovano 12 bereznya 2018 Siedliska 9 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 513 pol Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 84 PDF Arhiv originalu PDF za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 4 grudnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 18 zhovtnya 2018 Procitovano 3 lipnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 4 grudnya 2019 VOLYa I DOLYa kniga pam yati Galickogo rajonu martirolog Ukrayinska TzOV Galicka Drukarnya Galicka rajonna derzhadministraciya 2007 s 400 ISBN 966 428 011 8 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn kontrolna suma dovidka PDF Arhiv originalu PDF za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 18 serpnya 2019 Ce nezavershena stattya pro Ivano Frankivsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ