Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

До вгий Войни лів село в Україні у Верхнянській сільській територіальній громаді Калуського району Івано Франківської об

Довгий Войнилів

Довгий Войнилів

До́вгий Войни́лів — село в Україні, у Верхнянській сільській територіальній громаді Калуського району Івано-Франківської області.

село Довгий Войнилів
image
Православна церква
Православна церква
Країна image Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Громада Верхнянська сільська громада
Основні дані
Засноване 1390
Перша згадка 1390 (634 роки)
Населення 1405
Площа 20,387 км²
Густота населення 68,92 осіб/км²
Поштовий індекс 77320
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 49°09′19″ пн. ш. 24°22′17″ сх. д. / 49.15528° пн. ш. 24.37139° сх. д. / 49.15528; 24.37139Координати: 49°09′19″ пн. ш. 24°22′17″ сх. д. / 49.15528° пн. ш. 24.37139° сх. д. / 49.15528; 24.37139
Водойми Ворохта
Місцева влада
Адреса ради 77320, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Довгий Войнилів, вул. Шевченка, 56
Карта
image
image
Довгий Войнилів
image
image
Довгий Войнилів
Мапа

image Довгий Войнилів у Вікісховищі

Назва

Назва села походить за однією версією від того, що село знаходиться недалеко від смт. Войнилів. А так як воно розтягнулось в довжину (довге) так і назвали Довгий-Войнилів. За іншою версією в селі колись жив поміщик Довгань і від нього пішла назва.

Історія

Долітописні часи

На Басовій горі біля потоку в 1963 році при глибокій оранці знайдено велику кількість прикрас із рогів тварин і крем'яних знарядь праці — скребачок, наконечників стріл, списів, кам'яних сокир, відщеп, нуклеусів. Знахідки зберігаються у шкільному кабінеті історії.

На території села було понад 40 високих могил, розораних у кінці 1950-х років.

Річ Посполита

Перша письмова згадка про село належить до 1447 року. Під час визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького багато жителів села в 1649 році брали участь у нападі на володіння шляхтича Блажовського в селі Цвітовій. У 1648 році селяни оволоділи замком у селі Лука та маєтком у селі Колодіїв поміщика Лутовського.

Австро-Угорщина

За Австро-Угорщини село входило до Калуського повіту. Галичину було віддано на поталу польських урядовців, які під маскою самоврядування проводили політику ополячення українців і заселення колоністами з підросійської Мазовії. У 1880 році в селі проживало 900 греко-католиків, 94 юдеї і 72 римо-католики. У 1890-х роках землі поміщицького маєтку в селі продали не місцевим селянам, а мазурам (через державний кредит), 40 родин яких поселилося у присілку Землянка. Тоді селяни Довгого Войнилова гуртом зуміли купити сіножать Мочари і ліс Морги в поміщика Негівців.

У 1899—1944 роках тут був римо-католицький костьол, у 1920—1944 — колонія мазурів.

ЗУНР та міжвоєнний період

У 1918 р. поляки напали на ЗУНР, захищали волю в рядах УГА Федунь Іван Теодорович, Лебухорський Михайло Романович, Лебухорський Онуфрій Іванович і Чолій Іван.

В умовах польської окупації розвивався національний рух, виникли просвітницькі організації. На початку 1920-х років у селі організували хату-читальню в будинку Павла Чолія. Зорганізовував молодь Василь Винник за безпосереднього сприяння отця Івана Павлусевича. На початку 1930-х років за рахунок збирання коштів громадою села збудовано школу. В 1935 році громадою села за участі емігрантів з Аргентини (Лебухорські Іван і Кость, Клікавка Василь, Собкович Михайло Миколайович, Політовський Василь, Винник Михайло, Чолій Петро, Стасюк Петро) збудовано читальню Просвіти. В читальні працювали бібліотека, дитячий садочок, кооператива «Зоря», трикотарські курси (плетення), драматичний гурток, хор, танцювальний гурток, юнацьке товариство «Луг», Союз українок.

В 1934 році під приводом адміністративної реформи з утворенням гміни Верхня поляки неодноразово пробували відібрати в довговойнилівців сіножать Мочари і ліс Морги та заготовлену в ньому деревину для будівництва школи і читальні, але люди щоразу гуртом виганяли польських чиновників і поліцію, незважаючи на арешти й ув'язнення.

У 1939 році у Довгому Войнилові проживало 1530 мешканців (1455 українців-грекокатоликів, 60 українців-римокатоликів, 10 поляків і 5 євреїв), а в присілку Землянка (колонія при дорозі на Монастирець кінця ХІХ ст.) — 570 мешканців (120 українців і 450 польських колоністів міжвоєнного періоду).

Радянська окупація 1939-41

Після приєднання Західної України до СРСР село ввійшло 17 січня 1940 р. до Войнилівського району. Сільські жителі були добрими господарями, релігійними, милостивими, за винятком одного — сина сторожа школи Купріяна, який став комуністом і головою сільради. 10-14.02.1940 р. була проведена перша депортація на Сибір кращих господарів («куркулів») і польських посадників. Голова сільради організував колгосп з п'яти найбідніших родин, що не мали ані одної корови, ані коня, а лише дві кози. Більше ніхто до колгоспу не пішов, а тому готувалося вивезення на Сибір — після приходу німців у сільраді знайшли список на 80 родин.

Німецька окупація

2 липня 1941 року через село пройшли німецькі частини. Школу було перетворено на госпіталь.

На святкування проголошення 30 червня 1941 року Акту відновлення української держави довговойнилівці зібрали в неділю вранці перед церквою величезний похід і колоною під прапорами і хоругвами з патріотичними піснями пройшли 10 кілометрів до Войнилова. Там зійшлися всі села району і на ринковій площі провели святковий мітинг. Але німці спростували всі сподівання на волю, натомість провели арешти і винищення українського активу та ввели окупаційний режим.

Багато поляків-фольсдойчерів пішли працювати в гестапо і з ненависті до українців масово винищували їх. Крім того польські колонії стали притулком для червоних банд, які разом із польськими боївками люто тероризували українців.

Німці в 1942 році знищили євреїв села.

ОУН почала налагоджувати спротив німцям, а влітку 1943 року скориставшись проблемами німців із загонами партизанів Ковпака під приводом захисту від них організувала територіальну мережу УНС, яку через півроку реорганізувала в УПА.

Щодо поляків, то ОУН у Галичині врахувала сумний досвід проведення польською АК спроб етноциду українців на Холмщині та Волині, тому в березні 1944 року силами УПА провела акцію на випередження — спалила обійстя польським колоністам разом зі схованими в них зброєю і боєприпасами, а найагресивніших із них ліквідувала. Такі ж заходи були проведені у Довгому Войнилові. Поляки були змушені виїхати до Польщі.

УРСР

Після приходу радянських військ у липні 1944 року почалась насильна мобілізація, більшість із мобілізованих загинули, меншість — отримали поранення і каліцтва. Паралельно почалися поширювана НКВД епідемія черевного тифу і голод, спровокований непосильними радянськими податками.

2 квітня 1944 року окружною боївкою разом з відділом «Гайдамаки» чисельністю 50 осіб здійснили акцію проти польської колонії Земянок, в ході якої ліквідовано 40 осіб і спалено 52 господарства. Причиною акції було гніздування польської боївки, яка вела антиукраїнський терор.

В січні-лютому 1945 року 10 000 енкаведистів на Придністров'ї проводили облави проти повстанців, у ході яких 18 січня під охороною 300 енкаведистів на 18 машинах приїхав Хрущов, зі звинуваченням у підтримці повстанців особисто арештував голову сільради Чолія Михайла Миколайовича, який так і загинув у концтаборах.

19.12.1945 при штурмі бункеру НКВДистами вбиті повстанці Федьків Онуфрій Тимофійович і Чолій Петро Деонізович.

16 лютого 1946 року при штурмі бункеру НКВДистами загинули Березюк Микола «Морозенко», Кобута Михайло.

image
Будинок культури і старостат

В серпні 1946 року в селі заарештовано понад 30 довговойнилівців, серед них директора школи Собчак Ірину і учениць — Кучеру Марію, Ямнич Парасковію, Лебухорську Розалію, Чолій Параску та ін. Дітей катували в приміщенні колишнього костелу понад місяць, а Собчак Ірині присудили 25 років ув'язнення.

В 1946 році в село привезли 26 українських родин, виселених із села Ліски Грубешівського повіту і поселили в хатах колишніх польських колоністів (інші родини з цього села поселили в Томашівцях, Негівцях, Калуші та ін.). Пізніше до складу Довгого Войнилова включено село Землянка.

В 1949 р. створений колгосп «Україна» і загнано до нього 198 селянських господарств, головою колгоспу був призначений Зьомковський Ігнат Якович (07.01.1915-19.01.1994), а за два роки загнали всіх.

19 травня 1959 р. Войнилівський райвиконком ліквідував Перекосівську сільраду з приєднанням до Довговойнилівської сільради.

В 1989 р. в селі створено осередок ТУМу на чолі з Романом Шмігельським. В 1990 р. в селі створений осередок Народного Руху України за перебудову, який очолив Юрій Мащайкевич, до осередку записалося понад 150 селян.

Населення

В селі мешкає 1322 людини. 441 домогосподарств, з них 412 заселені. 482 родини, з них 9 багатодітних (3 і більше дітей).

Церква

В 1599 році в селі була церква Різдва Івана Хрестителя зі священиком, що засвідчує напис на церковній книзі.

В 1720 році в селі було дві церкви. Долішня більша — Різдва Пресвятої Діви Марії. Менша церква святого Миколи (літнього) збудована у 1713 р. і знаходилась за півтора кілометра на захід від більшої. Зруйнована комуністами в 1980 р., а найактивніших протестувальників Василя Соломуда і Михайла Семеновича тероризувало КДБ.

Наступна церква Різдва Пресвятої Діви Марії збудована й освячена в 1812 році (будівничий Дмитро Бабний), розписана в 1835 р. Винярським. Нова дзвіниця збудована в 1830 р. У церкві зберігся рукопис «Опис парафії Довгої з Перекосами», написаний у ХІХ ст. т. зв. «язичієм».

image
Церква Різдва Христового

Церква Різдва Христового збудована 1893 року, пам'ятка архітектури місцевого значення № 765.

Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. в одній церкві 5 давніх дзвонів діаметром 97, 63, 47, 38 і 36 см, вагою 335, 107, 41, 27 і 15 кг, виготовлених у 1906, 1829, 1680, 1829, 1629 рр., у другій — 3 дзвони 1856—1599 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.

Парохи

  • 1650—1730 рр. — Симеон Зелинський.
  • 1735—1754 — Іван Головкевич.
  • 1755—1800 — Стефан Губилецький, у 1794 р. прилучена горішня парафія, де в 1720—1763 рр. священиком був Пантелеймон Волоський, а після нього — Теодор Волоський.
  • Далі парохом двох парафій Довгої та Перекосів став Михайло Новодворський — до 1824 р.
  • 1825—1841 — Анатолій Воронович.
  • 1842—1880 — Яків Загорський.
  • 1881—1884 — Фома Соболята.
  • 1884—1893 — Миколай Софанський.
  • 1894—1918 — Іван Павлусевич.

Далі парохами були о. Собчак, о. Климчик, о. Шкурган, о. Волочій, о. Кузик, о. Бігун, о. Когут, о. Телічак. 4 червня 1994 року громада повернулася в УГКЦ.

Соціальна сфера

  • Сільрада
  • Народний дім.
  • Школа I—III ст на 410 місць з дитсадком
  • Амбулаторія
  • 465 дворів, 1411 мешканців.

Школа

image
Школа

За Австрії у 1880 р. на громадські кошти збудована перша школа, двокласна (було два вчителі — подружжя Вишневських).

За Польщі школа стала семикласною (сьомий клас був необов'язковим) і навчання проводилося польською мовою.

За більшовиків у 1939 році школа стала семирічною і українською, до 8 місцевих вчителів прислали ще додатково 5 — двох східних українок і трьох москальок. Українки виявилися фаховими і добрими, а москальки — малоосвіченими, зате наполегливими в атеїстичній агітації та спробах навернення в комсомол. За два роки роботи їм вдалося завербувати в комсомол аж одну ученицю.

В 1944 р. відновили роботу школи.

У 1977 р. збудована нова школа.

Музична школа

В 2005 р. в селі відкрито філію Войнилівської музичної школи.

image
Амбулаторія

Охорона здоров'я

Перший медпункт відкритий у 1946 році в помешканні Політовського В. М., а санітаркою була Політовська Євдокія Марківна. В 1948 р. направлена в село медсестра Джавага Катерина Володимирівна.

Тепер в амбулаторії працюють терапевт, педіатр, стоматолог, акушерка, лаборант, фельдшер, медсестри, санітари. Амбулаторія обслуговує села Довгий Войнилів, Станькову і Перекоси.

Пошта

В 1958 р. новостворене відділення пошти розміщене в будинку Цішевського Станіслава Гнатовича, вивезеного в Сибір. В 1961 р. збудоване нове приміщення. Через утрату значення листування і газет основною функцією листонош зараз стало рознесення пенсій.

Спорт

В селі є аматорська футбольна команда «Тріумф», що виступає в чемпіонаті та кубку Калуського району. Також є футзальна команда, що грає в чемпіонаті Калуша.

Топонімія

Вулиці

У селі є вулиці:

  • Зарічна
  • Зелена
  • Львівська
  • Мисливська
  • Садова
  • Тараса Шевченка

Пам'ятники

image
Пам'ятник Т. Шевченкові

Пам'ятник Т. Г. Шевченку встановлений у 1990 р. за ініціативи осередку Руху за кошти селян (зібрали 4000 крб.) та колгоспу (2000 крб.), скульптор — Одрехівський (Львів), висота — 3 м 70 см, гіпс.

Встановлені хрести на місцях загибелі повстанців у бункерах у Перекосівському лісі, в урочищі Хатки (2 партизани з Буянова загинули навесні 1949 р.), в урочищі Перекоси (на могилі 4 партизанів встановлено хрест і меморіальна дошка).

Лісництво

Довговойнилівське лісництво охоплює 8 сіл. Контора розміщене в Калуші — вул. Глібова, 35.

Учасники воєн

Повстанці, що загинули у 1942—1952 рр

Довговойнилівські повстанці, які загинули під час національно-визвольної боротьби 1942—1952 рр

  • Атаманчук Іван Якович, 1927 р. н. (пс. «Луговий») — стрілець кущового проводу боївки «Калина», загинув у березні 1949 року в с. Мостище.
  • Атаманчук Михайло. 1927 р. н.. (пс. «Бурачок»), стрілець боївки, загинув 1945 р. в с. Довга Войнилівська.
  • Барановський Йосиф Михайлович. 15.05.1920 р. н. Був стрільцем сотні Середнього, псевдонім — Білий. Загинув у січні 1949 р. у Войнилові.
  • Боднар Михайло Петрович, 1922 р. н., стрілець УПА, загинув 13.02.1944 р. у с. Цвіржі Львівської обл. Мостиського району.
  • Буланчук Ярослав Йосипович, 1927 р. н., стрілець боївки «Калина», загинув у березні 1949 р. в с. Мостище.
  • Варій Павло Григорович, 1912 р. н., (пс. «Чайка»), стрілець УПА, загинув у 1945 р. в с. Негівці.
  • Гаврилів Тимофій, 1918 р. н., стрілець боївки, загинув у 1945 р. під с. Перекоси.
  • Глущак Олекса, 1929 р. н. (пс. «Голуб»), стрілець сотні «Летуна», загинув у 1946 р.
  • Іващишин Василь Федорович, 1921 р. н., загинув під час облави у 1946 р. в с. Довга Войнилівська.
  • Іванщишин Ярослав Федорович, 1926 р. н., загинув під час облави у 1946 р. в с. Довга Войнилівська.
  • Картан Михайло, 1920 р. н., стрілець сотні «Бея», загинув у 1946 р.
  • Кобута Михайло, Бабій Василь Йосипович, невідома дівчина і ще 4 стрільці сотні «Летуна» загинули 15.2.46 р. в с. Перекоси.

Псевда «Максим», «Дорош» і ще три стрільці, загалом 5 повстанців загинули в бою 7.01.48 р. в с. Довга Войнилівська.

  • Копачевський Іван Ількович, стрілець боївки, загинув у 1945 р. в присілку Вилки біля Станькової.
  • Кулик Йосиф Васильович, 1918 р. з с. Бухтів Львівської обл., стрілець боївки, загинув у 1947 р. в с. Довга Войнилівська, тіло забрали в смт. Войнилів.
  • Ладан Дмитро Миколайович, 1922 р. стрілець сотні «Тютюнника», загинув 4.01.47 р. в с. Довга Войнилівська.
  • Литвинець Улька, 1912 р., загинула у криївці в 1945 р. в с. Довга Войнилівська.
  • Микитин Антон Антонович, 1928 р. стрілець сотні «Летуна», загинув у 1946 р. в с. Завадка.
  • Микитин Василь Григорович, 1920 р. н. стрілець куреня «Різуна», загинув у 1944 р. в Чорному лісі.
  • Микитин Іван Юркович, 1922 р. н., стрілець куреня «Різуна», загинув у 1944 р. в Чорному лісі.
  • Микитин Михайло Васильович, 1925 р., стрілець сотні «Летуна», загинув у 1946 р. в с. Протеси.
  • Микитин Павло Григорович, 1916 р. (пс. «Хмара»), підрайонний провідник ОУН, загинув 5.07.48.
  • Микитин Павло Іванович. 1924 р. н. (пс «Хмара»). станичний, загинув 7.05.1948 р. в с. Довга Войнилівська.
  • Микитин Павло Гнатович, 1926 р., стрілець боївки СБ Кропка, загинув у 1946 р. в с. Перекоси.
  • Микитин Розалія Андріївна. 1926 р. н..(пс. «Степанія»). зв'язкова боївки, загинула 29.03.47 р.в с. Дубовиця.
  • Ониськів Павло Степанович, 1923 р. н., (пс. «Зозуля»), станичний, загинув у 1946 р. в с. Мостище.
  • Петрів Павло Ізидорович, 1925 р. н., стрілець боївки. загинув у 1945 р. в с. Довга Войнил.
  • Петрів Петро Якович, 1925, (пс. «Сокіл»). стрілець боївки СБ, загинув у 1947 р. в с. Барлоги Рожнятівського р-ну.
  • Піх Василь Йосифович, 1930 р. н.. (пс. «Максим»), розвідник сотні «Летуна».
  • Піх Василь Юстинович. 1927 р. н. стрілець сотні «Летуна», загинув у 1946 р. в лісі біля села Станькова.
  • Собкович Володимир, 1916 р. н. (пс. «Наливайко»), стрілець сотні «Летуна» загинув у 1945 р.
  • Собкович Станіслав Іванович, 1927 р. н., стрілець сотні «Бея», загинув у 1946 р. в Чорному лісі.
  • Феґон Сидор Андрійович, 1917 р. н. (пс. «Кучма»), кулеметник сотні «Бея», в 1947 р. помер в с. Довга Войнилівська.
  • Цішевський Йосиф Гнатович, загинув у криївці в 1945 р. в с. Довга Войнилівська.
  • Цішевський Петро Гнатович, 1920 р. н. (пс. «Дорошенко»), стрілець сотні «Летуна», загинув у 1945 р. в с. Довга Войнилівська.
  • Чолій Петро Іванович, 1912 р. н. і ще три невідомі стрілці сотні «Летуна» загинули 7.01.48 р. в с. Довга Войнилівська, тіла забрані в смт. Войнилів.
  • Чолій Степан Федорович, 1915 р. н. убитий у криївці в 1945 р. в с. Довга Войнилівська.
  • Шевчук Михайло, 1918 р. н. з с. Буянів Львівської обл., стрілець боївки, загинув у с. Довга Войнилівська, тіло забрали в смт. Войнилів.

Повстанці 1942-52 рр., засуджені військовим трибуналом

Учасники національно-визвольної боротьби 1942—1952 рр., які були засуджені Військовим трибуналом Станіславської області

  • Адамовський Михайло Васильович, 1927 р. н., засуджений 20. 06. 1946 р. на 10.
  • Адамовський Петро Йосипович, 1926 р. н., засуджений на 10 р:
  • Адамовський Станіслав Миколайович, 1900 р. н., Засуд. на 25 років.
  • Адамовський Хома Климович, 1911 р. н., 25 р. ВТР.
  • Атаманчук Іван Лук'янович, 1911 р. н., (пс. «Сук»), станичний ОУН, с. Томашівці, Засуджений на 10 р.
  • Бойко Василь, 1901 р., засуд. на 25 р. ВТР.
  • Бурик Лук'ян Гнатович, 1913 р. н., суджений на 10 років.
  • Винник Олекса Васильович, 1928 р. н. засуд. 1947 р. на 10 р. ВТР, помер у таборі.
  • Винник Роман Семенович, 1914 р. н. (пс. «Юра»), чл. ОУН, пропагандист кущового проводу, засуд. на 15 р. ВТР, помер у таборі 20.08.49 р.
  • Вінніц Давид Шаманович, 1918 р. н., с. Довгий Войнилів, єврей. Рядовий 208-ї окремої запасної АД. Звинувачення: проводив серед військовослужбовців антирадянську агітацію. Засуд. 30. 08. 1941 р. на 8 років позбавлення волі.
  • Гринчишин Василь Данилович, 19.02.1925 р. н., (пс. «Жвавий», «Чорнота»), стрілець сотні Гонти, у курені Летуна. Засуджений на 10 р. ВТР.
  • Гринчишин Данило Максимович, 1889 р. н., — 1955 р. Засуджений на 10 р. ВТР.
  • Гринчишин Дмитро Васильович, 1919 р. н. (пс. «Мир»), Засуд. на 15 р. ВТР,
  • Гринчишин Іван Данилович, 1928 р. н., засуджений На 10 р. ВТР.
  • Гринчишин Катерина Данилівна, 1925 р. н., засуд. на 10 р. ВТР.
  • Гринчишин-Парцей Марія Ільківна, 1925 р. н., Засуджена на 10 р. ВТР.
  • Гриців Михайло Іванович, 1924 р. н. засуджений на 5 р. ВТР.
  • Грицак Василь Федорович, 1922 р. н. (пс. «Ворон»), стрілець сотні «Ромка», «Тютюнника», Ранений, засуджений на 10 р. ВТР.
  • Грицак Іван Федорович, 1927 р.н., засуджений на 10 р. ВТР.
  • Джавага Василь Федорович, 1909 р., засуд. на 25 р. ВТР .
  • Джавага Дмитро Олексійович, 1892 р. н., засуджений на 25 р. ВТР, загинув 25.04.1951 р. у таборі.
  • Джавага Михайло Дмитрович. 1922 р. н.. (псевдонім. «Крук»), стрілець сотні «Середнього». Засуджений 03.06. 1946 р. на 10 р. ВТР.
  • Джавага Павло Дмитрович. 1920 р. н. засуджений на 20 р. ВТР.
  • Джавага Ярослав Дмитрович. 1922 р. н., засуджений на 10 р. ВТР.
  • Каблак Іван Якович, 1920 р. н., станичний, стрілець сотні «Летуна», засуджений на 20 р. ВТР.
  • Каблак Степан Тимкович, 1910 р. н., стрілець сотні УПА, засуджений на 10 р. ВТР.
  • Кобута Микола Кузьмович, 1902 р. н. -1974 р. Фотограф вояків УПА. Засуджений на 10 р. ВТР.
  • Кобута Яків Степанович, 1913 р. н., с. Негівці, проживав у с Довгий Войничів. Засуд. на 25 р. ВТР.
  • Ковальський Василь Миколайович, 1896 р. н.. с. Збора. Проживав у селі Довгий Войничів. Засуд. на 25 років ВТР.
  • Крохмалюк Тетяна Кирилівна, 1922 р. н. Засуд. на 25 р. ВТР.
  • Кузів Василь Іванович, 1925 р. н. (пс. «Чорноморець»), стрілець сотні «Летуна», засуджений на 15 р. .
  • Кузів Йосип Васильович, 1912 р. н., Засуд. на 25 р. ВТР.
  • Кузів Юрій Васильович, 1911 р., Засуд. на 10 років ВТР. Кухар Степан Васильович, 1925 р. н., стрілець сотні «Тютюнника», судили пораненого у 1946 р. на 15 р. КТР, незабаром помер у таборі Красноярського краю.
  • Лагойда Микола Гаврилович, 1914 р. н., Засуд. на 25р. ВТР.
  • Ладаняк Іван Григорович, 1917 р. н., с. Перекоси. Проживав у с. Довгий Войнилів. Засуджений на 25 р. ВТР.
  • Лебухорський Дмитро Михайлович, 1922 р. н. Засуд. на 10 р. ВТР.
  • Лебухорський Михайло Романович, 1900 р. н. засуджений на 10 років.
  • Його дружина — Лебухорська (Кобута) Єфросинія Гаврилівна. 1923 р. н. Зв'язкова УПА. Перебувала 3 місяці у тюрмі в костелі смт. Войнилова. Покарання відбувала в Красноярському краю в таборі особливого режиму.
  • Лебухорський Роман Михайлович, 1900 р. н.. суджений на 10 р. ВТР.
  • Лебухорський Петро Корнилович, 1904 р. н. Засуд. на 25 р. позбавлення волі.
  • Литвин Василь Іванович, 1930 р. н., Засуд. на 10 років позбавлення волі.
  • Матушевський Михайло Іванович, 1907 р. н., Засуд. на 25 р. ВТР.
  • Микитин Іван Олексійович, 1923 р. н., засуджений на 10 р. ВТР.
  • Микитин Михайло Васильович, 1925 р. н., стрілець сотні «Летуна», засуджений на 10 р. ВТР.
  • Микитин Євстахій, 1914 р. н. засуджений на 10 р. ВТР.
  • Микитин Ярослав Степанович, 1922 р. н. (пс. «Микола»), стрілець сотні Середнього, референт пропаганди підрайонного проводу ОУН, засуджений на 20 р. ВТР.
  • Парцей Василь Хомич, 1923 р. н., (пс. «Грушка»), засуд. 13. 04.45 р. на 15 р. ВТР.
  • Собкович Володимир Йосипович, 1910 р. н., (пс. «Заливайко»), стрілець сотні Середнього, Засуд. на 10 р. ВТР.
  • Струк Іван Дмитрович, 1927 р. н., (пс. «Дуб»), господарчий станичний, засуджений на 15 р. ВТР.
  • Фегон Йосип Теофілович, 1920 р. н. чл. ОУН, Засуд. на 25 р.
  • Чолій В. П., 1927 р. н., засуджений на 10 р. ВТР.
  • Чолій Михайло Антонович, 1925 р. н., Засуд. на 10 р. ВТР.
  • Чолій Михайло Іванович, 1920 р. н., Засуджений на 10 р. ВТР.
  • Чолій Петро Серафимович, 1907 р.н., засуджений на 25 р. ВТР.
  • Чолій Петро Антонович. 1919 р. н..Засуджений на 25 р.
  • Чоловська Марія Михайлівна, 1914 р. як дружиназасудженого члена ОУН, була депортована в Магаданську обл. (1947—1956). 15. 05. 1957 р. направлена Станіславським судом на примусове лікування в Чернівецьку психо-неврологічну лікарню.
  • Чоловський Іван Миколайович, 1912 р. н., Засуд. на 10 р. ВТР.
  • Чоловський Теодор, 1913 р. н., засуджений на 10 р. ВТР.
  • Ямнич Дмитро Олексійович, 1903 р. н. Засуджений на 10 років ВТР.

Солдати, що загинули під час Другої світової війни

  • Бабій Роман Іванович, 1917 р. н., Рядовий. Пропав безвісти у травні 1945 р.
  • Бура Михайло Миколайович, 1919 рРядовий. Пропав безвісти у липні 1945 р.
  • Винник Василь Іванович, 1909 р., Рядовий. Загинув у бою 27.01.1945 р. Похов.:с. Ейхенрід, Опольське в-во, Польща.
  • Винник Степан Миколайович, 1909 р., Рядовий. Помер від ран 26.04.1945 р. Похов.: с. Рогенбург, Бранденбургська пров., Німеччина.
  • Кобута Дмитро Кузьмович, 1914 р., Рядовий. Пропав безвісти у березні 1944 р.
  • Кулик Данило Григорович, 1902 р., Рядовий. Загинув у бою 24. 04. 1945 р. Похов.: м. Рогов, Німеччина.
  • М'язга Йосип Андрійович, 1922 р., Рядовий. Помер від ран 31. 01. 1945 р. Похов.: с. Доновиці, Бельське в-во, Польща.
  • Свирид Роман Васильович, 1909 р., Рядовий. Загинув у бою 03.05.1945 р. Похов.: с. Розенґрунд. Німеччина.
  • Сеньковський Микола Данилович, 1909 р. н.. Загинув 8.5. 1945 р. в Берліні.
  • Федоришин Дмитро Іванович, 1912 р. н., с Станькова. Жив у Довгій Войнилівській. В 1945 році пропав безвісти.
  • Ховалка Михайло Костянтинович, 1898 р., Мол. Сержант. Пропав безвісти у серпні 1945 р.
  • Чміль Іван Карпович, 1906 р. н. Мобілізований на фронт у січні 1945 р. Пропав безвісти.
  • Чолій Василь Семенович, 1919 р., Рядовий. Пропав безвісти у листопаді 1944 р.
  • Чолій Михайло Семенович, 1907 р., Рядовий. Загинув у бою 24. 04. 1945 р. Похов.: м. Рогов, Німеччина.
  • Чолій Павло Антонович, 1919 р. Рядовий. Пропав безвісти 27. 07. 1941 р.
  • Чолій Степан Іванович. 1901 р.н. Рядовий. Воював у Німеччині. Помер від ран 14.05.1945 р. Похований у м. Зорау, Німеччина.
  • Чолій Яків Йосипович, 1907 р. Рядовий. Пропав безвісти 03.05 1945 р. в. м. Берлін, Німеччина.
  • Чоловський Антон Устимович, 1902 р. Рядовий. Помер від рану фавні 1945 р. Похов.: м. Берлін, Німеччина.
  • Чоловський Василь Панькович, 1905 р. Рядовий. Пропав безвісти у січні 1945 р.
  • Микитинський Василь Олексійович, 1919 р. Рядовий. Пропав безвісти у травні 1944 р.
  • Дембицький Михайло Іванович, загинув 30. 07. 1944 р., родом з с. Яромерка Смотрицького р-ну, Хмельницької обл., загинув під час штурму села, похований на краю цвинтаря біля роздоріжжя, поставлений пам'ятник.

Солдати, що повернулися з Другої світової війни

  • Винник Йосип Васильович 4.12.1926 р.
  • Варій Василь Юстинович 1905 р. н.
  • Бойко Михайло Юліанович
  • Бабій Онуфрій Маркович 1902 р.
  • Гишпіль Тимофій Федорович 21.11.1915-04.11.1989.
  • Джавага Юрій Олексійович 1900 р. н.
  • Джус Іван Антонович
  • Зьомковський Григорій Якович 04. 05. 1912 р.
  • Пекар Василь Юркович 1911 р. н.
  • Кобута Іван Данилович 1917 р. н.
  • Копачевський Михайло Кузьмович 1914 р. н.
  • Кучера Михайло Юркович 10.02.1901-11.5.1984
  • Микитин Михайло Кузьмович 1907 р. н.
  • Микитин Антін Кузьмович 1910 р. н.
  • Михайловський Федір Матвійович
  • Піх Василь Михайлович 1928 р. н.
  • Свирид Василь Іванович 1910 р. н.
  • Чолій Дмитро Миколайович

Кинуті на завоювання Афганістану

  • Микитин Володимир Богданович,
  • Русин Микола Олексійович,
  • Каблак Ігор Михайлович,
  • Бербець Микола Михайлович,
  • Петрів Василь Васильович.

Депортовані радянською владою

У цьому списку родини, яких було вивезено на спец. поселення до Сибіру з села Довга Войнилівська

  • Бондар Євдокія Володимирівна, 1929 р. н., 4 ос., в 1945 р. в край Комі.
  • Винник, Ганич Параска Степанівна, 3 ос. В 1947 р.^в Карагандинську обл.
  • Гринчишин Іван Данилович, З ос., в 1951 р. в Іркутську обл.
  • Глущак Юлія Ониськівна, 3 ос., в 1947 р., у Карагандинську обл.
  • Дембович Василь Харитонович, 1913 р. н., в 1948 р. в Туруханський край.
  • Зеник Володимир Михайлович, 6 ос., в 1947 р. в Карагандинську обл.
  • Коневич Василь Іванович, 4 ос., у Красноярський край.
  • Каблак Параска, 3 ос. В 1947 р. в Карагандинську обл.
  • Кухар Василь Костянтинович, 4 ос., 1947 р. в Карагандинську обл.
  • Микитин Григорій Павлович. 1886 р. н., вивезено (в тому числі 3-оє дітей неповнолітніх) в Карагандинську обл. Помер у 1962 р. в Караганді.
  • Микитин Степан Павлович, 1898 р. н., Вивезений з сім'єю (6 ос.) в 1947 р. в Карагандинську обл. помер в 1949 р. в Караганді.
  • Стасів Василь Іванович, 3 ос., в 1950 р., у Красноярський край.
  • Стасишин Федір Васильович, 5 ос. в 1950 р. в Красноярський край.
  • Цішевський Станіслав Гнат ович, 4 ос., в 1951 р., в Іркутську обл.
  • Чолій Антін Деонізович, 2 ос., в 1945 р. в Сиктивкар Комі АРСР.
  • Чолій Явдоха, 5 ос., в 1945 р. в Сиктивкар Комі АРСР.

Примітки

  1. Жерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 275 — Львів, НТШ, 1895. — 412 с.
  2. . Архів оригіналу за 28 жовтня 2018. Процитовано 27 листопада 2014.
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 32.
  4. . Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  5. Івано-Франківська область. — Львів, видавництво «Каменяр» — 1965, стор. 65
  6. . Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
  7. . Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
  8. Найпатріотичніша громада. Сотні людей у вишиванках відзначали День Незалежності у Довгому Войнилові. ФОТОРЕПОРТАЖ
  9. . Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
  10. . Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 25 квітня 2017.
  11. . Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 20 листопада 2017.
  12. Футбол Прикарпаття
  13. . Архів оригіналу за 18 листопада 2022. Процитовано 18 листопада 2022.
  14. . Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.

Посилання

  • Історія села Довгий Войнилів Калуського району [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Зьомковська М. Г. Довгий Войнилів колись і тепер. — Калуш, видавництво «Акцент», 2011 — 316 с.: іл.


image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Do vgij Vojni liv selo v Ukrayini u Verhnyanskij silskij teritorialnij gromadi Kaluskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo Dovgij Vojniliv Pravoslavna cerkvaPravoslavna cerkva Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Kaluskij rajon Gromada Verhnyanska silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1390 Persha zgadka 1390 634 roki Naselennya 1405 Plosha 20 387 km Gustota naselennya 68 92 osib km Poshtovij indeks 77320 Telefonnij kod 380 03472 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 09 19 pn sh 24 22 17 sh d 49 15528 pn sh 24 37139 sh d 49 15528 24 37139 Koordinati 49 09 19 pn sh 24 22 17 sh d 49 15528 pn sh 24 37139 sh d 49 15528 24 37139 Vodojmi Vorohta Misceva vlada Adresa radi 77320 Ivano Frankivska obl Kaluskij rajon s Dovgij Vojniliv vul Shevchenka 56 Karta Dovgij Vojniliv Dovgij Vojniliv Mapa Dovgij Vojniliv u VikishovishiNazvaNazva sela pohodit za odniyeyu versiyeyu vid togo sho selo znahoditsya nedaleko vid smt Vojniliv A tak yak vono roztyagnulos v dovzhinu dovge tak i nazvali Dovgij Vojniliv Za inshoyu versiyeyu v seli kolis zhiv pomishik Dovgan i vid nogo pishla nazva IstoriyaDolitopisni chasi Na Basovij gori bilya potoku v 1963 roci pri glibokij oranci znajdeno veliku kilkist prikras iz rogiv tvarin i krem yanih znaryad praci skrebachok nakonechnikiv stril spisiv kam yanih sokir vidshep nukleusiv Znahidki zberigayutsya u shkilnomu kabineti istoriyi Na teritoriyi sela bulo ponad 40 visokih mogil rozoranih u kinci 1950 h rokiv Rich Pospolita Persha pismova zgadka pro selo nalezhit do 1447 roku Pid chas vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu pid provodom B Hmelnickogo bagato zhiteliv sela v 1649 roci brali uchast u napadi na volodinnya shlyahticha Blazhovskogo v seli Cvitovij U 1648 roci selyani ovolodili zamkom u seli Luka ta mayetkom u seli Kolodiyiv pomishika Lutovskogo Avstro Ugorshina Za Avstro Ugorshini selo vhodilo do Kaluskogo povitu Galichinu bulo viddano na potalu polskih uryadovciv yaki pid maskoyu samovryaduvannya provodili politiku opolyachennya ukrayinciv i zaselennya kolonistami z pidrosijskoyi Mazoviyi U 1880 roci v seli prozhivalo 900 greko katolikiv 94 yudeyi i 72 rimo katoliki U 1890 h rokah zemli pomishickogo mayetku v seli prodali ne miscevim selyanam a mazuram cherez derzhavnij kredit 40 rodin yakih poselilosya u prisilku Zemlyanka Todi selyani Dovgogo Vojnilova gurtom zumili kupiti sinozhat Mochari i lis Morgi v pomishika Negivciv U 1899 1944 rokah tut buv rimo katolickij kostol u 1920 1944 koloniya mazuriv ZUNR ta mizhvoyennij period U 1918 r polyaki napali na ZUNR zahishali volyu v ryadah UGA Fedun Ivan Teodorovich Lebuhorskij Mihajlo Romanovich Lebuhorskij Onufrij Ivanovich i Cholij Ivan V umovah polskoyi okupaciyi rozvivavsya nacionalnij ruh vinikli prosvitnicki organizaciyi Na pochatku 1920 h rokiv u seli organizuvali hatu chitalnyu v budinku Pavla Choliya Zorganizovuvav molod Vasil Vinnik za bezposerednogo spriyannya otcya Ivana Pavlusevicha Na pochatku 1930 h rokiv za rahunok zbirannya koshtiv gromadoyu sela zbudovano shkolu V 1935 roci gromadoyu sela za uchasti emigrantiv z Argentini Lebuhorski Ivan i Kost Klikavka Vasil Sobkovich Mihajlo Mikolajovich Politovskij Vasil Vinnik Mihajlo Cholij Petro Stasyuk Petro zbudovano chitalnyu Prosviti V chitalni pracyuvali biblioteka dityachij sadochok kooperativa Zorya trikotarski kursi pletennya dramatichnij gurtok hor tancyuvalnij gurtok yunacke tovaristvo Lug Soyuz ukrayinok V 1934 roci pid privodom administrativnoyi reformi z utvorennyam gmini Verhnya polyaki neodnorazovo probuvali vidibrati v dovgovojnilivciv sinozhat Mochari i lis Morgi ta zagotovlenu v nomu derevinu dlya budivnictva shkoli i chitalni ale lyudi shorazu gurtom viganyali polskih chinovnikiv i policiyu nezvazhayuchi na areshti j uv yaznennya U 1939 roci u Dovgomu Vojnilovi prozhivalo 1530 meshkanciv 1455 ukrayinciv grekokatolikiv 60 ukrayinciv rimokatolikiv 10 polyakiv i 5 yevreyiv a v prisilku Zemlyanka koloniya pri dorozi na Monastirec kincya HIH st 570 meshkanciv 120 ukrayinciv i 450 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu Radyanska okupaciya 1939 41 Pislya priyednannya Zahidnoyi Ukrayini do SRSR selo vvijshlo 17 sichnya 1940 r do Vojnilivskogo rajonu Silski zhiteli buli dobrimi gospodaryami religijnimi milostivimi za vinyatkom odnogo sina storozha shkoli Kupriyana yakij stav komunistom i golovoyu silradi 10 14 02 1940 r bula provedena persha deportaciya na Sibir krashih gospodariv kurkuliv i polskih posadnikiv Golova silradi organizuvav kolgosp z p yati najbidnishih rodin sho ne mali ani odnoyi korovi ani konya a lishe dvi kozi Bilshe nihto do kolgospu ne pishov a tomu gotuvalosya vivezennya na Sibir pislya prihodu nimciv u silradi znajshli spisok na 80 rodin Nimecka okupaciya 2 lipnya 1941 roku cherez selo projshli nimecki chastini Shkolu bulo peretvoreno na gospital Na svyatkuvannya progoloshennya 30 chervnya 1941 roku Aktu vidnovlennya ukrayinskoyi derzhavi dovgovojnilivci zibrali v nedilyu vranci pered cerkvoyu velicheznij pohid i kolonoyu pid praporami i horugvami z patriotichnimi pisnyami projshli 10 kilometriv do Vojnilova Tam zijshlisya vsi sela rajonu i na rinkovij ploshi proveli svyatkovij miting Ale nimci sprostuvali vsi spodivannya na volyu natomist proveli areshti i vinishennya ukrayinskogo aktivu ta vveli okupacijnij rezhim Bagato polyakiv folsdojcheriv pishli pracyuvati v gestapo i z nenavisti do ukrayinciv masovo vinishuvali yih Krim togo polski koloniyi stali pritulkom dlya chervonih band yaki razom iz polskimi boyivkami lyuto terorizuvali ukrayinciv Nimci v 1942 roci znishili yevreyiv sela OUN pochala nalagodzhuvati sprotiv nimcyam a vlitku 1943 roku skoristavshis problemami nimciv iz zagonami partizaniv Kovpaka pid privodom zahistu vid nih organizuvala teritorialnu merezhu UNS yaku cherez pivroku reorganizuvala v UPA Shodo polyakiv to OUN u Galichini vrahuvala sumnij dosvid provedennya polskoyu AK sprob etnocidu ukrayinciv na Holmshini ta Volini tomu v berezni 1944 roku silami UPA provela akciyu na viperedzhennya spalila obijstya polskim kolonistam razom zi shovanimi v nih zbroyeyu i boyepripasami a najagresivnishih iz nih likviduvala Taki zh zahodi buli provedeni u Dovgomu Vojnilovi Polyaki buli zmusheni viyihati do Polshi URSR Pislya prihodu radyanskih vijsk u lipni 1944 roku pochalas nasilna mobilizaciya bilshist iz mobilizovanih zaginuli menshist otrimali poranennya i kalictva Paralelno pochalisya poshiryuvana NKVD epidemiya cherevnogo tifu i golod sprovokovanij neposilnimi radyanskimi podatkami 2 kvitnya 1944 roku okruzhnoyu boyivkoyu razom z viddilom Gajdamaki chiselnistyu 50 osib zdijsnili akciyu proti polskoyi koloniyi Zemyanok v hodi yakoyi likvidovano 40 osib i spaleno 52 gospodarstva Prichinoyu akciyi bulo gnizduvannya polskoyi boyivki yaka vela antiukrayinskij teror V sichni lyutomu 1945 roku 10 000 enkavedistiv na Pridnistrov yi provodili oblavi proti povstanciv u hodi yakih 18 sichnya pid ohoronoyu 300 enkavedistiv na 18 mashinah priyihav Hrushov zi zvinuvachennyam u pidtrimci povstanciv osobisto areshtuvav golovu silradi Choliya Mihajla Mikolajovicha yakij tak i zaginuv u konctaborah 19 12 1945 pri shturmi bunkeru NKVDistami vbiti povstanci Fedkiv Onufrij Timofijovich i Cholij Petro Deonizovich 16 lyutogo 1946 roku pri shturmi bunkeru NKVDistami zaginuli Berezyuk Mikola Morozenko Kobuta Mihajlo Budinok kulturi i starostat V serpni 1946 roku v seli zaareshtovano ponad 30 dovgovojnilivciv sered nih direktora shkoli Sobchak Irinu i uchenic Kucheru Mariyu Yamnich Paraskoviyu Lebuhorsku Rozaliyu Cholij Parasku ta in Ditej katuvali v primishenni kolishnogo kostelu ponad misyac a Sobchak Irini prisudili 25 rokiv uv yaznennya V 1946 roci v selo privezli 26 ukrayinskih rodin viselenih iz sela Liski Grubeshivskogo povitu i poselili v hatah kolishnih polskih kolonistiv inshi rodini z cogo sela poselili v Tomashivcyah Negivcyah Kalushi ta in Piznishe do skladu Dovgogo Vojnilova vklyucheno selo Zemlyanka V 1949 r stvorenij kolgosp Ukrayina i zagnano do nogo 198 selyanskih gospodarstv golovoyu kolgospu buv priznachenij Zomkovskij Ignat Yakovich 07 01 1915 19 01 1994 a za dva roki zagnali vsih 19 travnya 1959 r Vojnilivskij rajvikonkom likviduvav Perekosivsku silradu z priyednannyam do Dovgovojnilivskoyi silradi V 1989 r v seli stvoreno oseredok TUMu na choli z Romanom Shmigelskim V 1990 r v seli stvorenij oseredok Narodnogo Ruhu Ukrayini za perebudovu yakij ocholiv Yurij Mashajkevich do oseredku zapisalosya ponad 150 selyan NaselennyaV seli meshkaye 1322 lyudini 441 domogospodarstv z nih 412 zaseleni 482 rodini z nih 9 bagatoditnih 3 i bilshe ditej CerkvaV 1599 roci v seli bula cerkva Rizdva Ivana Hrestitelya zi svyashenikom sho zasvidchuye napis na cerkovnij knizi V 1720 roci v seli bulo dvi cerkvi Dolishnya bilsha Rizdva Presvyatoyi Divi Mariyi Mensha cerkva svyatogo Mikoli litnogo zbudovana u 1713 r i znahodilas za pivtora kilometra na zahid vid bilshoyi Zrujnovana komunistami v 1980 r a najaktivnishih protestuvalnikiv Vasilya Solomuda i Mihajla Semenovicha terorizuvalo KDB Nastupna cerkva Rizdva Presvyatoyi Divi Mariyi zbudovana j osvyachena v 1812 roci budivnichij Dmitro Babnij rozpisana v 1835 r Vinyarskim Nova dzvinicya zbudovana v 1830 r U cerkvi zberigsya rukopis Opis parafiyi Dovgoyi z Perekosami napisanij u HIH st t zv yazichiyem Cerkva Rizdva Hristovogo Cerkva Rizdva Hristovogo zbudovana 1893 roku pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 765 Avstrijska armiya konfiskuvala v serpni 1916 r v odnij cerkvi 5 davnih dzvoniv diametrom 97 63 47 38 i 36 sm vagoyu 335 107 41 27 i 15 kg vigotovlenih u 1906 1829 1680 1829 1629 rr u drugij 3 dzvoni 1856 1599 rr Pislya vijni polska vlada otrimala vid Avstriyi kompensaciyu za dzvoni ale gromadi sela groshej ne pererahuvala Parohi 1650 1730 rr Simeon Zelinskij 1735 1754 Ivan Golovkevich 1755 1800 Stefan Gubileckij u 1794 r priluchena gorishnya parafiya de v 1720 1763 rr svyashenikom buv Pantelejmon Voloskij a pislya nogo Teodor Voloskij Dali parohom dvoh parafij Dovgoyi ta Perekosiv stav Mihajlo Novodvorskij do 1824 r 1825 1841 Anatolij Voronovich 1842 1880 Yakiv Zagorskij 1881 1884 Foma Sobolyata 1884 1893 Mikolaj Sofanskij 1894 1918 Ivan Pavlusevich Dali parohami buli o Sobchak o Klimchik o Shkurgan o Volochij o Kuzik o Bigun o Kogut o Telichak 4 chervnya 1994 roku gromada povernulasya v UGKC Socialna sferaSilrada Narodnij dim Shkola I III st na 410 misc z ditsadkom Ambulatoriya 465 dvoriv 1411 meshkanciv Shkola Shkola Za Avstriyi u 1880 r na gromadski koshti zbudovana persha shkola dvoklasna bulo dva vchiteli podruzhzhya Vishnevskih Za Polshi shkola stala semiklasnoyu somij klas buv neobov yazkovim i navchannya provodilosya polskoyu movoyu Za bilshovikiv u 1939 roci shkola stala semirichnoyu i ukrayinskoyu do 8 miscevih vchiteliv prislali she dodatkovo 5 dvoh shidnih ukrayinok i troh moskalok Ukrayinki viyavilisya fahovimi i dobrimi a moskalki maloosvichenimi zate napoleglivimi v ateyistichnij agitaciyi ta sprobah navernennya v komsomol Za dva roki roboti yim vdalosya zaverbuvati v komsomol azh odnu uchenicyu V 1944 r vidnovili robotu shkoli U 1977 r zbudovana nova shkola Muzichna shkola V 2005 r v seli vidkrito filiyu Vojnilivskoyi muzichnoyi shkoli Ambulatoriya Ohorona zdorov ya Pershij medpunkt vidkritij u 1946 roci v pomeshkanni Politovskogo V M a sanitarkoyu bula Politovska Yevdokiya Markivna V 1948 r napravlena v selo medsestra Dzhavaga Katerina Volodimirivna Teper v ambulatoriyi pracyuyut terapevt pediatr stomatolog akusherka laborant feldsher medsestri sanitari Ambulatoriya obslugovuye sela Dovgij Vojniliv Stankovu i Perekosi Poshta V 1958 r novostvorene viddilennya poshti rozmishene v budinku Cishevskogo Stanislava Gnatovicha vivezenogo v Sibir V 1961 r zbudovane nove primishennya Cherez utratu znachennya listuvannya i gazet osnovnoyu funkciyeyu listonosh zaraz stalo roznesennya pensij Sport V seli ye amatorska futbolna komanda Triumf sho vistupaye v chempionati ta kubku Kaluskogo rajonu Takozh ye futzalna komanda sho graye v chempionati Kalusha ToponimiyaVulici U seli ye vulici Zarichna Zelena Lvivska Mislivska Sadova Tarasa Shevchenka Pam yatniki Pam yatnik T Shevchenkovi Pam yatnik T G Shevchenku vstanovlenij u 1990 r za iniciativi oseredku Ruhu za koshti selyan zibrali 4000 krb ta kolgospu 2000 krb skulptor Odrehivskij Lviv visota 3 m 70 sm gips Vstanovleni hresti na miscyah zagibeli povstanciv u bunkerah u Perekosivskomu lisi v urochishi Hatki 2 partizani z Buyanova zaginuli navesni 1949 r v urochishi Perekosi na mogili 4 partizaniv vstanovleno hrest i memorialna doshka LisnictvoDovgovojnilivske lisnictvo ohoplyuye 8 sil Kontora rozmishene v Kalushi vul Glibova 35 Uchasniki voyenPovstanci sho zaginuli u 1942 1952 rr Dovgovojnilivski povstanci yaki zaginuli pid chas nacionalno vizvolnoyi borotbi 1942 1952 rr Atamanchuk Ivan Yakovich 1927 r n ps Lugovij strilec kushovogo provodu boyivki Kalina zaginuv u berezni 1949 roku v s Mostishe Atamanchuk Mihajlo 1927 r n ps Burachok strilec boyivki zaginuv 1945 r v s Dovga Vojnilivska Baranovskij Josif Mihajlovich 15 05 1920 r n Buv strilcem sotni Serednogo psevdonim Bilij Zaginuv u sichni 1949 r u Vojnilovi Bodnar Mihajlo Petrovich 1922 r n strilec UPA zaginuv 13 02 1944 r u s Cvirzhi Lvivskoyi obl Mostiskogo rajonu Bulanchuk Yaroslav Josipovich 1927 r n strilec boyivki Kalina zaginuv u berezni 1949 r v s Mostishe Varij Pavlo Grigorovich 1912 r n ps Chajka strilec UPA zaginuv u 1945 r v s Negivci Gavriliv Timofij 1918 r n strilec boyivki zaginuv u 1945 r pid s Perekosi Glushak Oleksa 1929 r n ps Golub strilec sotni Letuna zaginuv u 1946 r Ivashishin Vasil Fedorovich 1921 r n zaginuv pid chas oblavi u 1946 r v s Dovga Vojnilivska Ivanshishin Yaroslav Fedorovich 1926 r n zaginuv pid chas oblavi u 1946 r v s Dovga Vojnilivska Kartan Mihajlo 1920 r n strilec sotni Beya zaginuv u 1946 r Kobuta Mihajlo Babij Vasil Josipovich nevidoma divchina i she 4 strilci sotni Letuna zaginuli 15 2 46 r v s Perekosi Psevda Maksim Dorosh i she tri strilci zagalom 5 povstanciv zaginuli v boyu 7 01 48 r v s Dovga Vojnilivska Kopachevskij Ivan Ilkovich strilec boyivki zaginuv u 1945 r v prisilku Vilki bilya Stankovoyi Kulik Josif Vasilovich 1918 r z s Buhtiv Lvivskoyi obl strilec boyivki zaginuv u 1947 r v s Dovga Vojnilivska tilo zabrali v smt Vojniliv Ladan Dmitro Mikolajovich 1922 r strilec sotni Tyutyunnika zaginuv 4 01 47 r v s Dovga Vojnilivska Litvinec Ulka 1912 r zaginula u kriyivci v 1945 r v s Dovga Vojnilivska Mikitin Anton Antonovich 1928 r strilec sotni Letuna zaginuv u 1946 r v s Zavadka Mikitin Vasil Grigorovich 1920 r n strilec kurenya Rizuna zaginuv u 1944 r v Chornomu lisi Mikitin Ivan Yurkovich 1922 r n strilec kurenya Rizuna zaginuv u 1944 r v Chornomu lisi Mikitin Mihajlo Vasilovich 1925 r strilec sotni Letuna zaginuv u 1946 r v s Protesi Mikitin Pavlo Grigorovich 1916 r ps Hmara pidrajonnij providnik OUN zaginuv 5 07 48 Mikitin Pavlo Ivanovich 1924 r n ps Hmara stanichnij zaginuv 7 05 1948 r v s Dovga Vojnilivska Mikitin Pavlo Gnatovich 1926 r strilec boyivki SB Kropka zaginuv u 1946 r v s Perekosi Mikitin Rozaliya Andriyivna 1926 r n ps Stepaniya zv yazkova boyivki zaginula 29 03 47 r v s Dubovicya Oniskiv Pavlo Stepanovich 1923 r n ps Zozulya stanichnij zaginuv u 1946 r v s Mostishe Petriv Pavlo Izidorovich 1925 r n strilec boyivki zaginuv u 1945 r v s Dovga Vojnil Petriv Petro Yakovich 1925 ps Sokil strilec boyivki SB zaginuv u 1947 r v s Barlogi Rozhnyativskogo r nu Pih Vasil Josifovich 1930 r n ps Maksim rozvidnik sotni Letuna Pih Vasil Yustinovich 1927 r n strilec sotni Letuna zaginuv u 1946 r v lisi bilya sela Stankova Sobkovich Volodimir 1916 r n ps Nalivajko strilec sotni Letuna zaginuv u 1945 r Sobkovich Stanislav Ivanovich 1927 r n strilec sotni Beya zaginuv u 1946 r v Chornomu lisi Fegon Sidor Andrijovich 1917 r n ps Kuchma kulemetnik sotni Beya v 1947 r pomer v s Dovga Vojnilivska Cishevskij Josif Gnatovich zaginuv u kriyivci v 1945 r v s Dovga Vojnilivska Cishevskij Petro Gnatovich 1920 r n ps Doroshenko strilec sotni Letuna zaginuv u 1945 r v s Dovga Vojnilivska Cholij Petro Ivanovich 1912 r n i she tri nevidomi strilci sotni Letuna zaginuli 7 01 48 r v s Dovga Vojnilivska tila zabrani v smt Vojniliv Cholij Stepan Fedorovich 1915 r n ubitij u kriyivci v 1945 r v s Dovga Vojnilivska Shevchuk Mihajlo 1918 r n z s Buyaniv Lvivskoyi obl strilec boyivki zaginuv u s Dovga Vojnilivska tilo zabrali v smt Vojniliv Povstanci 1942 52 rr zasudzheni vijskovim tribunalom Uchasniki nacionalno vizvolnoyi borotbi 1942 1952 rr yaki buli zasudzheni Vijskovim tribunalom Stanislavskoyi oblasti Adamovskij Mihajlo Vasilovich 1927 r n zasudzhenij 20 06 1946 r na 10 Adamovskij Petro Josipovich 1926 r n zasudzhenij na 10 r Adamovskij Stanislav Mikolajovich 1900 r n Zasud na 25 rokiv Adamovskij Homa Klimovich 1911 r n 25 r VTR Atamanchuk Ivan Luk yanovich 1911 r n ps Suk stanichnij OUN s Tomashivci Zasudzhenij na 10 r Bojko Vasil 1901 r zasud na 25 r VTR Burik Luk yan Gnatovich 1913 r n sudzhenij na 10 rokiv Vinnik Oleksa Vasilovich 1928 r n zasud 1947 r na 10 r VTR pomer u tabori Vinnik Roman Semenovich 1914 r n ps Yura chl OUN propagandist kushovogo provodu zasud na 15 r VTR pomer u tabori 20 08 49 r Vinnic David Shamanovich 1918 r n s Dovgij Vojniliv yevrej Ryadovij 208 yi okremoyi zapasnoyi AD Zvinuvachennya provodiv sered vijskovosluzhbovciv antiradyansku agitaciyu Zasud 30 08 1941 r na 8 rokiv pozbavlennya voli Grinchishin Vasil Danilovich 19 02 1925 r n ps Zhvavij Chornota strilec sotni Gonti u kureni Letuna Zasudzhenij na 10 r VTR Grinchishin Danilo Maksimovich 1889 r n 1955 r Zasudzhenij na 10 r VTR Grinchishin Dmitro Vasilovich 1919 r n ps Mir Zasud na 15 r VTR Grinchishin Ivan Danilovich 1928 r n zasudzhenij Na 10 r VTR Grinchishin Katerina Danilivna 1925 r n zasud na 10 r VTR Grinchishin Parcej Mariya Ilkivna 1925 r n Zasudzhena na 10 r VTR Griciv Mihajlo Ivanovich 1924 r n zasudzhenij na 5 r VTR Gricak Vasil Fedorovich 1922 r n ps Voron strilec sotni Romka Tyutyunnika Ranenij zasudzhenij na 10 r VTR Gricak Ivan Fedorovich 1927 r n zasudzhenij na 10 r VTR Dzhavaga Vasil Fedorovich 1909 r zasud na 25 r VTR Dzhavaga Dmitro Oleksijovich 1892 r n zasudzhenij na 25 r VTR zaginuv 25 04 1951 r u tabori Dzhavaga Mihajlo Dmitrovich 1922 r n psevdonim Kruk strilec sotni Serednogo Zasudzhenij 03 06 1946 r na 10 r VTR Dzhavaga Pavlo Dmitrovich 1920 r n zasudzhenij na 20 r VTR Dzhavaga Yaroslav Dmitrovich 1922 r n zasudzhenij na 10 r VTR Kablak Ivan Yakovich 1920 r n stanichnij strilec sotni Letuna zasudzhenij na 20 r VTR Kablak Stepan Timkovich 1910 r n strilec sotni UPA zasudzhenij na 10 r VTR Kobuta Mikola Kuzmovich 1902 r n 1974 r Fotograf voyakiv UPA Zasudzhenij na 10 r VTR Kobuta Yakiv Stepanovich 1913 r n s Negivci prozhivav u s Dovgij Vojnichiv Zasud na 25 r VTR Kovalskij Vasil Mikolajovich 1896 r n s Zbora Prozhivav u seli Dovgij Vojnichiv Zasud na 25 rokiv VTR Krohmalyuk Tetyana Kirilivna 1922 r n Zasud na 25 r VTR Kuziv Vasil Ivanovich 1925 r n ps Chornomorec strilec sotni Letuna zasudzhenij na 15 r Kuziv Josip Vasilovich 1912 r n Zasud na 25 r VTR Kuziv Yurij Vasilovich 1911 r Zasud na 10 rokiv VTR Kuhar Stepan Vasilovich 1925 r n strilec sotni Tyutyunnika sudili poranenogo u 1946 r na 15 r KTR nezabarom pomer u tabori Krasnoyarskogo krayu Lagojda Mikola Gavrilovich 1914 r n Zasud na 25r VTR Ladanyak Ivan Grigorovich 1917 r n s Perekosi Prozhivav u s Dovgij Vojniliv Zasudzhenij na 25 r VTR Lebuhorskij Dmitro Mihajlovich 1922 r n Zasud na 10 r VTR Lebuhorskij Mihajlo Romanovich 1900 r n zasudzhenij na 10 rokiv Jogo druzhina Lebuhorska Kobuta Yefrosiniya Gavrilivna 1923 r n Zv yazkova UPA Perebuvala 3 misyaci u tyurmi v kosteli smt Vojnilova Pokarannya vidbuvala v Krasnoyarskomu krayu v tabori osoblivogo rezhimu Lebuhorskij Roman Mihajlovich 1900 r n sudzhenij na 10 r VTR Lebuhorskij Petro Kornilovich 1904 r n Zasud na 25 r pozbavlennya voli Litvin Vasil Ivanovich 1930 r n Zasud na 10 rokiv pozbavlennya voli Matushevskij Mihajlo Ivanovich 1907 r n Zasud na 25 r VTR Mikitin Ivan Oleksijovich 1923 r n zasudzhenij na 10 r VTR Mikitin Mihajlo Vasilovich 1925 r n strilec sotni Letuna zasudzhenij na 10 r VTR Mikitin Yevstahij 1914 r n zasudzhenij na 10 r VTR Mikitin Yaroslav Stepanovich 1922 r n ps Mikola strilec sotni Serednogo referent propagandi pidrajonnogo provodu OUN zasudzhenij na 20 r VTR Parcej Vasil Homich 1923 r n ps Grushka zasud 13 04 45 r na 15 r VTR Sobkovich Volodimir Josipovich 1910 r n ps Zalivajko strilec sotni Serednogo Zasud na 10 r VTR Struk Ivan Dmitrovich 1927 r n ps Dub gospodarchij stanichnij zasudzhenij na 15 r VTR Fegon Josip Teofilovich 1920 r n chl OUN Zasud na 25 r Cholij V P 1927 r n zasudzhenij na 10 r VTR Cholij Mihajlo Antonovich 1925 r n Zasud na 10 r VTR Cholij Mihajlo Ivanovich 1920 r n Zasudzhenij na 10 r VTR Cholij Petro Serafimovich 1907 r n zasudzhenij na 25 r VTR Cholij Petro Antonovich 1919 r n Zasudzhenij na 25 r Cholovska Mariya Mihajlivna 1914 r yak druzhinazasudzhenogo chlena OUN bula deportovana v Magadansku obl 1947 1956 15 05 1957 r napravlena Stanislavskim sudom na primusove likuvannya v Chernivecku psiho nevrologichnu likarnyu Cholovskij Ivan Mikolajovich 1912 r n Zasud na 10 r VTR Cholovskij Teodor 1913 r n zasudzhenij na 10 r VTR Yamnich Dmitro Oleksijovich 1903 r n Zasudzhenij na 10 rokiv VTR Soldati sho zaginuli pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Babij Roman Ivanovich 1917 r n Ryadovij Propav bezvisti u travni 1945 r Bura Mihajlo Mikolajovich 1919 rRyadovij Propav bezvisti u lipni 1945 r Vinnik Vasil Ivanovich 1909 r Ryadovij Zaginuv u boyu 27 01 1945 r Pohov s Ejhenrid Opolske v vo Polsha Vinnik Stepan Mikolajovich 1909 r Ryadovij Pomer vid ran 26 04 1945 r Pohov s Rogenburg Brandenburgska prov Nimechchina Kobuta Dmitro Kuzmovich 1914 r Ryadovij Propav bezvisti u berezni 1944 r Kulik Danilo Grigorovich 1902 r Ryadovij Zaginuv u boyu 24 04 1945 r Pohov m Rogov Nimechchina M yazga Josip Andrijovich 1922 r Ryadovij Pomer vid ran 31 01 1945 r Pohov s Donovici Belske v vo Polsha Svirid Roman Vasilovich 1909 r Ryadovij Zaginuv u boyu 03 05 1945 r Pohov s Rozengrund Nimechchina Senkovskij Mikola Danilovich 1909 r n Zaginuv 8 5 1945 r v Berlini Fedorishin Dmitro Ivanovich 1912 r n s Stankova Zhiv u Dovgij Vojnilivskij V 1945 roci propav bezvisti Hovalka Mihajlo Kostyantinovich 1898 r Mol Serzhant Propav bezvisti u serpni 1945 r Chmil Ivan Karpovich 1906 r n Mobilizovanij na front u sichni 1945 r Propav bezvisti Cholij Vasil Semenovich 1919 r Ryadovij Propav bezvisti u listopadi 1944 r Cholij Mihajlo Semenovich 1907 r Ryadovij Zaginuv u boyu 24 04 1945 r Pohov m Rogov Nimechchina Cholij Pavlo Antonovich 1919 r Ryadovij Propav bezvisti 27 07 1941 r Cholij Stepan Ivanovich 1901 r n Ryadovij Voyuvav u Nimechchini Pomer vid ran 14 05 1945 r Pohovanij u m Zorau Nimechchina Cholij Yakiv Josipovich 1907 r Ryadovij Propav bezvisti 03 05 1945 r v m Berlin Nimechchina Cholovskij Anton Ustimovich 1902 r Ryadovij Pomer vid ranu favni 1945 r Pohov m Berlin Nimechchina Cholovskij Vasil Pankovich 1905 r Ryadovij Propav bezvisti u sichni 1945 r Mikitinskij Vasil Oleksijovich 1919 r Ryadovij Propav bezvisti u travni 1944 r Dembickij Mihajlo Ivanovich zaginuv 30 07 1944 r rodom z s Yaromerka Smotrickogo r nu Hmelnickoyi obl zaginuv pid chas shturmu sela pohovanij na krayu cvintarya bilya rozdorizhzhya postavlenij pam yatnik Soldati sho povernulisya z Drugoyi svitovoyi vijni Vinnik Josip Vasilovich 4 12 1926 r Varij Vasil Yustinovich 1905 r n Bojko Mihajlo Yulianovich Babij Onufrij Markovich 1902 r Gishpil Timofij Fedorovich 21 11 1915 04 11 1989 Dzhavaga Yurij Oleksijovich 1900 r n Dzhus Ivan Antonovich Zomkovskij Grigorij Yakovich 04 05 1912 r Pekar Vasil Yurkovich 1911 r n Kobuta Ivan Danilovich 1917 r n Kopachevskij Mihajlo Kuzmovich 1914 r n Kuchera Mihajlo Yurkovich 10 02 1901 11 5 1984 Mikitin Mihajlo Kuzmovich 1907 r n Mikitin Antin Kuzmovich 1910 r n Mihajlovskij Fedir Matvijovich Pih Vasil Mihajlovich 1928 r n Svirid Vasil Ivanovich 1910 r n Cholij Dmitro Mikolajovich Kinuti na zavoyuvannya Afganistanu Mikitin Volodimir Bogdanovich Rusin Mikola Oleksijovich Kablak Igor Mihajlovich Berbec Mikola Mihajlovich Petriv Vasil Vasilovich Deportovani radyanskoyu vladoyuU comu spisku rodini yakih bulo vivezeno na spec poselennya do Sibiru z sela Dovga Vojnilivska Bondar Yevdokiya Volodimirivna 1929 r n 4 os v 1945 r v kraj Komi Vinnik Ganich Paraska Stepanivna 3 os V 1947 r v Karagandinsku obl Grinchishin Ivan Danilovich Z os v 1951 r v Irkutsku obl Glushak Yuliya Oniskivna 3 os v 1947 r u Karagandinsku obl Dembovich Vasil Haritonovich 1913 r n v 1948 r v Turuhanskij kraj Zenik Volodimir Mihajlovich 6 os v 1947 r v Karagandinsku obl Konevich Vasil Ivanovich 4 os u Krasnoyarskij kraj Kablak Paraska 3 os V 1947 r v Karagandinsku obl Kuhar Vasil Kostyantinovich 4 os 1947 r v Karagandinsku obl Mikitin Grigorij Pavlovich 1886 r n vivezeno v tomu chisli 3 oye ditej nepovnolitnih v Karagandinsku obl Pomer u 1962 r v Karagandi Mikitin Stepan Pavlovich 1898 r n Vivezenij z sim yeyu 6 os v 1947 r v Karagandinsku obl pomer v 1949 r v Karagandi Stasiv Vasil Ivanovich 3 os v 1950 r u Krasnoyarskij kraj Stasishin Fedir Vasilovich 5 os v 1950 r v Krasnoyarskij kraj Cishevskij Stanislav Gnat ovich 4 os v 1951 r v Irkutsku obl Cholij Antin Deonizovich 2 os v 1945 r v Siktivkar Komi ARSR Cholij Yavdoha 5 os v 1945 r v Siktivkar Komi ARSR PrimitkiZherela do istoriyi Ukrayini Rusi t IV stor 275 Lviv NTSh 1895 412 s Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2018 Procitovano 27 listopada 2014 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 32 Arhiv originalu za 10 listopada 2021 Procitovano 10 listopada 2021 Ivano Frankivska oblast Lviv vidavnictvo Kamenyar 1965 stor 65 Arhiv originalu za 8 serpnya 2016 Procitovano 30 chervnya 2016 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2019 Procitovano 26 veresnya 2019 Najpatriotichnisha gromada Sotni lyudej u vishivankah vidznachali Den Nezalezhnosti u Dovgomu Vojnilovi FOTOREPORTAZh Arhiv originalu za 4 grudnya 2014 Procitovano 30 listopada 2014 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2017 Procitovano 25 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 20 listopada 2017 Procitovano 20 listopada 2017 Futbol Prikarpattya Arhiv originalu za 18 listopada 2022 Procitovano 18 listopada 2022 Arhiv originalu za 3 grudnya 2016 Procitovano 26 chervnya 2012 PosilannyaIstoriya sela Dovgij Vojniliv Kaluskogo rajonu 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Zomkovska M G Dovgij Vojniliv kolis i teper Kalush vidavnictvo Akcent 2011 316 s il ISBN 978 966 2148 29 9 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ