Станькова Stańkowa село в Україні у Верхнянській сільській територіальній громаді Калуського району Івано Франківської о

Станькова (Stańkowa) — село в Україні, у Верхнянській сільській територіальній громаді Калуського району Івано-Франківської області.

село Станькова

Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Калуський район
Громада	Верхнянська сільська громада
Основні дані
Засноване	1158^[]
Населення	1266
Площа	17,35 км²
Густота населення	72,97 осіб/км²
Поштовий індекс	77321
Телефонний код	+380 03472
Географічні дані
Географічні координати	49°09′10″ пн. ш. 24°18′05″ сх. д. / 49.15278° пн. ш. 24.30139° сх. д. / 49.15278; 24.30139Координати: 49°09′10″ пн. ш. 24°18′05″ сх. д. / 49.15278° пн. ш. 24.30139° сх. д. / 49.15278; 24.30139
Водойми	потік Станківка


Місцева влада
Адреса ради	77321, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Станькова, вул. Галицька, 215
Карта
Станькова
Станькова
Мапа

Станькова у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Станькова (значення).

Назва

У 1989 р. у назві села Станкова додано було одну літеру.

Географія

Селом протікає потік Станківка.[1]

Історія

Перша письмова згадка про село належить до 1453 року.^[]

У реєстрі церков на 4.03.1733 в Станькові значиться церква Непорочного зачаття Діви Марії, вже не була новою, священиками були Стефан Іваниковський та Іван Кузьмич.

В 1735 р. збудували церкву (парох — о. Шараневич).

В 1853 році заснована парохіяльна школа, в 1858 р. вчителем був Гладишевський Теодор, в 1862 р. — Люльчик Павло, в 1864 навчалося 34 учні.

З 1867 р. село на правах гміни (сільської громади) входило до новоутвореного Жидачівського повіту в Королівстві Галичини та Володимирії Австро-Угорщини.

В 1867 р. замість згорілої збудовано сучасну церкву, в 1902 р. поряд збудували дзвіницю.

В 1880 році в селі було 214 будинків і 1415 мешканців та 1 будинок і 5 мешканців на прилеглій території (1188 греко-католиків, 189 римо-католиків, 43 юдеї; 1240 українців, 171 поляк, 9 німців), церква Різдва Христового належала до греко-католицької парафії у селі Збора. У 1886 р. село передане до Калуського повіту.

За переписом 1900 року гміна (самоврядна громада) Станькова складалася з трьох сіл: 1) Кулинка — 33 житлові будинки і 216 жителів, 2) Станькова — 201 будинок і 1362 жителі, 3) Виделки або Улятівка — 19 будинків і 136 жителів.

В 1905 р. громадою збудовано школу.

Більшість селян займалися рільництвом, а взимку працювали на вивезенні деревини з лісу на пилораму в Калуш. Було також три ковалі: Бучак (долішній кінець села), Фешак і Казимишин (горішній кінець села). У Дмитра Нижника була оліярня.

Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у станьківській церкві 5 дзвонів діаметром 68, 41, 38, 30, 26 см, вагою 149, 40, 28, 14, 9 кг. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.

Після окупації поляками ЗУНРу в 1919 р. село залишалося у складі Калуського повіту, тільки з 1.08.1934 підпорядковувалася ґміні Вежхня — була створена проміжна ланка керівництва на зразок волості, але названа ґміною (що спричиняє плутанину з попереднім терміном гміна — сільська громада).

В 1936 р. громада збудувала Народний дім, тут працювали гуртки, чоловічий і змішаний хори, була крамниця, а в підвалах — молочарня.

В 1930-х роках при читальні та кооперативі цього села діяла кущова молочарня, до якої звозили молоко господарі з навколишніх сіл. Так було до того часу, поки повітова молочарня не зафункціонувала в Калуші.

В 1939 році в селі проживало 2360 мешканців (2170 українців-грекокатоликів, 150 українців-римокатоликів, 10 поляків, 10 польських колоністів і 20 євреїв).

Пам'ятник стрільцеві УПА Василеві Нижнику «Нестору» (1921—4.02.1949, с. Кулинка), місце поховання невідоме

Після нападу німців 1 вересня 1939 р. польська армія демонструвала небоєздатність і поспішно втікала, а для жителів села запам'яталася мародерством.

Прихід радянської влади ознаменувався розграбуванням червоноармійцями серед ночі вмісту крамниці, закриттям «Просвіти» і регулярним присиланням агітаторів, з якими частина станьківчан мали необережність дискутувати аж до лютого 1940 р., коли вивезли до Сибіру родину Романишина.

До 1940 р. в селі був фільварок, останнім власником був Казимир Дзедушицький. З 1940 року село включене до складу Войнилівського району (з 1962 — до Калуського).

Селяни боролися в рядах УПА з окупантами: спочатку — німецькими, а далі — радянськими.

Комуністи обклали селянина непосильними нормами здачі зерна (залежно від кількості ріллі), яєць (300 з господарства), молока (650 л), м'яса (60 кг), підписання і здачі «позики» (для виплати грошей на «позику» треба було відірвати від себе і дітей найнеобхідніше, відвезти на базар і продати).

За даними облуправління МГБ у 1949 р. у Войнилівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Верхнє, Збора, Завадка, Станькова і Сівка-Войнилівська.

Соціальна сфера

Наявні дві церкви: православна Архистратига Михаїла (збудована в 1994 р.) та греко-католицька — церква Різдва Христового (храмове свято 7 січня), збудована 1867 року, пам'ятка архітектури місцевого значення № 789;
ФАП;
Народний дім;
Школа І-ІІ ст. на 170 учнівських місць;
419 дворів, 1380 мешканців.

Православна церква
Довгобуд школи
Руїни
Магазин-Клуб-Бібліотека
ФАП-Сільрада-Пошта
Школа
Пришкільний спорткомплекс
Спортзал
Ясла-садок
Монумент радянським військовикам і стрибкам
Нове взамін старого

Вулиці

У селі є вулиці:

Вовчків
Галицька
Зелена
Лесі Українки
Третя
Українська
Нова

Відомі люди

Тюшка Микола — «Морозенко» (1923-23.02.1946) — командир сотні УПА «Вітрогони».
Кравців Михайло — український політичний діяч, сотник УГА, інженер-землемір.
Йосип Попадюк (1934—1991) — поет і педагог, керівник літературної студії «Карпатські акорди».
Володимир Дудикевич — парох села у 1920—1938 рр.
Бучак Федір Іванович (08.09.1973) — архітектор.

Повстанці

Повстанці, які загинули під час національно-визвольної боротьби 1942—1952 рр.

Базиляк Іван 1926 р. н. (стрілець «Тютюника»)
Бойко Василь Олексійович 1924 р. н.
Бойко Василь Пилипович 1921 р. н.
Бойко Михайло Миколайович 1915 р. н.
Бойко Степан Васильович 1912 р. н.
Бучак Михайло Васильович1920 р. н.
Вовк Володимир 1925 р. н.
Вовк Дмитро Михайлович 1927 р. н.
Вовк Василь Степанович 1926 р. н.
Вовк Михайло Миколайович 1920 р. н. (Чорний ліс)
Вовк Петро Дмитрович 1907 р. Н. (1945 р. вбитий в час облави)
Гаврилів Матвій невід. р. н.
Гетьман Василь Йосипович 1923 р., (1949 р., загинув у с.Станькова)
Гретчин Василь Михайлович 1908 р. н. (облава 1945 р. в с. Станькова)
Гретчин Йосиф Михайлович невід, р. н.
Дрозд Микола Пилипович 1907 р. н. (станичний, 1948 р.)
Зомчак Федір Миколайович 1910 р. н. (1945 р. облава)
Івасиків Степан Іванович 1929 р. н. (сотня «Ромка», 1946 р.)
Івасиків Федір Іванович 1919 р. н. (згорів у хаті)
Івасиків Іван Юрович 1917 р. н. (СБ 1947 р., с. Чотів)
Іващишин Василь Антонович 1928 р. Н. (застрелився с. Войнилів, Долина)
Іващишин Василь Пилипович 1908 р. н. (1948 р., с. Станькова)
Іващишин Василь Петрович 1928 р. н. (СБ 1946 р., с. Станькова)
Іващишин Гнат 1907 р. н. (1945 р. облава)
Іващишин Іван Антонович 1928 р. н. (1945 р. в тюрмі)
Іващишин Станісалав Іванович 1928 р. н. (СБ 1952 р.)
Копазинський Іван Васильович 1928 р. Н. (1948 р., с. Станькова)
Копачинський Станіслав Васильович 1916 р. н. (станич., розстр. 1946 р. с. Войнилів)
Кузів Дмитро Матвійович 1921 р. н. (в хаті 1944 р.)
Кузів Федір 1909 р. Н. (облава 1945 р., с. Станькова)
Кузів Іван Дмитрович 1922 р. н. (сотня «Ромка», 1945 р.)
Кузів Михайло Павлович 1930 р. н. (1945 р. гнав худобу)
Кузів Петро Антонович 1928 р. н. (1945 р. в хаті)
Кульчицький Яків 1910 р. н. (облава 1945 р., с. Станькова)
Мазур Йосип Михайлович 1924 р. н. (сот. Бея, 1945 р., с. Болохів)
Маліборський Василь 1921 р. Н (сот. «Ромка»)
Маліборський Михайло 1913 р. н. (сот. «Ромка» 1945 р., 4 ліс)
Мендела Степан Михайлович 1924 р. н. (1945 коло хати, вивезений у Сибір)
Нижник Іван Дмитрович 1919 р. н. (сот. «Бея» 1945 р., с. Станькова)
Нижник Василь Петрович 1923 р. н. (с. Кулинка)
Паленський Василь Васильович 1927 р. н. (обл. 1946 р., с. Войнилів)
Пасічник Петро 1924 р. н. (реф. рай. пров. ОУН, 1946 р. Перекоси)
Петрицький Влодимир Васильович (сот. «Бея», с. Станькова 1945 р.)
Петрицька Свдокія Василівна (зв'язкова «Бея» 1945, с. Станькова)
Попадюк Іван Васильович 1922 р. н. (сот. «Ромка», с. Завадка 1944 р.)
Пристай Павло Якович 1922 р. Н. (1946 р., с. Болохів)
Росевич Іван Михайлович 1924 р. н. (1946 р., с. Болохів)
Романишин Павло Олексійович 1926 р. Н. (під час вивезення в Сибір вбитий у Войнилові)
Романишин Петро Васильович 1927 р. Н. (згорів у хаті 1951 р. у с. Довга)
Слюзар Петро Іванович 1918 р. Н. (референт районого проводу. 1946 р., загинув у лісі)
Слюзар Василь Петрович 1908 р. Н. (референт 1945 р. с. Перекоси)
Собкович Василь Дмитрович 1923 р. Н. (стріл. «Гонти», 1945 р. с. Мартинів)
Федоришин Василь 1915 р. Н. (1947 р.загинув при облаві у с. Станькова)
Федоришин Петро Антонович 1920 р. н. (сот. «Ромка», с. Станькова)
Федоришин Іван Дмитрович 1911 р. н.
Філіпович Степан 1926 р. н. (сот. «Гонти» 1945 р., с. Мартинів)
Філіпович Ярослав Іванович 1928 р. Н. (сот. «Гонти» 1945 р. с. Станькова)
Чісльовський Яків 1910 р. н. (стріл. «Бея» 1945 р. с. Болохів)
Яніцький Степан Павлович 1921 р. н. (СБ 1948 р. с. Станькова)

Учасники Національно-визвольної боротьби 1942—1952 рр., які були засуджені Військовим трибуналом Станіславської області

Баркась Іванна Войтківна 1923 р. н. (зв'язкова, 10 р.)
Бігун Петро Іванович 1921 р. н. (10 р. ВТР)
Боднар Степан Ілліч 1923 р. н. (10 р. ВТР)
Бойко Свдокія Василівна 1914 р. н. (станична, 10 р. ВТР)
Бохінський Дмитро Васильович 1903 р. н. (25 р., ВТР)
Бучак Анастасія Василівна 1924 р. н. (кур'єр, 10 р. ВТР)
Валігун Іван Васильович 1924 р. н. (10 р., ВТР)
Войчишин Михайло Іванович 1928 р. н. (1946 р., 10 р. ВТР)
Гудзоватий Іван Дмитрович 1929 р. н. (1948 р. на 25 р.)
Дрозд Михайло Федорович 1917 р. н. (1945 на 10 р.)
Зомчак Володимир Михайлович 1924 р. н. (на 10 р.)
Зомчак Микола Олексійович 1924 р. н. (1947 р. на 10 р.)
Зомчак Федір Олексійович 1910 р. н. (помер у Станіславській тюрмі)
Іващишів Володимир Андрійович 1930 р. н. (10 р. ВТР)
Іващишин Петро Пилипович 1914 р. н. (10 років)
Кузів Василь Миколайович 1907 р. н. (25 р.)
Мазур Василь Іванович 1922 р. н. (10 р.)
Мазур Іван Михайлович 1915 р. н. (10 р.)
Мазур Петро Михайлович 1915 р. н. (10 р.)
Маліборська Анастасія Павлівна 1917 р. н. (10 р.)
Маліборський Дмитро Якович 1919 р. н. (помер у таборі)
Мендела Микола Михайлович 1923 р. н. (1915 р.)
Микулин Юрій Онуфрійович 1911 р. н. (10 р.)
Нечай Степан Васильович 1923 р. н. (25 р.)
Попадюк Іванна Іванівна 1924 р. н. (10 р.)
Романюк Олекса Прокопович 1901 р. н. (10 р.)
Сімків Іван Терентійович 1926 р. н. (10 р.)
Сімків Романна Терентіївна 1923 р. н. (25 р.)
Зеленюк Олексій Миколайович 1923 р. н. (чоловік Романни 10 років таборів.)
Слуцький Василь Федорович 1909 р. н. (10 р.)
Суслик Василь Якович 1913 р. н. (25 р.)
Тринзелюк Василь Петрович 1929 р. н. (сотня «Гонти» 1946 р. суд Юр.)
Федоришин Микола Антонович 1921 р. н. (10 р.)
Федорів Микола Юрович 1920 р. н. (25 р.)
Фешак Іван Ілліч 1905 р. н. (25 р.)
Фешак Ярослава Іванівна 1932 р. н. (25 р.)
Філіпович Василь Федорович 1894 р. н. (25 р. помер у Мордовії)
Філіпович Микола Васильович 1912 р. н. (25 р. допомога партизанам, гол. кол.)
Цюпа Володимир Іванович 1929 р. н. (10 р.)
Швець Іван Олексійович 1917 р. н. (1945 р. м. Стрий, доля не відома)
Швець Павло Михайлович 1896 р. н. (10 р.)
Швець Степан Іванович 1928 р. н. (1950 р., 25 р.)
Яніцький Іван Ількович 1928 р. н. (1950 р. 25 р., загинув 1952 року в Озерлагу, Тайшет).

Родини, які були вивезені на спецпоселення з с. Станькова

Базиляк Марія 2 ос., 1947 р., Караганда
Боднар Юстина З ос., 1949 р., 1950 р., Хабаровськ
Бохінський Володимир 3 ос., 1951 р., Хабаровськ
Бучак Василь Федорович 5 ос., 1947 р., Караганда
Валігун-Лавринчук Параска Василівна З ос., 1951 р., Хабаровськ
Валігун Галина Йосипівна 1 ос., 1951 р., Хабаровськ
Вовк Євдокія Дмитрівна 2 ос., 1949 р., Хабаровськ
Войчишин Володимир Іванівна З ос., 1949 р., Хабаровськ
Височан Василь Іванович 2 ос., 1949 р., Хабаровськ
Гишпель Володимир Васильович 5 ос., 1950 р., Хабаровськ
Дрозд Євдокія 3 ос., 1950 р., Хабаровськ
Іващишин Петро Антонович 5 ос., 1950 р., Хабаровськ
Мазур Анна 1 ос., 1950 р., Хабаровськ
Мазур Анастасія(Настя) Миколаївна 2 ос., 1950 р., Хабаровськ
Нижник Дмитро Пилипович 4 ос., 1950 р., Хабаровськ
Мендела Михайло 2 ос., 1945 р., Архангельськ
Пристай Анастасія Яківна 1 ос., 1950 р., Хабаровськ
Романишин Марія 4 ос., 1950 р., Хабаровськ
Слюзар Іван Петрович 4 ос., 1949 р., Хабаровськ
Слюзар Марина 1 ос., 1949 р., Архангельськ
Тринзелюк Іван 2 немовлят померло в дорозі
Федоришин 1 ос., 1947 р., Караганда
Федоляк Степан Іван

Антонович З ос., 1950 р., Хабаровськ

Швець Степан Васильович 1 ос., 1950 р., Хабаровськ
Ярема Анастасія(Настя) 3 ос., 1947 р. Караганда

ЗАГИНУЛИ У НІМЕЦЬКО-РАДЯНСЬКІЙ ВІЙНІ (1941—1945 рр.)

Балошовець Василь Михайлович
Валігун Михайло Федорович
Височан Йосип Гаврилович
Винник Гаврило (син Варвари)
Вовк Василь Іванович
Гаврилів Михайло Іванович
Гнатків Іван Васильович
Дрозд Дмитро Павлович
Дрозд Андрій Олексійович
Зомчак Петро Іванович
Ковальський Василь Михайлович
Каспрович Йосип Васильович
Мартинович Михайло Васильович
Маліборський Микола Михайлович
Нижник Петро Федорович
Пилипович Роман Олексійович
Пристай Василь Павлович
Романишин Василь Іванович
Савчин Василь Андрійович
Савчин Федір Прокопович
Сітарський Петро Іванович
Слуцький Василь Магдалинович
Трензелюк Іван Васильович
Федоришин Дмитро Іванович
Федорів Іван Пилипович
Федорів Степан Пилипович
Швець Іван Васильович
Щербій Олександр Андрійович
Ярема Павло Федорович
Ящишин Михайло Михайлович

Примітки

maps/avstrijskoj-monarxii/4372.jpg
Slownik_geograficzny
Нормативно-правові акти з питань адміністративно-територіального устрою України
Василь Говгера. Організаційна структура Львівської епархії XVIII ст. (1700—1772). — с. 695.
Географічний словник Королівства Польського, 1882, т. ХІ, стор. 212, № 3
Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XII. Galizien. Wien (online).(нім.)
Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.
Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 33 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
У Станькові встановлено хрест воякам УПА
Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 43. — ISBN 966-8090-63-2
Церква Різдва Христового
… а Народний дім уже реконструювали
. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 2 грудня 2014.
У селах Верхнянської ОТГ почали встановлювати перші міні-електростанції. ФОТОФАКТ
У Станьківській гімназії капітально відремонтували їдальню
Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 жовтня 2015.

Джерела

Федір Попадюк. Станькова — рідне село. — Івано-Франківськ: Тіповіт, 2011. — 108 с.

Див. також

Станкова

Посилання

Stańkowa (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 212. (пол.)

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[maps/avstrijskoj-monarxii/4372.jpg-1] s/avstrijskoj-monarxii/4372.jpg

[Slownik_geograficzny-2] Slownik_geograficzny

[3] Нормативно-правові акти з питань адміністративно-територіального устрою України

[4] Василь Говгера. Організаційна структура Львівської епархії XVIII ст. (1700—1772). — с. 695.

[5] Географічний словник Королівства Польського, 1882, т. ХІ, стор. 212, № 3

[6] Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XII. Galizien. Wien (online).(нім.)

[7] Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.

[8] Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 33 — Вісбаден, 1983. — 205 с.

[9] У Станькові встановлено хрест воякам УПА

[10] Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 43. — ISBN 966-8090-63-2

[11] Церква Різдва Христового

[12] … а Народний дім уже реконструювали

[13] . Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 2 грудня 2014.

[14] У селах Верхнянської ОТГ почали встановлювати перші міні-електростанції. ФОТОФАКТ

[15] У Станьківській гімназії капітально відремонтували їдальню

[16] Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району

[17] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 жовтня 2015.