Станькова (Stańkowa) — село в Україні, у Верхнянській сільській територіальній громаді Калуського району Івано-Франківської області.
село Станькова | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Калуський район |
Громада | Верхнянська сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1158[] |
Населення | 1266 |
Площа | 17,35 км² |
Густота населення | 72,97 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77321 |
Телефонний код | +380 03472 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°09′10″ пн. ш. 24°18′05″ сх. д. / 49.15278° пн. ш. 24.30139° сх. д.Координати: 49°09′10″ пн. ш. 24°18′05″ сх. д. / 49.15278° пн. ш. 24.30139° сх. д. |
Водойми | потік Станківка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77321, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Станькова, вул. Галицька, 215 |
Карта | |
Станькова | |
Станькова | |
Мапа | |
Станькова у Вікісховищі |
Назва
У 1989 р. у назві села Станкова додано було одну літеру.
Географія
Історія
Перша письмова згадка про село належить до 1453 року.[]
У реєстрі церков на 4.03.1733 в Станькові значиться церква Непорочного зачаття Діви Марії, вже не була новою, священиками були Стефан Іваниковський та Іван Кузьмич.
В 1735 р. збудували церкву (парох — о. Шараневич).
В 1853 році заснована парохіяльна школа, в 1858 р. вчителем був Гладишевський Теодор, в 1862 р. — Люльчик Павло, в 1864 навчалося 34 учні.
З 1867 р. село на правах гміни (сільської громади) входило до новоутвореного Жидачівського повіту в Королівстві Галичини та Володимирії Австро-Угорщини.
В 1867 р. замість згорілої збудовано сучасну церкву, в 1902 р. поряд збудували дзвіницю.
В 1880 році в селі було 214 будинків і 1415 мешканців та 1 будинок і 5 мешканців на прилеглій території (1188 греко-католиків, 189 римо-католиків, 43 юдеї; 1240 українців, 171 поляк, 9 німців), церква Різдва Христового належала до греко-католицької парафії у селі Збора. У 1886 р. село передане до Калуського повіту.
За переписом 1900 року гміна (самоврядна громада) Станькова складалася з трьох сіл: 1) Кулинка — 33 житлові будинки і 216 жителів, 2) Станькова — 201 будинок і 1362 жителі, 3) Виделки або Улятівка — 19 будинків і 136 жителів.
В 1905 р. громадою збудовано школу.
Більшість селян займалися рільництвом, а взимку працювали на вивезенні деревини з лісу на пилораму в Калуш. Було також три ковалі: Бучак (долішній кінець села), Фешак і Казимишин (горішній кінець села). У Дмитра Нижника була оліярня.
Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у станьківській церкві 5 дзвонів діаметром 68, 41, 38, 30, 26 см, вагою 149, 40, 28, 14, 9 кг. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.
Після окупації поляками ЗУНРу в 1919 р. село залишалося у складі Калуського повіту, тільки з 1.08.1934 підпорядковувалася ґміні Вежхня — була створена проміжна ланка керівництва на зразок волості, але названа ґміною (що спричиняє плутанину з попереднім терміном гміна — сільська громада).
В 1936 р. громада збудувала Народний дім, тут працювали гуртки, чоловічий і змішаний хори, була крамниця, а в підвалах — молочарня.
В 1930-х роках при читальні та кооперативі цього села діяла кущова молочарня, до якої звозили молоко господарі з навколишніх сіл. Так було до того часу, поки повітова молочарня не зафункціонувала в Калуші.
В 1939 році в селі проживало 2360 мешканців (2170 українців-грекокатоликів, 150 українців-римокатоликів, 10 поляків, 10 польських колоністів і 20 євреїв).
Після нападу німців 1 вересня 1939 р. польська армія демонструвала небоєздатність і поспішно втікала, а для жителів села запам'яталася мародерством.
Прихід радянської влади ознаменувався розграбуванням червоноармійцями серед ночі вмісту крамниці, закриттям «Просвіти» і регулярним присиланням агітаторів, з якими частина станьківчан мали необережність дискутувати аж до лютого 1940 р., коли вивезли до Сибіру родину Романишина.
До 1940 р. в селі був фільварок, останнім власником був Казимир Дзедушицький. З 1940 року село включене до складу Войнилівського району (з 1962 — до Калуського).
Селяни боролися в рядах УПА з окупантами: спочатку — німецькими, а далі — радянськими.
Комуністи обклали селянина непосильними нормами здачі зерна (залежно від кількості ріллі), яєць (300 з господарства), молока (650 л), м'яса (60 кг), підписання і здачі «позики» (для виплати грошей на «позику» треба було відірвати від себе і дітей найнеобхідніше, відвезти на базар і продати).
За даними облуправління МГБ у 1949 р. у Войнилівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Верхнє, Збора, Завадка, Станькова і Сівка-Войнилівська.
Соціальна сфера
- Наявні дві церкви: православна Архистратига Михаїла (збудована в 1994 р.) та греко-католицька — церква Різдва Христового (храмове свято 7 січня), збудована 1867 року, пам'ятка архітектури місцевого значення № 789;
- ФАП;
- Народний дім;
- Школа І-ІІ ст. на 170 учнівських місць;
- 419 дворів, 1380 мешканців.
- Православна церква
- Довгобуд школи
- Руїни
- Магазин-Клуб-Бібліотека
- ФАП-Сільрада-Пошта
- Школа
- Пришкільний спорткомплекс
- Спортзал
- Ясла-садок
- Монумент радянським військовикам і стрибкам
- Нове взамін старого
Вулиці
У селі є вулиці:
- Вовчків
- Галицька
- Зелена
- Лесі Українки
- Третя
- Українська
- Нова
Відомі люди
- Тюшка Микола — «Морозенко» (1923-23.02.1946) — командир сотні УПА «Вітрогони».
- Кравців Михайло — український політичний діяч, сотник УГА, інженер-землемір.
- Йосип Попадюк (1934—1991) — поет і педагог, керівник літературної студії «Карпатські акорди».
- Володимир Дудикевич — парох села у 1920—1938 рр.
- Бучак Федір Іванович (08.09.1973) — архітектор.
Повстанці
Повстанці, які загинули під час національно-визвольної боротьби 1942—1952 рр.
- Базиляк Іван 1926 р. н. (стрілець «Тютюника»)
- Бойко Василь Олексійович 1924 р. н.
- Бойко Василь Пилипович 1921 р. н.
- Бойко Михайло Миколайович 1915 р. н.
- Бойко Степан Васильович 1912 р. н.
- Бучак Михайло Васильович1920 р. н.
- Вовк Володимир 1925 р. н.
- Вовк Дмитро Михайлович 1927 р. н.
- Вовк Василь Степанович 1926 р. н.
- Вовк Михайло Миколайович 1920 р. н. (Чорний ліс)
- Вовк Петро Дмитрович 1907 р. Н. (1945 р. вбитий в час облави)
- Гаврилів Матвій невід. р. н.
- Гетьман Василь Йосипович 1923 р., (1949 р., загинув у с.Станькова)
- Гретчин Василь Михайлович 1908 р. н. (облава 1945 р. в с. Станькова)
- Гретчин Йосиф Михайлович невід, р. н.
- Дрозд Микола Пилипович 1907 р. н. (станичний, 1948 р.)
- Зомчак Федір Миколайович 1910 р. н. (1945 р. облава)
- Івасиків Степан Іванович 1929 р. н. (сотня «Ромка», 1946 р.)
- Івасиків Федір Іванович 1919 р. н. (згорів у хаті)
- Івасиків Іван Юрович 1917 р. н. (СБ 1947 р., с. Чотів)
- Іващишин Василь Антонович 1928 р. Н. (застрелився с. Войнилів, Долина)
- Іващишин Василь Пилипович 1908 р. н. (1948 р., с. Станькова)
- Іващишин Василь Петрович 1928 р. н. (СБ 1946 р., с. Станькова)
- Іващишин Гнат 1907 р. н. (1945 р. облава)
- Іващишин Іван Антонович 1928 р. н. (1945 р. в тюрмі)
- Іващишин Станісалав Іванович 1928 р. н. (СБ 1952 р.)
- Копазинський Іван Васильович 1928 р. Н. (1948 р., с. Станькова)
- Копачинський Станіслав Васильович 1916 р. н. (станич., розстр. 1946 р. с. Войнилів)
- Кузів Дмитро Матвійович 1921 р. н. (в хаті 1944 р.)
- Кузів Федір 1909 р. Н. (облава 1945 р., с. Станькова)
- Кузів Іван Дмитрович 1922 р. н. (сотня «Ромка», 1945 р.)
- Кузів Михайло Павлович 1930 р. н. (1945 р. гнав худобу)
- Кузів Петро Антонович 1928 р. н. (1945 р. в хаті)
- Кульчицький Яків 1910 р. н. (облава 1945 р., с. Станькова)
- Мазур Йосип Михайлович 1924 р. н. (сот. Бея, 1945 р., с. Болохів)
- Маліборський Василь 1921 р. Н (сот. «Ромка»)
- Маліборський Михайло 1913 р. н. (сот. «Ромка» 1945 р., 4 ліс)
- Мендела Степан Михайлович 1924 р. н. (1945 коло хати, вивезений у Сибір)
- Нижник Іван Дмитрович 1919 р. н. (сот. «Бея» 1945 р., с. Станькова)
- Нижник Василь Петрович 1923 р. н. (с. Кулинка)
- Паленський Василь Васильович 1927 р. н. (обл. 1946 р., с. Войнилів)
- Пасічник Петро 1924 р. н. (реф. рай. пров. ОУН, 1946 р. Перекоси)
- Петрицький Влодимир Васильович (сот. «Бея», с. Станькова 1945 р.)
- Петрицька Свдокія Василівна (зв'язкова «Бея» 1945, с. Станькова)
- Попадюк Іван Васильович 1922 р. н. (сот. «Ромка», с. Завадка 1944 р.)
- Пристай Павло Якович 1922 р. Н. (1946 р., с. Болохів)
- Росевич Іван Михайлович 1924 р. н. (1946 р., с. Болохів)
- Романишин Павло Олексійович 1926 р. Н. (під час вивезення в Сибір вбитий у Войнилові)
- Романишин Петро Васильович 1927 р. Н. (згорів у хаті 1951 р. у с. Довга)
- Слюзар Петро Іванович 1918 р. Н. (референт районого проводу. 1946 р., загинув у лісі)
- Слюзар Василь Петрович 1908 р. Н. (референт 1945 р. с. Перекоси)
- Собкович Василь Дмитрович 1923 р. Н. (стріл. «Гонти», 1945 р. с. Мартинів)
- Федоришин Василь 1915 р. Н. (1947 р.загинув при облаві у с. Станькова)
- Федоришин Петро Антонович 1920 р. н. (сот. «Ромка», с. Станькова)
- Федоришин Іван Дмитрович 1911 р. н.
- Філіпович Степан 1926 р. н. (сот. «Гонти» 1945 р., с. Мартинів)
- Філіпович Ярослав Іванович 1928 р. Н. (сот. «Гонти» 1945 р. с. Станькова)
- Чісльовський Яків 1910 р. н. (стріл. «Бея» 1945 р. с. Болохів)
- Яніцький Степан Павлович 1921 р. н. (СБ 1948 р. с. Станькова)
Учасники Національно-визвольної боротьби 1942—1952 рр., які були засуджені Військовим трибуналом Станіславської області
- Баркась Іванна Войтківна 1923 р. н. (зв'язкова, 10 р.)
- Бігун Петро Іванович 1921 р. н. (10 р. ВТР)
- Боднар Степан Ілліч 1923 р. н. (10 р. ВТР)
- Бойко Свдокія Василівна 1914 р. н. (станична, 10 р. ВТР)
- Бохінський Дмитро Васильович 1903 р. н. (25 р., ВТР)
- Бучак Анастасія Василівна 1924 р. н. (кур'єр, 10 р. ВТР)
- Валігун Іван Васильович 1924 р. н. (10 р., ВТР)
- Войчишин Михайло Іванович 1928 р. н. (1946 р., 10 р. ВТР)
- Гудзоватий Іван Дмитрович 1929 р. н. (1948 р. на 25 р.)
- Дрозд Михайло Федорович 1917 р. н. (1945 на 10 р.)
- Зомчак Володимир Михайлович 1924 р. н. (на 10 р.)
- Зомчак Микола Олексійович 1924 р. н. (1947 р. на 10 р.)
- Зомчак Федір Олексійович 1910 р. н. (помер у Станіславській тюрмі)
- Іващишів Володимир Андрійович 1930 р. н. (10 р. ВТР)
- Іващишин Петро Пилипович 1914 р. н. (10 років)
- Кузів Василь Миколайович 1907 р. н. (25 р.)
- Мазур Василь Іванович 1922 р. н. (10 р.)
- Мазур Іван Михайлович 1915 р. н. (10 р.)
- Мазур Петро Михайлович 1915 р. н. (10 р.)
- Маліборська Анастасія Павлівна 1917 р. н. (10 р.)
- Маліборський Дмитро Якович 1919 р. н. (помер у таборі)
- Мендела Микола Михайлович 1923 р. н. (1915 р.)
- Микулин Юрій Онуфрійович 1911 р. н. (10 р.)
- Нечай Степан Васильович 1923 р. н. (25 р.)
- Попадюк Іванна Іванівна 1924 р. н. (10 р.)
- Романюк Олекса Прокопович 1901 р. н. (10 р.)
- Сімків Іван Терентійович 1926 р. н. (10 р.)
- Сімків Романна Терентіївна 1923 р. н. (25 р.)
- Зеленюк Олексій Миколайович 1923 р. н. (чоловік Романни 10 років таборів.)
- Слуцький Василь Федорович 1909 р. н. (10 р.)
- Суслик Василь Якович 1913 р. н. (25 р.)
- Тринзелюк Василь Петрович 1929 р. н. (сотня «Гонти» 1946 р. суд Юр.)
- Федоришин Микола Антонович 1921 р. н. (10 р.)
- Федорів Микола Юрович 1920 р. н. (25 р.)
- Фешак Іван Ілліч 1905 р. н. (25 р.)
- Фешак Ярослава Іванівна 1932 р. н. (25 р.)
- Філіпович Василь Федорович 1894 р. н. (25 р. помер у Мордовії)
- Філіпович Микола Васильович 1912 р. н. (25 р. допомога партизанам, гол. кол.)
- Цюпа Володимир Іванович 1929 р. н. (10 р.)
- Швець Іван Олексійович 1917 р. н. (1945 р. м. Стрий, доля не відома)
- Швець Павло Михайлович 1896 р. н. (10 р.)
- Швець Степан Іванович 1928 р. н. (1950 р., 25 р.)
- Яніцький Іван Ількович 1928 р. н. (1950 р. 25 р., загинув 1952 року в Озерлагу, Тайшет).
Родини, які були вивезені на спецпоселення з с. Станькова
- Базиляк Марія 2 ос., 1947 р., Караганда
- Боднар Юстина З ос., 1949 р., 1950 р., Хабаровськ
- Бохінський Володимир 3 ос., 1951 р., Хабаровськ
- Бучак Василь Федорович 5 ос., 1947 р., Караганда
- Валігун-Лавринчук Параска Василівна З ос., 1951 р., Хабаровськ
- Валігун Галина Йосипівна 1 ос., 1951 р., Хабаровськ
- Вовк Євдокія Дмитрівна 2 ос., 1949 р., Хабаровськ
- Войчишин Володимир Іванівна З ос., 1949 р., Хабаровськ
- Височан Василь Іванович 2 ос., 1949 р., Хабаровськ
- Гишпель Володимир Васильович 5 ос., 1950 р., Хабаровськ
- Дрозд Євдокія 3 ос., 1950 р., Хабаровськ
- Іващишин Петро Антонович 5 ос., 1950 р., Хабаровськ
- Мазур Анна 1 ос., 1950 р., Хабаровськ
- Мазур Анастасія(Настя) Миколаївна 2 ос., 1950 р., Хабаровськ
- Нижник Дмитро Пилипович 4 ос., 1950 р., Хабаровськ
- Мендела Михайло 2 ос., 1945 р., Архангельськ
- Пристай Анастасія Яківна 1 ос., 1950 р., Хабаровськ
- Романишин Марія 4 ос., 1950 р., Хабаровськ
- Слюзар Іван Петрович 4 ос., 1949 р., Хабаровськ
- Слюзар Марина 1 ос., 1949 р., Архангельськ
- Тринзелюк Іван 2 немовлят померло в дорозі
- Федоришин 1 ос., 1947 р., Караганда
- Федоляк Степан Іван
Антонович З ос., 1950 р., Хабаровськ
- Швець Степан Васильович 1 ос., 1950 р., Хабаровськ
- Ярема Анастасія(Настя) 3 ос., 1947 р. Караганда
ЗАГИНУЛИ У НІМЕЦЬКО-РАДЯНСЬКІЙ ВІЙНІ (1941—1945 рр.)
- Балошовець Василь Михайлович
- Валігун Михайло Федорович
- Височан Йосип Гаврилович
- Винник Гаврило (син Варвари)
- Вовк Василь Іванович
- Гаврилів Михайло Іванович
- Гнатків Іван Васильович
- Дрозд Дмитро Павлович
- Дрозд Андрій Олексійович
- Зомчак Петро Іванович
- Ковальський Василь Михайлович
- Каспрович Йосип Васильович
- Мартинович Михайло Васильович
- Маліборський Микола Михайлович
- Нижник Петро Федорович
- Пилипович Роман Олексійович
- Пристай Василь Павлович
- Романишин Василь Іванович
- Савчин Василь Андрійович
- Савчин Федір Прокопович
- Сітарський Петро Іванович
- Слуцький Василь Магдалинович
- Трензелюк Іван Васильович
- Федоришин Дмитро Іванович
- Федорів Іван Пилипович
- Федорів Степан Пилипович
- Швець Іван Васильович
- Щербій Олександр Андрійович
- Ярема Павло Федорович
- Ящишин Михайло Михайлович
Примітки
- maps/avstrijskoj-monarxii/4372.jpg
- Slownik_geograficzny
- Нормативно-правові акти з питань адміністративно-територіального устрою України
- Василь Говгера. Організаційна структура Львівської епархії XVIII ст. (1700—1772). — с. 695.
- Географічний словник Королівства Польського, 1882, т. ХІ, стор. 212, № 3
- Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XII. Galizien. Wien (online).(нім.)
- Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.
- Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 33 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- У Станькові встановлено хрест воякам УПА
- Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 43. — ISBN 966-8090-63-2
- Церква Різдва Христового
- … а Народний дім уже реконструювали
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 2 грудня 2014.
- У селах Верхнянської ОТГ почали встановлювати перші міні-електростанції. ФОТОФАКТ
- У Станьківській гімназії капітально відремонтували їдальню
- Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 жовтня 2015.
Джерела
- Федір Попадюк. Станькова — рідне село. — Івано-Франківськ: Тіповіт, 2011. — 108 с.
Див. також
Посилання
- Stańkowa (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 212. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stankova Stankowa selo v Ukrayini u Verhnyanskij silskij teritorialnij gromadi Kaluskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo StankovaKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Kaluskij rajonGromada Verhnyanska silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1158 originalne doslidzhennya Naselennya 1266Plosha 17 35 km Gustota naselennya 72 97 osib km Poshtovij indeks 77321Telefonnij kod 380 03472Geografichni daniGeografichni koordinati 49 09 10 pn sh 24 18 05 sh d 49 15278 pn sh 24 30139 sh d 49 15278 24 30139 Koordinati 49 09 10 pn sh 24 18 05 sh d 49 15278 pn sh 24 30139 sh d 49 15278 24 30139Vodojmi potik StankivkaMisceva vladaAdresa radi 77321 Ivano Frankivska obl Kaluskij rajon s Stankova vul Galicka 215KartaStankovaStankovaMapa Stankova u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stankova znachennya NazvaU 1989 r u nazvi sela Stankova dodano bulo odnu literu GeografiyaSelom protikaye potik Stankivka 1 IstoriyaPersha pismova zgadka pro selo nalezhit do 1453 roku dzherelo U reyestri cerkov na 4 03 1733 v Stankovi znachitsya cerkva Neporochnogo zachattya Divi Mariyi vzhe ne bula novoyu svyashenikami buli Stefan Ivanikovskij ta Ivan Kuzmich V 1735 r zbuduvali cerkvu paroh o Sharanevich V 1853 roci zasnovana parohiyalna shkola v 1858 r vchitelem buv Gladishevskij Teodor v 1862 r Lyulchik Pavlo v 1864 navchalosya 34 uchni Z 1867 r selo na pravah gmini silskoyi gromadi vhodilo do novoutvorenogo Zhidachivskogo povitu v Korolivstvi Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshini Greko katolicka cerkva V 1867 r zamist zgoriloyi zbudovano suchasnu cerkvu v 1902 r poryad zbuduvali dzvinicyu V 1880 roci v seli bulo 214 budinkiv i 1415 meshkanciv ta 1 budinok i 5 meshkanciv na prileglij teritoriyi 1188 greko katolikiv 189 rimo katolikiv 43 yudeyi 1240 ukrayinciv 171 polyak 9 nimciv cerkva Rizdva Hristovogo nalezhala do greko katolickoyi parafiyi u seli Zbora U 1886 r selo peredane do Kaluskogo povitu Za perepisom 1900 roku gmina samovryadna gromada Stankova skladalasya z troh sil 1 Kulinka 33 zhitlovi budinki i 216 zhiteliv 2 Stankova 201 budinok i 1362 zhiteli 3 Videlki abo Ulyativka 19 budinkiv i 136 zhiteliv V 1905 r gromadoyu zbudovano shkolu Bilshist selyan zajmalisya rilnictvom a vzimku pracyuvali na vivezenni derevini z lisu na piloramu v Kalush Bulo takozh tri kovali Buchak dolishnij kinec sela Feshak i Kazimishin gorishnij kinec sela U Dmitra Nizhnika bula oliyarnya Avstrijska armiya konfiskuvala v serpni 1916 r u stankivskij cerkvi 5 dzvoniv diametrom 68 41 38 30 26 sm vagoyu 149 40 28 14 9 kg Pislya vijni polska vlada otrimala vid Avstriyi kompensaciyu za dzvoni ale gromadi sela groshej ne pererahuvala Pislya okupaciyi polyakami ZUNRu v 1919 r selo zalishalosya u skladi Kaluskogo povitu tilki z 1 08 1934 pidporyadkovuvalasya gmini Vezhhnya bula stvorena promizhna lanka kerivnictva na zrazok volosti ale nazvana gminoyu sho sprichinyaye plutaninu z poperednim terminom gmina silska gromada V 1936 r gromada zbuduvala Narodnij dim tut pracyuvali gurtki cholovichij i zmishanij hori bula kramnicya a v pidvalah molocharnya V 1930 h rokah pri chitalni ta kooperativi cogo sela diyala kushova molocharnya do yakoyi zvozili moloko gospodari z navkolishnih sil Tak bulo do togo chasu poki povitova molocharnya ne zafunkcionuvala v Kalushi V 1939 roci v seli prozhivalo 2360 meshkanciv 2170 ukrayinciv grekokatolikiv 150 ukrayinciv rimokatolikiv 10 polyakiv 10 polskih kolonistiv i 20 yevreyiv Pam yatnik strilcevi UPA Vasilevi Nizhniku Nestoru 1921 4 02 1949 s Kulinka misce pohovannya nevidome Pislya napadu nimciv 1 veresnya 1939 r polska armiya demonstruvala neboyezdatnist i pospishno vtikala a dlya zhiteliv sela zapam yatalasya maroderstvom Prihid radyanskoyi vladi oznamenuvavsya rozgrabuvannyam chervonoarmijcyami sered nochi vmistu kramnici zakrittyam Prosviti i regulyarnim prisilannyam agitatoriv z yakimi chastina stankivchan mali neoberezhnist diskutuvati azh do lyutogo 1940 r koli vivezli do Sibiru rodinu Romanishina Do 1940 r v seli buv filvarok ostannim vlasnikom buv Kazimir Dzedushickij Z 1940 roku selo vklyuchene do skladu Vojnilivskogo rajonu z 1962 do Kaluskogo Selyani borolisya v ryadah UPA z okupantami spochatku nimeckimi a dali radyanskimi Komunisti obklali selyanina neposilnimi normami zdachi zerna zalezhno vid kilkosti rilli yayec 300 z gospodarstva moloka 650 l m yasa 60 kg pidpisannya i zdachi poziki dlya viplati groshej na poziku treba bulo vidirvati vid sebe i ditej najneobhidnishe vidvezti na bazar i prodati Za danimi oblupravlinnya MGB u 1949 r u Vojnilivskomu rajoni pidpillya OUN najaktivnishim bulo v selah Verhnye Zbora Zavadka Stankova i Sivka Vojnilivska Socialna sferaNayavni dvi cerkvi pravoslavna Arhistratiga Mihayila zbudovana v 1994 r ta greko katolicka cerkva Rizdva Hristovogo hramove svyato 7 sichnya zbudovana 1867 roku pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 789 FAP Narodnij dim Shkola I II st na 170 uchnivskih misc 419 dvoriv 1380 meshkanciv Pravoslavna cerkva Dovgobud shkoli Ruyini Magazin Klub Biblioteka FAP Silrada Poshta Shkola Prishkilnij sportkompleks Sportzal Yasla sadok Monument radyanskim vijskovikam i stribkam Nove vzamin starogoVuliciU seli ye vulici Vovchkiv Galicka Zelena Lesi Ukrayinki Tretya Ukrayinska NovaVidomi lyudiTyushka Mikola Morozenko 1923 23 02 1946 komandir sotni UPA Vitrogoni Kravciv Mihajlo ukrayinskij politichnij diyach sotnik UGA inzhener zemlemir Josip Popadyuk 1934 1991 poet i pedagog kerivnik literaturnoyi studiyi Karpatski akordi Volodimir Dudikevich paroh sela u 1920 1938 rr Buchak Fedir Ivanovich 08 09 1973 arhitektor PovstanciPovstanci yaki zaginuli pid chas nacionalno vizvolnoyi borotbi 1942 1952 rr Simvolichna mogila geroyamBazilyak Ivan 1926 r n strilec Tyutyunika Bojko Vasil Oleksijovich 1924 r n Bojko Vasil Pilipovich 1921 r n Bojko Mihajlo Mikolajovich 1915 r n Bojko Stepan Vasilovich 1912 r n Buchak Mihajlo Vasilovich1920 r n Vovk Volodimir 1925 r n Vovk Dmitro Mihajlovich 1927 r n Vovk Vasil Stepanovich 1926 r n Vovk Mihajlo Mikolajovich 1920 r n Chornij lis Vovk Petro Dmitrovich 1907 r N 1945 r vbitij v chas oblavi Gavriliv Matvij nevid r n Getman Vasil Josipovich 1923 r 1949 r zaginuv u s Stankova Gretchin Vasil Mihajlovich 1908 r n oblava 1945 r v s Stankova Gretchin Josif Mihajlovich nevid r n Drozd Mikola Pilipovich 1907 r n stanichnij 1948 r Zomchak Fedir Mikolajovich 1910 r n 1945 r oblava Ivasikiv Stepan Ivanovich 1929 r n sotnya Romka 1946 r Ivasikiv Fedir Ivanovich 1919 r n zgoriv u hati Ivasikiv Ivan Yurovich 1917 r n SB 1947 r s Chotiv Ivashishin Vasil Antonovich 1928 r N zastrelivsya s Vojniliv Dolina Ivashishin Vasil Pilipovich 1908 r n 1948 r s Stankova Ivashishin Vasil Petrovich 1928 r n SB 1946 r s Stankova Ivashishin Gnat 1907 r n 1945 r oblava Ivashishin Ivan Antonovich 1928 r n 1945 r v tyurmi Ivashishin Stanisalav Ivanovich 1928 r n SB 1952 r Kopazinskij Ivan Vasilovich 1928 r N 1948 r s Stankova Kopachinskij Stanislav Vasilovich 1916 r n stanich rozstr 1946 r s Vojniliv Kuziv Dmitro Matvijovich 1921 r n v hati 1944 r Kuziv Fedir 1909 r N oblava 1945 r s Stankova Kuziv Ivan Dmitrovich 1922 r n sotnya Romka 1945 r Kuziv Mihajlo Pavlovich 1930 r n 1945 r gnav hudobu Kuziv Petro Antonovich 1928 r n 1945 r v hati Kulchickij Yakiv 1910 r n oblava 1945 r s Stankova Mazur Josip Mihajlovich 1924 r n sot Beya 1945 r s Bolohiv Maliborskij Vasil 1921 r N sot Romka Maliborskij Mihajlo 1913 r n sot Romka 1945 r 4 lis Mendela Stepan Mihajlovich 1924 r n 1945 kolo hati vivezenij u Sibir Nizhnik Ivan Dmitrovich 1919 r n sot Beya 1945 r s Stankova Nizhnik Vasil Petrovich 1923 r n s Kulinka Palenskij Vasil Vasilovich 1927 r n obl 1946 r s Vojniliv Pasichnik Petro 1924 r n ref raj prov OUN 1946 r Perekosi Petrickij Vlodimir Vasilovich sot Beya s Stankova 1945 r Petricka Svdokiya Vasilivna zv yazkova Beya 1945 s Stankova Popadyuk Ivan Vasilovich 1922 r n sot Romka s Zavadka 1944 r Pristaj Pavlo Yakovich 1922 r N 1946 r s Bolohiv Rosevich Ivan Mihajlovich 1924 r n 1946 r s Bolohiv Romanishin Pavlo Oleksijovich 1926 r N pid chas vivezennya v Sibir vbitij u Vojnilovi Romanishin Petro Vasilovich 1927 r N zgoriv u hati 1951 r u s Dovga Slyuzar Petro Ivanovich 1918 r N referent rajonogo provodu 1946 r zaginuv u lisi Slyuzar Vasil Petrovich 1908 r N referent 1945 r s Perekosi Sobkovich Vasil Dmitrovich 1923 r N stril Gonti 1945 r s Martiniv Fedorishin Vasil 1915 r N 1947 r zaginuv pri oblavi u s Stankova Fedorishin Petro Antonovich 1920 r n sot Romka s Stankova Fedorishin Ivan Dmitrovich 1911 r n Filipovich Stepan 1926 r n sot Gonti 1945 r s Martiniv Filipovich Yaroslav Ivanovich 1928 r N sot Gonti 1945 r s Stankova Chislovskij Yakiv 1910 r n stril Beya 1945 r s Bolohiv Yanickij Stepan Pavlovich 1921 r n SB 1948 r s Stankova Uchasniki Nacionalno vizvolnoyi borotbi 1942 1952 rr yaki buli zasudzheni Vijskovim tribunalom Stanislavskoyi oblasti Barkas Ivanna Vojtkivna 1923 r n zv yazkova 10 r Bigun Petro Ivanovich 1921 r n 10 r VTR Bodnar Stepan Illich 1923 r n 10 r VTR Bojko Svdokiya Vasilivna 1914 r n stanichna 10 r VTR Bohinskij Dmitro Vasilovich 1903 r n 25 r VTR Buchak Anastasiya Vasilivna 1924 r n kur yer 10 r VTR Valigun Ivan Vasilovich 1924 r n 10 r VTR Vojchishin Mihajlo Ivanovich 1928 r n 1946 r 10 r VTR Gudzovatij Ivan Dmitrovich 1929 r n 1948 r na 25 r Drozd Mihajlo Fedorovich 1917 r n 1945 na 10 r Zomchak Volodimir Mihajlovich 1924 r n na 10 r Zomchak Mikola Oleksijovich 1924 r n 1947 r na 10 r Zomchak Fedir Oleksijovich 1910 r n pomer u Stanislavskij tyurmi Ivashishiv Volodimir Andrijovich 1930 r n 10 r VTR Ivashishin Petro Pilipovich 1914 r n 10 rokiv Kuziv Vasil Mikolajovich 1907 r n 25 r Mazur Vasil Ivanovich 1922 r n 10 r Mazur Ivan Mihajlovich 1915 r n 10 r Mazur Petro Mihajlovich 1915 r n 10 r Maliborska Anastasiya Pavlivna 1917 r n 10 r Maliborskij Dmitro Yakovich 1919 r n pomer u tabori Mendela Mikola Mihajlovich 1923 r n 1915 r Mikulin Yurij Onufrijovich 1911 r n 10 r Nechaj Stepan Vasilovich 1923 r n 25 r Popadyuk Ivanna Ivanivna 1924 r n 10 r Romanyuk Oleksa Prokopovich 1901 r n 10 r Simkiv Ivan Terentijovich 1926 r n 10 r Simkiv Romanna Terentiyivna 1923 r n 25 r Zelenyuk Oleksij Mikolajovich 1923 r n cholovik Romanni 10 rokiv taboriv Sluckij Vasil Fedorovich 1909 r n 10 r Suslik Vasil Yakovich 1913 r n 25 r Trinzelyuk Vasil Petrovich 1929 r n sotnya Gonti 1946 r sud Yur Fedorishin Mikola Antonovich 1921 r n 10 r Fedoriv Mikola Yurovich 1920 r n 25 r Feshak Ivan Illich 1905 r n 25 r Feshak Yaroslava Ivanivna 1932 r n 25 r Filipovich Vasil Fedorovich 1894 r n 25 r pomer u Mordoviyi Filipovich Mikola Vasilovich 1912 r n 25 r dopomoga partizanam gol kol Cyupa Volodimir Ivanovich 1929 r n 10 r Shvec Ivan Oleksijovich 1917 r n 1945 r m Strij dolya ne vidoma Shvec Pavlo Mihajlovich 1896 r n 10 r Shvec Stepan Ivanovich 1928 r n 1950 r 25 r Yanickij Ivan Ilkovich 1928 r n 1950 r 25 r zaginuv 1952 roku v Ozerlagu Tajshet Rodini yaki buli vivezeni na specposelennya z s Stankova Bazilyak Mariya 2 os 1947 r Karaganda Bodnar Yustina Z os 1949 r 1950 r Habarovsk Bohinskij Volodimir 3 os 1951 r Habarovsk Buchak Vasil Fedorovich 5 os 1947 r Karaganda Valigun Lavrinchuk Paraska Vasilivna Z os 1951 r Habarovsk Valigun Galina Josipivna 1 os 1951 r Habarovsk Vovk Yevdokiya Dmitrivna 2 os 1949 r Habarovsk Vojchishin Volodimir Ivanivna Z os 1949 r Habarovsk Visochan Vasil Ivanovich 2 os 1949 r Habarovsk Gishpel Volodimir Vasilovich 5 os 1950 r Habarovsk Drozd Yevdokiya 3 os 1950 r Habarovsk Ivashishin Petro Antonovich 5 os 1950 r Habarovsk Mazur Anna 1 os 1950 r Habarovsk Mazur Anastasiya Nastya Mikolayivna 2 os 1950 r Habarovsk Nizhnik Dmitro Pilipovich 4 os 1950 r Habarovsk Mendela Mihajlo 2 os 1945 r Arhangelsk Pristaj Anastasiya Yakivna 1 os 1950 r Habarovsk Romanishin Mariya 4 os 1950 r Habarovsk Slyuzar Ivan Petrovich 4 os 1949 r Habarovsk Slyuzar Marina 1 os 1949 r Arhangelsk Trinzelyuk Ivan 2 nemovlyat pomerlo v dorozi Fedorishin 1 os 1947 r Karaganda Fedolyak Stepan Ivan Antonovich Z os 1950 r Habarovsk Shvec Stepan Vasilovich 1 os 1950 r Habarovsk Yarema Anastasiya Nastya 3 os 1947 r KaragandaZAGINULI U NIMECKO RADYaNSKIJ VIJNI 1941 1945 rr Baloshovec Vasil Mihajlovich Valigun Mihajlo Fedorovich Visochan Josip Gavrilovich Vinnik Gavrilo sin Varvari Vovk Vasil Ivanovich Gavriliv Mihajlo Ivanovich Gnatkiv Ivan Vasilovich Drozd Dmitro Pavlovich Drozd Andrij Oleksijovich Zomchak Petro Ivanovich Kovalskij Vasil Mihajlovich Kasprovich Josip Vasilovich Martinovich Mihajlo Vasilovich Maliborskij Mikola Mihajlovich Nizhnik Petro Fedorovich Pilipovich Roman Oleksijovich Pristaj Vasil Pavlovich Romanishin Vasil Ivanovich Savchin Vasil Andrijovich Savchin Fedir Prokopovich Sitarskij Petro Ivanovich Sluckij Vasil Magdalinovich Trenzelyuk Ivan Vasilovich Fedorishin Dmitro Ivanovich Fedoriv Ivan Pilipovich Fedoriv Stepan Pilipovich Shvec Ivan Vasilovich Sherbij Oleksandr Andrijovich Yarema Pavlo Fedorovich Yashishin Mihajlo MihajlovichPrimitkimaps avstrijskoj monarxii 4372 jpg Slownik geograficzny Normativno pravovi akti z pitan administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini Vasil Govgera Organizacijna struktura Lvivskoyi eparhiyi XVIII st 1700 1772 s 695 Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo 1882 t HI stor 212 3 Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Konigreiche und Lander bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1900 XII Galizien Wien online nim Avstro Ugorshina rekvizuvala z hramiv Kalushini 355 dzvoniv Vikna 2017 11 20 Volodimir Kubijovich Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 stor 33 Visbaden 1983 205 s U Stankovi vstanovleno hrest voyakam UPA Reabilitovani istoriyeyu IVANO FRANKIVSKA OBLAST Kniga persha Ivano Frankivsk Misto NV 2004 S 43 ISBN 966 8090 63 2 Cerkva Rizdva Hristovogo a Narodnij dim uzhe rekonstruyuvali Arhiv originalu za 4 grudnya 2014 Procitovano 2 grudnya 2014 U selah Verhnyanskoyi OTG pochali vstanovlyuvati pershi mini elektrostanciyi FOTOFAKT U Stankivskij gimnaziyi kapitalno vidremontuvali yidalnyu Dovidnik geonimiv rajonu Informacijnij portal Kaluskogo rajonu Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 20 zhovtnya 2015 DzherelaFedir Popadyuk Stankova ridne selo Ivano Frankivsk Tipovit 2011 108 s Div takozhStankovaPosilannyaStankowa 3 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 212 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi