Станкова пол. Stańkowa) — село Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща, гміна Устрики-Долішні. Населення — 228 осіб (2011).
Село Координати 49°33′00″ пн. ш. 22°25′59″ сх. д. / 49.55000000002777227336991928° пн. ш. 22.43330000002777780° сх. д.Координати: 49°33′00″ пн. ш. 22°25′59″ сх. д. / 49.55000000002777227336991928° пн. ш. 22.43330000002777780° сх. д.
|
Розташування
Станкова знаходиться за 18 км на північний захід від адміністративного центру ґміни Устрик-Долішніх і за 62 км на південний схід від адміністративного центру воєводства Ряшева, за 15 км від державного кордону з Україною. Колишнє бойківське село.
Назва
У 1977-1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Жечкі (пол. Rzeczki).
Історія
На початку XV с ст. — власність Миколая Чешика. Входило до Ліського ключа Сяніцької землі Руське воєводства.
У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. Село є одним з найдавніших у світі осередків добування нафти, копальні ропи нафтової існували тут вже в 1884 і спричинили приплив до села поляків. У 1890 році село належало до Ліського повіту, в селі нараховувалось 97 будинків і 640 мешканців (411 греко-католиків, 210 римо-католиків і 40 юдеїв), місцева греко-католицька парафія належала до Ліського деканату Перемишльської єпархії.
У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934-1939 рр. входило до складу ґміни Ропєнка.
На 01.01.1939 в селі було 1200 жителів, з них 890 українців-грекокатоликів, 60 українців-римокатоликів, 220 поляків (працівники копальні нафти), 30 євреїв.
У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько). Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями, які за три роки окупації винищили євреїв. У серпні 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, в рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з селом було передане до складу Польщі. Військо польське і польські банди почали грабувати і вбивати українців, у відповідь на це селяни гуртувались у відділи самооборони. Далі поляками українське населення було піддане етноциду — частину виселено на територію СРСР в 1945-1946 рр. та решту (758 осіб) в 1947 році під час Операції Вісла депортоване на понімецькі землі. В хати українців поселені поляки.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 113 | 24 | 76 | 13 |
Жінки | 115 | 27 | 61 | 27 |
Разом | 228 | 51 | 137 | 40 |
Церква
У 1888 р. зведена дерев’яна церква Собору Пр. Богородиці, яка належала до парафії Завадка Ліського деканату Перемиської єпархії.
Див. також
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 44, 119.
- Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)
- Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
- Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- Шематизм Перемиськои єпархії, 1936, с. 61
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Станкова
- Stańkowa Dolna i Górna (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 212. (пол.)
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stankova pol Stankowa selo Beshadskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Respubliki Polsha gmina Ustriki Dolishni Naselennya 228 osib 2011 Selo Stankova pol Stankowa Koordinati 49 33 00 pn sh 22 25 59 sh d 49 55000000002777227336991928 pn sh 22 43330000002777780 sh d 49 55000000002777227336991928 22 43330000002777780 Koordinati 49 33 00 pn sh 22 25 59 sh d 49 55000000002777227336991928 pn sh 22 43330000002777780 sh d 49 55000000002777227336991928 22 43330000002777780 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Beshadskij povitGmina Ustriki DolishniNaselennya 228 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 711Avtomobilnij kod RBISIMC 0358405GeoNames 758402OSM 1748163 R Ustriki Dolishni StankovaStankova Polsha StankovaStankova Pidkarpatske voyevodstvo U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stankova znachennya RoztashuvannyaStankova znahoditsya za 18 km na pivnichnij zahid vid administrativnogo centru gmini Ustrik Dolishnih i za 62 km na pivdennij shid vid administrativnogo centru voyevodstva Ryasheva za 15 km vid derzhavnogo kordonu z Ukrayinoyu Kolishnye bojkivske selo NazvaU 1977 1981 rr v hodi kampaniyi likvidaciyi ukrayinskih nazv selo nazivalosya Zhechki pol Rzeczki IstoriyaNa pochatku XV s st vlasnist Mikolaya Cheshika Vhodilo do Liskogo klyucha Syanickoyi zemli Ruske voyevodstva U 1772 1918 rr selo bulo u skladi Avstro Ugorskoyi monarhiyi u provinciyi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Selo ye odnim z najdavnishih u sviti oseredkiv dobuvannya nafti kopalni ropi naftovoyi isnuvali tut vzhe v 1884 i sprichinili pripliv do sela polyakiv U 1890 roci selo nalezhalo do Liskogo povitu v seli narahovuvalos 97 budinkiv i 640 meshkanciv 411 greko katolikiv 210 rimo katolikiv i 40 yudeyiv misceva greko katolicka parafiya nalezhala do Liskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi U 1919 1939 rr u skladi Polshi Selo nalezhalo do Liskogo povitu Lvivskogo voyevodstva u 1934 1939 rr vhodilo do skladu gmini Ropyenka Na 01 01 1939 v seli bulo 1200 zhiteliv z nih 890 ukrayinciv grekokatolikiv 60 ukrayinciv rimokatolikiv 220 polyakiv pracivniki kopalni nafti 30 yevreyiv U seredini veresnya 1939 roku nimci okupuvali selo odnak uzhe 26 veresnya 1939 roku musili vidstupiti z pravoberezhnoyi chastini Syanu oskilki za paktom Ribbentropa Molotova pravoberezhzhya Syanu nalezhalo do radyanskoyi zoni vplivu 27 11 1939 postanovoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR selo u skladi povitu vklyuchene do novoutvorenoyi Drogobickoyi oblasti Teritoriya vvijshla do skladu utvorenogo 17 01 1940 Liskivskogo rajonu rajonnij centr Lisko Naprikinci chervnya 1941 z pochatkom Radyansko nimeckoyi vijni teritoriya znovu bula okupovana nimcyami yaki za tri roki okupaciyi vinishili yevreyiv U serpni 1944 roku radyanski vijska znovu ovolodili selom V berezni 1945 roku v ramkah pidgotovki do pidpisannya Radyansko polskogo dogovoru pro derzhavnij kordon zi skladu Drogobickoyi oblasti pravoberezhzhya Syanu vklyuchno z selom bulo peredane do skladu Polshi Vijsko polske i polski bandi pochali grabuvati i vbivati ukrayinciv u vidpovid na ce selyani gurtuvalis u viddili samooboroni Dali polyakami ukrayinske naselennya bulo piddane etnocidu chastinu viseleno na teritoriyu SRSR v 1945 1946 rr ta reshtu 758 osib v 1947 roci pid chas Operaciyi Visla deportovane na ponimecki zemli V hati ukrayinciv poseleni polyaki U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 113 24 76 13 Zhinki 115 27 61 27 Razom 228 51 137 40CerkvaU 1888 r zvedena derev yana cerkva Soboru Pr Bogorodici yaka nalezhala do parafiyi Zavadka Liskogo dekanatu Peremiskoyi yeparhiyi Div takozhStankovaPrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 44 119 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 2016 11 26 u Wayback Machine ros Hronika za 17 sichnya 1940 roku na sajti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Akciya VISLA Spisok viselenih sil i mistechok Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 Shematizm Peremiskoi yeparhiyi 1936 s 61PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stankova Stankowa Dolna i Gorna 1 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 212 pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi