Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Войнилівський район колишній район у складі Станіславської області УРСР Центром району було селище Войнилів Войнилівськи

Войнилівський район

Войнилівський район

Войнилівський район — колишній район у складі Станіславської області УРСР. Центром району було селище Войнилів.

Войнилівський район
Основні дані
Країна: image СРСР, image УСРР
Округа/Область: Станіславська область
Утворений: 17 січня 1940
Ліквідований: 30 грудня 1962
Населені пункти та ради
Районний центр: Войнилів
Кількість сільських рад: 31
Районна влада
image
Карта Войнилівського району

Адміністративний поділ

17 січня 1940 року Калуський повіт було розділено на три райони — Калуський, Новичанський та Войнилівський.

До Войнилівського району відійшли села ґмін Войнилів, Томашівці та Верхня. Утворена 31 сільська рада:

Першим секретарем райкому компартії призначили О. С. Бабенка, до того — другий секретар Софіївського райкому.

Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. з Войнилівського району вилучені сільські ради і передані:

У 1941 році головою виконавчого комітету Войнилівської районної ради депутатів трудящих Станіславської області був Семанишин Микола Олексійович.

У роки ІІ світової війни територія району була окупована німцями і увійшла до Крайсгауптманшафту Калуш. 30 липня 1944 року Радянські війська знову захопили територію району. Райком КПРС очолив Олексій Кожушко, райвиконком – Петро Беляй. Відділом НКВС керував Романов.

Станом на 1 вересня 1946 року площа району становила 300 км², кількість сільських рад — 28.

Указом Президії Верховної Ради УРСР 21 лютого 1950 року села Копанки, Мостище і Середній Бабин передані до Калуського району.

12 червня 1951 р. під приводом попереднього злиття колгоспів Войнилівський райвиконком рішенням № 320 ліквідував 6 сільрад (залишилось 17):

  • Сільцівську і Павликівську з приєднанням до Войнилівської сільради;
  • Кудлатівську з приєднанням до Слобідківської сільради;
  • Мошківську з приєднанням до Сівко-Войнилівської сільради;
  • Кулинківську з приєднанням до Зборівської сільради;
  • Дубрівську з приєднанням до Довжівської сільради.

19 травня 1959 р. Войнилівський райвиконком ліквідував 6 сільрад:

  • Перекосівську з приєднанням до Довговойнилівської сільради;
  • Перевозецьку і Довпотівську з приєднанням до Слобідської сільради;
  • Луцьку з приєднанням до Сівковойнилівської сільради;
  • Дубовицьку і Довжівську з приєднанням до Середнянської сільради.

Залишилось 11 сільрад:

9 березня 1960 р. Станіславський облвиконком ухвалив рішення про приєднання Довпотівської, Слобідської і Перевозецької сільрад до Войнилівської сільради.

30 грудня 1962 р. ліквідовано 20 районів області, між якими і Войнилівський, територію якого приєднали до Калуського району.

Діяльність ОУН і УПА

На території району діяла районна організація ОУН, очолювана районним проводом ОУН, який підпорядковувався Калуському повітовому (з листопада 1944 р. — надрайонному) проводу ОУН, а з травня-червня 1948 р. — Журавненському надрайонному проводу ОУН.

В районі, як і на всій Галичині, населення підтримувало УПА і було тероризоване всіма репресивними органами СРСР. В центрі Войнилова в колишньому костьолі працювала катівня НКВС (рештки сотень жертв випадково розкопали в 1991 році).

Влітку 1948 р. заарештовано 4-х голів сільрад за роботу на підпілля ОУН.

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Войнилівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Верхнє, Збора, Завадка, Станькова і Сівка-Войнилівська.

Адміністративний поділ станом на 1 вересня 1946 року

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016.
  2. . Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  3. Богдан Яневич. Жертви радянського тоталітарного режиму у Войнилові.// Калуські історичні студії. — Івано-Франківськ:Фоліант, 2018. — Т. 2. — С. 93-94. — .
  4. УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946), 1947, с. 496, 501–502.
  5. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2013. Процитовано 22 серпня 2019.
  6. . Архів оригіналу за 27 березня 2016. Процитовано 20 червня 2016.
  7. . Архів оригіналу за 27 березня 2016. Процитовано 20 червня 2016.
  8. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
  9. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.

Література

  • Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — 1064 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vojnilivskij rajon kolishnij rajon u skladi Stanislavskoyi oblasti URSR Centrom rajonu bulo selishe Vojniliv Vojnilivskij rajon Osnovni dani Krayina SRSR USRR Okruga Oblast Stanislavska oblast Utvorenij 17 sichnya 1940 Likvidovanij 30 grudnya 1962 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Vojniliv Kilkist silskih rad 31 Rajonna vlada Karta Vojnilivskogo rajonuAdministrativnij podil17 sichnya 1940 roku Kaluskij povit bulo rozdileno na tri rajoni Kaluskij Novichanskij ta Vojnilivskij Do Vojnilivskogo rajonu vidijshli sela gmin Vojniliv Tomashivci ta Verhnya Utvorena 31 silska rada Babin Zarichnij Babin Serednij Bolohiv Verhnya Vojniliv Gumeniv Dibrova Dovga Vojnilivska Dovzhka Dovpotiv Dubovicya Zavadka Zbora Kopanki Kudlativka Kulinka Luka Mostishe Moshkivci Negivci Pavlikivka Perevozec Perekosi Serednye Sivka Vojnilivska Silce Slobidka Stankova Stefanivka Tomashivci Cvitova Pershim sekretarem rajkomu kompartiyi priznachili O S Babenka do togo drugij sekretar Sofiyivskogo rajkomu Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 23 zhovtnya 1940 r z Vojnilivskogo rajonu vilucheni silski radi i peredani Babin Zarichna silska rada do Kaluskogo rajonu Bolohivska silska rada do Dolinskogo rajonu U 1941 roci golovoyu vikonavchogo komitetu Vojnilivskoyi rajonnoyi radi deputativ trudyashih Stanislavskoyi oblasti buv Semanishin Mikola Oleksijovich U roki II svitovoyi vijni teritoriya rajonu bula okupovana nimcyami i uvijshla do Krajsgauptmanshaftu Kalush 30 lipnya 1944 roku Radyanski vijska znovu zahopili teritoriyu rajonu Rajkom KPRS ocholiv Oleksij Kozhushko rajvikonkom Petro Belyaj Viddilom NKVS keruvav Romanov Stanom na 1 veresnya 1946 roku plosha rajonu stanovila 300 km kilkist silskih rad 28 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 21 lyutogo 1950 roku sela Kopanki Mostishe i Serednij Babin peredani do Kaluskogo rajonu 12 chervnya 1951 r pid privodom poperednogo zlittya kolgospiv Vojnilivskij rajvikonkom rishennyam 320 likviduvav 6 silrad zalishilos 17 Silcivsku i Pavlikivsku z priyednannyam do Vojnilivskoyi silradi Kudlativsku z priyednannyam do Slobidkivskoyi silradi Moshkivsku z priyednannyam do Sivko Vojnilivskoyi silradi Kulinkivsku z priyednannyam do Zborivskoyi silradi Dubrivsku z priyednannyam do Dovzhivskoyi silradi 19 travnya 1959 r Vojnilivskij rajvikonkom likviduvav 6 silrad Perekosivsku z priyednannyam do Dovgovojnilivskoyi silradi Perevozecku i Dovpotivsku z priyednannyam do Slobidskoyi silradi Lucku z priyednannyam do Sivkovojnilivskoyi silradi Dubovicku i Dovzhivsku z priyednannyam do Serednyanskoyi silradi Zalishilos 11 silrad Verhnyanska Vojnilivska Dovgovojnilivska Zavadkivska Zborivska Negivska Serednyanska Sivka Vojnilivska Slobidska Stankivska Tomashivska 9 bereznya 1960 r Stanislavskij oblvikonkom uhvaliv rishennya pro priyednannya Dovpotivskoyi Slobidskoyi i Perevozeckoyi silrad do Vojnilivskoyi silradi 30 grudnya 1962 r likvidovano 20 rajoniv oblasti mizh yakimi i Vojnilivskij teritoriyu yakogo priyednali do Kaluskogo rajonu Diyalnist OUN i UPANa teritoriyi rajonu diyala rajonna organizaciya OUN ocholyuvana rajonnim provodom OUN yakij pidporyadkovuvavsya Kaluskomu povitovomu z listopada 1944 r nadrajonnomu provodu OUN a z travnya chervnya 1948 r Zhuravnenskomu nadrajonnomu provodu OUN V rajoni yak i na vsij Galichini naselennya pidtrimuvalo UPA i bulo terorizovane vsima represivnimi organami SRSR V centri Vojnilova v kolishnomu kostoli pracyuvala kativnya NKVS reshtki soten zhertv vipadkovo rozkopali v 1991 roci Vlitku 1948 r zaareshtovano 4 h goliv silrad za robotu na pidpillya OUN Za danimi oblupravlinnya MGB u 1949 r v Vojnilivskomu rajoni pidpillya OUN najaktivnishim bulo v selah Verhnye Zbora Zavadka Stankova i Sivka Vojnilivska Administrativnij podil stanom na 1 veresnya 1946 rokuVerhnyanska silska rada selo Verhnya Vojnilivska silska rada selo Vojniliv Gumenivska silska rada selo Gumeniv Dovgovojnilivska silska rada selo Dovgij Vojniliv Dovzhkivska silska rada selo Dovzhka Dovpotivska silska rada selo Dovpotiv Dibrovska silska rada selo Dibrova Dubovicka silska rada selo Dubovicya hutir Zemlyanka Zavadkivska silska rada selo Zavadka selo Stepanivka Zborivska silska rada selo Zbora Kopankivska silska rada selo Kopanki Kudlativska silska rada selo Kudlativka Kulinkivska silska rada selo Kulinka Lucka silska rada selo Luka Mostishenska silska rada selo Mostishe Moshkovecka silska rada selo Moshkivci Negivska silska rada selo Negivci hutir Pnyaki Pavlikivska silska rada selo Pavlikivka Perevozecka silska rada selo Perevozec Perekosivska silska rada selo Perekosi Serednyanska silska rada selo Serednya Serednobabinska silska rada selo Serednij Babin Sivko Vojnilivska silska rada selo Sivka Vojnilivska Silcivska silska rada selo Silce Slobidska silska rada selo Slobidka Stankivska silska rada selo Stankova Tomashivska silska rada selo Novi Tomashivci selo Stari Tomashivci hutir Dubina hutir Segliv Cvitivska silska rada selo CvitovaPrimitki Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 25 listopada 2016 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2018 Procitovano 8 zhovtnya 2018 Bogdan Yanevich Zhertvi radyanskogo totalitarnogo rezhimu u Vojnilovi Kaluski istorichni studiyi Ivano Frankivsk Foliant 2018 T 2 S 93 94 ISBN 978 617 7496 35 8 URSR Adm ter podil na 01 09 1946 1947 s 496 501 502 PDF Arhiv originalu PDF za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 22 serpnya 2019 Arhiv originalu za 27 bereznya 2016 Procitovano 20 chervnya 2016 Arhiv originalu za 27 bereznya 2016 Procitovano 20 chervnya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 4 grudnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 4 grudnya 2019 LiteraturaUkrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 1064 s

Дата публікації:
Топ