Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пі йло село Калуського району Івано Франківської області розташоване на лівому березі річки Чечва за 1 км на південний з

Пійло

Пійло

Пі́йло — село Калуського району Івано-Франківської області, розташоване на лівому березі річки Чечва за 1 км на південний захід від Калуша. Входить до складу Калуської міської громади.

село Пійло
image
Країна image Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Громада Калуська міська громада
Код КАТОТТГ UA26060170110080049
Основні дані
Засноване 1187
Перша згадка 2 червня 1475
Населення 2150
Площа 10,4 км²
Густота населення 206,73 осіб/км²
Поштовий індекс 77344
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати H G O
Водойми Чечва
Місцева влада
Адреса ради 77344, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Пійло вул. Грушевського, 85
Вебсторінка https://kalushcity.gov.ua/city/s-pijlo
Староста Гелега Галина Ярославівна
Карта
image
image
Пійло
image
image
Пійло
Мапа

image Пійло у Вікісховищі

image
Пійло на австрійській карті 1779-1783рр.
image
Німецький аерофотознімок села Пійла часів Другої світової війни, датований 20 грудня 1944р.

Історія

Згідно з припущеннями назва села пов'язана з гідрологічним розміщенням Пійла. Можливо, таку назву дали чумаки, які возили сіль з Калуша або татари, які зупинялися тут перед тим, як рушити на Рогатинщину і Галич.

Перші згадки

Перші поселення на території села існували ще за часів кам'яної доби. Про це свідчать знайдені в селі та навколишніх місцях знаряддя праці. Перша згадка про село Пійло датується 1454 роком.

Згадується 2 червня 1475 року в книгах галицького суду . У податковому реєстрі 1515 року документується 10 ланів (близько 250 га) оброблюваної землі.

У 1565–1566 рр. у Пійлі нараховувалося 30 дворів, населення становило 150–160 осіб. У податковому реєстрі 1578 р. в селі фіксується піп — отже, вже тоді була церква. Місцеві селяни торгували у місті продуктами харчування, продавали рідкісний червоний дуб з лісу неподалік та випалювали поташ. За часів Хмельниччини у Калуші спалахнуло повстання за активної участі пійлян, яке очолив Іван Грабівський. У повстанні у жовтні-листопаді 1648 року брало участь до 5 тисяч людей, пізніше повстанці об'єднались з військом Семена Височана.

У 1670 році повсталі жителі села напали на римокатолицький монастир у Голині. Протягом 1672–1676 ця місцевість не раз ставала полем битв турецько-татарської орди з поляками.

Перша світова війна

В 1914 р. почалася Перша світова війна. Село поперемінно захоплювали то росіяни, то австрійці. У травні 1919 року Галичину окупувала Польща.

Друга світова війна

У 1939 році в селі проживало 1620 мешканців (1570 українців-грекокатоликів, 30 українців-римокатоликів, 10 поляків і 10 євреїв).

У 1939 р. Галичину захопив СРСР, у 1941 — Німеччина, у 1944 — знову СРСР. У боях 1944 року загинуло 3 пійлян, загалом у ІІ світовій війні полягло 28 вихідців з Пійла. Жителі села взяла активну участь у русі опору окупантам, воюючи в УПА, підтримуючи підпілля ОУН та жертвуючи своєю волею і життям. Їхні родини окупанти виселили в Сибір. У січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, в Пійлі — з 30 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші).

УРСР

Колись на теренах села була цегельня, а тепер — штольня копальні, яка так і не була введена в дію.

Навесні 1948 року створено колгосп «Більшовик». 5 грудня 1949 року був убитий голова колгоспу Турлей А. К.

Будівництво в селі міні-ГЕС потужністю 156 кВт, прийняте спільним рішенням райвиконкому і РК КПУ № 648 29 грудня 1951 р., не було виконане.

У 1956 р. ліквідовано в селі неписьменність і малописьменність. Із двокласової (шестирічне навчання вели два вчителі) школи організували початкову 4-класну школу, потім семирічну і восьмирічну.

image
Закинута шахта

Село в незалежній Україні

З 1998 р. почалася газифікація села, головою сільської ради на той час був Михайло Савчук. Закінчила газифікацію села Наталія Савчук, котра була обрана головою у 2002 році.

В 2012 році в селі народилося 20 діток, померло 37 людей. Найбільше у селі Стасюків та Лисаників.

У 2018 р. встановлено освітлення вулиць.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість Відсоток
українська 2142 99.63%
російська 7 0.33%
білоруська 1 0.04%
Усього 2150 100%

Пам’ятники

  • Пам'ятник жителям села, які загинули у ІІ св. війні поставлено в 1970-х роках.
  • Символічна могила Січовим стрільцям, зруйнована у 1939 р., була поновлена 16 лютого 1990 р.

Релігія

Церква святого мученика Дмитрія вперше згадується 1684 року про сплату 10 злотих катедратика (столового податку). Також згадується у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року, як і друга пійлянська церква — церква Введення Матері Божої в Храм.

У протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Камʼянецької єпархії 1740—1755 рр. церква Введення Матері Божої в Храм описується як дерев'яна, збудована коштом парохіян у 1703 році, парох — Ян Хохонович, висвячений у 1729 році, 25 парохіян-господарів. Церква святого мученика Дмитрія, — дерев'яна, споруджена в 1722 році коштом пароха Гаврила Зигодського (Вигодського?), висвяченого в 1715 році, 26 парохіян-господарів.

image
200-річна церква Введення в Храм Пр. Богородиці 1768

Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у пійлівській церкві 5 давніх дзвонів діаметром 86, 60, 54, 38, 35, вагою 377, 104, 63, 21, 16 кг, виготовлених у 1880, 1745, 1704, 1745, 1746 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала. У селі є три храми Господні — греко-католицький, православний Київського патріархату та православний автокефальний. Уночі з 25 на 26 липня 1965 р. спалили 200-річну церкву Введення в Храм Пр. Богородиці 1768 р. побудови. На щастя, залишився храм православної громади, який почали будувати у грудні 1933 р. Однак уже 16 жовтня 1965 року громада села самочинно збудувала церкву — доносили у «відповідні» органи.

У 1995 р. споруджено греко-католицьку церкву Введення Матері Божої в Храм.

У 2011—2018 р. побудовано храм св. ап. Петра і Павла УАПЦ (тепер — ПЦУ). Настоятель митр. прот. Василь Малярчук.

  • image
    Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (УГКЦ)
  • image
    Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (колишня УПЦ КП)
  • image
    Церква св. ап. Петра і Павла (колишня УАПЦ)

Учасники воєн

Перша світова

  • Bolechowski Josef — 1873 р. нар.
  • Bojczuk Jaremko — 1888 р. нар.
  • Chomicky Cyril
  • Druk Barnabas — 1887 р. нар.
  • Druk Nicolaus — 1888 р. нар.
  • Dmytrow Elias — 1881 р. нар.
  • Fedorów Josef — 1893 р. нар.
  • Ficak Demetr — 1889 р. нар.
  • Ficak Michael — 1888 р. нар.
  • Ficak Michael — 1888 р. нар.
  • Ficak Johann — 1894 р. нар.
  • Hladeński Sydor — 1893 р. нар.
  • Hnatov Nikolaj — 1873 р. нар.
  • Jasinski Thadeus — 1892 р. нар.
  • Jurkow Wasil — 1890 р. нар.
  • Kaschubiuski Wasyl — 1884 р. нар.
  • Kierkosz Konrad
  • Kierkosz Johann — 1894 р. нар.
  • Kochan Onufer — 1890 р. нар.
  • Kochan Konstantin — 1889 р. нар.
  • Kochan Wasyl — 1896 р. нар.
  • Kochan Anton — 1880 р. нар.
  • Kochan Demeter — 1895 р. нар.
  • Kochan Stefan — 1882 р. нар.
  • Kyrkosz Filemon — 1883 р. нар.
  • Kłosiewicz Dionisius — 1889 р. нар.
  • Lazoryszyn Dmytro — 1895 р. нар.
  • Lesanyk Stanislaus — 1879 р. нар.
  • Lesanyk Basil — 1894 р. нар.
  • Łubka Michael — 1897 р. нар. (УСС)
  • Marczuk Michael — 1893 р. нар.
  • Melnyk Stefan — 1888 р. нар.
  • Melnyk Stefan — 1888 р. нар.
  • Melnyk Archip — 1888 р. нар.
  • Melnyk Konstantin — 1894 р. нар.
  • Мельник Філіп Олексійович (армія Російської імперії)
  • Mikulak Nikolaus — 1893 р. нар.
  • Mikulak Basil — 1885 р. нар.
  • Mikulak Alexander — 1890 р. нар.
  • Misura Ignatz — 1878 р. нар.
  • Niklyn Stefan — 1885 р. нар.
  • Parcej Konrad — 1886 р. нар.
  • Parcej Michael — 1872 р. нар.
  • Parcej Peter — 1888 р. нар.
  • Romanowitz Vasilj — 1891 р. нар.
  • Sawków Josef — 1882 р. нар.
  • Sawków Michael — 1889 р. нар.
  • Sawczuk Wasyl — 1877 р. нар.
  • Semanyszyn Johann — 1890 р. нар.
  • Stasiuk Basil — 1883 р. нар.
  • Stasiuk Zacharia — 1891 р. нар.
  • Stasiuk Michael — 1888 р. нар.
  • Stasiw Basil — 1883 р. нар.
  • Tkacz Cyril — 1887 р. нар.
  • Turłej Johann — 1883 р. нар.

Друга світова

  • Болеховський Василь Васильович — 1912 р. нар.
  • Болеховський Філіп Захарович — 1907 р. нар.
  • Брит Василь Іванович — 1926 р. нар.
  • Булавинець Іван Федорович — 1905 р. нар.
  • Грицак Василь Іванович — 1923 р. нар.
  • Грицак Микола Іванович — 1926 р. нар.
  • Дзюбинський Микола Фомович — 1922 р. нар.
  • Дідик Микола Кіндратович — 1926 р. нар.
  • Дідик Олексій — 1919 р. нар.
  • Дідик Олександр Степанович — 1919 р. нар.
  • Дмитрів Іван Кирилович — 1911 р. нар.
  • Івасів Діонісій Фомович — 1915 р. нар.
  • Керкуш Корнил Іванович — 1920 р. нар.
  • Керкуш Микола Іванович — 1923 р. нар.
  • Керкуш Петро Кирилович — 1916 р. нар.
  • Кіндрат Михайло Дмитрович — 1918 р. нар.
  • Кобльовський Василь Іванович — 1922 р. нар.
  • Кохан Павло Микитович — 1922 р. нар.
  • Кохан Петро Михайлович — 1912 р. нар.
  • Кохан Семен Михайлович — 1918 р. нар.
  • Кучера Василь Максимович — 1914 р. нар.
  • Кучера Кирило Кирилович — 1925 р. нар.
  • Лазоришин Іван Миколайович — 1925 р. нар.
  • Лазоришин Іван Пилипович — 1907 р. нар.
  • Лисаник Андрій Іванович — 1912 р. нар.
  • Лисаник Олексій Євстахович — 1925 р. нар.
  • Лисаник Олексій Миколайович — 1901 р. нар.
  • Лисаник Олексій Михайлович — 1925 р. нар.
  • Лисаник Яків Гаврилович — 1911 р. нар.
  • Луцак Іван Михайлович — 1923 р. нар.
  • Маркевич Василь Андрійович — 1911 р. нар.
  • Микуляк Василь Іванович — 1924 р. нар.
  • Микуляк Іван Петрович — 1926 р. нар.
  • Микуляк Іван Федорович — 1910 р. нар.
  • Микуляк Микола Корнилович — 1901 р. нар.
  • Микуляк Михайло Иванович — 1925 р. нар.
  • Николин Юрій Михайлович — 1922 р. нар.
  • Олексин Іван Степанович — 1925 р. нар.
  • Павлишин Данило Григорович — 1912 р. нар.
  • Панькович Іван Васильович — 1920 р. нар.
  • Парцей Андрій Матвійович — 1910 р. нар.
  • Парцей Іван Дмитрович — 1924 р. нар.
  • Парцей Іван Павлович — 1911 р. нар.
  • Парцей Олексій Миколайович — 20.03.1925 р. нар.
  • Парцей Олексій Романович — 1908 р. нар.
  • Парцей Семен Миколайович — 1918 р. нар.
  • Парцей Семен Миколайович — 1912 р. нар.
  • Перегуда Василь Іванович — 1911 р. нар.
  • Перегуда Йосиф Іванович — 1913 р. нар.
  • Пукіш Ігнатій Федорович — 1918 р. нар.
  • Романів Юрій Дмитрович — 1923 р. нар.
  • Савчук Андрій Михайлович — 1914 р. нар.
  • Савчук Анна Йосифівна — 1922 р. нар.
  • Савчук Іван Леонтійович — 1912 р. нар.
  • Савчук Іван Петрович — 1913 р. нар.
  • Савчук Олексій Іванович — 1923 р. нар.
  • Савчук Павло Васильович — 1919 р. нар.
  • Савчук Петро Йосифович — 1914 р. нар.
  • Семанишин Дмитрій Демидович — 1905 р. нар.
  • Семанишин Микола Васильович — 1919 р. нар.
  • Семенишин Олександр (Олексій) Васильович — 1914 р. нар.
  • Семанишин Петро Васильович — 1920 р. нар.
  • Семанишин Степан Степанович — 1908 р. нар.
  • Сеник Діонісій Якович — 1921 р. нар.
  • Смаржевский Петро Олександрович — 1922 р. нар.
  • Стасюк Василь Йосафатович — 1910 р. нар.
  • Стасюк Василь Павлович — 1914 р. нар.
  • Стасюк Іван Васильович — 1911 р. нар.
  • Стасюк Микола Федорович — 1908 р. нар.
  • Стасюк Степан Павлович — 1906 р. нар.
  • Стасюк Текля Федорівна — 1919 р. нар.
  • Струтинський Іван Васильович — 1910 р. нар.
  • Струтинський Мартин Демидович — 1905 р. нар.
  • Ткач Іван Дмитрович — 25.11.1917 р. нар.
  • Ткач Микола Кирилович — 17.12.1918 р. нар.
  • Турлей Кіндрат Іванович — 1924 р. нар.
  • Турлей Михайло Костянтинович — 1911 р. нар.
  • Фіцак Василь Іванович — 1923 р. нар.
  • Фіцак Іван Михайлович — 1921 р. нар.
  • Чоловський Емільян Кирилович — 1919 р. нар.
  • Шелест Василь Петрович — 1910 р. нар.
  • Шинкар Василь Григорович — 1925 р. нар.
  • Юрків Микита Павлович (Іванович) — 1914 р. нар.

ОУН-УПА

Боринець Наталія Михайлівна — 1921 р. нар. Член ОУН. Станіславським обласним судом 20.05.1941 засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Грицак Григорій Іванович — 1920 р. нар. Постачав гроші і продукти ОУН, організовував підпільникам зустрічі з селянами. Військовим трибуналом Прикарпатського військового округу 19.07.1950 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Дембович Яким Харитонович — 1910 р. нар. Член ОУН, псевдо — «Нечеса», господарчий станичної ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 09.07.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Дембович Василь Харитонович — 1913 р. нар. Член ОУН, сприяв воякам УПА у здійсненні терористичного акту. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 11.12.1944 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Івахнюк Петро Романович — 1928 р. нар. Член ОУН, псевдо — «Славко», у лютому 1945 р. мобілізований до УПА, де був охоронцем коменданта боївки ОУН «Галайди». Затриманий під час проведення ЧВО.

Киркош Іван Васильович — 1902 р. нар. Член ОУН, після вчинення теракту над дільничим уповноваженим Долинського РВ МВС допомагав бійцям УПА приховати сліди злосину. Засуджений 12.12.1947 р.

Кохан Василь Костянтинович — 1930 р. нар. Член молодіжної ОУН, псевдо — «Крук», кур’єр станичної ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 25.09.1946 засуджений на 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Лисаник Василь Степанович — 1914 р. нар. Член ОУН, збирав продукти для УПА, служив в українській поліції (1941). Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 11.12.3944 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Микуляк Кіндрат Васильович — 1912 р. нар. Член ОУН, сприяв членам ОУН у здійсненні терористичного акту. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 11.12.1944 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна. Загинув 31.03.1945 в тюрмі, місце поховання невідоме.

Олійник Ганна Антонівна — 1907 р. нар. Мала зв’язок з ОУН. Особливою нарадою при МВС СРСР 18.03.1949 засуджена на 5 років позбавлення волі.

Олійник Семен Павлович — 1892 р. нар. Член ОУН, псевдо — «Старий», господарчий станичної ОУН. Організовував збір для УПА продуктів харчування та грошей. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 25.09.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.загинув 25.12.1949 в ув’язненні, місце поховання невідоме.

Павлишин Максим Іванович — 1912 р. нар. Зв’язковий ОУН. Розповсюджував серед населення антирадянські листівки та бофони, вивішував національні прапори. Військовим трибуналом Прикарпатського військового округу 19.07.1950 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Парцей Василь Миколайович — 1930 р. нар. Інформатор ОУН, поширював антирадянські листівки, вивісив у селі синьо-жовтий прапор. Військовим трибуналом Прикарпатського військового округу 19.07.1950 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна. Загинув 26.08.1954 в ув’язненні, місце поховання невідоме.

Полянський Федір Миколайович — 1902 р. нар. Інформатор ОУН, постачав ОУН гроші. Розповсюджував серед населення антирадянські листівки та бофони. Військовим трибуналом Прикарпатського військового округу 19.07.1950 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Савчук Іван Сильвестрович — 1901 р. нар. Член ОУН, проводив антирадянську агітацію. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 11.12.1944 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Савчук Федір Сильвестрович — 1908 р. нар. Член ОУН, сприяв членам ОУН у здійсненні терористичного акту. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 11.12.1944 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Савчук Петро Сильвестрович — 1918 р. нар. Член ОУН, сприяв членам ОУН у здійсненні терористичного акту. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 11.12.1944 засуджений на 15 років каторжних робіт і 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Семанишин — 1914 р. нар. Кандидат в члени ОУН, псевдо — «Лис». Бойовик боївки референтури СБ Перегінського районного проводу ОУН (1945-02.1947). Загинув у бункері, під час збройної сутички із чекістсько-військовою групою. Старший стрілець СБ.

Симанишин Анастасія Федорівна — 1920 р. нар. Не донесла в органи влади на братів — вояків УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 14.09.1946 засуджена на 5 років позбавлення волі та 3 роки позбавлення прав.

Симанишин Василь Васильович — 1926 р. нар. Член ОУН, псевдо — «Когут», постачав воякам УПА амуніцію. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 25.09.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Симанишин Іван Дмитрович — 1929 р. нар. Член ОУН, псевдо — «Сагайдачний», зв’язковий і розвідник УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 25.09.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Стасюк Костянтин Хомич — 1901 р. нар. Переховував члена ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 27.04.1950 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Стасюк Мирон — підпільник ОУН, убитий німцями в 1944 р.

Стасюк Омелян Миколайович — 1909 р. нар. Член ОУН, у серпні 1947 р. встановив зв’язок з підпіллям. Причетний до теракту над бійцем винищувального батальйону.

Стасюк Дмитро Миколайович — 1904 р. нар. Член ОУН, псевдо — «Грім», влітку 1947 р. був призначений на посаду станичного провідника с. Пійло.

Турлей Василь Іванович — 1912 р. нар. Член ОУН, сприяв членам ОУН у здійсненні терористичного акту. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 11.12.1944 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна. Загинув 19.04.1945 в тюрмі, місце поховання невідоме

Турлей Ілля Єфимович — 1915 р. нар. Член ОУН, псевдо — «Білий Ведмідь», збирав продукти для УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 29.09.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Федун Василь Лазаревич — 1909 р. нар. Член ОУН, проводив антирадянську діяльність. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 11.12.1944 засуджений на 15 років каторжних робіт і 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Фіцак Денис Олексійович — 1921 р. нар. Вояк УПА (боївка СБ), псевдо — «Ворона». Військовим трибуналом військ МВС Станіславської обл. 16.06.1946 засуджений на 15 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Фіцак Олексій Максимович — 1901 р. нар. Член ОУН, псевдо — «Лобода», ройовий куща самооборони. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 25.03.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 3 роки позбавлення прав із конфіскацією майна.

Фрей Антон Михайлович — 1902 р. нар. Член ОУН, матеріально допомагав УПА. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської обл. 11.12.1944 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав із конфіскацією майна.

Хомицький Хорітон Янкович — 1906 р. нар. Симпатик ОУН, під час німецької окупації встановив зв’язок з членами ОУН та виконував обов’язки кур’єра.

Соціальна сфера

  • Народний дім
  • Бібліотека
  • ФАП
  • Відділення зв'язку
  • Школа I-III ступенів на 430 місць
  • 561 двір, 2118 мешканців.

Село поділяється на частини: «Долішній» і «Горішній» кути, «Будова» та «Колгосп».

  • image
    Школа
  • image
    Стадіон
  • image
    Сільрада
  • image
    Народний дім

Відомі люди

Народилися

Працювали

  • Василь Кульчицький — фундатор і священик греко-католицькоï церкви (первісно дерев'яноï) в с. Пійло

Вулиці

У селі є вулиці:

  • Івана Франка
  • Небесної Сотні (колишня Ковпака)
  • Олега Перегуди (колишня Кохана)
  • Лесі Українки
  • Львівська
  • Михайла Грушевського
  • Новобудова
  • Незалежності (колишня Семанишина)
  • Січових Стрільців
  • Тараса Шевченка
  • Чорновола

Див. також

Примітки

  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.372, №3778 (лат.)
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 171 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
  3. . Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 18 грудня 2017.
  4. Жерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 167-168, 176-177, 214, 219, 237-238, 241-242 – Львів, НТШ, 1898. – 412 с.
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 33.
  6. . Архів оригіналу за 21 березня 2017. Процитовано 21 березня 2017.
  7. . Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018.
  8. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  9. Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр.//Записки НТШ. Том XXXX: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625 — Львів: НТШ, 2008. — 768 с.
  10. . Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
  11. Дарія Ониськів. Північно-західна Калущина в 1958–1967 роках (За щоденниками Ярослава Дякона). // Калуські історичні студії. — Івано-Франківськ:Фоліант, 2018. — Т. 2. — С. 61. — .
  12. . Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 15 жовтня 2013.
  13. . Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.
  14. Сільські медзаклади в Мислові і Пійлі зазнали якісних змін
  15. . Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
  16. Депутати міської ради з Пійлівського старостинського округу озвучили 5 головних проблем
  17. Хто такі були Семанишин і Кохан, та чому комуністи називали їхніми іменами вулиці?
  18. Священик, якого любило село.
  19. . Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.
  20. У селах Калуської громади деколонізували назви 13 вулиць

Посилання

  • Географічний словник Королівства Польського, 1887, т. VIII, стор. 535-536 [ 3 грудня 2020 у Wayback Machine.]
  • Додаткова інформація про с. Пійло [ 23 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  • Пійлівська громада
  • https://www.youtube.com/watch?v=6_rEJvYSpwk [ 1 лютого 2022 у Wayback Machine.] - українське село із Заповідним урочищем


image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pi jlo selo Kaluskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti roztashovane na livomu berezi richki Chechva za 1 km na pivdennij zahid vid Kalusha Vhodit do skladu Kaluskoyi miskoyi gromadi selo PijloKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Kaluskij rajonGromada Kaluska miska gromadaKod KATOTTG UA26060170110080049Osnovni daniZasnovane 1187Persha zgadka 2 chervnya 1475Naselennya 2150Plosha 10 4 km Gustota naselennya 206 73 osib km Poshtovij indeks 77344Telefonnij kod 380 03472Geografichni daniGeografichni koordinati 49 00 10 pn sh 24 18 13 sh d H G OVodojmi ChechvaMisceva vladaAdresa radi 77344 Ivano Frankivska obl Kaluskij rajon s Pijlo vul Grushevskogo 85Vebstorinka https kalushcity gov ua city s pijloStarosta Gelega Galina YaroslavivnaKartaPijloPijloMapa Pijlo u VikishovishiPijlo na avstrijskij karti 1779 1783rr Nimeckij aerofotoznimok sela Pijla chasiv Drugoyi svitovoyi vijni datovanij 20 grudnya 1944r IstoriyaZgidno z pripushennyami nazva sela pov yazana z gidrologichnim rozmishennyam Pijla Mozhlivo taku nazvu dali chumaki yaki vozili sil z Kalusha abo tatari yaki zupinyalisya tut pered tim yak rushiti na Rogatinshinu i Galich Pershi zgadki Pershi poselennya na teritoriyi sela isnuvali she za chasiv kam yanoyi dobi Pro ce svidchat znajdeni v seli ta navkolishnih miscyah znaryaddya praci Persha zgadka pro selo Pijlo datuyetsya 1454 rokom Zgaduyetsya 2 chervnya 1475 roku v knigah galickogo sudu U podatkovomu reyestri 1515 roku dokumentuyetsya 10 laniv blizko 250 ga obroblyuvanoyi zemli U 1565 1566 rr u Pijli narahovuvalosya 30 dvoriv naselennya stanovilo 150 160 osib U podatkovomu reyestri 1578 r v seli fiksuyetsya pip otzhe vzhe todi bula cerkva Miscevi selyani torguvali u misti produktami harchuvannya prodavali ridkisnij chervonij dub z lisu nepodalik ta vipalyuvali potash Za chasiv Hmelnichchini u Kalushi spalahnulo povstannya za aktivnoyi uchasti pijlyan yake ocholiv Ivan Grabivskij U povstanni u zhovtni listopadi 1648 roku bralo uchast do 5 tisyach lyudej piznishe povstanci ob yednalis z vijskom Semena Visochana U 1670 roci povstali zhiteli sela napali na rimokatolickij monastir u Golini Protyagom 1672 1676 cya miscevist ne raz stavala polem bitv turecko tatarskoyi ordi z polyakami Persha svitova vijna V 1914 r pochalasya Persha svitova vijna Selo popereminno zahoplyuvali to rosiyani to avstrijci U travni 1919 roku Galichinu okupuvala Polsha Druga svitova vijna U 1939 roci v seli prozhivalo 1620 meshkanciv 1570 ukrayinciv grekokatolikiv 30 ukrayinciv rimokatolikiv 10 polyakiv i 10 yevreyiv U 1939 r Galichinu zahopiv SRSR u 1941 Nimechchina u 1944 znovu SRSR U boyah 1944 roku zaginulo 3 pijlyan zagalom u II svitovij vijni polyaglo 28 vihidciv z Pijla Zhiteli sela vzyala aktivnu uchast u rusi oporu okupantam voyuyuchi v UPA pidtrimuyuchi pidpillya OUN ta zhertvuyuchi svoyeyu voleyu i zhittyam Yihni rodini okupanti viselili v Sibir U sichni 1946 r dlya borotbi z UPA v kozhnomu seli buv rozmishenij garnizon NKVD v Pijli z 30 osib na dopomogu gotovi buli 1300 v Kalushi URSR Kolis na terenah sela bula cegelnya a teper shtolnya kopalni yaka tak i ne bula vvedena v diyu Navesni 1948 roku stvoreno kolgosp Bilshovik 5 grudnya 1949 roku buv ubitij golova kolgospu Turlej A K Budivnictvo v seli mini GES potuzhnistyu 156 kVt prijnyate spilnim rishennyam rajvikonkomu i RK KPU 648 29 grudnya 1951 r ne bulo vikonane U 1956 r likvidovano v seli nepismennist i malopismennist Iz dvoklasovoyi shestirichne navchannya veli dva vchiteli shkoli organizuvali pochatkovu 4 klasnu shkolu potim semirichnu i vosmirichnu Zakinuta shahtaSelo v nezalezhnij Ukrayini Z 1998 r pochalasya gazifikaciya sela golovoyu silskoyi radi na toj chas buv Mihajlo Savchuk Zakinchila gazifikaciyu sela Nataliya Savchuk kotra bula obrana golovoyu u 2002 roci V 2012 roci v seli narodilosya 20 ditok pomerlo 37 lyudej Najbilshe u seli Stasyukiv ta Lisanikiv U 2018 r vstanovleno osvitlennya vulic NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 2142 99 63 rosijska 7 0 33 biloruska 1 0 04 Usogo 2150 100 Pam yatnikiPam yatnik zhitelyam sela yaki zaginuli u II sv vijni postavleno v 1970 h rokah Simvolichna mogila Sichovim strilcyam zrujnovana u 1939 r bula ponovlena 16 lyutogo 1990 r ReligiyaCerkva svyatogo muchenika Dmitriya vpershe zgaduyetsya 1684 roku pro splatu 10 zlotih katedratika stolovogo podatku Takozh zgaduyetsya u reyestri duhovenstva cerkov i monastiriv Lvivskoyi yeparhiyi 1708 roku yak i druga pijlyanska cerkva cerkva Vvedennya Materi Bozhoyi v Hram U protokolah generalnih vizitacij Lvivsko Galicko Kamʼyaneckoyi yeparhiyi 1740 1755 rr cerkva Vvedennya Materi Bozhoyi v Hram opisuyetsya yak derev yana zbudovana koshtom parohiyan u 1703 roci paroh Yan Hohonovich visvyachenij u 1729 roci 25 parohiyan gospodariv Cerkva svyatogo muchenika Dmitriya derev yana sporudzhena v 1722 roci koshtom paroha Gavrila Zigodskogo Vigodskogo visvyachenogo v 1715 roci 26 parohiyan gospodariv 200 richna cerkva Vvedennya v Hram Pr Bogorodici 1768 Avstrijska armiya konfiskuvala v serpni 1916 r u pijlivskij cerkvi 5 davnih dzvoniv diametrom 86 60 54 38 35 vagoyu 377 104 63 21 16 kg vigotovlenih u 1880 1745 1704 1745 1746 rr Pislya vijni polska vlada otrimala vid Avstriyi kompensaciyu za dzvoni ale gromadi sela groshej ne pererahuvala U seli ye tri hrami Gospodni greko katolickij pravoslavnij Kiyivskogo patriarhatu ta pravoslavnij avtokefalnij Unochi z 25 na 26 lipnya 1965 r spalili 200 richnu cerkvu Vvedennya v Hram Pr Bogorodici 1768 r pobudovi Na shastya zalishivsya hram pravoslavnoyi gromadi yakij pochali buduvati u grudni 1933 r Odnak uzhe 16 zhovtnya 1965 roku gromada sela samochinno zbuduvala cerkvu donosili u vidpovidni organi U 1995 r sporudzheno greko katolicku cerkvu Vvedennya Materi Bozhoyi v Hram U 2011 2018 r pobudovano hram sv ap Petra i Pavla UAPC teper PCU Nastoyatel mitr prot Vasil Malyarchuk Cerkva Vvedennya v hram Presvyatoyi Bogorodici UGKC Cerkva Vvedennya v hram Presvyatoyi Bogorodici kolishnya UPC KP Cerkva sv ap Petra i Pavla kolishnya UAPC Uchasniki voyenPersha svitova Bolechowski Josef 1873 r nar Bojczuk Jaremko 1888 r nar Chomicky Cyril Druk Barnabas 1887 r nar Druk Nicolaus 1888 r nar Dmytrow Elias 1881 r nar Fedorow Josef 1893 r nar Ficak Demetr 1889 r nar Ficak Michael 1888 r nar Ficak Michael 1888 r nar Ficak Johann 1894 r nar Hladenski Sydor 1893 r nar Hnatov Nikolaj 1873 r nar Jasinski Thadeus 1892 r nar Jurkow Wasil 1890 r nar Kaschubiuski Wasyl 1884 r nar Kierkosz Konrad Kierkosz Johann 1894 r nar Kochan Onufer 1890 r nar Kochan Konstantin 1889 r nar Kochan Wasyl 1896 r nar Kochan Anton 1880 r nar Kochan Demeter 1895 r nar Kochan Stefan 1882 r nar Kyrkosz Filemon 1883 r nar Klosiewicz Dionisius 1889 r nar Lazoryszyn Dmytro 1895 r nar Lesanyk Stanislaus 1879 r nar Lesanyk Basil 1894 r nar Lubka Michael 1897 r nar USS Marczuk Michael 1893 r nar Melnyk Stefan 1888 r nar Melnyk Stefan 1888 r nar Melnyk Archip 1888 r nar Melnyk Konstantin 1894 r nar Melnik Filip Oleksijovich armiya Rosijskoyi imperiyi Mikulak Nikolaus 1893 r nar Mikulak Basil 1885 r nar Mikulak Alexander 1890 r nar Misura Ignatz 1878 r nar Niklyn Stefan 1885 r nar Parcej Konrad 1886 r nar Parcej Michael 1872 r nar Parcej Peter 1888 r nar Romanowitz Vasilj 1891 r nar Sawkow Josef 1882 r nar Sawkow Michael 1889 r nar Sawczuk Wasyl 1877 r nar Semanyszyn Johann 1890 r nar Stasiuk Basil 1883 r nar Stasiuk Zacharia 1891 r nar Stasiuk Michael 1888 r nar Stasiw Basil 1883 r nar Tkacz Cyril 1887 r nar Turlej Johann 1883 r nar Druga svitova Bolehovskij Vasil Vasilovich 1912 r nar Bolehovskij Filip Zaharovich 1907 r nar Brit Vasil Ivanovich 1926 r nar Bulavinec Ivan Fedorovich 1905 r nar Gricak Vasil Ivanovich 1923 r nar Gricak Mikola Ivanovich 1926 r nar Dzyubinskij Mikola Fomovich 1922 r nar Didik Mikola Kindratovich 1926 r nar Didik Oleksij 1919 r nar Didik Oleksandr Stepanovich 1919 r nar Dmitriv Ivan Kirilovich 1911 r nar Ivasiv Dionisij Fomovich 1915 r nar Kerkush Kornil Ivanovich 1920 r nar Kerkush Mikola Ivanovich 1923 r nar Kerkush Petro Kirilovich 1916 r nar Kindrat Mihajlo Dmitrovich 1918 r nar Koblovskij Vasil Ivanovich 1922 r nar Kohan Pavlo Mikitovich 1922 r nar Kohan Petro Mihajlovich 1912 r nar Kohan Semen Mihajlovich 1918 r nar Kuchera Vasil Maksimovich 1914 r nar Kuchera Kirilo Kirilovich 1925 r nar Lazorishin Ivan Mikolajovich 1925 r nar Lazorishin Ivan Pilipovich 1907 r nar Lisanik Andrij Ivanovich 1912 r nar Lisanik Oleksij Yevstahovich 1925 r nar Lisanik Oleksij Mikolajovich 1901 r nar Lisanik Oleksij Mihajlovich 1925 r nar Lisanik Yakiv Gavrilovich 1911 r nar Lucak Ivan Mihajlovich 1923 r nar Markevich Vasil Andrijovich 1911 r nar Mikulyak Vasil Ivanovich 1924 r nar Mikulyak Ivan Petrovich 1926 r nar Mikulyak Ivan Fedorovich 1910 r nar Mikulyak Mikola Kornilovich 1901 r nar Mikulyak Mihajlo Ivanovich 1925 r nar Nikolin Yurij Mihajlovich 1922 r nar Oleksin Ivan Stepanovich 1925 r nar Pavlishin Danilo Grigorovich 1912 r nar Pankovich Ivan Vasilovich 1920 r nar Parcej Andrij Matvijovich 1910 r nar Parcej Ivan Dmitrovich 1924 r nar Parcej Ivan Pavlovich 1911 r nar Parcej Oleksij Mikolajovich 20 03 1925 r nar Parcej Oleksij Romanovich 1908 r nar Parcej Semen Mikolajovich 1918 r nar Parcej Semen Mikolajovich 1912 r nar Pereguda Vasil Ivanovich 1911 r nar Pereguda Josif Ivanovich 1913 r nar Pukish Ignatij Fedorovich 1918 r nar Romaniv Yurij Dmitrovich 1923 r nar Savchuk Andrij Mihajlovich 1914 r nar Savchuk Anna Josifivna 1922 r nar Savchuk Ivan Leontijovich 1912 r nar Savchuk Ivan Petrovich 1913 r nar Savchuk Oleksij Ivanovich 1923 r nar Savchuk Pavlo Vasilovich 1919 r nar Savchuk Petro Josifovich 1914 r nar Semanishin Dmitrij Demidovich 1905 r nar Semanishin Mikola Vasilovich 1919 r nar Semenishin Oleksandr Oleksij Vasilovich 1914 r nar Semanishin Petro Vasilovich 1920 r nar Semanishin Stepan Stepanovich 1908 r nar Senik Dionisij Yakovich 1921 r nar Smarzhevskij Petro Oleksandrovich 1922 r nar Stasyuk Vasil Josafatovich 1910 r nar Stasyuk Vasil Pavlovich 1914 r nar Stasyuk Ivan Vasilovich 1911 r nar Stasyuk Mikola Fedorovich 1908 r nar Stasyuk Stepan Pavlovich 1906 r nar Stasyuk Teklya Fedorivna 1919 r nar Strutinskij Ivan Vasilovich 1910 r nar Strutinskij Martin Demidovich 1905 r nar Tkach Ivan Dmitrovich 25 11 1917 r nar Tkach Mikola Kirilovich 17 12 1918 r nar Turlej Kindrat Ivanovich 1924 r nar Turlej Mihajlo Kostyantinovich 1911 r nar Ficak Vasil Ivanovich 1923 r nar Ficak Ivan Mihajlovich 1921 r nar Cholovskij Emilyan Kirilovich 1919 r nar Shelest Vasil Petrovich 1910 r nar Shinkar Vasil Grigorovich 1925 r nar Yurkiv Mikita Pavlovich Ivanovich 1914 r nar OUN UPA Borinec Nataliya Mihajlivna 1921 r nar Chlen OUN Stanislavskim oblasnim sudom 20 05 1941 zasudzhena na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv pozbavlennya prav iz konfiskaciyeyu majna Gricak Grigorij Ivanovich 1920 r nar Postachav groshi i produkti OUN organizovuvav pidpilnikam zustrichi z selyanami Vijskovim tribunalom Prikarpatskogo vijskovogo okrugu 19 07 1950 zasudzhenij na 25 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv pozbavlennya prav iz konfiskaciyeyu majna Dembovich Yakim Haritonovich 1910 r nar Chlen OUN psevdo Nechesa gospodarchij stanichnoyi OUN Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 09 07 1946 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv pozbavlennya prav iz konfiskaciyeyu majna Dembovich Vasil Haritonovich 1913 r nar Chlen OUN spriyav voyakam UPA u zdijsnenni teroristichnogo aktu Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi obl 11 12 1944 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv pozbavlennya prav iz konfiskaciyeyu majna Ivahnyuk Petro Romanovich 1928 r nar Chlen OUN psevdo Slavko u lyutomu 1945 r mobilizovanij do UPA de buv ohoroncem komendanta boyivki OUN Galajdi Zatrimanij pid chas provedennya ChVO Kirkosh Ivan Vasilovich 1902 r nar Chlen OUN pislya vchinennya teraktu nad dilnichim upovnovazhenim Dolinskogo RV MVS dopomagav bijcyam UPA prihovati slidi zlosinu Zasudzhenij 12 12 1947 r Kohan Vasil Kostyantinovich 1930 r nar Chlen molodizhnoyi OUN psevdo Kruk kur yer stanichnoyi OUN Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 25 09 1946 zasudzhenij na 7 rokiv pozbavlennya voli iz konfiskaciyeyu majna Lisanik Vasil Stepanovich 1914 r nar Chlen OUN zbirav produkti dlya UPA sluzhiv v ukrayinskij policiyi 1941 Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi obl 11 12 3944 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv pozbavlennya prav iz konfiskaciyeyu majna Mikulyak Kindrat Vasilovich 1912 r nar Chlen OUN spriyav chlenam OUN u zdijsnenni teroristichnogo aktu Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi obl 11 12 1944 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv pozbavlennya prav iz konfiskaciyeyu majna Zaginuv 31 03 1945 v tyurmi misce pohovannya nevidome Olijnik Ganna Antonivna 1907 r nar Mala zv yazok z OUN Osoblivoyu naradoyu pri MVS SRSR 18 03 1949 zasudzhena na 5 rokiv pozbavlennya voli Olijnik Semen Pavlovich 1892 r nar Chlen OUN psevdo Starij gospodarchij stanichnoyi OUN Organizovuvav zbir dlya UPA produktiv harchuvannya ta groshej Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 25 09 1946 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv pozbavlennya prav iz konfiskaciyeyu majna zaginuv 25 12 1949 v uv yaznenni misce pohovannya nevidome Pavlishin Maksim Ivanovich 1912 r nar Zv yazkovij OUN Rozpovsyudzhuvav sered naselennya antiradyanski listivki ta bofoni vivishuvav nacionalni prapori Vijskovim tribunalom Prikarpatskogo vijskovogo okrugu 19 07 1950 zasudzhenij na 25 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv pozbavlennya prav iz konfiskaciyeyu majna Parcej Vasil Mikolajovich 1930 r nar Informator OUN poshiryuvav antiradyanski listivki vivisiv u seli sino zhovtij prapor Vijskovim tribunalom Prikarpatskogo vijskovogo okrugu 19 07 1950 zasudzhenij na 25 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv pozbavlennya prav iz konfiskaciyeyu majna Zaginuv 26 08 1954 v uv yaznenni misce pohovannya nevidome Polyanskij Fedir Mikolajovich 1902 r nar Informator OUN postachav OUN groshi Rozpovsyudzhuvav sered naselennya antiradyanski listivki ta bofoni Vijskovim tribunalom Prikarpatskogo vijskovogo okrugu 19 07 1950 zasudzhenij na 25 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv pozbavlennya prav iz konfiskaciyeyu majna Savchuk Ivan Silvestrovich 1901 r nar Chlen OUN provodiv antiradyansku agitaciyu Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi obl 11 12 1944 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv pozbavlennya prav iz konfiskaciyeyu majna Savchuk Fedir Silvestrovich 1908 r nar Chlen OUN spriyav chlenam OUN u zdijsnenni teroristichnogo aktu Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi obl 11 12 1944 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv pozbavlennya prav iz konfiskaciyeyu majna Savchuk Petro Silvestrovich 1918 r nar Chlen OUN spriyav chlenam OUN u zdijsnenni teroristichnogo aktu Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi obl 11 12 1944 zasudzhenij na 15 rokiv katorzhnih robit i 5 rokiv pozbavlennya prav iz konfiskaciyeyu majna Semanishin 1914 r nar Kandidat v chleni OUN psevdo Lis Bojovik boyivki referenturi SB Pereginskogo rajonnogo provodu OUN 1945 02 1947 Zaginuv u bunkeri pid chas zbrojnoyi sutichki iz chekistsko vijskovoyu grupoyu Starshij strilec SB Simanishin Anastasiya Fedorivna 1920 r nar Ne donesla v organi vladi na brativ voyakiv UPA Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 14 09 1946 zasudzhena na 5 rokiv pozbavlennya voli ta 3 roki pozbavlennya prav Simanishin Vasil Vasilovich 1926 r nar Chlen OUN psevdo Kogut postachav voyakam UPA amuniciyu Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 25 09 1946 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv pozbavlennya prav iz konfiskaciyeyu majna Simanishin Ivan Dmitrovich 1929 r nar Chlen OUN psevdo Sagajdachnij zv yazkovij i rozvidnik UPA Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 25 09 1946 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli z konfiskaciyeyu majna Stasyuk Kostyantin Homich 1901 r nar Perehovuvav chlena OUN Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 27 04 1950 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv pozbavlennya prav iz konfiskaciyeyu majna Stasyuk Miron pidpilnik OUN ubitij nimcyami v 1944 r Stasyuk Omelyan Mikolajovich 1909 r nar Chlen OUN u serpni 1947 r vstanoviv zv yazok z pidpillyam Prichetnij do teraktu nad bijcem vinishuvalnogo bataljonu Stasyuk Dmitro Mikolajovich 1904 r nar Chlen OUN psevdo Grim vlitku 1947 r buv priznachenij na posadu stanichnogo providnika s Pijlo Turlej Vasil Ivanovich 1912 r nar Chlen OUN spriyav chlenam OUN u zdijsnenni teroristichnogo aktu Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi obl 11 12 1944 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv pozbavlennya prav iz konfiskaciyeyu majna Zaginuv 19 04 1945 v tyurmi misce pohovannya nevidome Turlej Illya Yefimovich 1915 r nar Chlen OUN psevdo Bilij Vedmid zbirav produkti dlya UPA Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 29 09 1946 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv pozbavlennya prav iz konfiskaciyeyu majna Fedun Vasil Lazarevich 1909 r nar Chlen OUN provodiv antiradyansku diyalnist Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi obl 11 12 1944 zasudzhenij na 15 rokiv katorzhnih robit i 5 rokiv pozbavlennya prav iz konfiskaciyeyu majna Ficak Denis Oleksijovich 1921 r nar Voyak UPA boyivka SB psevdo Vorona Vijskovim tribunalom vijsk MVS Stanislavskoyi obl 16 06 1946 zasudzhenij na 15 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv pozbavlennya prav iz konfiskaciyeyu majna Ficak Oleksij Maksimovich 1901 r nar Chlen OUN psevdo Loboda rojovij kusha samooboroni Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi obl 25 03 1946 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 3 roki pozbavlennya prav iz konfiskaciyeyu majna Frej Anton Mihajlovich 1902 r nar Chlen OUN materialno dopomagav UPA Vijskovim tribunalom vijsk NKVS Stanislavskoyi obl 11 12 1944 zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli ta 5 rokiv pozbavlennya prav iz konfiskaciyeyu majna Homickij Horiton Yankovich 1906 r nar Simpatik OUN pid chas nimeckoyi okupaciyi vstanoviv zv yazok z chlenami OUN ta vikonuvav obov yazki kur yera Socialna sferaNarodnij dim Biblioteka FAP Viddilennya zv yazku Shkola I III stupeniv na 430 misc 561 dvir 2118 meshkanciv Selo podilyayetsya na chastini Dolishnij i Gorishnij kuti Budova ta Kolgosp Shkola Stadion Silrada Narodnij dimVidomi lyudiNarodilisya Timcyurak Volodimir ukrayinskij gromadskij diyach pravnik licar Voyennogo hresta UNR Semanishin Mikola Oleksijovich ukrayinskij radyanskij diyach pidpilnik KPZU zastupnik golovi Kaluskogo rajvikonkomu golova Vojnilivskogo rajvikonkomu Stanislavskoyi oblasti deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 go sklikannya vid Stanislavskoyi oblasti Yuliyan Faciyevich polovij duhivnik pri Ukrayinskih Sichovih StrilcyahPracyuvali Vasil Kulchickij fundator i svyashenik greko katolickoi cerkvi pervisno derev yanoi v s PijloKulchickij Josif svyashenik Kostyantin Mihaliha svyashenik Grigorij Tokarik svyashenikVuliciU seli ye vulici Ivana Franka Nebesnoyi Sotni kolishnya Kovpaka Olega Peregudi kolishnya Kohana Lesi Ukrayinki Lvivska Mihajla Grushevskogo Novobudova Nezalezhnosti kolishnya Semanishina Sichovih Strilciv Tarasa Shevchenka ChornovolaDiv takozhPijlivske zapovidne urochishe PrimitkiAkta grodzkie i ziemskie T 12 s 372 3778 lat Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona s 171 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s Arhiv originalu za 29 sichnya 2021 Procitovano 18 grudnya 2017 Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi t IV stor 167 168 176 177 214 219 237 238 241 242 Lviv NTSh 1898 412 s Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 33 Arhiv originalu za 21 bereznya 2017 Procitovano 21 bereznya 2017 Arhiv originalu za 18 sichnya 2018 Procitovano 17 sichnya 2018 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Skochilyas I Kniga reyestru katedratika Lvivskoyi pravoslavnoyi yeparhiyi 1680 1686 rr Zapiski NTSh Tom XXXX Praci Istorichno filosofskoyi sekciyi stor 623 625 Lviv NTSh 2008 768 s Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2019 Procitovano 26 veresnya 2019 Dariya Oniskiv Pivnichno zahidna Kalushina v 1958 1967 rokah Za shodennikami Yaroslava Dyakona Kaluski istorichni studiyi Ivano Frankivsk Foliant 2018 T 2 S 61 ISBN 978 617 7496 35 8 Arhiv originalu za 29 chervnya 2016 Procitovano 15 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2019 Procitovano 15 zhovtnya 2019 Silski medzakladi v Mislovi i Pijli zaznali yakisnih zmin Arhiv originalu za 4 grudnya 2014 Procitovano 30 listopada 2014 Deputati miskoyi radi z Pijlivskogo starostinskogo okrugu ozvuchili 5 golovnih problem Hto taki buli Semanishin i Kohan ta chomu komunisti nazivali yihnimi imenami vulici Svyashenik yakogo lyubilo selo Arhiv originalu za 3 grudnya 2016 Procitovano 26 chervnya 2012 U selah Kaluskoyi gromadi dekolonizuvali nazvi 13 vulicPosilannyaGeografichnij slovnik Korolivstva Polskogo 1887 t VIII stor 535 536 3 grudnya 2020 u Wayback Machine Dodatkova informaciya pro s Pijlo 23 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Pijlivska gromada https www youtube com watch v 6 rEJvYSpwk 1 lyutogo 2022 u Wayback Machine ukrayinske selo iz Zapovidnim urochishem Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ