Фауна Ізраїлю — один з основних компонентів природи Ізраїлю. В Ізраїлі зафіксовано понад сто видів ссавців, близько ста видів рептилій, більше 500 видів птахів (з яких понад 200 видів виводять в Ізраїлі пташенят) і близько 30 тисяч видів безхребетних. При цьому для Ізраїлю ендемічні 3 види ссавців, 2 види земноводних, 14 % видів плазунів і більше десятка видів прісноводних риб; кількість видів морських риб, ендемічних для вод Червоного моря біля берегів ізраїльського порту Ейлат, наближається до двохсот.
Розмаїття тваринного світу Ізраїлю обумовлене положенням країни на «мосту» між Євразією та Африкою, різноманіттям географічних і кліматичних зон і впливом людини. Типова для сучасної Східної Африки фауна савани, яка панувала у цьому регіоні в кінці еоцену і початку пліоцену, пізніше змішалася з азійськими видами. Надалі на склад тваринного світу регіону впливала людська діяльність, що включала обробку землі, сільське господарство, полювання та інтродукцію нових видів. Ця діяльність, особливо активна в XX столітті, поставила 35 відсотків видів хребетних Ізраїлю під загрозу зникнення, і зараз в країні робляться зусилля по збереженню тваринного світу та реінтродукції ряду вже зниклих видів.
Біорізноманіття
Фауна Ізраїлю різноманітна навіть за світовими стандартами: на невеликому просторі вживаються численні види тварин і рослин. У загальній складності в Ізраїлі спостерігалися близько 3,5 % відомих у світі видів тварин і рослин, в основному завдяки близькості до двох багатих на біологічні види морів — Середземного і Червоного. В Ізраїлі зафіксовано більше ста видів ссавців (в їх числі 33 види кажанів), понад сто видів плазунів і більш 500 видів птахів (з яких понад 200 видів гніздяться і виводять пташенят в Ізраїлі), а також близько 30 тисяч видів безхребетних. В Ізраїлі спостерігалася така ж кількість видів птахів, як у Каліфорнії, але вона в 20 разів перевершує Ізраїль за площею.
Біорізноманіття Ізраїлю часто називають унікальним, хоча в публікаціях 2009 і 2011 років дослідники Тель-Авівського університету показують, що воно не є виключним для країни даного розміру, розташованої в південній частині Палеарктичного біогеографічного регіону. Різноманіття фауни і флори спричинене положенням країни на стику трьох природних регіонів: Європейсько-Середземноморського, Ірано-Туранського і Східно-Африканського, на вузькому «мосту» між Євразією та Африкою, по якому з найдавніших часів проникали з півночі, півдня і сходу нові види тварин. Для багатьох із видів, що мешкають в Ізраїлі (у тому числі для більшості ссавців) ця країна є крайньою географічною точкою їх поширення. До теперішнього часу по регіону, де розташований Ізраїль, проходять шляхи масових морських і повітряних міграцій. Міністерство по охороні навколишнього середовища Ізраїлю повідомляє, що згідно з однією з класифікацій в Ізраїлі налічується 46 видів екосистем, об'єднаних в 11 різних категорій. Можливість співіснування різних видів на обмеженому просторі пояснюється не тільки географічним і кліматичним різноманіттям природи країни, але і впливом людини. Постійні завоювання цих земель все новими загарбниками вели до знищення рослинного покриву, а з ним і багатьох видів травоїдних і хижаків, а на їх місце приходили нові, більш пристосовані для виживання, в тому числі і завезені завойовниками. Фауна Землі Ізраїльської змінюється постійно і навіть зараз відрізняється від тієї, що існувала в роки турецького панування і британського мандата.
Палеонтологічні знахідки
Перші сухопутні представники фауни на території сучасного Ізраїлю з'являються в еоцені, коли ця територія піднялася над рівнем моря. В цей період вона пов'язана тільки з афро-аравійським масивом, і саме з його представників (таких, як даман і тіляпія), складається фауна цього часу.
В пліоцені і початку плейстоцену фауна Землі Ізраїльської нагадує фауну саван сучасної Східної Африки; у ній представлені білий носоріг, жирафа північна, бородавочник африканський, гіпопотам, антилопи і плямиста гієна. Під час плейстоцену на ці землі також проникли індійські види, зокрема, різні дикі бики, і представники фауни Середньої Азії та Південної Європи: вовк, борсук європейський, дикі віслюки, дикі коні і газелі.
По мірі чергування вологих і сухих кліматичних періодів на Близький Схід приходили то більш холодолюбиві види з півночі, гнані заледенінням, то види з сухого півдня. Зміни клімату супроводжувалися масовими регіональними вимираннями: дикі верблюди зникли з території сучасного Ізраїлю 35 тисяч років тому, гіпопотами — 10 тисяч років тому, вже в епоху неоліту. Знахідки в печері Ха-Йонім дозволяють визначити, що в цей період в регіоні мешкали також благородний олень, справжні бики, гірські козли і такі гризуни, як мишовидна соня Myomimus roachi і хом'як Mesocricetus aramaeus.
До кінця епохи неоліту на території Ізраїлю в основному складалася сучасна фауна, однак пізніше багато великих видів, такі, як лев, онагр, нільський крокодил та інші, зникли в результаті зведення лісів або були винищені людьми. Стародавні кам'яні знаряддя, знайдені в Убейдії, дозволяють припустити, що людина почала впливати на склад фауни Землі Ізраїльської більше мільйона років тому. Ряд інших видів знаходиться під загрозою зникнення донині.
Біблійні та історичні свідоцтва
В біблійну епоху тваринний світ Землі Ізраїльської відзначався багатством і різноманітністю. У Біблії згадуються близько 130 видів тварин, з яких третину складають птахи і третина — ссавці. Багато видів великих тварин описані точно і детально. У Біблії згадуються лев (аріє, левія, шахал, гур, що був колишнім символом плем'я Юди), пантера (намер), вовк (зеев, що був колишній символом коліна Веніяміна), шакал (тан), середземноморська лисиця (шуал), сирійський ведмідь (дов), можливо, дюгонь або нарвав (припускають, що однією з цих тварин був біблійний тахаш, шкура якого використовувалася при виготовленні скинії Заповіту); десять травоїдних ссавців згадуються в числі дозволених в їжу у Второзаконні (на сьогоднішній день у світі існує близько 150 видів травоїдних, які відповідають критеріям кашрута). У число нечистих тварин, не дозволених до вживання в їжу, входять свиня і одногорбий верблюд. В даний час вважається, що біблійний шафан, включений в список некошерних тварин, назва якого традиційно перекладалась як «заєць», насправді є скелястим даманом, що й донині поширений в Ізраїлі. З біблійних часів відомі також полівки. У Біблії згадується і багато птиці, в тому числі перепілки (слав).
У Талмуді і Мішні згадуються такі ссавці, як гепард (барделас) і єгипетська мангуста (німія). Велика увага приділена також голубам. Саму Землю Ізраїлю в єврейських джерелах іноді називають Землею оленів (івр. ארץ הצבי).
Діючий в Єрусалимі Біблійний зоопарк у своїй колекції приділяє особливу увагу видам, які згадуються в Біблії, хоча в колекції представлені і інші тварини.
Сучасний тваринний світ Ізраїлю
Ссавці
За сучасними оцінками, три із приблизно ста видів ссавців Ізраїлю ендемічні для його території. В результаті людської діяльності лише впродовж XX століття з фауни Ізраїлю повністю зникли такі види ссавців, як бурий ведмідь (Ursus arctos, в Ізраїлі мешкав підвид syriacus), гепард (Acinonyx jubatus), водяна полівка (Arvicola terrestris) і очковий підковоніс (Rhinolophus mehelyi). Ще 4 зниклих в цей період часу види були успішно реінтродуковані в колишніх місцях проживання: козуля (Capreolus capreous), аравійський орикс (Oryx leucoryx), месопотамська лань (Dama dama mesopotamica) і кулан (Equus hemionus). Тюлені-монахи (Monachus monachus), для розмноження потребують піщані пляжі і в великій кількості траплялися у середземноморського узбережжя Палестини в XVI столітті, також вважалися винищеними на її території в XX столітті (в останній раз повідомлялося про спостереження тюленя-монаха біля берегів Ізраїлю в 1958 році), але в 2009, 2010 і 2012 роках після більш ніж 50-річної перерви була зафіксована їх поява біля берега Рош-га-Нікри, Нагарії та Гоф-га-Бонім. У прибережні води Ейлата зрідка запливають представники ряду сирен — дюгоні (Dugong dugon).
Ряд парнокопитних в даний час представлений 8 видами, що належать до трьох родин. Родина порожнисторогі представлена п'ятьма видами: нубійським гірським козлом (Capra nubiana), аравійським ориксом, водяним буйволом (Bubalus bubalis), звичайною газеллю (Gazella gazella з двома підвидами G. g. gazella і G. g. acaciae) і газеллю доркас (Gazella dorcas).
Родина оленевих представлена в Ізраїлі двома видами: козулею і іранською ланню. Раніше на Близькому Сході жив іранський підвид лані, але він зник з фауни Палестини в результаті безконтрольного полювання в кінці XIX — початку XX століття. Остання тварина в регіоні була, ймовірно, вбита у 1922 році на території сучасної Йорданії. Але ще в 1925 році можна було придбати на ринку Єрусалиму роги тварини, мабуть, привезені із-за Йордану. В результаті успішної реінтродукції поголів'я іранської лані в Ізраїлі перевищило 1/3 світової популяції і в 2010 році оцінювалося в 500 особин. Початок цьому процесу був покладений в другій половині 1970-х років, коли в Ізраїль було привезено кілька іранських ланей, в тому числі доставлених з Ірану напередодні революції. У 2005 році з стада Єрусалимського зоопарку в долину потоку Сорек в районі Єрусалиму було випущено кілька особин, але зважаючи на неуспіх експерименту процес реінтродукції в цьому районі був припинений. З відновленням програми у 2013 році в районі Єрусалиму знову були випущені шість особин. Навесні 2015 року з метою створення третього вогнища популяції в ліси на горі Кармель були випущені вісім особин іранської лані.
Причиною зникнення козулі з фауни Ізраїлю на початку XX століття стало неконтрольоване полювання, головним чином з боку темплерів з Німецької колонії Хайфи. Принесена ними в Палестину традиція недільного полювання стала фатальною для місцевої популяції, що збереглася лише у лісах Кармеля і Галілеї. Остання зустріч з косулею в Палестині датується 1912 роком — тоді мисливцями був вбитий дворічний самець. У 1980-х роках було прийнято рішення про початок програми по реінтродукції виду в природу Ізраїлю. У зв'язку з повним зникненням раніше населяючого Близький Схід підвиду Capreolus capreolus coxi було ухвалене рішення про створення в заповіднику Хай-Бар Кармель початкового поголів'я козуль з придбаних в Італії, Франції та Угорщини особин з метою акліматизації до умов ізраїльського клімату та особливостей місцевої флори. У 1996 році почалася програма з випуску козуль в дику природу. На початку XXI століття на волі на Кармелі жили 10-15 особин і ще близько десятка містилися в Хай-Бар Кармель
Родину свиней представляє дикий кабан (Sus scrofa), два різновиди якого трапляються в Галілеї (великий вид) і в районі Мертвого моря (більш дрібний вид). Широко поширені також одомашнені види копитних: верблюди, корови, віслюки, кози і вівці.
Найбільшим котячим хижаком в Ізраїлі в даний час є пантера (Panthera pardus). Після прийняття закону 1955 року про охорону тваринного світу Ізраїлю вид розмножився в районі Мертвого моря. Крім субпопуляцій Юдейської пустелі і Негевського плато, окремі екземпляри можуть траплятися і на середземноморському узбережжі Ізраїлю. Гепард (Acinonyx jubatus), що раніше населяв відкриті простори, вважається повністю зниклим з фауни країни в результаті полювання та видобутку кошенят (для вирощування в неволі з метою використання як декоративного так і мисливського тваринного) і різкого зменшення поголів'я газелей (основного об'єкта мисливства гепарда). Ще в двадцятих роках XX століття на бедуїнському ринку Беер-Шеви можна було придбати шкури гепарда, видобутого в Негеві. Остання достовірна зустріч в Ізраїлі була зафіксована в 1959 році в районі Арави. В Негеві, на Юдейському нагір'ї і на Приморській низовині мешкають від 150 до 200 особин каракала (Caracal caracal, що представлений в Ізраїлі підвидом schmitzi).
Зростання числа рибницьких господарств та інтенсифікація зрошуваного землеробства призвели до відновлення чисельності очеретяного кота (Felis chaus, в Ізраїлі представленого підвидом F. ch. ssp. furax), що сильно постраждав у результаті осушення заболочених земель. За оцінками зоологів в Ізраїлі в даний час мешкає близько 600 особин цього виду. Єдиною загрозою для майбутнього очеретяного кота в країні залишається браконьєрство. Повністю зник з фауни Ізраїлю барханний кіт (Felis margarita), що мешкав в пісках Арави та Синайського півострова. Після підписання мирних договорів з Єгиптом і Йорданією вся невелика ізраїльська популяція барханного кота, що налічувала кілька десятків особин, опинилася на переданих цим країнам територіях. Проект з повернення в природу цього виду, центром якого став Біблійний зоопарк в Єрусалимі, був припинений в 2010 році. Проект провалився через те, що парі барханних котів, які були народжені в зоопарку і випущені на природу в районі кібуца Лотан, не вдалося вижити. Викликає побоювання майбутнє ізраїльської популяції лісового кота (Felis silvestris), головним чином через змішування із здичавілими домашніми кішками (Felis silvestris catus); які надзвичайно поширені в Ізраїлі.
Незважаючи на те, що спеціальне вивчення чисельності смугастої гієни (Hyena heyna), що мешкає у безлісих місцевостях практично по всій території Ізраїлю, ніколи не проводилося, але очевидно, що чисельність її скоротилася. Основними факторами зменшення чисельності є розкидання отруєних приманок фермерами з метою боротьби з хижаками, безпричинна стрільба по них та загибель на дорогах в нічні години — час її активності.
На території Ізраїлю можна зустріти вовка (Canis lupus) та шакала (Canis aureus). Зростання чисельності ізраїльської популяції вовка в останні десятиліття є показником успішної роботи і предметом гордості природоохоронних структур країни. Вид відновив свій колишній ареал і в даний час його можна зустріти на всій території Ізраїлю. Найбільша кількість (близько ста особин) вовків населяє плато Голан, що робить це місце одним з найгустонаселеніших вовками районів у світі в перерахунку на квадратні кілометри. Другим по густоті заселення вовками районом є південь Арави, де на відносно невеликому безлюдному просторі від Ейлата до кібуца Паран живуть від 30 та 40 особин. Ще близько 40 особин населяють Східну Галілею і гори Гільбоа. В антропогенному ландшафті чисельність вовків менша. Зростання популяції вовка призводить до постійних чвар між фермерами і природоохоронними організаціями, так як вовки наносять шкоду фермерським стадам великої та дрібної худоби..
Лисиці представлені в Ізраїлі трьома видами. Найшише поширена звичайна лисиця (Vulpes vulpes), два підвиди якої (Vulpes vulpes ssp. palaestina і V. v. ssp. arabica) населяють всю територію країни. Чисельність звичайної лисиці, яка сильно постраждала від компанії по боротьбі з хижаками в 1960-х роках, відновилася і навіть збільшилася з розширенням людської присутності в регіонах, які раніше не входили в її ареал. [1] Існують стійкі міські популяції звичайної лисиці в ряді населених пунктів, включаючи такі великі міста, як Тель-Авів, Єрусалим і Беер-Шева. Чисельність ж піщаної лисиці (Vulpes rueppellii), для якої Негев є північною межею її ареалу, скоротилася в останні десятиліття до декількох сотень особин головним чином через витіснення їх більш великими видами псових — вовком і звичайною лисицею, аж до повного зникнення деяких районів її колишнього ареалу (наприклад з піщаних районів Арави). Афганська лисиця (Vulpes cana), вперше офіційно зареєстрована як новий вид у фауні Ізраїлю лише у 1981 році, імовірно через недостатню вивченість території і таємного способу життя виду. Згідно з останніми даними цей найдрібніший вид лисиць Ізраїлю, що раніше асоціювався лише з Юдейською пустелею, має більш широке поширення у пустельних районах країни (в Негеві і Араві, і в Юдейській пустелі на північ до Єрихону). Враховуючи густину популяції від однієї до чотирьох особин на 2 км², в цілому в Ізраїлі, мабуть, налічується кілька тисяч осіб афганської лисиці. Успішно розмножується в неволі (зокрема в розпліднику-заповіднику Хай-Бар Йотвата).
Єдиний представник родини мангустових в Ізраїлі — єгипетський мангуст (Herpestes ichneumon), стрімке зменшення чисельності якого в 60-х роках минулого століття було спричинене в результаті застосування отруйних речовин для боротьби з хижаками. Це в свою чергу призвело до великого збільшення чисельності отруйних змій. В результаті вжитих заходів по обмеженню застосування отруйних приманок чисельність мангуста стабілізувалася і зрівнялася з колишньою. Після цього чисельність отруйних змій зменшилася.
Родина куницевих представлена п'ятьма підродинами, у кожномій з яких по одному виду. Якщо популяції борсука (Meles meles, в Ізраїлі підвид M. m. ssp canescens) мало що загрожує, через його пристосованість до змін середовища внаслідок людської діяльності, то чисельність кам'яної куниці (Martes foina, в Ізраїлі підвид M. f. ssp syriaca) і її ареал навіть збільшується. Невеликі популяції перегузні (Vormela peregusna, в Ізраїлі підвид syriaca) і медоїда (Mellivora capensis, в Ізраїлі підвид M. c. ssp wilsoni) сильно скоротилися, а видра (Lutra lutra) повністю зникла з багатьох місць її колишнього ареалу.
В Ізраїлі мешкає гірський або капський даман (Procavia capensis), незвичайний, зовні схожий на короткоухого кролика травоїдний ссавець з копитоподібними кігтями на пальцях і присосками на підошвах; найближчими родичами даманів з нині живих рядів, ймовірно, є хоботні.
Хоча в Ізраїлі активно вирощують кроликів на виготовлення вовни та м'яса, в дикому вигляді, згідно з довідником «Ссавці Святої землі», виданому в 1996 році, в Ізраїлі існує тільки один вид зайцевих — капський заєць (Lepus capensis, мабуть, з двома підвидами L. c. arabicus і L. c. syriacus). Якщо розцінювати зайця-русака не як різновид капського зайця, а як окремий вид (жодна з двох точок зору не є загальноприйнятою), то він є другим видом зайцевих, що мешкають в Ізраїлі. Ряд їжакоподібних ссавців представлений родиною їжакових з двома родами: євразійський їжак із південним їжаком (Erinaceus concolor), що віддають перевагу паркам, садам та іншим оброблюваним землям у Верхній Галілеї і в центрі країни до північного Негева; і вухаті їжаки з двома видами — ефіопський їжак (Hemiechinus aethiopicus), що населяє Негев, Араву і долину річки Йордан, і вухатий їжак (Hemiechinus auritus), що раніше населяв лісові та інші легкі ґрунти північного Негева і піщані дюни на узбережжі Середземного моря (звідки, ймовірно, повністю зник у результаті руйнування середовища проживання).
Також ведуть переважно нічний спосіб життя в чагарниках поблизу води два види білозубок родини землерийних : мала (Crocidura suaveolens) і білочерева білозубка (Crocidura leucodon), що трапляється рідше. Можливо, ендеміком Ізраїлю є вперше описана в 1996 році білозубка Crocidura ramona, що трапляється в Негеві.
Рукокрилі — найбагатший видами загін ссавців Ізраїлю з семи родинами, 15 родами з 33 видами (з яких один вважається вже вимерлим на території Ізраїлю і чотири на межі зникнення). Найбільший і єдиний не комахоїдний кажан Ізраїлю — це представник родини криланових єгипетська летюча собака (Rousettus aegyptiacus). Найбільша кількість видів належить до родини лиликових кажанів (18 видів з 8 родів) — у тому числі:
- нічниці: гостровуха (Myotis blythii), італійська (M. capaccinii), триколірна (M. emarginatus), Наттерера (M. nattereri) і велика (M. myotis); в 1994 році в Ізраїлі (на Хермоні і Голанських висотах до узбережжя озера Кінерет) була виявлена також європейська вусата нічниця (M. mystacinus);
- нетопири: Рюппеля (Pipistrellus rueppellii), Савії (P. savii), Боденгеймера (P. bodenheimeri), середземноморський (P. kuhlii), пустельний (Pipistrellus ariel) і нетопир карлик (P. pipistrellus)
- пергач: пізній (Eptesicus serotinus) і пустельний (Eptesicus bottae)
- вечірниця руда (Nyctalus noctula), вухань сірий (Plecotus austriacus), звичайний довгокрил (Miniopterus schreibersii), азійський широковух (Barbastella leucomelas) і білочерева стріловух (Otonycteris hemprichii).
Другою за кількостю із представлених видів є родина підковикових кажанів (6 видів у 2 родах) — підковик Жоффруа (Rhinolophus clivosus), середземноморський (Rhinolophus blasii), південний (Rhinolophus euryale), великий (Rhinolophus ferrumequinum) і малий (Rhinolophus hipposideros) підковокові, а також Asellia tridens. Довгохвості кажани представлені двома видами — великим мишехвостом (Rhinopoma microphyllum) і мишехвостом Гардвіка (Rhinopoma hardwicke). Також два види в родині мішкокрилих кажанів — могильний (Taphozous perforatus) і голочеревний (Taphozous nudiventris) мішкокрилі. Решта родин включають по одному роду з одним видом в кожному: молосові з тадаридою європейською (Tadarida teniotis) і щілиноморді з єгипетським щілиномордом (Nycteris thebaica).
Лісова соня (Dryomys nitedula) з родини соневих населяє ліси з типовою середземноморською рослинністю на півночі Ізраїлю, що є південною межею її світового ареалу. В даний час вона трапляється в лісах Галілеї, хоча раніше її ареал включав і ліси на Кармелі. Свої кулясті гнізда лісова соня будує в основному на гілках кермесового дуба (Quercus calliprinos), часто в гущі обвивають дерева колючих ліан з роду смілакс (Smilax aspera) і марени (Rubia tenuifolia). Крім того, відзначені випадки знаходження гнізд лісової соні в яблуневих садах. Лісова соня внесена до Червоної книги хребетних Ізраїлю через недостатню інформацію про кількість ізраїльської популяції виду (завдяки похмурому нічному способу життя) та враховуючи невелику (близько 700 км², причому не всю цю територію займають ліси) площу ареалу.. Більш великий ареал (близько 3000 км², але розділений на три ізольовані популяції), населяє реліктова жолудниця азійська (Eliomys melanurus). Вид занесений до Червоної книги хребетних Ізраїлю через скорочення природних місць мешкання (зокрема, жолудниця азійська зникла із заповідника Тель-Дан в 1980-ті роки). Загальна чисельність популяції невелика, але точно невідома через похмурий нічний спосіб життя. Популяція на півночі Ізраїлю зосереджена на плато Голан і на Хермоне. Найпівденніша популяція живе в Араві, в районі кібуца Ейн-Яхав, де азійська жолудниця стала заселяти фруктові плантації. Ще одна популяція існує на Негевському нагір'ї, де вважає за краще заселяти порожнечі в стовбурах атлантичної фісташки (Pistacia atlantica).
Невеликі за розмірами гризуни родини хом'якових представлені в Ізраїлі двома підродинами — полівковими і хом'яковими. Гірські схили Хермона є єдиним в Ізраїлі місцем проживання снігової полівки (Chionomys nivalis, в Ізраїлі мешкає ендемічний для Лівану і Ізраїлю підвид Ch. n. ssp. hermonensis), де вона трапляється вище рівня лісу на висотах не менше 1500 метрів. Хермон являє собою південну межу її світового ареалу. Обмеженість району проживання (близько 15 км²) укупі з природною нечисленністю виду ставлять його на межу зникнення з фауни країни через інтенсифікацію людської діяльності в даному районі та збільшення чисельності кам'яної куниці і здичавілих домашніх кішок. Снігова полівка внесена до Червоної книги хребетних Ізраїлю. Іншим видом підродини полівкових, представлених в Ізраїлі, є один із широко поширених у країні сільськогосподарських шкідників — полівка Гюнтера (Microtus guentheri). Ще один вид полівкових — водяна полівка (Arvicola terrestris) — що вважається зниклою з фауни Ізраїлю, бо не спостерігалася в природі вже протягом декількох десятиліть.
Єдиним видом підродини хом'якових, що населяють кам'янисті пагорби центру і півночі країни є сірий хом'ячок (Cricetulus migratorius, в Ізраїлі мешкає підвид C. m. ssp cinerascens). Ймовірно через слабку вивченість вважається рідкісним і нечисленним видом, найчастіше трапляється на Хермоні. Ізраїль є для цього виду південною межею його світового ареалу.
Життя в суворих умовах посушливого клімату Ізраїлю виробило у двох видів голчастих мишей, або акомисів підродини піщанкових унікальний механізм обміну речовин. Цей механізм дозволяє обходитися без води і їжі до 8 днів, а голки, що покривають спину цих тварин, як у їжаків, допомагають їм у боротьбі за виживання. Найширше поширена каїрська миша (Acomys cahirinus), що веде нічний спосіб життя та трапляється по всій території Ізраїлю. Золотиста голчаста миша (Acomys russatus) має більш обмежений ареал в Юдейській пустелі і в Негеві. У районах де пересікаються ареали з каїрською мишею, що веде нічний спосіб життя, золотиста голчаста миша переходить через конкуренцію від нічної активності до денної. Скелясті ділянки Негеви і Юдейської пустелі є місцем проживання іншого нечисленного виду піщанкових − пушистохвостої піщанки (Sekeetamys calurus), що живе невеликими сімейними групами. Однаковий ареал і нічний спосіб життя призводять до природної конкуренції за мізерні джерела живлення між цим видом і його основним конкурентом — золотистою голчастою мишею. У цій боротьбі домінує пушистохвоста піщанка. Виживати виду в екстремальних умовах пустелі допомагає надзвичайно низька швидкість метаболізму (47 % від очікуваної швидкості для тварини такого розміру)
В Ізраїлі водиться сірий пацюк, або пасюк (Rattus norvegicus), і чорний пацюк (Rattus rattus), а також садові (єгипетський, олександрійський) пацюки, що представляють собою підвид чорної (R. r. alexandrinus). З сірим пацюком ведеться планомірна боротьба, так як це переносник чумних бліх. З розвитком городництва в Ізраїлі поширилися їжатці (Hystrix indica). Можливим ендеміком Ізраїлю є хермонська миша (Apodemus hermonensis), хоча існує також точка зору, що вона являє собою не окремий вид, а різновид польової миші (Apodemus witherbyi), що поширений у Східній та Південній Європі та Південно-Західній Азії.
Птахи
За весь час орнітологічних спостережень в Ізраїлі було зареєстровано близько 540 видів птахів, частина з яких ведуть осілий спосіб життя, частина — пролітні, зимуючі або літуючі види і частина — залітні види. Деякі види відносяться одночасно до різних категорій. З більш ніж 200 видів птахів, що гніздяться — лише близько 175 гніздяться щорічно, решта — від випадку до випадку. У цій категорії лише 57 видів — осілі, які трапляються цілорічно. Більшість видів, що гніздяться в Ізраїлі і не є осілими, зимують в Африці, але чорноголова вівсянка (Emberiza melanocephala) зимує в Індії, а підвид курганника (Buteo rufinus rufinus), що гніздиться в Ізраїлі зимує північніше регіону гніздування, у тому числі в Туреччині і Східній Європі. Пролітними є 283 із зазначених видів, а 216 видів обрали Ізраїль як місце зимівлі. Більш ніж 130 видів відзначені як залітні з різною частотою спостережень.
Найпоширенішим видом соколиних в Ізраїлі є звичайний боривітер (Falco tinnunculus). Цей сокіл найчастіше гніздиться в міському ландшафті. Місцева популяція, що належить до підвиду F. t. ssp tinnunculus, осіла. До цього ж підвиду належать зимуючі і пролітні особи. Також осілі боривітри, що населяють південну частину Ізраїлю, більш близькі за зовнішнім виглядом до підвиду F. t. ssp rupicolaeformis, що поширений в Єгипті, Судані і на Аравійському півострові. Ймовірно, вони є перехідною формою між двома підвидами. Набагато рідше трапляється чеглок, (Falco subbuteo) і степовий боривітер (Falco naumanni). Ізраїльська популяція середземноморського сокола (Falco biarmicus, в Ізраїлі гніздиться підвид F. b. ssp tanypterus) сильно зменшилася за останні десятиліття і налічує зараз близько 25 гніздових пар. Цей осілий вид, раніше мешкав на крутих берегах ваді та в гірських ущелинах по всій території країни. Зараз вид гніздиться лише в Негеві і Юдейській пустелі. Близько ста пар (за даними 1980-х років) осілого рудоголового сапсана, або шахіна (Falco pelegrinoides) гніздяться в пустельних районах Ізраїлю від півночі Юдейської пустелі до південного Негева. Рідко, але регулярно трапляються поодинокі пролітні особини чеглока Елеонори (Falco eleonorae). Іншим рідкісним прилітнимі зимуючим видом є балабан (Falco cherrug). Від 100 до 150 пар сріблястого чеглока (Falco concolor), що становить приблизно 10 % від світової популяції виду, щорічно повертаються для гніздування в Ізраїль з місць зимівлі на Мадагаскарі і узбережжя Мозамбіку. Гніздовим біотопом сріблястого чеглока є скелясті обриви виключно в посушливих районах Ізраїлю — в Негеві, Араві, Юдейській пустелі і в горах Ейлата.
В Ізраїлі живуть два види канючних з родини яструбиних, з яких найчиселльніший гніздовий птах — курганник (Buteo rufinus, в Ізраїлі гніздиться номінативний підвид B. r. ssp rufinus). Останнім часом у цього виду спостерігається тенденція до переходу від гніздування на скельних кручах до гніздування на деревах. Іншою особливістю біології ізраїльської популяції курганника є зимівля на півночі від місць гніздування — у Східній Європі та Туреччині. У 1992 році вперше було зафіксовано гніздування в Ізраїлі (на Голанських висотах) канюка звичайного (Buteo buteo). У наступні роки були виявлені ще гнізда і спостерігалися пари з гніздовою поведінкою у підвиду B. b. ssp vulpinus у лісах Галілеї і Кармеля. Особини цього підвиду складають найбільшу кількість пролітних та зимуючих канюків. Чисельність пролітних птахів, особливо під час весняного прольоту складає сотні особин в день і може наближатися до півмільйона залежно від напряму пануючих вітрів. Кілька сотень канюків (здебільшого належать до європейського підвиду B. b. ssp buteo) щорічно зимують в Ізраїлі. Вкрай рідко, але регулярно в Ізраїль залітає зимняк (Buteo lagopus). Великі пролітні зграї утворюють європейські тювики (Accipiter brevipes), в той час як менш численні великі яструби (Accipiter gentilis) і малі яструби (Accipiter nisus) прагнуть здійснювати переліт поодинці, частково залишаючись в Ізраїлі на зимівлю, приєднуючись до місцевої осілої гніздувальної популяції.
Як рідкісні пролітніі зимуючі види тепер трапляються три з п'яти видів грифових, що раніше гніздувались в Ізраїлі: чорний гриф (Aegypius monachus), бородань (Gypaetus barbatus), а також африканський вухатий гриф (Torgos tracheliotus). З ними проводиться робота по створенню в неволі популяції з метою реінтродукції в колишні місця проживання. Поступово відновлюється популяція білоголового сипа (Gyps fulvus) і стерв'ятника (Neophron percnopterus), що сильно зменшилася за останні десятиліття. Ще в середині XX століття стерв'ятник вважався одним з найчисельніших видів хижих птахів Ізраїлю (500—1000 гніздових пар). Вже до 1970-м років тут гніздилося від 50 до 80 пар стерв'ятників. Після зростання чисельності у вісімдесятих роках, коли спостерігалося до 150 гніздівель, у 2002—2005 роках було зафіксовано лише 27 гніздових пар. У результаті природоохоронних заходів 2017 року в Ізраїлі налічувалося вже близько 55 гнізд. Ізраїльська популяція стерв'ятників, що відноситься до підвиду N. p. ssp percnopterus, здійснює щорічні кочівлі в Африку, проводячи в Ізраїлі близько півроку. Лише окремі особини спостерігаються тут поза періодом гніздування. Кілька тисяч особин стерв'ятників щорічно спостерігаються в Ізраїлі на прольоті.
Шість видів орлів спостерігаються — малий підорлик (Aquila pomarina), приблизно 85 тисяч осіб якого — вся світова популяція — мігрують в Африку через Ізраїль і Палестинську автономію; підорлик великий (Aquila clanga), що знаходиться під загрозою зникнення та раніше гніздився у невеликих кількостях на півночі Ізраїлю, 120—200 особин якого щорічно зимують в країні; східний степовий орел (Aquila nipalensis), є звичайним пролітним і рідкісним зимуючим видом; орел-могильник (Aquila heliaca) — ще один вид, що знаходиться під загрозою зникнення, близько 70 особин якого щорічно зимують в Ізраїлі; беркут (Aquila chrysaetos, в Ізраїлі гніздиться підвид A. ch. homeyeri, популяція якого скоротилася за останні десятиліття до приблизно 20 гніздових пар); і кафрський орел (Aquila verreauxii), раніше вкрай рідко гніздився в Ізраїлі, а тепер іноді залітає сюди під час своїх щорічних кочівок. Украй рідкий як на гніздуванні, так і на прольоті осілий яструбовий орел (Hieraaetus fasciatus), що віддає перевагу гористим східним районам Ізраїлю. В каньйонах Юдейської пустелі часто гніздиться по сусідству з беркутом. Незважаючи на співпадання мисливських ділянок, більш дрібний яструбовий орел займає іншу мисливську нішу, що виключає конфлікти. Від кількох сотень до кількох тисяч особин невеликого за розмірами орла-карлика (Hieraaetus pennatus) щорічно спостерігаються в Ізраїлі як на весняному, так і на осінньому прольоті, і лише близько десятка особин залишаються на зимівлю.
Після кількарічної перерви у 2015 році в Ізраїлі знову було зареєстровано гніздування орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) — пара успішно виростила пташеня в заповіднику Хула. До цього останнє гніздування двох пар було зафіксовано в 1957 році. У наступні роки білохвостий орлан регулярно відзначався лише на прольоті і зимівлі окремими особинами і в невеликих кількостях. Найбільша кількість зимуючих особин була відзначена узимку 1988/9 років, коли було зареєстровано сім особин, п'ять з них в заповіднику Хула. Заповідник Хула є південною межею гніздового ареалу цього виду, ізольованою від найближчих місць проживання в північній частині Туреччини та Ірану. Щорічно через Ізраїль мігрують від півмільйона до мільйона осоїдів (Pernis apivorus). В значно менших кількостях (кілька десятків особин) мігрують чубаті осоїди (Pernis ptilorhynchus, підвид P. p.ssp orientalis). Вперше відзначені на прольоті у 1994 році, чубаті осоїди спостерігаються все частіше і у великих кількостях, що відображає тенденцію до розширення світового ареалу виду. Ізраїльська популяція змієїда (Circaetus gallicus) становить від 300 до 500 гніздових пар. Крім того, значна кількість особин цього виду в Ізраїлі літують і близько 10 тисяч птахів щорічно спостерігаються на прольоті. Кількість зимуючих особин змієїда незначна через низьку активність плазунів у зимовий час. Чорний шуліка (Milvus migrans), що був у 1940-вих — 1950-тих роках гніздовим осілим, пролітним і зимуючим видом на півночі Ізраїлю, в наступні роки повністю зник з країни внаслідок кампанії з використання сільськогосподарських отрут. В даний час в Ізраїлі гніздиться рідко. Сьогодні залишається одним з найчисельніших видів денних хижих птахів на прольоті, а також на зимівлі, коли трапляються зграї по кілька тисяч особин. Рідкісним пролітним і зимуючим видом є рудий шуліка (Milvus milvus). У 2011 році вперше було підтверджене гніздування в Ізраїлі чорнокрилого димчастого шуліки (Elanus caeruleus). До цього птаха спостерігали в країні лише як залітний вид, що траплявся з року в рік частіше. За даними 2015 року, в Ізраїлі гніздяться до 50 пар даного виду. Настільки швидке збільшення чисельності гніздових чернокрилих димчастих шулік в Ізраїлі обумовлюється високою репродуктивною здатністю виду на тлі глобального розширення ареалу на захід. Пролітними і зимуючими в Ізраїлі є чотири види лунів: болотний, або очеретяний (Circus aeruginosus), польовий (Circus cyaneus), степовий (Circus macrourus) і лучний (Circus pygargus).
Найзвичайнішими видами сов є хатній сич (Athene noctua) і звичайна сипуха (Tyto alba), зростанню чисельності якої сприяє залучення її для боротьби з гризунами методом розвішування гніздових будиночків. Більш рідкісними є сіра сова (Strix aluco), вухата сова (Asio otus) і сплюшка (Otus scops), що населяють не тільки лісові масиви, але і міські парки. На відкритих просторах, що поросли невисоким чагарником, можна натрапити на досить рідкісну болотяну сову (Asio flammeus). Ущелини скель і печер привертають пугача (Bubo bubo), якого в Негеві замінює пустельний пугач (Bubo ascalaphus), збільшення чисельності якого спостерігається внаслідок розвитку сільського господарства у посушливих районах. На стрімких схилах пересихаючих русел річок, що глибоко прорізають гористі ділянки Негева, Юдейської пустелі і гір Ейлата мешкає сіра Strix hadorami. У 2015 році вид був виділений в самостійний вид, а раніше визначався як бліда сова (Strix butleri). В горах Ейлата і в Араві старі розлогі акації є місцем зимівлі рідкісної пустельної совки (Otus brucei, в Ізраїлі представлена підвидом O. b. ssp exiguus). Останнє достовірне гніздування пустельної совки в Ізраїлі було датоване 1911 роком. Гніздування цього виду було підтверджено в 2015 році, коли на плантації фінікових пальм в районі Мертвого моря було виявлено живе пташеня. Раніше нечисленний вид бурого рибного пугача (Bubo zeylonensis), що гніздився вздовж річок півночі країни, зник з усіх відомих місць гніздування (остання зустріч в 1975 році).
У Ізраїлі трапляються кілька видів лелек (з них найпоширеніший білий лелека (Ciconia ciconia), який рідко гніздиться у самому Ізраїлі), десять видів чапель (часто трапляються єгипетська (Bulbulcus ibis), мала біла (Egretta garzetta), сіра (Ardea cinerea), і кваква (Nycticorax nycticorax); ще чотири види зафіксовані всього по декілька раз), а також коравайки (Plegadis falcinellus) і косарі (Platalea leucorodia, не виводять пташенят у Ізраїлі, але часто трапляються з осені до весни). Також з осені до весни у Ізраїлі часто можна бачити рожевих пеліканів (Pelecanus onocrotalus). У районі Эйлата можна побачити червоних фламинго (Phoenicopterus ruber).
Кількадесят тисяч сірих журавлів (Grus grus) щороку пролітають через Ізраїль. Точну кількість мігруючих птахів установити неможливо, оскільки велика частина прольоту проходить вночі. До середини XX століття лише окремі особи лишалися на зимівлю у Ізраїлі. Різке збільшення чисельності зимуючих птахів відбулося у 70-х роках XX століття, коли у Їзреельській долині у долині Хефер зимували уже кілька тисяч птахів. Інтенсифікація вирощування арахісу в долині Хула призвела на початку 1990-х років до зміни місць зимівлі сірих журавлів в Ізраїлі. Долина Хула стала центром зимівлі цього виду, тоді як колишні місця були майже повністю покинуті. Різко зросла і кількість зимуючих особин — за даними на 2007 рік у долині Хула залишаються зимувати близько 10 тисяч особин. Більшість сірих журавлів, які спостерігаються в Ізраїлі, відносяться до номінативного підвиду G. g. ssp grus. Також трапляються особини, що належать до підвиду G. g. ssp archibaldi і G. g. ssp lilfordi. Другим представником родини журавлевих у Ізраїлі є степовий журавль (Anthropoides virgo). Поодинокі особини цього виду у долині Хула рідко, але регулярно, трапляються на зимівлю
Родина пастушкових представлено в Ізраїлі вісьмома видами. Найчисельніша водяна курочка (Gallinula chloropus) — осілий та гніздовий вид, чисельність гніздових особин якої коливається від тисячі до двох тисяч. На відміну від курочки водяної інший вид пастушкових — лиска (Fulica atra) — гніздиться вкрай рідко, частіше трапляючись у гніздовий сезон як літучий вид. При цьому на прольоті і зимівлі є одним з найчисельніших видів водоплавних птахів в Ізраїлі. Раніше гніздилися на півночі і в центрі країни погонич-крихітка (Porzana pusilla), але тепер трапляється лише як рідкісний пролітний і ще більш рідкісний зимуючий вид та рідкісний на прольоті (в основному навесні) і зимівлі погонич (Porzana porzana). Малий погонич (Porzana parva) є досить звичайним пролітним і рідкісним зимуючим видом, літує рідше. Гніздування для цієї птахи в Ізраїлі не було спостережене, однак, враховуючи потайний характер птахів цього виду, їх наявність не виключена. Потайна поведінка характерна і для іншого пролітного виду пастушкових — деркача (Crex crex). Звичайним пролітним і зимуючим видом є водяний пастушок (Rallus aquaticus), що рідко літує і ще більш рідко гніздиться. Султанка (Porphyrio porphyrio) — найбільший і найстрокатіше забарвлений вид пастушкових Ізраїлю. У минулому гнізда султанки спостерігалися в районі штучного озера Йерухам в Негеві. В даний час можливе гніздування на рибоводних ставках кібуцу Мааян-Цві на півночі країни, проте це не встановлено достовірно. Окрім цих двох місць є рідкісним залітним видом.
У заболочених місцевостях часто трапляється шпорцева чайка (Vanellus spinosus; у 2008 році висувалася на звання «птахи Ізраїлю»); іноді можна зустріти і інші види чайок. У болотах часто трапляється кулик-горобець (Calidris minuta); крім нього, поширеними представниками сивкових є коловодник лісовий (Tringa ochropus) і травник (Tringa totanus).
Дерихвіст лучний (Glareola pratincola) і близькоспоріднений йому степовий дерихвіст (Glareola nordmanni) є в Ізраїлі звичайними пролітними видами. Степовий дерихвіст в Ізраїлі не гніздиться, а дерихвіст лучний в минулому у Палестині був звичайним гніздовим птахом. Цей вид посиляється колоніями до кілька десятків пар на відкритих просторах на півночі і в центрі країни. З початком інтенсифікації сільського господарства в шістдесятих роках минулого століття практично повністю припинилось гніздування в Ізраїлі. Нездатні до польоту пташенята, гинули під колесами тракторів та механізмів обробної техніки (в силу інстинкту при небезпеці пташенята притискалися до землі). Однак в останні роки в результаті природоохоронних заходів та роз'яснювальної роботи серед власників сільгоспугідь, чисельність гніздових птахів стала збільшуватися. Найбільша концентрація в кілька десятків гніздових пар зараз спостерігається на картопляних і арахісових плантаціях в долині ХулаМісцева гніздова популяція лучних дерихвостів зимує в Африці.
Більшу частину із зазначених в Ізраїлі видів гусиних складають зимуючі і пролітні види. Лише чотири види тут гніздяться — крижень (Anas platyrhynchos), білоокий чернь (Aythya nyroca), мармуровий чернь (Marmaronetta angustirostris) і чирок — тріскунець (Anas querquedula), причому останні три — вкрай рідко. Найчисельніші пролітні і зимуючі зграї утворює чубата чернь (Aythya fuligula), червоноголова чернь (Aythya ferina), свищ (Anas penelope), широконіска (Anas clypeata), чирок — свистунок (Anas crecca), галагаз (Tadorna tadorna), крижень і чирок-тріскунець. Більш рідкісні на прольоті і зимівлі сірі качки (Anas strepera), шилохвости (Anas acuta), огарі (Tadorna ferruginea), савки (Oxyura leucocephala), середні крехи (Mergus serrator), червонодзьобі черні (Netta reyna) сірі (Anser anser) і білолобі гуси (Anser albifrons). З 80-х років минулого століття спостерігається інвазія в центрі країни нільського гусака (Alopochen aegyptiacus).
Рідкісні, але регулярні поодинокі зальоти в територіальні води Ізраїлю бурої олуші (Sula leucogaster). Практично всі зальоти (обмежені підвидом S. l. ssp plotus) зареєстровані в Ейлатській затоці. Іншим видом родини олушевих, що трапляються в період зимових кочівель, є північна олуша (Morus bassanus). Цей вид регулярно спостерігається поодинокими особинами на Середземному морі, найчастіше далеко від берега.
Єдиним гніздовим видом родини мартинових в Ізраїлі є середземноморський мартин (Larus michahellis). Середземноморський мартин раніше рідко гніздився окремими парами лише на невеликих острівцях вздовж північного узбережжя Ізраїлю та на морському узбережжі уздовж Кармеля і на прилеглих до моря штучних водоймах. В останні десятиліття спостерігається тенденція на постійне зростання чисельності осілої популяції. За даними на 2014 рік в Ізраїлі налічувалося 35-45 гніздових пар. В останні роки стало спостерігатися гніздування і в урбанізованому середовищі, в тому числі і на дахах будинків в Рамат-Гані і Тель-Авів. При цьому міська популяція перевищила за чисельністю популяції в природному середовищі існування. Збільшився і ареал гніздування. Так, найпівденніше гніздування відмічено в Ашдоді, а найвіддаленіше від морського узбережжя — на ставках біля Рамла.. Крім того, середземноморський мартин є звичайним пролітим і зимуючим видом. Чисельність зимуючих особин, що досягає декількох тисяч, сильно відрізняється по роках, як і в інших видів чайок, зимуючих в Ізраїлі. Найчисельнішим видом мартинів на прольоті і зимівлі є звичайний мартин (Larus ridibundus). В окремі роки чисельність зимуючих особин може досягати 40 тисяч
В даний час єдиним гніздовим видом родини пірникозових в Ізраїлі є пірникоза мала (Tachybaptus ruficollis), що веде осілий спосіб життя. Частина орнітологів вважає, що місцева гніздова популяція відноситься до підвиду T. r. ssp iraquensis, що поширений в Іраку, Ірані та Йорданії; інші відносять її до номінативного підвиду T. r. ssp ruficollis, властивому Європі і зимуючому в Ізраїлі. Гніздиться на півночі країни в прибережних хащах на невеликих і неглибоких прісних водоймах (у тому числі штучних) і на Приморській рівнині. Найбільша концентрація гніздових пар відзначена в долині Ізреель і в долині Хула. Загальна чисельність гнізд в Ізраїлі коливається в різні роки від 60 до 120. Чисельність гніздових пар сильно зменшилася з 50 — 60 рр. минулого століття внаслідок меліоративних робіт. В даний час головним чинником, що здатний вплинути на чисельність успішних гніздувань, є різке контрольоване зниження рівня води в рибоводних ставках і ставках по очищенню стічних вод. Пірникоза чорношия більш численна на зимівлі і вважає за краще проводити гніздування на більших водоймах і ставках рибоводів. Кількість зимуючих птахів стабільна за роками і становить близько 1,800 особин.[2] Пірникоза чорношия (Podiceps nigricollis) раніше гніздилась на півночі Ізраїлю, зараз спостерігається лише як звичайний, але нечисленний пролітний і зимуючий вид. У 1969 році в останній раз в Ізраїлі спостерігалася пара великих пірникоз (Podiceps cristatus) з виводком. Раніше десятки пар цього виду гніздилися на півночі Ізраїлю в смузі заростей жовтого латаття (Núphar lútea) в північній частині озера Хула та в очеретах на південно-заході Кінерета, а також на заболочених територіях, прилеглих до річок Танінім і Полег на Приморській рівнині. Сьогодні вид регулярно спостерігається лише на прольоті і зимівлі. Як рідкісні залітні час від часу види відзначені червоношия (Podiceps auritus) і сірощока (Podiceps grisegena) пірникози.
Ряд сиворакшоподібних представлений в Ізраїлі трьома родинами з сімома видами, шість з яких — гніздовий. Європейська щурка (Merops apiaster) є найчисельнішим і найпоширенішим з трьох видів родини бджолоїдкових Ізраїлю як на прольоті, так і на гніздуванні. Чисельність бджолоїдкових в останні десятиліття сильно скоротилася. Значно більш рідкісною стала і бджолоїдка зелена (Merops persicus), чисельність гніздових пар якої в долині річки Йордан не перевищує кілька десятків. А ось мала зелена бджолоїдка (Merops orientalis, в Ізраїлі гніздиться підвид M. o. cyanophrys), збільшує свою чисельність і ареал вже кілька десятиліть слідом за розширенням сільського господарства в посушливих районах. Єдиний представник родини сиворакшевих — звичайна сиворакша (Coracias garrulous) на осінньому і чисельніша на весняному прольоті. Дуже рідко сиворакша гніздиться на відкритих просторах півночі і центру країни (в Ізраїлі гніздиться підвид C. g. garrulous). В останні десятиліття чисельність гніздових сиворакш скоротилася. З 30 — х років минулого століття спостерігається постійне розширення ареалу червонодзьобої алкіони (Halycon smyrnensis). Це один з трьох видів родини рибалочкових Ізраїлю, який, на відміну від строкатого рибалочки (Ceryle rudis), не так прив'язаний до харчування рибою і успішно заселяє антропогенний ландшафт далеко від водних джерел. На внутрішніх водоймах країни та на узбережжі морів звичайний на прольоті і рідкісний на зимівлі рибалочка звичайний (Alcedo atthis).
Два види голубоподібних — мала горлиця (Streptopelia senegalensis) і сизий голуб (Columba livia, вірніше — його урбанізована форма C. l. var. urbana, бо місцевий підвид C. l. palaestinae став надзвичайно рідкісний і зберігся лише в Негеві), є одними з найчисельніших птахів Ізраїлю, особливо в міському ландшафті. Дещо поступається їм за чисельністю кільчаста горлиця (Streptopelia decaocto), що найчастіше трапляються поза населеними пунктами. Вона гніздиться по всій території країни, за винятком найпосушливіших районів Негеви. Горлиця звичайна (Streptopelia turtur) в Ізраїлі не гніздиться, але є звичайним літуючим підвидом S. t. arenicola і пролітним підвидом S. t. turtur. Ліси Галілеї є основним місцем зимівлі в Ізраїлі для припутня (Columba palumbus). Це досить звичайний зимуючий вид, що іноді утворює великі зграї. На прольоті рідкісний. В Галілеї в 2014 році було вперше зареєстровано гніздування припутня в Ізраїлі. [3] Західний Негев і долина Хула є основними місцями зимівлі для голуба-синяка (Columba oenas) — рідкісного і такого, що мало трапляється у невеликих кількостях в Ізраїлі голуба. Також рідко виступає як пролітний вид. [4] На вузькій смузі від північної частини Мертвого моря і до Ейлата гніздиться рідкісна капська горлиця (Oena capensis). Регулярні зальоти в Ізраїль рожевоголової горлиці (Streptopelia roseogrisea).
Згідно з даними першого цілеспрямованого дослідження популяції рябкових Ізраїлю, проведеного у 2008 році Управлінням природи і парків на півдні країни, була констатована тенденція до скорочення чисельності чотирьох з п'яти гніздових видів рябків з кінця 80-х років XX століття. Головними причинами виявилися інтенсифікація сільського господарства і озеленення великих масивів лісових земель, що змінили середовище їх проживання в Негеві і Араві. Найменше постраждала популяція чорночеревого рябка (Pterocles orientalis), завдяки найбільшого ареалу в центральній і північній частинах Негеви і в Юдейській пустелі. Популяція колись найчисельнішого білочеревого рябка (Pterocles alchata) в північній і західній частинах Негеви постраждала найсильніше. Також зменшилась чисельність пустельного (Pterocles senegalus) і Pterocles coronatus рябків. Незважаючи на загальне скорочення чисельності, існують стабільні популяції цих видів на території заповідників. Дослідженням не розглядався найрідкісніший вид рябок Ізраїлю — рябок Ліхтенштейну (Pterocles lichtensteinii), який має лише два місця гніздування в Араві. Однак їх майбутньому загрожує розвиток сільського господарства (популяція в районі кібуцу Неот-Смадар) і проект будівництва нового аеропорту на півночі від Ейлата. Всі види рябкових Ізраїлю є осілими видами.
З 14 видів родини плискових, що трапляються в Ізраїлі, гніздяться в невеликих кількостях на півночі і в центрі країни лише три види — біла плиска (Motacilla alba, гніздиться підвид M. a. alba і чотири підвиди трапляються на прольоті і зимівлі), жовта плиска (Motacilla flava, в Ізраїлі гніздиться підвид M .f. feldegg і ще 11 підвидів трапляються на прольоті і зимівлі) і довгодзьобий щеврик (Anthus similis, в Ізраїлі гніздиться левантський підвид A. s. captus). Біла плиска є одним з найчисельніших візуально спостережуваних пролітних видів в міській межі. У заповіднику Хула успішно здійснена програма по залученню білої плиски до гніздування в спеціально розроблених гніздових будиночках. Ще два види плисок — гірська (Motacilla cinerea) і жовтоголова (Motacilla citreola), як і вісім видів щевликів — гірський (Anthus spinoletta), лісовий (Anthus trivialis), червоногрудий (Anthus cervinus), американський (Anthus rubescens), Річарда (Anthus richardi), плямистий (Anthus hodgsoni), польовий (Anthus campestris) і лучний (Anthus pratensis) — є пролітними і зимуючими видами, в невеликих кількостях літуючими. Неодноразово спостерігався в Ізраїлі щевлик Годлевського (Anthus godlewskii).
Чотири види мухоловкових трапляються в Ізраїлі як рідкісні пролітниі види — мала мухоловка (Ficedula parva), мухоловка-строката (Ficedula hypotenuse), напівошийникова мухоловка (Ficedula semitorquata) і мухоловка білошия (Ficedula albicollis). Часто в населених пунктах на півночі і в центрі країни на прольоті сіра мухоловка (Muscicapa striata) гніздиться (підвид M. s. naumanni).
Поширеними птахами міст та сільської місцевості в Ізраїлі є: хатній (Passer domesticus) і чорногрудий (Passer hispaniolensis) горобці, чорний дрізд (Turdus merula), велика синиця (Parus major), бюльбюль (Pycnonotus xanthopygos; ще один номінант на звання «птаха Ізраїлю»), галка (Corvus monedula), чорна ворона (Corvus corone cornix), чорноголовий щиглик (Carduelis carduelis, який також претендував на звання «птах Ізраїлю»), зеленяк (Carduelis chloris) і коноплянка (Carduelis cannabina). Часто бувають також кам'яний горобець (Petronia petronia), шпак звичайний (Sturnus vulgaris) і зяблик (Fringilla coelebs) (гніздяться в осінні і зимові місяці). Поблизу від людського житла мешкають одуди (Upupa epops), оголошені «птахом Ізраїлю», і сойки (Garrulus glandarius).
Звичайним птахом для пустельних районів є пустельний крук (Corvus ruficollis). У хащах чагарників живуть кам'яні кеклики (Alectoris chukar), пустельні куріпкові (Ammoperdix heyi) і турачі (франколіни, Francolinus francolinus); перепілки (Coturnix coturnix), які нині рідкісні. Полювання на останніх раніше було дуже популярне, але бедуїни все ще продовжують ловити їх сітками на середземноморському узбережжі Синаю (в Єгипті). Постійно трапляється також лежня (Burhinus oedicnemus).
Інші поширені птахи Ізраїлю — просянка (Emberiza calandra), ластівка сільська (Hirundo rustica), африканська скеляста ластівка (Ptyonoprogne fuligula), палестинська нектарниця (Cinnyris osea, також номінована на звання «птах Ізраїлю»), середземноморська кропив'янка (Sylvia melanocephala), арабська дроздова тимелія (Turdoides squamiceps), сирійський дятел (Dendrocopos syriacus), пустельний жайворонок (Ammomanes deserti). Швидко поширюються по всьому Ізраїлю майна (Acridotheres tristis), що прилетіли з Східної Азії.
В останні десятиліття в центрі країни з'явилася і зростає популяція двох видів папуг: папуг-ченців (Myiopsitta monachus) і папуг Крамера (Psittacula krameri, драра), останні відчутно шкодять сільському господарству. Ймовірно, початком популяцій стало здичавіння домашніх папуг і «втечі» папуг із зоопарку.
Сирійський підвид африканського страуса (Camellus camellus ssp. syriacus), що раніше мешкав на Близькому Сході, був винищений на території Палестини ймовірно в результаті неконтрольованого полювання ще в 1920-х роках. Останні представники цього підвиду були здобуті в Йорданії та Саудівській Аравії в кінці 1960-х років. Зі створенням у Араві розплідника — заповідника Хай-Бар Йотвата, був покладений початок відтворенню популяції страусів в Ізраїлі. Для цієї мети сюди були завезені кілька птахів з Ефіопії, що були найбільш генетично близькими зниклому підвиду. Протягом багаторічної роботи по розведенню в заповіднику утворилася популяція з 50 птахів. В 2005 році перша група з 13 в основному молодих особин була випущена в природу, але жодній птиці не вдалося вижити. Чотири птахи потрапили в пастки на кордоні з Йорданією, одна птиця була застрелена єгипетським прикордонником і одна загинула з незрозумілої причини. Частина просто зникла, можливо, перейшовши на територію Синаю. Враховуючи попередній сумний досвід, у другу групу з чотирьох птахів, випущену в 2006 році, увійшли більш дорослі особини. Але і вони загинули, ставши жертвою хижаків. Після цього єдина в світі програма з відтворення популяції страусів в дикій природі була припинена.
Плазуни
В Ізраїлі мешкає понад 90 видів рептилій, в тому числі 80 не морських видів. 14 % видів рептилій є ендемічними для Ізраїлю (зрідка можуть траплятися в сусідніх країнах), в тому числі 6 видів ендемічні для північних районів країни і 8 — для південних.
Найбільшим видом ряду лускатих в Ізраїлі є єдиний представник родини варанових — пустельний варан (Varanus griseus), що досягає півтора метрів в довжину і більше двох кілограмів ваги. Трохи поступається йому в довжині (до 120 см) жовтопузик (Ophisaurus apodus) — безнога ящірка, єдиний в Ізраїлі вид родини веретільникових.
Єгипетський шипохвіст (Uromastyx aegyptius) є найбільшим видом родини агамових в Ізраїлі. Він населяє кам'янисті пустелі Негеви, досягаючи довжини 75 см і не поступаючись у масі тіла варану. Раніше на нього полювали бедуїни заради м'яса і міцної шкіри; делікатесом серед бедуїнів також вважаються його яйця. Інший вид роду шипохвостих — шипохвіст прикрашений (Uromastyx ornata). Він значно поступається в розмірах своєму родичу і досягає лише 35 сантиметрів в довжину. У 80-х роках XX століття через відсутність досить повної інформації про стан виду в районі його ареалу (Ейлатські гори), були випущені молоді особини, виловлені на Синайському півострові. Можливо в результаті змішування двох популяцій відбулось поширення серед прикрашеного шипохвоста раніше невідоме шкірне захворювання. Це захворювання, як і безперервний вилов браконьєрами прикрашених шипохвостів для продажу, і пресинг з боку зростаючої кількості туристів, призвело до необхідності взяти вид під охорону, як такий що знаходиться під загрозою зникнення.
Азійські гірські агами представлені в Ізраїлі одним видом — стеліоном (Stellagama stellio). Він широко поширений по всій країні в кам'янистих місцевостях і має ті ж розміри, що і прикрашений шипохвіст. Представників цього виду часто вбивають через забобонні страхи. В Ізраїлі трапляються два підвиди цього виду — темніший і менший за розміром Stellagama stellio ssp. picea, що населяє північну частину країни, і світліший і більший південний підвид Stellagama stellio brachydactyla. Іншими представниками агамових є два види роду рівнинних агам — агама Савіньї (Trapelus savignii) і Trapelus agnetae (синонім pallidus). Популяції першої загрожує посилена розробка її природного біотопу — піщаних пустель — під будівництво і сільське господарство. Також поширений і монотипний рід синайської агами Pseudotrapelus (Pseudotrapelus sinaitus). Усі три види є властивими пустельних і напівпустельних районах країни.
У той час як один з двох підвидів звичайногої хамелеона — Chamaeleo chamaeleon ssp. recticrista є звичайним для Ізраїлю представником родини хамелеонових, інший його підвид — Chamaeleo chamaeleon ssp. musae, що живе у піщаних дюнах північно-західного Негева, піддається небезпеці зникнення. Зникнення спричинене інтенсивним освоєнням пустелі під сільське господарство і широкою розробкою дюн для видобування будівельного піску. Більша частина ареалу цього підвиду в Ізраїлі знаходиться на території армійських полігонів, що не сприяє його збереженню
Tropiocolotes nattereri — єдиний представник роду карликових геконів в Ізраїлі, що досягає шести сантиметрів у довжину. Він є найдрібнішим представником лускатих в країні. Населяючи пустельні райони півдня країни, він розділяє біотоп з іншими представниками родини геконових. Серед найближчих до нього за розмірами (7-8 см) є пустельний вузькопалий гекон (Stenodactylus sthenodactylus), який проникає далеко на північ, досягаючи Хайфи і Йорданської долини. Два інші види цього роду — єгипетський вузькопалий гекон Stenodactylus petrii (в Ізраїлі є уразливим видом) та іракський вузькопалий гекон Stenodactylus doriae (ізраїльська популяція на межі зникнення), мають більші розміри і мешкають тільки в піщаних пустелях.
Найпоширенішим і найвідомішим видом геконів Ізраїлю є турецький напівпалий гекон (Hemidactylus turcicus), що трапляється на всій території країни і в будь-яких біотопах. Передбачається, що цей гекон згадується в Біблії як анака. Плямистий віялопалий гекон (Ptyodactylus guttatus) поширений від Кармеля і до Ейлата, де трапляється і віялопалий гекон Гассельквіста (Ptyodactylus hasselquistii). Обмежений ареал останнього (що включає крім Ейлатських гір тільки південь долини Арави і представляє північну межу поширення виду) робить його вразливим головним чином через незаконний відлов для продажу у тераріуми. Голанські висоти, Галілея і північ Йорданської долини (до Ашкелона на півдні) населяє Ptyodactylus puiseuxi (відомий як левантійський або ізраїльський віялопалий гекон, а в самому Ізраїлі — як галілейський гекон), що трапляється не тільки в розколинах скель, але і в пустотах і інших придатних для життя місцях в дерев'яних будинках.
Два з трьох видів роду тонкопалих геконів мають в Ізраїлі дуже обмежений ареал. Cyrtopodion amictopholis знаходиться під загрозою зникнення через інтенсифікацію туризму, будівництво військової інфраструктури в районі проживання і незаконну торгівлю. Можливоцей вид є ендеміком Хермона. Цей вид населяє розколини скель на висоті від 1300 метрів і вище. Cyrtopodion scabrum вперше зареєстрований в Ізраїлі лише в 1989 році в районі Ейлата і, ймовірно, знаходиться в стадії інвазії. Третій вид — середземноморський гекон (Cyrtopodion kotschyi). Сьогодні включається в рід середземноморських тонкопалих геконів (Mediodactylus). Цей вид веде деревний спосіб життя на приморській смузі від ліванського кордону до Ашкелона.
Найпоширенішим з 8 видів родини сцинкових Ізраїлю становить європейський веретеноподібний сцинк (Chalcides ocellatus), що трапляється по всій території країни. Якщо популяції європейського веретеноподібного сцинка в Ізраїлі в даний час ніщо не загрожує, то майбутнє другого виду з роду веретеноподібних сцинків— веретеноподібного сцинка Гюнтера (Chalcides guentheri) — знаходиться під загрозою. Південно-західна межа світового ареалу цього виду проходить по Ізраїлю. У найбільшій небезпеці знаходиться популяція, що населяє прибережну смугу вздовж Середземного моря, зважаючи на урбанізацію територій і зникнення місць проживання. Найбільший з сцинкових Ізраїлю — довгоногий сцинк (Eumeces schneideri) — досягає в довжину 50 сантиметрів. Північний його підвид — Eumeces schneideri ssp. pavimentatus — населяє будь-які типи ґрунтів за винятком піщаних дюн від Дімони до північної межі Ізраїлю. Цей підвид віддає перевагу кам'янистим ділянкам, порослим невисоким чагарникам, але й не уникає поселення на оброблюваних землях і місцях поблизу людського житла. Більш рідкісний південний підвид — Eumeces schneideri ssp. schneideri — населяє посушливі райони від північного Негева і до Ейлата. Будь-які види ґрунтів, крім пісків, підходять і єгипетській мабуї (Trachylepis vittata), що в Ізраїлі поширена від Хермона до Північного Негева. Цей сцинк веде денний спосіб життя і найчастіше спостерігається під час полювання між каменів. Найяскравіше забарвлений аптечний, або звичайний сцинк (Scincus scincus), у якого блискуче забарвлення верхньої частини тіла варіюється від жовто-піщаного до коричнювато-жовтого або помаранчевого. Низ тіла білий або кольору слонової кістки. Дорослі особини мають на спині і хвості темні поперечні плями, що створюють смугастий малюнок. Подовжена верхня щелепа, яка перешкоджає потраплянню в рот піску при підземному полюванні, робить його схожим на мініатюрного крокодила. Веде денний спосіб життя, полюючи за різних комах у післяобідні та ранні вечірні години, як на поверхні, так і під землею. Сушене м'ясо аптечного сцинка здавна використовується в народній медицині для лікування найрізноманітніших хвороб, а також досі входить в раціон бедуїнів. В Ізраїлі вид населяє піски північного Негева, які є північно-східною межею ареалу підвиду Scincus scincus ssp. scincus. Ізраїльська популяція вважається вразливою головним чином через знаходження великих піщаних ділянок у межах військових полігонів, розробки їх під піщані кар'єри та будівництва опріснювальних станцій в зоні дюн біля морського узбережжя.
Найменшим представником сцинкових у фауні Ізраїлю є вид з роду гологлазів Ablepharus rueppellii. Довжина тіла від носа до основи хвоста дорослих особин становить лише 1,7-4,5 см, з хвостом до 10 см. Два підвиди цього виду живуть від кордонів з Ліваном і до центрального Негева. Найбільшу частину ареалу населяє підвид Ablepharus rueppellii ssp. rueppellii. В якості середовища проживання полюбляє скупчення опалого листя та каміння, але нещодавно виявлений і в дюнах Західного Негева. На Голанських висотах і на Хермоні мешкає підвид Ablepharus rueppellii ssp. festae, загальний ареал підвиду не перевищує 1200 км². За межами ареалу трапляється тільки на обмеженій території в Йорданії. Рідкісним і маловивченим видом сцинків з огляду на вкрай таємний спосіб життя є змієящірка Латаста (Ophiomorus latastii) — єдиний представник роду змієящірок. В Ізраїлі цей вид рідко досягає довжини 20 сантиметрів і відомий по 14 ізольованим популяціям. Відмінною рисою виду є відсутність ніг, що робить його представників схожими на невеликих змій. Рідкісна можливість побачити цього сцинка, що в основному веде підземний спосіб життя, у природі найчастіше представляється на руїнах поселень, де він ковзає між каменями в пошуках комах. Клиноголовий сцинк (Sphenops sepsoides), що веде нічний спосіб життя, населяє виключно піски північно-західного Негева, Арави і дюни середземноморського узбережжя Ізраїлю на північ до Атліту. Цей сцинк має піщане забарвлення і середні розміри до 20 см, з котрих половина припадає на хвіст. Цей вид поступово зникає з невеликих піщаних масивів центрального Негева, ймовірно, зважаючи на їх відірваність від основного ареалу. Циліндричне тіло сцинка з короткими, тонкими і слабкими ногами з мініатюрними пальцями поряд із зигзагоподібним пересуванням робить його, як і змієящірку Латаста, схожим на невелику змію.
Гребністі ящірки (Acanthodactylus) — середніх розмірів (від 13 до 25 см) ящірки, що ведуть денний спосіб життя, — населяють в Ізраїлі піщані і лісові ґрунти Негева і Арави, проникаючи на північ уздовж дюн середземноморського узбережжя Ізраїлю до Рішон-ле-Ціона. Число видів, представлених в Ізраїлі, змінюється в результаті перегляду таксономії роду. Так, аналіз ДНК ящірок, які відносяться до видів Acanthodactylus boskianus (в Ізраїлі поширений підвид Acanthodactylus boskianus ssp. asper) і Acanthodactylus schreiberi (в Ізраїлі трапляється підвид Acanthodactylus schreiberi ssp. syriacus), проведений на підставі припущення, що обидва види є насправді лише підвидами одного з них, дав підтверджуючі результати. Також були отримані дані про генетичну відміну ізраїльської популяції Acanthodactylus boskianus від решти світової популяції. Крім того, в результаті перевірки наукових колекцій було виявлено, що деякі з примірників, раніше віднесених до виду Acanthodactylus boskianus, належали до описаного в 1980 році виду Acanthodactylus opheodurus. Основна частина ареалу цього виду в Ізраїлі знаходиться в пісках Арави. Представники виду заселяють також піски в районі Дімони і кібуцу Ревівім. Судячи з останніх досліджень, ізраїльські ящірки, що раніше відносились до виду Acanthodactylus longipes, відносяться до недавно (2007) виділеного самостійного виду Acanthodactylus aegyptius. Ці невеликі і рухливі ящірки, що населяють піски західного Негева, розділяють їх із зовні схожими представниками виду Acanthodactylus scutellatus (в Ізраїлі представленого номінативним підвидом Acanthodactylus scutellatus ssp. scutellatus).
Три види гребнистих ящірок внесені в Червону книгу Ізраїлю. Стан виду Acanthodactylus aegyptius вважається вразливим. Популяції двох з шести видів роду — трапляється, крім Ізраїлю, лише в Лівані Acanthodactylus schreiberi і ендемічної для Ізраїлю гребнистої ящіки Acanthodactylus beershebensis — знаходяться в критичному стані. Acanthodactylus beershebensis — рептилія, яка була вперше описана як окремий вид в 1999 році за екземпляром з Ваді-Ятир на схід від Беер-Шеви. Цей вид неквапливо пересувається (на відміну від інших представників роду), був раніше одним з найпоширеніших на лісових ґрунтах північного Негева і півдня Юдейської пустелі. З початком інтенсивного освоєння цих районів заселена ними територія зменшилася більш ніж на 90 %. В даний час збереглися лише невеликі розрізнені популяції, загальний ареал яких зараз становить близько 200 км².
У гілках чагарників або на стовбурах дерев, невисоко від землі в денний час можна побачити красиву змієголовку (Ophisops elegans, в Ізраїлі трапляється підвид Ophisops elegans ssp. ehrenbergi), що полює на комах. Це невелика (до 20 см завдовжки) ящірка, що заселяє середземноморське узбережжя Ізраїлю до межі з пустелею. Ізольовані популяції цього виду існують і в центральному Негеві, де вважають за краще селитися в заростях колючого чагарника виду Sarcopoterium spinosum. Це один з небагатьох видів ящірок, які трапляються в населених пунктах.
Раніше вважалося, що рід Phoenicolacerta представлений в Ізраїлі двома підвидами одного виду Phoenicolacerta laevis. Пізніше була популярною точка зору згідно з якою це два різних види — Phoenicolacerta laevis і Phoenicolacerta kulzeri. Підвид Phoenicolacerta kulzeri kulzeri, відомий в Ізраїлі як хермонська ящірка, вкрай рідкісний у цій країні. Він трапляється лише на Хермоне на висотах 1500 метрів над рівнем моря і вище. Вид знаходиться під загрозою зникнення — весь його світовий ареал обмежений 500 км² на території Ізраїлю, Лівану, Сирії та Йорданії. Вид мешкає в горах і його окремі популяції відрізані одна від іншої. Вид занесений до Міжнародної Червоної книги та Червоної книги Ізраїлю. Phoenicolacerta laevis (номінативний підвид Phoenicolacerta laevis laevis), що населяє центральну і північну частини країни, є звичайним але нечисленним видом, що часто трапляється в населених пунктах.
Серед плазунів, що мешкають в Ізраїлі, із сорока одного виду змій — дев'ять з них отруйні. Найпоширенішими видами серед них є палестинська гадюка Вернера (Vipera palaestinae) і ефа (Echis colorata). Інші види гадюк рідше трапляються. На півдні в зв'язку з розширенням сільськогосподарських земель розширюється також ареал чорної кобри (Walterinnesia aegyptia). Ящіркова змія (Malpolon monspessulanus) іноді трапляється і в забудованих районах, проте отрута її для людини безпечна.
Переважно підземний спосіб життя ведуть схожі на великих черв'яків 2 види змій з родини сліпунів — звичайна сліпун (Typhlops vermicularis) і Letheobia simonii. Останній описаний за голотипом з Хайфи та ендемічний для Ізраїлю і Йорданії (а також, ймовірно, для Сирії). Підземний спосіб характерний і для одного виду родини вузькоротих змій — Myriopholis macrorhynchus. Цей вид є найбільшим в родині і досягає 25 см у довжину. Іноді їх можна зустріти в денний час на поверхні землі при полюванні на комах, які є основою їх їжею.
Західний удавчик (Eryx jaculus) є єдиним представником родини удавових змій в Ізраїлі. Ця неотруйна змія з середньою довжиною близько 60 см (максимальна — до 80 см), полює на дрібних птахів, гризунів і плазунів, убиваючи їх характерним для удавів способом (задушенням).
Підродина полозових представлена в Ізраїлі 20-ма широко поширеними видами, більшість з яких часто трапляється у різних насадженнях населених пунктів у пошуках гризунів і птахів. Такою поведінкою характеризується, зокрема, найбільша в Ізраїлі змія — полоз Dolichophis jugularis (в Ізраїлі мешкає підвид D. jugularis ssp. asianus). Ці змії досягають в довжину 2,4 м (за межами Ізраїлю до 3 м) і важать до 2 кг. Знищує гризунів розмірами до щура Dolichophis jugularis, приносячи користь сільському господарству. По Ізраїлю проходить північно-західна межа світового ареалу однією з найкрасивіших змій країни — Platyceps elegantissimus. Ці змії мають контрастне жовто-чорне забарвлення і досягають 60 см в довжину. Змія була вперше виявлена в Араві в 1953 році. Вид внесено до Червоної книги Ізраїлю: точна чисельність популяції невідома, але обмеженість ізраїльського ареалу лише південною частиною Арави, посилена розробка під сільське господарство, може призвести до зникнення виду з фауни Ізраїлю. Для двох інших видів полозів, внесених в Червону книгу Ізраїлю, регіон Ейлата і південної Арави є північною межею ареалу. Це Psammophis aegyptius, існуванню якого в Ізраїлі загрожує подальше забруднення пересохлих русел річок — його звичайного середовища проживання; і Platyceps sinai (раніше як Coluber sinai), до 90-х років вважався ендеміком Синайського півострова. Екземпляри Platyceps sinai, що трапляюлися в Ізраїлі, помилково класифікувалися як особини Platyceps elegantissimus.
Якщо попередні два види трапляються в південних районах країни, то Eirenis levantinus і різнобарвний полоз (Hemorrhois ravergieri) є мешканцями півночі. Останній в Ізраїлі взагалі спостерігався лише двічі, і обидва рази на горі Хермон. Ізраїль, мабуть, є найпівденнішою з країн розповсюдження цих видів. В Червону книгу Ізраїлю внесені і два види полоз-елафів — чотирилінійний Elaphe quatuorlineata (в Ізраїлі трапляється підвид E. quatuorlineata sauromates) і закавказький Zamenis hohenackeri (представлений підвидом Z. hohenackeri taurica). Для обох видів Ізраїль (Хермон і Голанські висоти) являє південну межу ареалу.
Ближче до узбережжя Середземного моря трапляються черепахи: середземноморська (Testudo graeca, в тому числі ендемічний для Близького Сходу підвид Testudo graeca floweri), каспійська черепаха (Mauremys caspica), африканський тріонікс (Trionyx triunguis) і зелена (Chelonia mydas). В Негеві трапляється різновид єгипетської черепахи Testudo werneri, що в Ізраїлі вкрай нечисленний (за оцінками 80-х років, 4-5 осіб на км²) і перебуває під загрозою зникнення. Швидко поширюється завезена з Америки червоновуха черепаха (Trachemys scripta). На берегах Ейлату виводять дитинчат черепахи-бісси (Eretmochelys imbricata). На спеціальних фермах в комерційних цілях також розводяться алігатори та інші види крокодилів (нільські, каймани, гавіали).
Дослідники Товариства охорони природи Ізраїлю вказують, що три види плазунів є знищеними на території Ізраїлю: нільський крокодил, гюрза (Macrovipera lebetina) і європейська болотна черепаха (Emys orbicularis).
Земноводні
За останнє століття сильно постраждали чисельність і ареали земноводних Ізраїлю. Серед основних причин цього процесу — меліорація заболочених земель, зміни гідрологічного режиму водних джерел і забруднення біотопів. В результаті господарської діяльності людини сформувалися ізольовані один від одного ареали, які перешкоджають нормальному генетичному обміну в популяції. Іншими можливими загрозами для аборигенних видів є колекціонування тараріумістами і незаконна торгівля рідкісними видами. В останні роки з'явилася небезпека впливу на місцеву популяцію земноводних інтродукованих видів, здатних як створити конкуренцію в процесі добування їжі і розмноження, так і внести невідомі для них захворювання. На даний момент відомо про успішну інтродукцію в Ізраїлі гладенької шпоркової жаби (Xenopus laevis) — африканського виду, завезеного в Ізраїль для лабораторних цілей, що потрапив у водойми півночі країни.
У найповнішому списку видів земноводних Ізраїлю на початок XXI століття значилося шість видів (для чотирьох з яких по цій країні проходила південна межа їх світового ареалу) і один вимерлий — Latonia nigriventer. З моменту публікації були зроблені знахідки та розширили список живих ізраїльських видів до восьми. У 2013 році база даних AmphibiaWeb генерує для Ізраїлю список з 11 видів, три з яких, можливо, є синонімічними для інших (Hyla felixarabica і Hyla arborea для H. savignyi, а Pelophylax ridibundus для P. bedriagae).
Latonia nigriventer є ендеміком Ізраїлю, що належить до родини повитухових ряду безхвостих земноводних. Вперше була виявлена на східному узбережжі озера Хула в 1940 році. З 1996 року офіційно вважалася вимерлою, бо повідомлення про натрапляння на неї не надходили з 1955 року. Однак, у листопаді 2011 року кілька особин цього виду були відловлені в заповіднику Хула. Після вивчення жаби були повернуті в рідне середовище. За оцінками фахівців чисельність популяції оцінюється в 100—200 особин. Спочатку вид був віднесений до роду Discoglossus але після додаткових досліджень було встановлено, що він належить до роду Latonia, що розділився з родом Discoglossus близько 32 мільйонів років тому. Інші представники роду відомі тільки за скам'янілостями з Європи 15-тисячолітньої давності, що робить Latonia nigriventer живою копалиною.
- Latonia nigriventer
- Hyla savignyi
- Salamandra infraimmaculata
Крім Latonia nigriventer ряд безхвостих земноводних в Ізраїлі представлений ще кількома родинами. Родина часничниці представлена одним видом — сирійською часничницею (Pelobates syriacus, в Ізраїлі мешкає номінативний підвид Pelobates s. ssp syriacus), ареал якої за останні десятиліття відсунувся на північ від Гази до району міста Холон. Відповідно на північ відсунулася і південна межа світового ареалу цього виду, що проходить по Ізраїлю. Єдиним видом родини жаб'ячих в Ізраїлі є найчисельніший вид земноводних цієї країни — левантійська жаба (Rana (Pelophylax) levantina). В минулому цей вид розглядався як різновид озерної жаби. Також одним видом — зеленою ропухою (Pseudepidalea viridis) представлена родина ропух. Деякі дослідники відносять ізраїльську популяцію до інших видів — Pseudepidalea variabilis або Pseudepidalea boulengeri.
Два види належать до родини райкових — Hyla savignyi (раніше розглядався як підвид звичайної райки Hyla arborea) і деревна жаба Стейніца (Hyla heinzsteinitzi), яка була описана як новий вид в 2007 році після публікації списку Товариства охорони природи. Цей новий вид названий на честь найстаршого ізраїльського морського біолога і герпетолога, керівника кафедри зоології Єврейського університету професора Хайнца Штайніца. Будучи ендеміком Ізраїлю, цей вид відомий лише з трьох водних джерел в Юдейських горах — Ейн-Фара, Ваді-Моца і резервуара Маміла в Єрусалимі.
Родина саламандрових ряду хвостатих земноводних представлена в Ізраїлі двома видами. Перший з них — Salamandra infraimmaculata (за іншою класифікацією, якої дотримується, зокрема, ізраїльський фахівець з земноводних Сариг Гафні, цей вид є підвидом вогняної саламандри Salamandra salamandra infraimmaculata). Другий вид ізраїльських хвостатих земноводних — тритон малоазійський (Ommatotriton vittatus; в Ізраїлі мешкає підвид Ommatotriton v. vittatus, загроза популяції якого різко зросла в останні роки у зв'язку зі скороченням ареалу на 70 %).
Одним із зобов'язань Ізраїлю, взятих на себе в рамках ратифікованою урядом у 1995 році міжнародної Конвенції про біологічне різноманіття, є збереження місцезростань видів. Для земноводних Ізраїлю це особливо актуально щодо дощових водойм — особливого екологічного середовища, що утворюється в заглибинах ґрунту природного або штучного походження, що наповнюються водою під час дощів. Пересихаючі дощові водойми з настанням посушливого періоду стають середовищем для розмноження багатьох видів земноводних Ізраїлю. В останні десятиліття кількість дощових водойм різко скоротилося в основному в результаті господарської діяльності людини. Це призвело до зменшення чисельності земноводних. В результаті для шести видів земноводних Ізраїлю виникла загроза зникнення. Це змусило уряд вжити термінових заходів щодо їх збереження. У 1994 році був розроблений п'ятирічний план, в рамках якого повинні були бути створено 60 нових дощових водойм в заповідниках на додаток до взятих під охорону найбільших і найважливіших для розмноження земноводних дощових водойм країни.
Риби
Коралові рифи Червоного моря біля берегів Ейлата дають притулок численним видам риб. За оцінкою Міністерства закордонних справ Ізраїлю, екосистема Ейлатського рифу налічує 1270 видів риб, що належать до 157 родин (з цього числа 190 видів ендемічні для Ізраїлю і його найближчих околиць), сотні видів коралів і 1120 видів молюсків. Іхтіофауна Червоного моря часто трапляється у середземноморського узбережжя Ізраїлю, іноді складаючи, за оцінками 1980-х років, більше сорока відсотків улову. Серед червономорських видів, представлених сьогодні в Середземному морі, близько 50 видів риб (а також 90 видів молюсків і 40 видів ракоподібних). Ряд видів риб в середземноморських водах представляють інтерес для промислового рибальства. Так, у 2005 році ізраїльськими рибалками в Середземному морі було виловлено більше 270 тонн китайської лакедри (Seriola dumerili), близько 260 тонн барабулі і близько 170 тонн круглої сардинки (Sardinella aurita), яка також є основною промисловою рибою в секторі Газа. На фермах, що спеціалізуються на вирощуванні морських риб, за той же рік було вирощено більше трьох тисяч тонн дорад.
За даними професора Менахема Горена (Тель-Авівський університет), іхтіофауна внутрішніх вод Ізраїлю представлена тридцятьма двома аборигенними видами риб восьми родин і 14-16 інтродукованими. Географічне розташування країни на стику континентів сприяло проникненню сюди як видів властивих Африканському континенту, Середземноморському басейну і басейну Червоного моря, так і Леванту і Центральної Азії, що заселили три різних водних басейни дванадцятьма відмінними одну від одної екосистемами (крім трьох геологічно обумовлених басейнів, ще один — басейн річки Яркон — може бути виділений на основі аналізу водної фауни). 12 видів риб ендемічні для цих басейнів, три з них вимерли з середини минулого століття. Найбагатша видами іхтіофауна долини річки Йордан — 26 видів — і озера Кінерет з 19 видами. На основі інформації, що надається базою даних FishBase, генерується список з 66 видів прісноводних риб, що трапляються в Ізраїлі, з яких 36 аборигенних.
З 13 видів африканських цихлід роду Sarotherodon лише один номінативний підвид Sarotherodon galilaeus. Sarotherodon galilaeus ssp. galilaeus (неофіційна назва якої «риба Святого Петра» пов'язує її із сюжетом Євангелія) — властива Леванту і заселяє басейн річки Йордан, річок середземноморського басейну Ізраїлю і озеро Кінерет. Ця риба залишається однією з головних промислових риб Ізраїлю, незважаючи на падіння річного улову з більш ніж 300 тонн у 2005 році до 40 тонн за даними 2007 року. В останні роки державою вживаються заходи по відновленню цієї риби та інших видів промислових риб Кінерета (повна заборона комерційного рибальства в 2010-12 роках і на 60 днів у 2013 році в період нересту в північній частині озера). Мільйони малюків цього виду щорічно запускаються в озеро з риборозплідників кібуцу Гіносар, причому виключно з ікри риб місцевої кінеретської популяції. Специфічний для Леванту рід цихлових Tristramella включає в себе ендемічний для Ізраїлю вид Tristramella sacra, що мешкає в озері Кінерет (джерела розходяться в оцінці статусу виду — база даних FishBase визначає його як такий що знаходиться на межі зникнення, а в Червоній книзі висловлюється припущення про його повне зникнення), а також особливий підвид виду Tristramella simonis — T. s. intermedia, один з ендеміків озера Хула, зниклих в результаті його осушення. Інший підвид Tristramella simonis — T. s. simonis — є звичайною для Кінерета рибою. Єдиним з восьми видів ще одного властивого Африці роду цихлід Astatotilapia, що проник на Євразійський континент, є Astatotilapia flaviijosephi. В Ізраїлі населяє кам'янисті мілководдя річки Йордан, джерела в долині Бейт-Шеана і озера Кінерет. Існує небезпека його вимирання, зважаючи на невелику чисельності виду, роздробленість його ареалу, забруднення довкілля та вплив на популяцію змін в гідрологічному режимі. Широко поширений в Африці рід тіляпій, що представлений єдиним видом — Tilapia zillii. Він населяє в Ізраїлі не тільки прісні води (типовий для виду біотоп), але і малосолоні гирла річок у місцях впадання їх у Середземне море і навіть солону морську воду, створивши невеликі, але стійкі популяції.
-
- Риба-янгол імператорська (Pomacanthus imperator)
-
- Крилатка смугаста (Pterois volitans)
- Кабуба білопера (Heniochus acuminatus)
-
-
Для іхтіофауни Ізраїлю були ендемічні, на додаток до вже перерахованих, ще кілька видів та підвидів прісноводних риб, що зникли в результаті меліорації. Прикладами таких видів можуть бути Oxynoemacheilus galilaeus і Mirogrex hulensis, колишні ендеміки озера Хула. Mirogrex hulensis, що належав до родини коропових, був описаний як окремий вид в 1973 році, а остання зустріч з ним у природі датується 1975 роком, на підставі чого вид вважається вимерлим. Зниклий вид в Ізраїлі Oxynoemacheilus galilaeus з родини баліторових після осушення озера Хула зберігається в єдиному місці поза Ізраїлю — в озері Музайріб в Сирії, де його популяція знаходиться в критичному стані через відводи води. Іншим вимираючим ендеміком Ізраїлю є Acanthobrama telavivensis, чиє існування поставлено під загрозу пересиханням прибережних ізраїльських річок. Зараз ведуться роботи з порятунку виду і повернення його в природне середовище. Ендемічна для Ізраїлю невелика, завдовжки кілька сантиметрів, рибка з родини баліторових Nemacheilus dori, була вперше описана в 1982 році. Весь світовий ареал цього виду спочатку був зосереджений на площі менше 100 м² в долині Бейт-Шеана, в джерелі Ейн-Малкоах, територія якого було оголошено в 1990 році особливо охоронюваним заповідником. В цілях збереження цього виду частина особин була переселена в джерело на територію заповідника Тель-Саарон. Загальна чисельність даного виду, що перебуває під загрозою зникнення, становить близько 250 дорослих особин. Ендемічна для Кінерету також Acanthobrama terraesanctae (кінеретська сардинка, стара назва Mirogrex terraesanctae) — популярна промислова риба; у 2005 році в озері Кінерет було виловлено близько 560 тонн риби цього виду.
В Ізраїлі робляться зусилля по збереженню прісноводної іхтіофауни. 120 заповідників і національних парків загальною площею 2000 квадратних кілометрів включають в себе болота і приморські райони. Умови існування рідкісних і малочисельних видів взяті під контроль і збереження. Серед видів, середовище проживання яких знаходиться під охороною, — Nemachelius dori (долина Бейт-Шеана), Nemacheilus panthera (Голанські висоти) і Garra ghorensis (прісноводні джерела в південній частині Мертвого моря, заповідник Неот Ха-Кікар).
Членистоногі
В Ізраїлі налічується більше 20 тисяч видів комах. Особливо численні акридоідеї (Acridoidea), які іноді завдають серйозної шкоди сільському господарству. Широко представлена надродина цвіркунів (Grylloidea) і клопів (Heteroptera).В Ізраїлі водяться три види тарганів (Blattoidea) і більше десяти видів богомолів (Mantodea). Ізраїльський сухий і жаркий клімат забезпечує різноманітність видів твердокрилих (жуків). Багато видів твердокрилих Ізраїлю є шкідниками сільського господарства. До їх числа належать златки, що завдають шкоди плодовим деревам; шкідники деревини (у тому числі меблі) —точильники; шкідники продуктових запасів — чорнотілки і шкіроїди; шкідники різних галузей землеробства і садівництва — вусачі та довгоносики. Широко представлені жужелиці (Carabidae), карапузики (Histeridae) і пластинчастовусі (Scarabaedia), зокрема, хрущі (Melolonthinae).
В Ізраїлі можна натрапити на співочих цикад (Cicadidae) і представників інших родин підряду Auchenorrhyncha, в тому числі різноманітних попелиць (Aphidoidea).
В Ізраїлі зареєстровано близько 140 денних видів лускокрилих, які є представниками 5 родин, близько 25 тропічних видів та 15 пустельних. Більша частина лускокрилих (близько 100 видів) властива для палеарктичного регіону. Найбагатшим на види метеликів є район, що прилягає до гори Хермон (близько 100 видів). Чим південніша і нижча територія — тим менша на ній різноманітність видів. Так, у Верхній Галілеї їх вже 75, в Юдейських горах — 65, в районі гори Кармель — 55, в прибережних долинах Шарон і Шфела близько 40, приблизно 30 видів в районі Беер-Шеви. Мала кількість видів (лише 25) в Араві і Ейлаті, ймовірно, зумовлена великою різноманітністю видів рослин і тривалістю їх вегетативного періоду у більш прохолодних районах країни. З 2009 року 14 видів денних метеликів охороняються законом. Найбільшими денними метеликами в Ізраїлі є 8 видів косатцевих, серед яких 3 види косатцюваті, 2 види роду Allancastria, подалірій (Iphiclides podalirius), мнемозина (Parnassius mnemosynne), а також один вид роду Archon. Найбільшою кількістю видів представлені синявцеві і німфаліди (47 і 37 видів відповідно). Вельми численні біланові (представлені 26-ма видами) і толстоголовки (23 види). Двом видам німфалід Ізраїлю властиві сезонні міграції. Наймасовішою є весняна міграція метелика Danaus хрісіпп з півдня на північ, що в окремі роки досягає мільйонів особин. Візуально менш виражений проліт будякового сонцевика (Vanessa cardui). Один з маршрутів весняної міграції з Африки в Європу для Vanessa cardui проходить через Ізраїль.
Нічні метелики Ізраїлю численні і різноманітні, серед них павиноочки (найбільший метелик Ізраїлю і Європи — павиноочка грушева (Saturnia pyri) — трапляється в Галілеї Perisomena caecigena), бражникові (Sphingidae), в тому числі і мертва голова (Acherontia atropos), совки (Noctuidae), хвилівки (Lymantriidae), похідні шовкопряди (Thaumetopea). В Израиле можно встретить редкие ближневосточные виды бабочек: Melitaea arduinna, . В Ізраїлі можна натрапити на рідкісні близькосхідні види метеликів: Melitaea arduinna, Tomares nesimachus, Apharitis cilissa (вважався зниклим в Ізраїлі та виявлений знову на початку 1990-х років), Olepa schleini (ендемік прибережних районів Ізраїлю). У загальній складності в Ізраїлі захищені законом близько 10 % зареєстрованих тут видів метеликів.
Перетинчастокрилі в Ізраїлі представлені осами, як поодинокими (Eumenidae), так і паперовими. Серед паперових є і шершні (Vespa), укус якого може бути небезпечний і для людини. Медоносні бджоли Ізраїлю, що належать до породи, завезеної з Італії, відрізняються від місцевого сирійського різновиду більш високою продуктивністю. Для бджіл зроблений виняток у правилах кашрута: зазвичай, якщо тварина некошерна, то і все нею вироблене забороняється вживати в їжу. Але продукти діяльності бджіл (які самі по собі некошерні), насамперед мед, дозволені до використання.
Згідно опублікованого в 2009 році переліку видів родини мурах Ізраїлю, в країні було зареєстровано 241 вид і підвид цих комах у 46 родах і 11 підродинах. 25 таксонів є ендеміками Ізраїлю, а ще 24 види і підвиди трапляються лише в Ізраїлі та сусідніх країнах (Лівані, Сирії, Йорданії або Єгипті). Ступінь ендемізму становить близько 20 %, тобто рівень більш високий, ніж у інших груп хребетних або у твердокрилих.
Досить добре вивчена в Ізраїлі фауна червців із ряду клопів. Фауна представлена 166 видами з 13 родин, з яких 24 види (у тому числі всі сім видів роду Kermes) є ендеміками. Всі види червців живляться соком рослин, деякі з ізраїльських видів є шкідниками сільського і лісового господарства в національному масштабі. Іншою широко представленою в Ізраїлі надродиною клопів є попелиці — 194 види в 2 родинах: філлоксери (5 видів) і справжні попелиці (189 видів).
Довговусі двокрилі представлені різними видами москітів (Phlebotominae) і комарів (Culicidae). Перші є рознощиками лихоманки паппатачі і лейшманіозу. Комарі переносять західно-нільську лихоманку, а до робіт по осушенню боліт були також рознощиками малярії, яка на сьогоднішній день в Ізраїлі повністю ліквідована. З коротковусих двокрилих поширені ґедзі (Tabanidae), оводи (Gasterophilidae) і численні види справжніх мух (Muscidae). Деякі види дзюрчалок (Syrphidae) приносять користь сільському господарству, так як їх личинки поїдають тлю.
В опублікованому в 2013 році каталозі павуків Ізраїлю перераховані 631 вид і підвид з 49 родин. Для 280 видів Ізраїль є типовою місцевістю (тобто їх типові екземпляри виявлені на його території). Рівень регіонального ендемізму становить 37 %. Найбільшою кількістю видів представлені родини павуків-гнафозидів (126) і павуків-скакунів (108). На думку авторів каталогу Сергія Зонштейна і Юрія Марусика, в цій країні можуть бути виявлені ще близько 300—400 видів павуків, невідомих науці або таких, що трапляються в суміжних країнах. Прикладом нещодавно відкритого виду може бути виявлений в піщаних дюнах Смадар на кордоні між Ізраїлем і Йорданією в Араві вид Cerbalus aravaensis, що веде нічний спосіб життя і був невідомий раніше науці. З розмахом ніг у 14 см цей вид є найбільшим павуком з відомих на Близькому Сході. Небезпеку для людини представляють укуси лише двох видів ізраїльських павуків — каракурти і Loxosceles rufescens.
Недостатньо добре вивчені косарики Ізраїлю — підклас класу павукоподібних. За останніми даними, в Ізраїлі відомі 15 видів цих членистоногих, причому два з них відкриті останнім часом.
З павукоподібних також слід виділити скорпіонів, яких в Ізраїлі 17 видів і підвидів. Найнебезпечнішим з яких є жовтий скорпіон (Leiurus quinquestriatus), також відомий як ізраїльський пустельний скорпіон. Всього 5 видів дуже небезпечні та отруйні.
З дев'яти ендемічних для Ізраїлю видів ряду псевдоскорпіонів (представлених 11 родинами з 25 родами і 41 видом) найбільший інтерес представляє Ayyalonia dimentmani. Цей псевдоскорпіон, виявлений вперше в карстовій печері Аялон (поблизу міста Рамла). Він проіснував до виявлення мільйони років у відокремленій печерній екосистемі в умовах повної темряви, втрати пігментації і здатності бачити. Через таке існування він перейшов до харчування бактеріями. У 2006 році виділений в окремий монотипний рід Ayyalonia у відокремленій трибі Ayyaloniini. Ayyalonia dimentmani входить в число восьми реліктових видів членистоногих, відкритих в печері Аялон в 2006 році. На думку дослідників, всі ці види розвивалися ізольовано протягом мільйонів років. Через такий розвиток у всіх восьми відсутні очі.
З ракоподібних Ізраїлю особливої уваги заслуговують два ендемічних реліктових види прісноводних креветок роду Tiphlocaris. Tiphlocaris galilea (відома в Ізраїлі як суміт га-Галіль — галілейська креветка) мешкає в джерелі Ейн-Нур на території монастиря в Табхі на півночі Ізраїлю. Креветка перебуває на межі повного вимирання внаслідок відводу вод струмка для потреб монастиря, що впливає на унікальний хімічний склад води і її температуру. З метою збереження цього унікального виду в 2013 році в Біблійний зоопарк в Єрусалимі були доставлені 20 дорослих особин галілейської креветки з метою розмноження у неволі та наступного повернення в природу. Другий вид — Tiphlocaris ayyaloni — був одним з реліктових видів членистоногих, відкритих в 2006 році в печері Аялон. Обидва види мають напівпрозоре тіло і не мають очей.
Також ендеміками Ізраїлю три види бокоплавів — Bogidiella copia, Habraeobogidiela bromleyana і Metacrangonyx ortali, що мешкають у прісноводних струмках в районі Мертвого моря.
Молюски
З майже двох тисяч видів молюсків, що мешкають у морях, що омивають Ізраїль, слід виділити Murex trunculus. Цей вид використовувався у давнину на Землі Ізраїльській для добування природного барвника насиченого синього кольору (тхелет, івр. תְּכֵלֶת). Тхелет використовувався для фарбування святкових одягів і єврейських молитовних покривал (талітів). Довгий час секрет виготовлення тхелету вважався загубленим, і різні джерела висували свої версії про те, з яких молюсків він виготовлявся; зрештою взяла гору точка зору, обґрунтована в середині XIX століття Анрі Лаказом-Дютьє, підтверджена рабином Айзиком Герцогом. Технологія виробництва знову була розроблена в 1980-х роках ізраїльськими хіміками Егудом Спаніером і Отто Ельснером. В останні десятиліття цей барвник знову видобувається в обмежених кількостях . .
Вплив людини і зусилля по збереженню тваринного світу Ізраїлю
У міру розселення людини на території сучасного Ізраїлю відбувався усе більший вплив на дику природу країни, який спричиняв винищенню крупни1х видів тварин і шкідників сільського господарства. В країну ввозилися також нові види тварин, як для потреб сільського господарства, так і в якості декоративних тварин. Деякі з цих видів згодом утворили на території країни самодостатні популяції. В даний час дослідниками Тель-Авівського університету в межах країни налічується 22 інтродуковані види наземних хребетних; у цей список входить два види ссавців (індійська пальмова білка Funambulus pennantii і нутрія), два види рептилій (вже згадувана червоновуха черепаха, а також єгипетський гололапий гекон, Cyrtopodion scaber) і 18 видів птахів, серед яких, окрім вищезгаданих папуг-ченців, папуг Крамера і майн, такі великі види, як білощокий шилохвіст (Anas bahamensis), нільський гусак (Alopochen aegyptiacus) і блискучий крук (Corvus splendens). Широко поширена завезена турками в XIX столітті мала горлиця (Spilopelia senegalensis, в країні проживає кілька сотень тисяч особин) і малабарська амадина (Lonchura malabarica), що потрапила в Ізраїль у 1980-ті роки. 12 інтродукованих видів птахів належать до шкідників сільського господарства, чотири з них (зокрема, блискучий крук і майна) погрожують місцевим видам; шкідником також є нутрія, а червоновуха черепаха, можливо, складає конкуренцію місцевим видам. У водоймах Ізраїлю налічується 29 інтродукованих видів риб, у тому числі завезена для боротьби з комарами західна гамбузія (Gambusia affinis). Із земноводних в Ізраїлі успішно інтродуковані гладенька шпоркова жаба (Xenopus laevis). Також зареєстровано 52 види інтродукованих наземних і прісноводних гастроподів, з яких 9 видів з плином часу вимерли. 34 з успішно інтродукованих видів трапляються тільки в середовищі людської життєдіяльності — у парках, садах, теплицях, на полях. Ареали деяких з них в Ізраїлі вкрай обмежені. Так, наприклад, невелика, але стабільна колонія равликів Rumina decollata існує лише в саду одного з монастирів Єрусалиму. Дев'яти видам (сім з яких — прісноводні молюски) вдалося створити стійкі природні популяції. Одному з цих видів — Physella acuta — навіть вдалося стати найпоширенішим прісноводним равликом Ізраїлю. Десять інтродукованих видів є сільськогосподарськими шкідниками.
У той же час низка видів, що мешкаюли на території країни з давніх часів, знаходяться під загрозою зникнення. У 2002 році в Ізраїлі був складений список видів хребетних під загрозою вимирання. До нього увійшли на той момент 12 видів ссавців, 13 видів рептилій, два види земноводних, 6 видів прісноводних риб і 15 видів птахів, що гніздяться, загроза існуванню яких була визнана найбільшою; ще 23 види були визнані вимерлими повністю або на території Ізраїлю. На основі списку була випущена книга Аміта Долева і Аві Перевелоцького «Червона книга загрозливих видів Ізраїлю — хребетні», опублікована Управлінням дикої природи і парків спільно з Товариством охорони природи. Книга містить інформацію про поширення видів, зміни їх чисельності, середовища існування та основні небезпеки, що загрожують їм, на глобальному та регіональному рівні. Згідно книзі, в світлі активної людської діяльності, що змінює вигляд країни з початку XX століття, 35 відсотків хребетних Ізраїлю знаходяться під загрозою зникнення (цей відсоток варіюється від 20 % птахів до п'яти з шести решти видів земноводних)Zafrir Rinat. (14 жовтня 2012). Pulling together to save Israel's butterflies (англ.). Ha'Aretz. Процитовано 16 жовтня 2013.. У загальній складності у список в 2002 році були включені 38 видів птахів пролітних та таких, що гніздуються. В оновлений список, складений до 2016 року, увійшли вже 65 видів. Три види — кобилочка солов'їна, шилодзьобка і двопятнистий жайворонок — перестали з 2002 року гніздитися в Ізраїлі; однак в той же час для чотирьох інших видів, які вважалися зниклими в регіоні (в тому числі рідкісна по всьому світу савка), статус був змінений на «знаходяться на межі зникнення» (всього видів з таким статусом перераховано 21). В результаті забруднення річок Сорек і Олександр загинули всі риби, які жили в них; інші прибережні річки Ізраїлю пересихають, в результаті чого зникла з Ізраїлю нільська тиляпія (Oreochromis niloticus), що мешкала тільки в річці Яркон. Осушення долини Хули призвело до зникнення цілого ряду видів риб, з них три ендемічних для Ізраїлю. В результаті господарської діяльності людини в Ізраїлі зникли понад 90 % природних водно-болотних угідь, які займали на початку XX століття близько 25 000 га. В даний час цей біотоп займає лише близько 800 га колишньої площі на території заповідників і приблизно 10 000 га на території штучних водойм — рибоводних ставків, відкритих водних резервуарів та ставів для очищення води.
Частка зниклих і зникаючих видів серед хребетних Ізраїлю |
---|
Дані наводяться за звітом Міністерства з охорони навколишнього середовища Ізраїлю, представленому в ООН у 2009 році |
Зареєстровані види | Вимерлі види | Види під загрозою вимирання | |
---|---|---|---|
Ссавці | 104 | 9 | 57 |
Гніздяться птахи | 207 | 15 | 50 |
Плазуни | 103 | 3 | 35 |
Земноводні | 7 | 1 | 5 |
Річкові та озерні риби | 32 | 6 | 6 |
Загроза існуванню численних видів тварин на території Ізраїлю та сусідніх країн була вперше визнана в 1924 році, коли влада підмандатної Палестини випустила «Закон про збереження дичини», який, однак, дотримувався погано. Після проголошення Держави Ізраїль на території було заборонено полювання терміном на один рік, а в 1954 році прийнятий Закон про збереження диких тварин.
Всього до травня 2007 року в Ізраїлі налічувалося 190 заповідників і 66 національних парків, що займають в загальній складності 20 відсотків території країни і знаходяться у віданні Управління дикої природи і парків Ізраїлю; ще понад 200 об'єктів було запропоновано перетворити в заповідники і національні парки, і ці пропозиції перебували на різних стадіях розгляду. Одним з перших був узятий під захист кораловий риф Ейлата, а з 11 кілометрів ейлатського узбережжя 1,2 кілометра було оголошено заповідною зоною. У 1997 році Ізраїль приєднався до міжнародної Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя, в рамках якої особливий охоронний статус отримали два заповідника країни — Хула і .
Підтримана державою ініціатива громадської організації «Хай-Бар» щодо повернення в природу Ізраїлю зниклих видів ссавців і птахів привела до створення двох розплідників-заповідників. Першим є Хай-Бар Кармель на півночі Ізраїлю, що спеціалізується на розведенні та реінтродукції іранської лані, європе́йської козулі, муфлона, критського гірського козла і білоголового сипа. Другий розплідник-заповідник Хай-Бар Йотвата, на півдні країни в Араві, що працює над реінтродукцією аравійського орикса, кулана, страуса та інших видів, властивих пустельним і напівпустельним районам. Обидва заповідника відкриті для відвідувачів і при них діють інформаційно-освітні центри.
З 1990 року на горі Кармель за сприяння зоологічного центру Тель-Авівського університету і ряду природоохоронних організацій здійснюється спільний проект з відновлення популяції середземноморського сокола (Falco biarmicus). За наступне десятиліття в гірських районах півночі Ізраїлю — на Кармелі й у Галілеї — випущено в природу більше 40 особин цього виду. Незважаючи на постійну присутність середземноморського сокола в даних районах, інформацієї про його гніздування не надходило. Біблійним зоопарком Єрусалиму ведеться робота з повернення у природне середовище проживання видів тварин, зниклих в Ізраїлі, таких, як месопотамська (іранська) лань, єгипетська черепаха, барханний кіт орлан-білохвіст і африканський вухатий гриф. У загальній складності в Ізраїлі до 2009 року велися роботи по реінтродукції семи видів хребетних і були розроблені плани реінтродукції ще семи видів.
У 1994 році в мошаві Міхморет, що розташований на березі Середземного моря, була створена громадська природоохоронна організація , що діє спільно з Інститутом морських досліджень ім. Леона Реканаті Хайфського університету. Центр займається вивченням і порятунком морських тварин, головним чином дельфінів, пов'язаними з ними освітніми проектами, наглядом і законотворчою ініціативою щодо їх охорони. Є єдиною організацією подібного роду діяльності в Середземноморському регіоні.
Найбільшою та найстарішою незалежною громадською організацією в області охорони природи Ізраїлю є створене в 1953 році на хвилі протестів проти осушення озера Хула Ізраїльське товариство охорони природи. Товариство здійснює природозахисне лобіювання в органах влади (зокрема товариство було одним з ініціаторів написання Закону про захист диких тварин 1954 року і створення десятьма роками пізніше Національного управління заповідників). Також організація проводить масштабні кампанії, спрямовані на пропаганду дбайливого ставлення до довкілля серед населення. У XXI столітті Товариство спільно з Єврейським національним фондом реалізує проект Агурим ба-емек Га-Хула («Сірі журавлі в долині Хула»), що дозволяє досягти консенсусу між місцевими власниками сільськогосподарських угідь і природоохоронними організаціями з метою зменення шкоди, що наноситься посівам і врожаям десятками тисяч пролітних і зимуючих сірих журавлів. Реалізація проекту дозволила організувати освітній туристичний атракціон, який збирає в сезон прольоту десятки тисяч відвідувачів. Іншим проектом, здійснюваним Ізраїльським товариством охорони природи спільно з Національним управлінням заповідників при активній участі власників полів в долині Хула є робота по збереженню та відновленню гніздувальною популяції лучного дерихвоста. В рамках проекту проводиться контроль за участю волонтерів над польовими роботами в період гніздування. Також люди, залучені в проект, шукають місця гніздування пар на не використовуваних в сільському господарстві територіях шляхом установки на них макетів лучного дерихвоста і голосових приманок. У 1980-х роках в ізраїльській пресі були опубліковані матеріали з ендемічної біології для равлика Helix texta, ядро ареалу якого знаходиться в заповіднику Баніяс на півночі країни. Цей вид, називається в Ізраїлі хермонським равликом, є найбільшим представником гастроподів в країні. Публікація викликала інтерес у колекціонерів і торговців тваринами, які в короткий термін різко зменшили природну популяцію виду. Для збереження виду Національним управлінням заповідників в 1997 році були створені дві ділянки, які постійно охороняються. На створені ділянки були переселені близько п'ятдесяти особин равликів. Подальші спостереження показали, що проект по збереженню виду успішно був здійснений і стан виду став стабільним
В Ізраїлі регулярно проводиться ряд великих заходів екологічного характеру для залучення якомога більшої кількості учасників, приурочених, як правило, до щорічних єврейських свят. Серед них Йом Га-Нешер (День білоголового сіпа), що вже став традиційним і проводився в п'ятий раз (2013). Свято проходить в дні свята Рош Гашана в заповіднику Гамла.
Ізраїль бере участь і в міжнародних природоохоронних освітніх заходах — наприклад, таких, як Міжнародна ніч кажанів (в 2013 році проводилася в Ізраїлі третій рік поспіль). Міграційний потік птахів, що проходить через Ізраїль двічі в рік, привертає до себе увагу великої кількості професійних орнітологів, орнітологів-аматорів і просто любителів природи. В сезон максимального прольоту птахів проводяться різні пов'язані з міграцією заходи, які привертають велику кількість учасників як з Ізраїлю, так і з інших країн. Одним з них є Міжнародний орнітологічний фестиваль в Галілеї, що проходить у заповіднику Ейн-Афек (в 2013 році пройшов вже в четвертий раз).
Ізраїльські організації, пов'язані з організацією туризму, в останні роки надають підтримку ініціативам екотуризму. У програму екотурів входять відвідування заповідників та національних парків (Гамла, долина Хули, Ейн-Геді, парк Тімна та інші), ботанічних садів, коралового рифу в Ейлаті, об'єктів світової культурної спадщини, а також сільськогосподарських і промислових підприємств, що використовують екологічні методи виробництва.
Примітки
- 4th report to the UN Convention on Biological Diversity, 2009, с. 7.
- 4th report to the UN Convention on Biological Diversity, 2009, с. 9.
- Qumsiyeh, 1996, с. 24.
- Красная книга позвоночных Израиля, 2002, с. 252.
- Qumsiyeh, 1996, с. 314—315.
- Cox, Neil, Chanson, Janice and Stuart, Simon. The Status and Distribution of Reptiles and Amphibians of the Mediterranean Basin. — IUCN, 2006. — 42 с. — .
- Amos Bouskila. Reptiles in Israel. Society for the Protection of Nature in Israel. Процитовано 9 жовтня 2013.
- Асаф Мируз. (8 мая 2009). Тот ещё страшила. Га-Арец (івр.). Процитовано 11 жовтня 2013.
- Ornate Mastigure. Society for the Protection of Nature in Israel. Процитовано 11 жовтня 2013.
- Амитай и Бускила, 2006, с. 130.
- Амитай и Бускила, 2001, с. 122.
- Амитай и Бускила, 2006, с. 102—105.
- Амитай и Бускила, 2001, с. 110—112.
- Амитай и Бускила, 2006.
- Красная книга позвоночных Израиля, 2002.
- Lev Fishelson. Marine animal assemblages along the littoral of the Israeli Mediterranean seashore: The Red-Mediterranean Seas communities of species : ( )[англ.] // Italian Journal of Zoology. — 2000. — Vol. 67, № 4. — С. 393—415.[недоступне посилання з липня 2019]
- Fishery country Profile: The State of Israel (PDF) (англ.). Food and Agriculture Organization of the United Nations. October 2007. Процитовано 9 жовтня 2013.[недоступне посилання з липня 2019]
- . Palestinian National Authority, Ministry of Environmental Affairs. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. Процитовано 9 жовтня 2013.
- Menachem Goren. Freshwater Fishes in Israel (англ.). Society for the Protection of Nature in Israel. Процитовано 18 вересня 2013.
- Menachem Goren; Reuven Ortal. (1999). Biogeography, diversity and conservation of the inland water fish communities in Israel (PDF). №89, pp. 1-9. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2011. Процитовано 19 вересня 2013.(англ.)
- List of Freshwater Fishes for Israel. Tropical Freshwater Aquarium Fish. Процитовано 18 вересня 2013.
- Оз Бен-Иехуда. Бабочки в Израиле (івр.). Бабочки Земли Израильской. Процитовано 15 жовтня 2013.
- (івр.). Управление природы и парков Израиля. 8 апреля 2009. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 28 листопада 2015.
- Оз Бен-Иехуда. (івр.). Бабочки Земли Израильской. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 16 жовтня 2013.
- Амит Вайнштейн, Михаль Самуни-Бланк. Мигранты во дворе : [ 8 грудня 2015] : ( )[іврит] = נודדים בחצר // Тева ха-Дварим. — 2014. — Т. 236.
- Zafrir Rinat. (14 жовтня 2012). Pulling together to save Israel's butterflies (англ.). Ha'Aretz. Процитовано 16 жовтня 2013.
- Merav Vonshak and Armin Ionescu-Hirsh. A checklist of the ants of Israel (Hymenoptera: formicidae) // Israel Journal of Entomology. — 2009. — Т. 39. — С. 33—55. з джерела 1 серпня 2014. Процитовано 2018-05-12.
- Yair Ben-Dov. The scale insects (Hemiptera: Coccoidea) of Israel—checklist, host plants, zoogeographical considerations and annotations on species : [ 5 серпня 2014] // Israel Journal of Entomology. — 2011—2012. — Vol. 41—42. — P. 21—48.
- Eliahu Swirski and Shelomo Amitai. Annotated list of aphids (Aphidoidea) in Israel // Israel Journal of Entomology. — Vol. 33. — P. 1—120.
- David Braun. (12 січня 2010). New spider found in giant sand dune in Israel. National Geographic. Процитовано 4 березня 2015.
- Snegovaya, N.Y. New data on the harvestman fauna of Israel (Arachnida: Opiliones) : [ 18 квітня 2015] // Bulletin of the British Arachnological Society. — 2008. — Vol. 14, № 6. — P. 272-280. |
- Mark Harvey. (19 січня 2009). . Western Australian Museum. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 17 жовтня 2013.
- Ćurčić, B. P. M. Ayyalonia dimentmani ng, n. sp.(Ayyaloniini n. Trib., Chthoniidae, Pseudoscorpiones) from a cave in Israel. — 2008. — Т. 60, № 3. — С. 331—339. — DOI: .
- Израильские ученые обнаружили подземную пещеру с новыми видами животных. NEWSru.com. 2 июня 2006. Процитовано 5 листопада 2009.
- Шай Дорон, Ноам Вернер. Галилейская креветка — история путешествия в Иерусалим = סומית הגליל – סיפור מסע לירושלים. — Тева ха-Дварим, 2013. — № 178. — С. 88—90. з джерела 13 жовтня 2013. Процитовано 2018-05-12. Михаль Бен-Давид. (14 декабря 2010). . Итон Хай (івр.). Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013.
- энциклопедии, Редакция (10 липня 2007). цицит. Электронная еврейская энциклопедия ОРТ (рос.). Процитовано 12 травня 2018.
- Johan Mandel. (03/04/2011). The color 'techelet'. The Jerusalem Post. Процитовано 9 жовтня 2013.
Baruch Sterman, Judy Taubes Sterman. The Rarest Blue: The Remarkable Story of an Ancient Color Lost to History and Rediscovered. — Globe Pequot Press, 2012. — .[недоступне посилання з липня 2019]
Некод Зингер. . Booknik.ru. Архів оригіналу за 20 листопада 2010. Процитовано 9 жовтня 2013. - 4th report to the UN Convention on Biological Diversity, 2009, с. 13.
- 4th report to the UN Convention on Biological Diversity, 2009, с. 46.
- Qumsiyeh, 1996, с. 52.
Література
- Мушник Ш. І (4). Растения и животные // Очерки о Земле Израиля. — готується до видання.
- Mazin B. Qumsiyeh. Mammals of the Holy Land. — Texas Tech University Press, 1996. — .
- Fourth Country Report to the United Nations Convention on Biological Diversity. — State of Israel: Ministry of Environmental Protection, 2009.
- Пинхас Амитай, Амос Бускила. מדריך לזוחלים ודוחיים בישראל. — 3-тє. — Иерусалим : Кетер, 2006. — .
- Амит Долев, Ави Перевелоцкий. Красная книга позвоночных Израиля. — 2002.
- החי והצומח של ארץ-ישראל : אנציקלופדיה שימושית מאויירת / Арье Алон. — 2-ге. — Изд-во министерства обороны, 1991. — .
Посилання
- Wendy Elliman, Reuven Ortal. (3 вересня 2001). Flora and Fauna in Israel (англ.). Israeli Ministry of Foreign Affairs. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 2 липня 2013.
- Земля Израиля (Эрец-Исраэль). Географічний нарис // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Список видів птахів Ізраїлю на сайті Israbirding.com(англ.)
- Плазуни Ізраїлю на сайті Товариство охорони природи в Ізраїлі(англ.)
- Список земноводних видів Ізраїлю на сайті AmphibiaWeb(англ.)
- Список прісноводних риб Ізраїлю, згенерований базою даних FishBase(англ.)
- Світ комах Ізраїлю(англ.),(івр.)
- Оз Бен-Иехуда. Метелики Землі Ізраїльської (івр.). Процитовано 15 жовтня 2013.
- Біблійний зоопарк в Єрусалимі
- Іхтіофауна Ізраїлю на карті світу
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fauna Izrayilyu odin z osnovnih komponentiv prirodi Izrayilyu V Izrayili zafiksovano ponad sto vidiv ssavciv blizko sta vidiv reptilij bilshe 500 vidiv ptahiv z yakih ponad 200 vidiv vivodyat v Izrayili ptashenyat i blizko 30 tisyach vidiv bezhrebetnih Pri comu dlya Izrayilyu endemichni 3 vidi ssavciv 2 vidi zemnovodnih 14 vidiv plazuniv i bilshe desyatka vidiv prisnovodnih rib kilkist vidiv morskih rib endemichnih dlya vod Chervonogo morya bilya beregiv izrayilskogo portu Ejlat nablizhayetsya do dvohsot Rozmayittya tvarinnogo svitu Izrayilyu obumovlene polozhennyam krayini na mostu mizh Yevraziyeyu ta Afrikoyu riznomanittyam geografichnih i klimatichnih zon i vplivom lyudini Tipova dlya suchasnoyi Shidnoyi Afriki fauna savani yaka panuvala u comu regioni v kinci eocenu i pochatku pliocenu piznishe zmishalasya z azijskimi vidami Nadali na sklad tvarinnogo svitu regionu vplivala lyudska diyalnist sho vklyuchala obrobku zemli silske gospodarstvo polyuvannya ta introdukciyu novih vidiv Cya diyalnist osoblivo aktivna v XX stolitti postavila 35 vidsotkiv vidiv hrebetnih Izrayilyu pid zagrozu zniknennya i zaraz v krayini roblyatsya zusillya po zberezhennyu tvarinnogo svitu ta reintrodukciyi ryadu vzhe zniklih vidiv Bilogolovi sipi sfotografovani poruch z forteceyu Belvuar IzrayilBioriznomanittyaFauna Izrayilyu riznomanitna navit za svitovimi standartami na nevelikomu prostori vzhivayutsya chislenni vidi tvarin i roslin U zagalnij skladnosti v Izrayili sposterigalisya blizko 3 5 vidomih u sviti vidiv tvarin i roslin v osnovnomu zavdyaki blizkosti do dvoh bagatih na biologichni vidi moriv Seredzemnogo i Chervonogo V Izrayili zafiksovano bilshe sta vidiv ssavciv v yih chisli 33 vidi kazhaniv ponad sto vidiv plazuniv i bilsh 500 vidiv ptahiv z yakih ponad 200 vidiv gnizdyatsya i vivodyat ptashenyat v Izrayili a takozh blizko 30 tisyach vidiv bezhrebetnih V Izrayili sposterigalasya taka zh kilkist vidiv ptahiv yak u Kaliforniyi ale vona v 20 raziv perevershuye Izrayil za plosheyu Bioriznomanittya Izrayilyu chasto nazivayut unikalnim hocha v publikaciyah 2009 i 2011 rokiv doslidniki Tel Avivskogo universitetu pokazuyut sho vono ne ye viklyuchnim dlya krayini danogo rozmiru roztashovanoyi v pivdennij chastini Palearktichnogo biogeografichnogo regionu Riznomanittya fauni i flori sprichinene polozhennyam krayini na stiku troh prirodnih regioniv Yevropejsko Seredzemnomorskogo Irano Turanskogo i Shidno Afrikanskogo na vuzkomu mostu mizh Yevraziyeyu ta Afrikoyu po yakomu z najdavnishih chasiv pronikali z pivnochi pivdnya i shodu novi vidi tvarin Dlya bagatoh iz vidiv sho meshkayut v Izrayili u tomu chisli dlya bilshosti ssavciv cya krayina ye krajnoyu geografichnoyu tochkoyu yih poshirennya Do teperishnogo chasu po regionu de roztashovanij Izrayil prohodyat shlyahi masovih morskih i povitryanih migracij Ministerstvo po ohoroni navkolishnogo seredovisha Izrayilyu povidomlyaye sho zgidno z odniyeyu z klasifikacij v Izrayili nalichuyetsya 46 vidiv ekosistem ob yednanih v 11 riznih kategorij Mozhlivist spivisnuvannya riznih vidiv na obmezhenomu prostori poyasnyuyetsya ne tilki geografichnim i klimatichnim riznomanittyam prirodi krayini ale i vplivom lyudini Postijni zavoyuvannya cih zemel vse novimi zagarbnikami veli do znishennya roslinnogo pokrivu a z nim i bagatoh vidiv travoyidnih i hizhakiv a na yih misce prihodili novi bilsh pristosovani dlya vizhivannya v tomu chisli i zavezeni zavojovnikami Fauna Zemli Izrayilskoyi zminyuyetsya postijno i navit zaraz vidriznyayetsya vid tiyeyi sho isnuvala v roki tureckogo panuvannya i britanskogo mandata Paleontologichni znahidkiPershi suhoputni predstavniki fauni na teritoriyi suchasnogo Izrayilyu z yavlyayutsya v eoceni koli cya teritoriya pidnyalasya nad rivnem morya V cej period vona pov yazana tilki z afro aravijskim masivom i same z jogo predstavnikiv takih yak daman i tilyapiya skladayetsya fauna cogo chasu V plioceni i pochatku plejstocenu fauna Zemli Izrayilskoyi nagaduye faunu savan suchasnoyi Shidnoyi Afriki u nij predstavleni bilij nosorig zhirafa pivnichna borodavochnik afrikanskij gipopotam antilopi i plyamista giyena Pid chas plejstocenu na ci zemli takozh pronikli indijski vidi zokrema rizni diki biki i predstavniki fauni Serednoyi Aziyi ta Pivdennoyi Yevropi vovk borsuk yevropejskij diki vislyuki diki koni i gazeli Po miri cherguvannya vologih i suhih klimatichnih periodiv na Blizkij Shid prihodili to bilsh holodolyubivi vidi z pivnochi gnani zaledeninnyam to vidi z suhogo pivdnya Zmini klimatu suprovodzhuvalisya masovimi regionalnimi vimirannyami diki verblyudi znikli z teritoriyi suchasnogo Izrayilyu 35 tisyach rokiv tomu gipopotami 10 tisyach rokiv tomu vzhe v epohu neolitu Znahidki v pecheri Ha Jonim dozvolyayut viznachiti sho v cej period v regioni meshkali takozh blagorodnij olen spravzhni biki girski kozli i taki grizuni yak mishovidna sonya Myomimus roachi i hom yak Mesocricetus aramaeus Do kincya epohi neolitu na teritoriyi Izrayilyu v osnovnomu skladalasya suchasna fauna odnak piznishe bagato velikih vidiv taki yak lev onagr nilskij krokodil ta inshi znikli v rezultati zvedennya lisiv abo buli vinisheni lyudmi Starodavni kam yani znaryaddya znajdeni v Ubejdiyi dozvolyayut pripustiti sho lyudina pochala vplivati na sklad fauni Zemli Izrayilskoyi bilshe miljona rokiv tomu Ryad inshih vidiv znahoditsya pid zagrozoyu zniknennya donini Biblijni ta istorichni svidoctvaDokladnishe Tvarini Bibliyi V biblijnu epohu tvarinnij svit Zemli Izrayilskoyi vidznachavsya bagatstvom i riznomanitnistyu U Bibliyi zgaduyutsya blizko 130 vidiv tvarin z yakih tretinu skladayut ptahi i tretina ssavci Bagato vidiv velikih tvarin opisani tochno i detalno U Bibliyi zgaduyutsya lev ariye leviya shahal gur sho buv kolishnim simvolom plem ya Yudi pantera namer vovk zeev sho buv kolishnij simvolom kolina Veniyamina shakal tan seredzemnomorska lisicya shual sirijskij vedmid dov mozhlivo dyugon abo narvav pripuskayut sho odniyeyu z cih tvarin buv biblijnij tahash shkura yakogo vikoristovuvalasya pri vigotovlenni skiniyi Zapovitu desyat travoyidnih ssavciv zgaduyutsya v chisli dozvolenih v yizhu u Vtorozakonni na sogodnishnij den u sviti isnuye blizko 150 vidiv travoyidnih yaki vidpovidayut kriteriyam kashruta U chislo nechistih tvarin ne dozvolenih do vzhivannya v yizhu vhodyat svinya i odnogorbij verblyud V danij chas vvazhayetsya sho biblijnij shafan vklyuchenij v spisok nekoshernih tvarin nazva yakogo tradicijno perekladalas yak zayec naspravdi ye skelyastim damanom sho j donini poshirenij v Izrayili Z biblijnih chasiv vidomi takozh polivki U Bibliyi zgaduyetsya i bagato ptici v tomu chisli perepilki slav U Talmudi i Mishni zgaduyutsya taki ssavci yak gepard bardelas i yegipetska mangusta nimiya Velika uvaga pridilena takozh golubam Samu Zemlyu Izrayilyu v yevrejskih dzherelah inodi nazivayut Zemleyu oleniv ivr ארץ הצבי Diyuchij v Yerusalimi Biblijnij zoopark u svoyij kolekciyi pridilyaye osoblivu uvagu vidam yaki zgaduyutsya v Bibliyi hocha v kolekciyi predstavleni i inshi tvarini Suchasnij tvarinnij svit IzrayilyuSsavci Dokladnishe Spisok ssavciv Izrayilyu Za suchasnimi ocinkami tri iz priblizno sta vidiv ssavciv Izrayilyu endemichni dlya jogo teritoriyi V rezultati lyudskoyi diyalnosti lishe vprodovzh XX stolittya z fauni Izrayilyu povnistyu znikli taki vidi ssavciv yak burij vedmid Ursus arctos v Izrayili meshkav pidvid syriacus gepard Acinonyx jubatus vodyana polivka Arvicola terrestris i ochkovij pidkovonis Rhinolophus mehelyi She 4 zniklih v cej period chasu vidi buli uspishno reintrodukovani v kolishnih miscyah prozhivannya kozulya Capreolus capreous aravijskij oriks Oryx leucoryx mesopotamska lan Dama dama mesopotamica i kulan Equus hemionus Tyuleni monahi Monachus monachus dlya rozmnozhennya potrebuyut pishani plyazhi i v velikij kilkosti traplyalisya u seredzemnomorskogo uzberezhzhya Palestini v XVI stolitti takozh vvazhalisya vinishenimi na yiyi teritoriyi v XX stolitti v ostannij raz povidomlyalosya pro sposterezhennya tyulenya monaha bilya beregiv Izrayilyu v 1958 roci ale v 2009 2010 i 2012 rokah pislya bilsh nizh 50 richnoyi perervi bula zafiksovana yih poyava bilya berega Rosh ga Nikri Nagariyi ta Gof ga Bonim U priberezhni vodi Ejlata zridka zaplivayut predstavniki ryadu siren dyugoni Dugong dugon Ryad parnokopitnih v danij chas predstavlenij 8 vidami sho nalezhat do troh rodin Rodina porozhnistorogi predstavlena p yatma vidami nubijskim girskim kozlom Capra nubiana aravijskim oriksom vodyanim bujvolom Bubalus bubalis zvichajnoyu gazellyu Gazella gazella z dvoma pidvidami G g gazella i G g acaciae i gazellyu dorkas Gazella dorcas Rodina olenevih predstavlena v Izrayili dvoma vidami kozuleyu i iranskoyu lannyu Ranishe na Blizkomu Shodi zhiv iranskij pidvid lani ale vin znik z fauni Palestini v rezultati bezkontrolnogo polyuvannya v kinci XIX pochatku XX stolittya Ostannya tvarina v regioni bula jmovirno vbita u 1922 roci na teritoriyi suchasnoyi Jordaniyi Ale she v 1925 roci mozhna bulo pridbati na rinku Yerusalimu rogi tvarini mabut privezeni iz za Jordanu V rezultati uspishnoyi reintrodukciyi pogoliv ya iranskoyi lani v Izrayili perevishilo 1 3 svitovoyi populyaciyi i v 2010 roci ocinyuvalosya v 500 osobin Pochatok comu procesu buv pokladenij v drugij polovini 1970 h rokiv koli v Izrayil bulo privezeno kilka iranskih lanej v tomu chisli dostavlenih z Iranu naperedodni revolyuciyi U 2005 roci z stada Yerusalimskogo zooparku v dolinu potoku Sorek v rajoni Yerusalimu bulo vipusheno kilka osobin ale zvazhayuchi na neuspih eksperimentu proces reintrodukciyi v comu rajoni buv pripinenij Z vidnovlennyam programi u 2013 roci v rajoni Yerusalimu znovu buli vipusheni shist osobin Navesni 2015 roku z metoyu stvorennya tretogo vognisha populyaciyi v lisi na gori Karmel buli vipusheni visim osobin iranskoyi lani Prichinoyu zniknennya kozuli z fauni Izrayilyu na pochatku XX stolittya stalo nekontrolovane polyuvannya golovnim chinom z boku templeriv z Nimeckoyi koloniyi Hajfi Prinesena nimi v Palestinu tradiciya nedilnogo polyuvannya stala fatalnoyu dlya miscevoyi populyaciyi sho zbereglasya lishe u lisah Karmelya i Galileyi Ostannya zustrich z kosuleyu v Palestini datuyetsya 1912 rokom todi mislivcyami buv vbitij dvorichnij samec U 1980 h rokah bulo prijnyato rishennya pro pochatok programi po reintrodukciyi vidu v prirodu Izrayilyu U zv yazku z povnim zniknennyam ranishe naselyayuchogo Blizkij Shid pidvidu Capreolus capreolus coxi bulo uhvalene rishennya pro stvorennya v zapovidniku Haj Bar Karmel pochatkovogo pogoliv ya kozul z pridbanih v Italiyi Franciyi ta Ugorshini osobin z metoyu aklimatizaciyi do umov izrayilskogo klimatu ta osoblivostej miscevoyi flori U 1996 roci pochalasya programa z vipusku kozul v diku prirodu Na pochatku XXI stolittya na voli na Karmeli zhili 10 15 osobin i she blizko desyatka mistilisya v Haj Bar Karmel Rodinu svinej predstavlyaye dikij kaban Sus scrofa dva riznovidi yakogo traplyayutsya v Galileyi velikij vid i v rajoni Mertvogo morya bilsh dribnij vid Shiroko poshireni takozh odomashneni vidi kopitnih verblyudi korovi vislyuki kozi i vivci Najbilshim kotyachim hizhakom v Izrayili v danij chas ye pantera Panthera pardus Pislya prijnyattya zakonu 1955 roku pro ohoronu tvarinnogo svitu Izrayilyu vid rozmnozhivsya v rajoni Mertvogo morya Krim subpopulyacij Yudejskoyi pusteli i Negevskogo plato okremi ekzemplyari mozhut traplyatisya i na seredzemnomorskomu uzberezhzhi Izrayilyu Gepard Acinonyx jubatus sho ranishe naselyav vidkriti prostori vvazhayetsya povnistyu zniklim z fauni krayini v rezultati polyuvannya ta vidobutku koshenyat dlya viroshuvannya v nevoli z metoyu vikoristannya yak dekorativnogo tak i mislivskogo tvarinnogo i rizkogo zmenshennya pogoliv ya gazelej osnovnogo ob yekta mislivstva geparda She v dvadcyatih rokah XX stolittya na beduyinskomu rinku Beer Shevi mozhna bulo pridbati shkuri geparda vidobutogo v Negevi Ostannya dostovirna zustrich v Izrayili bula zafiksovana v 1959 roci v rajoni Aravi V Negevi na Yudejskomu nagir yi i na Primorskij nizovini meshkayut vid 150 do 200 osobin karakala Caracal caracal sho predstavlenij v Izrayili pidvidom schmitzi Zrostannya chisla ribnickih gospodarstv ta intensifikaciya zroshuvanogo zemlerobstva prizveli do vidnovlennya chiselnosti ocheretyanogo kota Felis chaus v Izrayili predstavlenogo pidvidom F ch ssp furax sho silno postrazhdav u rezultati osushennya zabolochenih zemel Za ocinkami zoologiv v Izrayili v danij chas meshkaye blizko 600 osobin cogo vidu Yedinoyu zagrozoyu dlya majbutnogo ocheretyanogo kota v krayini zalishayetsya brakonyerstvo Povnistyu znik z fauni Izrayilyu barhannij kit Felis margarita sho meshkav v piskah Aravi ta Sinajskogo pivostrova Pislya pidpisannya mirnih dogovoriv z Yegiptom i Jordaniyeyu vsya nevelika izrayilska populyaciya barhannogo kota sho nalichuvala kilka desyatkiv osobin opinilasya na peredanih cim krayinam teritoriyah Proekt z povernennya v prirodu cogo vidu centrom yakogo stav Biblijnij zoopark v Yerusalimi buv pripinenij v 2010 roci Proekt provalivsya cherez te sho pari barhannih kotiv yaki buli narodzheni v zooparku i vipusheni na prirodu v rajoni kibuca Lotan ne vdalosya vizhiti Viklikaye poboyuvannya majbutnye izrayilskoyi populyaciyi lisovogo kota Felis silvestris golovnim chinom cherez zmishuvannya iz zdichavilimi domashnimi kishkami Felis silvestris catus yaki nadzvichajno poshireni v Izrayili Nezvazhayuchi na te sho specialne vivchennya chiselnosti smugastoyi giyeni Hyena heyna sho meshkaye u bezlisih miscevostyah praktichno po vsij teritoriyi Izrayilyu nikoli ne provodilosya ale ochevidno sho chiselnist yiyi skorotilasya Osnovnimi faktorami zmenshennya chiselnosti ye rozkidannya otruyenih primanok fermerami z metoyu borotbi z hizhakami bezprichinna strilba po nih ta zagibel na dorogah v nichni godini chas yiyi aktivnosti Na teritoriyi Izrayilyu mozhna zustriti vovka Canis lupus ta shakala Canis aureus Zrostannya chiselnosti izrayilskoyi populyaciyi vovka v ostanni desyatilittya ye pokaznikom uspishnoyi roboti i predmetom gordosti prirodoohoronnih struktur krayini Vid vidnoviv svij kolishnij areal i v danij chas jogo mozhna zustriti na vsij teritoriyi Izrayilyu Najbilsha kilkist blizko sta osobin vovkiv naselyaye plato Golan sho robit ce misce odnim z najgustonaselenishih vovkami rajoniv u sviti v pererahunku na kvadratni kilometri Drugim po gustoti zaselennya vovkami rajonom ye pivden Aravi de na vidnosno nevelikomu bezlyudnomu prostori vid Ejlata do kibuca Paran zhivut vid 30 ta 40 osobin She blizko 40 osobin naselyayut Shidnu Galileyu i gori Gilboa V antropogennomu landshafti chiselnist vovkiv mensha Zrostannya populyaciyi vovka prizvodit do postijnih chvar mizh fermerami i prirodoohoronnimi organizaciyami tak yak vovki nanosyat shkodu fermerskim stadam velikoyi ta dribnoyi hudobi Lisici predstavleni v Izrayili troma vidami Najshishe poshirena zvichajna lisicya Vulpes vulpes dva pidvidi yakoyi Vulpes vulpes ssp palaestina i V v ssp arabica naselyayut vsyu teritoriyu krayini Chiselnist zvichajnoyi lisici yaka silno postrazhdala vid kompaniyi po borotbi z hizhakami v 1960 h rokah vidnovilasya i navit zbilshilasya z rozshirennyam lyudskoyi prisutnosti v regionah yaki ranishe ne vhodili v yiyi areal 1 Isnuyut stijki miski populyaciyi zvichajnoyi lisici v ryadi naselenih punktiv vklyuchayuchi taki veliki mista yak Tel Aviv Yerusalim i Beer Sheva Chiselnist zh pishanoyi lisici Vulpes rueppellii dlya yakoyi Negev ye pivnichnoyu mezheyu yiyi arealu skorotilasya v ostanni desyatilittya do dekilkoh soten osobin golovnim chinom cherez vitisnennya yih bilsh velikimi vidami psovih vovkom i zvichajnoyu lisiceyu azh do povnogo zniknennya deyakih rajoniv yiyi kolishnogo arealu napriklad z pishanih rajoniv Aravi Afganska lisicya Vulpes cana vpershe oficijno zareyestrovana yak novij vid u fauni Izrayilyu lishe u 1981 roci imovirno cherez nedostatnyu vivchenist teritoriyi i tayemnogo sposobu zhittya vidu Zgidno z ostannimi danimi cej najdribnishij vid lisic Izrayilyu sho ranishe asociyuvavsya lishe z Yudejskoyu pusteleyu maye bilsh shiroke poshirennya u pustelnih rajonah krayini v Negevi i Aravi i v Yudejskij pusteli na pivnich do Yerihonu Vrahovuyuchi gustinu populyaciyi vid odniyeyi do chotiroh osobin na 2 km v cilomu v Izrayili mabut nalichuyetsya kilka tisyach osib afganskoyi lisici Uspishno rozmnozhuyetsya v nevoli zokrema v rozplidniku zapovidniku Haj Bar Jotvata Yedinij predstavnik rodini mangustovih v Izrayili yegipetskij mangust Herpestes ichneumon strimke zmenshennya chiselnosti yakogo v 60 h rokah minulogo stolittya bulo sprichinene v rezultati zastosuvannya otrujnih rechovin dlya borotbi z hizhakami Ce v svoyu chergu prizvelo do velikogo zbilshennya chiselnosti otrujnih zmij V rezultati vzhitih zahodiv po obmezhennyu zastosuvannya otrujnih primanok chiselnist mangusta stabilizuvalasya i zrivnyalasya z kolishnoyu Pislya cogo chiselnist otrujnih zmij zmenshilasya Rodina kunicevih predstavlena p yatma pidrodinami u kozhnomij z yakih po odnomu vidu Yaksho populyaciyi borsuka Meles meles v Izrayili pidvid M m ssp canescens malo sho zagrozhuye cherez jogo pristosovanist do zmin seredovisha vnaslidok lyudskoyi diyalnosti to chiselnist kam yanoyi kunici Martes foina v Izrayili pidvid M f ssp syriaca i yiyi areal navit zbilshuyetsya Neveliki populyaciyi pereguzni Vormela peregusna v Izrayili pidvid syriaca i medoyida Mellivora capensis v Izrayili pidvid M c ssp wilsoni silno skorotilisya a vidra Lutra lutra povnistyu znikla z bagatoh misc yiyi kolishnogo arealu V Izrayili meshkaye girskij abo kapskij daman Procavia capensis nezvichajnij zovni shozhij na korotkouhogo krolika travoyidnij ssavec z kopitopodibnimi kigtyami na palcyah i prisoskami na pidoshvah najblizhchimi rodichami damaniv z nini zhivih ryadiv jmovirno ye hobotni Hocha v Izrayili aktivno viroshuyut krolikiv na vigotovlennya vovni ta m yasa v dikomu viglyadi zgidno z dovidnikom Ssavci Svyatoyi zemli vidanomu v 1996 roci v Izrayili isnuye tilki odin vid zajcevih kapskij zayec Lepus capensis mabut z dvoma pidvidami L c arabicus i L c syriacus Yaksho rozcinyuvati zajcya rusaka ne yak riznovid kapskogo zajcya a yak okremij vid zhodna z dvoh tochok zoru ne ye zagalnoprijnyatoyu to vin ye drugim vidom zajcevih sho meshkayut v Izrayili Ryad yizhakopodibnih ssavciv predstavlenij rodinoyu yizhakovih z dvoma rodami yevrazijskij yizhak iz pivdennim yizhakom Erinaceus concolor sho viddayut perevagu parkam sadam ta inshim obroblyuvanim zemlyam u Verhnij Galileyi i v centri krayini do pivnichnogo Negeva i vuhati yizhaki z dvoma vidami efiopskij yizhak Hemiechinus aethiopicus sho naselyaye Negev Aravu i dolinu richki Jordan i vuhatij yizhak Hemiechinus auritus sho ranishe naselyav lisovi ta inshi legki grunti pivnichnogo Negeva i pishani dyuni na uzberezhzhi Seredzemnogo morya zvidki jmovirno povnistyu znik u rezultati rujnuvannya seredovisha prozhivannya Takozh vedut perevazhno nichnij sposib zhittya v chagarnikah poblizu vodi dva vidi bilozubok rodini zemlerijnih mala Crocidura suaveolens i bilochereva bilozubka Crocidura leucodon sho traplyayetsya ridshe Mozhlivo endemikom Izrayilyu ye vpershe opisana v 1996 roci bilozubka Crocidura ramona sho traplyayetsya v Negevi Rukokrili najbagatshij vidami zagin ssavciv Izrayilyu z semi rodinami 15 rodami z 33 vidami z yakih odin vvazhayetsya vzhe vimerlim na teritoriyi Izrayilyu i chotiri na mezhi zniknennya Najbilshij i yedinij ne komahoyidnij kazhan Izrayilyu ce predstavnik rodini krilanovih yegipetska letyucha sobaka Rousettus aegyptiacus Najbilsha kilkist vidiv nalezhit do rodini lilikovih kazhaniv 18 vidiv z 8 rodiv u tomu chisli nichnici gostrovuha Myotis blythii italijska M capaccinii trikolirna M emarginatus Natterera M nattereri i velika M myotis v 1994 roci v Izrayili na Hermoni i Golanskih visotah do uzberezhzhya ozera Kineret bula viyavlena takozh yevropejska vusata nichnicya M mystacinus netopiri Ryuppelya Pipistrellus rueppellii Saviyi P savii Bodengejmera P bodenheimeri seredzemnomorskij P kuhlii pustelnij Pipistrellus ariel i netopir karlik P pipistrellus pergach piznij Eptesicus serotinus i pustelnij Eptesicus bottae vechirnicya ruda Nyctalus noctula vuhan sirij Plecotus austriacus zvichajnij dovgokril Miniopterus schreibersii azijskij shirokovuh Barbastella leucomelas i bilochereva strilovuh Otonycteris hemprichii Drugoyu za kilkostyu iz predstavlenih vidiv ye rodina pidkovikovih kazhaniv 6 vidiv u 2 rodah pidkovik Zhoffrua Rhinolophus clivosus seredzemnomorskij Rhinolophus blasii pivdennij Rhinolophus euryale velikij Rhinolophus ferrumequinum i malij Rhinolophus hipposideros pidkovokovi a takozh Asellia tridens Dovgohvosti kazhani predstavleni dvoma vidami velikim mishehvostom Rhinopoma microphyllum i mishehvostom Gardvika Rhinopoma hardwicke Takozh dva vidi v rodini mishkokrilih kazhaniv mogilnij Taphozous perforatus i golocherevnij Taphozous nudiventris mishkokrili Reshta rodin vklyuchayut po odnomu rodu z odnim vidom v kozhnomu molosovi z tadaridoyu yevropejskoyu Tadarida teniotis i shilinomordi z yegipetskim shilinomordom Nycteris thebaica Lisova sonya Dryomys nitedula z rodini sonevih naselyaye lisi z tipovoyu seredzemnomorskoyu roslinnistyu na pivnochi Izrayilyu sho ye pivdennoyu mezheyu yiyi svitovogo arealu V danij chas vona traplyayetsya v lisah Galileyi hocha ranishe yiyi areal vklyuchav i lisi na Karmeli Svoyi kulyasti gnizda lisova sonya buduye v osnovnomu na gilkah kermesovogo duba Quercus calliprinos chasto v gushi obvivayut dereva kolyuchih lian z rodu smilaks Smilax aspera i mareni Rubia tenuifolia Krim togo vidznacheni vipadki znahodzhennya gnizd lisovoyi soni v yablunevih sadah Lisova sonya vnesena do Chervonoyi knigi hrebetnih Izrayilyu cherez nedostatnyu informaciyu pro kilkist izrayilskoyi populyaciyi vidu zavdyaki pohmuromu nichnomu sposobu zhittya ta vrahovuyuchi neveliku blizko 700 km prichomu ne vsyu cyu teritoriyu zajmayut lisi ploshu arealu Bilsh velikij areal blizko 3000 km ale rozdilenij na tri izolovani populyaciyi naselyaye reliktova zholudnicya azijska Eliomys melanurus Vid zanesenij do Chervonoyi knigi hrebetnih Izrayilyu cherez skorochennya prirodnih misc meshkannya zokrema zholudnicya azijska znikla iz zapovidnika Tel Dan v 1980 ti roki Zagalna chiselnist populyaciyi nevelika ale tochno nevidoma cherez pohmurij nichnij sposib zhittya Populyaciya na pivnochi Izrayilyu zoseredzhena na plato Golan i na Hermone Najpivdennisha populyaciya zhive v Aravi v rajoni kibuca Ejn Yahav de azijska zholudnicya stala zaselyati fruktovi plantaciyi She odna populyaciya isnuye na Negevskomu nagir yi de vvazhaye za krashe zaselyati porozhnechi v stovburah atlantichnoyi fistashki Pistacia atlantica Neveliki za rozmirami grizuni rodini hom yakovih predstavleni v Izrayili dvoma pidrodinami polivkovimi i hom yakovimi Girski shili Hermona ye yedinim v Izrayili miscem prozhivannya snigovoyi polivki Chionomys nivalis v Izrayili meshkaye endemichnij dlya Livanu i Izrayilyu pidvid Ch n ssp hermonensis de vona traplyayetsya vishe rivnya lisu na visotah ne menshe 1500 metriv Hermon yavlyaye soboyu pivdennu mezhu yiyi svitovogo arealu Obmezhenist rajonu prozhivannya blizko 15 km ukupi z prirodnoyu nechislennistyu vidu stavlyat jogo na mezhu zniknennya z fauni krayini cherez intensifikaciyu lyudskoyi diyalnosti v danomu rajoni ta zbilshennya chiselnosti kam yanoyi kunici i zdichavilih domashnih kishok Snigova polivka vnesena do Chervonoyi knigi hrebetnih Izrayilyu Inshim vidom pidrodini polivkovih predstavlenih v Izrayili ye odin iz shiroko poshirenih u krayini silskogospodarskih shkidnikiv polivka Gyuntera Microtus guentheri She odin vid polivkovih vodyana polivka Arvicola terrestris sho vvazhayetsya znikloyu z fauni Izrayilyu bo ne sposterigalasya v prirodi vzhe protyagom dekilkoh desyatilit Yedinim vidom pidrodini hom yakovih sho naselyayut kam yanisti pagorbi centru i pivnochi krayini ye sirij hom yachok Cricetulus migratorius v Izrayili meshkaye pidvid C m ssp cinerascens Jmovirno cherez slabku vivchenist vvazhayetsya ridkisnim i nechislennim vidom najchastishe traplyayetsya na Hermoni Izrayil ye dlya cogo vidu pivdennoyu mezheyu jogo svitovogo arealu Zhittya v suvorih umovah posushlivogo klimatu Izrayilyu virobilo u dvoh vidiv golchastih mishej abo akomisiv pidrodini pishankovih unikalnij mehanizm obminu rechovin Cej mehanizm dozvolyaye obhoditisya bez vodi i yizhi do 8 dniv a golki sho pokrivayut spinu cih tvarin yak u yizhakiv dopomagayut yim u borotbi za vizhivannya Najshirshe poshirena kayirska misha Acomys cahirinus sho vede nichnij sposib zhittya ta traplyayetsya po vsij teritoriyi Izrayilyu Zolotista golchasta misha Acomys russatus maye bilsh obmezhenij areal v Yudejskij pusteli i v Negevi U rajonah de peresikayutsya areali z kayirskoyu misheyu sho vede nichnij sposib zhittya zolotista golchasta misha perehodit cherez konkurenciyu vid nichnoyi aktivnosti do dennoyi Skelyasti dilyanki Negevi i Yudejskoyi pusteli ye miscem prozhivannya inshogo nechislennogo vidu pishankovih pushistohvostoyi pishanki Sekeetamys calurus sho zhive nevelikimi simejnimi grupami Odnakovij areal i nichnij sposib zhittya prizvodyat do prirodnoyi konkurenciyi za mizerni dzherela zhivlennya mizh cim vidom i jogo osnovnim konkurentom zolotistoyu golchastoyu misheyu U cij borotbi dominuye pushistohvosta pishanka Vizhivati vidu v ekstremalnih umovah pusteli dopomagaye nadzvichajno nizka shvidkist metabolizmu 47 vid ochikuvanoyi shvidkosti dlya tvarini takogo rozmiru V Izrayili voditsya sirij pacyuk abo pasyuk Rattus norvegicus i chornij pacyuk Rattus rattus a takozh sadovi yegipetskij oleksandrijskij pacyuki sho predstavlyayut soboyu pidvid chornoyi R r alexandrinus Z sirim pacyukom vedetsya planomirna borotba tak yak ce perenosnik chumnih blih Z rozvitkom gorodnictva v Izrayili poshirilisya yizhatci Hystrix indica Mozhlivim endemikom Izrayilyu ye hermonska misha Apodemus hermonensis hocha isnuye takozh tochka zoru sho vona yavlyaye soboyu ne okremij vid a riznovid polovoyi mishi Apodemus witherbyi sho poshirenij u Shidnij ta Pivdennij Yevropi ta Pivdenno Zahidnij Aziyi Ptahi Dokladnishe Spisok ptahiv Izrayilyu Za ves chas ornitologichnih sposterezhen v Izrayili bulo zareyestrovano blizko 540 vidiv ptahiv chastina z yakih vedut osilij sposib zhittya chastina prolitni zimuyuchi abo lituyuchi vidi i chastina zalitni vidi Deyaki vidi vidnosyatsya odnochasno do riznih kategorij Z bilsh nizh 200 vidiv ptahiv sho gnizdyatsya lishe blizko 175 gnizdyatsya shorichno reshta vid vipadku do vipadku U cij kategoriyi lishe 57 vidiv osili yaki traplyayutsya cilorichno Bilshist vidiv sho gnizdyatsya v Izrayili i ne ye osilimi zimuyut v Africi ale chornogolova vivsyanka Emberiza melanocephala zimuye v Indiyi a pidvid kurgannika Buteo rufinus rufinus sho gnizditsya v Izrayili zimuye pivnichnishe regionu gnizduvannya u tomu chisli v Turechchini i Shidnij Yevropi Prolitnimi ye 283 iz zaznachenih vidiv a 216 vidiv obrali Izrayil yak misce zimivli Bilsh nizh 130 vidiv vidznacheni yak zalitni z riznoyu chastotoyu sposterezhen Rodini ptahiv ta najposhirenishi vidi yaki sposterigalisya v Izrayili za danimi sajtu Israbirding com Rodina Sposterezhuvani vidi U tomu chisli osili Najposhirenishi Strausovi Afrikanskij straus Struthio camelus rozvoditsya v rozplidnikah Gagari 2 Pirnikozovi 5 Pirnikoza mala Tachybaptus ruficollis Albatrosovi 1 Burevisnikovi 12 Puffinus yelkouan Kachurkovi 5 Faetoni 1 Olushevi 3 Bura olusha Sula leucogaster Baklanovi 3 Baklan malij Phalacrocorax pygmeus Fregati 1 Zmiyeshijkovi 1 Pelikani 3 Pelikan rozhevij Pelecanus onocrotalus Chaplevi 15 4 Kvak Nycticorax nycticorax Chaplya yegipetska Bubulcus ibis Lelekovi 7 1 Korovajka Plegadis falcinellus Leleka bilij Ciconia ciconia Flamingo 2 Flamingo chervonij Phoenicopterus ruber Kachkovi 35 2 Kryakva Anas platyrhynchos Yastrubovi 34 4 Sip bilogolovij Gyps fulvus Kanyuk stepovij Buteo rufinus Skopa 1 Sokolovi 11 3 Boriviter zvichajnij Falco tinnunculus Fazanovi 4 3 Keklik Alectoris chukar Ammoperdix heyi Pastushkovi 8 2 Lezhen Fulica atra Kurochka vodyana Gallinula chloropus Zhuravel 2 Zhuravel sirij Grus grus Drohvovi 3 Dzhek Chlamydotis macqueenii Kolorovi bekasi 1 Kuliki soroki 1 Chobotarovi 2 Hodulochnik Himantopus himantopus Dromas ardeola 1 Lezhnevi Lezhen Burhinus oedicnemus Derihvostovi 4 1 Bigunec pustelnij Cursorius cursor Derihvist luchnij Glareola pratincola Sivkovi 18 2 Vanellus spinosus Barancevi 38 Poberezhnik malij Calidris minuta Baranec zvichajnij Gallinago gallinago Turuhtan Philomachus pugnax Pomornikovi 5 Pomornik korotkohvostij Stercorarius parasiticus Martinovi 21 2 Martin zvichajnij Larus ridibundus Larus armenicus Larus leucophthalmus Kryachkovi 16 1 Kryachok biloshokij Chlidonias hybridus Kryachok kaspijskij Sterna caspia Vodorizovi 1 Ryabkovi 5 5 Pterocles orientalis Pterocles lichtensteinii Golubovi 9 4 Golub sizij Columba livia Gorlicya sadova Streptopelia decaocto Mala gorlicya Streptopelia senegalensis Zozulevi 4 Zozulya chubata Clamator glandarius Sipuhovi Sipuha Tyto alba Sovovi 10 6 Sich hatnij Athene noctua Drimlyugovi 3 Drimlyuga nubijskij Caprimulgus nubicus Serpokrilcevi 4 1 Serpokrilec malij Apus affinis Serpokrilec chornij Apus apus Ribalochkovi 3 2 Ribalochka strokatij Ceryle rudis Bdzholoyidkovi 3 1 Bdzholoyidka zelena mala Merops orientalis Bdzholoyidka zvichajna Merops apiaster Papugovi 3 3 Papuga Kramera Psittacula krameri Sivorakshevi 1 Sivoraksha Coracias garrulus Odudovi Odud Upupa epops Dyatlovi 2 Dyatel sirijskij Dendrocopos syriacus Zhajvoronkovi 18 8 Posmityuha Galerida cristata Zhajvoronok pustelnij Ammomanes deserti Zhajvoronok stepovij Melanocorypha calandra Lastivkovi 8 Ptyonoprogne fuligula Lastivka silska Hirundo rustica Pliskovi 14 1 Pliska bila Motacilla alba Byulbyulevi Pycnonotus xanthopygos Omelyuhovi 2 Volovoochkovi Volove ochko Troglodytes troglodytes Tinivkovi 4 Drozdovi 41 8 Drizd chornij Turdus merula Kropiv yankovi 50 8 Kropiv yanka seredzemnomorska Sylvia melanocephala Prinia gracilis Muholovkovi 5 Muholovka sira Muscicapa striata Timeliyevi Turdoides squamiceps Sinicevi 5 2 Sinicya velika Parus major Povzikovi Povzik skelnij Sitta neumayer Nektarnicevi Nectarinia osea Vivilgovi 1 Sorokopudovi 8 Sorokopud sirij Lanius excubitor Voronovi 10 7 Sira vorona Corvus corone cornix Galka ptah Corvus monedula Sojka Garrulus glandarius Shpakovi 5 3 Majna zvichajna Acridotheres tristis Gorobcevi 7 4 Gorobec hatnij Passer domesticus Gorobec chornogrudij Passer hispaniolensis V yurkovi tkachiki V yurkovi 16 7 Shiglik Carduelis carduelis Konoplyanka Carduelis cannabina Zelenyak ptah Carduelis chloris Vivsyankovi 14 3 Prosyanka ptah Emberiza calandra Yedinij i osilij vid Osilij vid Najposhirenishim vidom sokolinih v Izrayili ye zvichajnij boriviter Falco tinnunculus Cej sokil najchastishe gnizditsya v miskomu landshafti Misceva populyaciya sho nalezhit do pidvidu F t ssp tinnunculus osila Do cogo zh pidvidu nalezhat zimuyuchi i prolitni osobi Takozh osili borivitri sho naselyayut pivdennu chastinu Izrayilyu bilsh blizki za zovnishnim viglyadom do pidvidu F t ssp rupicolaeformis sho poshirenij v Yegipti Sudani i na Aravijskomu pivostrovi Jmovirno voni ye perehidnoyu formoyu mizh dvoma pidvidami Nabagato ridshe traplyayetsya cheglok Falco subbuteo i stepovij boriviter Falco naumanni Izrayilska populyaciya seredzemnomorskogo sokola Falco biarmicus v Izrayili gnizditsya pidvid F b ssp tanypterus silno zmenshilasya za ostanni desyatilittya i nalichuye zaraz blizko 25 gnizdovih par Cej osilij vid ranishe meshkav na krutih beregah vadi ta v girskih ushelinah po vsij teritoriyi krayini Zaraz vid gnizditsya lishe v Negevi i Yudejskij pusteli Blizko sta par za danimi 1980 h rokiv osilogo rudogolovogo sapsana abo shahina Falco pelegrinoides gnizdyatsya v pustelnih rajonah Izrayilyu vid pivnochi Yudejskoyi pusteli do pivdennogo Negeva Ridko ale regulyarno traplyayutsya poodinoki prolitni osobini chegloka Eleonori Falco eleonorae Inshim ridkisnim prilitnimi zimuyuchim vidom ye balaban Falco cherrug Vid 100 do 150 par sriblyastogo chegloka Falco concolor sho stanovit priblizno 10 vid svitovoyi populyaciyi vidu shorichno povertayutsya dlya gnizduvannya v Izrayil z misc zimivli na Madagaskari i uzberezhzhya Mozambiku Gnizdovim biotopom sriblyastogo chegloka ye skelyasti obrivi viklyuchno v posushlivih rajonah Izrayilyu v Negevi Aravi Yudejskij pusteli i v gorah Ejlata Hizhi ptahi Izrayilyu Boriviter zvichajnij Sterv yatnik Shulika chornij Sip bilogolovij Kanyuk zvichajnij V Izrayili zhivut dva vidi kanyuchnih z rodini yastrubinih z yakih najchisellnishij gnizdovij ptah kurgannik Buteo rufinus v Izrayili gnizditsya nominativnij pidvid B r ssp rufinus Ostannim chasom u cogo vidu sposterigayetsya tendenciya do perehodu vid gnizduvannya na skelnih kruchah do gnizduvannya na derevah Inshoyu osoblivistyu biologiyi izrayilskoyi populyaciyi kurgannika ye zimivlya na pivnochi vid misc gnizduvannya u Shidnij Yevropi ta Turechchini U 1992 roci vpershe bulo zafiksovano gnizduvannya v Izrayili na Golanskih visotah kanyuka zvichajnogo Buteo buteo U nastupni roki buli viyavleni she gnizda i sposterigalisya pari z gnizdovoyu povedinkoyu u pidvidu B b ssp vulpinus u lisah Galileyi i Karmelya Osobini cogo pidvidu skladayut najbilshu kilkist prolitnih ta zimuyuchih kanyukiv Chiselnist prolitnih ptahiv osoblivo pid chas vesnyanogo prolotu skladaye sotni osobin v den i mozhe nablizhatisya do pivmiljona zalezhno vid napryamu panuyuchih vitriv Kilka soten kanyukiv zdebilshogo nalezhat do yevropejskogo pidvidu B b ssp buteo shorichno zimuyut v Izrayili Vkraj ridko ale regulyarno v Izrayil zalitaye zimnyak Buteo lagopus Veliki prolitni zgrayi utvoryuyut yevropejski tyuviki Accipiter brevipes v toj chas yak mensh chislenni veliki yastrubi Accipiter gentilis i mali yastrubi Accipiter nisus pragnut zdijsnyuvati perelit poodinci chastkovo zalishayuchis v Izrayili na zimivlyu priyednuyuchis do miscevoyi osiloyi gnizduvalnoyi populyaciyi Yak ridkisni prolitnii zimuyuchi vidi teper traplyayutsya tri z p yati vidiv grifovih sho ranishe gnizduvalis v Izrayili chornij grif Aegypius monachus borodan Gypaetus barbatus a takozh afrikanskij vuhatij grif Torgos tracheliotus Z nimi provoditsya robota po stvorennyu v nevoli populyaciyi z metoyu reintrodukciyi v kolishni miscya prozhivannya Postupovo vidnovlyuyetsya populyaciya bilogolovogo sipa Gyps fulvus i sterv yatnika Neophron percnopterus sho silno zmenshilasya za ostanni desyatilittya She v seredini XX stolittya sterv yatnik vvazhavsya odnim z najchiselnishih vidiv hizhih ptahiv Izrayilyu 500 1000 gnizdovih par Vzhe do 1970 m rokiv tut gnizdilosya vid 50 do 80 par sterv yatnikiv Pislya zrostannya chiselnosti u visimdesyatih rokah koli sposterigalosya do 150 gnizdivel u 2002 2005 rokah bulo zafiksovano lishe 27 gnizdovih par U rezultati prirodoohoronnih zahodiv 2017 roku v Izrayili nalichuvalosya vzhe blizko 55 gnizd Izrayilska populyaciya sterv yatnikiv sho vidnositsya do pidvidu N p ssp percnopterus zdijsnyuye shorichni kochivli v Afriku provodyachi v Izrayili blizko pivroku Lishe okremi osobini sposterigayutsya tut poza periodom gnizduvannya Kilka tisyach osobin sterv yatnikiv shorichno sposterigayutsya v Izrayili na proloti dzherelo ne vkazane 2378 dniv Shist vidiv orliv sposterigayutsya malij pidorlik Aquila pomarina priblizno 85 tisyach osib yakogo vsya svitova populyaciya migruyut v Afriku cherez Izrayil i Palestinsku avtonomiyu pidorlik velikij Aquila clanga sho znahoditsya pid zagrozoyu zniknennya ta ranishe gnizdivsya u nevelikih kilkostyah na pivnochi Izrayilyu 120 200 osobin yakogo shorichno zimuyut v krayini shidnij stepovij orel Aquila nipalensis ye zvichajnim prolitnim i ridkisnim zimuyuchim vidom orel mogilnik Aquila heliaca she odin vid sho znahoditsya pid zagrozoyu zniknennya blizko 70 osobin yakogo shorichno zimuyut v Izrayili berkut Aquila chrysaetos v Izrayili gnizditsya pidvid A ch homeyeri populyaciya yakogo skorotilasya za ostanni desyatilittya do priblizno 20 gnizdovih par i kafrskij orel Aquila verreauxii ranishe vkraj ridko gnizdivsya v Izrayili a teper inodi zalitaye syudi pid chas svoyih shorichnih kochivok Ukraj ridkij yak na gnizduvanni tak i na proloti osilij yastrubovij orel Hieraaetus fasciatus sho viddaye perevagu goristim shidnim rajonam Izrayilyu V kanjonah Yudejskoyi pusteli chasto gnizditsya po susidstvu z berkutom Nezvazhayuchi na spivpadannya mislivskih dilyanok bilsh dribnij yastrubovij orel zajmaye inshu mislivsku nishu sho viklyuchaye konflikti Vid kilkoh soten do kilkoh tisyach osobin nevelikogo za rozmirami orla karlika Hieraaetus pennatus shorichno sposterigayutsya v Izrayili yak na vesnyanomu tak i na osinnomu proloti i lishe blizko desyatka osobin zalishayutsya na zimivlyu Pislya kilkarichnoyi perervi u 2015 roci v Izrayili znovu bulo zareyestrovano gnizduvannya orlana bilohvosta Haliaeetus albicilla para uspishno virostila ptashenya v zapovidniku Hula Do cogo ostannye gnizduvannya dvoh par bulo zafiksovano v 1957 roci U nastupni roki bilohvostij orlan regulyarno vidznachavsya lishe na proloti i zimivli okremimi osobinami i v nevelikih kilkostyah Najbilsha kilkist zimuyuchih osobin bula vidznachena uzimku 1988 9 rokiv koli bulo zareyestrovano sim osobin p yat z nih v zapovidniku Hula Zapovidnik Hula ye pivdennoyu mezheyu gnizdovogo arealu cogo vidu izolovanoyu vid najblizhchih misc prozhivannya v pivnichnij chastini Turechchini ta Iranu Shorichno cherez Izrayil migruyut vid pivmiljona do miljona osoyidiv Pernis apivorus V znachno menshih kilkostyah kilka desyatkiv osobin migruyut chubati osoyidi Pernis ptilorhynchus pidvid P p ssp orientalis Vpershe vidznacheni na proloti u 1994 roci chubati osoyidi sposterigayutsya vse chastishe i u velikih kilkostyah sho vidobrazhaye tendenciyu do rozshirennya svitovogo arealu vidu Izrayilska populyaciya zmiyeyida Circaetus gallicus stanovit vid 300 do 500 gnizdovih par Krim togo znachna kilkist osobin cogo vidu v Izrayili lituyut i blizko 10 tisyach ptahiv shorichno sposterigayutsya na proloti Kilkist zimuyuchih osobin zmiyeyida neznachna cherez nizku aktivnist plazuniv u zimovij chas Chornij shulika Milvus migrans sho buv u 1940 vih 1950 tih rokah gnizdovim osilim prolitnim i zimuyuchim vidom na pivnochi Izrayilyu v nastupni roki povnistyu znik z krayini vnaslidok kampaniyi z vikoristannya silskogospodarskih otrut V danij chas v Izrayili gnizditsya ridko Sogodni zalishayetsya odnim z najchiselnishih vidiv dennih hizhih ptahiv na proloti a takozh na zimivli koli traplyayutsya zgrayi po kilka tisyach osobin Ridkisnim prolitnim i zimuyuchim vidom ye rudij shulika Milvus milvus U 2011 roci vpershe bulo pidtverdzhene gnizduvannya v Izrayili chornokrilogo dimchastogo shuliki Elanus caeruleus Do cogo ptaha sposterigali v krayini lishe yak zalitnij vid sho traplyavsya z roku v rik chastishe Za danimi 2015 roku v Izrayili gnizdyatsya do 50 par danogo vidu Nastilki shvidke zbilshennya chiselnosti gnizdovih chernokrilih dimchastih shulik v Izrayili obumovlyuyetsya visokoyu reproduktivnoyu zdatnistyu vidu na tli globalnogo rozshirennya arealu na zahid Prolitnimi i zimuyuchimi v Izrayili ye chotiri vidi luniv bolotnij abo ocheretyanij Circus aeruginosus polovij Circus cyaneus stepovij Circus macrourus i luchnij Circus pygargus Najzvichajnishimi vidami sov ye hatnij sich Athene noctua i zvichajna sipuha Tyto alba zrostannyu chiselnosti yakoyi spriyaye zaluchennya yiyi dlya borotbi z grizunami metodom rozvishuvannya gnizdovih budinochkiv Bilsh ridkisnimi ye sira sova Strix aluco vuhata sova Asio otus i splyushka Otus scops sho naselyayut ne tilki lisovi masivi ale i miski parki Na vidkritih prostorah sho porosli nevisokim chagarnikom mozhna natrapiti na dosit ridkisnu bolotyanu sovu Asio flammeus Ushelini skel i pecher privertayut pugacha Bubo bubo yakogo v Negevi zaminyuye pustelnij pugach Bubo ascalaphus zbilshennya chiselnosti yakogo sposterigayetsya vnaslidok rozvitku silskogo gospodarstva u posushlivih rajonah Na strimkih shilah peresihayuchih rusel richok sho gliboko prorizayut goristi dilyanki Negeva Yudejskoyi pusteli i gir Ejlata meshkaye sira Strix hadorami U 2015 roci vid buv vidilenij v samostijnij vid a ranishe viznachavsya yak blida sova Strix butleri V gorah Ejlata i v Aravi stari rozlogi akaciyi ye miscem zimivli ridkisnoyi pustelnoyi sovki Otus brucei v Izrayili predstavlena pidvidom O b ssp exiguus Ostannye dostovirne gnizduvannya pustelnoyi sovki v Izrayili bulo datovane 1911 rokom Gnizduvannya cogo vidu bulo pidtverdzheno v 2015 roci koli na plantaciyi finikovih palm v rajoni Mertvogo morya bulo viyavleno zhive ptashenya Ranishe nechislennij vid burogo ribnogo pugacha Bubo zeylonensis sho gnizdivsya vzdovzh richok pivnochi krayini znik z usih vidomih misc gnizduvannya ostannya zustrich v 1975 roci U Izrayili traplyayutsya kilka vidiv lelek z nih najposhirenishij bilij leleka Ciconia ciconia yakij ridko gnizditsya u samomu Izrayili desyat vidiv chapel chasto traplyayutsya yegipetska Bulbulcus ibis mala bila Egretta garzetta sira Ardea cinerea i kvakva Nycticorax nycticorax she chotiri vidi zafiksovani vsogo po dekilka raz a takozh koravajki Plegadis falcinellus i kosari Platalea leucorodia ne vivodyat ptashenyat u Izrayili ale chasto traplyayutsya z oseni do vesni Takozh z oseni do vesni u Izrayili chasto mozhna bachiti rozhevih pelikaniv Pelecanus onocrotalus U rajoni Ejlata mozhna pobachiti chervonih flamingo Phoenicopterus ruber Kilkadesyat tisyach sirih zhuravliv Grus grus shoroku prolitayut cherez Izrayil Tochnu kilkist migruyuchih ptahiv ustanoviti nemozhlivo oskilki velika chastina prolotu prohodit vnochi Do seredini XX stolittya lishe okremi osobi lishalisya na zimivlyu u Izrayili Rizke zbilshennya chiselnosti zimuyuchih ptahiv vidbulosya u 70 h rokah XX stolittya koli u Yizreelskij dolini u dolini Hefer zimuvali uzhe kilka tisyach ptahiv Intensifikaciya viroshuvannya arahisu v dolini Hula prizvela na pochatku 1990 h rokiv do zmini misc zimivli sirih zhuravliv v Izrayili Dolina Hula stala centrom zimivli cogo vidu todi yak kolishni miscya buli majzhe povnistyu pokinuti Rizko zrosla i kilkist zimuyuchih osobin za danimi na 2007 rik u dolini Hula zalishayutsya zimuvati blizko 10 tisyach osobin Bilshist sirih zhuravliv yaki sposterigayutsya v Izrayili vidnosyatsya do nominativnogo pidvidu G g ssp grus Takozh traplyayutsya osobini sho nalezhat do pidvidu G g ssp archibaldi i G g ssp lilfordi Drugim predstavnikom rodini zhuravlevih u Izrayili ye stepovij zhuravl Anthropoides virgo Poodinoki osobini cogo vidu u dolini Hula ridko ale regulyarno traplyayutsya na zimivlyu Rodina pastushkovih predstavleno v Izrayili vismoma vidami Najchiselnisha vodyana kurochka Gallinula chloropus osilij ta gnizdovij vid chiselnist gnizdovih osobin yakoyi kolivayetsya vid tisyachi do dvoh tisyach Na vidminu vid kurochki vodyanoyi inshij vid pastushkovih liska Fulica atra gnizditsya vkraj ridko chastishe traplyayuchis u gnizdovij sezon yak lituchij vid Pri comu na proloti i zimivli ye odnim z najchiselnishih vidiv vodoplavnih ptahiv v Izrayili Ranishe gnizdilisya na pivnochi i v centri krayini pogonich krihitka Porzana pusilla ale teper traplyayetsya lishe yak ridkisnij prolitnij i she bilsh ridkisnij zimuyuchij vid ta ridkisnij na proloti v osnovnomu navesni i zimivli pogonich Porzana porzana Malij pogonich Porzana parva ye dosit zvichajnim prolitnim i ridkisnim zimuyuchim vidom lituye ridshe Gnizduvannya dlya ciyeyi ptahi v Izrayili ne bulo sposterezhene odnak vrahovuyuchi potajnij harakter ptahiv cogo vidu yih nayavnist ne viklyuchena Potajna povedinka harakterna i dlya inshogo prolitnogo vidu pastushkovih derkacha Crex crex Zvichajnim prolitnim i zimuyuchim vidom ye vodyanij pastushok Rallus aquaticus sho ridko lituye i she bilsh ridko gnizditsya Sultanka Porphyrio porphyrio najbilshij i najstrokatishe zabarvlenij vid pastushkovih Izrayilyu U minulomu gnizda sultanki sposterigalisya v rajoni shtuchnogo ozera Jeruham v Negevi V danij chas mozhlive gnizduvannya na ribovodnih stavkah kibucu Maayan Cvi na pivnochi krayini prote ce ne vstanovleno dostovirno Okrim cih dvoh misc ye ridkisnim zalitnim vidom U zabolochenih miscevostyah chasto traplyayetsya shporceva chajka Vanellus spinosus u 2008 roci visuvalasya na zvannya ptahi Izrayilyu inodi mozhna zustriti i inshi vidi chajok U bolotah chasto traplyayetsya kulik gorobec Calidris minuta krim nogo poshirenimi predstavnikami sivkovih ye kolovodnik lisovij Tringa ochropus i travnik Tringa totanus Derihvist luchnij Glareola pratincola i blizkosporidnenij jomu stepovij derihvist Glareola nordmanni ye v Izrayili zvichajnimi prolitnimi vidami Stepovij derihvist v Izrayili ne gnizditsya a derihvist luchnij v minulomu u Palestini buv zvichajnim gnizdovim ptahom Cej vid posilyayetsya koloniyami do kilka desyatkiv par na vidkritih prostorah na pivnochi i v centri krayini Z pochatkom intensifikaciyi silskogo gospodarstva v shistdesyatih rokah minulogo stolittya praktichno povnistyu pripinilos gnizduvannya v Izrayili Nezdatni do polotu ptashenyata ginuli pid kolesami traktoriv ta mehanizmiv obrobnoyi tehniki v silu instinktu pri nebezpeci ptashenyata pritiskalisya do zemli Odnak v ostanni roki v rezultati prirodoohoronnih zahodiv ta roz yasnyuvalnoyi roboti sered vlasnikiv silgospugid chiselnist gnizdovih ptahiv stala zbilshuvatisya Najbilsha koncentraciya v kilka desyatkiv gnizdovih par zaraz sposterigayetsya na kartoplyanih i arahisovih plantaciyah v dolini HulaMisceva gnizdova populyaciya luchnih derihvostiv zimuye v Africi Bilshu chastinu iz zaznachenih v Izrayili vidiv gusinih skladayut zimuyuchi i prolitni vidi Lishe chotiri vidi tut gnizdyatsya krizhen Anas platyrhynchos bilookij chern Aythya nyroca marmurovij chern Marmaronetta angustirostris i chirok triskunec Anas querquedula prichomu ostanni tri vkraj ridko Najchiselnishi prolitni i zimuyuchi zgrayi utvoryuye chubata chern Aythya fuligula chervonogolova chern Aythya ferina svish Anas penelope shirokoniska Anas clypeata chirok svistunok Anas crecca galagaz Tadorna tadorna krizhen i chirok triskunec Bilsh ridkisni na proloti i zimivli siri kachki Anas strepera shilohvosti Anas acuta ogari Tadorna ferruginea savki Oxyura leucocephala seredni krehi Mergus serrator chervonodzobi cherni Netta reyna siri Anser anser i bilolobi gusi Anser albifrons Z 80 h rokiv minulogo stolittya sposterigayetsya invaziya v centri krayini nilskogo gusaka Alopochen aegyptiacus Ridkisni ale regulyarni poodinoki zaloti v teritorialni vodi Izrayilyu buroyi olushi Sula leucogaster Praktichno vsi zaloti obmezheni pidvidom S l ssp plotus zareyestrovani v Ejlatskij zatoci Inshim vidom rodini olushevih sho traplyayutsya v period zimovih kochivel ye pivnichna olusha Morus bassanus Cej vid regulyarno sposterigayetsya poodinokimi osobinami na Seredzemnomu mori najchastishe daleko vid berega Yedinim gnizdovim vidom rodini martinovih v Izrayili ye seredzemnomorskij martin Larus michahellis Seredzemnomorskij martin ranishe ridko gnizdivsya okremimi parami lishe na nevelikih ostrivcyah vzdovzh pivnichnogo uzberezhzhya Izrayilyu ta na morskomu uzberezhzhi uzdovzh Karmelya i na prileglih do morya shtuchnih vodojmah V ostanni desyatilittya sposterigayetsya tendenciya na postijne zrostannya chiselnosti osiloyi populyaciyi Za danimi na 2014 rik v Izrayili nalichuvalosya 35 45 gnizdovih par V ostanni roki stalo sposterigatisya gnizduvannya i v urbanizovanomu seredovishi v tomu chisli i na dahah budinkiv v Ramat Gani i Tel Aviv Pri comu miska populyaciya perevishila za chiselnistyu populyaciyi v prirodnomu seredovishi isnuvannya Zbilshivsya i areal gnizduvannya Tak najpivdennishe gnizduvannya vidmicheno v Ashdodi a najviddalenishe vid morskogo uzberezhzhya na stavkah bilya Ramla Krim togo seredzemnomorskij martin ye zvichajnim prolitim i zimuyuchim vidom Chiselnist zimuyuchih osobin sho dosyagaye dekilkoh tisyach silno vidriznyayetsya po rokah yak i v inshih vidiv chajok zimuyuchih v Izrayili Najchiselnishim vidom martiniv na proloti i zimivli ye zvichajnij martin Larus ridibundus V okremi roki chiselnist zimuyuchih osobin mozhe dosyagati 40 tisyach V danij chas yedinim gnizdovim vidom rodini pirnikozovih v Izrayili ye pirnikoza mala Tachybaptus ruficollis sho vede osilij sposib zhittya Chastina ornitologiv vvazhaye sho misceva gnizdova populyaciya vidnositsya do pidvidu T r ssp iraquensis sho poshirenij v Iraku Irani ta Jordaniyi inshi vidnosyat yiyi do nominativnogo pidvidu T r ssp ruficollis vlastivomu Yevropi i zimuyuchomu v Izrayili Gnizditsya na pivnochi krayini v priberezhnih hashah na nevelikih i neglibokih prisnih vodojmah u tomu chisli shtuchnih i na Primorskij rivnini Najbilsha koncentraciya gnizdovih par vidznachena v dolini Izreel i v dolini Hula Zagalna chiselnist gnizd v Izrayili kolivayetsya v rizni roki vid 60 do 120 Chiselnist gnizdovih par silno zmenshilasya z 50 60 rr minulogo stolittya vnaslidok meliorativnih robit V danij chas golovnim chinnikom sho zdatnij vplinuti na chiselnist uspishnih gnizduvan ye rizke kontrolovane znizhennya rivnya vodi v ribovodnih stavkah i stavkah po ochishennyu stichnih vod Pirnikoza chornoshiya bilsh chislenna na zimivli i vvazhaye za krashe provoditi gnizduvannya na bilshih vodojmah i stavkah ribovodiv Kilkist zimuyuchih ptahiv stabilna za rokami i stanovit blizko 1 800 osobin 2 Pirnikoza chornoshiya Podiceps nigricollis ranishe gnizdilas na pivnochi Izrayilyu zaraz sposterigayetsya lishe yak zvichajnij ale nechislennij prolitnij i zimuyuchij vid U 1969 roci v ostannij raz v Izrayili sposterigalasya para velikih pirnikoz Podiceps cristatus z vivodkom Ranishe desyatki par cogo vidu gnizdilisya na pivnochi Izrayilyu v smuzi zarostej zhovtogo latattya Nuphar lutea v pivnichnij chastini ozera Hula ta v ocheretah na pivdenno zahodi Kinereta a takozh na zabolochenih teritoriyah prileglih do richok Taninim i Poleg na Primorskij rivnini Sogodni vid regulyarno sposterigayetsya lishe na proloti i zimivli Yak ridkisni zalitni chas vid chasu vidi vidznacheni chervonoshiya Podiceps auritus i siroshoka Podiceps grisegena pirnikozi Ryad sivorakshopodibnih predstavlenij v Izrayili troma rodinami z simoma vidami shist z yakih gnizdovij Yevropejska shurka Merops apiaster ye najchiselnishim i najposhirenishim z troh vidiv rodini bdzholoyidkovih Izrayilyu yak na proloti tak i na gnizduvanni Chiselnist bdzholoyidkovih v ostanni desyatilittya silno skorotilasya Znachno bilsh ridkisnoyu stala i bdzholoyidka zelena Merops persicus chiselnist gnizdovih par yakoyi v dolini richki Jordan ne perevishuye kilka desyatkiv A os mala zelena bdzholoyidka Merops orientalis v Izrayili gnizditsya pidvid M o cyanophrys zbilshuye svoyu chiselnist i areal vzhe kilka desyatilit slidom za rozshirennyam silskogo gospodarstva v posushlivih rajonah Yedinij predstavnik rodini sivorakshevih zvichajna sivoraksha Coracias garrulous na osinnomu i chiselnisha na vesnyanomu proloti Duzhe ridko sivoraksha gnizditsya na vidkritih prostorah pivnochi i centru krayini v Izrayili gnizditsya pidvid C g garrulous V ostanni desyatilittya chiselnist gnizdovih sivoraksh skorotilasya Z 30 h rokiv minulogo stolittya sposterigayetsya postijne rozshirennya arealu chervonodzoboyi alkioni Halycon smyrnensis Ce odin z troh vidiv rodini ribalochkovih Izrayilyu yakij na vidminu vid strokatogo ribalochki Ceryle rudis ne tak priv yazanij do harchuvannya riboyu i uspishno zaselyaye antropogennij landshaft daleko vid vodnih dzherel Na vnutrishnih vodojmah krayini ta na uzberezhzhi moriv zvichajnij na proloti i ridkisnij na zimivli ribalochka zvichajnij Alcedo atthis Dva vidi golubopodibnih mala gorlicya Streptopelia senegalensis i sizij golub Columba livia virnishe jogo urbanizovana forma C l var urbana bo miscevij pidvid C l palaestinae stav nadzvichajno ridkisnij i zberigsya lishe v Negevi ye odnimi z najchiselnishih ptahiv Izrayilyu osoblivo v miskomu landshafti Desho postupayetsya yim za chiselnistyu kilchasta gorlicya Streptopelia decaocto sho najchastishe traplyayutsya poza naselenimi punktami Vona gnizditsya po vsij teritoriyi krayini za vinyatkom najposushlivishih rajoniv Negevi Gorlicya zvichajna Streptopelia turtur v Izrayili ne gnizditsya ale ye zvichajnim lituyuchim pidvidom S t arenicola i prolitnim pidvidom S t turtur Lisi Galileyi ye osnovnim miscem zimivli v Izrayili dlya priputnya Columba palumbus Ce dosit zvichajnij zimuyuchij vid sho inodi utvoryuye veliki zgrayi Na proloti ridkisnij V Galileyi v 2014 roci bulo vpershe zareyestrovano gnizduvannya priputnya v Izrayili 3 Zahidnij Negev i dolina Hula ye osnovnimi miscyami zimivli dlya goluba sinyaka Columba oenas ridkisnogo i takogo sho malo traplyayetsya u nevelikih kilkostyah v Izrayili goluba Takozh ridko vistupaye yak prolitnij vid 4 Na vuzkij smuzi vid pivnichnoyi chastini Mertvogo morya i do Ejlata gnizditsya ridkisna kapska gorlicya Oena capensis Regulyarni zaloti v Izrayil rozhevogolovoyi gorlici Streptopelia roseogrisea Zgidno z danimi pershogo cilespryamovanogo doslidzhennya populyaciyi ryabkovih Izrayilyu provedenogo u 2008 roci Upravlinnyam prirodi i parkiv na pivdni krayini bula konstatovana tendenciya do skorochennya chiselnosti chotiroh z p yati gnizdovih vidiv ryabkiv z kincya 80 h rokiv XX stolittya Golovnimi prichinami viyavilisya intensifikaciya silskogo gospodarstva i ozelenennya velikih masiviv lisovih zemel sho zminili seredovishe yih prozhivannya v Negevi i Aravi Najmenshe postrazhdala populyaciya chornocherevogo ryabka Pterocles orientalis zavdyaki najbilshogo arealu v centralnij i pivnichnij chastinah Negevi i v Yudejskij pusteli Populyaciya kolis najchiselnishogo bilocherevogo ryabka Pterocles alchata v pivnichnij i zahidnij chastinah Negevi postrazhdala najsilnishe Takozh zmenshilas chiselnist pustelnogo Pterocles senegalus i Pterocles coronatus ryabkiv Nezvazhayuchi na zagalne skorochennya chiselnosti isnuyut stabilni populyaciyi cih vidiv na teritoriyi zapovidnikiv Doslidzhennyam ne rozglyadavsya najridkisnishij vid ryabok Izrayilyu ryabok Lihtenshtejnu Pterocles lichtensteinii yakij maye lishe dva miscya gnizduvannya v Aravi Odnak yih majbutnomu zagrozhuye rozvitok silskogo gospodarstva populyaciya v rajoni kibucu Neot Smadar i proekt budivnictva novogo aeroportu na pivnochi vid Ejlata Vsi vidi ryabkovih Izrayilyu ye osilimi vidami Z 14 vidiv rodini pliskovih sho traplyayutsya v Izrayili gnizdyatsya v nevelikih kilkostyah na pivnochi i v centri krayini lishe tri vidi bila pliska Motacilla alba gnizditsya pidvid M a alba i chotiri pidvidi traplyayutsya na proloti i zimivli zhovta pliska Motacilla flava v Izrayili gnizditsya pidvid M f feldegg i she 11 pidvidiv traplyayutsya na proloti i zimivli i dovgodzobij shevrik Anthus similis v Izrayili gnizditsya levantskij pidvid A s captus Bila pliska ye odnim z najchiselnishih vizualno sposterezhuvanih prolitnih vidiv v miskij mezhi U zapovidniku Hula uspishno zdijsnena programa po zaluchennyu biloyi pliski do gnizduvannya v specialno rozroblenih gnizdovih budinochkah She dva vidi plisok girska Motacilla cinerea i zhovtogolova Motacilla citreola yak i visim vidiv shevlikiv girskij Anthus spinoletta lisovij Anthus trivialis chervonogrudij Anthus cervinus amerikanskij Anthus rubescens Richarda Anthus richardi plyamistij Anthus hodgsoni polovij Anthus campestris i luchnij Anthus pratensis ye prolitnimi i zimuyuchimi vidami v nevelikih kilkostyah lituyuchimi Neodnorazovo sposterigavsya v Izrayili shevlik Godlevskogo Anthus godlewskii Chotiri vidi muholovkovih traplyayutsya v Izrayili yak ridkisni prolitnii vidi mala muholovka Ficedula parva muholovka strokata Ficedula hypotenuse napivoshijnikova muholovka Ficedula semitorquata i muholovka biloshiya Ficedula albicollis Chasto v naselenih punktah na pivnochi i v centri krayini na proloti sira muholovka Muscicapa striata gnizditsya pidvid M s naumanni Poshirenimi ptahami mist ta silskoyi miscevosti v Izrayili ye hatnij Passer domesticus i chornogrudij Passer hispaniolensis gorobci chornij drizd Turdus merula velika sinicya Parus major byulbyul Pycnonotus xanthopygos she odin nominant na zvannya ptaha Izrayilyu galka Corvus monedula chorna vorona Corvus corone cornix chornogolovij shiglik Carduelis carduelis yakij takozh pretenduvav na zvannya ptah Izrayilyu zelenyak Carduelis chloris i konoplyanka Carduelis cannabina Chasto buvayut takozh kam yanij gorobec Petronia petronia shpak zvichajnij Sturnus vulgaris i zyablik Fringilla coelebs gnizdyatsya v osinni i zimovi misyaci Poblizu vid lyudskogo zhitla meshkayut odudi Upupa epops ogolosheni ptahom Izrayilyu i sojki Garrulus glandarius Zvichajnim ptahom dlya pustelnih rajoniv ye pustelnij kruk Corvus ruficollis U hashah chagarnikiv zhivut kam yani kekliki Alectoris chukar pustelni kuripkovi Ammoperdix heyi i turachi frankolini Francolinus francolinus perepilki Coturnix coturnix yaki nini ridkisni Polyuvannya na ostannih ranishe bulo duzhe populyarne ale beduyini vse she prodovzhuyut loviti yih sitkami na seredzemnomorskomu uzberezhzhi Sinayu v Yegipti Postijno traplyayetsya takozh lezhnya Burhinus oedicnemus Inshi poshireni ptahi Izrayilyu prosyanka Emberiza calandra lastivka silska Hirundo rustica afrikanska skelyasta lastivka Ptyonoprogne fuligula palestinska nektarnicya Cinnyris osea takozh nominovana na zvannya ptah Izrayilyu seredzemnomorska kropiv yanka Sylvia melanocephala arabska drozdova timeliya Turdoides squamiceps sirijskij dyatel Dendrocopos syriacus pustelnij zhajvoronok Ammomanes deserti Shvidko poshiryuyutsya po vsomu Izrayilyu majna Acridotheres tristis sho priletili z Shidnoyi Aziyi V ostanni desyatilittya v centri krayini z yavilasya i zrostaye populyaciya dvoh vidiv papug papug chenciv Myiopsitta monachus i papug Kramera Psittacula krameri drara ostanni vidchutno shkodyat silskomu gospodarstvu Jmovirno pochatkom populyacij stalo zdichavinnya domashnih papug i vtechi papug iz zooparku Sirijskij pidvid afrikanskogo strausa Camellus camellus ssp syriacus sho ranishe meshkav na Blizkomu Shodi buv vinishenij na teritoriyi Palestini jmovirno v rezultati nekontrolovanogo polyuvannya she v 1920 h rokah Ostanni predstavniki cogo pidvidu buli zdobuti v Jordaniyi ta Saudivskij Araviyi v kinci 1960 h rokiv Zi stvorennyam u Aravi rozplidnika zapovidnika Haj Bar Jotvata buv pokladenij pochatok vidtvorennyu populyaciyi strausiv v Izrayili Dlya ciyeyi meti syudi buli zavezeni kilka ptahiv z Efiopiyi sho buli najbilsh genetichno blizkimi zniklomu pidvidu Protyagom bagatorichnoyi roboti po rozvedennyu v zapovidniku utvorilasya populyaciya z 50 ptahiv V 2005 roci persha grupa z 13 v osnovnomu molodih osobin bula vipushena v prirodu ale zhodnij ptici ne vdalosya vizhiti Chotiri ptahi potrapili v pastki na kordoni z Jordaniyeyu odna pticya bula zastrelena yegipetskim prikordonnikom i odna zaginula z nezrozumiloyi prichini Chastina prosto znikla mozhlivo perejshovshi na teritoriyu Sinayu Vrahovuyuchi poperednij sumnij dosvid u drugu grupu z chotiroh ptahiv vipushenu v 2006 roci uvijshli bilsh dorosli osobini Ale i voni zaginuli stavshi zhertvoyu hizhakiv Pislya cogo yedina v sviti programa z vidtvorennya populyaciyi strausiv v dikij prirodi bula pripinena Plazuni V Izrayili meshkaye ponad 90 vidiv reptilij v tomu chisli 80 ne morskih vidiv 14 vidiv reptilij ye endemichnimi dlya Izrayilyu zridka mozhut traplyatisya v susidnih krayinah v tomu chisli 6 vidiv endemichni dlya pivnichnih rajoniv krayini i 8 dlya pivdennih Najbilshim vidom ryadu luskatih v Izrayili ye yedinij predstavnik rodini varanovih pustelnij varan Varanus griseus sho dosyagaye pivtora metriv v dovzhinu i bilshe dvoh kilogramiv vagi Trohi postupayetsya jomu v dovzhini do 120 sm zhovtopuzik Ophisaurus apodus beznoga yashirka yedinij v Izrayili vid rodini veretilnikovih Yegipetskij shipohvist Uromastyx aegyptius ye najbilshim vidom rodini agamovih v Izrayili Vin naselyaye kam yanisti pusteli Negevi dosyagayuchi dovzhini 75 sm i ne postupayuchis u masi tila varanu Ranishe na nogo polyuvali beduyini zaradi m yasa i micnoyi shkiri delikatesom sered beduyiniv takozh vvazhayutsya jogo yajcya Inshij vid rodu shipohvostih shipohvist prikrashenij Uromastyx ornata Vin znachno postupayetsya v rozmirah svoyemu rodichu i dosyagaye lishe 35 santimetriv v dovzhinu U 80 h rokah XX stolittya cherez vidsutnist dosit povnoyi informaciyi pro stan vidu v rajoni jogo arealu Ejlatski gori buli vipusheni molodi osobini vilovleni na Sinajskomu pivostrovi Mozhlivo v rezultati zmishuvannya dvoh populyacij vidbulos poshirennya sered prikrashenogo shipohvosta ranishe nevidome shkirne zahvoryuvannya Ce zahvoryuvannya yak i bezperervnij vilov brakonyerami prikrashenih shipohvostiv dlya prodazhu i presing z boku zrostayuchoyi kilkosti turistiv prizvelo do neobhidnosti vzyati vid pid ohoronu yak takij sho znahoditsya pid zagrozoyu zniknennya Azijski girski agami predstavleni v Izrayili odnim vidom stelionom Stellagama stellio Vin shiroko poshirenij po vsij krayini v kam yanistih miscevostyah i maye ti zh rozmiri sho i prikrashenij shipohvist Predstavnikiv cogo vidu chasto vbivayut cherez zabobonni strahi V Izrayili traplyayutsya dva pidvidi cogo vidu temnishij i menshij za rozmirom Stellagama stellio ssp picea sho naselyaye pivnichnu chastinu krayini i svitlishij i bilshij pivdennij pidvid Stellagama stellio brachydactyla Inshimi predstavnikami agamovih ye dva vidi rodu rivninnih agam agama Savinyi Trapelus savignii i Trapelus agnetae sinonim pallidus Populyaciyi pershoyi zagrozhuye posilena rozrobka yiyi prirodnogo biotopu pishanih pustel pid budivnictvo i silske gospodarstvo Takozh poshirenij i monotipnij rid sinajskoyi agami Pseudotrapelus Pseudotrapelus sinaitus Usi tri vidi ye vlastivimi pustelnih i napivpustelnih rajonah krayini U toj chas yak odin z dvoh pidvidiv zvichajnogoyi hameleona Chamaeleo chamaeleon ssp recticrista ye zvichajnim dlya Izrayilyu predstavnikom rodini hameleonovih inshij jogo pidvid Chamaeleo chamaeleon ssp musae sho zhive u pishanih dyunah pivnichno zahidnogo Negeva piddayetsya nebezpeci zniknennya Zniknennya sprichinene intensivnim osvoyennyam pusteli pid silske gospodarstvo i shirokoyu rozrobkoyu dyun dlya vidobuvannya budivelnogo pisku Bilsha chastina arealu cogo pidvidu v Izrayili znahoditsya na teritoriyi armijskih poligoniv sho ne spriyaye jogo zberezhennyu Tropiocolotes nattereri yedinij predstavnik rodu karlikovih gekoniv v Izrayili sho dosyagaye shesti santimetriv u dovzhinu Vin ye najdribnishim predstavnikom luskatih v krayini Naselyayuchi pustelni rajoni pivdnya krayini vin rozdilyaye biotop z inshimi predstavnikami rodini gekonovih Sered najblizhchih do nogo za rozmirami 7 8 sm ye pustelnij vuzkopalij gekon Stenodactylus sthenodactylus yakij pronikaye daleko na pivnich dosyagayuchi Hajfi i Jordanskoyi dolini Dva inshi vidi cogo rodu yegipetskij vuzkopalij gekon Stenodactylus petrii v Izrayili ye urazlivim vidom ta irakskij vuzkopalij gekon Stenodactylus doriae izrayilska populyaciya na mezhi zniknennya mayut bilshi rozmiri i meshkayut tilki v pishanih pustelyah Najposhirenishim i najvidomishim vidom gekoniv Izrayilyu ye tureckij napivpalij gekon Hemidactylus turcicus sho traplyayetsya na vsij teritoriyi krayini i v bud yakih biotopah Peredbachayetsya sho cej gekon zgaduyetsya v Bibliyi yak anaka Plyamistij viyalopalij gekon Ptyodactylus guttatus poshirenij vid Karmelya i do Ejlata de traplyayetsya i viyalopalij gekon Gasselkvista Ptyodactylus hasselquistii Obmezhenij areal ostannogo sho vklyuchaye krim Ejlatskih gir tilki pivden dolini Aravi i predstavlyaye pivnichnu mezhu poshirennya vidu robit jogo vrazlivim golovnim chinom cherez nezakonnij vidlov dlya prodazhu u terariumi Golanski visoti Galileya i pivnich Jordanskoyi dolini do Ashkelona na pivdni naselyaye Ptyodactylus puiseuxi vidomij yak levantijskij abo izrayilskij viyalopalij gekon a v samomu Izrayili yak galilejskij gekon sho traplyayetsya ne tilki v rozkolinah skel ale i v pustotah i inshih pridatnih dlya zhittya miscyah v derev yanih budinkah Dva z troh vidiv rodu tonkopalih gekoniv mayut v Izrayili duzhe obmezhenij areal Cyrtopodion amictopholis znahoditsya pid zagrozoyu zniknennya cherez intensifikaciyu turizmu budivnictvo vijskovoyi infrastrukturi v rajoni prozhivannya i nezakonnu torgivlyu Mozhlivocej vid ye endemikom Hermona Cej vid naselyaye rozkolini skel na visoti vid 1300 metriv i vishe Cyrtopodion scabrum vpershe zareyestrovanij v Izrayili lishe v 1989 roci v rajoni Ejlata i jmovirno znahoditsya v stadiyi invaziyi Tretij vid seredzemnomorskij gekon Cyrtopodion kotschyi Sogodni vklyuchayetsya v rid seredzemnomorskih tonkopalih gekoniv Mediodactylus Cej vid vede derevnij sposib zhittya na primorskij smuzi vid livanskogo kordonu do Ashkelona Najposhirenishim z 8 vidiv rodini scinkovih Izrayilyu stanovit yevropejskij veretenopodibnij scink Chalcides ocellatus sho traplyayetsya po vsij teritoriyi krayini Yaksho populyaciyi yevropejskogo veretenopodibnogo scinka v Izrayili v danij chas nisho ne zagrozhuye to majbutnye drugogo vidu z rodu veretenopodibnih scinkiv veretenopodibnogo scinka Gyuntera Chalcides guentheri znahoditsya pid zagrozoyu Pivdenno zahidna mezha svitovogo arealu cogo vidu prohodit po Izrayilyu U najbilshij nebezpeci znahoditsya populyaciya sho naselyaye priberezhnu smugu vzdovzh Seredzemnogo morya zvazhayuchi na urbanizaciyu teritorij i zniknennya misc prozhivannya Najbilshij z scinkovih Izrayilyu dovgonogij scink Eumeces schneideri dosyagaye v dovzhinu 50 santimetriv Pivnichnij jogo pidvid Eumeces schneideri ssp pavimentatus naselyaye bud yaki tipi gruntiv za vinyatkom pishanih dyun vid Dimoni do pivnichnoyi mezhi Izrayilyu Cej pidvid viddaye perevagu kam yanistim dilyankam poroslim nevisokim chagarnikam ale j ne unikaye poselennya na obroblyuvanih zemlyah i miscyah poblizu lyudskogo zhitla Bilsh ridkisnij pivdennij pidvid Eumeces schneideri ssp schneideri naselyaye posushlivi rajoni vid pivnichnogo Negeva i do Ejlata Bud yaki vidi gruntiv krim piskiv pidhodyat i yegipetskij mabuyi Trachylepis vittata sho v Izrayili poshirena vid Hermona do Pivnichnogo Negeva Cej scink vede dennij sposib zhittya i najchastishe sposterigayetsya pid chas polyuvannya mizh kameniv Najyaskravishe zabarvlenij aptechnij abo zvichajnij scink Scincus scincus u yakogo bliskuche zabarvlennya verhnoyi chastini tila variyuyetsya vid zhovto pishanogo do korichnyuvato zhovtogo abo pomaranchevogo Niz tila bilij abo koloru slonovoyi kistki Dorosli osobini mayut na spini i hvosti temni poperechni plyami sho stvoryuyut smugastij malyunok Podovzhena verhnya shelepa yaka pereshkodzhaye potraplyannyu v rot pisku pri pidzemnomu polyuvanni robit jogo shozhim na miniatyurnogo krokodila Vede dennij sposib zhittya polyuyuchi za riznih komah u pislyaobidni ta ranni vechirni godini yak na poverhni tak i pid zemleyu Sushene m yaso aptechnogo scinka zdavna vikoristovuyetsya v narodnij medicini dlya likuvannya najriznomanitnishih hvorob a takozh dosi vhodit v racion beduyiniv V Izrayili vid naselyaye piski pivnichnogo Negeva yaki ye pivnichno shidnoyu mezheyu arealu pidvidu Scincus scincus ssp scincus Izrayilska populyaciya vvazhayetsya vrazlivoyu golovnim chinom cherez znahodzhennya velikih pishanih dilyanok u mezhah vijskovih poligoniv rozrobki yih pid pishani kar yeri ta budivnictva oprisnyuvalnih stancij v zoni dyun bilya morskogo uzberezhzhya Najmenshim predstavnikom scinkovih u fauni Izrayilyu ye vid z rodu gologlaziv Ablepharus rueppellii Dovzhina tila vid nosa do osnovi hvosta doroslih osobin stanovit lishe 1 7 4 5 sm z hvostom do 10 sm Dva pidvidi cogo vidu zhivut vid kordoniv z Livanom i do centralnogo Negeva Najbilshu chastinu arealu naselyaye pidvid Ablepharus rueppellii ssp rueppellii V yakosti seredovisha prozhivannya polyublyaye skupchennya opalogo listya ta kaminnya ale neshodavno viyavlenij i v dyunah Zahidnogo Negeva Na Golanskih visotah i na Hermoni meshkaye pidvid Ablepharus rueppellii ssp festae zagalnij areal pidvidu ne perevishuye 1200 km Za mezhami arealu traplyayetsya tilki na obmezhenij teritoriyi v Jordaniyi Ridkisnim i malovivchenim vidom scinkiv z oglyadu na vkraj tayemnij sposib zhittya ye zmiyeyashirka Latasta Ophiomorus latastii yedinij predstavnik rodu zmiyeyashirok V Izrayili cej vid ridko dosyagaye dovzhini 20 santimetriv i vidomij po 14 izolovanim populyaciyam Vidminnoyu risoyu vidu ye vidsutnist nig sho robit jogo predstavnikiv shozhimi na nevelikih zmij Ridkisna mozhlivist pobachiti cogo scinka sho v osnovnomu vede pidzemnij sposib zhittya u prirodi najchastishe predstavlyayetsya na ruyinah poselen de vin kovzaye mizh kamenyami v poshukah komah Klinogolovij scink Sphenops sepsoides sho vede nichnij sposib zhittya naselyaye viklyuchno piski pivnichno zahidnogo Negeva Aravi i dyuni seredzemnomorskogo uzberezhzhya Izrayilyu na pivnich do Atlitu Cej scink maye pishane zabarvlennya i seredni rozmiri do 20 sm z kotrih polovina pripadaye na hvist Cej vid postupovo znikaye z nevelikih pishanih masiviv centralnogo Negeva jmovirno zvazhayuchi na yih vidirvanist vid osnovnogo arealu Cilindrichne tilo scinka z korotkimi tonkimi i slabkimi nogami z miniatyurnimi palcyami poryad iz zigzagopodibnim peresuvannyam robit jogo yak i zmiyeyashirku Latasta shozhim na neveliku zmiyu Grebnisti yashirki Acanthodactylus serednih rozmiriv vid 13 do 25 sm yashirki sho vedut dennij sposib zhittya naselyayut v Izrayili pishani i lisovi grunti Negeva i Aravi pronikayuchi na pivnich uzdovzh dyun seredzemnomorskogo uzberezhzhya Izrayilyu do Rishon le Ciona Chislo vidiv predstavlenih v Izrayili zminyuyetsya v rezultati pereglyadu taksonomiyi rodu Tak analiz DNK yashirok yaki vidnosyatsya do vidiv Acanthodactylus boskianus v Izrayili poshirenij pidvid Acanthodactylus boskianus ssp asper i Acanthodactylus schreiberi v Izrayili traplyayetsya pidvid Acanthodactylus schreiberi ssp syriacus provedenij na pidstavi pripushennya sho obidva vidi ye naspravdi lishe pidvidami odnogo z nih dav pidtverdzhuyuchi rezultati Takozh buli otrimani dani pro genetichnu vidminu izrayilskoyi populyaciyi Acanthodactylus boskianus vid reshti svitovoyi populyaciyi Krim togo v rezultati perevirki naukovih kolekcij bulo viyavleno sho deyaki z primirnikiv ranishe vidnesenih do vidu Acanthodactylus boskianus nalezhali do opisanogo v 1980 roci vidu Acanthodactylus opheodurus Osnovna chastina arealu cogo vidu v Izrayili znahoditsya v piskah Aravi Predstavniki vidu zaselyayut takozh piski v rajoni Dimoni i kibucu Revivim Sudyachi z ostannih doslidzhen izrayilski yashirki sho ranishe vidnosilis do vidu Acanthodactylus longipes vidnosyatsya do nedavno 2007 vidilenogo samostijnogo vidu Acanthodactylus aegyptius Ci neveliki i ruhlivi yashirki sho naselyayut piski zahidnogo Negeva rozdilyayut yih iz zovni shozhimi predstavnikami vidu Acanthodactylus scutellatus v Izrayili predstavlenogo nominativnim pidvidom Acanthodactylus scutellatus ssp scutellatus Tri vidi grebnistih yashirok vneseni v Chervonu knigu Izrayilyu Stan vidu Acanthodactylus aegyptius vvazhayetsya vrazlivim Populyaciyi dvoh z shesti vidiv rodu traplyayetsya krim Izrayilyu lishe v Livani Acanthodactylus schreiberi i endemichnoyi dlya Izrayilyu grebnistoyi yashiki Acanthodactylus beershebensis znahodyatsya v kritichnomu stani Acanthodactylus beershebensis reptiliya yaka bula vpershe opisana yak okremij vid v 1999 roci za ekzemplyarom z Vadi Yatir na shid vid Beer Shevi Cej vid nekvaplivo peresuvayetsya na vidminu vid inshih predstavnikiv rodu buv ranishe odnim z najposhirenishih na lisovih gruntah pivnichnogo Negeva i pivdnya Yudejskoyi pusteli Z pochatkom intensivnogo osvoyennya cih rajoniv zaselena nimi teritoriya zmenshilasya bilsh nizh na 90 V danij chas zbereglisya lishe neveliki rozrizneni populyaciyi zagalnij areal yakih zaraz stanovit blizko 200 km U gilkah chagarnikiv abo na stovburah derev nevisoko vid zemli v dennij chas mozhna pobachiti krasivu zmiyegolovku Ophisops elegans v Izrayili traplyayetsya pidvid Ophisops elegans ssp ehrenbergi sho polyuye na komah Ce nevelika do 20 sm zavdovzhki yashirka sho zaselyaye seredzemnomorske uzberezhzhya Izrayilyu do mezhi z pusteleyu Izolovani populyaciyi cogo vidu isnuyut i v centralnomu Negevi de vvazhayut za krashe selitisya v zarostyah kolyuchogo chagarnika vidu Sarcopoterium spinosum Ce odin z nebagatoh vidiv yashirok yaki traplyayutsya v naselenih punktah Ranishe vvazhalosya sho rid Phoenicolacerta predstavlenij v Izrayili dvoma pidvidami odnogo vidu Phoenicolacerta laevis Piznishe bula populyarnoyu tochka zoru zgidno z yakoyu ce dva riznih vidi Phoenicolacerta laevis i Phoenicolacerta kulzeri Pidvid Phoenicolacerta kulzeri kulzeri vidomij v Izrayili yak hermonska yashirka vkraj ridkisnij u cij krayini Vin traplyayetsya lishe na Hermone na visotah 1500 metriv nad rivnem morya i vishe Vid znahoditsya pid zagrozoyu zniknennya ves jogo svitovij areal obmezhenij 500 km na teritoriyi Izrayilyu Livanu Siriyi ta Jordaniyi Vid meshkaye v gorah i jogo okremi populyaciyi vidrizani odna vid inshoyi Vid zanesenij do Mizhnarodnoyi Chervonoyi knigi ta Chervonoyi knigi Izrayilyu Phoenicolacerta laevis nominativnij pidvid Phoenicolacerta laevis laevis sho naselyaye centralnu i pivnichnu chastini krayini ye zvichajnim ale nechislennim vidom sho chasto traplyayetsya v naselenih punktah Sered plazuniv sho meshkayut v Izrayili iz soroka odnogo vidu zmij dev yat z nih otrujni Najposhirenishimi vidami sered nih ye palestinska gadyuka Vernera Vipera palaestinae i efa Echis colorata Inshi vidi gadyuk ridshe traplyayutsya Na pivdni v zv yazku z rozshirennyam silskogospodarskih zemel rozshiryuyetsya takozh areal chornoyi kobri Walterinnesia aegyptia Yashirkova zmiya Malpolon monspessulanus inodi traplyayetsya i v zabudovanih rajonah prote otruta yiyi dlya lyudini bezpechna Perevazhno pidzemnij sposib zhittya vedut shozhi na velikih cherv yakiv 2 vidi zmij z rodini slipuniv zvichajna slipun Typhlops vermicularis i Letheobia simonii Ostannij opisanij za golotipom z Hajfi ta endemichnij dlya Izrayilyu i Jordaniyi a takozh jmovirno dlya Siriyi Pidzemnij sposib harakternij i dlya odnogo vidu rodini vuzkorotih zmij Myriopholis macrorhynchus Cej vid ye najbilshim v rodini i dosyagaye 25 sm u dovzhinu Inodi yih mozhna zustriti v dennij chas na poverhni zemli pri polyuvanni na komah yaki ye osnovoyu yih yizheyu Zahidnij udavchik Eryx jaculus ye yedinim predstavnikom rodini udavovih zmij v Izrayili Cya neotrujna zmiya z serednoyu dovzhinoyu blizko 60 sm maksimalna do 80 sm polyuye na dribnih ptahiv grizuniv i plazuniv ubivayuchi yih harakternim dlya udaviv sposobom zadushennyam Pidrodina polozovih predstavlena v Izrayili 20 ma shiroko poshirenimi vidami bilshist z yakih chasto traplyayetsya u riznih nasadzhennyah naselenih punktiv u poshukah grizuniv i ptahiv Takoyu povedinkoyu harakterizuyetsya zokrema najbilsha v Izrayili zmiya poloz Dolichophis jugularis v Izrayili meshkaye pidvid D jugularis ssp asianus Ci zmiyi dosyagayut v dovzhinu 2 4 m za mezhami Izrayilyu do 3 m i vazhat do 2 kg Znishuye grizuniv rozmirami do shura Dolichophis jugularis prinosyachi korist silskomu gospodarstvu Po Izrayilyu prohodit pivnichno zahidna mezha svitovogo arealu odniyeyu z najkrasivishih zmij krayini Platyceps elegantissimus Ci zmiyi mayut kontrastne zhovto chorne zabarvlennya i dosyagayut 60 sm v dovzhinu Zmiya bula vpershe viyavlena v Aravi v 1953 roci Vid vneseno do Chervonoyi knigi Izrayilyu tochna chiselnist populyaciyi nevidoma ale obmezhenist izrayilskogo arealu lishe pivdennoyu chastinoyu Aravi posilena rozrobka pid silske gospodarstvo mozhe prizvesti do zniknennya vidu z fauni Izrayilyu Dlya dvoh inshih vidiv poloziv vnesenih v Chervonu knigu Izrayilyu region Ejlata i pivdennoyi Aravi ye pivnichnoyu mezheyu arealu Ce Psammophis aegyptius isnuvannyu yakogo v Izrayili zagrozhuye podalshe zabrudnennya peresohlih rusel richok jogo zvichajnogo seredovisha prozhivannya i Platyceps sinai ranishe yak Coluber sinai do 90 h rokiv vvazhavsya endemikom Sinajskogo pivostrova Ekzemplyari Platyceps sinai sho traplyayulisya v Izrayili pomilkovo klasifikuvalisya yak osobini Platyceps elegantissimus Yaksho poperedni dva vidi traplyayutsya v pivdennih rajonah krayini to Eirenis levantinus i riznobarvnij poloz Hemorrhois ravergieri ye meshkancyami pivnochi Ostannij v Izrayili vzagali sposterigavsya lishe dvichi i obidva razi na gori Hermon Izrayil mabut ye najpivdennishoyu z krayin rozpovsyudzhennya cih vidiv V Chervonu knigu Izrayilyu vneseni i dva vidi poloz elafiv chotirilinijnij Elaphe quatuorlineata v Izrayili traplyayetsya pidvid E quatuorlineata sauromates i zakavkazkij Zamenis hohenackeri predstavlenij pidvidom Z hohenackeri taurica Dlya oboh vidiv Izrayil Hermon i Golanski visoti yavlyaye pivdennu mezhu arealu Blizhche do uzberezhzhya Seredzemnogo morya traplyayutsya cherepahi seredzemnomorska Testudo graeca v tomu chisli endemichnij dlya Blizkogo Shodu pidvid Testudo graeca floweri kaspijska cherepaha Mauremys caspica afrikanskij trioniks Trionyx triunguis i zelena Chelonia mydas V Negevi traplyayetsya riznovid yegipetskoyi cherepahi Testudo werneri sho v Izrayili vkraj nechislennij za ocinkami 80 h rokiv 4 5 osib na km i perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya Shvidko poshiryuyetsya zavezena z Ameriki chervonovuha cherepaha Trachemys scripta Na beregah Ejlatu vivodyat ditinchat cherepahi bissi Eretmochelys imbricata Na specialnih fermah v komercijnih cilyah takozh rozvodyatsya aligatori ta inshi vidi krokodiliv nilski kajmani gaviali Doslidniki Tovaristva ohoroni prirodi Izrayilyu vkazuyut sho tri vidi plazuniv ye znishenimi na teritoriyi Izrayilyu nilskij krokodil gyurza Macrovipera lebetina i yevropejska bolotna cherepaha Emys orbicularis Zemnovodni Za ostannye stolittya silno postrazhdali chiselnist i areali zemnovodnih Izrayilyu Sered osnovnih prichin cogo procesu melioraciya zabolochenih zemel zmini gidrologichnogo rezhimu vodnih dzherel i zabrudnennya biotopiv V rezultati gospodarskoyi diyalnosti lyudini sformuvalisya izolovani odin vid odnogo areali yaki pereshkodzhayut normalnomu genetichnomu obminu v populyaciyi Inshimi mozhlivimi zagrozami dlya aborigennih vidiv ye kolekcionuvannya tarariumistami i nezakonna torgivlya ridkisnimi vidami V ostanni roki z yavilasya nebezpeka vplivu na miscevu populyaciyu zemnovodnih introdukovanih vidiv zdatnih yak stvoriti konkurenciyu v procesi dobuvannya yizhi i rozmnozhennya tak i vnesti nevidomi dlya nih zahvoryuvannya Na danij moment vidomo pro uspishnu introdukciyu v Izrayili gladenkoyi shporkovoyi zhabi Xenopus laevis afrikanskogo vidu zavezenogo v Izrayil dlya laboratornih cilej sho potrapiv u vodojmi pivnochi krayini U najpovnishomu spisku vidiv zemnovodnih Izrayilyu na pochatok XXI stolittya znachilosya shist vidiv dlya chotiroh z yakih po cij krayini prohodila pivdenna mezha yih svitovogo arealu i odin vimerlij Latonia nigriventer Z momentu publikaciyi buli zrobleni znahidki ta rozshirili spisok zhivih izrayilskih vidiv do vosmi U 2013 roci baza danih AmphibiaWeb generuye dlya Izrayilyu spisok z 11 vidiv tri z yakih mozhlivo ye sinonimichnimi dlya inshih Hyla felixarabica i Hyla arborea dlya H savignyi a Pelophylax ridibundus dlya P bedriagae Latonia nigriventer ye endemikom Izrayilyu sho nalezhit do rodini povituhovih ryadu bezhvostih zemnovodnih Vpershe bula viyavlena na shidnomu uzberezhzhi ozera Hula v 1940 roci Z 1996 roku oficijno vvazhalasya vimerloyu bo povidomlennya pro natraplyannya na neyi ne nadhodili z 1955 roku Odnak u listopadi 2011 roku kilka osobin cogo vidu buli vidlovleni v zapovidniku Hula Pislya vivchennya zhabi buli povernuti v ridne seredovishe Za ocinkami fahivciv chiselnist populyaciyi ocinyuyetsya v 100 200 osobin Spochatku vid buv vidnesenij do rodu Discoglossus ale pislya dodatkovih doslidzhen bulo vstanovleno sho vin nalezhit do rodu Latonia sho rozdilivsya z rodom Discoglossus blizko 32 miljoniv rokiv tomu Inshi predstavniki rodu vidomi tilki za skam yanilostyami z Yevropi 15 tisyacholitnoyi davnosti sho robit Latonia nigriventer zhivoyu kopalinoyu Zemnovodni Izrayilyu Latonia nigriventer Hyla savignyi Salamandra infraimmaculata Krim Latonia nigriventer ryad bezhvostih zemnovodnih v Izrayili predstavlenij she kilkoma rodinami Rodina chasnichnici predstavlena odnim vidom sirijskoyu chasnichniceyu Pelobates syriacus v Izrayili meshkaye nominativnij pidvid Pelobates s ssp syriacus areal yakoyi za ostanni desyatilittya vidsunuvsya na pivnich vid Gazi do rajonu mista Holon Vidpovidno na pivnich vidsunulasya i pivdenna mezha svitovogo arealu cogo vidu sho prohodit po Izrayilyu Yedinim vidom rodini zhab yachih v Izrayili ye najchiselnishij vid zemnovodnih ciyeyi krayini levantijska zhaba Rana Pelophylax levantina V minulomu cej vid rozglyadavsya yak riznovid ozernoyi zhabi Takozh odnim vidom zelenoyu ropuhoyu Pseudepidalea viridis predstavlena rodina ropuh Deyaki doslidniki vidnosyat izrayilsku populyaciyu do inshih vidiv Pseudepidalea variabilis abo Pseudepidalea boulengeri Dva vidi nalezhat do rodini rajkovih Hyla savignyi ranishe rozglyadavsya yak pidvid zvichajnoyi rajki Hyla arborea i derevna zhaba Stejnica Hyla heinzsteinitzi yaka bula opisana yak novij vid v 2007 roci pislya publikaciyi spisku Tovaristva ohoroni prirodi Cej novij vid nazvanij na chest najstarshogo izrayilskogo morskogo biologa i gerpetologa kerivnika kafedri zoologiyi Yevrejskogo universitetu profesora Hajnca Shtajnica Buduchi endemikom Izrayilyu cej vid vidomij lishe z troh vodnih dzherel v Yudejskih gorah Ejn Fara Vadi Moca i rezervuara Mamila v Yerusalimi Rodina salamandrovih ryadu hvostatih zemnovodnih predstavlena v Izrayili dvoma vidami Pershij z nih Salamandra infraimmaculata za inshoyu klasifikaciyeyu yakoyi dotrimuyetsya zokrema izrayilskij fahivec z zemnovodnih Sarig Gafni cej vid ye pidvidom vognyanoyi salamandri Salamandra salamandra infraimmaculata Drugij vid izrayilskih hvostatih zemnovodnih triton maloazijskij Ommatotriton vittatus v Izrayili meshkaye pidvid Ommatotriton v vittatus zagroza populyaciyi yakogo rizko zrosla v ostanni roki u zv yazku zi skorochennyam arealu na 70 Odnim iz zobov yazan Izrayilyu vzyatih na sebe v ramkah ratifikovanoyu uryadom u 1995 roci mizhnarodnoyi Konvenciyi pro biologichne riznomanittya ye zberezhennya miscezrostan vidiv Dlya zemnovodnih Izrayilyu ce osoblivo aktualno shodo doshovih vodojm osoblivogo ekologichnogo seredovisha sho utvoryuyetsya v zaglibinah gruntu prirodnogo abo shtuchnogo pohodzhennya sho napovnyuyutsya vodoyu pid chas doshiv Peresihayuchi doshovi vodojmi z nastannyam posushlivogo periodu stayut seredovishem dlya rozmnozhennya bagatoh vidiv zemnovodnih Izrayilyu V ostanni desyatilittya kilkist doshovih vodojm rizko skorotilosya v osnovnomu v rezultati gospodarskoyi diyalnosti lyudini Ce prizvelo do zmenshennya chiselnosti zemnovodnih V rezultati dlya shesti vidiv zemnovodnih Izrayilyu vinikla zagroza zniknennya Ce zmusilo uryad vzhiti terminovih zahodiv shodo yih zberezhennya U 1994 roci buv rozroblenij p yatirichnij plan v ramkah yakogo povinni buli buti stvoreno 60 novih doshovih vodojm v zapovidnikah na dodatok do vzyatih pid ohoronu najbilshih i najvazhlivishih dlya rozmnozhennya zemnovodnih doshovih vodojm krayini Ribi Koralovi rifi Chervonogo morya bilya beregiv Ejlata dayut pritulok chislennim vidam rib Za ocinkoyu Ministerstva zakordonnih sprav Izrayilyu ekosistema Ejlatskogo rifu nalichuye 1270 vidiv rib sho nalezhat do 157 rodin z cogo chisla 190 vidiv endemichni dlya Izrayilyu i jogo najblizhchih okolic sotni vidiv koraliv i 1120 vidiv molyuskiv Ihtiofauna Chervonogo morya chasto traplyayetsya u seredzemnomorskogo uzberezhzhya Izrayilyu inodi skladayuchi za ocinkami 1980 h rokiv bilshe soroka vidsotkiv ulovu Sered chervonomorskih vidiv predstavlenih sogodni v Seredzemnomu mori blizko 50 vidiv rib a takozh 90 vidiv molyuskiv i 40 vidiv rakopodibnih Ryad vidiv rib v seredzemnomorskih vodah predstavlyayut interes dlya promislovogo ribalstva Tak u 2005 roci izrayilskimi ribalkami v Seredzemnomu mori bulo vilovleno bilshe 270 tonn kitajskoyi lakedri Seriola dumerili blizko 260 tonn barabuli i blizko 170 tonn krugloyi sardinki Sardinella aurita yaka takozh ye osnovnoyu promislovoyu riboyu v sektori Gaza Na fermah sho specializuyutsya na viroshuvanni morskih rib za toj zhe rik bulo virosheno bilshe troh tisyach tonn dorad Za danimi profesora Menahema Gorena Tel Avivskij universitet ihtiofauna vnutrishnih vod Izrayilyu predstavlena tridcyatma dvoma aborigennimi vidami rib vosmi rodin i 14 16 introdukovanimi Geografichne roztashuvannya krayini na stiku kontinentiv spriyalo proniknennyu syudi yak vidiv vlastivih Afrikanskomu kontinentu Seredzemnomorskomu basejnu i basejnu Chervonogo morya tak i Levantu i Centralnoyi Aziyi sho zaselili tri riznih vodnih basejni dvanadcyatma vidminnimi odnu vid odnoyi ekosistemami krim troh geologichno obumovlenih basejniv she odin basejn richki Yarkon mozhe buti vidilenij na osnovi analizu vodnoyi fauni 12 vidiv rib endemichni dlya cih basejniv tri z nih vimerli z seredini minulogo stolittya Najbagatsha vidami ihtiofauna dolini richki Jordan 26 vidiv i ozera Kineret z 19 vidami Na osnovi informaciyi sho nadayetsya bazoyu danih FishBase generuyetsya spisok z 66 vidiv prisnovodnih rib sho traplyayutsya v Izrayili z yakih 36 aborigennih Z 13 vidiv afrikanskih cihlid rodu Sarotherodon lishe odin nominativnij pidvid Sarotherodon galilaeus Sarotherodon galilaeus ssp galilaeus neoficijna nazva yakoyi riba Svyatogo Petra pov yazuye yiyi iz syuzhetom Yevangeliya vlastiva Levantu i zaselyaye basejn richki Jordan richok seredzemnomorskogo basejnu Izrayilyu i ozero Kineret Cya riba zalishayetsya odniyeyu z golovnih promislovih rib Izrayilyu nezvazhayuchi na padinnya richnogo ulovu z bilsh nizh 300 tonn u 2005 roci do 40 tonn za danimi 2007 roku V ostanni roki derzhavoyu vzhivayutsya zahodi po vidnovlennyu ciyeyi ribi ta inshih vidiv promislovih rib Kinereta povna zaborona komercijnogo ribalstva v 2010 12 rokah i na 60 dniv u 2013 roci v period nerestu v pivnichnij chastini ozera Miljoni malyukiv cogo vidu shorichno zapuskayutsya v ozero z riborozplidnikiv kibucu Ginosar prichomu viklyuchno z ikri rib miscevoyi kineretskoyi populyaciyi Specifichnij dlya Levantu rid cihlovih Tristramella vklyuchaye v sebe endemichnij dlya Izrayilyu vid Tristramella sacra sho meshkaye v ozeri Kineret dzherela rozhodyatsya v ocinci statusu vidu baza danih FishBase viznachaye jogo yak takij sho znahoditsya na mezhi zniknennya a v Chervonij knizi vislovlyuyetsya pripushennya pro jogo povne zniknennya a takozh osoblivij pidvid vidu Tristramella simonis T s intermedia odin z endemikiv ozera Hula zniklih v rezultati jogo osushennya Inshij pidvid Tristramella simonis T s simonis ye zvichajnoyu dlya Kinereta riboyu Yedinim z vosmi vidiv she odnogo vlastivogo Africi rodu cihlid Astatotilapia sho pronik na Yevrazijskij kontinent ye Astatotilapia flaviijosephi V Izrayili naselyaye kam yanisti milkovoddya richki Jordan dzherela v dolini Bejt Sheana i ozera Kineret Isnuye nebezpeka jogo vimirannya zvazhayuchi na neveliku chiselnosti vidu rozdroblenist jogo arealu zabrudnennya dovkillya ta vpliv na populyaciyu zmin v gidrologichnomu rezhimi Shiroko poshirenij v Africi rid tilyapij sho predstavlenij yedinim vidom Tilapia zillii Vin naselyaye v Izrayili ne tilki prisni vodi tipovij dlya vidu biotop ale i malosoloni girla richok u miscyah vpadannya yih u Seredzemne more i navit solonu morsku vodu stvorivshi neveliki ale stijki populyaciyi Ribi Chervonogo morya na poshtovih markah Izrayilyu Riba yangol imperatorska Pomacanthus imperator Pterois radiata Krilatka smugasta Pterois volitans Kabuba bilopera Heniochus acuminatus Balistapus undulatus Dlya ihtiofauni Izrayilyu buli endemichni na dodatok do vzhe pererahovanih she kilka vidiv ta pidvidiv prisnovodnih rib sho znikli v rezultati melioraciyi Prikladami takih vidiv mozhut buti Oxynoemacheilus galilaeus i Mirogrex hulensis kolishni endemiki ozera Hula Mirogrex hulensis sho nalezhav do rodini koropovih buv opisanij yak okremij vid v 1973 roci a ostannya zustrich z nim u prirodi datuyetsya 1975 rokom na pidstavi chogo vid vvazhayetsya vimerlim Zniklij vid v Izrayili Oxynoemacheilus galilaeus z rodini balitorovih pislya osushennya ozera Hula zberigayetsya v yedinomu misci poza Izrayilyu v ozeri Muzajrib v Siriyi de jogo populyaciya znahoditsya v kritichnomu stani cherez vidvodi vodi Inshim vimirayuchim endemikom Izrayilyu ye Acanthobrama telavivensis chiye isnuvannya postavleno pid zagrozu peresihannyam priberezhnih izrayilskih richok Zaraz vedutsya roboti z poryatunku vidu i povernennya jogo v prirodne seredovishe Endemichna dlya Izrayilyu nevelika zavdovzhki kilka santimetriv ribka z rodini balitorovih Nemacheilus dori bula vpershe opisana v 1982 roci Ves svitovij areal cogo vidu spochatku buv zoseredzhenij na ploshi menshe 100 m v dolini Bejt Sheana v dzhereli Ejn Malkoah teritoriya yakogo bulo ogolosheno v 1990 roci osoblivo ohoronyuvanim zapovidnikom V cilyah zberezhennya cogo vidu chastina osobin bula pereselena v dzherelo na teritoriyu zapovidnika Tel Saaron Zagalna chiselnist danogo vidu sho perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya stanovit blizko 250 doroslih osobin Endemichna dlya Kineretu takozh Acanthobrama terraesanctae kineretska sardinka stara nazva Mirogrex terraesanctae populyarna promislova riba u 2005 roci v ozeri Kineret bulo vilovleno blizko 560 tonn ribi cogo vidu V Izrayili roblyatsya zusillya po zberezhennyu prisnovodnoyi ihtiofauni 120 zapovidnikiv i nacionalnih parkiv zagalnoyu plosheyu 2000 kvadratnih kilometriv vklyuchayut v sebe bolota i primorski rajoni Umovi isnuvannya ridkisnih i malochiselnih vidiv vzyati pid kontrol i zberezhennya Sered vidiv seredovishe prozhivannya yakih znahoditsya pid ohoronoyu Nemachelius dori dolina Bejt Sheana Nemacheilus panthera Golanski visoti i Garra ghorensis prisnovodni dzherela v pivdennij chastini Mertvogo morya zapovidnik Neot Ha Kikar Chlenistonogi V Izrayili nalichuyetsya bilshe 20 tisyach vidiv komah Osoblivo chislenni akridoideyi Acridoidea yaki inodi zavdayut serjoznoyi shkodi silskomu gospodarstvu Shiroko predstavlena nadrodina cvirkuniv Grylloidea i klopiv Heteroptera V Izrayili vodyatsya tri vidi targaniv Blattoidea i bilshe desyati vidiv bogomoliv Mantodea Izrayilskij suhij i zharkij klimat zabezpechuye riznomanitnist vidiv tverdokrilih zhukiv Bagato vidiv tverdokrilih Izrayilyu ye shkidnikami silskogo gospodarstva Do yih chisla nalezhat zlatki sho zavdayut shkodi plodovim derevam shkidniki derevini u tomu chisli mebli tochilniki shkidniki produktovih zapasiv chornotilki i shkiroyidi shkidniki riznih galuzej zemlerobstva i sadivnictva vusachi ta dovgonosiki Shiroko predstavleni zhuzhelici Carabidae karapuziki Histeridae i plastinchastovusi Scarabaedia zokrema hrushi Melolonthinae V Izrayili mozhna natrapiti na spivochih cikad Cicadidae i predstavnikiv inshih rodin pidryadu Auchenorrhyncha v tomu chisli riznomanitnih popelic Aphidoidea Apharitis cilissa zapovidnik gori Meron V Izrayili zareyestrovano blizko 140 dennih vidiv luskokrilih yaki ye predstavnikami 5 rodin blizko 25 tropichnih vidiv ta 15 pustelnih Bilsha chastina luskokrilih blizko 100 vidiv vlastiva dlya palearktichnogo regionu Najbagatshim na vidi metelikiv ye rajon sho prilyagaye do gori Hermon blizko 100 vidiv Chim pivdennisha i nizhcha teritoriya tim mensha na nij riznomanitnist vidiv Tak u Verhnij Galileyi yih vzhe 75 v Yudejskih gorah 65 v rajoni gori Karmel 55 v priberezhnih dolinah Sharon i Shfela blizko 40 priblizno 30 vidiv v rajoni Beer Shevi Mala kilkist vidiv lishe 25 v Aravi i Ejlati jmovirno zumovlena velikoyu riznomanitnistyu vidiv roslin i trivalistyu yih vegetativnogo periodu u bilsh proholodnih rajonah krayini Z 2009 roku 14 vidiv dennih metelikiv ohoronyayutsya zakonom Najbilshimi dennimi metelikami v Izrayili ye 8 vidiv kosatcevih sered yakih 3 vidi kosatcyuvati 2 vidi rodu Allancastria podalirij Iphiclides podalirius mnemozina Parnassius mnemosynne a takozh odin vid rodu Archon Najbilshoyu kilkistyu vidiv predstavleni sinyavcevi i nimfalidi 47 i 37 vidiv vidpovidno Velmi chislenni bilanovi predstavleni 26 ma vidami i tolstogolovki 23 vidi Dvom vidam nimfalid Izrayilyu vlastivi sezonni migraciyi Najmasovishoyu ye vesnyana migraciya metelika Danaus hrisipp z pivdnya na pivnich sho v okremi roki dosyagaye miljoniv osobin Vizualno mensh virazhenij prolit budyakovogo soncevika Vanessa cardui Odin z marshrutiv vesnyanoyi migraciyi z Afriki v Yevropu dlya Vanessa cardui prohodit cherez Izrayil Nichni meteliki Izrayilyu chislenni i riznomanitni sered nih pavinoochki najbilshij metelik Izrayilyu i Yevropi pavinoochka grusheva Saturnia pyri traplyayetsya v Galileyi Perisomena caecigena brazhnikovi Sphingidae v tomu chisli i mertva golova Acherontia atropos sovki Noctuidae hvilivki Lymantriidae pohidni shovkopryadi Thaumetopea V Izraile mozhno vstretit redkie blizhnevostochnye vidy babochek Melitaea arduinna V Izrayili mozhna natrapiti na ridkisni blizkoshidni vidi metelikiv Melitaea arduinna Tomares nesimachus Apharitis cilissa vvazhavsya zniklim v Izrayili ta viyavlenij znovu na pochatku 1990 h rokiv Olepa schleini endemik priberezhnih rajoniv Izrayilyu U zagalnij skladnosti v Izrayili zahisheni zakonom blizko 10 zareyestrovanih tut vidiv metelikiv Peretinchastokrili v Izrayili predstavleni osami yak poodinokimi Eumenidae tak i paperovimi Sered paperovih ye i shershni Vespa ukus yakogo mozhe buti nebezpechnij i dlya lyudini Medonosni bdzholi Izrayilyu sho nalezhat do porodi zavezenoyi z Italiyi vidriznyayutsya vid miscevogo sirijskogo riznovidu bilsh visokoyu produktivnistyu Dlya bdzhil zroblenij vinyatok u pravilah kashruta zazvichaj yaksho tvarina nekosherna to i vse neyu viroblene zaboronyayetsya vzhivati v yizhu Ale produkti diyalnosti bdzhil yaki sami po sobi nekosherni nasampered med dozvoleni do vikoristannya Zgidno opublikovanogo v 2009 roci pereliku vidiv rodini murah Izrayilyu v krayini bulo zareyestrovano 241 vid i pidvid cih komah u 46 rodah i 11 pidrodinah 25 taksoniv ye endemikami Izrayilyu a she 24 vidi i pidvidi traplyayutsya lishe v Izrayili ta susidnih krayinah Livani Siriyi Jordaniyi abo Yegipti Stupin endemizmu stanovit blizko 20 tobto riven bilsh visokij nizh u inshih grup hrebetnih abo u tverdokrilih Dosit dobre vivchena v Izrayili fauna chervciv iz ryadu klopiv Fauna predstavlena 166 vidami z 13 rodin z yakih 24 vidi u tomu chisli vsi sim vidiv rodu Kermes ye endemikami Vsi vidi chervciv zhivlyatsya sokom roslin deyaki z izrayilskih vidiv ye shkidnikami silskogo i lisovogo gospodarstva v nacionalnomu masshtabi Inshoyu shiroko predstavlenoyu v Izrayili nadrodinoyu klopiv ye popelici 194 vidi v 2 rodinah fillokseri 5 vidiv i spravzhni popelici 189 vidiv Dovgovusi dvokrili predstavleni riznimi vidami moskitiv Phlebotominae i komariv Culicidae Pershi ye roznoshikami lihomanki pappatachi i lejshmaniozu Komari perenosyat zahidno nilsku lihomanku a do robit po osushennyu bolit buli takozh roznoshikami malyariyi yaka na sogodnishnij den v Izrayili povnistyu likvidovana Z korotkovusih dvokrilih poshireni gedzi Tabanidae ovodi Gasterophilidae i chislenni vidi spravzhnih muh Muscidae Deyaki vidi dzyurchalok Syrphidae prinosyat korist silskomu gospodarstvu tak yak yih lichinki poyidayut tlyu V opublikovanomu v 2013 roci katalozi pavukiv Izrayilyu pererahovani 631 vid i pidvid z 49 rodin Dlya 280 vidiv Izrayil ye tipovoyu miscevistyu tobto yih tipovi ekzemplyari viyavleni na jogo teritoriyi Riven regionalnogo endemizmu stanovit 37 Najbilshoyu kilkistyu vidiv predstavleni rodini pavukiv gnafozidiv 126 i pavukiv skakuniv 108 Na dumku avtoriv katalogu Sergiya Zonshtejna i Yuriya Marusika v cij krayini mozhut buti viyavleni she blizko 300 400 vidiv pavukiv nevidomih nauci abo takih sho traplyayutsya v sumizhnih krayinah Prikladom neshodavno vidkritogo vidu mozhe buti viyavlenij v pishanih dyunah Smadar na kordoni mizh Izrayilem i Jordaniyeyu v Aravi vid Cerbalus aravaensis sho vede nichnij sposib zhittya i buv nevidomij ranishe nauci Z rozmahom nig u 14 sm cej vid ye najbilshim pavukom z vidomih na Blizkomu Shodi Nebezpeku dlya lyudini predstavlyayut ukusi lishe dvoh vidiv izrayilskih pavukiv karakurti i Loxosceles rufescens Nedostatno dobre vivcheni kosariki Izrayilyu pidklas klasu pavukopodibnih Za ostannimi danimi v Izrayili vidomi 15 vidiv cih chlenistonogih prichomu dva z nih vidkriti ostannim chasom Z pavukopodibnih takozh slid vidiliti skorpioniv yakih v Izrayili 17 vidiv i pidvidiv Najnebezpechnishim z yakih ye zhovtij skorpion Leiurus quinquestriatus takozh vidomij yak izrayilskij pustelnij skorpion Vsogo 5 vidiv duzhe nebezpechni ta otrujni Z dev yati endemichnih dlya Izrayilyu vidiv ryadu psevdoskorpioniv predstavlenih 11 rodinami z 25 rodami i 41 vidom najbilshij interes predstavlyaye Ayyalonia dimentmani Cej psevdoskorpion viyavlenij vpershe v karstovij pecheri Ayalon poblizu mista Ramla Vin proisnuvav do viyavlennya miljoni rokiv u vidokremlenij pechernij ekosistemi v umovah povnoyi temryavi vtrati pigmentaciyi i zdatnosti bachiti Cherez take isnuvannya vin perejshov do harchuvannya bakteriyami U 2006 roci vidilenij v okremij monotipnij rid Ayyalonia u vidokremlenij tribi Ayyaloniini Ayyalonia dimentmani vhodit v chislo vosmi reliktovih vidiv chlenistonogih vidkritih v pecheri Ayalon v 2006 roci Na dumku doslidnikiv vsi ci vidi rozvivalisya izolovano protyagom miljoniv rokiv Cherez takij rozvitok u vsih vosmi vidsutni ochi Z rakopodibnih Izrayilyu osoblivoyi uvagi zaslugovuyut dva endemichnih reliktovih vidi prisnovodnih krevetok rodu Tiphlocaris Tiphlocaris galilea vidoma v Izrayili yak sumit ga Galil galilejska krevetka meshkaye v dzhereli Ejn Nur na teritoriyi monastirya v Tabhi na pivnochi Izrayilyu Krevetka perebuvaye na mezhi povnogo vimirannya vnaslidok vidvodu vod strumka dlya potreb monastirya sho vplivaye na unikalnij himichnij sklad vodi i yiyi temperaturu Z metoyu zberezhennya cogo unikalnogo vidu v 2013 roci v Biblijnij zoopark v Yerusalimi buli dostavleni 20 doroslih osobin galilejskoyi krevetki z metoyu rozmnozhennya u nevoli ta nastupnogo povernennya v prirodu Drugij vid Tiphlocaris ayyaloni buv odnim z reliktovih vidiv chlenistonogih vidkritih v 2006 roci v pecheri Ayalon Obidva vidi mayut napivprozore tilo i ne mayut ochej Takozh endemikami Izrayilyu tri vidi bokoplaviv Bogidiella copia Habraeobogidiela bromleyana i Metacrangonyx ortali sho meshkayut u prisnovodnih strumkah v rajoni Mertvogo morya Molyuski Z majzhe dvoh tisyach vidiv molyuskiv sho meshkayut u moryah sho omivayut Izrayil slid vidiliti Murex trunculus Cej vid vikoristovuvavsya u davninu na Zemli Izrayilskij dlya dobuvannya prirodnogo barvnika nasichenogo sinogo koloru thelet ivr ת כ ל ת Thelet vikoristovuvavsya dlya farbuvannya svyatkovih odyagiv i yevrejskih molitovnih pokrival talitiv Dovgij chas sekret vigotovlennya theletu vvazhavsya zagublenim i rizni dzherela visuvali svoyi versiyi pro te z yakih molyuskiv vin vigotovlyavsya zreshtoyu vzyala goru tochka zoru obgruntovana v seredini XIX stolittya Anri Lakazom Dyutye pidtverdzhena rabinom Ajzikom Gercogom Tehnologiya virobnictva znovu bula rozroblena v 1980 h rokah izrayilskimi himikami Egudom Spanierom i Otto Elsnerom V ostanni desyatilittya cej barvnik znovu vidobuvayetsya v obmezhenih kilkostyah Vpliv lyudini i zusillya po zberezhennyu tvarinnogo svitu IzrayilyuU miru rozselennya lyudini na teritoriyi suchasnogo Izrayilyu vidbuvavsya use bilshij vpliv na diku prirodu krayini yakij sprichinyav vinishennyu krupni1h vidiv tvarin i shkidnikiv silskogo gospodarstva V krayinu vvozilisya takozh novi vidi tvarin yak dlya potreb silskogo gospodarstva tak i v yakosti dekorativnih tvarin Deyaki z cih vidiv zgodom utvorili na teritoriyi krayini samodostatni populyaciyi V danij chas doslidnikami Tel Avivskogo universitetu v mezhah krayini nalichuyetsya 22 introdukovani vidi nazemnih hrebetnih u cej spisok vhodit dva vidi ssavciv indijska palmova bilka Funambulus pennantii i nutriya dva vidi reptilij vzhe zgaduvana chervonovuha cherepaha a takozh yegipetskij gololapij gekon Cyrtopodion scaber i 18 vidiv ptahiv sered yakih okrim vishezgadanih papug chenciv papug Kramera i majn taki veliki vidi yak biloshokij shilohvist Anas bahamensis nilskij gusak Alopochen aegyptiacus i bliskuchij kruk Corvus splendens Shiroko poshirena zavezena turkami v XIX stolitti mala gorlicya Spilopelia senegalensis v krayini prozhivaye kilka soten tisyach osobin i malabarska amadina Lonchura malabarica sho potrapila v Izrayil u 1980 ti roki 12 introdukovanih vidiv ptahiv nalezhat do shkidnikiv silskogo gospodarstva chotiri z nih zokrema bliskuchij kruk i majna pogrozhuyut miscevim vidam shkidnikom takozh ye nutriya a chervonovuha cherepaha mozhlivo skladaye konkurenciyu miscevim vidam U vodojmah Izrayilyu nalichuyetsya 29 introdukovanih vidiv rib u tomu chisli zavezena dlya borotbi z komarami zahidna gambuziya Gambusia affinis Iz zemnovodnih v Izrayili uspishno introdukovani gladenka shporkova zhaba Xenopus laevis Takozh zareyestrovano 52 vidi introdukovanih nazemnih i prisnovodnih gastropodiv z yakih 9 vidiv z plinom chasu vimerli 34 z uspishno introdukovanih vidiv traplyayutsya tilki v seredovishi lyudskoyi zhittyediyalnosti u parkah sadah teplicyah na polyah Areali deyakih z nih v Izrayili vkraj obmezheni Tak napriklad nevelika ale stabilna koloniya ravlikiv Rumina decollata isnuye lishe v sadu odnogo z monastiriv Yerusalimu Dev yati vidam sim z yakih prisnovodni molyuski vdalosya stvoriti stijki prirodni populyaciyi Odnomu z cih vidiv Physella acuta navit vdalosya stati najposhirenishim prisnovodnim ravlikom Izrayilyu Desyat introdukovanih vidiv ye silskogospodarskimi shkidnikami U toj zhe chas nizka vidiv sho meshkayuli na teritoriyi krayini z davnih chasiv znahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya U 2002 roci v Izrayili buv skladenij spisok vidiv hrebetnih pid zagrozoyu vimirannya Do nogo uvijshli na toj moment 12 vidiv ssavciv 13 vidiv reptilij dva vidi zemnovodnih 6 vidiv prisnovodnih rib i 15 vidiv ptahiv sho gnizdyatsya zagroza isnuvannyu yakih bula viznana najbilshoyu she 23 vidi buli viznani vimerlimi povnistyu abo na teritoriyi Izrayilyu Na osnovi spisku bula vipushena kniga Amita Doleva i Avi Perevelockogo Chervona kniga zagrozlivih vidiv Izrayilyu hrebetni opublikovana Upravlinnyam dikoyi prirodi i parkiv spilno z Tovaristvom ohoroni prirodi Kniga mistit informaciyu pro poshirennya vidiv zmini yih chiselnosti seredovisha isnuvannya ta osnovni nebezpeki sho zagrozhuyut yim na globalnomu ta regionalnomu rivni Zgidno knizi v svitli aktivnoyi lyudskoyi diyalnosti sho zminyuye viglyad krayini z pochatku XX stolittya 35 vidsotkiv hrebetnih Izrayilyu znahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya cej vidsotok variyuyetsya vid 20 ptahiv do p yati z shesti reshti vidiv zemnovodnih Zafrir Rinat 14 zhovtnya 2012 Pulling together to save Israel s butterflies angl Ha Aretz Procitovano 16 zhovtnya 2013 U zagalnij skladnosti u spisok v 2002 roci buli vklyucheni 38 vidiv ptahiv prolitnih ta takih sho gnizduyutsya V onovlenij spisok skladenij do 2016 roku uvijshli vzhe 65 vidiv Tri vidi kobilochka solov yina shilodzobka i dvopyatnistij zhajvoronok perestali z 2002 roku gnizditisya v Izrayili odnak v toj zhe chas dlya chotiroh inshih vidiv yaki vvazhalisya zniklimi v regioni v tomu chisli ridkisna po vsomu svitu savka status buv zminenij na znahodyatsya na mezhi zniknennya vsogo vidiv z takim statusom pererahovano 21 V rezultati zabrudnennya richok Sorek i Oleksandr zaginuli vsi ribi yaki zhili v nih inshi priberezhni richki Izrayilyu peresihayut v rezultati chogo znikla z Izrayilyu nilska tilyapiya Oreochromis niloticus sho meshkala tilki v richci Yarkon Osushennya dolini Huli prizvelo do zniknennya cilogo ryadu vidiv rib z nih tri endemichnih dlya Izrayilyu V rezultati gospodarskoyi diyalnosti lyudini v Izrayili znikli ponad 90 prirodnih vodno bolotnih ugid yaki zajmali na pochatku XX stolittya blizko 25 000 ga V danij chas cej biotop zajmaye lishe blizko 800 ga kolishnoyi ploshi na teritoriyi zapovidnikiv i priblizno 10 000 ga na teritoriyi shtuchnih vodojm ribovodnih stavkiv vidkritih vodnih rezervuariv ta staviv dlya ochishennya vodi Chastka zniklih i znikayuchih vidiv sered hrebetnih Izrayilyu Dani navodyatsya za zvitom Ministerstva z ohoroni navkolishnogo seredovisha Izrayilyu predstavlenomu v OON u 2009 roci Zareyestrovani vidi Vimerli vidi Vidi pid zagrozoyu vimirannya Ssavci 104 9 57 Gnizdyatsya ptahi 207 15 50 Plazuni 103 3 35 Zemnovodni 7 1 5 Richkovi ta ozerni ribi 32 6 6 Mesopotamska lan Dama dama mesopotamica Zagroza isnuvannyu chislennih vidiv tvarin na teritoriyi Izrayilyu ta susidnih krayin bula vpershe viznana v 1924 roci koli vlada pidmandatnoyi Palestini vipustila Zakon pro zberezhennya dichini yakij odnak dotrimuvavsya pogano Pislya progoloshennya Derzhavi Izrayil na teritoriyi bulo zaboroneno polyuvannya terminom na odin rik a v 1954 roci prijnyatij Zakon pro zberezhennya dikih tvarin Vsogo do travnya 2007 roku v Izrayili nalichuvalosya 190 zapovidnikiv i 66 nacionalnih parkiv sho zajmayut v zagalnij skladnosti 20 vidsotkiv teritoriyi krayini i znahodyatsya u vidanni Upravlinnya dikoyi prirodi i parkiv Izrayilyu she ponad 200 ob yektiv bulo zaproponovano peretvoriti v zapovidniki i nacionalni parki i ci propoziciyi perebuvali na riznih stadiyah rozglyadu Odnim z pershih buv uzyatij pid zahist koralovij rif Ejlata a z 11 kilometriv ejlatskogo uzberezhzhya 1 2 kilometra bulo ogolosheno zapovidnoyu zonoyu U 1997 roci Izrayil priyednavsya do mizhnarodnoyi Ramsarskoyi konvenciyi pro vodno bolotni ugiddya v ramkah yakoyi osoblivij ohoronnij status otrimali dva zapovidnika krayini Hula i Pidtrimana derzhavoyu iniciativa gromadskoyi organizaciyi Haj Bar shodo povernennya v prirodu Izrayilyu zniklih vidiv ssavciv i ptahiv privela do stvorennya dvoh rozplidnikiv zapovidnikiv Pershim ye Haj Bar Karmel na pivnochi Izrayilyu sho specializuyetsya na rozvedenni ta reintrodukciyi iranskoyi lani yevrope jskoyi kozuli muflona kritskogo girskogo kozla i bilogolovogo sipa Drugij rozplidnik zapovidnik Haj Bar Jotvata na pivdni krayini v Aravi sho pracyuye nad reintrodukciyeyu aravijskogo oriksa kulana strausa ta inshih vidiv vlastivih pustelnim i napivpustelnim rajonam Obidva zapovidnika vidkriti dlya vidviduvachiv i pri nih diyut informacijno osvitni centri Z 1990 roku na gori Karmel za spriyannya zoologichnogo centru Tel Avivskogo universitetu i ryadu prirodoohoronnih organizacij zdijsnyuyetsya spilnij proekt z vidnovlennya populyaciyi seredzemnomorskogo sokola Falco biarmicus Za nastupne desyatilittya v girskih rajonah pivnochi Izrayilyu na Karmeli j u Galileyi vipusheno v prirodu bilshe 40 osobin cogo vidu Nezvazhayuchi na postijnu prisutnist seredzemnomorskogo sokola v danih rajonah informaciyeyi pro jogo gnizduvannya ne nadhodilo Biblijnim zooparkom Yerusalimu vedetsya robota z povernennya u prirodne seredovishe prozhivannya vidiv tvarin zniklih v Izrayili takih yak mesopotamska iranska lan yegipetska cherepaha barhannij kit orlan bilohvist i afrikanskij vuhatij grif U zagalnij skladnosti v Izrayili do 2009 roku velisya roboti po reintrodukciyi semi vidiv hrebetnih i buli rozrobleni plani reintrodukciyi she semi vidiv U 1994 roci v moshavi Mihmoret sho roztashovanij na berezi Seredzemnogo morya bula stvorena gromadska prirodoohoronna organizaciya sho diye spilno z Institutom morskih doslidzhen im Leona Rekanati Hajfskogo universitetu Centr zajmayetsya vivchennyam i poryatunkom morskih tvarin golovnim chinom delfiniv pov yazanimi z nimi osvitnimi proektami naglyadom i zakonotvorchoyu iniciativoyu shodo yih ohoroni Ye yedinoyu organizaciyeyu podibnogo rodu diyalnosti v Seredzemnomorskomu regioni Najbilshoyu ta najstarishoyu nezalezhnoyu gromadskoyu organizaciyeyu v oblasti ohoroni prirodi Izrayilyu ye stvorene v 1953 roci na hvili protestiv proti osushennya ozera Hula Izrayilske tovaristvo ohoroni prirodi Tovaristvo zdijsnyuye prirodozahisne lobiyuvannya v organah vladi zokrema tovaristvo bulo odnim z iniciatoriv napisannya Zakonu pro zahist dikih tvarin 1954 roku i stvorennya desyatma rokami piznishe Nacionalnogo upravlinnya zapovidnikiv Takozh organizaciya provodit masshtabni kampaniyi spryamovani na propagandu dbajlivogo stavlennya do dovkillya sered naselennya U XXI stolitti Tovaristvo spilno z Yevrejskim nacionalnim fondom realizuye proekt Agurim ba emek Ga Hula Siri zhuravli v dolini Hula sho dozvolyaye dosyagti konsensusu mizh miscevimi vlasnikami silskogospodarskih ugid i prirodoohoronnimi organizaciyami z metoyu zmenennya shkodi sho nanositsya posivam i vrozhayam desyatkami tisyach prolitnih i zimuyuchih sirih zhuravliv Realizaciya proektu dozvolila organizuvati osvitnij turistichnij atrakcion yakij zbiraye v sezon prolotu desyatki tisyach vidviduvachiv Inshim proektom zdijsnyuvanim Izrayilskim tovaristvom ohoroni prirodi spilno z Nacionalnim upravlinnyam zapovidnikiv pri aktivnij uchasti vlasnikiv poliv v dolini Hula ye robota po zberezhennyu ta vidnovlennyu gnizduvalnoyu populyaciyi luchnogo derihvosta V ramkah proektu provoditsya kontrol za uchastyu volonteriv nad polovimi robotami v period gnizduvannya Takozh lyudi zalucheni v proekt shukayut miscya gnizduvannya par na ne vikoristovuvanih v silskomu gospodarstvi teritoriyah shlyahom ustanovki na nih maketiv luchnogo derihvosta i golosovih primanok U 1980 h rokah v izrayilskij presi buli opublikovani materiali z endemichnoyi biologiyi dlya ravlika Helix texta yadro arealu yakogo znahoditsya v zapovidniku Baniyas na pivnochi krayini Cej vid nazivayetsya v Izrayili hermonskim ravlikom ye najbilshim predstavnikom gastropodiv v krayini Publikaciya viklikala interes u kolekcioneriv i torgovciv tvarinami yaki v korotkij termin rizko zmenshili prirodnu populyaciyu vidu Dlya zberezhennya vidu Nacionalnim upravlinnyam zapovidnikiv v 1997 roci buli stvoreni dvi dilyanki yaki postijno ohoronyayutsya Na stvoreni dilyanki buli pereseleni blizko p yatdesyati osobin ravlikiv Podalshi sposterezhennya pokazali sho proekt po zberezhennyu vidu uspishno buv zdijsnenij i stan vidu stav stabilnim V Izrayili regulyarno provoditsya ryad velikih zahodiv ekologichnogo harakteru dlya zaluchennya yakomoga bilshoyi kilkosti uchasnikiv priurochenih yak pravilo do shorichnih yevrejskih svyat Sered nih Jom Ga Nesher Den bilogolovogo sipa sho vzhe stav tradicijnim i provodivsya v p yatij raz 2013 Svyato prohodit v dni svyata Rosh Gashana v zapovidniku Gamla Izrayil bere uchast i v mizhnarodnih prirodoohoronnih osvitnih zahodah napriklad takih yak Mizhnarodna nich kazhaniv v 2013 roci provodilasya v Izrayili tretij rik pospil Migracijnij potik ptahiv sho prohodit cherez Izrayil dvichi v rik privertaye do sebe uvagu velikoyi kilkosti profesijnih ornitologiv ornitologiv amatoriv i prosto lyubiteliv prirodi V sezon maksimalnogo prolotu ptahiv provodyatsya rizni pov yazani z migraciyeyu zahodi yaki privertayut veliku kilkist uchasnikiv yak z Izrayilyu tak i z inshih krayin Odnim z nih ye Mizhnarodnij ornitologichnij festival v Galileyi sho prohodit u zapovidniku Ejn Afek v 2013 roci projshov vzhe v chetvertij raz Izrayilski organizaciyi pov yazani z organizaciyeyu turizmu v ostanni roki nadayut pidtrimku iniciativam ekoturizmu U programu ekoturiv vhodyat vidviduvannya zapovidnikiv ta nacionalnih parkiv Gamla dolina Huli Ejn Gedi park Timna ta inshi botanichnih sadiv koralovogo rifu v Ejlati ob yektiv svitovoyi kulturnoyi spadshini a takozh silskogospodarskih i promislovih pidpriyemstv sho vikoristovuyut ekologichni metodi virobnictva Primitki4th report to the UN Convention on Biological Diversity 2009 s 7 4th report to the UN Convention on Biological Diversity 2009 s 9 Qumsiyeh 1996 s 24 Krasnaya kniga pozvonochnyh Izrailya 2002 s 252 Qumsiyeh 1996 s 314 315 Cox Neil Chanson Janice and Stuart Simon The Status and Distribution of Reptiles and Amphibians of the Mediterranean Basin IUCN 2006 42 s ISBN 978 2 8317 0912 3 Amos Bouskila Reptiles in Israel Society for the Protection of Nature in Israel Procitovano 9 zhovtnya 2013 Asaf Miruz 8 maya 2009 Tot eshyo strashila Ga Arec ivr Procitovano 11 zhovtnya 2013 Ornate Mastigure Society for the Protection of Nature in Israel Procitovano 11 zhovtnya 2013 Amitaj i Buskila 2006 s 130 Amitaj i Buskila 2001 s 122 Amitaj i Buskila 2006 s 102 105 Amitaj i Buskila 2001 s 110 112 Amitaj i Buskila 2006 Krasnaya kniga pozvonochnyh Izrailya 2002 Lev Fishelson Marine animal assemblages along the littoral of the Israeli Mediterranean seashore The Red Mediterranean Seas communities of species angl Italian Journal of Zoology 2000 Vol 67 4 S 393 415 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Fishery country Profile The State of Israel PDF angl Food and Agriculture Organization of the United Nations October 2007 Procitovano 9 zhovtnya 2013 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Palestinian National Authority Ministry of Environmental Affairs Arhiv originalu za 16 kvitnya 2012 Procitovano 9 zhovtnya 2013 Menachem Goren Freshwater Fishes in Israel angl Society for the Protection of Nature in Israel Procitovano 18 veresnya 2013 Menachem Goren Reuven Ortal 1999 Biogeography diversity and conservation of the inland water fish communities in Israel PDF 89 pp 1 9 Arhiv originalu PDF za 28 serpnya 2011 Procitovano 19 veresnya 2013 angl List of Freshwater Fishes for Israel Tropical Freshwater Aquarium Fish Procitovano 18 veresnya 2013 Oz Ben Iehuda Babochki v Izraile ivr Babochki Zemli Izrailskoj Procitovano 15 zhovtnya 2013 ivr Upravlenie prirody i parkov Izrailya 8 aprelya 2009 Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 28 listopada 2015 Oz Ben Iehuda ivr Babochki Zemli Izrailskoj Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2013 Procitovano 16 zhovtnya 2013 Amit Vajnshtejn Mihal Samuni Blank Migranty vo dvore 8 grudnya 2015 ivrit נודדים בחצר Teva ha Dvarim 2014 T 236 Zafrir Rinat 14 zhovtnya 2012 Pulling together to save Israel s butterflies angl Ha Aretz Procitovano 16 zhovtnya 2013 Merav Vonshak and Armin Ionescu Hirsh A checklist of the ants of Israel Hymenoptera formicidae Israel Journal of Entomology 2009 T 39 S 33 55 z dzherela 1 serpnya 2014 Procitovano 2018 05 12 Yair Ben Dov The scale insects Hemiptera Coccoidea of Israel checklist host plants zoogeographical considerations and annotations on species 5 serpnya 2014 Israel Journal of Entomology 2011 2012 Vol 41 42 P 21 48 Eliahu Swirski and Shelomo Amitai Annotated list of aphids Aphidoidea in Israel Israel Journal of Entomology Vol 33 P 1 120 David Braun 12 sichnya 2010 New spider found in giant sand dune in Israel National Geographic Procitovano 4 bereznya 2015 Snegovaya N Y New data on the harvestman fauna of Israel Arachnida Opiliones 18 kvitnya 2015 Bulletin of the British Arachnological Society 2008 Vol 14 6 P 272 280 Mark Harvey 19 sichnya 2009 Western Australian Museum Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2013 Procitovano 17 zhovtnya 2013 Curcic B P M Ayyalonia dimentmani ng n sp Ayyaloniini n Trib Chthoniidae Pseudoscorpiones from a cave in Israel 2008 T 60 3 S 331 339 DOI 10 2298 ABS0803331C Izrailskie uchenye obnaruzhili podzemnuyu pesheru s novymi vidami zhivotnyh NEWSru com 2 iyunya 2006 Procitovano 5 listopada 2009 Shaj Doron Noam Verner Galilejskaya krevetka istoriya puteshestviya v Ierusalim סומית הגליל סיפור מסע לירושלים Teva ha Dvarim 2013 178 S 88 90 z dzherela 13 zhovtnya 2013 Procitovano 2018 05 12 Mihal Ben David 14 dekabrya 2010 Iton Haj ivr Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 enciklopedii Redakciya 10 lipnya 2007 cicit Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ORT ros Procitovano 12 travnya 2018 Johan Mandel 03 04 2011 The color techelet The Jerusalem Post Procitovano 9 zhovtnya 2013 Baruch Sterman Judy Taubes Sterman The Rarest Blue The Remarkable Story of an Ancient Color Lost to History and Rediscovered Globe Pequot Press 2012 ISBN 978 0 7627 8222 2 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Nekod Zinger Booknik ru Arhiv originalu za 20 listopada 2010 Procitovano 9 zhovtnya 2013 4th report to the UN Convention on Biological Diversity 2009 s 13 4th report to the UN Convention on Biological Diversity 2009 s 46 Qumsiyeh 1996 s 52 LiteraturaMushnik Sh I 4 Rasteniya i zhivotnye Ocherki o Zemle Izrailya gotuyetsya do vidannya Mazin B Qumsiyeh Mammals of the Holy Land Texas Tech University Press 1996 ISBN 0 89672 364 X Fourth Country Report to the United Nations Convention on Biological Diversity State of Israel Ministry of Environmental Protection 2009 Pinhas Amitaj Amos Buskila מדריך לזוחלים ודוחיים בישראל 3 tye Ierusalim Keter 2006 ISBN 965 07 0983 5 Amit Dolev Avi Perevelockij Krasnaya kniga pozvonochnyh Izrailya 2002 החי והצומח של ארץ ישראל אנציקלופדיה שימושית מאויירת Are Alon 2 ge Izd vo ministerstva oborony 1991 ISBN 965 07 0983 5 PosilannyaWendy Elliman Reuven Ortal 3 veresnya 2001 Flora and Fauna in Israel angl Israeli Ministry of Foreign Affairs Arhiv originalu za 3 lipnya 2013 Procitovano 2 lipnya 2013 Zemlya Izrailya Erec Israel Geografichnij naris Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Spisok vidiv ptahiv Izrayilyu na sajti Israbirding com angl Plazuni Izrayilyu na sajti Tovaristvo ohoroni prirodi v Izrayili angl Spisok zemnovodnih vidiv Izrayilyu na sajti AmphibiaWeb angl Spisok prisnovodnih rib Izrayilyu zgenerovanij bazoyu danih FishBase angl Svit komah Izrayilyu angl ivr Oz Ben Iehuda Meteliki Zemli Izrayilskoyi ivr Procitovano 15 zhovtnya 2013 Biblijnij zoopark v Yerusalimi Ihtiofauna Izrayilyu na karti svitu