Ластівка сільська | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Hirundo rustica (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
Ареал гніздування Ареал постійного мешкання Ареал зимування | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Hirundo erythrogaster | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Ластівка сільська (Hirundo rustica) — невеликий птах ряду горобцеподібних, найпоширеніший вид ластівок у світі. Це перелітний птах, що мешкає в Європі, Азії, Африці і Америці. Відрізняється довгим хвостом з глибоким розрізом у формі вилки та вигнутими гострими крилами.
Зовнішній вигляд
Верхня сторона ультрамариново-синя, черевце біле або рудувате, надхвістя темно-синє або рудувате, хвіст у дорослих птахів з довгим і тонким крайнім кермовим пір'ям — «косами». Лоб і шия червоно-коричневі, у поперек горла чорна смуга — «нашийник»; решта пір'я низу біле, з кремовим відтінком; махові пера чорні, з полиском; хвіст чорний, вилоподібний, стернові пера з білими плямами, дзьоб і ноги чорні.
Поведінка і поширення
Спів сільських ластівок нагадує щебет, який закінчується характерним дзвінким звуком. Ведуть зграйний спосіб життя, збираються у великі групи і разом сідають на дроти електропередач, антени та інші високі споруди. Частіше, ніж інші види ластівок, сідають на землю. Вони також гніздяться великими колоніями. Всередині колонії кожна пара захищає територію навколо свого гнізда. У Європі ця територія становить 4-8 м². Політ ластівки швидкий, маневровий, за деяких погодних умов літає пори самій землі, воду може пити з поверхні водойм на льоту. Цікавою є поведінка ластівок, коли вони бачать поблизу місця гніздування котів. Вони високо підіймаються і різко падають вниз, намагаючись налякати кота.
Тримається відкритих просторів біля сіл, на околицях міст. У негніздовий період часто зустрічається біля водойм. Біля них, а також у калюжах, болотах та інших вологих місцях ластівки збирають землю та багно, скріплюючи своєю слиною, вони будують з цього матеріалу свої гнізда. Грудочки землі перекладаються соломинками або волоссям — виходить дуже міцна, відкрита зверху споруда, прикріплена боком до вертикальної поверхні. Усередині гніздо вистилається м'якими травинками, пір'ям і волоссям.
Ластівка сільська поширена на всій території України. З року в рік птахи повертаються до одного й того ж місця. Але старе гніздо звичайно не займається, навіть якщо воно й добре збереглося, а поруч з торішнім гніздом пара птахів будує нове. Пташки часто займають горища дерев'яних будинків, прикріплюючи свої гнізда біля самої стелі на стіні або балках.
Живлення
Їжа сільських ластівок складається виключно з добре літаючих комах: мух і комарів, жуків, метеликів, бабок. Часто, літаючи понад землею, пташки на льоту схоплюють комах із землі — павуків і гусениць.
Гніздування
Місця гніздування: Гніздиться в селах. У містах зустрічається рідко, поступаючись там місцем міській ластівці. У містах віддає перевагу сектору індивідуальної забудови. На Кавказі зрідка гніздиться в скелястих ущелинах.
Прилітає в другій половині квітня. У травні відбувається спорудження гнізда і відкладання яєць. У північних частинах гніздового ареалу в році 1 кладка, в інших звичайно 2. Перша кладка складається частіше з 4-6 яєць, друга з 3-5. Яйця білого кольору з сірими і буро-червоними цяточками й плямами. Самка сама насиджує кладку протягом 14 — 15 днів.
Пташенят, що вилупилися, батьки годують весь день, роблячи разом за день до 600 польотів. Пташенята залишають гніздо у віці 3 тижнів, а батьки догодовують їх ще кілька днів. Потім, стаючи самостійними, молоді птахи збираються у великі зграї і в пошуках їжі літають по прирічкових луках, берегах озер і боліт. У вересні чисельність ластівок в окремих зграях збільшується до тисячі, іноді й більше, а тоді починається відліт до місць зимівлі.
Міграція
На початку вересня ластівки сільські починають готуватися до міграції. Вони швидко й метушливо літають, часто збираються разом на телеграфних дротах. Більшість відлітає у вересні, причому першими — наймолодші. Хоча і в жовтні ще іноді можна побачити кількох ластівок, котрі не відлетіли. Подорож до Африки триває шість тижнів. Сільські ластівки з різних регіонів Європи летять у різні місцевості. Ластівки мігрують у світлий час доби, летять досить повільно, вночі вони відпочивають великими зграями в очеретяних заростях у традиційних місцях зупинок.
Галерея
- На березі Федотової коси, Азовське море.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). К., 2002. — С. 248.
Посилання
- European Swallow (barn swallow) — Species text in The Atlas of Southern African Birds [ 18 липня 2015 у Wayback Machine.].
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lastivka silska Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Nadryad Kilegrudi Neognathae Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Lastivkovi Hirundinidae Rid Lastivka Hirundo Vid Lastivka silska Binomialna nazva Hirundo rustica Linnaeus 1758 Areal gnizduvannya Areal postijnogo meshkannya Areal zimuvannya Sinonimi Hirundo erythrogaster Posilannya Vikishovishe Hirundo rustica Vikividi Hirundo rustica ITIS 178448 MSOP 22712252 NCBI 43150 Fossilworks 368986 Lastivka silska Hirundo rustica nevelikij ptah ryadu gorobcepodibnih najposhirenishij vid lastivok u sviti Ce perelitnij ptah sho meshkaye v Yevropi Aziyi Africi i Americi Vidriznyayetsya dovgim hvostom z glibokim rozrizom u formi vilki ta vignutimi gostrimi krilami Zovnishnij viglyadSilska lastivka p ye vodu pid chas polotu na fotografiyi roku 2013 Verhnya storona ultramarinovo sinya cherevce bile abo ruduvate nadhvistya temno sinye abo ruduvate hvist u doroslih ptahiv z dovgim i tonkim krajnim kermovim pir yam kosami Lob i shiya chervono korichnevi u poperek gorla chorna smuga nashijnik reshta pir ya nizu bile z kremovim vidtinkom mahovi pera chorni z poliskom hvist chornij vilopodibnij sternovi pera z bilimi plyamami dzob i nogi chorni Povedinka i poshirennya source source source source source source Shebet lastivki Spiv silskih lastivok nagaduye shebet yakij zakinchuyetsya harakternim dzvinkim zvukom Vedut zgrajnij sposib zhittya zbirayutsya u veliki grupi i razom sidayut na droti elektroperedach anteni ta inshi visoki sporudi Chastishe nizh inshi vidi lastivok sidayut na zemlyu Voni takozh gnizdyatsya velikimi koloniyami Vseredini koloniyi kozhna para zahishaye teritoriyu navkolo svogo gnizda U Yevropi cya teritoriya stanovit 4 8 m Polit lastivki shvidkij manevrovij za deyakih pogodnih umov litaye pori samij zemli vodu mozhe piti z poverhni vodojm na lotu Cikavoyu ye povedinka lastivok koli voni bachat poblizu miscya gnizduvannya kotiv Voni visoko pidijmayutsya i rizko padayut vniz namagayuchis nalyakati kota Trimayetsya vidkritih prostoriv bilya sil na okolicyah mist U negnizdovij period chasto zustrichayetsya bilya vodojm Bilya nih a takozh u kalyuzhah bolotah ta inshih vologih miscyah lastivki zbirayut zemlyu ta bagno skriplyuyuchi svoyeyu slinoyu voni buduyut z cogo materialu svoyi gnizda Grudochki zemli perekladayutsya solominkami abo volossyam vihodit duzhe micna vidkrita zverhu sporuda prikriplena bokom do vertikalnoyi poverhni Useredini gnizdo vistilayetsya m yakimi travinkami pir yam i volossyam Lastivka silska poshirena na vsij teritoriyi Ukrayini Z roku v rik ptahi povertayutsya do odnogo j togo zh miscya Ale stare gnizdo zvichajno ne zajmayetsya navit yaksho vono j dobre zbereglosya a poruch z torishnim gnizdom para ptahiv buduye nove Ptashki chasto zajmayut gorisha derev yanih budinkiv prikriplyuyuchi svoyi gnizda bilya samoyi steli na stini abo balkah ZhivlennyaYizha silskih lastivok skladayetsya viklyuchno z dobre litayuchih komah muh i komariv zhukiv metelikiv babok Chasto litayuchi ponad zemleyu ptashki na lotu shoplyuyut komah iz zemli pavukiv i gusenic GnizduvannyaHirundo rustica Miscya gnizduvannya Gnizditsya v selah U mistah zustrichayetsya ridko postupayuchis tam miscem miskij lastivci U mistah viddaye perevagu sektoru individualnoyi zabudovi Na Kavkazi zridka gnizditsya v skelyastih ushelinah Prilitaye v drugij polovini kvitnya U travni vidbuvayetsya sporudzhennya gnizda i vidkladannya yayec U pivnichnih chastinah gnizdovogo arealu v roci 1 kladka v inshih zvichajno 2 Persha kladka skladayetsya chastishe z 4 6 yayec druga z 3 5 Yajcya bilogo koloru z sirimi i buro chervonimi cyatochkami j plyamami Samka sama nasidzhuye kladku protyagom 14 15 dniv Ptashenyat sho vilupilisya batki goduyut ves den roblyachi razom za den do 600 polotiv Ptashenyata zalishayut gnizdo u vici 3 tizhniv a batki dogodovuyut yih she kilka dniv Potim stayuchi samostijnimi molodi ptahi zbirayutsya u veliki zgrayi i v poshukah yizhi litayut po pririchkovih lukah beregah ozer i bolit U veresni chiselnist lastivok v okremih zgrayah zbilshuyetsya do tisyachi inodi j bilshe a todi pochinayetsya vidlit do misc zimivli MigraciyaNa pochatku veresnya lastivki silski pochinayut gotuvatisya do migraciyi Voni shvidko j metushlivo litayut chasto zbirayutsya razom na telegrafnih drotah Bilshist vidlitaye u veresni prichomu pershimi najmolodshi Hocha i v zhovtni she inodi mozhna pobachiti kilkoh lastivok kotri ne vidletili Podorozh do Afriki trivaye shist tizhniv Silski lastivki z riznih regioniv Yevropi letyat u rizni miscevosti Lastivki migruyut u svitlij chas dobi letyat dosit povilno vnochi voni vidpochivayut velikimi zgrayami v ocheretyanih zarostyah u tradicijnih miscyah zupinok GalereyaNa berezi Fedotovoyi kosi Azovske more PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 S 248 ISBN 966 7710 22 XPosilannyaEuropean Swallow barn swallow Species text in The Atlas of Southern African Birds 18 lipnya 2015 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi