Ашдод (івр. אַשְׁדּוֹד; араб. إسدود, Ісдуд) — місто та порт в Ізраїлі з населенням 207 000 осіб, розташоване на узбережжі Середземного моря на відстані 70 км від Єрусалиму і Беер-Шеви, у південному регіоні країни. Юрисдикція міста покриває 60 км². Ашдод було проголошено містом в 1968 році і сьогодні це — важливий промисловий центр в країні, головне завдяки міському порту.
Ашдод івр. אשדוד | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
31°47′52″ пн. ш. 34°39′01″ сх. д. / 31.79777777780577708° пн. ш. 34.65027777780577622° сх. д.Координати: 31°47′52″ пн. ш. 34°39′01″ сх. д. / 31.79777777780577708° пн. ш. 34.65027777780577622° сх. д. | |||||
Країна | Ізраїль | ||||
Регіон | Південний округ | ||||
Засновано | 1956 | ||||
Статус міста | 1968 | ||||
Площа | 60 км² | ||||
Населення | 207 тис.чол. | ||||
Висота НРМ | 24 м | ||||
Назва мешканців | івр. אשדודי, івр. אשדודית і івр. אשדודים | ||||
Міста-побратими | Бордо (7 грудня 1984)[1][2], Баїя-Бланка (1996)[3], Лос-Анджелес, Ухань (жовтень 2009)[4], Тампа (2005)[1], Берестя (28 березня 2012)[1][5], Батумі (7 травня 2012)[1][6], Запоріжжя (13 вересня 2011)[1], Атирау (2 травня 2006)[1][7], Архангельськ (24 червня 2012)[1][8], Кишинів, Тирасполь, Багр-Дар (червень 2011)[9], Шпандау (1968)[1][10][11] | ||||
Телефонний код | (+972) 08 | ||||
Часовий пояс | |||||
GeoNames | 295629 | ||||
Поштові індекси | 77041[12], 77042[12], 77043[12], 77044[12], 77046[12], 77050[12], 77051[12], 77060[12], 77100[12], 77101[12], 77102[12], 77103[12], 77104[12], 77105[12], 77106[12], 77107[12], 77109[12], 77110[12], 77112[12], 77113[12], 77115[12], 77116[12], 77117[12], 77120[12], 77121[12], 77122[12], 77123[12], 77124[12], 77126[12], 77130[12], 77131[12], 77132[12], 77133[12], 77134[12], 77136[12], 77140[12], 77141[12], 77150[12], 77151[12], 77153[12], 77154[12], 77160[12], 77161[12], 77162[12], 77163[12], 77164[12], 77166[12], 77167[12], 77168[12], 77170[12], 77180[12], 77181[12], 77182[12], 77183[12] і 77185[12] | ||||
Міська влада | |||||
d | d | ||||
Вебсайт | ashdod.muni.il/he-il/%D7%90%D7%AA%D7%A8-%D7%94%D7%A2%D7%99%D7%A8/ | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Ашдод у Вікісховищі |
Древня історія міста
В давнину Ашдод був одним з головних міст філістимлян і неодноразово згадується в старозавітних книгах Біблії.
В 950 році до н. е. Ашдод був завойований фараоном ; місто було відновлено після 815 р до н. е. Сотні років по тому Ашдод завоював ассирійський цар , який зруйнував його та виселив мешканців Ашдоду. Асдуду вів повстання філістимлян, юдеїв, едомітів, і моавітів проти Ассирії.
В книзі Неємії (в 4:1, 13:23, і т. д.), «Ашдодяни» представляють народ філістимлян, так в 13:24, «ашдодська мова» (яку перейняло молодше покоління євреїв) була просто філістимським діалектом. Ашдод був лідером серед філістимських міст, становище яке він продовжував займати і в елліністичний період.
Нова історія міста
1 травня 1956 року міністр фінансів Ізраїлю Леві Ешколь, від імені уряду, видав підтвердження про заснування міста Ашдод. «Компанія Ашдод Лтд.» була заснована під кінець того року, дочірня компанія «Сіті Білдерс Лтд» — Оведа Бен-Амі та Філіппа Клоцніка (США).
Перші поселенці прибули в листопаді 1956, 22 родини іммігрантів з Марокко, і трохи пізніше група іммігрантів з Єгипту приєдналася до них. В липні 1957, «Компанія Ашдод Лтд.» отримала права на площу 40 км² на відділі 32 км від Тель-Авіву, з метою заснування міста.
Будівництво електростанції Ешколь А в Ашдоді було завершено в 1958 році і включало 3 відділи: 2 відділи 50 MW, і один відділ 45 MW.
В новітні часи палестинці самогубці здійснили бомбування порту Ашдод, коли загинуло десятеро ізраїльтян. У відповідь, Ізраїль посилив свої напади на палестинських бійців.
Культура
У Ашдоді діє Ізраїльський андалуський оркестр. Крім того, в Ашдоді розташовано Консерваторію АКАДМА, засновану 1966 року, у якій навчаються близько 600 студентів. Найвідомішими музеями Ашдода є Музей філістимлянської культури та Ашдодський музей мистецтв.
Відомі особистості
В поселенні народився:
- Офір Марціано (* 1989) — ізраїльський футболіст.
Див. також
Примітки
- http://www.ashdodnet.com/article/49257
- http://www.bordeaux.fr/ebx/LinkResolverServlet?classofcontent=presentationStandard&id=5344
- https://www.bahia.gob.ar/internacional/#ashdod-(israel)
- http://www.ashdodnet.com/article/13953
- https://city-brest.gov.by/города-побратимы-партнеры-бреста/
- https://batumi.ge/ge/?page=show&sec=5
- http://www.mitsva.kz/events/2006/atyr0205/index_e.shtml
- https://www.arhcity.ru/data/232/Ashdod.pdf
- http://www.ashdodnet.com/article/38415
- https://www.berlin.de/ba-spandau/ueber-den-bezirk/partnerstaedte/
- http://partnerschaftsverein-spandau.de/staedtepartnerschaften-spandau/ashdod-partnerstadt-spandau/
- http://www.geopostcodes.com/Ashkelon
Це незавершена стаття з географії Ізраїлю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ashdod ivr א ש ד ו ד arab إسدود Isdud misto ta port v Izrayili z naselennyam 207 000 osib roztashovane na uzberezhzhi Seredzemnogo morya na vidstani 70 km vid Yerusalimu i Beer Shevi u pivdennomu regioni krayini Yurisdikciya mista pokrivaye 60 km Ashdod bulo progolosheno mistom v 1968 roci i sogodni ce vazhlivij promislovij centr v krayini golovne zavdyaki miskomu portu Ashdod ivr אשדוד gerb praporAshdodOsnovni dani31 47 52 pn sh 34 39 01 sh d 31 79777777780577708 pn sh 34 65027777780577622 sh d 31 79777777780577708 34 65027777780577622 Koordinati 31 47 52 pn sh 34 39 01 sh d 31 79777777780577708 pn sh 34 65027777780577622 sh d 31 79777777780577708 34 65027777780577622 Krayina IzrayilRegion Pivdennij okrugZasnovano 1956Status mista 1968Plosha 60 km Naselennya 207 tis chol Visota NRM 24 mNazva meshkanciv ivr אשדודי ivr אשדודית i ivr אשדודים Mista pobratimi Bordo 7 grudnya 1984 1 2 Bayiya Blanka 1996 3 Los Andzheles Uhan zhovten 2009 4 Tampa 2005 1 Berestya 28 bereznya 2012 1 5 Batumi 7 travnya 2012 1 6 Zaporizhzhya 13 veresnya 2011 1 Atirau 2 travnya 2006 1 7 Arhangelsk 24 chervnya 2012 1 8 Kishiniv Tiraspol Bagr Dar cherven 2011 9 Shpandau 1968 1 10 11 Telefonnij kod 972 08Chasovij poyas UTC 2GeoNames 295629Poshtovi indeksi 77041 12 77042 12 77043 12 77044 12 77046 12 77050 12 77051 12 77060 12 77100 12 77101 12 77102 12 77103 12 77104 12 77105 12 77106 12 77107 12 77109 12 77110 12 77112 12 77113 12 77115 12 77116 12 77117 12 77120 12 77121 12 77122 12 77123 12 77124 12 77126 12 77130 12 77131 12 77132 12 77133 12 77134 12 77136 12 77140 12 77141 12 77150 12 77151 12 77153 12 77154 12 77160 12 77161 12 77162 12 77163 12 77164 12 77166 12 77167 12 77168 12 77170 12 77180 12 77181 12 77182 12 77183 12 i 77185 12 Miska vlada d dVebsajt ashdod muni il he il D7 90 D7 AA D7 A8 D7 94 D7 A2 D7 99 D7 A8 Mapa Ashdod u Vikishovishi Miska rada m AshdodDrevnya istoriya mistaV davninu Ashdod buv odnim z golovnih mist filistimlyan i neodnorazovo zgaduyetsya v starozavitnih knigah Bibliyi V 950 roci do n e Ashdod buv zavojovanij faraonom misto bulo vidnovleno pislya 815 r do n e Sotni rokiv po tomu Ashdod zavoyuvav assirijskij car yakij zrujnuvav jogo ta viseliv meshkanciv Ashdodu Asdudu viv povstannya filistimlyan yudeyiv edomitiv i moavitiv proti Assiriyi V knizi Neyemiyi v 4 1 13 23 i t d Ashdodyani predstavlyayut narod filistimlyan tak v 13 24 ashdodska mova yaku perejnyalo molodshe pokolinnya yevreyiv bula prosto filistimskim dialektom Ashdod buv liderom sered filistimskih mist stanovishe yake vin prodovzhuvav zajmati i v ellinistichnij period Nova istoriya mista1 travnya 1956 roku ministr finansiv Izrayilyu Levi Eshkol vid imeni uryadu vidav pidtverdzhennya pro zasnuvannya mista Ashdod Kompaniya Ashdod Ltd bula zasnovana pid kinec togo roku dochirnya kompaniya Siti Bilders Ltd Oveda Ben Ami ta Filippa Klocnika SShA Pershi poselenci pribuli v listopadi 1956 22 rodini immigrantiv z Marokko i trohi piznishe grupa immigrantiv z Yegiptu priyednalasya do nih V lipni 1957 Kompaniya Ashdod Ltd otrimala prava na ploshu 40 km na viddili 32 km vid Tel Avivu z metoyu zasnuvannya mista Budivnictvo elektrostanciyi Eshkol A v Ashdodi bulo zaversheno v 1958 roci i vklyuchalo 3 viddili 2 viddili 50 MW i odin viddil 45 MW V novitni chasi palestinci samogubci zdijsnili bombuvannya portu Ashdod koli zaginulo desyatero izrayiltyan U vidpovid Izrayil posiliv svoyi napadi na palestinskih bijciv KulturaU Ashdodi diye Izrayilskij andaluskij orkestr Krim togo v Ashdodi roztashovano Konservatoriyu AKADMA zasnovanu 1966 roku u yakij navchayutsya blizko 600 studentiv Najvidomishimi muzeyami Ashdoda ye Muzej filistimlyanskoyi kulturi ta Ashdodskij muzej mistectv Vidomi osobistostiV poselenni narodivsya Ofir Marciano 1989 izrayilskij futbolist Div takozhTES Ashdod PAZ Primitkihttp www ashdodnet com article 49257 http www bordeaux fr ebx LinkResolverServlet classofcontent presentationStandard amp id 5344 https www bahia gob ar internacional ashdod israel http www ashdodnet com article 13953 https city brest gov by goroda pobratimy partnery bresta https batumi ge ge page show amp sec 5 http www mitsva kz events 2006 atyr0205 index e shtml https www arhcity ru data 232 Ashdod pdf http www ashdodnet com article 38415 https www berlin de ba spandau ueber den bezirk partnerstaedte http partnerschaftsverein spandau de staedtepartnerschaften spandau ashdod partnerstadt spandau http www geopostcodes com Ashkelon Ce nezavershena stattya z geografiyi Izrayilyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi