Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Волове очко | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Troglodytes troglodytes (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Nannus troglodytes | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Воло́ве о́чко (Troglodytes troglodytes), у деяких джерелах кропи́в'янка або кропи́вник, — вид дрібних птахів роду волове очко родини воловоочкових. В Україні осілий, кочовий, перелітний птах.
Систематика
Таксономія
Один з 12-ти видів роду волове очко (Troglodytes), єдиний вид роду у фауні України.
Походження наукової назви
Латинська назва виду Troglodytes troglodytes походить від давньогрецького слова τρωγλοδύτης, що буквально означає «той, що мешкає у печері» (звідси й «троглодити», як називають доісторичних людей, які жили в печерах). Ймовірно, така назва була надана птахові завдяки особливому способу гніздування — в товстостінній кулеподібній споруді, яка дещо нагадує печеру. Самого птаха стародавні греки називали τροχίλος (іноді τροχῖλος або τροχεῖλος).
Зверніть увагу!
- «Кропив'янка» — ненаукова назва цього птаху; справжні кропив'янки — рід птахів Sylvia родини кропив'янкових.
- «Волове око» — це частина української назви рослини айстри волове око (Aster amellus) і не стосується роду Troglodytes.
Морфологічні ознаки
Волове очко — один з найменших європейських птахів. Маса тіла становить 9—11 г, довжина тіла близько 10 см. У дорослого птаха верх рудувато-бурий, а низ бурувато-сірий, з темними поперечними смугами; над оком світла «брова»; на махових і стернових перах темні смуги; дзьоб темно-бурий; ноги світло-бурі. У молодого птаха «брови» майже зовсім непомітні. Хвіст непропорційно короткий (близько 3,5 см) та часто піднятий вгору, що надає птахові характерного вигляду. Дзьоб шилоподібний, тонкий, дещо загнутий донизу.
Поширення та місця існування
Вид поширений в Євразії та Північній Африці. Вважають, що спочатку волове очко було виключно американським видом, оскільки всі інші представники родини воловоочкових поширені виключно в Новому Світі. Ймовірно, на територію Азії, а згодом Європи та Африки, вид потрапив через так званий «Берингійський міст» — перешийок, що існував між Америкою та Азією на місці теперішньої Берингової протоки.
В Україні звичайний, осілий, частково перелітний і кочовий птах Полісся, Лісостепу, Карпат і Криму. Під час перельотів і зимових кочівель зустрічається скрізь, наприклад на території НПП «Тузлівські лимани» на півдні Одеської області.
Тримається найчастіше в старих, нерідко заболочених хвойних, мішаних та листяних лісах. Вибирає зазвичай місця з різноманітним підліском, дуже захаращені буреломом, з купами хмизу, густими заростями малини, кропиви, папоротей. Часто трапляється вздовж лісових струмків та рік, у темних лісових ярах. Зрідка оселяється в глухих частинах старих парків.
Чисельність
Чисельність в Європі оцінено в 23—40 млн пар, в Україні — 140—160 тис. пар.
Спів
З настанням перших теплих весняних днів у березні можна почути спів волового очка. Пісня настільки гучна, що просто дивно, звідки у нього стільки сили в голосі. Крім того, пісня волового очка мелодійна. З короткими перервами птах повторює її знову й знову, вмостившись на верхівці кошлатих кущів або в густій кроні дерева. Таку голосистість пояснюють великими розмірами гніздової території дрібної пташини. Самець контролює площу у понад півгектара, і гучний спів має здалеку попереджати суперника про те, що територію зайнято. Своє невдоволення і збудження волове очко виражає також сильними тріскучими звуками.
Гніздування
Гніздиться парами. Кожна з них займає окрему, досить велику ділянку (3—7 га), на якій влаштовує до 5—7 гнізд. У більшості з них зазвичай відсутня внутрішня вистілка, лише будівництво одного завершується повністю. У ньому й відбувається вирощування потомства, інші, ймовірно, слугують для ночівлі. Усі гнізда будує самець, добудовує одне з них самиця. Гніздо розташоване на землі або на висоті 0,5—2 м від неї у затишних місцях (на невеликих деревцях підросту, частіше ялинах, кущах ялівцю, в переплетінні гілок підліску, між корінням повалених дерев, у купах хмизу, заглибленнях трухлявих пеньків, у щілинах стовбурів, розвилці між стовбурами, за відсталою корою, в урвищах берегів лісових струмків та ярів тощо).
Гніздо досить велике, з товстими стінками, кулеподібної форми з бічним отвором. Зовнішня його частина складається з торішнього листя дерев, папоротей, зеленого моху, тонких гілочок ялин; внутрішня вистелена мохом, пір'ям, шерстю, рослинним пухом.
У кладці 6—7, іноді 5 або 8 яєць. Шкаралупа молочно-біла, з рідко розкиданими дрібними крапками: поверхневі — іржаво-червоні, іржаво-бурі та темно-коричневі; нечисленні глибокі — блідо-фіолетово-сірі (зазвичай згущуються до тупого кінця).
Кладки з'являються в першій — другій декадах травня. Зазвичай протягом року два виводки. Другі кладки у другій — третій декадах червня. Насиджує тільки самиця протягом 13—14, частіше 14—15 діб.
Харчування
Основу раціону волового очка складають різноманітні комахи та інші безхребетні. Восени, коли корму стає недостатньо, вживає в їжу ягоди, насіння деяких рослин. Також добувають корм на поверхні землі.
Підвиди
Раніше вид вважався конспецифічним із волоочком канадським (Troglodytes hiemalis) та волоочком кордильєрським (Troglodytes pacificus) та включав близько 46 підвидів .
Згідно сучасної класифікації виділяють 28 підвидів:
| Підвид | Поширення |
|---|---|
| T. t. troglodytes (Linnaeus, 1758) | Континентальна Європа від Піренейського п-ова на заході до Уралу на сході, Скандинавського п-ова на північному сході та Греції на південному сході |
| T. t. borealis (Fischer, 1861) | Фарерські острови |
| T. t. cypriotes (Bate, 1903) | Кіпр, Родос, Крит, Ліван |
| T. t. dauricus (Dubowski et Taczanowki, 1884) | Південне Забайкалля, Маньчжурія, Уссурійський край, Корея, Південний Сахалін |
| T. t. fumigatus (Temminck, 1835) | Острови Хонсю, Кюсю, Хоккайдо, Цусіма, Іки (Японія); Острів Чеджудо (Південна Корея) |
| T. t. hebridensis (Meinertzhagen, 1924) | Західні острови (Велика Британія) |
| T. t. hirtensis (Seebohm, 1884) | (Велика Британія) |
| T. t. hyrcanus (Zarudny & Loudon, 1905) | Мала Азія, Кавказ, Забайкалля, Північний та Східний Іран |
| T. t. idius (Richmond, 1907) | Північні провінції Китаю: Цінхай, півн. та центр. Ґаньсу, Шаньсі, півн. Шеньсі, Шаньдун, півд. Хебей |
| T. t. indigenus (Clancey, 1937) | Велика Британія, Ірландія |
| T. t. islandicus (Hartert, 1907) | Ісландія |
| T. t. juniperi (Hartert, 1922) | Північно-Західна Киренаїка |
| T. t. kabylorum (Hartert, 1910) | Північно-Західна Африка, Південна Іспанія, Балеарські острови |
| T. t. koenigi (Schiebel, 1910) | Корсика (Франція), Сардинія (Італія) |
| T. t. kurilensis (Stejneger, 1889) | , Північні Курильські острови |
| T. t. magrathi (Whitehead, CHT, 1907) | Афганістан, Пакистан |
| T. t. mosukei (Momiyama, 1923) | (Японія) |
| T. t. neglectus (Brooks, WE, 1872) | Кашмір (Індія) та Гімалаї |
| T. t. nipalensis (Blyth, 1845) | Непал, індійський штат Сіккім |
| T. t. ogawae (Hartert, 1910) | Якушіма (Японія) |
| T. t. orii (Yamashina, 1938) | Острови Дайто (Японія) |
| T. t. subpallidus (Zarudny & Loudon, 1905) | Північно-східний Іран, гори Паропаміз (Афганістан), Туркменістан |
| T. t. szetschuanus (Hartert, E, 1910) | Китай (провінції Ганьсу, Шеньсі, Сичуань, Хубей) |
| T. t. taivanus (Hartert, E, 1910) | Тайвань |
| T. t. talifuensis (Sharpe, 1902) | Китайська провінція Юньнань |
| T. t. tianschanicus (Sharpe, 1881) | Тянь-Шань, Джунгарське Алатау, Тарбагатай, Саур |
| T. t. zagrossiensis (Zarudny & Loudon, 1908) | Південно-Західний Іран |
| T. t. zetlandicus (Hartert, E, 1910) | Шетландські острови |
Охорона
Перебуває під охороною Бернської Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі.
Джерела
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Кропив'янка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- Frisk H. Griechisches etymologisches Wörterbuch, 20. Lfg. − Heidelberg, 1969. − S. 928
- На Одещині мешкають надзвичайно дрібні птахи. 29.01.2023, 08:00
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12)
- Співи Птахів (27 липня 2019), Волове очко (рідкісні звуки птахів) — співи птахів, процитовано 27 липня 2019
- Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск : Выш. шк, 1989. — 479 с. — .
- Troglodytes troglodytes (Eurasian Wren) - Avibase. avibase.bsc-eoc.org. Процитовано 6 липня 2024.
- Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі. Берн, 19 вересня 1979 року. Офіційний переклад. Додаток II «Види фауни, що підлягають особливій охороні», Птахи. Troglodytidae. Troglodytes troglodytes. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 17 січня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volove ochko source source Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Volovoochkovi Troglodytidae Rid Volove ochko Troglodytes Pidrid Troglodytes Nannus Vid Volove ochko Binomialna nazva Troglodytes troglodytes Linnaeus 1758 Sinonimi Nannus troglodytes Posilannya Vikishovishe Troglodytes troglodytes Vikividi Troglodytes troglodytes EOL 10963830 ITIS 178547 MSOP 147806 NCBI 36278 Ne plutati z Kropiv yanka ptah Ne plutati z Ajstra volove oko Volo ve o chko Troglodytes troglodytes u deyakih dzherelah kropi v yanka abo kropi vnik vid dribnih ptahiv rodu volove ochko rodini volovoochkovih V Ukrayini osilij kochovij perelitnij ptah SistematikaTaksonomiya Odin z 12 ti vidiv rodu volove ochko Troglodytes yedinij vid rodu u fauni Ukrayini Pohodzhennya naukovoyi nazvi Latinska nazva vidu Troglodytes troglodytes pohodit vid davnogreckogo slova trwglodyths sho bukvalno oznachaye toj sho meshkaye u pecheri zvidsi j trogloditi yak nazivayut doistorichnih lyudej yaki zhili v pecherah Jmovirno taka nazva bula nadana ptahovi zavdyaki osoblivomu sposobu gnizduvannya v tovstostinnij kulepodibnij sporudi yaka desho nagaduye pecheru Samogo ptaha starodavni greki nazivali troxilos inodi troxῖlos abo troxeῖlos Zvernit uvagu Kropiv yanka nenaukova nazva cogo ptahu spravzhni kropiv yanki rid ptahiv Sylvia rodini kropiv yankovih Volove oko ce chastina ukrayinskoyi nazvi roslini ajstri volove oko Aster amellus i ne stosuyetsya rodu Troglodytes Morfologichni oznakiVolove ochko odin z najmenshih yevropejskih ptahiv Masa tila stanovit 9 11 g dovzhina tila blizko 10 sm U doroslogo ptaha verh ruduvato burij a niz buruvato sirij z temnimi poperechnimi smugami nad okom svitla brova na mahovih i sternovih perah temni smugi dzob temno burij nogi svitlo buri U molodogo ptaha brovi majzhe zovsim nepomitni Hvist neproporcijno korotkij blizko 3 5 sm ta chasto pidnyatij vgoru sho nadaye ptahovi harakternogo viglyadu Dzob shilopodibnij tonkij desho zagnutij donizu Poshirennya ta miscya isnuvannyaVid poshirenij v Yevraziyi ta Pivnichnij Africi Vvazhayut sho spochatku volove ochko bulo viklyuchno amerikanskim vidom oskilki vsi inshi predstavniki rodini volovoochkovih poshireni viklyuchno v Novomu Sviti Jmovirno na teritoriyu Aziyi a zgodom Yevropi ta Afriki vid potrapiv cherez tak zvanij Beringijskij mist pereshijok sho isnuvav mizh Amerikoyu ta Aziyeyu na misci teperishnoyi Beringovoyi protoki V Ukrayini zvichajnij osilij chastkovo perelitnij i kochovij ptah Polissya Lisostepu Karpat i Krimu Pid chas perelotiv i zimovih kochivel zustrichayetsya skriz napriklad na teritoriyi NPP Tuzlivski limani na pivdni Odeskoyi oblasti Trimayetsya najchastishe v starih neridko zabolochenih hvojnih mishanih ta listyanih lisah Vibiraye zazvichaj miscya z riznomanitnim pidliskom duzhe zaharasheni burelomom z kupami hmizu gustimi zarostyami malini kropivi paporotej Chasto traplyayetsya vzdovzh lisovih strumkiv ta rik u temnih lisovih yarah Zridka oselyayetsya v gluhih chastinah starih parkiv ChiselnistChiselnist v Yevropi ocineno v 23 40 mln par v Ukrayini 140 160 tis par SpivZ nastannyam pershih teplih vesnyanih dniv u berezni mozhna pochuti spiv volovogo ochka Pisnya nastilki guchna sho prosto divno zvidki u nogo stilki sili v golosi Krim togo pisnya volovogo ochka melodijna Z korotkimi perervami ptah povtoryuye yiyi znovu j znovu vmostivshis na verhivci koshlatih kushiv abo v gustij kroni dereva Taku golosistist poyasnyuyut velikimi rozmirami gnizdovoyi teritoriyi dribnoyi ptashini Samec kontrolyuye ploshu u ponad pivgektara i guchnij spiv maye zdaleku poperedzhati supernika pro te sho teritoriyu zajnyato Svoye nevdovolennya i zbudzhennya volove ochko virazhaye takozh silnimi triskuchimi zvukami GnizduvannyaVolove ochko bilya gnizda Yajcya volovogo ochka v oologichnij kolekciyi Yajce zozuli zvichajnoyi ta yajcya volovogo ochka Tuluzkij muzej Gnizditsya parami Kozhna z nih zajmaye okremu dosit veliku dilyanku 3 7 ga na yakij vlashtovuye do 5 7 gnizd U bilshosti z nih zazvichaj vidsutnya vnutrishnya vistilka lishe budivnictvo odnogo zavershuyetsya povnistyu U nomu j vidbuvayetsya viroshuvannya potomstva inshi jmovirno sluguyut dlya nochivli Usi gnizda buduye samec dobudovuye odne z nih samicya Gnizdo roztashovane na zemli abo na visoti 0 5 2 m vid neyi u zatishnih miscyah na nevelikih derevcyah pidrostu chastishe yalinah kushah yalivcyu v perepletinni gilok pidlisku mizh korinnyam povalenih derev u kupah hmizu zagliblennyah truhlyavih penkiv u shilinah stovburiv rozvilci mizh stovburami za vidstaloyu koroyu v urvishah beregiv lisovih strumkiv ta yariv tosho Gnizdo dosit velike z tovstimi stinkami kulepodibnoyi formi z bichnim otvorom Zovnishnya jogo chastina skladayetsya z torishnogo listya derev paporotej zelenogo mohu tonkih gilochok yalin vnutrishnya vistelena mohom pir yam sherstyu roslinnim puhom U kladci 6 7 inodi 5 abo 8 yayec Shkaralupa molochno bila z ridko rozkidanimi dribnimi krapkami poverhnevi irzhavo chervoni irzhavo buri ta temno korichnevi nechislenni gliboki blido fioletovo siri zazvichaj zgushuyutsya do tupogo kincya Kladki z yavlyayutsya v pershij drugij dekadah travnya Zazvichaj protyagom roku dva vivodki Drugi kladki u drugij tretij dekadah chervnya Nasidzhuye tilki samicya protyagom 13 14 chastishe 14 15 dib HarchuvannyaOsnovu racionu volovogo ochka skladayut riznomanitni komahi ta inshi bezhrebetni Voseni koli kormu staye nedostatno vzhivaye v yizhu yagodi nasinnya deyakih roslin Takozh dobuvayut korm na poverhni zemli PidvidiRanishe vid vvazhavsya konspecifichnim iz voloochkom kanadskim Troglodytes hiemalis ta voloochkom kordilyerskim Troglodytes pacificus ta vklyuchav blizko 46 pidvidiv Zgidno suchasnoyi klasifikaciyi vidilyayut 28 pidvidiv Pidvid Poshirennya T t troglodytes Linnaeus 1758 Kontinentalna Yevropa vid Pirenejskogo p ova na zahodi do Uralu na shodi Skandinavskogo p ova na pivnichnomu shodi ta Greciyi na pivdennomu shodi T t borealis Fischer 1861 Farerski ostrovi T t cypriotes Bate 1903 Kipr Rodos Krit Livan T t dauricus Dubowski et Taczanowki 1884 Pivdenne Zabajkallya Manchzhuriya Ussurijskij kraj Koreya Pivdennij Sahalin T t fumigatus Temminck 1835 Ostrovi Honsyu Kyusyu Hokkajdo Cusima Iki Yaponiya Ostriv Chedzhudo Pivdenna Koreya T t hebridensis Meinertzhagen 1924 Zahidni ostrovi Velika Britaniya T t hirtensis Seebohm 1884 Velika Britaniya T t hyrcanus Zarudny amp Loudon 1905 Mala Aziya Kavkaz Zabajkallya Pivnichnij ta Shidnij Iran T t idius Richmond 1907 Pivnichni provinciyi Kitayu Cinhaj pivn ta centr Gansu Shansi pivn Shensi Shandun pivd Hebej T t indigenus Clancey 1937 Velika Britaniya Irlandiya T t islandicus Hartert 1907 Islandiya T t juniperi Hartert 1922 Pivnichno Zahidna Kirenayika T t kabylorum Hartert 1910 Pivnichno Zahidna Afrika Pivdenna Ispaniya Balearski ostrovi T t koenigi Schiebel 1910 Korsika Franciya Sardiniya Italiya T t kurilensis Stejneger 1889 Pivnichni Kurilski ostrovi T t magrathi Whitehead CHT 1907 Afganistan Pakistan T t mosukei Momiyama 1923 Yaponiya T t neglectus Brooks WE 1872 Kashmir Indiya ta Gimalayi T t nipalensis Blyth 1845 Nepal indijskij shtat Sikkim T t ogawae Hartert 1910 Yakushima Yaponiya T t orii Yamashina 1938 Ostrovi Dajto Yaponiya T t subpallidus Zarudny amp Loudon 1905 Pivnichno shidnij Iran gori Paropamiz Afganistan Turkmenistan T t szetschuanus Hartert E 1910 Kitaj provinciyi Gansu Shensi Sichuan Hubej T t taivanus Hartert E 1910 Tajvan T t talifuensis Sharpe 1902 Kitajska provinciya Yunnan T t tianschanicus Sharpe 1881 Tyan Shan Dzhungarske Alatau Tarbagataj Saur T t zagrossiensis Zarudny amp Loudon 1908 Pivdenno Zahidnij Iran T t zetlandicus Hartert E 1910 Shetlandski ostroviOhoronaPerebuvaye pid ohoronoyu Bernskoyi Konvenciyi pro ohoronu dikoyi flori ta fauni i prirodnih seredovish isnuvannya v Yevropi DzherelaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Kropiv yanka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Frisk H Griechisches etymologisches Worterbuch 20 Lfg Heidelberg 1969 S 928 Na Odeshini meshkayut nadzvichajno dribni ptahi 29 01 2023 08 00 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Spivi Ptahiv 27 lipnya 2019 Volove ochko ridkisni zvuki ptahiv spivi ptahiv procitovano 27 lipnya 2019 Pticy Belorussii Spravochnik opredelitel gnezd i yaic M E Nikiforov B V Yaminskij L P Shklyarov Minsk Vysh shk 1989 479 s ISBN 5 339 00209 8 Troglodytes troglodytes Eurasian Wren Avibase avibase bsc eoc org Procitovano 6 lipnya 2024 Konvenciya pro ohoronu dikoyi flori ta fauni i prirodnih seredovish isnuvannya v Yevropi Bern 19 veresnya 1979 roku Oficijnij pereklad Dodatok II Vidi fauni sho pidlyagayut osoblivij ohoroni Ptahi Troglodytidae Troglodytes troglodytes zakon rada gov ua Procitovano 17 sichnya 2021