Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Голуб-синяк | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Columba oenas Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||
 Ареал голуба-синяка Гніздування Осіле проживання Зимування | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Голуб-синяк або клинтух (Columba oenas) — вид птахів родини голубових (Columbidae). Один із 51-го видів роду; один із 3-х видів роду у фауні України. В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий птах.
Опис
Зовнішній вигляд
Довжина тіла 32—34 см, маса самця 303–365 г, маса самки 280—290 г, розмах крил 63—70 см. Характерне блакитно-сизе забарвлення з пурпурно-зеленуватим металічним відливом на шиї. Слабо виражені смужки на крилах. На грудях клинтуха розвинутий рожево-винний відтінок. Дзьоб червоний біля основи, та жовтий на кінці, з білою восковицею. Ноги червоні.
Самці та самки зовні майже не відрізняються: самка має менш яскраве опірення і темніший дзьоб. Молоді птахи мають блідіше забарвлення, з буруватим відтінком. Металічний відлив на шиї в молодняка не виражений.
Голос і поведінка
Достатньо тихий птах. Голос самця — воркування, довга серія монотонних і глухих двоскладових звуків з наголосом на першому складі «гухуу-гухуу». Політ енергійний; при злеті видає різкий свист крилами. Під час розмноження веде себе скритно, ховаючись у густому листі дерев і затихаючи при наближенні тварин і людини. Живляться тут же, недалеко від гнізда, на землі. На перельоті ще обережніший, зазвичай зупиняється на недоступних для інших тварин ландшафтах.
Поширення
Ареал охоплює майже усю Європу, Малу Азію, Закавказзя, південь Центральної Азії. В Україні поширений у Карпатах, Поліссі, частково в Лісостепу, Гірському Криму і, можливо, заплави Дунаю. Останнім часом виявлений на гніздуванні на Луганщині. Зимує на півдні ареалу; в Україні — на півдні, зрідка в інших місцях.
Чисельність і причини її зміни
Чисельність у Європі оцінюється в 520–730 тис. пар. В Україні нечисленний у більшості районів Полісся і Криму, рідкісний — у Лісостепу. Загальна чисельність на гніздуванні в Україні не більше 8—12 тис. пар. Влітку у стиглих букових лісах Карпат та на рівнині чисельність становить 4—6 ос./км², у інших типах лісу — 0,07—2 ос./км². У бучинах Закарпаття близько 2,5—3 тис. пар. У заповідниках чисельність така: Рівненському — до 100, «Прип'ять-Стохід» — до 100, Поліському — до 10, Шацькому — до 10 пар. Зимує в Криму, Присивашші, Приазов'ї, у теплі зими — також у Запорізькому Придніпров'ї. Чисельність зимуючих синяків в Україні становить 500—1500 ос.
Основні чинники зниження чисельності: зменшення площ старих лісів, омолодження деревостанів, вирубування дуплистих дерев, отруєння хімікатами на полях, збільшення чисельності яструба великого і куниці лісової, фактор непокою.
Особливості біології
У Західній та Південній Європі, Передній Азії та Африці веде переважно осілий спосіб життя; на іншій частині ареалу перелітний або частково перелітний птах, при цьому процент мігруючих птахів зростає з півдня на північ. У Північній та Східній Європі, а також у Сибіру і Середній Азії — типово перелітний вид. Зимує у центральних та південних областях Європи (особливо численним є на Піренейському півострові та на півдні Франції), на південь від Чорного та Каспійського морів.
В Україні перелітний птах, проте у помірно холодні зими трапляється майже по усій країні. Прилітає на місця розмноження у березні — квітні. Заселяє ліси різного типу, перевагу віддає листяним і мішаним, старим, з дуплистими деревами, поряд з відкритими місцями. У Карпатах улюблений біотоп — старі букові ліси. Гніздиться окремими парами. Для гнізд використовує дупла, інколи борті і порожнини в опорах ЛЕП. За один сезон може бути два виводки. У кладці 2 яйця. Насиджують обидва птахи, 16—17 днів. Пташенята залишають гніздо через 25—27 днів. Синяки об'єднуються в осінні зграї, частіше по 10—100 ос. Осінній відліт у вересні — жовтні.
Живиться насінням диких і культурних злаків, бобових, гречкових на полях, узбіччі доріг, порубах, зрідка комахами і дрібними молюсками.
Охорона
Охороняється Бернською конвенцією (Додаток ІІІ). Включено до Червоної книги України (2009) (статус — вразливий), полювання заборонене. З метою ефективнішої охорони необхідне збереження дуплистих дерев, охорона на прольоті, виключення чинника непокою, заборона полювання в усіх частинах ареалу, розвішування штучних гніздівель, організація заказників у місцях гніздування.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Новые гнездящиеся птицы Луганской области и новые гнездовые адаптации // Птицы бассейна Северского Донца (Материалы 15 научной конференции) / Под ред. Л. И. Тараненко. — Донецк, 2011. — Вып. 11. — С. 74–76.
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- Петроченко В. І. Біорізноманіття хребетних тварин Національного заповідника «Хортиця» // Сучасні проблеми біології, екології та хімії : Матеріали міжнарод. наук. конф. — Запоріжжя, 2007. — С. 416—417
Посилання
- Голуб-синяк [ 27 травня 2014 у Wayback Machine.] // Червона книга України.
- Книш М. П., Костюшин В. А., Фесенко Г. В. Голуб-синяк // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 481. — -0-7.
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України: польовий визначник. — Київ, 2002. — 416 с. (с. 210—211). —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golub sinyak Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Golubopodibni Columbiformes Rodina Golubovi Columbidae Rid Golub Columba Vid Golub sinyak Binomialna nazva Columba oenas Linnaeus 1758 Areal goluba sinyaka Gnizduvannya Osile prozhivannya Zimuvannya Posilannya Vikishovishe Category Columba oenas Vikividi Columba oenas ITIS 177098 MSOP 22690088 NCBI 160229 Fossilworks 365967 Golub sinyak abo klintuh Columba oenas vid ptahiv rodini golubovih Columbidae Odin iz 51 go vidiv rodu odin iz 3 h vidiv rodu u fauni Ukrayini V Ukrayini gnizdovij perelitnij zimuyuchij ptah OpisZovnishnij viglyad Dovzhina tila 32 34 sm masa samcya 303 365 g masa samki 280 290 g rozmah kril 63 70 sm Harakterne blakitno size zabarvlennya z purpurno zelenuvatim metalichnim vidlivom na shiyi Slabo virazheni smuzhki na krilah Na grudyah klintuha rozvinutij rozhevo vinnij vidtinok Dzob chervonij bilya osnovi ta zhovtij na kinci z biloyu voskoviceyu Nogi chervoni Samci ta samki zovni majzhe ne vidriznyayutsya samka maye mensh yaskrave opirennya i temnishij dzob Molodi ptahi mayut blidishe zabarvlennya z buruvatim vidtinkom Metalichnij vidliv na shiyi v molodnyaka ne virazhenij Golos i povedinka Dostatno tihij ptah Golos samcya vorkuvannya dovga seriya monotonnih i gluhih dvoskladovih zvukiv z nagolosom na pershomu skladi guhuu guhuu Polit energijnij pri zleti vidaye rizkij svist krilami Pid chas rozmnozhennya vede sebe skritno hovayuchis u gustomu listi derev i zatihayuchi pri nablizhenni tvarin i lyudini Zhivlyatsya tut zhe nedaleko vid gnizda na zemli Na pereloti she oberezhnishij zazvichaj zupinyayetsya na nedostupnih dlya inshih tvarin landshaftah PoshirennyaAreal ohoplyuye majzhe usyu Yevropu Malu Aziyu Zakavkazzya pivden Centralnoyi Aziyi V Ukrayini poshirenij u Karpatah Polissi chastkovo v Lisostepu Girskomu Krimu i mozhlivo zaplavi Dunayu Ostannim chasom viyavlenij na gnizduvanni na Luganshini Zimuye na pivdni arealu v Ukrayini na pivdni zridka v inshih miscyah Chiselnist i prichini yiyi zminiChiselnist u Yevropi ocinyuyetsya v 520 730 tis par V Ukrayini nechislennij u bilshosti rajoniv Polissya i Krimu ridkisnij u Lisostepu Zagalna chiselnist na gnizduvanni v Ukrayini ne bilshe 8 12 tis par Vlitku u stiglih bukovih lisah Karpat ta na rivnini chiselnist stanovit 4 6 os km u inshih tipah lisu 0 07 2 os km U buchinah Zakarpattya blizko 2 5 3 tis par U zapovidnikah chiselnist taka Rivnenskomu do 100 Prip yat Stohid do 100 Poliskomu do 10 Shackomu do 10 par Zimuye v Krimu Prisivashshi Priazov yi u tepli zimi takozh u Zaporizkomu Pridniprov yi Chiselnist zimuyuchih sinyakiv v Ukrayini stanovit 500 1500 os Osnovni chinniki znizhennya chiselnosti zmenshennya plosh starih lisiv omolodzhennya derevostaniv virubuvannya duplistih derev otruyennya himikatami na polyah zbilshennya chiselnosti yastruba velikogo i kunici lisovoyi faktor nepokoyu Osoblivosti biologiyiYajce goluba sinyaka U Zahidnij ta Pivdennij Yevropi Perednij Aziyi ta Africi vede perevazhno osilij sposib zhittya na inshij chastini arealu perelitnij abo chastkovo perelitnij ptah pri comu procent migruyuchih ptahiv zrostaye z pivdnya na pivnich U Pivnichnij ta Shidnij Yevropi a takozh u Sibiru i Serednij Aziyi tipovo perelitnij vid Zimuye u centralnih ta pivdennih oblastyah Yevropi osoblivo chislennim ye na Pirenejskomu pivostrovi ta na pivdni Franciyi na pivden vid Chornogo ta Kaspijskogo moriv V Ukrayini perelitnij ptah prote u pomirno holodni zimi traplyayetsya majzhe po usij krayini Prilitaye na miscya rozmnozhennya u berezni kvitni Zaselyaye lisi riznogo tipu perevagu viddaye listyanim i mishanim starim z duplistimi derevami poryad z vidkritimi miscyami U Karpatah ulyublenij biotop stari bukovi lisi Gnizditsya okremimi parami Dlya gnizd vikoristovuye dupla inkoli borti i porozhnini v oporah LEP Za odin sezon mozhe buti dva vivodki U kladci 2 yajcya Nasidzhuyut obidva ptahi 16 17 dniv Ptashenyata zalishayut gnizdo cherez 25 27 dniv Sinyaki ob yednuyutsya v osinni zgrayi chastishe po 10 100 os Osinnij vidlit u veresni zhovtni Zhivitsya nasinnyam dikih i kulturnih zlakiv bobovih grechkovih na polyah uzbichchi dorig porubah zridka komahami i dribnimi molyuskami OhoronaOhoronyayetsya Bernskoyu konvenciyeyu Dodatok III Vklyucheno do Chervonoyi knigi Ukrayini 2009 status vrazlivij polyuvannya zaboronene Z metoyu efektivnishoyi ohoroni neobhidne zberezhennya duplistih derev ohorona na proloti viklyuchennya chinnika nepokoyu zaborona polyuvannya v usih chastinah arealu rozvishuvannya shtuchnih gnizdivel organizaciya zakaznikiv u miscyah gnizduvannya PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Novye gnezdyashiesya pticy Luganskoj oblasti i novye gnezdovye adaptacii Pticy bassejna Severskogo Donca Materialy 15 nauchnoj konferencii Pod red L I Taranenko Doneck 2011 Vyp 11 S 74 76 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Petrochenko V I Bioriznomanittya hrebetnih tvarin Nacionalnogo zapovidnika Horticya Suchasni problemi biologiyi ekologiyi ta himiyi Materiali mizhnarod nauk konf Zaporizhzhya 2007 S 416 417PosilannyaGolub sinyak 27 travnya 2014 u Wayback Machine Chervona kniga Ukrayini Knish M P Kostyushin V A Fesenko G V Golub sinyak Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit Za red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 481 ISBN 978 966 7059 0 7 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik Kiyiv 2002 416 s s 210 211 ISBN 966 7710 22 X