Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рі вненський приро дний запові дник другий за розміром природний заповідник в Україні Розташований на півночі Рівненсько

Рівненський природний заповідник

Рівненський природний заповідник

Рі́вненський приро́дний запові́дник — другий за розміром природний заповідник в Україні. Розташований на півночі Рівненської області, в межах Вараського і Сарненського районів.

Рівненський природний заповідник
image
51°23′40″ пн. ш. 26°50′50″ сх. д. / 51.39444444447177318° пн. ш. 26.84722222224977983° сх. д. / 51.39444444447177318; 26.84722222224977983Координати: 51°23′40″ пн. ш. 26°50′50″ сх. д. / 51.39444444447177318° пн. ш. 26.84722222224977983° сх. д. / 51.39444444447177318; 26.84722222224977983
Країнаimage Україна
РозташуванняРівненська область,
Вараський район,
Сарненський район
Найближче містоСарни, Вараш
Площа42288,7 га
Засновано14 серпня 2003 р.
ОператорМіністерство охорони навколишнього природного середовища України
image
image
Рівненський природний заповідник (Рівненська область)
image Рівненський природний заповідник у Вікісховищі

Історія створення

Заповідник був створений згідно з Указом Президента України від 3 квітня 1999 року № 356 на площі 47 046,8 га, проте згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2003 року № 1271 заповіднику було передано у постійне користування земельну ділянку площею лише 42 288,7 га. Заповідник створено з метою збереження у природному стані типових та унікальних природних комплексів українського Полісся.

Локалізація

Територія заповідника складається з 4 масивів (один масив — на північний захід від міста Вараш, три — на північний схід від міста Сарни) і розташована на території 6 лісництв: Північного, Старосельського, Бельського, Білоозерського, Карасинського і Грабунського. На північному сході заповідник межує з Житомирською областю, на північному заході — з Волинською, а на півночі — з Республікою Білорусь.

Загальний опис

У заповіднику представлені болота всіх типів, які трапляються на українському Поліссі. Найбільшою різноманітністю боліт визначається Білоозерська ділянка, де добре представлені болота з багатим живленням — низинні (евтрофні). На решті ділянок переважають сфагнові болота.

Чотири окремі ділянки заповідника з 1984 року мали статус заказників загальнодержавного значення:

image
Сомине

Згідно з фізико-географічним районуванням України, територія заповідника належить до Волинського Полісся зони мішаних лісів. Білоозерський масив заповідника входить до Верхньоприп'ятського фізико-географічного району, в якому багато озер як карстового, так і заплавного походження. Близько 10 % площі району займають болота. Масиви «Сомине», «Сира Погоня» та «Переброди» належать до фізико-географічного району. Ця територія є найбільш заболоченою частиною українського Полісся. Болота тут займають близько 20 % площі.

Клімат

Клімат району розташування заповідника порівняно вологий і теплий. Сума річних опадів становить 550—600 мм, період активної вегетації 150—155 днів. Це зона достатнього зволоження з середньою температурою липня +18,5 °C, січня −5,5 °C і середньорічною температурою +6—7°С.

Геоморфологія

За геоморфологічними умовами це низовина, кристалічний фундамент якої залягає на глибині до 200 м і перекритий льодовиковими, водно-льодовиковими та алювіальними відкладами. Серед чотирьох ділянок заповідника морена виявлена лише на Білоозерській. Ґрунти всіх чотирьох ділянок — переважно торфи.

Рослинність

У рослинному покриві території заповідника переважають ліси (48,3 %) і болота (48,0 %). Серед лісів основні площі займають соснові ліси. На багатьох ділянках у деревостані є значна участь берези, проте березово-соснові ліси в соснових масивах трапляються розсіяно. На локальних площах сформувались листяні ліси з участю граба та місцями дуба. Зовсім незначні площі займають ліси формації вільхи чорної.

Болотна рослинність заповідника є дуже своєрідною. У її складі переважають мезотрофні (перехідні) болота, в меншій мірі оліготрофні (верхові). Болота цих двох класів формацій, на яких розвинений сфагновий покрив, становлять близько 80 % усіх боліт заповідника. Евтрофні (низинні) болота займають 10—15 % площ боліт заповідника (решту становлять болота проміжної за живленням групи — та ).

image
Росичка (Старосільське лісництво)

У флорі Рівненського природного заповідника рідкісні рослини дослідниками розподілено на три основні групи:

Загалом на території заповідника зберігаються ділянки, на яких представлені 10 рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України.

Кількість видів судинних рослин у Рівненському заповіднику за попередніми даними становить 563 види. Флора спорових рослин та грибів на сьогодні вивчена ще недостатньо: тут зареєстровано всього 26 видів лишайників, 101 вид грибів та 150 видів мохоподібних.

У складі флори судинних рослин заповідника трапляється 28 рідкісних видів, занесених до Червоної книги України. Крім них, тут росте кілька дуже рідкісних видів, які потребують занесення до Червоної книги України. Це осоки дводомна, тонкокореневищна, торфова, верба лапландська. Із рослин, що зростають у заповіднику, 2 види занесено до , 1 вид — до додатку 1 Бернської конвенції, 28 видів віднесені до списку регіонально рідкісних видів.

На території Рівненського природного заповідника виявлено 150 видів мохоподібних: один вид антоцеротів, 17 — печіночників та 132 види мохів (Вірченко, 2014). Із них чотири види болотних мохів (, меезія тригранна, , скорпідій скорпіоноподібний) занесено до Червоної книги України, а один () — до Червоної книги мохоподібних Європи. Ще ряд рідкісних мохів тут знайдено у ялинових і вільхових лісах та на руїнах старих домів. Додаткового вивчення в заповіднику потребують печіночники і брієві мохи філій Сира Погоня та Переброди.

Тваринний світ

image
Павук-стрибун у заповіднику

Фауна заповідника представлена типовими для Полісся комплексами тварин. Загалом фауна хребетних заповідника нараховує 221 вид тварин. Фауна заповідника потребує подальшого вивчення.

Ссавці

Тут мешкає 26 видів ссавців, найчисленнішою групою серед яких є гризуни. Поширені також хижаки — лисиця звичайна, вовк, єнотоподібний собака, ласка, горностай та інші. На особливу увагу заслуговує рись, що трапляється на ділянці Переброди.

Птахи

Із 165 видів представлених тут птахів переважають види деревно-чагарникового комплексу. Характерною є наявність північних, тайгових видів — тетерука, орябка, зрідка — глухаря. На болотах гніздяться журавель сірий, кульон великий. Дуже характерним є лісовий кулик — слуква, який в інших районах Полісся трапляється рідко. На озерах Біле та Сомине мешкає лебідь-шипун, у глухих хвойних лісах, що межують із болотами, — лелека чорний. Досить поширені хижі птахи — боривітер звичайний, підсоколик великий, кібчик, лунь очеретяний, канюк звичайний, яструби. Виявлено гнізда дуже рідкісного для території України підорлика великого та орлана-білохвоста. Із рідкісних совиних на території заповідника гніздиться сова бородата, пугач.

Плазуни та земноводні

На території заповідника нараховується 7 видів плазунів та 8 видів земноводних. Тут поширені гадюка, вуж звичайний, мідянка, веретільниця ламка, ящірки живородна та прудка, черепаха болотна, тритон гребінчастий.

Риби

Риби у водоймах заповідника представлені 15 видами. В озері Біле мешкає вугор, сом та інші типові для Полісся види.

Червона книга

До Червоної книги України занесено 25 місцевих видів тварин: із ссавців — кутора мала, заєць білий, норка європейська, борсук, видра річкова, горностай, рись звичайна, зубр; із птахів — підорлик малий, підорлик великий, орлан-білохвіст, скопа, сапсан, змієїд, глухар, журавель сірий, пугач, сова бородата, лелека чорний, сорокопуд сірий, жовна зелена, очеретянка прудка й інші. До Європейського червоного списку відноситься 7 видів, серед них, крім «чевонокнижних», тут відмічено вовка, вовчка ліщинового, деркача. У межах заповідника мешкають представники 124 видів тварин, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією, 15 видів, віднесених до «червоного» списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), 29 видів вважаються регіонально рідкісними.

Окремі райони і ділянки заповідника

Переброди

«Переброди» — обводнений болотний масив, через що і дістав свою назву. Має рідкісний для України хід розвитку — периферійно-оліготрофний, тобто розвиток болота, наростання шару торфу, збіднення живлення тут відбуваються від периферії до центру. По периферії переважають перехідні угруповання осоково-сфагнових боліт, де ростуть рідкісні види флори України (шейхцерія болотна, росичка проміжна, верба чорнична, занесені до Червоної книги України) та рідкісні види осок — багнова, тонкокореневищна. Рідкісні для нашої країни осоково-шейхцерієво-сфагнові угруповання, що зростають в урочищі Корогод, занесено до Зеленої книги України.

У центральній, найбільш обводненій частині болотного масиву, зосереджені низинні болота. Тут переважають очерет та осока омська. Звичними є такі болотні види як смовдь болотяна, вербозілля звичайне, куничник сіруватий. Лісова рослинність на ділянці Переброди розміщується на невеликих мінеральних острівцях та гривах. Це переважно соснові ліси, вересові зеленомохові ділянки з чорницею, брусницею, орляком. Росте в них рідкісний вид плаунових — зелениця Цайллера, плямами виділяються ділянки північного виду — цінної лікарської рослини мучниці.

image
Масив Сира Погоня. Перехідне болото. Угруповання шейхцерії болотної

Масив Переброди у 2004 році віднесено до водно-болотних угідь міжнародного значення за Рамсарською конвенцією.

Сира Погоня

«Сира Погоня» — єдиний болотний масив в Україні з горбисто-мочажинним природним комплексом, характерним для північних боліт. На ньому переважають верхові болотні угруповання, занесені до Зеленої книги України. Горби мають округло-видовжену форму і вкриті пригніченою сосною на сфагновому покриві. Тут ростуть нечисленні види рослин, які можуть витримати ці скрутні умови бідного мінерального живлення та високої кислотності. На горбах поряд з комахоїдною рослиною — росичкою круглолистою — росте рідкісний вид, занесений до Червоної книги України — журавлина дрібноплода.

Обводнені мочажини щільно затягнуті сфагновими мохами — здебільшого сфагнумом загостреним. На сфагновому покриві переважають шейхцерія болотна, осока багнова, зростають такі північні болотні рослини, як бобівник трилистий, образки болотні.

Сомине

image
Масив Сомине. Заболочений березовий ліс

Ділянка «Сомине» за характером рослинного покриву має основні риси Західного Полісся. Це велика ділянка перехідних боліт, збережена у природному стані. Вона є крайньою південно-західною частиною болотного масиву Кремінне, розташованого в межиріччі річок Льва та Ствиги. Перехідне болото на цій ділянці переривається смугами суходолів та прилеглих лісових боліт. Тут розташоване озеро  — типове озеро для Західного Полісся. Озеро ерозійно-карстового походження, його площа становить 56 га, максимальна глибина — 13 м.

На ділянці Сомине переважають осоково-сфагнові болота, трапляються ділянки очеретяно-осоково-сфагнових боліт. Тут росте багато рідкісних болотних видів рослин: росичка проміжна, шолудивник королівський, лікоподієлла заплавна, ситник бульбистий, верба чорнична, хамарбія болотна, поширені реліктові види — верба лапландська, осока тонкокореневищна. Масив Сомине — одна з найбагатших у флористичному відношенні ділянок заповідника.

Білоозерська

«Білоозерська» ділянка відзначається різноманіттям болотних комплексів. У долині річки Березини виявлена майже вся гамма болотних рослинних угруповань українського Полісся — від осоково-гіпнових до осоково-сфагнових. Підвищені елементи рельєфу займають соснові ліси зеленомохові та чорницеві, ще вище — лишайникові, а знижені — заболочені ліси з багном болотним та молінією.

Озеро Біле

На території Білоозерського масиву розташоване озеро Біле карстового походження. Це — одне з найбільших озер у Рівненській області. Його площа становить 453 га, середня глибина — 4 м, максимальна глибина — 26 м. Вода його чиста й прозора, на дні добре видно майже біле вапнякове каміння, яке і дало озеру таку назву. По його берегах рідкими смугами ростуть очерет і куга озерна, подекуди на воді трапляються ділянки з лататтям білим.

Примітки

  1. Указ Президента України від 3 квітня 1999 року № 356.
  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2003 року № 1271.

Джерела

  1. Білий Б. І. Заповідників стало більше // . — від 19 січня 2000.
  2. Волошинова Н. І вісім рослинок гудайєри // Вісті Рівненщини. — від 18 вересня 2002.
  3. Голубєв В. Поліську природу збереже заповідник // Ого. — від 2 липня 1999. С. 11.
  4. Комаровський В. Кому кує зозуля озера Сомине // Вільне слово. — від 4 липня 2003. С. 14.
  5. Комаровський В. Молодильник Білого озера // Вільне слово. — від 25 липня 2003. С. 10.
  6. Комаровський В. Скарби Сирої Погоні // Вільне слово. — від 30 травня — С. 4; 6 червня — С. 10.
  7. Меремінський А. Й., Сацюк І. Л. Заповідними стежками. — Рівне, 2001. — С. 29-32.
  8. Вірченко В. М. Мохоподібні природно-заповідних територій Українського Полісся. — Київ: ТОВ "НВП «Інтерсервіс», 2014. — 224 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ri vnenskij priro dnij zapovi dnik drugij za rozmirom prirodnij zapovidnik v Ukrayini Roztashovanij na pivnochi Rivnenskoyi oblasti v mezhah Varaskogo i Sarnenskogo rajoniv Rivnenskij prirodnij zapovidnik51 23 40 pn sh 26 50 50 sh d 51 39444444447177318 pn sh 26 84722222224977983 sh d 51 39444444447177318 26 84722222224977983 Koordinati 51 23 40 pn sh 26 50 50 sh d 51 39444444447177318 pn sh 26 84722222224977983 sh d 51 39444444447177318 26 84722222224977983Krayina UkrayinaRoztashuvannyaRivnenska oblast Varaskij rajon Sarnenskij rajonNajblizhche mistoSarni VarashPlosha42288 7 gaZasnovano14 serpnya 2003 r OperatorMinisterstvo ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha UkrayiniRivnenskij prirodnij zapovidnik Rivnenska oblast Rivnenskij prirodnij zapovidnik u VikishovishiIstoriya stvorennyaZapovidnik buv stvorenij zgidno z Ukazom Prezidenta Ukrayini vid 3 kvitnya 1999 roku 356 na ploshi 47 046 8 ga prote zgidno z postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 14 serpnya 2003 roku 1271 zapovidniku bulo peredano u postijne koristuvannya zemelnu dilyanku plosheyu lishe 42 288 7 ga Zapovidnik stvoreno z metoyu zberezhennya u prirodnomu stani tipovih ta unikalnih prirodnih kompleksiv ukrayinskogo Polissya LokalizaciyaTeritoriya zapovidnika skladayetsya z 4 masiviv odin masiv na pivnichnij zahid vid mista Varash tri na pivnichnij shid vid mista Sarni i roztashovana na teritoriyi 6 lisnictv Pivnichnogo Staroselskogo Belskogo Biloozerskogo Karasinskogo i Grabunskogo Na pivnichnomu shodi zapovidnik mezhuye z Zhitomirskoyu oblastyu na pivnichnomu zahodi z Volinskoyu a na pivnochi z Respublikoyu Bilorus Zagalnij opisU zapovidniku predstavleni bolota vsih tipiv yaki traplyayutsya na ukrayinskomu Polissi Najbilshoyu riznomanitnistyu bolit viznachayetsya Biloozerska dilyanka de dobre predstavleni bolota z bagatim zhivlennyam nizinni evtrofni Na reshti dilyanok perevazhayut sfagnovi bolota Chotiri okremi dilyanki zapovidnika z 1984 roku mali status zakaznikiv zagalnoderzhavnogo znachennya landshaftnij zakaznik Biloozerskij Volodimireckij rajon zagalnozoologichnij zakaznik Perebrodivskij Dubrovickij ta Rokitnivskij rajoni botanichnij zakaznik Sira Pogonya Rokitnivskij rajon gidrologichnij zakaznik Somine Sarnenskij rajon Somine Zgidno z fiziko geografichnim rajonuvannyam Ukrayini teritoriya zapovidnika nalezhit do Volinskogo Polissya zoni mishanih lisiv Biloozerskij masiv zapovidnika vhodit do Verhnoprip yatskogo fiziko geografichnogo rajonu v yakomu bagato ozer yak karstovogo tak i zaplavnogo pohodzhennya Blizko 10 ploshi rajonu zajmayut bolota Masivi Somine Sira Pogonya ta Perebrodi nalezhat do fiziko geografichnogo rajonu Cya teritoriya ye najbilsh zabolochenoyu chastinoyu ukrayinskogo Polissya Bolota tut zajmayut blizko 20 ploshi KlimatKlimat rajonu roztashuvannya zapovidnika porivnyano vologij i teplij Suma richnih opadiv stanovit 550 600 mm period aktivnoyi vegetaciyi 150 155 dniv Ce zona dostatnogo zvolozhennya z serednoyu temperaturoyu lipnya 18 5 C sichnya 5 5 C i serednorichnoyu temperaturoyu 6 7 S GeomorfologiyaZa geomorfologichnimi umovami ce nizovina kristalichnij fundament yakoyi zalyagaye na glibini do 200 m i perekritij lodovikovimi vodno lodovikovimi ta alyuvialnimi vidkladami Sered chotiroh dilyanok zapovidnika morena viyavlena lishe na Biloozerskij Grunti vsih chotiroh dilyanok perevazhno torfi RoslinnistU roslinnomu pokrivi teritoriyi zapovidnika perevazhayut lisi 48 3 i bolota 48 0 Sered lisiv osnovni ploshi zajmayut sosnovi lisi Na bagatoh dilyankah u derevostani ye znachna uchast berezi prote berezovo sosnovi lisi v sosnovih masivah traplyayutsya rozsiyano Na lokalnih ploshah sformuvalis listyani lisi z uchastyu graba ta miscyami duba Zovsim neznachni ploshi zajmayut lisi formaciyi vilhi chornoyi Bolotna roslinnist zapovidnika ye duzhe svoyeridnoyu U yiyi skladi perevazhayut mezotrofni perehidni bolota v menshij miri oligotrofni verhovi Bolota cih dvoh klasiv formacij na yakih rozvinenij sfagnovij pokriv stanovlyat blizko 80 usih bolit zapovidnika Evtrofni nizinni bolota zajmayut 10 15 plosh bolit zapovidnika reshtu stanovlyat bolota promizhnoyi za zhivlennyam grupi ta Rosichka Starosilske lisnictvo U flori Rivnenskogo prirodnogo zapovidnika ridkisni roslini doslidnikami rozpodileno na tri osnovni grupi vidi yaki zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini shejhceriya bolotna rosichka serednya rosichka anglijska likapodiella zaplavna hamarbiya bolotna koruchka bolotna palchatokorinnik m yasochervonij sholudivnik korolivskij sitnik bulbistij verba chornichna hamedafna chashechkova zhuravlina dribnoploda zelenicya Cajllera ridkisni vidi osoka dvodomna osoka tonkokorenevishna osoka torfova verba laplandska vidi malo poshireni v Ukrayinskomu Polissi zhuravlina bolotna osoka bagnova lisovij pidvid toloknyanki zvichajnoyi Zagalom na teritoriyi zapovidnika zberigayutsya dilyanki na yakih predstavleni 10 roslinnih ugrupovan zanesenih do Zelenoyi knigi Ukrayini Kilkist vidiv sudinnih roslin u Rivnenskomu zapovidniku za poperednimi danimi stanovit 563 vidi Flora sporovih roslin ta gribiv na sogodni vivchena she nedostatno tut zareyestrovano vsogo 26 vidiv lishajnikiv 101 vid gribiv ta 150 vidiv mohopodibnih U skladi flori sudinnih roslin zapovidnika traplyayetsya 28 ridkisnih vidiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini Krim nih tut roste kilka duzhe ridkisnih vidiv yaki potrebuyut zanesennya do Chervonoyi knigi Ukrayini Ce osoki dvodomna tonkokorenevishna torfova verba laplandska Iz roslin sho zrostayut u zapovidniku 2 vidi zaneseno do 1 vid do dodatku 1 Bernskoyi konvenciyi 28 vidiv vidneseni do spisku regionalno ridkisnih vidiv Na teritoriyi Rivnenskogo prirodnogo zapovidnika viyavleno 150 vidiv mohopodibnih odin vid antocerotiv 17 pechinochnikiv ta 132 vidi mohiv Virchenko 2014 Iz nih chotiri vidi bolotnih mohiv meeziya trigranna skorpidij skorpionopodibnij zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini a odin do Chervonoyi knigi mohopodibnih Yevropi She ryad ridkisnih mohiv tut znajdeno u yalinovih i vilhovih lisah ta na ruyinah starih domiv Dodatkovogo vivchennya v zapovidniku potrebuyut pechinochniki i briyevi mohi filij Sira Pogonya ta Perebrodi Tvarinnij svitPavuk stribun u zapovidniku Fauna zapovidnika predstavlena tipovimi dlya Polissya kompleksami tvarin Zagalom fauna hrebetnih zapovidnika narahovuye 221 vid tvarin Fauna zapovidnika potrebuye podalshogo vivchennya Ssavci Tut meshkaye 26 vidiv ssavciv najchislennishoyu grupoyu sered yakih ye grizuni Poshireni takozh hizhaki lisicya zvichajna vovk yenotopodibnij sobaka laska gornostaj ta inshi Na osoblivu uvagu zaslugovuye ris sho traplyayetsya na dilyanci Perebrodi Ptahi Iz 165 vidiv predstavlenih tut ptahiv perevazhayut vidi derevno chagarnikovogo kompleksu Harakternoyu ye nayavnist pivnichnih tajgovih vidiv teteruka oryabka zridka gluharya Na bolotah gnizdyatsya zhuravel sirij kulon velikij Duzhe harakternim ye lisovij kulik slukva yakij v inshih rajonah Polissya traplyayetsya ridko Na ozerah Bile ta Somine meshkaye lebid shipun u gluhih hvojnih lisah sho mezhuyut iz bolotami leleka chornij Dosit poshireni hizhi ptahi boriviter zvichajnij pidsokolik velikij kibchik lun ocheretyanij kanyuk zvichajnij yastrubi Viyavleno gnizda duzhe ridkisnogo dlya teritoriyi Ukrayini pidorlika velikogo ta orlana bilohvosta Iz ridkisnih sovinih na teritoriyi zapovidnika gnizditsya sova borodata pugach Plazuni ta zemnovodni Na teritoriyi zapovidnika narahovuyetsya 7 vidiv plazuniv ta 8 vidiv zemnovodnih Tut poshireni gadyuka vuzh zvichajnij midyanka veretilnicya lamka yashirki zhivorodna ta prudka cherepaha bolotna triton grebinchastij Ribi Ribi u vodojmah zapovidnika predstavleni 15 vidami V ozeri Bile meshkaye vugor som ta inshi tipovi dlya Polissya vidi Chervona kniga Do Chervonoyi knigi Ukrayini zaneseno 25 miscevih vidiv tvarin iz ssavciv kutora mala zayec bilij norka yevropejska borsuk vidra richkova gornostaj ris zvichajna zubr iz ptahiv pidorlik malij pidorlik velikij orlan bilohvist skopa sapsan zmiyeyid gluhar zhuravel sirij pugach sova borodata leleka chornij sorokopud sirij zhovna zelena ocheretyanka prudka j inshi Do Yevropejskogo chervonogo spisku vidnositsya 7 vidiv sered nih krim chevonoknizhnih tut vidmicheno vovka vovchka lishinovogo derkacha U mezhah zapovidnika meshkayut predstavniki 124 vidiv tvarin sho pidlyagayut osoblivij ohoroni zgidno z Bernskoyu konvenciyeyu 15 vidiv vidnesenih do chervonogo spisku Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi MSOP 29 vidiv vvazhayutsya regionalno ridkisnimi Okremi rajoni i dilyanki zapovidnikaPerebrodi Perebrodi obvodnenij bolotnij masiv cherez sho i distav svoyu nazvu Maye ridkisnij dlya Ukrayini hid rozvitku periferijno oligotrofnij tobto rozvitok bolota narostannya sharu torfu zbidnennya zhivlennya tut vidbuvayutsya vid periferiyi do centru Po periferiyi perevazhayut perehidni ugrupovannya osokovo sfagnovih bolit de rostut ridkisni vidi flori Ukrayini shejhceriya bolotna rosichka promizhna verba chornichna zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini ta ridkisni vidi osok bagnova tonkokorenevishna Ridkisni dlya nashoyi krayini osokovo shejhceriyevo sfagnovi ugrupovannya sho zrostayut v urochishi Korogod zaneseno do Zelenoyi knigi Ukrayini U centralnij najbilsh obvodnenij chastini bolotnogo masivu zoseredzheni nizinni bolota Tut perevazhayut ocheret ta osoka omska Zvichnimi ye taki bolotni vidi yak smovd bolotyana verbozillya zvichajne kunichnik siruvatij Lisova roslinnist na dilyanci Perebrodi rozmishuyetsya na nevelikih mineralnih ostrivcyah ta grivah Ce perevazhno sosnovi lisi veresovi zelenomohovi dilyanki z chorniceyu brusniceyu orlyakom Roste v nih ridkisnij vid plaunovih zelenicya Cajllera plyamami vidilyayutsya dilyanki pivnichnogo vidu cinnoyi likarskoyi roslini muchnici Masiv Sira Pogonya Perehidne boloto Ugrupovannya shejhceriyi bolotnoyi Masiv Perebrodi u 2004 roci vidneseno do vodno bolotnih ugid mizhnarodnogo znachennya za Ramsarskoyu konvenciyeyu Sira Pogonya Sira Pogonya yedinij bolotnij masiv v Ukrayini z gorbisto mochazhinnim prirodnim kompleksom harakternim dlya pivnichnih bolit Na nomu perevazhayut verhovi bolotni ugrupovannya zaneseni do Zelenoyi knigi Ukrayini Gorbi mayut okruglo vidovzhenu formu i vkriti prignichenoyu sosnoyu na sfagnovomu pokrivi Tut rostut nechislenni vidi roslin yaki mozhut vitrimati ci skrutni umovi bidnogo mineralnogo zhivlennya ta visokoyi kislotnosti Na gorbah poryad z komahoyidnoyu roslinoyu rosichkoyu kruglolistoyu roste ridkisnij vid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini zhuravlina dribnoploda Obvodneni mochazhini shilno zatyagnuti sfagnovimi mohami zdebilshogo sfagnumom zagostrenim Na sfagnovomu pokrivi perevazhayut shejhceriya bolotna osoka bagnova zrostayut taki pivnichni bolotni roslini yak bobivnik trilistij obrazki bolotni Somine Masiv Somine Zabolochenij berezovij lis Dilyanka Somine za harakterom roslinnogo pokrivu maye osnovni risi Zahidnogo Polissya Ce velika dilyanka perehidnih bolit zberezhena u prirodnomu stani Vona ye krajnoyu pivdenno zahidnoyu chastinoyu bolotnogo masivu Kreminne roztashovanogo v mezhirichchi richok Lva ta Stvigi Perehidne boloto na cij dilyanci pererivayetsya smugami suhodoliv ta prileglih lisovih bolit Tut roztashovane ozero tipove ozero dlya Zahidnogo Polissya Ozero erozijno karstovogo pohodzhennya jogo plosha stanovit 56 ga maksimalna glibina 13 m Na dilyanci Somine perevazhayut osokovo sfagnovi bolota traplyayutsya dilyanki ocheretyano osokovo sfagnovih bolit Tut roste bagato ridkisnih bolotnih vidiv roslin rosichka promizhna sholudivnik korolivskij likopodiyella zaplavna sitnik bulbistij verba chornichna hamarbiya bolotna poshireni reliktovi vidi verba laplandska osoka tonkokorenevishna Masiv Somine odna z najbagatshih u floristichnomu vidnoshenni dilyanok zapovidnika Biloozerska Biloozerska dilyanka vidznachayetsya riznomanittyam bolotnih kompleksiv U dolini richki Berezini viyavlena majzhe vsya gamma bolotnih roslinnih ugrupovan ukrayinskogo Polissya vid osokovo gipnovih do osokovo sfagnovih Pidvisheni elementi relyefu zajmayut sosnovi lisi zelenomohovi ta chornicevi she vishe lishajnikovi a znizheni zabolocheni lisi z bagnom bolotnim ta moliniyeyu Ozero Bile Na teritoriyi Biloozerskogo masivu roztashovane ozero Bile karstovogo pohodzhennya Ce odne z najbilshih ozer u Rivnenskij oblasti Jogo plosha stanovit 453 ga serednya glibina 4 m maksimalna glibina 26 m Voda jogo chista j prozora na dni dobre vidno majzhe bile vapnyakove kaminnya yake i dalo ozeru taku nazvu Po jogo beregah ridkimi smugami rostut ocheret i kuga ozerna podekudi na vodi traplyayutsya dilyanki z latattyam bilim PrimitkiUkaz Prezidenta Ukrayini vid 3 kvitnya 1999 roku 356 Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 14 serpnya 2003 roku 1271 DzherelaBilij B I Zapovidnikiv stalo bilshe vid 19 sichnya 2000 Voloshinova N I visim roslinok gudajyeri Visti Rivnenshini vid 18 veresnya 2002 Golubyev V Polisku prirodu zberezhe zapovidnik Ogo vid 2 lipnya 1999 S 11 Komarovskij V Komu kuye zozulya ozera Somine Vilne slovo vid 4 lipnya 2003 S 14 Komarovskij V Molodilnik Bilogo ozera Vilne slovo vid 25 lipnya 2003 S 10 Komarovskij V Skarbi Siroyi Pogoni Vilne slovo vid 30 travnya S 4 6 chervnya S 10 Mereminskij A J Sacyuk I L Zapovidnimi stezhkami Rivne 2001 S 29 32 Virchenko V M Mohopodibni prirodno zapovidnih teritorij Ukrayinskogo Polissya Kiyiv TOV NVP Interservis 2014 224 s

Дата публікації:
Топ