Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Очеретянка прудка, очеретянка вертка (Acrocephalus paludicola) — птах родини очеретянкових.
| Очеретянка прудка | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Очеретянкові (Acrocephalidae) |
| Рід: | Очеретянка (Acrocephalus) |
| Вид: | Очеретянка прудка (A. paludicola) |
| Біноміальна назва | |
| Acrocephalus paludicola Louis Jean Pierre Vieillot, 1817 | |
Таксономічна характеристика
Монотипний вид політипного роду; один з 7 видів роду у фауні України.
Поширення
Ареал охоплює територію Євразії від південної частини Фінляндії на півночі до Італії на півдні та від Франції на заході до Томської та Новосибірської областей Росії на сході. У першій половині ХХ ст. гніздилась у Волинській, Рівненській, Хмельницькій, Чернівецькій, Вінницькій, Київській, Чернігівській, Сумській областях; можливо також в Закарпатській, Черкаській, Полтавській, Харківській та Запорізькій. На прольоті зустрічається також в Одеській, Миколаївській та Львівській областях. Протягом ХХ ст. перестала гніздитися в Західній Європі і катастрофічно скоротила чисельність в Центральній Європі. В Україні зараз гніздиться у Волинській, Рівненській, Київській і Чернігівській обл. Зимує в Африці на південь від Сахари.
Чисельність і причини її зміни
Світова популяція 12-20 тис. самців. Ще 40-50 років тому в Україні оселялось в 4-5 разів більше птахів, ніж тепер. Загальна чисельність зараз оцінюється в 3,5-4,1 тис. самців (тобто, 15-20 % світової популяції). В Україні виділяються два популяційні угруповання: прип'ятське (3-3,5 тис. самців), яке локалізоване в основному в північній частині Волинської області та деснянсько-дніпровське (500—600), що охоплює Чернігівську та Київську області. Щільність гніздування сягає 1-2 самців на га. Причини зміни чисельності: втручання людини у природні процеси болотних систем, яке порушує гідрологічний режим. Критичною є трансформація гніздових біотопів.
Місця перебування
Заплавні луки з чагарниково-осоковими заростями; низинні болота, порослі верболозом та іншими гігрофільними рослинами. На прольоті — береги річок і ставів із заростями верболозу та інших гігрофільних рослин. Чисельність незначна, постійно знижується. Причини зміни чисельності — осушування боліт, викошування тощо.
Особливості біології
Перелітний птах. З'являється в середині, квітня — 1-й декаді травня. Оселяється окремими невеликими групами. Гніздо (чашоподібне) влаштовує на незначній висоті над землею або водою, в куртинах чагарників і трави. Кладка (кінець травня — червень) з 4 — 6 яєць. Насиджують і годують пташенят самка та самець. Відлітає протягом перших двох декад вересня. Птахи прип'ятської популяції до р-нів зимівлі летять через Польщу, Німеччину, Францію, Іспанію, а далі вздовж атлантичного узбережжя Африки. Живиться комахами та дрібними молюсками.
Заходи охорони
На глобальному рівні вид належить до категорії «Вразливий» у Червоному переліку видів, яким загрожує зникнення, Міжнародної спілки охорони природи (IUCN). На європейському рівні категорія SPEC 1 (глобально вразливий вид). Додаток І Директиви Ради Європи, щодо охорони птахів. Включено до Червоної книги України (1994, 2009), Боннської (Додатки І та ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій.
Під егідою Боннської конвенції також створено Меморандум порозуміння про охорону популяції очеретянки прудкої — багатосторонній документ для спільної роботи урядів, неурядових організацій і вчених для координації заходів щодо порятунку виду.
В Україні з метою охорони потрібно збереження всіх місць гніздування; обов'язково, щоб всі вони були включені до ПЗФ держави. Проведення ренатуралізації осушених боліт, де раніше гніздилися птахи.
Див. також
- 8977 Палудікола — астероїд, названий на честь цього виду птахів.
Джерела інформації
Мензбир М. А., 1895; Сомов Н. Н., 1897; Птушенко Е. С., 1954; Клитин А. Н., 1959; Воїнственський А. М., Кістяківський О. Б., 1962; Страутман Ф. И., 1963; Иванов А. И., 1976; Афанасьев В. Т., Гаврись Г. Г., Клестов Н. Л., 1992. Особисті повідомлення Бурчака-Абрамовича М. О., 1932; Воїнственського М. А., 1950; Орлова П. П., 1954; Жежеріна В. П., 1961.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Література
- Полуда А.М. Очеретянка прудка // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 480. — -0-7.
- Очеретянка прудка в Червоній книзі України
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ocheretyanka prudka ocheretyanka vertka Acrocephalus paludicola ptah rodini ocheretyankovih Ocheretyanka prudka Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Ocheretyankovi Acrocephalidae Rid Ocheretyanka Acrocephalus Vid Ocheretyanka prudka A paludicola Binomialna nazva Acrocephalus paludicola Louis Jean Pierre Vieillot 1817 yajce Acrocephalus paludicola Tuluzkij muzejTaksonomichna harakteristikaMonotipnij vid politipnogo rodu odin z 7 vidiv rodu u fauni Ukrayini PoshirennyaAreal ohoplyuye teritoriyu Yevraziyi vid pivdennoyi chastini Finlyandiyi na pivnochi do Italiyi na pivdni ta vid Franciyi na zahodi do Tomskoyi ta Novosibirskoyi oblastej Rosiyi na shodi U pershij polovini HH st gnizdilas u Volinskij Rivnenskij Hmelnickij Cherniveckij Vinnickij Kiyivskij Chernigivskij Sumskij oblastyah mozhlivo takozh v Zakarpatskij Cherkaskij Poltavskij Harkivskij ta Zaporizkij Na proloti zustrichayetsya takozh v Odeskij Mikolayivskij ta Lvivskij oblastyah Protyagom HH st perestala gnizditisya v Zahidnij Yevropi i katastrofichno skorotila chiselnist v Centralnij Yevropi V Ukrayini zaraz gnizditsya u Volinskij Rivnenskij Kiyivskij i Chernigivskij obl Zimuye v Africi na pivden vid Sahari Chiselnist i prichini yiyi zminiSvitova populyaciya 12 20 tis samciv She 40 50 rokiv tomu v Ukrayini oselyalos v 4 5 raziv bilshe ptahiv nizh teper Zagalna chiselnist zaraz ocinyuyetsya v 3 5 4 1 tis samciv tobto 15 20 svitovoyi populyaciyi V Ukrayini vidilyayutsya dva populyacijni ugrupovannya prip yatske 3 3 5 tis samciv yake lokalizovane v osnovnomu v pivnichnij chastini Volinskoyi oblasti ta desnyansko dniprovske 500 600 sho ohoplyuye Chernigivsku ta Kiyivsku oblasti Shilnist gnizduvannya syagaye 1 2 samciv na ga Prichini zmini chiselnosti vtruchannya lyudini u prirodni procesi bolotnih sistem yake porushuye gidrologichnij rezhim Kritichnoyu ye transformaciya gnizdovih biotopiv Miscya perebuvannyaZaplavni luki z chagarnikovo osokovimi zarostyami nizinni bolota porosli verbolozom ta inshimi gigrofilnimi roslinami Na proloti beregi richok i staviv iz zarostyami verbolozu ta inshih gigrofilnih roslin Chiselnist neznachna postijno znizhuyetsya Prichini zmini chiselnosti osushuvannya bolit vikoshuvannya tosho Osoblivosti biologiyiPerelitnij ptah Z yavlyayetsya v seredini kvitnya 1 j dekadi travnya Oselyayetsya okremimi nevelikimi grupami Gnizdo chashopodibne vlashtovuye na neznachnij visoti nad zemleyu abo vodoyu v kurtinah chagarnikiv i travi Kladka kinec travnya cherven z 4 6 yayec Nasidzhuyut i goduyut ptashenyat samka ta samec Vidlitaye protyagom pershih dvoh dekad veresnya Ptahi prip yatskoyi populyaciyi do r niv zimivli letyat cherez Polshu Nimechchinu Franciyu Ispaniyu a dali vzdovzh atlantichnogo uzberezhzhya Afriki Zhivitsya komahami ta dribnimi molyuskami Zahodi ohoroniNa globalnomu rivni vid nalezhit do kategoriyi Vrazlivij u Chervonomu pereliku vidiv yakim zagrozhuye zniknennya Mizhnarodnoyi spilki ohoroni prirodi IUCN Na yevropejskomu rivni kategoriya SPEC 1 globalno vrazlivij vid Dodatok I Direktivi Radi Yevropi shodo ohoroni ptahiv Vklyucheno do Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 2009 Bonnskoyi Dodatki I ta II ta Bernskoyi Dodatok II konvencij Pid egidoyu Bonnskoyi konvenciyi takozh stvoreno Memorandum porozuminnya pro ohoronu populyaciyi ocheretyanki prudkoyi bagatostoronnij dokument dlya spilnoyi roboti uryadiv neuryadovih organizacij i vchenih dlya koordinaciyi zahodiv shodo poryatunku vidu V Ukrayini z metoyu ohoroni potribno zberezhennya vsih misc gnizduvannya obov yazkovo shob vsi voni buli vklyucheni do PZF derzhavi Provedennya renaturalizaciyi osushenih bolit de ranishe gnizdilisya ptahi Div takozh8977 Paludikola asteroyid nazvanij na chest cogo vidu ptahiv Dzherela informaciyiMenzbir M A 1895 Somov N N 1897 Ptushenko E S 1954 Klitin A N 1959 Voyinstvenskij A M Kistyakivskij O B 1962 Strautman F I 1963 Ivanov A I 1976 Afanasev V T Gavris G G Klestov N L 1992 Osobisti povidomlennya Burchaka Abramovicha M O 1932 Voyinstvenskogo M A 1950 Orlova P P 1954 Zhezherina V P 1961 PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 LiteraturaPoluda A M Ocheretyanka prudka Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit Za red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 480 ISBN 978 966 7059 0 7 Ocheretyanka prudka v Chervonij knizi Ukrayini