Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Велика синиця | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Parus major | ||||||||||||||||||
 Ареал синиці великої — світло і темно-червоним | ||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Сини́ця вели́ка (Parus major) — невеликий птах родини синицевих. В Україні звичайний осілий вид.
Народні назви: зінзівер, синиця-коник,сикора.
Опис
Розміром з горобця. Маса тіла 16-21 г, довжина тіла близько 14 см. У дорослого самця щоки білі; на потилиці невелика жовтувата пляма; інше оперення голови, горло, широка смуга посеред вола, грудей, черева і підхвістя чорні, на голові з полиском; спина оливково-зелена; надхвістя сіре; на сизувато-сірих покривних перах крила біла смуга; воло, груди та черево яскраво-жовті; махові пера бурі, з жовтуватою облямівкою; центральна пара стернових пер блакитно-сіра, крайня пара — біла, інші — сірувато-бурі, з домішкою білого на кількох передостанніх перах; дзьоб чорний; ноги темно-сірі. У дорослої самки чорна смуга на грудях і череві значно вужча; жовта барва в оперенні нерідко блідіше. Молодий птах тьмяніший; вузька темно-сіра смуга лише на горлі, волі та грудях.
Розповсюдження
Північно-західна Африка від західного Марокко на схід до північно-західного Тунісу. На північ до узбережжя Середземного моря. На південь до Високого Атласу, Сахарського Атласу і північно-західного Тунісу. Євразія від Скандинавії та західного узбережжя Піренейського півострова на схід до західного узбережжя Охотського моря, Буреїнського хребта (імовірно), в долині Амура до 131-го меридіана. На північ в Скандинавії та Фінляндії до 68-ї паралелі, до середньої частини Кольського півострова.
Далі на схід північна межа ареалу простягається від району Архангельська до верхів'їв Печори. У басейнах Обі, Єнісею і в долині Лени на північ до 61-ї паралелі. У позагніздовий час вид багаторазово реєструвався в басейні Вілюя в області 63-й паралелі. На південь до узбережжя Середземного моря, південного узбережжя Малої Азії, по східному узбережжю Середземного моря на південь до його південно-східного кута, до північної Сирії, північного Іраку, гір Загрос (до їх південно-східного краю), до Ельбурса (на схід тут до східного краю хребта). На схід від Каспійського моря на південь в долині Уралу і в північному Казахстані до 51-ї паралелі, до району Каркаралінска, Джунгарского Алатау, Монгольського Алтаю, Хангу, Кентею, північної частини Великого Хінгану, долини середнього Амура, імовірно Малого Хінґану, долини Уди. Також Британські острови, Балеарські острови, Корсика, Сардинія, Сицилія, Крит та Кіпр.
Особливості біології
Оселяється в найрізноманітніших за характером біотопах, особливо під час сезонних кочівель — від прибережних заростей очерету та рогозу — до внутрішніх кварталів старих лісів; взимку часто у зграях інших видів синиць відвідує місця штучної підгодівлі в населених пунктах.
Гніздиться в дуплах або шпаківнях, іноді в норах, щілинах будівель, старих гніздах великих птахів. Гніздо мостить з корінців, травинок, моху, вистеляючи шерстю та пір'ям. За літо буває дві кладки. Кладка з 10—14 білих з червоно-коричневими плямами яєць, наприкінці квітня. Менш ніж через два тижні вилуплюються пташенята, які через три тижні вилітають з гнізда.
Раціон складають комахи та їх личинки, павуки; у зимовий період також насіння переважно хвойних порід дерев, трав'янистих рослин тощо.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- . Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 10 лютого 2017.
- Значення та тлумачення «сикора» — ABBYY Lingvo-Online[недоступне посилання з липня 2019]
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. — Москва : Наука, 1990. — 728 с. — .
- Матвійчук О. А., Пірхал А. Б., Відуєцький А. В. Птахи Вінниччини. — Вінниця, 2017. — 328 с. — .
Посилання
- Brett Oliver (30.05.2016). . Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 16.05.2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velika sinicyaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Nadryad Kilegrudi Neognathae Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Sinicevi Paridae Rid Sinicya Parus Vid Velika sinicyaBinomialna nazvaParus majorAreal sinici velikoyi svitlo i temno chervonimPidvidiParus major corsus Parus major excelsus Parus major ferghanensis Parus major kapustini Parus major major Parus major newtoni Parus major nipalensisPosilannyaVikishovishe Parus majorITIS 561864MSOP 22735990NCBI 9157Fossilworks 368939 Sini cya veli ka Parus major nevelikij ptah rodini sinicevih V Ukrayini zvichajnij osilij vid Narodni nazvi zinziver sinicya konik sikora Opis source source Spiv sinici Rozmirom z gorobcya Masa tila 16 21 g dovzhina tila blizko 14 sm U doroslogo samcya shoki bili na potilici nevelika zhovtuvata plyama inshe operennya golovi gorlo shiroka smuga posered vola grudej chereva i pidhvistya chorni na golovi z poliskom spina olivkovo zelena nadhvistya sire na sizuvato sirih pokrivnih perah krila bila smuga volo grudi ta cherevo yaskravo zhovti mahovi pera buri z zhovtuvatoyu oblyamivkoyu centralna para sternovih per blakitno sira krajnya para bila inshi siruvato buri z domishkoyu bilogo na kilkoh peredostannih perah dzob chornij nogi temno siri U dorosloyi samki chorna smuga na grudyah i cherevi znachno vuzhcha zhovta barva v operenni neridko blidishe Molodij ptah tmyanishij vuzka temno sira smuga lishe na gorli voli ta grudyah RozpovsyudzhennyaPivnichno zahidna Afrika vid zahidnogo Marokko na shid do pivnichno zahidnogo Tunisu Na pivnich do uzberezhzhya Seredzemnogo morya Na pivden do Visokogo Atlasu Saharskogo Atlasu i pivnichno zahidnogo Tunisu Yevraziya vid Skandinaviyi ta zahidnogo uzberezhzhya Pirenejskogo pivostrova na shid do zahidnogo uzberezhzhya Ohotskogo morya Bureyinskogo hrebta imovirno v dolini Amura do 131 go meridiana Na pivnich v Skandinaviyi ta Finlyandiyi do 68 yi paraleli do serednoyi chastini Kolskogo pivostrova Dali na shid pivnichna mezha arealu prostyagayetsya vid rajonu Arhangelska do verhiv yiv Pechori U basejnah Obi Yeniseyu i v dolini Leni na pivnich do 61 yi paraleli U pozagnizdovij chas vid bagatorazovo reyestruvavsya v basejni Vilyuya v oblasti 63 j paraleli Na pivden do uzberezhzhya Seredzemnogo morya pivdennogo uzberezhzhya Maloyi Aziyi po shidnomu uzberezhzhyu Seredzemnogo morya na pivden do jogo pivdenno shidnogo kuta do pivnichnoyi Siriyi pivnichnogo Iraku gir Zagros do yih pivdenno shidnogo krayu do Elbursa na shid tut do shidnogo krayu hrebta Na shid vid Kaspijskogo morya na pivden v dolini Uralu i v pivnichnomu Kazahstani do 51 yi paraleli do rajonu Karkaralinska Dzhungarskogo Alatau Mongolskogo Altayu Hangu Kenteyu pivnichnoyi chastini Velikogo Hinganu dolini serednogo Amura imovirno Malogo Hinganu dolini Udi Takozh Britanski ostrovi Balearski ostrovi Korsika Sardiniya Siciliya Krit ta Kipr Osoblivosti biologiyiKladka velikoyi sinici Oselyayetsya v najriznomanitnishih za harakterom biotopah osoblivo pid chas sezonnih kochivel vid priberezhnih zarostej ocheretu ta rogozu do vnutrishnih kvartaliv starih lisiv vzimku chasto u zgrayah inshih vidiv sinic vidviduye miscya shtuchnoyi pidgodivli v naselenih punktah Gnizditsya v duplah abo shpakivnyah inodi v norah shilinah budivel starih gnizdah velikih ptahiv Gnizdo mostit z korinciv travinok mohu vistelyayuchi sherstyu ta pir yam Za lito buvaye dvi kladki Kladka z 10 14 bilih z chervono korichnevimi plyamami yayec naprikinci kvitnya Mensh nizh cherez dva tizhni viluplyuyutsya ptashenyata yaki cherez tri tizhni vilitayut z gnizda Racion skladayut komahi ta yih lichinki pavuki u zimovij period takozh nasinnya perevazhno hvojnih porid derev trav yanistih roslin tosho PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2017 Procitovano 10 lyutogo 2017 Znachennya ta tlumachennya sikora ABBYY Lingvo Online nedostupne posilannya z lipnya 2019 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Stepanyan L S Konspekt ornitologicheskoj fauny SSSR Moskva Nauka 1990 728 s ISBN 5 02 005300 7 Matvijchuk O A Pirhal A B Viduyeckij A V Ptahi Vinnichchini Vinnicya 2017 328 s ISBN 978 966 924 582 3 PosilannyaBrett Oliver 30 05 2016 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2020 Procitovano 16 05 2016