Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Шпоркова жаба гладенька | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Шпоркова жаба гладенька | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Xenopus laevis Daudin, 1802 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Bufo laevis Pipa bufonia Xenopus boiei Tremeropugus typicus Leptopus oxydactylus | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Шпоркова жаба гладенька (Xenopus laevis) — вид жаб з роду шпоркова жаба родини піпових. Модельний організм у біології розвитку. Має аллотетраплоїдний геном, який виник 18 млн років тому, коли злилися два види предкових шпоркових жаб, що розійшлися 16 млн років раніше.
Опис
Загальна довжина досягає 10—13 см. Спостерігається статевий диморфізм: самиці дещо більші за самців. Має маленьку сплощену голову, коротку круглу морду з повернутими догори ніздрями й маленькими очима, що мають круглі зіниці. У заглибині за ніздрями є 2 мішечки — головний та бічний. завдяки ним здатна нюхати повітря. Головний мішечек використовується на суходолі, а бічний — у воді. Верхня повіка у неї атрофувалась до невеликої шкірної складки, що, так само як і редукція язика, пов'язана з водним способом життя. Під оком розташовується коротка дотикова нитка, що нагадує дотикальну нитку безногих земноводних. Пальці передніх лап тонкі, порівняно довгі, втім не з'єднані плавальною перетинкою. На задніх же лапах розвинена широка плавальна перетинка і три перші пальці наділені гострими чорними кігтями. На тілі є органи бічної лінії.
Зверху жаба темно-бурого або оливково-зеленого кольору, часто з великими темними плямами неправильної форми, знизу — білувата, одноколірна або з бурими плямами. Самиця відрізняється тим, що задній прохід закривається у неї трьома шкірними клапанами.
Спосіб життя
Полюбляє стоячі водойми. Живе виключно у воді і живиться лише під водою, допомагаючи собі засовувати їжу в рот передніми лапами. Полює на водних безхребетних, різних личинок, як особистий захист використовує отруйні секреції, що містяться у шкірі.
Тривалість життя 15—25 років.
Статева зрілість настає у 2 роки. Парування і розмноження відбувається протягом усього літа. У цей час у самця розвиваються так звані «шлюбні щітки» у вигляді чорної смуги з боків пальців і уздовж кінцівки до пахвових западин. Самець обхоплює самицю перед задніми кінцівками. Парування відбувається вночі. У цей час самці голосно квакають, і голос їх нагадує голос райки. При паруванні самиця тримається в цей час задніми ногами за яку-небудь водну рослину. Потім клоака її наближається до переднього кінця поздовжньої борозни, яка тягнеться по череву самця до його клоаки і обмежена двома шкірними складками. Яйце швидко ковзає по цій борозні в кінці, прослизає під клоачним отвором самця, запліднюється і повисає на рослині, яке притримує самиця. Наступна ікринка відкладається вже в іншому місці.
Зазвичай на ранок після парування обидві тварини линяють, при цьому шкіра відстає спочатку на кінцівках, потім просувається до рота і нарешті проковтується.
Відкладання яєць починається приблизно через годину після початку парування. Яйця відкладаються здебільшого по одному, рідше по 3-4, швидко одне за іншим. Одна самиця може відкласти до 15 000 ікринок. Процес ікрометання своєрідний і виявляє цікаві пристосування, що збільшують можливість запліднення. Відкладені яйця спочатку тримаються між трьома шкірними клаптями, що оточуюють клоаку самиці. Яйця мають у поперечнику близько 3 мм і оточені прозорою, надзвичайно липкою студенистой оболонкою, зовнішній шар якої протягом небагатьох годин відкладання ікри міцніє і стає схожим на ріг.
Розвиток
При температурі 22 °C личинки з'являються через 2 доби. За будовою рота личинка цієї жаби швидше нагадує личинок хвостатих. У неї немає воронки, навколишнього ротового отвора, рогових щелеп і зубів. Живиться вона фільтруючи їжу з води. Цідильний апарат міститься у пуголовки на зябрових дугах замість внутрішніх зябер, які не розвиваються. Пуголовка ковтає воду ротом і випускає її через зяброві отвори, яких у неї 2 з обох боків тіла. Протягом короткого часу личинки можуть зробити воду, на початку зелену, абсолютно прозорою.
До моменту появи личинки вже втрачають зовнішні зябра. Через дві години, після того як починається самостійне полювання, включається легеневе дихання. У перші дні життя на нижній стороні голови у личинки є цементна залоза, за допомогою якої тварина тримається на місці. Незабаром цей орган зникає. На 3—4 день після вилуплення морда пуголовки стає клиноподібною, у кутах рота з'являються довгі дотикові нитки, аналогічні органам рівноваги у личинок тритонів. Зазвичай пуголовка тримає вусики, витягнутими вперед, лише при швидкому підйомі на поверхню води вони направляються назад.
Від запліднення яйця до повного перетворення при температурі 22 °C проходить 2,5—3 місяці. Власне метаморфоз займає з цього часу 15—20 днів. Перетворення починається з того, що з'являються передні кінцівки. Вони виходять з обох сторін від мішечка над зябровим отвором. В результаті спосіб життя личинки не змінюється, тоді як у пуголовків інших безхвостих прорив передніх кінцівок припиняє дихання внутрішніми зябрами. Три дні потому після появи передніх кінцівок задні лапи починають проробляти плавальні рухи, займаючи характерне для дорослої амфібії положення. Тепер вони швидко ростуть, і на трьох внутрішніх пальцях з'являються чорні кігті. Тіло пуголовки набуває забарвлення, схоже на забарвлення дорослої жаби. Через 14 днів після появи передніх кінцівок щупальця починають зникати, протягом 4—6 годин рот набуває свою остаточну форму, зяброві отвори закриваються. Тварина все частіше і частіше залишається на дні, хвіст поступово зменшується в розмірах, і личинка перетворюється на жабу, але не залишає водойми і переходить на харчування тваринною їжею — дрібними ракоподібними й іншими водними тваринами. Тепер передні лапи, як і у дорослих, допомагають їм запихати їжу до рота.
Розповсюдження
Зустрічається у Південній Африці, а на півночі — до Анголи і Танзанії. Завезено її до Франції, Португалії, Великої Британії, Італії (о. Сицилія), північної та південної Америки (США, Мексика, Чилі), Індонезії.
Розповсюдження навколо світу сталося головним чином у 1930-і—1950-і, коли шпоркову жабу гладеньку використовували в тестах на вагітність. Тест був розроблений на базі відкриття британського зоолога [en], що в сечі вагітної жінки присутній гормон хоріонічний гонадотропін, який індукує овуляцію та викидання жабою ікри.
Геном і еволюція
Xenopus laevis має 18 пар хромосом (2n = 36), що майже вдвічі більше ніж у [en] (2n = 20). Хромосоми поділяються на дві групи: L (від англ. Long) і S (від англ. Short). 2016 року з аналізу повної геномної послідовності нуклеотидів було доведено, що аллотетраплоїдність у гладенької шпоркової жаби виникла 18 млн років тому, коли злилися два види шпоркових жаб, що розійшлися 16 млн років раніше. У предкових видів були диплоїдні геноми з 9 парами хромосом (2n = 18). Хромосоми групи L, що дісталися з одного виду, змінювалися менше впродовж еволюції X. laevis ніж хромосоми групи S. У X. tropicalis геном залишився диплоїдним, але одна із предкових хромосом розділилася на дві. Всього у версії 9.1 (жовтень 2016) зібраного повного геному гладенької шпоркової жаби налічується 2232566109 пар нуклеотидів .
Примітки
- Sarkar, S. (1996). Lancelot Hogben, 1895—1975. [en]. 142 (3): 655—660. PMC 1207007. PMID 8849876.
- Nuwer, Rachel (16 травня 2013). Doctors Used to Use Live African Frogs As Pregnancy Tests. Now, those former test subjects may be spreading the deadly amphibian chytrid fungus around the world. [en]. Смітсонівський інститут. Процитовано 20 жовтня 2016.
- Adam M. Session та ін. (2016). Genome evolution in the allotetraploid frog Xenopus laevis. Nature. 538 (7625): 336—343. doi:10.1038/nature19840.
{{}}: Явне використання «та ін.» у:|author=() - How the African clawed frog got an extra pair of genes. Phys.org. 19 жовтня 2016. Процитовано 20 жовтня 2016.
Джерела
- Werner von Filek: Frösche im Aquarium. 3. Auflage. Franckh, Stuttgart 1978,
- Green, SL, The Laboratory Xenopus sp in The Laboratory Animal Pocket Reference Series., Boca Raton, Fla., Taylor and Francis Group, LLC, 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shporkova zhaba gladenka Shporkova zhaba gladenka Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Zemnovodni Amphibia Ryad Bezhvosti Anura Rodina Pipovi Rid Shporkova zhaba Vid Shporkova zhaba gladenka Binomialna nazva Xenopus laevis Daudin 1802 Sinonimi Bufo laevis Pipa bufonia Xenopus boiei Tremeropugus typicus Leptopus oxydactylus Posilannya Vikishovishe Xenopus laevis Vikividi Xenopus laevis EOL 1038993 ITIS 173549 MSOP 58174 NCBI 8355 Shporkova zhaba gladenka Xenopus laevis vid zhab z rodu shporkova zhaba rodini pipovih Modelnij organizm u biologiyi rozvitku Maye allotetraployidnij genom yakij vinik 18 mln rokiv tomu koli zlilisya dva vidi predkovih shporkovih zhab sho rozijshlisya 16 mln rokiv ranishe OpisZagalna dovzhina dosyagaye 10 13 sm Sposterigayetsya statevij dimorfizm samici desho bilshi za samciv Maye malenku sploshenu golovu korotku kruglu mordu z povernutimi dogori nizdryami j malenkimi ochima sho mayut krugli zinici U zaglibini za nizdryami ye 2 mishechki golovnij ta bichnij zavdyaki nim zdatna nyuhati povitrya Golovnij mishechek vikoristovuyetsya na suhodoli a bichnij u vodi Verhnya povika u neyi atrofuvalas do nevelikoyi shkirnoyi skladki sho tak samo yak i redukciya yazika pov yazana z vodnim sposobom zhittya Pid okom roztashovuyetsya korotka dotikova nitka sho nagaduye dotikalnu nitku beznogih zemnovodnih Palci perednih lap tonki porivnyano dovgi vtim ne z yednani plavalnoyu peretinkoyu Na zadnih zhe lapah rozvinena shiroka plavalna peretinka i tri pershi palci nadileni gostrimi chornimi kigtyami Na tili ye organi bichnoyi liniyi Zverhu zhaba temno burogo abo olivkovo zelenogo koloru chasto z velikimi temnimi plyamami nepravilnoyi formi znizu biluvata odnokolirna abo z burimi plyamami Samicya vidriznyayetsya tim sho zadnij prohid zakrivayetsya u neyi troma shkirnimi klapanami Sposib zhittyaPolyublyaye stoyachi vodojmi Zhive viklyuchno u vodi i zhivitsya lishe pid vodoyu dopomagayuchi sobi zasovuvati yizhu v rot perednimi lapami Polyuye na vodnih bezhrebetnih riznih lichinok yak osobistij zahist vikoristovuye otrujni sekreciyi sho mistyatsya u shkiri Trivalist zhittya 15 25 rokiv Stateva zrilist nastaye u 2 roki Paruvannya i rozmnozhennya vidbuvayetsya protyagom usogo lita U cej chas u samcya rozvivayutsya tak zvani shlyubni shitki u viglyadi chornoyi smugi z bokiv palciv i uzdovzh kincivki do pahvovih zapadin Samec obhoplyuye samicyu pered zadnimi kincivkami Paruvannya vidbuvayetsya vnochi U cej chas samci golosno kvakayut i golos yih nagaduye golos rajki Pri paruvanni samicya trimayetsya v cej chas zadnimi nogami za yaku nebud vodnu roslinu Potim kloaka yiyi nablizhayetsya do perednogo kincya pozdovzhnoyi borozni yaka tyagnetsya po cherevu samcya do jogo kloaki i obmezhena dvoma shkirnimi skladkami Yajce shvidko kovzaye po cij borozni v kinci proslizaye pid kloachnim otvorom samcya zaplidnyuyetsya i povisaye na roslini yake pritrimuye samicya Nastupna ikrinka vidkladayetsya vzhe v inshomu misci Zazvichaj na ranok pislya paruvannya obidvi tvarini linyayut pri comu shkira vidstaye spochatku na kincivkah potim prosuvayetsya do rota i nareshti prokovtuyetsya Vidkladannya yayec pochinayetsya priblizno cherez godinu pislya pochatku paruvannya Yajcya vidkladayutsya zdebilshogo po odnomu ridshe po 3 4 shvidko odne za inshim Odna samicya mozhe vidklasti do 15 000 ikrinok Proces ikrometannya svoyeridnij i viyavlyaye cikavi pristosuvannya sho zbilshuyut mozhlivist zaplidnennya Vidkladeni yajcya spochatku trimayutsya mizh troma shkirnimi klaptyami sho otochuyuyut kloaku samici Yajcya mayut u poperechniku blizko 3 mm i otocheni prozoroyu nadzvichajno lipkoyu studenistoj obolonkoyu zovnishnij shar yakoyi protyagom nebagatoh godin vidkladannya ikri micniye i staye shozhim na rig RozvitokPri temperaturi 22 C lichinki z yavlyayutsya cherez 2 dobi Za budovoyu rota lichinka ciyeyi zhabi shvidshe nagaduye lichinok hvostatih U neyi nemaye voronki navkolishnogo rotovogo otvora rogovih shelep i zubiv Zhivitsya vona filtruyuchi yizhu z vodi Cidilnij aparat mistitsya u pugolovki na zyabrovih dugah zamist vnutrishnih zyaber yaki ne rozvivayutsya Pugolovka kovtaye vodu rotom i vipuskaye yiyi cherez zyabrovi otvori yakih u neyi 2 z oboh bokiv tila Protyagom korotkogo chasu lichinki mozhut zrobiti vodu na pochatku zelenu absolyutno prozoroyu Do momentu poyavi lichinki vzhe vtrachayut zovnishni zyabra Cherez dvi godini pislya togo yak pochinayetsya samostijne polyuvannya vklyuchayetsya legeneve dihannya U pershi dni zhittya na nizhnij storoni golovi u lichinki ye cementna zaloza za dopomogoyu yakoyi tvarina trimayetsya na misci Nezabarom cej organ znikaye Na 3 4 den pislya viluplennya morda pugolovki staye klinopodibnoyu u kutah rota z yavlyayutsya dovgi dotikovi nitki analogichni organam rivnovagi u lichinok tritoniv Zazvichaj pugolovka trimaye vusiki vityagnutimi vpered lishe pri shvidkomu pidjomi na poverhnyu vodi voni napravlyayutsya nazad Vid zaplidnennya yajcya do povnogo peretvorennya pri temperaturi 22 C prohodit 2 5 3 misyaci Vlasne metamorfoz zajmaye z cogo chasu 15 20 dniv Peretvorennya pochinayetsya z togo sho z yavlyayutsya peredni kincivki Voni vihodyat z oboh storin vid mishechka nad zyabrovim otvorom V rezultati sposib zhittya lichinki ne zminyuyetsya todi yak u pugolovkiv inshih bezhvostih proriv perednih kincivok pripinyaye dihannya vnutrishnimi zyabrami Tri dni potomu pislya poyavi perednih kincivok zadni lapi pochinayut proroblyati plavalni ruhi zajmayuchi harakterne dlya dorosloyi amfibiyi polozhennya Teper voni shvidko rostut i na troh vnutrishnih palcyah z yavlyayutsya chorni kigti Tilo pugolovki nabuvaye zabarvlennya shozhe na zabarvlennya dorosloyi zhabi Cherez 14 dniv pislya poyavi perednih kincivok shupalcya pochinayut znikati protyagom 4 6 godin rot nabuvaye svoyu ostatochnu formu zyabrovi otvori zakrivayutsya Tvarina vse chastishe i chastishe zalishayetsya na dni hvist postupovo zmenshuyetsya v rozmirah i lichinka peretvoryuyetsya na zhabu ale ne zalishaye vodojmi i perehodit na harchuvannya tvarinnoyu yizheyu dribnimi rakopodibnimi j inshimi vodnimi tvarinami Teper peredni lapi yak i u doroslih dopomagayut yim zapihati yizhu do rota RozpovsyudzhennyaZustrichayetsya u Pivdennij Africi a na pivnochi do Angoli i Tanzaniyi Zavezeno yiyi do Franciyi Portugaliyi Velikoyi Britaniyi Italiyi o Siciliya pivnichnoyi ta pivdennoyi Ameriki SShA Meksika Chili Indoneziyi Rozpovsyudzhennya navkolo svitu stalosya golovnim chinom u 1930 i 1950 i koli shporkovu zhabu gladenku vikoristovuvali v testah na vagitnist Test buv rozroblenij na bazi vidkrittya britanskogo zoologa en sho v sechi vagitnoyi zhinki prisutnij gormon horionichnij gonadotropin yakij indukuye ovulyaciyu ta vikidannya zhaboyu ikri Genom i evolyuciyaXenopus laevis maye 18 par hromosom 2n 36 sho majzhe vdvichi bilshe nizh u en 2n 20 Hromosomi podilyayutsya na dvi grupi L vid angl Long i S vid angl Short 2016 roku z analizu povnoyi genomnoyi poslidovnosti nukleotidiv bulo dovedeno sho allotetraployidnist u gladenkoyi shporkovoyi zhabi vinikla 18 mln rokiv tomu koli zlilisya dva vidi shporkovih zhab sho rozijshlisya 16 mln rokiv ranishe U predkovih vidiv buli diployidni genomi z 9 parami hromosom 2n 18 Hromosomi grupi L sho distalisya z odnogo vidu zminyuvalisya menshe vprodovzh evolyuciyi X laevis nizh hromosomi grupi S U X tropicalis genom zalishivsya diployidnim ale odna iz predkovih hromosom rozdililasya na dvi Vsogo u versiyi 9 1 zhovten 2016 zibranogo povnogo genomu gladenkoyi shporkovoyi zhabi nalichuyetsya 2232 566 109 par nukleotidiv PrimitkiSarkar S 1996 Lancelot Hogben 1895 1975 en 142 3 655 660 PMC 1207007 PMID 8849876 Nuwer Rachel 16 travnya 2013 Doctors Used to Use Live African Frogs As Pregnancy Tests Now those former test subjects may be spreading the deadly amphibian chytrid fungus around the world en Smitsonivskij institut Procitovano 20 zhovtnya 2016 Adam M Session ta in 2016 Genome evolution in the allotetraploid frog Xenopus laevis Nature 538 7625 336 343 doi 10 1038 nature19840 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka How the African clawed frog got an extra pair of genes Phys org 19 zhovtnya 2016 Procitovano 20 zhovtnya 2016 DzherelaWerner von Filek Frosche im Aquarium 3 Auflage Franckh Stuttgart 1978 ISBN 3 440 03496 8 Green SL The Laboratory Xenopus sp in The Laboratory Animal Pocket Reference Series Boca Raton Fla Taylor and Francis Group LLC 2010