Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Удавчик західний Удавчик західний Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Animalia Тип Хордові

Удавчик західний

Удавчик західний
Удавчик західний
image
Удавчик західний
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Змії (Serpentes)
Родина: Удавові (Boidae)
Підродина: Піщані удави (Erycinae)
Рід: Удавчик (Eryx)
Вид: Удавчик західний
Біноміальна назва
Eryx jaculus
(Linnaeus, 1758)
Синоніми
Boa turcica
Anguis Jaculus
Eryx cerastes
Eryx familiaris
Посилання
image Вікісховище: Eryx jaculus
image Віківиди: Eryx jaculus
image EOL: 51507717
image ITIS: 634806
image МСОП: 157244
image NCBI: 51869

Удавчик західний (Eryx jaculus) — неотруйна змія з роду удавчиків родини удавових. Має 3 підвиди. Інша назва «дротикова піщана змія».

Опис

Загальна довжина тіла з хвостом у самиць досягає 87 см, самці — 80 см. Хвіст дуже короткий — 4-6 см, тупо закруглений. Опукла голова не відмежована від тулуба, зверху вкрита численними дрібними щитками неправильної форми. Лоб й верхня поверхня морди зазвичай злегка опуклі. Очі звернені убік. Анальний щиток один, з боків його розташовані рудименти задніх кінцівок. Луска на більшій частині тулуба гладенька, а ближче до хвоста зі слідами реберець. Має 161–205 черевних щитків, підхвостових щитків, розташованих в 1 рядок, у самців — 25-36, у самиць — 15-28. Навколо середини тіла є 40-54 рядків луски.

Верхня сторона тіла коливається від темно-попелястого до жовтувато-коричневого. Уздовж спини розташовуються в 1-2 рядки бурі або чорні витягнуті поперек плями. Дрібні темні крапки проходять рядками з боків тулуба. Голова зверху одноколірна або з темними цяточками. Нижня сторона тіла, включно з нижньою поверхнею голови, світла з темними плямами. У молодих особин черево яскраво-рожеве.

Спосіб життя

Полюбляє відкриті сухі степи та напівпустелі. Дотримується глинястих й кам'янистих ґрунтів, рідше зустрічається на слабкозакріплених горбистих пісках, у виноградниках та садах, по долинах річок доходить до висоти 1500–1700 м над рівнем моря. Активна у сутінках та вночі. День проводить під каменями або в норах гризунів, добре заривається в м'який ґрунт. У денний час на поверхні західного удавчика можна зустріти тільки ранньою весною. В активний період линяє 1 раз у 1-2 місяці. Молоді особини линяють частіше. Харчується ящірками, гризунами й птахами.

Вихід після зимівлі відбувається в березні-квітні, активність триває до початку жовтня. Спочатку на поверхні з'являються самці, через 10-15 днів виходять самиці.

Це яйцеживородна змія. Парування повторюється кілька разів. Вагітність триває близько 5 місяців. У серпні-вересні самиця народжує 4-20 дитинчат довжиною 12-15 см.

Розповсюдження

Мешкає у північно-східній Африці, на півночі Аравійського півострова, у Малій Азії, Сирії, Ірані, Іраку, Палестині, на Балканському півострові, у південній Вірменії, східній Грузії, Азербайджані, кавказькій та передкавказьких частинах Російської Федерації.

Підвиди

  • Eryx jaculus jaculus
  • Eryx jaculus familiaris
  • Eryx jaculus turcicus

Примітки

  1. Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 257.

Джерела

  • Jones, C. 2004. Zur Vermehrung eurasischer Sandboas: Eryx jaculus, Eryx miliaris und Eryx tataricus. Reptilia 9 (3): 35-39
  • Machts, Tobias 2010. Die Amphibien und Reptilien der Peloponnes-Halbinsel. Draco 11 (42): 65-72
  • Tokar, A.A. 1991. A revision of the subspecies structure of javelin sand boa, Eryx jaculus (Linnaeus, 1758) (Reptilia, Boidae). Herpetological Researches (1):18-41
  • Словник-довідник із зоології. — К., 2002.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Udavchik zahidnij Udavchik zahidnij Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Zmiyi Serpentes Rodina Udavovi Boidae Pidrodina Pishani udavi Erycinae Rid Udavchik Eryx Vid Udavchik zahidnij Binomialna nazva Eryx jaculus Linnaeus 1758 Sinonimi Boa turcica Anguis Jaculus Eryx cerastes Eryx familiaris Posilannya Vikishovishe Eryx jaculus Vikividi Eryx jaculus EOL 51507717 ITIS 634806 MSOP 157244 NCBI 51869 Udavchik zahidnij Eryx jaculus neotrujna zmiya z rodu udavchikiv rodini udavovih Maye 3 pidvidi Insha nazva drotikova pishana zmiya OpisZagalna dovzhina tila z hvostom u samic dosyagaye 87 sm samci 80 sm Hvist duzhe korotkij 4 6 sm tupo zakruglenij Opukla golova ne vidmezhovana vid tuluba zverhu vkrita chislennimi dribnimi shitkami nepravilnoyi formi Lob j verhnya poverhnya mordi zazvichaj zlegka opukli Ochi zverneni ubik Analnij shitok odin z bokiv jogo roztashovani rudimenti zadnih kincivok Luska na bilshij chastini tuluba gladenka a blizhche do hvosta zi slidami reberec Maye 161 205 cherevnih shitkiv pidhvostovih shitkiv roztashovanih v 1 ryadok u samciv 25 36 u samic 15 28 Navkolo seredini tila ye 40 54 ryadkiv luski Verhnya storona tila kolivayetsya vid temno popelyastogo do zhovtuvato korichnevogo Uzdovzh spini roztashovuyutsya v 1 2 ryadki buri abo chorni vityagnuti poperek plyami Dribni temni krapki prohodyat ryadkami z bokiv tuluba Golova zverhu odnokolirna abo z temnimi cyatochkami Nizhnya storona tila vklyuchno z nizhnoyu poverhneyu golovi svitla z temnimi plyamami U molodih osobin cherevo yaskravo rozheve Sposib zhittyaPolyublyaye vidkriti suhi stepi ta napivpusteli Dotrimuyetsya glinyastih j kam yanistih gruntiv ridshe zustrichayetsya na slabkozakriplenih gorbistih piskah u vinogradnikah ta sadah po dolinah richok dohodit do visoti 1500 1700 m nad rivnem morya Aktivna u sutinkah ta vnochi Den provodit pid kamenyami abo v norah grizuniv dobre zarivayetsya v m yakij grunt U dennij chas na poverhni zahidnogo udavchika mozhna zustriti tilki rannoyu vesnoyu V aktivnij period linyaye 1 raz u 1 2 misyaci Molodi osobini linyayut chastishe Harchuyetsya yashirkami grizunami j ptahami Vihid pislya zimivli vidbuvayetsya v berezni kvitni aktivnist trivaye do pochatku zhovtnya Spochatku na poverhni z yavlyayutsya samci cherez 10 15 dniv vihodyat samici Ce yajcezhivorodna zmiya Paruvannya povtoryuyetsya kilka raziv Vagitnist trivaye blizko 5 misyaciv U serpni veresni samicya narodzhuye 4 20 ditinchat dovzhinoyu 12 15 sm RozpovsyudzhennyaMeshkaye u pivnichno shidnij Africi na pivnochi Aravijskogo pivostrova u Malij Aziyi Siriyi Irani Iraku Palestini na Balkanskomu pivostrovi u pivdennij Virmeniyi shidnij Gruziyi Azerbajdzhani kavkazkij ta peredkavkazkih chastinah Rosijskoyi Federaciyi PidvidiEryx jaculus jaculus Eryx jaculus familiaris Eryx jaculus turcicusPrimitkiMarkevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 257 DzherelaJones C 2004 Zur Vermehrung eurasischer Sandboas Eryx jaculus Eryx miliaris und Eryx tataricus Reptilia 9 3 35 39 Machts Tobias 2010 Die Amphibien und Reptilien der Peloponnes Halbinsel Draco 11 42 65 72 Tokar A A 1991 A revision of the subspecies structure of javelin sand boa Eryx jaculus Linnaeus 1758 Reptilia Boidae Herpetological Researches 1 18 41 Slovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002

Дата публікації:
Топ