Папуга Крамера | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дорослий самець | ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Psittacula krameri (Scopoli, 1769) | ||||||||||||||||||||
Природний ареал папуги Крамера | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Папу́га Крамера (Psittacula krameri) — птах родини Папугових. Є численним птахом по всьому ареалу. Мешкає переважно поблизу людини, зокрема у великих містах. Тримається великими групами або колоніями. Вирізняється галасливою і непосидючою поведінкою. Це найбільш численний і широко поширений вид серед родини папугових. У дикому стані мешкає в Південній Азії і низці районів Африки. В Україні групи особин або окремих птахів можна зустріти в окремих містах (Чернівці, Львів, Київ, Пирятин). Ці угруповання сформувались з особин, які втекли з неволі. Це один із видів папуг, яких часто утримують в неволі. Названо на честь німецького натураліста [en].
Опис
Морфологічні ознаки
Стрункий папуга з витягнутим тілом. Маса тіла 104—158 г, довжина птаха з хвостом 38-42 см, хвоста 20 см, розмах крил 42-48 см. Дорослий самець світло-зелений, потилиця синя; перед оком вузька чорна смужка; на шиї вузький «нашийник», рожевий ззаду і чорний по боках та спереду; махові пера зверху бурувато-зелені, знизу — темно-бурі; хвіст довгий, стернові пера зверху жовтувато-зелені, дві пари центральних — зеленкувато-сині, знизу всі пера жовтувато-бурі; навколоочне кільце рожеве; верхня щелепа рожева, нижня — цілком чорна або рожева, з чорною плямою; ноги сірі; райдужна оболонка ока жовтувата. Доросла самка схожа на дорослого самця, але без «нашийника». Молодий птах схожий на дорослу самку.
Звуки
Видає різке «крі — крі — крі».
Поширення та місця існування
Ареал дуже широкий. У дикому стані мешкає в Південній Азії і ряді районів Африки. У деяких країнах Європи з м'яким кліматом, США і низці інших країн утворилися стійкі популяції вдруге здичавілих папуг. Зазвичай папуги Крамера в Європі трапляються компактно, здебільшого, тримаючись в населених пунктах (насамперед у великих містах) або поблизу них, де мають достатню кормову базу. В Європі найбільші популяції - в Лондоні і Брюсселі. Популяція в Стамбулі сформувалася внаслідок аварії вантажівки з папугами на E80 (TEM) у 1996 р., втечі та випускання на волю домашніх папуг і відпускання просто неба прикордонниками конфіскованих нелегально ввезених птахів.
У дикій природі трапляється в різноманітних лісах, зокрема вологих, у ландшафтах із колючим чагарником, саванах.
Чисельність цього виду є досить високою та має тенденцію до збільшення. Розмір популяції у світі невідомий.
Підвиди
Зазвичай виділяють чотири підвиди, два з яких зустрічаються в Африці та два — в Азії:
- Psittacula krameri krameri (Scopoli 1769). Номінативний підвид, що займає західну і центральну частини африканського ареалу (Гвінея, Сенегал, південна частина Мавританії, захід Уганди, південь Судана);
- P. k. parvirostris (Souancé 1856) — мешкає на іншій частині африканського континенту;
- P. k. borealis (Neumann 1915) — ареал охоплює північ Індії від 20° пн. ш., Пакистан, Бангладеш, Непал і М'янму;
- P. k. manillensis (Bechstein 1800) — мешкає на іншій частині азійського ареалу (південь Індії, Шрі-Ланка і острови біля індійського узбережжя).
Відмінності між підвидами слабко виражені та полягають в деталях забарвлення і довжині хвоста, а також незначній відмінності у розмірах птахів.
Гніздування
Статева зрілість зазвичай настає у віці двох років. Моногамний птах, пара утворюється на тривалий період, проте не на все життя, як у багатьох інших папуг. Під час шлюбних ігор птахи видають неголосне щебетання. Самка під час ритуалу залицяння крутить головою і розкриває крила, зіниці її при цьому розширені. Самець перебуває поряд з нею і, стоячи на одній нозі, пропонує їй їжу. Папуги обирають для влаштування гнізда дупла, причому якщо розмір дупла недостатній, птах може дещо розширити його за допомогою дзьоба. Іноді гніздо влаштовують в отворах у скелі чи стінах будинків. У Європі часто загарбують житло інших птахів, насамперед дятлів і шпаків. Кладка складається з 3-4 яєць чисто білого кольору. Їх розмір 30,5 × 24 мм. Насиджування триває 22-24 дні, насиджує тільки самка. Пташенята, як і у інших папуг, гніздового типу — народжуються голими та безпорадними. Вони перебувають в гнізді 6-7 тижнів. Як і інших папуг, батьки вигодовують пташенят напівперетравленою їжею, що відригується із вола. Годують пташенят обоє батьків, проте самка більше, ніж самець.
Строки гніздування різняться в різних регіонах. В Індії найбільша кількість птахів насиджує кладки у квітні, хоча період розмноження триває із грудня до травня. В Африці сезон розмноження — з серпня по листопад. У межах природного ареалу мають дві кладки протягом року, в більш північних регіонах — одну.
Живлення
До раціону входять різноманітні плоди, горіхи, зерна. Поїдає також ягоди, квіти, бруньки і зелені частини рослин, п'є нектар. Хоча вважається чисто рослинноїдним птахом, в Україні взимку залюбки споживає сало та варені м'ясні відходи, що ними годують синиць та дятлів. Раціон змінюється в різні сезони залежно від наявності масової їжі. Їжу здобуває переважно на деревах, однак може спускатися і на землю.
У житті людини
Папуга Крамера — один із видів папуг, яких з давніх часів утримують в неволі. У деяких джерелах стверджується, що цих птахів утримували в клітках ще в античній Греції і Римі. В Індії традиція його домашнього утримання нараховує близько 3 тис. років., утримували переважно знатні особи і монархи, наявність папуги вважалась елементом розкоші і престижу. Ці птахи добре почувають себе у неволі. Здатні запам'ятовувати та імітувати різноманітні звуки, хоча за цими здібностями поступаються багатьом іншим папугам. Однак значно дешевші і невибагливі, через що популярні в Україні. Виведено велику кількість кольорових варіацій цього папуги. У природі живе до 25 років (є повідомлення і про більший вік).
Практично в усій Азії, де мешкає цей папуга, він завдає відчутної шкоди сільському господарству, знищуючи зернові та плодові культури.
Посилання
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Папуги, які оселилися в парку Чернівців, вивели пташенят. 27.05.2024
- Великі зелені папуги у Чернівцях: екзотична радість чи загроза?. BBC News Україна (укр.). 22 лютого 2024. Процитовано 22 лютого 2024.
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- Psittacula krameri Rose-ringed parakeet (англ.). Encyclopedia of Life. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 25 грудня 2015.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|description=
та|datepublished=
() - Попугаи стали угрозой для Стамбула. NEWS TURK | Новости Турции (ru-RU) . 19 жовтня 2020. Процитовано 4 січня 2021.
- BirdLife International. 2012. Psittacula krameri. The IUCN Red List of Threatened Species 2012: e.T22685441A39016169. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2012-1.RLTS.T22685441A39016169.en. Downloaded on 25 December 2015
- Alison Sheehey, Nature Alley and Barbara Mansfield, Kern (Audubon Society). Wild Rose-ringed Parakeets (англ.). Nature Alley. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 21 червня 2013.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=
() - Rose-ringed Parakeets (англ.). Avian Web. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 22 червня 2013.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|description=
та|datepublished=
() - Sarath W. Kotagama, G. M. Dunnel. Feeding ecology of rose-ringed parakeet Psittacula krameri in Polonnaruwa (PDF) (англ.). fogsl.net. Архів оригіналу (pdf) за 29 червня 2013. Процитовано 25 грудня 2015.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|description=
та|datepublished=
()
Джерела
- Species text—The Atlas of Southern African Birds
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Papuga Kramera Doroslij samec Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Papugopodibni Psittaciformes Rodina Papugovi Psittacidae Pidrodina Papuzhni Psittacinae Triba Rid Psittacula Vid Papuga Kramera Binomialna nazva Psittacula krameri Scopoli 1769 Prirodnij areal papugi Kramera Posilannya Vikishovishe Psittacula krameri Vikividi Psittacula krameri EOL 915168 ITIS 177650 MSOP 22685441 NCBI 9228 Papu ga Kramera Psittacula krameri ptah rodini Papugovih Ye chislennim ptahom po vsomu arealu Meshkaye perevazhno poblizu lyudini zokrema u velikih mistah Trimayetsya velikimi grupami abo koloniyami Viriznyayetsya galaslivoyu i neposidyuchoyu povedinkoyu Ce najbilsh chislennij i shiroko poshirenij vid sered rodini papugovih U dikomu stani meshkaye v Pivdennij Aziyi i nizci rajoniv Afriki V Ukrayini grupi osobin abo okremih ptahiv mozhna zustriti v okremih mistah Chernivci Lviv Kiyiv Piryatin Ci ugrupovannya sformuvalis z osobin yaki vtekli z nevoli Ce odin iz vidiv papug yakih chasto utrimuyut v nevoli Nazvano na chest nimeckogo naturalista en yajce Psittacula krameri Tuluzkij muzejOpisMorfologichni oznaki Para ptahiv pid chas shlyubnogo ritualu Strunkij papuga z vityagnutim tilom Masa tila 104 158 g dovzhina ptaha z hvostom 38 42 sm hvosta 20 sm rozmah kril 42 48 sm Doroslij samec svitlo zelenij potilicya sinya pered okom vuzka chorna smuzhka na shiyi vuzkij nashijnik rozhevij zzadu i chornij po bokah ta speredu mahovi pera zverhu buruvato zeleni znizu temno buri hvist dovgij sternovi pera zverhu zhovtuvato zeleni dvi pari centralnih zelenkuvato sini znizu vsi pera zhovtuvato buri navkoloochne kilce rozheve verhnya shelepa rozheva nizhnya cilkom chorna abo rozheva z chornoyu plyamoyu nogi siri rajduzhna obolonka oka zhovtuvata Dorosla samka shozha na doroslogo samcya ale bez nashijnika Molodij ptah shozhij na doroslu samku Zvuki Vidaye rizke kri kri kri Poshirennya ta miscya isnuvannyaPapuga Kramera v Kensingtonskih sadah u Londoni Areal duzhe shirokij U dikomu stani meshkaye v Pivdennij Aziyi i ryadi rajoniv Afriki U deyakih krayinah Yevropi z m yakim klimatom SShA i nizci inshih krayin utvorilisya stijki populyaciyi vdruge zdichavilih papug Zazvichaj papugi Kramera v Yevropi traplyayutsya kompaktno zdebilshogo trimayuchis v naselenih punktah nasampered u velikih mistah abo poblizu nih de mayut dostatnyu kormovu bazu V Yevropi najbilshi populyaciyi v Londoni i Bryusseli Populyaciya v Stambuli sformuvalasya vnaslidok avariyi vantazhivki z papugami na E80 TEM u 1996 r vtechi ta vipuskannya na volyu domashnih papug i vidpuskannya prosto neba prikordonnikami konfiskovanih nelegalno vvezenih ptahiv U dikij prirodi traplyayetsya v riznomanitnih lisah zokrema vologih u landshaftah iz kolyuchim chagarnikom savanah Chiselnist cogo vidu ye dosit visokoyu ta maye tendenciyu do zbilshennya Rozmir populyaciyi u sviti nevidomij PidvidiZazvichaj vidilyayut chotiri pidvidi dva z yakih zustrichayutsya v Africi ta dva v Aziyi Psittacula krameri krameri Scopoli 1769 Nominativnij pidvid sho zajmaye zahidnu i centralnu chastini afrikanskogo arealu Gvineya Senegal pivdenna chastina Mavritaniyi zahid Ugandi pivden Sudana P k parvirostris Souance 1856 meshkaye na inshij chastini afrikanskogo kontinentu P k borealis Neumann 1915 areal ohoplyuye pivnich Indiyi vid 20 pn sh Pakistan Bangladesh Nepal i M yanmu P k manillensis Bechstein 1800 meshkaye na inshij chastini azijskogo arealu pivden Indiyi Shri Lanka i ostrovi bilya indijskogo uzberezhzhya Vidminnosti mizh pidvidami slabko virazheni ta polyagayut v detalyah zabarvlennya i dovzhini hvosta a takozh neznachnij vidminnosti u rozmirah ptahiv GnizduvannyaMolodi ptahi sho viglyadayut z dupla Stateva zrilist zazvichaj nastaye u vici dvoh rokiv Monogamnij ptah para utvoryuyetsya na trivalij period prote ne na vse zhittya yak u bagatoh inshih papug Pid chas shlyubnih igor ptahi vidayut negolosne shebetannya Samka pid chas ritualu zalicyannya krutit golovoyu i rozkrivaye krila zinici yiyi pri comu rozshireni Samec perebuvaye poryad z neyu i stoyachi na odnij nozi proponuye yij yizhu Papugi obirayut dlya vlashtuvannya gnizda dupla prichomu yaksho rozmir dupla nedostatnij ptah mozhe desho rozshiriti jogo za dopomogoyu dzoba Inodi gnizdo vlashtovuyut v otvorah u skeli chi stinah budinkiv U Yevropi chasto zagarbuyut zhitlo inshih ptahiv nasampered dyatliv i shpakiv Kladka skladayetsya z 3 4 yayec chisto bilogo koloru Yih rozmir 30 5 24 mm Nasidzhuvannya trivaye 22 24 dni nasidzhuye tilki samka Ptashenyata yak i u inshih papug gnizdovogo tipu narodzhuyutsya golimi ta bezporadnimi Voni perebuvayut v gnizdi 6 7 tizhniv Yak i inshih papug batki vigodovuyut ptashenyat napivperetravlenoyu yizheyu sho vidriguyetsya iz vola Goduyut ptashenyat oboye batkiv prote samka bilshe nizh samec Stroki gnizduvannya riznyatsya v riznih regionah V Indiyi najbilsha kilkist ptahiv nasidzhuye kladki u kvitni hocha period rozmnozhennya trivaye iz grudnya do travnya V Africi sezon rozmnozhennya z serpnya po listopad U mezhah prirodnogo arealu mayut dvi kladki protyagom roku v bilsh pivnichnih regionah odnu ZhivlennyaDo racionu vhodyat riznomanitni plodi gorihi zerna Poyidaye takozh yagodi kviti brunki i zeleni chastini roslin p ye nektar Hocha vvazhayetsya chisto roslinnoyidnim ptahom v Ukrayini vzimku zalyubki spozhivaye salo ta vareni m yasni vidhodi sho nimi goduyut sinic ta dyatliv Racion zminyuyetsya v rizni sezoni zalezhno vid nayavnosti masovoyi yizhi Yizhu zdobuvaye perevazhno na derevah odnak mozhe spuskatisya i na zemlyu U zhitti lyudiniDomashni papugi Kramera riznih kolorovih variacij Moloda zhinka z papugoyu Indijska miniatyura chasiv pravlinnya padishaha Akbara bl 1580 85 rr Papuga Kramera odin iz vidiv papug yakih z davnih chasiv utrimuyut v nevoli U deyakih dzherelah stverdzhuyetsya sho cih ptahiv utrimuvali v klitkah she v antichnij Greciyi i Rimi V Indiyi tradiciya jogo domashnogo utrimannya narahovuye blizko 3 tis rokiv utrimuvali perevazhno znatni osobi i monarhi nayavnist papugi vvazhalas elementom rozkoshi i prestizhu Ci ptahi dobre pochuvayut sebe u nevoli Zdatni zapam yatovuvati ta imituvati riznomanitni zvuki hocha za cimi zdibnostyami postupayutsya bagatom inshim papugam Odnak znachno deshevshi i nevibaglivi cherez sho populyarni v Ukrayini Vivedeno veliku kilkist kolorovih variacij cogo papugi U prirodi zhive do 25 rokiv ye povidomlennya i pro bilshij vik Praktichno v usij Aziyi de meshkaye cej papuga vin zavdaye vidchutnoyi shkodi silskomu gospodarstvu znishuyuchi zernovi ta plodovi kulturi PosilannyaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Papugi yaki oselilisya v parku Chernivciv viveli ptashenyat 27 05 2024 Veliki zeleni papugi u Chernivcyah ekzotichna radist chi zagroza BBC News Ukrayina ukr 22 lyutogo 2024 Procitovano 22 lyutogo 2024 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Psittacula krameri Rose ringed parakeet angl Encyclopedia of Life Arhiv originalu za 29 chervnya 2013 Procitovano 25 grudnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri description ta datepublished dovidka Popugai stali ugrozoj dlya Stambula NEWS TURK Novosti Turcii ru RU 19 zhovtnya 2020 Procitovano 4 sichnya 2021 BirdLife International 2012 Psittacula krameri The IUCN Red List of Threatened Species 2012 e T22685441A39016169 http dx doi org 10 2305 IUCN UK 2012 1 RLTS T22685441A39016169 en Downloaded on 25 December 2015 Alison Sheehey Nature Alley and Barbara Mansfield Kern Audubon Society Wild Rose ringed Parakeets angl Nature Alley Arhiv originalu za 29 chervnya 2013 Procitovano 21 chervnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr datepublished dovidka Rose ringed Parakeets angl Avian Web Arhiv originalu za 29 chervnya 2013 Procitovano 22 chervnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri description ta datepublished dovidka Sarath W Kotagama G M Dunnel Feeding ecology of rose ringed parakeet Psittacula krameri in Polonnaruwa PDF angl fogsl net Arhiv originalu pdf za 29 chervnya 2013 Procitovano 25 grudnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri description ta datepublished dovidka DzherelaSpecies text The Atlas of Southern African Birds