Коноплянка або конопельник (Acanthis cannabina) — співочий птах родини в'юркових ряду горобцеподібних.
Коноплянка | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Птахи (Aves) |
Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
Родина: | В'юркові (Fringillidae) |
Підродина: | Щигличні (Carduelinae) |
Рід: | Linaria |
Вид: | Коноплянка (L. cannabina) |
Біноміальна назва | |
Linaria cannabina [([Карл Лінней | |
Ареал коноплянки ' Гніздування Осіле проживання Зимування | |
Синоніми | |
Carduelis cannabina |
Зовнішній вигляд
Довжина тіла 13-16 см, крила — 7,2-8,6 см, розмах крил 22-26 см; вага 19—22 г. У весняному оперенні самця тім'я, чоло й груди яскравого кармінового кольору, верхня сторона тіла бурувата, черевце й боки білі. Самка за забарвленням схожа на самця, але в оперенні у неї відсутній червоний колір.
Розповсюдження
Живе в Європі, Північно-західній Африці, Малій, Передній та Середній Азії. В Україні звичайний гніздовий, перелітний, зимуючий птах. Трапляється на всій території.
Спосіб життя
Середовище існування: узлісся, рідколісся, чагарники, лісосмуги, сади, населені пункти. Частий мешканець культурного ландшафту. Має осілий або кочовий спосіб життя. Навесні прилітають рано, у березні — перший половині квітня, і незабаром приступають до гніздування. Пісня складна й мелодійна, складається з різноманітних, головним чином дзюркотливих, трелей, щебетань, свистів, трісків, що ідуть один за одним без визначеного порядку, уривками по кілька секунд. Самець співає, сидячи на вершинах кущів або на деревах, на проводах, на огорожі тощо. При цьому самець піднімає чубчик на голові й повертається зі сторони убік. Часом він злітає з піснею високо в повітря й, зробивши два-три кола, ширяє назад. Цікаво, що самиці ніколи не співають поодинці, обов'язково на невеликій відстані розспівують декілька птахів. Сезон співу — від прильоту до відльоту, найактивніше — у передгніздовий та гніздовий час. Осінній відліт відбувається наприкінці вересня — у жовтні.
Живиться насінням реп'яха, лопуха, кінського щавлю, чемериці й інших трав'янистих рослин. Меншою мірою вони поїдають різноманітних комах. Пташенят вигодовують комахами й лущеним насінням. У природі живуть до 9 років. У неволі при гарному догляді живуть довше.
Розмноження
Гнізда влаштовують зазвичай на низьких ялинах, у густих чагарниках і в живоплотах на висоті від 1 до 3 м. Гніздо будує тільки самка. Воно чашеподібне, невелике, але зроблене досить доброякісно, в основному із трави, а також корінців, волокон лубу, з домішкою мохів, лишайників, павутини. У лотку також тонка трава, волокна лубу, вовна, буває пір'я.
У першій половині травня в гніздах з'являються яйця. У кладці 3—7, частіше 5 блідих, зеленувато-блакитних яєць, покритих коричневатими цяточками, густішими на тупому кінці. Насиджує тільки самиця протягом 13—14 днів. Пташенята покриті досить густим і довгим темно-сірим пухом. Вони перебувають у гнізді 13—15 днів. Вигодовують їх обоє батьків. Корм носять у зобі більшими порціями, прилітають рідко, 2-4 рази в годину. Виліт молодих відбувається в червні. Пташенят, що злетіли із гнізда, продовжує підгодовувати головним чином самець. Самка ж відразу після вильоту пташенят залишає їх і приступає до виготовлення нового гнізда для другої кладки. Пташенята другого виводка вилітають із гнізда приблизно наприкінці липня. Виводки поєднуються в зграйки, які кочують перший час поблизу місць гніздування.
Утримання
У домашніх умовах більшість коноплянок залишаються полохливими птахами, часто б'ються об прути клітки при різких рухах людини або свійських тварин.
Галерея
-
самиця -
-
самець - яйця
Примітки
- BirdLife International (2012). Carduelis cannabina: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 4 грудня 2015.
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 4 грудня 2015.
Література
- Жизнь животных: В 6 т. Т. 5: Птицы/ под ред. Гладкова Н. А., Михеева А. В. — М.: Просвещение, 1970. — 675 с.
- Остапенко В. А. Птицы в вашем доме: Справочное пособие. — М.: Арнадия, 1996. —
- Рябицев В. К. Птицы Урала, Приуралья и Западной Сибири: Справочник-определитель. — Екатеринбург: Изд-во Уральского университета, 2001. — 608 с
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Konoplyanka znachennya Konoplyanka abo konopelnik Acanthis cannabina spivochij ptah rodini v yurkovih ryadu gorobcepodibnih Konoplyanka source source source Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina V yurkovi Fringillidae Pidrodina Shiglichni Carduelinae Rid Linaria Vid Konoplyanka L cannabina Binomialna nazva Linaria cannabina Karl Linnej Areal konoplyanki Gnizduvannya Osile prozhivannya Zimuvannya Sinonimi Carduelis cannabina Cannabina cannabina Linaria cannabinaZovnishnij viglyadDovzhina tila 13 16 sm krila 7 2 8 6 sm rozmah kril 22 26 sm vaga 19 22 g U vesnyanomu operenni samcya tim ya cholo j grudi yaskravogo karminovogo koloru verhnya storona tila buruvata cherevce j boki bili Samka za zabarvlennyam shozha na samcya ale v operenni u neyi vidsutnij chervonij kolir RozpovsyudzhennyaZhive v Yevropi Pivnichno zahidnij Africi Malij Perednij ta Serednij Aziyi V Ukrayini zvichajnij gnizdovij perelitnij zimuyuchij ptah Traplyayetsya na vsij teritoriyi Sposib zhittyaSeredovishe isnuvannya uzlissya ridkolissya chagarniki lisosmugi sadi naseleni punkti Chastij meshkanec kulturnogo landshaftu Maye osilij abo kochovij sposib zhittya Navesni prilitayut rano u berezni pershij polovini kvitnya i nezabarom pristupayut do gnizduvannya Pisnya skladna j melodijna skladayetsya z riznomanitnih golovnim chinom dzyurkotlivih trelej shebetan svistiv triskiv sho idut odin za odnim bez viznachenogo poryadku urivkami po kilka sekund Samec spivaye sidyachi na vershinah kushiv abo na derevah na provodah na ogorozhi tosho Pri comu samec pidnimaye chubchik na golovi j povertayetsya zi storoni ubik Chasom vin zlitaye z pisneyu visoko v povitrya j zrobivshi dva tri kola shiryaye nazad Cikavo sho samici nikoli ne spivayut poodinci obov yazkovo na nevelikij vidstani rozspivuyut dekilka ptahiv Sezon spivu vid prilotu do vidlotu najaktivnishe u peredgnizdovij ta gnizdovij chas Osinnij vidlit vidbuvayetsya naprikinci veresnya u zhovtni Zhivitsya nasinnyam rep yaha lopuha kinskogo shavlyu chemerici j inshih trav yanistih roslin Menshoyu miroyu voni poyidayut riznomanitnih komah Ptashenyat vigodovuyut komahami j lushenim nasinnyam U prirodi zhivut do 9 rokiv U nevoli pri garnomu doglyadi zhivut dovshe RozmnozhennyaGnizdo konoplyanki Gnizda vlashtovuyut zazvichaj na nizkih yalinah u gustih chagarnikah i v zhivoplotah na visoti vid 1 do 3 m Gnizdo buduye tilki samka Vono chashepodibne nevelike ale zroblene dosit dobroyakisno v osnovnomu iz travi a takozh korinciv volokon lubu z domishkoyu mohiv lishajnikiv pavutini U lotku takozh tonka trava volokna lubu vovna buvaye pir ya U pershij polovini travnya v gnizdah z yavlyayutsya yajcya U kladci 3 7 chastishe 5 blidih zelenuvato blakitnih yayec pokritih korichnevatimi cyatochkami gustishimi na tupomu kinci Nasidzhuye tilki samicya protyagom 13 14 dniv Ptashenyata pokriti dosit gustim i dovgim temno sirim puhom Voni perebuvayut u gnizdi 13 15 dniv Vigodovuyut yih oboye batkiv Korm nosyat u zobi bilshimi porciyami prilitayut ridko 2 4 razi v godinu Vilit molodih vidbuvayetsya v chervni Ptashenyat sho zletili iz gnizda prodovzhuye pidgodovuvati golovnim chinom samec Samka zh vidrazu pislya vilotu ptashenyat zalishaye yih i pristupaye do vigotovlennya novogo gnizda dlya drugoyi kladki Ptashenyata drugogo vivodka vilitayut iz gnizda priblizno naprikinci lipnya Vivodki poyednuyutsya v zgrajki yaki kochuyut pershij chas poblizu misc gnizduvannya UtrimannyaU domashnih umovah bilshist konoplyanok zalishayutsya polohlivimi ptahami chasto b yutsya ob pruti klitki pri rizkih ruhah lyudini abo svijskih tvarin Galereyasamicya samec yajcyaPrimitkiBirdLife International 2012 Carduelis cannabina informaciya na sajti MSOP versiya 2013 2 angl 26 listopada 2013 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 4 grudnya 2015 Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 4 grudnya 2015 LiteraturaZhizn zhivotnyh V 6 t T 5 Pticy pod red Gladkova N A Miheeva A V M Prosveshenie 1970 675 s Ostapenko V A Pticy v vashem dome Spravochnoe posobie M Arnadiya 1996 ISBN 5 88666 011 9 Ryabicev V K Pticy Urala Priuralya i Zapadnoj Sibiri Spravochnik opredelitel Ekaterinburg Izd vo Uralskogo universiteta 2001 608 s ISBN 5 7525 0825 8 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi