В'юркові | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дорослий самець зяблика | ||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Підродини | ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
В'юрко́ві (Fringillidae) — родина птахів ряду Горобцеподібних.
Морфологічні ознаки
Довжина тіла від 8 до 25 см, маса від 7 до 100 г. У забарвленні переважають досить яскраві кольори — жовтий, зелений, червоний тощо. Самці яскравіші за самиць, молоді птахи подібні до самиць. Голова велика, шия коротка. Дзьоб міцний, конічний. Ноги помірної довжини, з невеликими вигнутими кігтями. Оперення щільне, ніздрі прикриті ниткоподібним пір'ям. Крила заокруглені або загострені, мають 9 першорядних махових (пера кисті прикривають вкорочене перше перо), середньої довжини хвіст зазвичай прямий, стернових пер дванадцять. Дорослі линяють повністю один раз на рік, після сезону розмноження; навесні шлюбне вбрання з'являється в результаті зношування пір'я, у небагатьох видів — завдяки частковому передшлюбному линянню.
Поширення
Трапляються в Палеарктиці, Америці, Африці, деякі локально в Індо-Малайській області; відсутні в Австралії, Новій Зеландії та на Мадагаскарі; інтродуковані на океанічних островах та в Новій Зеландії.
Місця існування і спосіб життя
Населяють ліси, степи, скелясті місцевості, напівпустелі, болота та береги водойм, кам'янисті схили. Добре літають, швидко пересуваються по землі, у кронах дерев та кущів. У позагніздовий період провадять денний спосіб життя, переважно поодинокий або зграйний. Серед в'юркових є як перелітні, так і осілі види.
Розмноження
Гніздяться окремими парами або розсіяними групами. Голос самців більшості видів мелодійний. Спів служить для того, щоб приваблювати самиць і охороняти гніздову територію. Гнізда у вигляді чаші споруджені з сухої трави, лотки вистелені пір'ям, шерстю і мохом. Гнізда розміщені в розвилках кущів та дерев, у розколинах скель, під камінням, на землі, на міцних трав'янистих рослинах. У більшості видів мостять гнізда і насиджують яйця самиці з незначною участю самців. Пташенят вигодовують або тільки самиці, або самиці з самцями. У кладці 2—4 (в тропіках) або 6—7 (у помірних широтах) яєць з рисками та плямами. Насиджування триває 10-18 днів, молоді птахи залишають гніздо на 10—20-й день, статевої зрілості досягають наступного літа. У помірних широтах переважно дві кладки за рік, у тропіках — три—чотири.
Живлення та значення в житті людини
Пташенят вигодовують павуками та комахами, а також насінням, що достигає. Живляться насінням, дрібними плодами, бруньками, а також безхребетними. Птахи багатьох видів охоче поїдають культурні злаки, завдаючи шкоду зерновому господарству, пошкоджують бруньки плодових дерев. Корисні тим, що знищують комах і насіння бур'янів, особливо у період розмноження.
Любителі утримують в домашніх умовах птахів багатьох видів в'юркових. Представники деяких видів розмножуються в неволі.
Систематика
Залежно від систематики до родини належать 21—31 рід.
- Підродина
- Рід Fringilla включає типових представників
- Підродина Carduelinae
- Рід Eophona
- Рід Coccothraustes Костогриз
- Рід Mycerobas
- Рід Pinicola
- Рід Pyrrhula Снігур
- Рід Leucosticte
- Рід Rhodopechys
- Рід Carpodacus Чечевиця
- Рід Haematospiza
- Рід Uragus
- Рід Serinus — Щедрик
- (Під)Рід Serinus
- (Під)Рід Crithagra
- Рід Linurgus
- Рід Rhynchostruthus
- Рід Carduelis Щиглик
- Carduelinae
- Рід Pyrrhoplectes
- Рід Chaunoproctus
- Рід Callacanthis
- Рід Neospiza
- Підродина
- Близько 10—12 нині наявних родів та близько 7 вимерлих
- Підродина Euphoniinae
- Рід Euphonia
- Рід Chlorophonia
Галерея
-
-
- Гавайська квіткарка
- Самець Euphonia violacea
Посилання
- Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М.: Агропромиздат, 1991. — 311 с.
- Птицы Советского Союза / Под ред. Г. П. Дементьева и Н. А. Гладкова. — М.: Советская наука, 1954. — Т. 5.
- М. А. Воїнственський, О. Б. Кістяківський / Визначник птахів УРСР. — К.: Радянська школа, 1962.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V yurkovi Doroslij samec zyablika Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina V yurkovi Fringillidae Vigors 1825 Pidrodini Carduelinae Euphoniinae Posilannya Vikishovishe Fringillidae Vikividi Fringillidae EOL 7548 ITIS 179122 NCBI 9133 Fossilworks 39450 V yurko vi Fringillidae rodina ptahiv ryadu Gorobcepodibnih Morfologichni oznakiDovzhina tila vid 8 do 25 sm masa vid 7 do 100 g U zabarvlenni perevazhayut dosit yaskravi kolori zhovtij zelenij chervonij tosho Samci yaskravishi za samic molodi ptahi podibni do samic Golova velika shiya korotka Dzob micnij konichnij Nogi pomirnoyi dovzhini z nevelikimi vignutimi kigtyami Operennya shilne nizdri prikriti nitkopodibnim pir yam Krila zaokrugleni abo zagostreni mayut 9 pershoryadnih mahovih pera kisti prikrivayut vkorochene pershe pero serednoyi dovzhini hvist zazvichaj pryamij sternovih per dvanadcyat Dorosli linyayut povnistyu odin raz na rik pislya sezonu rozmnozhennya navesni shlyubne vbrannya z yavlyayetsya v rezultati znoshuvannya pir ya u nebagatoh vidiv zavdyaki chastkovomu peredshlyubnomu linyannyu PoshirennyaTraplyayutsya v Palearktici Americi Africi deyaki lokalno v Indo Malajskij oblasti vidsutni v Avstraliyi Novij Zelandiyi ta na Madagaskari introdukovani na okeanichnih ostrovah ta v Novij Zelandiyi Miscya isnuvannya i sposib zhittyaNaselyayut lisi stepi skelyasti miscevosti napivpusteli bolota ta beregi vodojm kam yanisti shili Dobre litayut shvidko peresuvayutsya po zemli u kronah derev ta kushiv U pozagnizdovij period provadyat dennij sposib zhittya perevazhno poodinokij abo zgrajnij Sered v yurkovih ye yak perelitni tak i osili vidi RozmnozhennyaGnizdyatsya okremimi parami abo rozsiyanimi grupami Golos samciv bilshosti vidiv melodijnij Spiv sluzhit dlya togo shob privablyuvati samic i ohoronyati gnizdovu teritoriyu Gnizda u viglyadi chashi sporudzheni z suhoyi travi lotki visteleni pir yam sherstyu i mohom Gnizda rozmisheni v rozvilkah kushiv ta derev u rozkolinah skel pid kaminnyam na zemli na micnih trav yanistih roslinah U bilshosti vidiv mostyat gnizda i nasidzhuyut yajcya samici z neznachnoyu uchastyu samciv Ptashenyat vigodovuyut abo tilki samici abo samici z samcyami U kladci 2 4 v tropikah abo 6 7 u pomirnih shirotah yayec z riskami ta plyamami Nasidzhuvannya trivaye 10 18 dniv molodi ptahi zalishayut gnizdo na 10 20 j den statevoyi zrilosti dosyagayut nastupnogo lita U pomirnih shirotah perevazhno dvi kladki za rik u tropikah tri chotiri Zhivlennya ta znachennya v zhitti lyudiniPtashenyat vigodovuyut pavukami ta komahami a takozh nasinnyam sho dostigaye Zhivlyatsya nasinnyam dribnimi plodami brunkami a takozh bezhrebetnimi Ptahi bagatoh vidiv ohoche poyidayut kulturni zlaki zavdayuchi shkodu zernovomu gospodarstvu poshkodzhuyut brunki plodovih derev Korisni tim sho znishuyut komah i nasinnya bur yaniv osoblivo u period rozmnozhennya Lyubiteli utrimuyut v domashnih umovah ptahiv bagatoh vidiv v yurkovih Predstavniki deyakih vidiv rozmnozhuyutsya v nevoli SistematikaZalezhno vid sistematiki do rodini nalezhat 21 31 rid Pidrodina Rid Fringilla vklyuchaye tipovih predstavnikiv Pidrodina Carduelinae Rid Eophona Rid Coccothraustes Kostogriz Rid Mycerobas Rid Pinicola Rid Pyrrhula Snigur Rid Leucosticte Rid Rhodopechys Rid Carpodacus Chechevicya Vid Chechevicya zvichajna Rid Haematospiza Rid Uragus Rid Serinus Shedrik Pid Rid Serinus Pid Rid Crithagra Rid Linurgus Rid Rhynchostruthus Rid Carduelis Shiglik Pid Rid Spinus Chizh Pid Rid Linaria Pid Rid Zelenyak Pid Rid Acanthis Konoplyanka Pid Rid Loxia Shishkar Carduelinae Rid Pyrrhoplectes Rid Chaunoproctus Rid Callacanthis Rid Neospiza Pidrodina Blizko 10 12 nini nayavnih rodiv ta blizko 7 vimerlih Pidrodina Euphoniinae Rid Euphonia Rid ChlorophoniaGalereyaKostogriz Shiglik Gavajska kvitkarka Samec Euphonia violaceaPosilannyaFauna mira pticy Spravochnik Galushin V M Drozdov N N Ilichev V D i dr M Agropromizdat 1991 311 s Pticy Sovetskogo Soyuza Pod red G P Dementeva i N A Gladkova M Sovetskaya nauka 1954 T 5 M A Voyinstvenskij O B Kistyakivskij Viznachnik ptahiv URSR K Radyanska shkola 1962