Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (грудень 2012) |
Ну́трія напівводяна (Myocastor coypus) — ссавець, напівводяний південноамериканський гризун із родини щетинцевих (Echimyidae). Довжина тіла 50—85 см, хвіст ЗО—45 см, маса 6—7,5 кг (зрідка до 12 кг і більше). Задні кінцівки з плавальними перетинками. Волосяний покрив бурувато-коричневий, складається з жорсткої ості й короткого ніжного підшерстя; хвіст із рідкісною щетиною. Шляхом селекції виведено різноманітні кольорові форми нутрії. Живиться рослинами. Гнізда влаштовує на воді в густих заростях або риє нори в крутих берегах. Тварина була цінним хутровим звіром.
| Нутрія | |
|---|---|
 | |
| Нутрія | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Щетинцеві (Echimyidae) |
| Підродина: | Echimyinae |
| Триба: | Myocastorini |
| Рід: | Нутрія (Myocastor) |
| Вид: | Нутрія (M. coypus) |
| Біноміальна назва | |
| Myocastor coypus (Molina, 1782) | |
 | |
| червоним — природний ареал, рожевим — натуралізація | |
| Синоніми | |
| Mus coypus Molina, 1782 | |
Назва
Окрім титульної назви нутрія, у літературі також траплялися назви болотя́ний бобер і койпу.
Myocastor: грец. μῦς (μυός) — «миша» + castor. Слово koypu запозичене з мови мапудунґун, якою розмовляють корінні жителі південної та центральної частини Чилі й південної Аргентини. Нутрія: від ісп. nutria, lutria — «нутрія, видра», від лат. lutra — «видра», споріднене з дінд. udrah — «водяна тварина», псл. та укр. видра.
Таксономія
Нутрій разом із родом хутія відносили до родини хутієвих (тепер це підродина у складі родини щетинцевих), пізніше класифікували їх належними до власної підродини у складі родини щетинцевих (Echimyidae), тепер же відносять до власної триби в родині щетинцевих.
Зовнішній вигляд
Довжина тіла тварини досягає 60 см, хвоста — до 45 см, важить нутрія 5—10 кг, рідко 15 кг. Самці більші за самок.
Конструкція тіла в нутрії важка; голова масивна, з непропорційно малими очима та вухами. Кінцівки відносно короткі. Морда тупа, з довгими вібрисами. Колір здорових різців коливається від яскраво-оранжевого до світло коричневого кольору, і тільки у хворих тварин можуть бути білого, або коричневого.
Будова тіла має ряд анатомічних особливостей, пов'язаних із напівводним способом життя. Наприклад, носові отвори в нутрії забезпечені запірними м'язами та можуть щільно закриватися. Губи розділені спереду і щільно змикаються позаду різців, що дозволяє тварині відгризати рослини під водою, не пропускаючи при цьому воду в ротову порожнину. Між пальцями задніх кінцівок (окрім зовнішнього) наявні перетинки. Хвіст в розрізі круглий, майже позбавлений волосся та покритий лускатою шкірою; під час плавання він слугує кермом. Молочні залози та соски (4—5 пар) розташовані в самок високо по боках, що дозволяє годувати малюків під час плавання в воді.
Хутро в нутрії водонепроникне, складається із довгої грубої ості та густого підшерстку коричнюватого кольору. По боках хутро світліше, із жовтим відтінком. На черевці та на боках воно густіше, ніж на спині, що сприяє кращому збереженню тепла в нижній частині тіла. Дорослі нутрії міняють шерсть поступово протягом року; в середині літа (липень — серпень) та взимку (листопад — березень) цей процес сповільнюється. Найкраще запушення в нутрій з листопада по березень.
Поширення
Природний ареал нутрії — Південна Америка, від центральної Болівії та південної Бразилії до Вогняної Землі. Ця напівводна тварина населяє болота, краї озер, повільні потоки, особливо в районах з ви́ринулою або соковитою рослинністю вздовж берегів. Це головним чином низинна тварина, але може досягати 1190 метрів у Андах. Хоча переважно віддає перевагу прісній воді, населення Архіпелагу Чонос в Чилі трапляється в солонуватій і солоній воді. У результаті втечі з хутрових ферм, зараз трапляється в Європі, Азії та Північній Америці.
Нутрія здатна переносити морози до —35 °C, але для проживання в холодному кліматі в цілому не пристосована: під час морозів основним незахищеним органом є хвіст, який може обмерзати, що призводить до зараження та смерті. Під час суворих зим нутрії можуть вимирати в цілих регіонах, але потім при помірно теплих зимах знову розширювати ареал проживання.
Нутрія — чужорідний вид, що трапляється в Україні переважно в місцях штучного утримання й розведення, проте демонструє тенденцію до натуралізації. За даними авторів статей «Дніпро» і «Південний Буг» Вікіпедії, її популяції є в цих ріках.
Спосіб життя та живлення
У природних умовах активна в основному вночі. Живиться нутрія кореневищами, стеблами та листям очерету та рогозу. Додатковий корм складає водяний горіх, латаття, рдесник. Тваринні корми (п'явок, молюсків) їсть рідко, виключно при нестачі рослинних.
Нутрія веде напівкочівний спосіб життя, залишаючись на місці при наявності кормів та прихистку. Відпочиває і виховує потомство у відкритих гніздах, які влаштовує на купинах та в густих заростях із зігнутих стебел очерету та рогозу. Але в крутих берегах риє нори — від простих тунелів до складних систем ходів. Схованку нутрії також можна знайти по стежинках, які тваринки протоптують на місці свого проживання. Живуть нутрії групами по 2—13 особини, які складаються із дорослих самиць, їхнього потомства та самця. Молоді самці живуть поодинці.
Нутрія чудово плаває та пірнає. Під водою може знаходитися до 10 хвилин. У спекотні дні вона менш рухлива і зазвичай переховується в тіні. До проживання в напівзамерзлих водоймах не пристосована — не будує житла, яке б захищало від холоду і хижаків, не запасає на зиму кормів, як це робить бобер, ондатра та інші гризуни. Нутрія також погано орієнтується під льодом, пірнувши в ополонку, може не знайти виходу назад і помирає.
В нутрії добре розвинений слух — вона насторожується навіть при невеликому шарудінні. Хоч нутрія здається неповороткою тваринкою, вона доволі швидко бігає скоком, але швидко втомлюється. Зір та нюх розвинені гірше.
Розмноження
Нутрія здатна розмножуватися цілий рік і при цьому досить плодовита. Якщо самці активні постійно і можуть злучатися із самицею в будь-яку пору року, то в самиць активність проявляється періодично через 25—30 днів. Тривалість тічки від 2 до 4 днів. Від однієї нутрії можна отримати 2—3 приплоди на рік, зазвичай навесні та влітку.
Вагітність триває 127—137 днів; у виводку 4—5, іноді більше. Новонароджені щенята зрячі, покриті шерстю, з прорізаними різцями, можуть бігати, плавати, дуже активні. Важать в середньому 175—250 г. Виховуванням потомства займається тільки самиця. Молочне вигодовування продовжується до 8 тижнів; у віці 3—7 місяців настає статева зрілість. Тривалість життя нутрій 6—7 років.
Розведення нутрій та екологічний вплив
Хутро нутрії з видаленими остюками високо ціниться. Нутрія є об'єктом розведення на тваринницьких господарствах та на фермах. Утримують її головним чином в клітках, які складаються із домівки з видовженим вигулом та басейном з водою. Користуються також напіввільним (у вольєрах) та вільним утриманням. Тваринницькі господарства розводять нутрій не тільки стандартного коричневого забарвлення, а й кольорових — білих, чорних, рожевих, бежевих, золотистих та інших. Забивають їх на шкурку у віці 8—9 міс. М'ясо нутрії їстівне, пісне і з низьким вмістом холестерину, хоча стабільний ринок попиту сформувався тільки в Японії.
Відомі 6 підвидів нутрії, один із яких, Myocastor coypus bonariensis, що проживає в субтропіках, був акліматизований у багатьох країнах світу. Перші ферми для розведення нутрій були засновані в кінці XIX—початку XX ст. в Аргентині; пізніше їх завезли до США, Європи та Азії. В СРСР нутрії з'явилися в 1930—1932 роках, і з 1930 по 1963 р. в південних районах Радянського Союзу було випущено 6270 особин. Акліматизація удалась на Закавказзі в районі Ленкорані, в басейні Нижньої Кури в Грузії, а також в південному Таджикистані.
Нутрія швидко приручається. У країнах колишнього Радянського Союзу ця тварина й досі вирощується на присадибних ділянках. Її також можна утримувати як кімнатну тварину.
У деяких країнах дикі нутрії вважаються тваринами-шкідниками. Це відбулося в країнах та місцевостях, де розведення нутрій виявилося нерентабельним (наприклад у зв'язку зі зниженням попиту на хутро), і в результаті ферми закрилися. Але частині тварин вдалося втекти й вони почали розмножуватися в дикому середовищі. Вони знищують водну рослинність, шкодять зрошувальним системам, дамбам та підривають річкові береги. Також відбувається витіснення місцевих тварин через трофічну конкуренцію.
У Європейському Союзі включено до списку чужорідних інвазивних видів.
Примітки
- Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 216.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Palmer, T.S. Index generum mammalium: a list of the genera and families of mammals. — Washington : U.S. Government Printing Office, 1904. — С. 438.
- Editors of the American Heritage Dictionaries. Spanish Word Histories and Mysteries: English Words That Come From Spanish. — Boston, New York : Houghton Mifflin Harcourt, 2007. — С. 80. — .
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — С. 120. — .
- Myocastor coypus. The Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. 30 Jan 2024. Процитовано 08.04.2024. (англ.)
- D'Elia G. (1999). Myocastor coypus. Animal Diversity Web. Процитовано 13.10.2017.
- Загороднюк І. Дистанційна діагностика великорозмірних коловодних ссавців України // Праці Теріологічної Школи. — 2012. — Вип. 11. — С. 58–62.
- Invasive Alien Species of Union concern
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2012 Nu triya napivvodyana Myocastor coypus ssavec napivvodyanij pivdennoamerikanskij grizun iz rodini shetincevih Echimyidae Dovzhina tila 50 85 sm hvist ZO 45 sm masa 6 7 5 kg zridka do 12 kg i bilshe Zadni kincivki z plavalnimi peretinkami Volosyanij pokriv buruvato korichnevij skladayetsya z zhorstkoyi osti j korotkogo nizhnogo pidsherstya hvist iz ridkisnoyu shetinoyu Shlyahom selekciyi vivedeno riznomanitni kolorovi formi nutriyi Zhivitsya roslinami Gnizda vlashtovuye na vodi v gustih zarostyah abo riye nori v krutih beregah Tvarina bula cinnim hutrovim zvirom Nutriya Period isnuvannya piznij pliocen nash chas Nutriya Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Shetincevi Echimyidae Pidrodina Echimyinae Triba Myocastorini Rid Nutriya Myocastor Vid Nutriya M coypus Binomialna nazva Myocastor coypus Molina 1782 chervonim prirodnij areal rozhevim naturalizaciya Sinonimi Mus coypus Molina 1782NazvaOkrim titulnoyi nazvi nutriya u literaturi takozh traplyalisya nazvi bolotya nij bober i kojpu Myocastor grec mῦs myos misha castor Slovo koypu zapozichene z movi mapudungun yakoyu rozmovlyayut korinni zhiteli pivdennoyi ta centralnoyi chastini Chili j pivdennoyi Argentini Nutriya vid isp nutria lutria nutriya vidra vid lat lutra vidra sporidnene z dind udrah vodyana tvarina psl ta ukr vidra TaksonomiyaNutrij razom iz rodom hutiya vidnosili do rodini hutiyevih teper ce pidrodina u skladi rodini shetincevih piznishe klasifikuvali yih nalezhnimi do vlasnoyi pidrodini u skladi rodini shetincevih Echimyidae teper zhe vidnosyat do vlasnoyi tribi v rodini shetincevih Zovnishnij viglyadCherep nutriyi Dovzhina tila tvarini dosyagaye 60 sm hvosta do 45 sm vazhit nutriya 5 10 kg ridko 15 kg Samci bilshi za samok Konstrukciya tila v nutriyi vazhka golova masivna z neproporcijno malimi ochima ta vuhami Kincivki vidnosno korotki Morda tupa z dovgimi vibrisami Kolir zdorovih rizciv kolivayetsya vid yaskravo oranzhevogo do svitlo korichnevogo koloru i tilki u hvorih tvarin mozhut buti bilogo abo korichnevogo Budova tila maye ryad anatomichnih osoblivostej pov yazanih iz napivvodnim sposobom zhittya Napriklad nosovi otvori v nutriyi zabezpecheni zapirnimi m yazami ta mozhut shilno zakrivatisya Gubi rozdileni speredu i shilno zmikayutsya pozadu rizciv sho dozvolyaye tvarini vidgrizati roslini pid vodoyu ne propuskayuchi pri comu vodu v rotovu porozhninu Mizh palcyami zadnih kincivok okrim zovnishnogo nayavni peretinki Hvist v rozrizi kruglij majzhe pozbavlenij volossya ta pokritij luskatoyu shkiroyu pid chas plavannya vin sluguye kermom Molochni zalozi ta soski 4 5 par roztashovani v samok visoko po bokah sho dozvolyaye goduvati malyukiv pid chas plavannya v vodi Hutro v nutriyi vodonepronikne skladayetsya iz dovgoyi gruboyi osti ta gustogo pidsherstku korichnyuvatogo koloru Po bokah hutro svitlishe iz zhovtim vidtinkom Na cherevci ta na bokah vono gustishe nizh na spini sho spriyaye krashomu zberezhennyu tepla v nizhnij chastini tila Dorosli nutriyi minyayut sherst postupovo protyagom roku v seredini lita lipen serpen ta vzimku listopad berezen cej proces spovilnyuyetsya Najkrashe zapushennya v nutrij z listopada po berezen Bila nutriya Bila nutriyaPoshirennyaPrirodnij areal nutriyi Pivdenna Amerika vid centralnoyi Boliviyi ta pivdennoyi Braziliyi do Vognyanoyi Zemli Cya napivvodna tvarina naselyaye bolota krayi ozer povilni potoki osoblivo v rajonah z vi rinuloyu abo sokovitoyu roslinnistyu vzdovzh beregiv Ce golovnim chinom nizinna tvarina ale mozhe dosyagati 1190 metriv u Andah Hocha perevazhno viddaye perevagu prisnij vodi naselennya Arhipelagu Chonos v Chili traplyayetsya v solonuvatij i solonij vodi U rezultati vtechi z hutrovih ferm zaraz traplyayetsya v Yevropi Aziyi ta Pivnichnij Americi Nutriya zdatna perenositi morozi do 35 C ale dlya prozhivannya v holodnomu klimati v cilomu ne pristosovana pid chas moroziv osnovnim nezahishenim organom ye hvist yakij mozhe obmerzati sho prizvodit do zarazhennya ta smerti Pid chas suvorih zim nutriyi mozhut vimirati v cilih regionah ale potim pri pomirno teplih zimah znovu rozshiryuvati areal prozhivannya Nutriya chuzhoridnij vid sho traplyayetsya v Ukrayini perevazhno v miscyah shtuchnogo utrimannya j rozvedennya prote demonstruye tendenciyu do naturalizaciyi Za danimi avtoriv statej Dnipro i Pivdennij Bug Vikipediyi yiyi populyaciyi ye v cih rikah Sposib zhittya ta zhivlennyaNutriyi v zooparku mista Rivne Nutriya albinos Nutriya yaka zhive v Navarijskomu vodoshovishi U prirodnih umovah aktivna v osnovnomu vnochi Zhivitsya nutriya korenevishami steblami ta listyam ocheretu ta rogozu Dodatkovij korm skladaye vodyanij gorih latattya rdesnik Tvarinni kormi p yavok molyuskiv yist ridko viklyuchno pri nestachi roslinnih Nutriya vede napivkochivnij sposib zhittya zalishayuchis na misci pri nayavnosti kormiv ta prihistku Vidpochivaye i vihovuye potomstvo u vidkritih gnizdah yaki vlashtovuye na kupinah ta v gustih zarostyah iz zignutih stebel ocheretu ta rogozu Ale v krutih beregah riye nori vid prostih tuneliv do skladnih sistem hodiv Shovanku nutriyi takozh mozhna znajti po stezhinkah yaki tvarinki protoptuyut na misci svogo prozhivannya Zhivut nutriyi grupami po 2 13 osobini yaki skladayutsya iz doroslih samic yihnogo potomstva ta samcya Molodi samci zhivut poodinci Nutriya chudovo plavaye ta pirnaye Pid vodoyu mozhe znahoditisya do 10 hvilin U spekotni dni vona mensh ruhliva i zazvichaj perehovuyetsya v tini Do prozhivannya v napivzamerzlih vodojmah ne pristosovana ne buduye zhitla yake b zahishalo vid holodu i hizhakiv ne zapasaye na zimu kormiv yak ce robit bober ondatra ta inshi grizuni Nutriya takozh pogano oriyentuyetsya pid lodom pirnuvshi v opolonku mozhe ne znajti vihodu nazad i pomiraye V nutriyi dobre rozvinenij sluh vona nastorozhuyetsya navit pri nevelikomu sharudinni Hoch nutriya zdayetsya nepovorotkoyu tvarinkoyu vona dovoli shvidko bigaye skokom ale shvidko vtomlyuyetsya Zir ta nyuh rozvineni girshe RozmnozhennyaNutriya zdatna rozmnozhuvatisya cilij rik i pri comu dosit plodovita Yaksho samci aktivni postijno i mozhut zluchatisya iz samiceyu v bud yaku poru roku to v samic aktivnist proyavlyayetsya periodichno cherez 25 30 dniv Trivalist tichki vid 2 do 4 dniv Vid odniyeyi nutriyi mozhna otrimati 2 3 priplodi na rik zazvichaj navesni ta vlitku Vagitnist trivaye 127 137 dniv u vivodku 4 5 inodi bilshe Novonarodzheni shenyata zryachi pokriti sherstyu z prorizanimi rizcyami mozhut bigati plavati duzhe aktivni Vazhat v serednomu 175 250 g Vihovuvannyam potomstva zajmayetsya tilki samicya Molochne vigodovuvannya prodovzhuyetsya do 8 tizhniv u vici 3 7 misyaciv nastaye stateva zrilist Trivalist zhittya nutrij 6 7 rokiv Rozvedennya nutrij ta ekologichnij vplivHutro nutriyi z vidalenimi ostyukami visoko cinitsya Nutriya ye ob yektom rozvedennya na tvarinnickih gospodarstvah ta na fermah Utrimuyut yiyi golovnim chinom v klitkah yaki skladayutsya iz domivki z vidovzhenim vigulom ta basejnom z vodoyu Koristuyutsya takozh napivvilnim u volyerah ta vilnim utrimannyam Tvarinnicki gospodarstva rozvodyat nutrij ne tilki standartnogo korichnevogo zabarvlennya a j kolorovih bilih chornih rozhevih bezhevih zolotistih ta inshih Zabivayut yih na shkurku u vici 8 9 mis M yaso nutriyi yistivne pisne i z nizkim vmistom holesterinu hocha stabilnij rinok popitu sformuvavsya tilki v Yaponiyi Vidomi 6 pidvidiv nutriyi odin iz yakih Myocastor coypus bonariensis sho prozhivaye v subtropikah buv aklimatizovanij u bagatoh krayinah svitu Pershi fermi dlya rozvedennya nutrij buli zasnovani v kinci XIX pochatku XX st v Argentini piznishe yih zavezli do SShA Yevropi ta Aziyi V SRSR nutriyi z yavilisya v 1930 1932 rokah i z 1930 po 1963 r v pivdennih rajonah Radyanskogo Soyuzu bulo vipusheno 6270 osobin Aklimatizaciya udalas na Zakavkazzi v rajoni Lenkorani v basejni Nizhnoyi Kuri v Gruziyi a takozh v pivdennomu Tadzhikistani Nutriya shvidko priruchayetsya U krayinah kolishnogo Radyanskogo Soyuzu cya tvarina j dosi viroshuyetsya na prisadibnih dilyankah Yiyi takozh mozhna utrimuvati yak kimnatnu tvarinu U deyakih krayinah diki nutriyi vvazhayutsya tvarinami shkidnikami Ce vidbulosya v krayinah ta miscevostyah de rozvedennya nutrij viyavilosya nerentabelnim napriklad u zv yazku zi znizhennyam popitu na hutro i v rezultati fermi zakrilisya Ale chastini tvarin vdalosya vtekti j voni pochali rozmnozhuvatisya v dikomu seredovishi Voni znishuyut vodnu roslinnist shkodyat zroshuvalnim sistemam dambam ta pidrivayut richkovi beregi Takozh vidbuvayetsya vitisnennya miscevih tvarin cherez trofichnu konkurenciyu U Yevropejskomu Soyuzi vklyucheno do spisku chuzhoridnih invazivnih vidiv PrimitkiMarkevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 216 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Palmer T S Index generum mammalium a list of the genera and families of mammals Washington U S Government Printing Office 1904 S 438 Editors of the American Heritage Dictionaries Spanish Word Histories and Mysteries English Words That Come From Spanish Boston New York Houghton Mifflin Harcourt 2007 S 80 ISBN 054735021X Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko S 120 ISBN 966 00 0590 3 Myocastor coypus The Mammal Diversity Database American Society of Mammalogists 30 Jan 2024 Procitovano 08 04 2024 angl D Elia G 1999 Myocastor coypus Animal Diversity Web Procitovano 13 10 2017 Zagorodnyuk I Distancijna diagnostika velikorozmirnih kolovodnih ssavciv Ukrayini Praci Teriologichnoyi Shkoli 2012 Vip 11 S 58 62 Invasive Alien Species of Union concern