Киргизста́н (кирг. Кыргызстан, латиніз. Kyrgyzstan [qɯrʁɯzˈstɑn], рос. Кыргызстан), офіційна назва — Кирги́зька Респу́бліка (кирг. Кыргыз Республикасы, латиніз. Kyrgyz Respublikasy; рос. Кыргызская Республика) — держава в Центральній Азії. Межує на півночі з Казахстаном, на заході — з Узбекистаном, на півдні — Таджикистаном, на сході — з Китаєм. Столиця і найбільше місто — Бішкек.
Киргизька Республіка | |||||
| |||||
Гімн: Гімн Киргизстану
| |||||
Столиця | Бішкек | ||||
---|---|---|---|---|---|
Найбільше місто | Бішкек | ||||
Офіційні мови | Киргизька (державна) Російська (офіційна) | ||||
Форма правління | Парламентсько-президентська республіка | ||||
Президент Прем'єр-міністр | Садир Жапаров Акилбек Жапаров | ||||
Формування | |||||
- Киргизький каганат | 840 | ||||
- проголошено автономію | 27 листопада 1917 | ||||
- Киргизька РСР | 5 грудня 1936 | ||||
- проголошено незалежність від СРСР | 31 серпня 1991 | ||||
- вступ до ООН | 2 березня 1992 | ||||
- чинна конституція | 5 травня 2021 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 198 500 км² (86-та) | ||||
- Внутр. води | 3,6 % | ||||
Населення | |||||
- перепис 2000 | 4 753 003 (72 % киргизи, 7,8 % росіяни, 14,5 % інші) | ||||
- Густота | 24/км² | ||||
ВВП (ПКС) | 2004 прибл. р., оцінка | ||||
- Повний | 8,495 млрд $ (?) | ||||
- На душу населення | 1 700 $ (?) | ||||
Валюта | Сом (KGS ) | ||||
Часовий пояс | () | ||||
Коди ISO 3166 | KG / KGZ | ||||
Домен | .kg | ||||
Телефонний код | +996 | ||||
|
Історія території Киргизстану налічує понад 2000 років, охоплюючи найрізноманітніші культури та імперії. Незважаючи на географічну ізольованість через високогірну місцевість (власне, це й допомогло країні зберегти свою древню культуру), Киргизстан історично перебував на перехресті кількох великих цивілізацій як частина Великого шовкового шляху та інших комерційних і культурних маршрутів. Киргизстанська територія здавна населялася незалежними племенами і кланами, проте Киргизстан періодично потрапляв під іноземне панування і досяг суверенітету як національна держава тільки після розпаду Радянського Союзу в 1991 р.
З моменту здобуття незалежності Киргизстан був офіційно унітарною парламентською республікою, хоча, як і раніше, пережив етнічні конфлікти, бунти, економічні проблеми, перехідні уряди та політичні партійні скандали.
Етнічні киргизи становлять більшість у країні з 5,7 млн осіб, національні меншини складаються з узбеків і росіян. Державна мова, киргизька, тісно пов'язана з іншими тюркськими мовами, російська має офіційний статус. Більшість населення (64 %) — мусульмани. На додаток до своїх тюркських витоків, киргизька культура несе елементи перського, монгольського і російського впливу.
Історія
Давній період
Перші сліди людської діяльності на території Киргизстану зустрічаються ще в добу нижнього (раннього) палеоліту. Пам'ятником цього часу є кам'яне знаряддя, знайдене О. П. Окладниковим у 1953 році в Центральному Тянь-Шаню на лівому березі річки Он-Арча. Техніка обробки дозволяє датувати його як виготовлене 300 тисяч років тому. Аналогічне знаряддя знайдено в Ходжа Бакирган-Сае на півдні Киргизстану.
Скотарські народи Центральної Азії середини І тисячоліття до н. е. у джерелах називались «саками». Це були войовничі племена, які відігравали активну роль у політичних подіях Центральної Азії того періоду.
У III столітті до н. е на території Центральної Азії панувала імперія гунів. 201 року до н. е. Моде (Маодунь) підпорядкував володіння Гегунь (Киргиз), яке тоді знаходилось у Східному Тянь-Шаню. Його правління стало важливою віхою в історії киргизького народу — саме тоді у китайському літописі було вперше вжито етнонім «киргиз».
У середині VI століття на Алтаї утворився Тюркський каганат (551—744 рр.), однак у 603 році відбувся його офіційний поділ на Східний та Західний. Західнотюркський каганат (603—704 рр.) займав величезну територію від Східного Туркестану, передгір'їв Тянь-Шаню та Семиріччя до Північного Кавказу. Адміністративно-політичним та головним торговельним центром було місто Суяб (руїни Ак-Бешим поблизу м. Токмак).
У VIII столітті у Південному Сибіру почала набирати силу держава єнісейських киргизів. Киргизи розгромили уйгурів у війні (820—841 рр.), що дозволило утворити Великий Киргизький каганат.
Середні віки
З утворення Караханидського каганату (Х — початок XIII ст.) на території Киргизстану почала розповсюджуватись ісламська культура, що призвело до підйому міської культури, писемності, літератури та історії.
Із завоюванням Чингісханом Центральної Азії утворюється улус Чагатая. За ним слідували держави Хайду та Моголістан. У період існування Моголістана на історичну арену вийшли киргизи, яких моголістанський історик Мухаммед Хадар назвав «дикими левами Моголістану».
У другій половині XV–XVI ст. киргизи остаточно набули свого сучасного етнічного вигляду та, в основному, займали території Тянь-Шаню і Паміро-Алаю.
Починаючи з середини XVII, до середини XVIII століття киргизи відстоювали свою незалежність від наступу Джунгарського ханства.
XIX століття
Наприкінці XVIII та початку XIX ст. північнокиргизькі племена почали встановлювати контакти з Росією. 1855 року плем'я бугу прийняло російське підданство, 1868 року північна частина Киргизстану приєдналась до Російської імперії, а південна була завойована після придушення антикокандського повстання 1876 р. Перший антиколоніальний виступ народів Середньої Азії стався у Ферганській долині в 1898 р., у м. Андижані. Колоніальна політика царизму призвела до повстання 1916 р, яке завершилось трагедією.
XX та XXI століття
Частина Туркестанської республіки 1917—1924; автономна республіка з 1924 і союзна республіка СРСР із 1936. Етнічні безладдя почалися в столиці в 1990, президент Акаєв не підтримав антигорбачовський путч у 1991, розпустив Комуністичну партію; республіка приєдналася до СНД у 1991; незалежність визнана США в 1992, ввійшла в НБСЄ, стала членом ООН у 1992.
У 2005 році Киргизстан став однією з держав на території колишнього СРСР, в якому відбулася «Тюльпанова революція». Унаслідок масових протестів, спровокованих звинуваченнями на адресу влади в підтасовуванні результатів , киргизький президент Аскар Акаєв був змушений піти у відставку. На чолі держави він стояв з часів проголошення незалежності. Держава перебуває в зоні інтересів як Росії, так і США. Обидві держави на території Киргизстану мають свої військові авіабази.
Наприкінці 2001 року з метою підтримки антитерористичної операції в Афганістані США розмістили авіабазу на території міжнародного аеропорту Манас неподалік від Бішкека. Однак у жовтні 2008 президент Киргизстану Курманбек Бакієв, який змінив після «Оксамитової революції» Акаєва, оголосив про рішення закрити авіабазу, прийнявши пакет російських інвестицій. Через кілька тижнів Киргизстан запропонував Росії відкрити військову базу на киргизькій території в районі міста Кант, тим самим підсиливши вплив Москви в регіоні.
З часом киргизький президент Курманбек Бакієв тиснув на опозицію, яка мобілізувалась і шляхом масових демонстрацій скинула президента. Курманбек Бакієв полишив територію Киргизстану і полетів у Білорусь, яка надала йому притулок, не зрікшись свого президентства. Функції тимчасового уряду виконує новий уряд на чолі з Розою Отумбаєвою. 11 червня 2010 року в країні почалася .
15 жовтня 2017 року у Киргизстані обирають президента країни. Чинний Президент республіки Алмазбек Атамбаєв не бере участі в виборах, оскільки Конституція Киргизстану встановлює єдиний шестирічний термін для Глави держави.
6 жовтня 2020 року будівлю, де працюють президент і парламент Киргизстану, захопили протестувальники, незгодні з результатами парламентських виборів, що відбулися в країни 4 жовтня. Силовики, які охороняють ДКНБ, самі вийшли з піднятими руками, сказавши, що вони із народом. 4 жовтня відбулись сутички, внаслідок яких близько 130 людей госпіталізовані з різними травмами.
10 січня 2021 року у країні пройшли вибори президента. На них зі значним відривом переміг Садир Жапаров.
11 квітня 2021 року відбулись місцеві вибори та голосування щодо змін до Конституції, за якими посилюється влада Президента та створюється особливий дорадчий орган — курултай.
Географія
Вся територія республіки лежить вище 500 м над рівнем моря; більше половини її розташована на висотах від 1000 до 3000 м і приблизно третина — на висотах від 3 000 до 4 000 м. Понад ¾ території Киргизстану займають гори (найвища вершина країни — пік Перемоги, 7 439 м) і простягаються паралельними пасмами в широтному напрямі. На сході головні хребти Тянь-Шаню зближуються в районі Меридіонального хребта, створюючи могутній гірський вузол. Територія Киргизстану розташована в межах двох гірських систем. Північно-східна її частина (велика) лежить в межах Тянь-Шаню, південно-західна — Паміро-Алая. Кордони Киргизстану проходять на великому проміжку гребенями високих гірських хребтів і лише на півночі та південному заході — підніжжями гір й передгірним рівнинам (Чуйська долина, околиці Ферганської долини).
Тут (на межі з Китаєм) піднімається пік Перемоги (7439 м). Найважливіші орографічні елементи:
- масив Акшийрак
- хребет Кокшалтоо (найвища точка — пік Данкова, 5 982 м)
- хребет Терскей Ала-Тоо
- хребет
- Киргизький хребет
- Ферганський хребет
На крайньому північному сході знаходиться одна з основних визначних пам'яток Киргизстану — гірське озеро Іссик-Куль, на березі якого розташовані численні будинки відпочинку і туристичні бази. Озеро розташоване в Іссик-Кульськой улоговині, між хребтами Терськей-Алатоо (з півдня) і Кунгей-Алатоо (з півночі).
Західна частина Киргизстану розташована в межах Західного Тянь-Шаня. Його найважливіші орографічні елементи:
- Таласька долина
- хребет Таласький Алатоо
- Чаткальський хребет.
- Хребет Сарума
На південному-заході до Киргизстану входять північна, східна і південна околиці Ферганської низовини з передгір'ями. Сама ж Ферганська долина належить Узбекистану.
На півдні до Киргизстану відносяться північний схил Туркестанського хребта, Алайський хребет, Алайська долина і північний схил Заалайського хребта (пік Леніна, 7134 м), що становить північну околицю Паміра.
Географічно Киргизстан чітко поділений на дві частини — південь і північ. Відособлені один від одного, розділені непереборними гірськими хребтами, ці регіони традиційно протистоять один одному. Північні і південні регіони сполучені лише високогірною автомагістраллю Бішкек — Ош.
Див. також: Природа Киргизстану, Геологія Киргизстану, Гідрогеологія Киргизстану, Сейсмічність Киргизстану.
Пам'ятки
Киргизстан — красива гірська країна, на території якої зосереджено велику кількість різноманітних пам'яток.
Основними пам'ятками Киргизстану, які приваблюють в країну туристів є:
- Озеро Іссик-Куль, яке входить у число 25 найбільших озер світу за площею та є на 7 місці у списку найглибших озер світу. Іссик-Куль друге за прозорістю води в світі після Байкалу.
- Арсланбоб — це квітуча оаза на висоті 1600 м над рівнем моря та один з найкрасивіших курортів, який розташовано на півдні Киргизстану. Його основна принада — єдині на світі горіхоплодні ліси.
- Сулайман-Тоо — гора, яка являє собою п'ятиголовий вапняковий останець, витягнутий з заходу на схід довжиною понад 1140 м та шириною 560 м. Вона здавна мала сакральне значення свідченням чого є петрогліфи, що збереглися. Сулайман-Тоо включена у список Світової спадщини ЮНЕСКО.
- Ущелина Джеті-Огуз або Скелі Семи Биків — мальовнича гірська ущелина розташована у 28 км на захід від міста Каракол на південному березі Іссик-Кулю. В ущелині на висоті 2200 м розташовано однойменний курорт, відомий своїми лікувальними геотермальними джерелами.
- — городище, назва якого пішла від башти Бурана у 12 км від міста Токмак. Це одна з видатних пам'яток Середньої Азії 10—11 століття.
- Таш-Рабат — одна з головних архітектурних пам'яток Киргизстану, яка датується 15 століттям. У середньовіччі фортеця Таш-Рабат виконувала функції караван-сараю на Великому шовковому шляху.
- Озеро — красиве високогірне озеро на заході держави площею 507 га, розташоване на висоті 1940 метрів над рівнем моря. Його глибина досягає 234 метри.
- Озеро Сонг-Куль розташовано на висоті 3016 метрів над рівнем моря у Тянь-Шаньських горах. Це найбільше природне прісноводне озеро Киргизстану, площа якого складає 278 км² при довжині 29 та ширині 18 км, а глибина становить 22 метри.
Державні символи
Прапор Киргизстану затверджено 3 березня 1992 року постановою Верховної Ради Республіки Киргизстан. Прапор Киргизстану є червоним прямокутним полотном, у центрі якого розташовано зображення круглого сонячного диску з 40 променями золотистого кольору, що рівномірно розходяться. Всередині сонячного диску червоним кольором зображено тюндюк киргизької юрти. Ширина прапора становить три п'ятих його довжини. Діаметр сонячного диску з променями складає три п'ятих його ширини. Співвідношення сонячного та променистого дисків — три до п'яти. Діаметр тюндука складає половину діаметра променистого диску.
Герб Киргизстану було затверджено 14 січня 1994 року.
Державний гімн Киргизької Республіки було прийнято 18 грудня 1992 року.
Автори музики державного гімну Киргизстану— Насир Давлесов та Калия Молдобасанов, автори слів — Джаліл Садиков, Шабданбек Кулуєв.
Адміністративний поділ
Політика та державний устрій
Державний устрій Киргизської Республіки визначається Конституцією, яка була прийнята 27 червня 2010 року. У ній не вказана форма правління Киргизської Республіки. Де-факто це парламентсько-президентська республіка.
Парламент Республіки — Жогорку Кенеш (кирг. Жогорку Кенеш) — має пріоритет рішення та ухвалення найважливіших рішень і політики держави, є однопалатним і складається з 120 депутатів, що обираються строком на п'ять років за партійними списками.
Вибори нового парламенту за новою Конституцією пройшли 10 жовтня 2010 Депутати минулого скликання були розпущені 7 квітня, після державного перевороту.
Президент обирається всенародним голосуванням строком на 6 років, без права переобрання на другий термін. Одна і та ж особа не може бути обрана Президентом двічі. Вибори Президента Киргизької Республіки відбулися 30 жовтня 2011. Президент Роза Отунбаєва склала свої повноваження 1 грудня 2011 року. Новим Президентом Киргизької Республіки обраний Алмазбек Атамбаєв.
Глава уряду — прем'єр-міністр, призначається парламентом за поданням парламентської фракції більшості (депутатів від політичної партії, що отримала понад 50 відсотків мандатів).
Киргизстан — держава центрально-азійського регіону, розташування якої має важливе геополітичне і геоекономічне значення як моста, що пов'язує, між Заходом і Сходом, а також Північчю і Півднем.
Наразі Киргизька Республіка політично, економічно, етноісторично перебуває між комуністичним минулим і демократичним майбутнім. Цей період класифікується як посткомуністичне суспільство.
Революція у Киргизстані, що відбулася у квітні 2010 року, почалася масовими заворушеннями у вівторок 6 квітня 2010 року у місті , які наступного дня поширилися на решту території країни. Внаслідок революції уряд Даніяра Усенова пішов у відставку.
Міжнародна політика Киргизстану
Киргизстан, як і інші держави Центральної Азії, є місцем сходження чотирьох культурно-цивілізаційних пластів: європейського, опосередкованого через Росію, арабо-мусульманського, перського та китайського. Ця обставина, з одного боку, створює сприятливі передумови для розвитку двосторонньої і багатосторонньої співпраці на різних напрямках, а з іншої — обумовлює необхідність проведення гнучкої і збалансованої зовнішньої політики.
Киргизстан активно розвиває дипломатичні та інші відносини з більшістю держав світу. Практичну спрямованість і осмислений зміст приймає співпраця країни з міжнародними глобальними і регіональними організаціями. Збагачується і набуває цільового призначення і системного забезпечення зовнішньополітична діяльність Киргизької Республіки.
Міжнародні зв'язки Киргизстан почав налагоджувати з набуттям незалежності — за цей час він став членом ООН, СОТ, ОБСЄ, ЮНЕСКО, СНД, ОДКБ, ШОС, Організації Ісламського співробітництва, , , співпрацює з Митним союзом, Євразійського економічного співробітництва.
Економіка
Після проголошення незалежності у 1991 економіка Киргизстану стала на шлях ринкових перетворень. За радянської влади Киргизстан переважно був джерелом сировини, яка відправлялася на переробку до інших регіонів СРСР. До кінця 1991 республіка не могла самостійно експортувати і імпортувати товари і вступати в економічні зносини з іншими країнами. Перехід до ринкової економіки виявився важким. Внаслідок дефіциту ресурсів, інфляції і поганої організації праці національний прибуток знизився в 1992 на 26 % у порівнянні з 1991, промислове виробництво впало на 27 %, а сільськогосподарське — на 14 %. У 1993—1994 рр. виробництво продовжувало падати.
Національний банк Киргизької Республіки — центральний банк Киргизстану. Киргизстан був другою бідною країною в колишньому Радянському Союзі, і сьогодні є другою найбіднішою країною в Центральній Азії. Згідно CIA World Factbook, в 2011 р. одна третина населення країни живе за межею бідності.За даними ПРООН, рівень бідності продовжує зростати: якщо у 2009 р. 31 % населення жив нижче рівня бідності, в 2011 р. цей показник зріс до 37 %.
Незважаючи на підтримку великих західних кредиторів, у тому числі Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку та Азійського банку розвитку, Киргизстан відчув великі економічні труднощі з настанням доби незалежності. Спочатку це було результатом розпаду радянського торгового блоку і, як наслідок, втрати ринків, що ускладнювало перехід республіки до ринкової економіки.
Уряд скоротив витрати, зменшив більшість цінових субсидій і представив податок на додану вартість. Урядовці прагнули через економічну стабілізацію створити модель довгострокового стійкого зростання. Попри суперечливість цього шляху реформи призвели до приєднання Киргизстану до Світової організації торгівлі 20 грудня 1998 р.
Економіка Киргизстану серйозно постраждала від розпаду Радянського Союзу і в результаті втрати великого радянського ринку. У 1990 р. близько 98 % експорту Киргизстану відправлялися в інші частини СРСР. Таким чином, економічні показники країни на початку 1990-х були гірші, ніж в інших колишніх радянських республіках, крім зруйнованої війною Вірменії, Азербайджану та Таджикистану, а заводи і радгоспи розвалилися зі зникненням їх традиційних ринків. У той час як економічні показники значно покращилися в останні кілька років, і, зокрема з 1998 р., труднощі акумулювалися у реформуванні адекватних податкових надходжень і соціального забезпечення. Грошові перекази 800 тис. киргизьких мігрантів, які працюють у Росії, складали 40 % ВВП Киргизстану.
Киргизстан — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: дрібне машинобудування, текстильна, харчова, цементна, взуттєва, холодильного обладнання, моторобудівна, гірнича. Основний вид транспорту — автомобільний. Є трубопровідний та залізничний, але через гірський рельєф розвиток їх обмежений. Протяжність автошляхів — бл. 40 тис. км. Судноплавство по оз. Іссик-Куль. Між Бішкеком (з аеропорту «Манас») і обласними центрами підтримується повітряне сполучення.
Основне джерело електроенергії — ГЕС. Енергії, яку виробляють в країні досить для задоволення потреб власної важкої промисловості і експортного постачання.
Сільське господарство є важливим сектором економіки в Киргизстані. У 2002 році частка сільського господарства складала 35,6 % ВВП і близько половини зайнятості. Місцевість Киргизстану гориста, що вміщує тваринництво, найбільший сектор сільськогосподарської діяльності, тому в результаті шерсть, м'ясо і молочні продукти є основними товарами. Основні сільськогосподарські культури включають пшеницю, цукровий буряк, картоплю, бавовну, тютюн, овочі та фрукти. Оскільки ціни на імпортні агрохімікати та нафту високі, господарство здебільшого ведеться вручну і на коні, як це було кілька поколінь тому. Переробка сільськогосподарської продукції є ключовим компонентом промислової економіки, а також одним з найбільш привабливих секторів для іноземних інвестицій.
Киргизстан багатий мінеральними ресурсами, але має незначні запаси нафти і природного газу, тому імпортує їх. Серед запасів корисних копалин є істотні поклади кам'яного вугілля, золота, урану, сурми та інших цінних металів. Металургія є важливою галуззю, і уряд сподівається залучити іноземні інвестиції сюди. Уряд активно заохочує іноземну участь у видобутку і переробці золота з золоторудного родовища Кумтор та в інших регіонах. Рясні водні ресурси країни і гірська місцевість дозволяють виробляти і експортувати великі обсяги гідроелектроенергії.
На місцевому рівні економіка, насамперед, кіоскова у природі. Велика кількість місцевої торгівлі відбувається на базарах і в невеликих сільських кіосках у регіонах країни. Значна частина торгівлі є нерегульованою. Існує також брак загальних повсякденних споживчих товарів у віддалених селах. Таким чином, велика кількість будинків досить самодостатня по відношенню до харчової продукції. Існує чітка диференціація між міською і сільською економікою.
Основними статтями експорту є кольорові метали і мінерали, вовняні товари та інші сільськогосподарські продукти, електроенергія і деякі інженерні товари. Імпорт включає нафту і природний газ, чорні метали, хімікати, обладнання, деревину і папір, деякі продукти і деякі будівельні матеріали. Провідні торгові партнери: Німеччина, Росія, Китай, Казахстан і Узбекистан.
Відносно телекомунікаційної інфраструктури Киргизька Республіка посідає останнє місце в Центральній Азії.
Валюта
Національною валютою Киргизстану є сом. Він поділяється на сто тійінам. Сом представлений банкнотами номіналом 1, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500, 1000 та 5000 сомів. Розмінні монети представлені номіналами 1, 10 та тійінамів.
Туризм
Освіта
Демографія
Мови
Киргизстан є однією з двох колишніх радянських республік у Центральній Азії, що встановили російську мову як офіційну. Киргизстан став двомовною країною у вересні 1991 р.
Киргизька мова належить до гілки тюркських мов кипчацької групи, споріднена з казахською, каракалпацькою та ногайською. До 1920-х років використовували арабську абетку. У 1928 році представлена і адаптована латинська абетка, яку в 1941 р. замінено кирилицею.
За даними перепису 2009 року 4,1 млн людей назвали киргизьку рідною чи другою мовою і 2,5 млн — російську. Узбецька мова є другою найпоширенішою рідною мовою, а потім російська. Російська мова є найпоширенішою другою мовою, потім киргизька, узбецька й англійська.
Багато бізнесменів і політиків послуговуються російською мовою. До недавнього часу киргизька залишалася розмовною мовою вдома і рідко використовувалася під час зустрічей або інших заходів. Проте парламентські зустрічі нині здебільшого ведуться киргизькою, з синхронним перекладом, доступним для тих, хто киргизькою не розмовляє.
Мова | Рідна мова | Друга мова | Загальна кількість носіїв |
---|---|---|---|
Киргизька мова | 3 830 556 | 271 187 | 4 121 743 |
Російська мова | 482 243 | 2 109 393 | 2 591 636 |
Узбецька мова | 772 561 | 97 753 | 870 314 |
Англійська мова | 28 416 | 28 416 | |
Французька мова | 641 | 641 | |
Німецька мова | 10 | 10 | |
Інші | 277 433 | 31 411 |
Релігія в Киргизстані
Сьогодні мусульмани-суніти становлять майже 83 % населення. Наступна за чисельністю релігійна група — християни (15 %), найперше вірні РПЦ, а також німці, які поділяються на католиків та лютеран. Незначний відсоток населення сповідує буддизм та юдаїзм. Якщо в радянські часи в Киргизстані діяло лише 39 мусульманських мечетей та 25 храмів РПЦ. На кінець 2008 року зареєстровано 1338 мечетей та понад 40 храмів РПЦ, а також 200 молільних будинків різних християнських конфесій.
Найбільші міста
Культура
Література
Початок художнього перекладу в киргизькій літературі поклав найстарший письменник республіки Касимали Баялінов, який в 1925 році переклав вірші Михайла Лермонтова «Три пальми», а в 1927 році — оповідання Максима Горького «Макар Чудра». Надалі він здійснював переклади киргизькою мовою твори Пушкіна, Льва Толстого та інших. Його перу також належить перший реалістичний твір киргизької прози — повість «Аджар».
Популярністю користуються твори дитячого письменника — фантаста Кусеїна Есенкожоєва. Особливою популярністю у закордонних читачів користувалися твори видатного киргизького радянського письменника Чингіза Айтматова, які видавалися 142 рази 46 мовами народів світу загальним тиражем майже 7 мільйонів екземплярів.
Національний епос «Манас»
Національний епос «Манас» має тисячолітню історію і являє собою трилогію, що побудована за принципом генеалогічної циклізації. Епос описує всі сторони життя киргизького народу. Зараз нараховується 35 записаних варіанті епосу «Манас», які відрізняються своєю повнотою. На центральній площі Бішкеку відкрито пам'ятник Манасу, також 28 червня 2011 року ухвалено закон про епос «Манас».
Киргизька кухня
Киргизи дотримуються трьох основних типів харчування: досить одноманітний раціон киргизів-кочівників (м'ясо, молочні продукти, хліб), калорійна їжа осілих тюркських народів (узбеків та уйгурів), до якої належать такі страви, як плов, бешбармак, димдама, кебаб, локшина та паста, тушене м'ясо, здоба та інші борошняні вироби; страви, що прийшли з сусідніх південних країн (Іран, Індія, Пакистан, Китай збагачені приправами та травами). Киргизька кухня дуже калорійна. Кочовий спосіб життя киргизів не дозволяв їм займатись вирощуванням фруктів та овочів, тому основною їжею віддавна є м'ясо (баранина, конина та яловичина), хліб та кисломолочні продукти.
Музеї Киргизстану
- (м. Бішкек)
- Будинок-музей А. Токомбаєва
- Меморіальний музей М. М. Пржевальського
- Літературний музей імені Токтогула
- Музей Ч. Айтматова (Таласька обл.)
Театри Киргизстану
Киргизький державний театр було створено 1930 року на базі театральної студії. 1935 р. була створена трупа Російського Драматичного театру, а наступного року — трупа Киргизького театру. 1938 року у Бішкеку був відкритий перший Театр Ляльок. Загалом у Киргизії працює 9 драматичних театрів, 6 музичних театрів, 2 лялькових театри, 3 філармонічних концертних закладів та цирк.
Періодична преса
Виникнення друкованої преси на території країни припадає на 1913 р., коли почав виходити журнал «Пржевальский сельский хозяин» (16—18 сторінок, наклад 1 тис. примірників), всього вийшло 4 числа. У 1914 р. у місті Пішпек (нині — Бішкек) видавався рекламно-інформаційний «Пишпекский бюллетень».
1978 року у Киргизії видано 1119 назв книг та брошур тиражем 8,7 млн прим. у тому числі 464 — киргизькою мовою тиражем 4,1 млн прим, виходило 34 журнали та інші періодичні видання річним тиражем 32,8 млн прим., 107 газет річним тиражем 233 млн прим. З 1936 року працює Киргизьке телеграфне агентство (КирТАГ). У 931 у м. Фрунзе (суч. Бішкек) почалися перші радіопередачі, з 1958 року працює Фрунзенський телецентр, який веде програми киргизькою, російською, німецькою та дунганською мовами.
У 2010 р. у Киргизстані зареєстровано понад 400 друкованих видань, з яких більш-менш періодично виходить трохи більше половини. Серед найпопулярніших — суспільно-політичні «Вечерний Бишкек», «Дело №…», «Лица», «МСН», «Слово Кыргызстана», «Общественный рейтинг», «Агым», «Аалым», «Кыргыз Руху», місцеві версії російських брендів — «Московский Комсомолец Кыргызстан», «Комсомольская правда Кыргызстан», «Аргументы и факты в Кыргызстане», розважальні — «Супер-Инфо» (найвищий наклад — до 90 тис.) «Совершенно не секретно», «Преступление и наказание», «Тамчы», «Кирпи», рекламно-інформаційні «Автогид», «Витрина», «Алло реклама», видання національних меншин — єврейська газета «Мааян», узбецька — «Diydor», таджицька — «Паёми Ала-Тоо», уйгурська — «Иттипак», корейська — «Ильчи», турецько-азербайджанська — «Turkel», турецька — «Zaman Кыргызстан», дунганська — «Хуэймин бо», видання Середньоазійської єпархії РПЦ «Православный мир» тощо.
Свята
Примітки
- . Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 26 жовтня 2014. Процитовано 12 березня 2021.
- Але у конституції Киргизстана російською мовою написано "Кыргызстан".
- . Официальный сайт Президента Кыргызской Республики (рос.). Архів оригіналу за 29 травня 2016. Процитовано 6 липня 2016.
- . Архів оригіналу за 15 жовтня 2017. Процитовано 15 жовтня 2017.
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
- . Официальный сайт Президента Кыргызской Республики (рос.). Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 10 липня 2016.
- . Официальный сайт Президента Кыргызской Республики (рос.). Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 8 липня 2016.
- CIA World Factbook. Percentage of population below the poverty line by country [ 30 листопада 2015 у Wayback Machine.].
- The Level of Poverty in Kyrgyzstan Will Continue to Grow [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.].
- Kyrgyz unrest plays into regional rivalry [ 12 вересня 2020 у Wayback Machine.].
- Kyrgyzstan: Returning Labor Migrants are a Cause for Concern [ 11 травня 2011 у Wayback Machine.].
- .
- . advantour.com (рос.). Архів оригіналу за 3 серпня 2016. Процитовано 11 липня 2016.
- https://trvlland.com/blog/the-epic-of-manas
- . advantour.com (рос.). Архів оригіналу за 3 серпня 2016. Процитовано 11 липня 2016.
- . advantour.com (рос.). Архів оригіналу за 1 вересня 2016. Процитовано 11 липня 2016.
- . advantour.com (рос.). Архів оригіналу за 3 серпня 2016. Процитовано 11 липня 2016.
Див. також
Джерела та література
- Юридична енциклопедія [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Українська радянська енциклопедія [ 29 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Довідка Російської служби Бі-Бі-Сі: Киргизстан [ 26 липня 2010 у Wayback Machine.]
- Вектори політичних трансформацій держав Центральної Азії: автореф. дис. … д-ра політ. наук : 23.00.02 / Т. М. Ляшенко; НАН України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса. — К., 2013. — 30 с. — укр.
- Геополітичні інтереси та зовнішня політика держав пострадянського простору: навч. посіб. / М. С. Дорошко. — К. : Ніка-Центр, 2011. — 226 c. — Бібліогр.: с. 221—226 — укр.
- Десятирічний досвід незалежності Киргизстану / В. Гусаков // Людина і політика. — 2001. — № 6. — С. 27-33. — Бібліогр.: 7 назв.
- Дикорослі лікарські рослини південного узбережжя озера Іссик-Куль і прилеглих територій (Киргизстан) / В. І. Лушпа, А. М. Чурілов // Фітотерапія. — 2012. — № 3. — С. 71-84. — укр.
- Дикорослі лікарські рослини південного узбережжя озера Іссик-Куль і прилеглих територій (Киргизстан) (Повідомлення 2) / В. І. Лушпа, А. М. Чурілов // Фітотерапія. — 2012. — № 4. — С. 59-72. — укр.
- Дикорослі лікарські рослини південного узбережжя озера Іссик-Куль і прилеглих територій (Киргизстан): повід. 3 / В. І. Лушпа, А. М. Чурілов // Фітотерапія. — 2013. — № 3. — С. 80-92. — укр.
- Економічні інституції та демократична реформа. Порівняльний аналіз посткомуністичних країн / О. Норгаард. — К. : Ніка-Центр, 2007. — 417 c. — Бібліогр.: с. 370—401. — укр.
- Етнонаціональна політика постсоціалістичних країн: моделі, особливості, проблеми: [монографія] / К. М. Вітман; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. — К. : Логос, 2007. — 336 c. — укр.
- Країнознавство. Країни СНД і Балтії: навч. посіб. / М. С. Дорошко. — Чернівці: Кн.-XXI, 2008. — 308 c. — укр.
- Країнознавство: підручник / В. П. Крижанівський, М. С. Дорошко, В. І. Головченко, П. М. Ігнатьєв, Р. А. Кривонос; ред.: М. С. Дорошко; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — 2-ге вид., переробл. і доповн. — К. : Знання, 2012. — 439 c. — (Вища освіта XXI ст.). — Бібліогр.: 44 назв — укр.
- Пострадянські республіки Центральної Азії в умовах геополітичних викликів наприкінці XX — початку XXI ст. : монографія / Б. С. Левик; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Донецьк: Схід. видавн. дім, 2014. — 187 c. — Бібліогр.: с. 165—187 — укр.
- Суспільно-державне управління міжетнічними відносинами як модель етнонаціональної політики Киргизстану 1991—2005 років / К. Вітман // Наук. зап. Ін-ту політ. і етнонац. дослідж. НАН України. — 2006. — Вип. 30, кн. 1. — С. 116—127. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
- Трансформація політичних систем в країнах Центральної Азії: національний та регіональний аспекти: монографія / Т. М. Ляшенко; НАН України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса. — К., 2011. — 287 c. — Бібліогр.: 404 назв — укр.
Посилання
- Українці в Киргизстані [ 5 березня 2021 у Wayback Machine.] // Глобал Аналітик
- Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Киргизстаном [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Сайт Посольства України в Киргизькій Республіці
- 10 фактів про Киргизстан [ 12 серпня 2018 у Wayback Machine.] // theoutlook.com.ua
- Геополітичні і зовнішньополітичні пріоритети Республіки Киргизстан [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] // З посібника М. С. Дорошко і Н. В. Шпакової «Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД» (К.: Центр учбової літератури, 2011)
- В. Світлична. Конфлікт за ресурси чи компромісна угода: до чого прийдуть країни Центральної Азії [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Україна молода, 19.10.2016
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Киргизстан |
Казахстан | Казахстан | Казахстан |
Узбекистан | ||
Таджикистан | Таджикистан | КНР |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kirgizsta n kirg Kyrgyzstan latiniz Kyrgyzstan qɯrʁɯzˈstɑn ros Kyrgyzstan oficijna nazva Kirgi zka Respu blika kirg Kyrgyz Respublikasy latiniz Kyrgyz Respublikasy ros Kyrgyzskaya Respublika derzhava v Centralnij Aziyi Mezhuye na pivnochi z Kazahstanom na zahodi z Uzbekistanom na pivdni Tadzhikistanom na shodi z Kitayem Stolicya i najbilshe misto Bishkek Kirgizka Respublika kirg Kyrgyz Respublikasy ros Kyrgyzskaya RespublikaPrapor GerbGimn Gimn Kirgizstanu source source track Roztashuvannya KirgizstanuStolicya BishkekNajbilshe misto BishkekOficijni movi Kirgizka derzhavna Rosijska oficijna Forma pravlinnya Parlamentsko prezidentska respublikaPrezident Prem yer ministr Sadir Zhaparov Akilbek ZhaparovFormuvannya Kirgizkij kaganat 840 progolosheno avtonomiyu 27 listopada 1917 Kirgizka RSR 5 grudnya 1936 progolosheno nezalezhnist vid SRSR 31 serpnya 1991 vstup do OON 2 bereznya 1992 chinna konstituciya 5 travnya 2021 Plosha Zagalom 198 500 km 86 ta Vnutr vodi 3 6 Naselennya perepis 2000 4 753 003 72 kirgizi 7 8 rosiyani 14 5 inshi Gustota 24 km VVP PKS 2004 pribl r ocinka Povnij 8 495 mlrd Na dushu naselennya 1 700 Valyuta Som a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 KGS a Chasovij poyas UTC 5 Kodi ISO 3166 KG KGZDomen kgTelefonnij kod 996Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kirgizstan Istoriya teritoriyi Kirgizstanu nalichuye ponad 2000 rokiv ohoplyuyuchi najriznomanitnishi kulturi ta imperiyi Nezvazhayuchi na geografichnu izolovanist cherez visokogirnu miscevist vlasne ce j dopomoglo krayini zberegti svoyu drevnyu kulturu Kirgizstan istorichno perebuvav na perehresti kilkoh velikih civilizacij yak chastina Velikogo shovkovogo shlyahu ta inshih komercijnih i kulturnih marshrutiv Kirgizstanska teritoriya zdavna naselyalasya nezalezhnimi plemenami i klanami prote Kirgizstan periodichno potraplyav pid inozemne panuvannya i dosyag suverenitetu yak nacionalna derzhava tilki pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu v 1991 r Z momentu zdobuttya nezalezhnosti Kirgizstan buv oficijno unitarnoyu parlamentskoyu respublikoyu hocha yak i ranishe perezhiv etnichni konflikti bunti ekonomichni problemi perehidni uryadi ta politichni partijni skandali Etnichni kirgizi stanovlyat bilshist u krayini z 5 7 mln osib nacionalni menshini skladayutsya z uzbekiv i rosiyan Derzhavna mova kirgizka tisno pov yazana z inshimi tyurkskimi movami rosijska maye oficijnij status Bilshist naselennya 64 musulmani Na dodatok do svoyih tyurkskih vitokiv kirgizka kultura nese elementi perskogo mongolskogo i rosijskogo vplivu IstoriyaDokladnishe Istoriya Kirgizstanu Davnij period Pershi slidi lyudskoyi diyalnosti na teritoriyi Kirgizstanu zustrichayutsya she v dobu nizhnogo rannogo paleolitu Pam yatnikom cogo chasu ye kam yane znaryaddya znajdene O P Okladnikovim u 1953 roci v Centralnomu Tyan Shanyu na livomu berezi richki On Archa Tehnika obrobki dozvolyaye datuvati jogo yak vigotovlene 300 tisyach rokiv tomu Analogichne znaryaddya znajdeno v Hodzha Bakirgan Sae na pivdni Kirgizstanu Skotarski narodi Centralnoyi Aziyi seredini I tisyacholittya do n e u dzherelah nazivalis sakami Ce buli vojovnichi plemena yaki vidigravali aktivnu rol u politichnih podiyah Centralnoyi Aziyi togo periodu U III stolitti do n e na teritoriyi Centralnoyi Aziyi panuvala imperiya guniv 201 roku do n e Mode Maodun pidporyadkuvav volodinnya Gegun Kirgiz yake todi znahodilos u Shidnomu Tyan Shanyu Jogo pravlinnya stalo vazhlivoyu vihoyu v istoriyi kirgizkogo narodu same todi u kitajskomu litopisi bulo vpershe vzhito etnonim kirgiz U seredini VI stolittya na Altayi utvorivsya Tyurkskij kaganat 551 744 rr odnak u 603 roci vidbuvsya jogo oficijnij podil na Shidnij ta Zahidnij Zahidnotyurkskij kaganat 603 704 rr zajmav velicheznu teritoriyu vid Shidnogo Turkestanu peredgir yiv Tyan Shanyu ta Semirichchya do Pivnichnogo Kavkazu Administrativno politichnim ta golovnim torgovelnim centrom bulo misto Suyab ruyini Ak Beshim poblizu m Tokmak U VIII stolitti u Pivdennomu Sibiru pochala nabirati silu derzhava yenisejskih kirgiziv Kirgizi rozgromili ujguriv u vijni 820 841 rr sho dozvolilo utvoriti Velikij Kirgizkij kaganat Tyurkskij kaganatSeredni viki Z utvorennya Karahanidskogo kaganatu H pochatok XIII st na teritoriyi Kirgizstanu pochala rozpovsyudzhuvatis islamska kultura sho prizvelo do pidjomu miskoyi kulturi pisemnosti literaturi ta istoriyi Iz zavoyuvannyam Chingishanom Centralnoyi Aziyi utvoryuyetsya ulus Chagataya Za nim sliduvali derzhavi Hajdu ta Mogolistan U period isnuvannya Mogolistana na istorichnu arenu vijshli kirgizi yakih mogolistanskij istorik Muhammed Hadar nazvav dikimi levami Mogolistanu U drugij polovini XV XVI st kirgizi ostatochno nabuli svogo suchasnogo etnichnogo viglyadu ta v osnovnomu zajmali teritoriyi Tyan Shanyu i Pamiro Alayu Pochinayuchi z seredini XVII do seredini XVIII stolittya kirgizi vidstoyuvali svoyu nezalezhnist vid nastupu Dzhungarskogo hanstva XIX stolittya Naprikinci XVIII ta pochatku XIX st pivnichnokirgizki plemena pochali vstanovlyuvati kontakti z Rosiyeyu 1855 roku plem ya bugu prijnyalo rosijske piddanstvo 1868 roku pivnichna chastina Kirgizstanu priyednalas do Rosijskoyi imperiyi a pivdenna bula zavojovana pislya pridushennya antikokandskogo povstannya 1876 r Pershij antikolonialnij vistup narodiv Serednoyi Aziyi stavsya u Ferganskij dolini v 1898 r u m Andizhani Kolonialna politika carizmu prizvela do povstannya 1916 r yake zavershilos tragediyeyu XX ta XXI stolittya Chastina Turkestanskoyi respubliki 1917 1924 avtonomna respublika z 1924 i soyuzna respublika SRSR iz 1936 Etnichni bezladdya pochalisya v stolici v 1990 prezident Akayev ne pidtrimav antigorbachovskij putch u 1991 rozpustiv Komunistichnu partiyu respublika priyednalasya do SND u 1991 nezalezhnist viznana SShA v 1992 vvijshla v NBSYe stala chlenom OON u 1992 U 2005 roci Kirgizstan stav odniyeyu z derzhav na teritoriyi kolishnogo SRSR v yakomu vidbulasya Tyulpanova revolyuciya Unaslidok masovih protestiv sprovokovanih zvinuvachennyami na adresu vladi v pidtasovuvanni rezultativ kirgizkij prezident Askar Akayev buv zmushenij piti u vidstavku Na choli derzhavi vin stoyav z chasiv progoloshennya nezalezhnosti Derzhava perebuvaye v zoni interesiv yak Rosiyi tak i SShA Obidvi derzhavi na teritoriyi Kirgizstanu mayut svoyi vijskovi aviabazi Naprikinci 2001 roku z metoyu pidtrimki antiteroristichnoyi operaciyi v Afganistani SShA rozmistili aviabazu na teritoriyi mizhnarodnogo aeroportu Manas nepodalik vid Bishkeka Odnak u zhovtni 2008 prezident Kirgizstanu Kurmanbek Bakiyev yakij zminiv pislya Oksamitovoyi revolyuciyi Akayeva ogolosiv pro rishennya zakriti aviabazu prijnyavshi paket rosijskih investicij Cherez kilka tizhniv Kirgizstan zaproponuvav Rosiyi vidkriti vijskovu bazu na kirgizkij teritoriyi v rajoni mista Kant tim samim pidsilivshi vpliv Moskvi v regioni Z chasom kirgizkij prezident Kurmanbek Bakiyev tisnuv na opoziciyu yaka mobilizuvalas i shlyahom masovih demonstracij skinula prezidenta Kurmanbek Bakiyev polishiv teritoriyu Kirgizstanu i poletiv u Bilorus yaka nadala jomu pritulok ne zrikshis svogo prezidentstva Funkciyi timchasovogo uryadu vikonuye novij uryad na choli z Rozoyu Otumbayevoyu 11 chervnya 2010 roku v krayini pochalasya 15 zhovtnya 2017 roku u Kirgizstani obirayut prezidenta krayini Chinnij Prezident respubliki Almazbek Atambayev ne bere uchasti v viborah oskilki Konstituciya Kirgizstanu vstanovlyuye yedinij shestirichnij termin dlya Glavi derzhavi 6 zhovtnya 2020 roku budivlyu de pracyuyut prezident i parlament Kirgizstanu zahopili protestuvalniki nezgodni z rezultatami parlamentskih viboriv sho vidbulisya v krayini 4 zhovtnya Siloviki yaki ohoronyayut DKNB sami vijshli z pidnyatimi rukami skazavshi sho voni iz narodom 4 zhovtnya vidbulis sutichki vnaslidok yakih blizko 130 lyudej gospitalizovani z riznimi travmami 10 sichnya 2021 roku u krayini projshli vibori prezidenta Na nih zi znachnim vidrivom peremig Sadir Zhaparov 11 kvitnya 2021 roku vidbulis miscevi vibori ta golosuvannya shodo zmin do Konstituciyi za yakimi posilyuyetsya vlada Prezidenta ta stvoryuyetsya osoblivij doradchij organ kurultaj GeografiyaDokladnishe Geografiya Kirgizstanu Kirgizstan Vsya teritoriya respubliki lezhit vishe 500 m nad rivnem morya bilshe polovini yiyi roztashovana na visotah vid 1000 do 3000 m i priblizno tretina na visotah vid 3 000 do 4 000 m Ponad teritoriyi Kirgizstanu zajmayut gori najvisha vershina krayini pik Peremogi 7 439 m i prostyagayutsya paralelnimi pasmami v shirotnomu napryami Na shodi golovni hrebti Tyan Shanyu zblizhuyutsya v rajoni Meridionalnogo hrebta stvoryuyuchi mogutnij girskij vuzol Teritoriya Kirgizstanu roztashovana v mezhah dvoh girskih sistem Pivnichno shidna yiyi chastina velika lezhit v mezhah Tyan Shanyu pivdenno zahidna Pamiro Alaya Kordoni Kirgizstanu prohodyat na velikomu promizhku grebenyami visokih girskih hrebtiv i lishe na pivnochi ta pivdennomu zahodi pidnizhzhyami gir j peredgirnim rivninam Chujska dolina okolici Ferganskoyi dolini Tyan Shan Tut na mezhi z Kitayem pidnimayetsya pik Peremogi 7439 m Najvazhlivishi orografichni elementi masiv Akshijrak hrebet Kokshaltoo najvisha tochka pik Dankova 5 982 m hrebet Terskej Ala Too hrebet Kirgizkij hrebet Ferganskij hrebetIssik Kulska oblast Na krajnomu pivnichnomu shodi znahoditsya odna z osnovnih viznachnih pam yatok Kirgizstanu girske ozero Issik Kul na berezi yakogo roztashovani chislenni budinki vidpochinku i turistichni bazi Ozero roztashovane v Issik Kulskoj ulogovini mizh hrebtami Terskej Alatoo z pivdnya i Kungej Alatoo z pivnochi Zahidna chastina Kirgizstanu roztashovana v mezhah Zahidnogo Tyan Shanya Jogo najvazhlivishi orografichni elementi Talaska dolina hrebet Talaskij Alatoo Chatkalskij hrebet Hrebet Saruma Na pivdennomu zahodi do Kirgizstanu vhodyat pivnichna shidna i pivdenna okolici Ferganskoyi nizovini z peredgir yami Sama zh Ferganska dolina nalezhit Uzbekistanu Na pivdni do Kirgizstanu vidnosyatsya pivnichnij shil Turkestanskogo hrebta Alajskij hrebet Alajska dolina i pivnichnij shil Zaalajskogo hrebta pik Lenina 7134 m sho stanovit pivnichnu okolicyu Pamira Geografichno Kirgizstan chitko podilenij na dvi chastini pivden i pivnich Vidosobleni odin vid odnogo rozdileni neperebornimi girskimi hrebtami ci regioni tradicijno protistoyat odin odnomu Pivnichni i pivdenni regioni spolucheni lishe visokogirnoyu avtomagistrallyu Bishkek Osh Div takozh Priroda Kirgizstanu Geologiya Kirgizstanu Gidrogeologiya Kirgizstanu Sejsmichnist Kirgizstanu Provinciyi KirgizstanuPam yatki Kirgizstan krasiva girska krayina na teritoriyi yakoyi zoseredzheno veliku kilkist riznomanitnih pam yatok Osnovnimi pam yatkami Kirgizstanu yaki privablyuyut v krayinu turistiv ye Ozero Issik Kul yake vhodit u chislo 25 najbilshih ozer svitu za plosheyu ta ye na 7 misci u spisku najglibshih ozer svitu Issik Kul druge za prozoristyu vodi v sviti pislya Bajkalu Arslanbob ce kvitucha oaza na visoti 1600 m nad rivnem morya ta odin z najkrasivishih kurortiv yakij roztashovano na pivdni Kirgizstanu Jogo osnovna prinada yedini na sviti gorihoplodni lisi Sulajman Too gora yaka yavlyaye soboyu p yatigolovij vapnyakovij ostanec vityagnutij z zahodu na shid dovzhinoyu ponad 1140 m ta shirinoyu 560 m Vona zdavna mala sakralne znachennya svidchennyam chogo ye petroglifi sho zbereglisya Sulajman Too vklyuchena u spisok Svitovoyi spadshini YuNESKO Ushelina Dzheti Oguz abo Skeli Semi Bikiv malovnicha girska ushelina roztashovana u 28 km na zahid vid mista Karakol na pivdennomu berezi Issik Kulyu V ushelini na visoti 2200 m roztashovano odnojmennij kurort vidomij svoyimi likuvalnimi geotermalnimi dzherelami gorodishe nazva yakogo pishla vid bashti Burana u 12 km vid mista Tokmak Ce odna z vidatnih pam yatok Serednoyi Aziyi 10 11 stolittya Tash Rabat odna z golovnih arhitekturnih pam yatok Kirgizstanu yaka datuyetsya 15 stolittyam U serednovichchi fortecya Tash Rabat vikonuvala funkciyi karavan sarayu na Velikomu shovkovomu shlyahu Ozero krasive visokogirne ozero na zahodi derzhavi plosheyu 507 ga roztashovane na visoti 1940 metriv nad rivnem morya Jogo glibina dosyagaye 234 metri Ozero Song Kul roztashovano na visoti 3016 metriv nad rivnem morya u Tyan Shanskih gorah Ce najbilshe prirodne prisnovodne ozero Kirgizstanu plosha yakogo skladaye 278 km pri dovzhini 29 ta shirini 18 km a glibina stanovit 22 metri Derzhavni simvoliPrapor Kirgizstanu Prapor Kirgizstanu zatverdzheno 3 bereznya 1992 roku postanovoyu Verhovnoyi Radi Respubliki Kirgizstan Prapor Kirgizstanu ye chervonim pryamokutnim polotnom u centri yakogo roztashovano zobrazhennya kruglogo sonyachnogo disku z 40 promenyami zolotistogo koloru sho rivnomirno rozhodyatsya Vseredini sonyachnogo disku chervonim kolorom zobrazheno tyundyuk kirgizkoyi yurti Shirina prapora stanovit tri p yatih jogo dovzhini Diametr sonyachnogo disku z promenyami skladaye tri p yatih jogo shirini Spivvidnoshennya sonyachnogo ta promenistogo diskiv tri do p yati Diametr tyunduka skladaye polovinu diametra promenistogo disku Gerb Kirgizstanu bulo zatverdzheno 14 sichnya 1994 roku Derzhavnij gimn Kirgizkoyi Respubliki bulo prijnyato 18 grudnya 1992 roku Avtori muziki derzhavnogo gimnu Kirgizstanu Nasir Davlesov ta Kaliya Moldobasanov avtori sliv Dzhalil Sadikov Shabdanbek Kuluyev Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij podil Kirgizstanu Bishkek Batkenska oblast Chujska oblast Dzhalal Abadska oblast Narinska oblast Oshska oblast Talaska oblast Issik Kulska oblast OshPolitika ta derzhavnij ustrijDiv takozh Tyulpanova revolyuciya ta Revolyuciya u Kirgizstani 2010 Derzhavnij ustrij Kirgizskoyi Respubliki viznachayetsya Konstituciyeyu yaka bula prijnyata 27 chervnya 2010 roku U nij ne vkazana forma pravlinnya Kirgizskoyi Respubliki De fakto ce parlamentsko prezidentska respublika Dokladnishe Konstituciya Kirgizstanu Parlament Respubliki Zhogorku Kenesh kirg Zhogorku Kenesh maye prioritet rishennya ta uhvalennya najvazhlivishih rishen i politiki derzhavi ye odnopalatnim i skladayetsya z 120 deputativ sho obirayutsya strokom na p yat rokiv za partijnimi spiskami Dokladnishe Zhogorku Kenesh Vibori novogo parlamentu za novoyu Konstituciyeyu projshli 10 zhovtnya 2010 Deputati minulogo sklikannya buli rozpusheni 7 kvitnya pislya derzhavnogo perevorotu Div takozh Zbrojni sili Kirgizstanu Prezident obirayetsya vsenarodnim golosuvannyam strokom na 6 rokiv bez prava pereobrannya na drugij termin Odna i ta zh osoba ne mozhe buti obrana Prezidentom dvichi Vibori Prezidenta Kirgizkoyi Respubliki vidbulisya 30 zhovtnya 2011 Prezident Roza Otunbayeva sklala svoyi povnovazhennya 1 grudnya 2011 roku Novim Prezidentom Kirgizkoyi Respubliki obranij Almazbek Atambayev Glava uryadu prem yer ministr priznachayetsya parlamentom za podannyam parlamentskoyi frakciyi bilshosti deputativ vid politichnoyi partiyi sho otrimala ponad 50 vidsotkiv mandativ Kirgizstan derzhava centralno azijskogo regionu roztashuvannya yakoyi maye vazhlive geopolitichne i geoekonomichne znachennya yak mosta sho pov yazuye mizh Zahodom i Shodom a takozh Pivnichchyu i Pivdnem Narazi Kirgizka Respublika politichno ekonomichno etnoistorichno perebuvaye mizh komunistichnim minulim i demokratichnim majbutnim Cej period klasifikuyetsya yak postkomunistichne suspilstvo Revolyuciya u Kirgizstani sho vidbulasya u kvitni 2010 roku pochalasya masovimi zavorushennyami u vivtorok 6 kvitnya 2010 roku u misti yaki nastupnogo dnya poshirilisya na reshtu teritoriyi krayini Vnaslidok revolyuciyi uryad Daniyara Usenova pishov u vidstavku Mizhnarodna politika KirgizstanuPrezident Kurmanbek Bakiyev pravoruch i Dmitro Medvedyev 2008 Kirgizstan yak i inshi derzhavi Centralnoyi Aziyi ye miscem shodzhennya chotiroh kulturno civilizacijnih plastiv yevropejskogo oposeredkovanogo cherez Rosiyu arabo musulmanskogo perskogo ta kitajskogo Cya obstavina z odnogo boku stvoryuye spriyatlivi peredumovi dlya rozvitku dvostoronnoyi i bagatostoronnoyi spivpraci na riznih napryamkah a z inshoyi obumovlyuye neobhidnist provedennya gnuchkoyi i zbalansovanoyi zovnishnoyi politiki Kirgizstan aktivno rozvivaye diplomatichni ta inshi vidnosini z bilshistyu derzhav svitu Praktichnu spryamovanist i osmislenij zmist prijmaye spivpracya krayini z mizhnarodnimi globalnimi i regionalnimi organizaciyami Zbagachuyetsya i nabuvaye cilovogo priznachennya i sistemnogo zabezpechennya zovnishnopolitichna diyalnist Kirgizkoyi Respubliki Mizhnarodni zv yazki Kirgizstan pochav nalagodzhuvati z nabuttyam nezalezhnosti za cej chas vin stav chlenom OON SOT OBSYe YuNESKO SND ODKB ShOS Organizaciyi Islamskogo spivrobitnictva spivpracyuye z Mitnim soyuzom Yevrazijskogo ekonomichnogo spivrobitnictva Div takozh Ukrayinsko kirgizki vidnosini ta Ukrayinska diaspora v KirgizstaniEkonomikaDokladnishe Ekonomika Kirgizstanu ta Transport Kirgizstanu Div takozh Korisni kopalini Kirgizstanu Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Kirgizstanu ta Girnicha promislovist Kirgizstanu Kirgizkij somEksport KirgizstanuStari i novi Bishkekski budivli Pislya progoloshennya nezalezhnosti u 1991 ekonomika Kirgizstanu stala na shlyah rinkovih peretvoren Za radyanskoyi vladi Kirgizstan perevazhno buv dzherelom sirovini yaka vidpravlyalasya na pererobku do inshih regioniv SRSR Do kincya 1991 respublika ne mogla samostijno eksportuvati i importuvati tovari i vstupati v ekonomichni znosini z inshimi krayinami Perehid do rinkovoyi ekonomiki viyavivsya vazhkim Vnaslidok deficitu resursiv inflyaciyi i poganoyi organizaciyi praci nacionalnij pributok znizivsya v 1992 na 26 u porivnyanni z 1991 promislove virobnictvo vpalo na 27 a silskogospodarske na 14 U 1993 1994 rr virobnictvo prodovzhuvalo padati Nacionalnij bank Kirgizkoyi Respubliki centralnij bank Kirgizstanu Kirgizstan buv drugoyu bidnoyu krayinoyu v kolishnomu Radyanskomu Soyuzi i sogodni ye drugoyu najbidnishoyu krayinoyu v Centralnij Aziyi Zgidno CIA World Factbook v 2011 r odna tretina naselennya krayini zhive za mezheyu bidnosti Za danimi PROON riven bidnosti prodovzhuye zrostati yaksho u 2009 r 31 naselennya zhiv nizhche rivnya bidnosti v 2011 r cej pokaznik zris do 37 Nezvazhayuchi na pidtrimku velikih zahidnih kreditoriv u tomu chisli Mizhnarodnogo valyutnogo fondu MVF Svitovogo banku ta Azijskogo banku rozvitku Kirgizstan vidchuv veliki ekonomichni trudnoshi z nastannyam dobi nezalezhnosti Spochatku ce bulo rezultatom rozpadu radyanskogo torgovogo bloku i yak naslidok vtrati rinkiv sho uskladnyuvalo perehid respubliki do rinkovoyi ekonomiki Uryad skorotiv vitrati zmenshiv bilshist cinovih subsidij i predstaviv podatok na dodanu vartist Uryadovci pragnuli cherez ekonomichnu stabilizaciyu stvoriti model dovgostrokovogo stijkogo zrostannya Popri superechlivist cogo shlyahu reformi prizveli do priyednannya Kirgizstanu do Svitovoyi organizaciyi torgivli 20 grudnya 1998 r Ekonomika Kirgizstanu serjozno postrazhdala vid rozpadu Radyanskogo Soyuzu i v rezultati vtrati velikogo radyanskogo rinku U 1990 r blizko 98 eksportu Kirgizstanu vidpravlyalisya v inshi chastini SRSR Takim chinom ekonomichni pokazniki krayini na pochatku 1990 h buli girshi nizh v inshih kolishnih radyanskih respublikah krim zrujnovanoyi vijnoyu Virmeniyi Azerbajdzhanu ta Tadzhikistanu a zavodi i radgospi rozvalilisya zi zniknennyam yih tradicijnih rinkiv U toj chas yak ekonomichni pokazniki znachno pokrashilisya v ostanni kilka rokiv i zokrema z 1998 r trudnoshi akumulyuvalisya u reformuvanni adekvatnih podatkovih nadhodzhen i socialnogo zabezpechennya Groshovi perekazi 800 tis kirgizkih migrantiv yaki pracyuyut u Rosiyi skladali 40 VVP Kirgizstanu Kirgizstan industrialno agrarna krayina Osnovni galuzi promislovosti dribne mashinobuduvannya tekstilna harchova cementna vzuttyeva holodilnogo obladnannya motorobudivna girnicha Osnovnij vid transportu avtomobilnij Ye truboprovidnij ta zaliznichnij ale cherez girskij relyef rozvitok yih obmezhenij Protyazhnist avtoshlyahiv bl 40 tis km Sudnoplavstvo po oz Issik Kul Mizh Bishkekom z aeroportu Manas i oblasnimi centrami pidtrimuyetsya povitryane spoluchennya Osnovne dzherelo elektroenergiyi GES Energiyi yaku viroblyayut v krayini dosit dlya zadovolennya potreb vlasnoyi vazhkoyi promislovosti i eksportnogo postachannya Silske gospodarstvo ye vazhlivim sektorom ekonomiki v Kirgizstani U 2002 roci chastka silskogo gospodarstva skladala 35 6 VVP i blizko polovini zajnyatosti Miscevist Kirgizstanu gorista sho vmishuye tvarinnictvo najbilshij sektor silskogospodarskoyi diyalnosti tomu v rezultati sherst m yaso i molochni produkti ye osnovnimi tovarami Osnovni silskogospodarski kulturi vklyuchayut pshenicyu cukrovij buryak kartoplyu bavovnu tyutyun ovochi ta frukti Oskilki cini na importni agrohimikati ta naftu visoki gospodarstvo zdebilshogo vedetsya vruchnu i na koni yak ce bulo kilka pokolin tomu Pererobka silskogospodarskoyi produkciyi ye klyuchovim komponentom promislovoyi ekonomiki a takozh odnim z najbilsh privablivih sektoriv dlya inozemnih investicij Kirgizstan bagatij mineralnimi resursami ale maye neznachni zapasi nafti i prirodnogo gazu tomu importuye yih Sered zapasiv korisnih kopalin ye istotni pokladi kam yanogo vugillya zolota uranu surmi ta inshih cinnih metaliv Metalurgiya ye vazhlivoyu galuzzyu i uryad spodivayetsya zaluchiti inozemni investiciyi syudi Uryad aktivno zaohochuye inozemnu uchast u vidobutku i pererobci zolota z zolotorudnogo rodovisha Kumtor ta v inshih regionah Ryasni vodni resursi krayini i girska miscevist dozvolyayut viroblyati i eksportuvati veliki obsyagi gidroelektroenergiyi Bazar Dordoj Na miscevomu rivni ekonomika nasampered kioskova u prirodi Velika kilkist miscevoyi torgivli vidbuvayetsya na bazarah i v nevelikih silskih kioskah u regionah krayini Znachna chastina torgivli ye neregulovanoyu Isnuye takozh brak zagalnih povsyakdennih spozhivchih tovariv u viddalenih selah Takim chinom velika kilkist budinkiv dosit samodostatnya po vidnoshennyu do harchovoyi produkciyi Isnuye chitka diferenciaciya mizh miskoyu i silskoyu ekonomikoyu Osnovnimi stattyami eksportu ye kolorovi metali i minerali vovnyani tovari ta inshi silskogospodarski produkti elektroenergiya i deyaki inzhenerni tovari Import vklyuchaye naftu i prirodnij gaz chorni metali himikati obladnannya derevinu i papir deyaki produkti i deyaki budivelni materiali Providni torgovi partneri Nimechchina Rosiya Kitaj Kazahstan i Uzbekistan Vidnosno telekomunikacijnoyi infrastrukturi Kirgizka Respublika posidaye ostannye misce v Centralnij Aziyi Valyuta Nacionalnoyu valyutoyu Kirgizstanu ye som Vin podilyayetsya na sto tijinam Som predstavlenij banknotami nominalom 1 5 10 20 50 100 200 500 1000 ta 5000 somiv Rozminni moneti predstavleni nominalami 1 10 ta tijinamiv Turizm Dokladnishe OsvitaDokladnishe DemografiyaNazva Kirgizstan tradicijnim pismom sho vikoristovuvalosya z 13 stolittya do 1920 roku Piramida naselennya Kirgizstanu 2005 Naselennya KirgizstanuMusulmani 80 Hristiyani 17 inshi 3 Dokladnishe Naselennya Kirgizstanu Movi Dokladnishe Movi Kirgizstanu Kirgizstan ye odniyeyu z dvoh kolishnih radyanskih respublik u Centralnij Aziyi sho vstanovili rosijsku movu yak oficijnu Kirgizstan stav dvomovnoyu krayinoyu u veresni 1991 r Kirgizka mova nalezhit do gilki tyurkskih mov kipchackoyi grupi sporidnena z kazahskoyu karakalpackoyu ta nogajskoyu Do 1920 h rokiv vikoristovuvali arabsku abetku U 1928 roci predstavlena i adaptovana latinska abetka yaku v 1941 r zamineno kiriliceyu Za danimi perepisu 2009 roku 4 1 mln lyudej nazvali kirgizku ridnoyu chi drugoyu movoyu i 2 5 mln rosijsku Uzbecka mova ye drugoyu najposhirenishoyu ridnoyu movoyu a potim rosijska Rosijska mova ye najposhirenishoyu drugoyu movoyu potim kirgizka uzbecka j anglijska Bagato biznesmeniv i politikiv poslugovuyutsya rosijskoyu movoyu Do nedavnogo chasu kirgizka zalishalasya rozmovnoyu movoyu vdoma i ridko vikoristovuvalasya pid chas zustrichej abo inshih zahodiv Prote parlamentski zustrichi nini zdebilshogo vedutsya kirgizkoyu z sinhronnim perekladom dostupnim dlya tih hto kirgizkoyu ne rozmovlyaye Mova Ridna mova Druga mova Zagalna kilkist nosiyivKirgizka mova 3 830 556 271 187 4 121 743Rosijska mova 482 243 2 109 393 2 591 636Uzbecka mova 772 561 97 753 870 314Anglijska mova 28 416 28 416Francuzka mova 641 641Nimecka mova 10 10Inshi 277 433 31 411Religiya v Kirgizstani Sogodni musulmani suniti stanovlyat majzhe 83 naselennya Nastupna za chiselnistyu religijna grupa hristiyani 15 najpershe virni RPC a takozh nimci yaki podilyayutsya na katolikiv ta lyuteran Neznachnij vidsotok naselennya spoviduye buddizm ta yudayizm Yaksho v radyanski chasi v Kirgizstani diyalo lishe 39 musulmanskih mechetej ta 25 hramiv RPC Na kinec 2008 roku zareyestrovano 1338 mechetej ta ponad 40 hramiv RPC a takozh 200 molilnih budinkiv riznih hristiyanskih konfesij Najbilshi mistaKulturaTradicijna kirgizka muzika Dokladnishe Kultura Kirgizstanu Narodne remeslo KirgizstanuLiteratura Pochatok hudozhnogo perekladu v kirgizkij literaturi poklav najstarshij pismennik respubliki Kasimali Bayalinov yakij v 1925 roci pereklav virshi Mihajla Lermontova Tri palmi a v 1927 roci opovidannya Maksima Gorkogo Makar Chudra Nadali vin zdijsnyuvav perekladi kirgizkoyu movoyu tvori Pushkina Lva Tolstogo ta inshih Jogo peru takozh nalezhit pershij realistichnij tvir kirgizkoyi prozi povist Adzhar Populyarnistyu koristuyutsya tvori dityachogo pismennika fantasta Kuseyina Esenkozhoyeva Osoblivoyu populyarnistyu u zakordonnih chitachiv koristuvalisya tvori vidatnogo kirgizkogo radyanskogo pismennika Chingiza Ajtmatova yaki vidavalisya 142 razi 46 movami narodiv svitu zagalnim tirazhem majzhe 7 miljoniv ekzemplyariv Nacionalnij epos Manas Nacionalnij epos Manas maye tisyacholitnyu istoriyu i yavlyaye soboyu trilogiyu sho pobudovana za principom genealogichnoyi ciklizaciyi Epos opisuye vsi storoni zhittya kirgizkogo narodu Zaraz narahovuyetsya 35 zapisanih varianti eposu Manas yaki vidriznyayutsya svoyeyu povnotoyu Na centralnij ploshi Bishkeku vidkrito pam yatnik Manasu takozh 28 chervnya 2011 roku uhvaleno zakon pro epos Manas Kirgizka kuhnya Dokladnishe Kirgizka kuhnya Kirgizi dotrimuyutsya troh osnovnih tipiv harchuvannya dosit odnomanitnij racion kirgiziv kochivnikiv m yaso molochni produkti hlib kalorijna yizha osilih tyurkskih narodiv uzbekiv ta ujguriv do yakoyi nalezhat taki stravi yak plov beshbarmak dimdama kebab lokshina ta pasta tushene m yaso zdoba ta inshi boroshnyani virobi stravi sho prijshli z susidnih pivdennih krayin Iran Indiya Pakistan Kitaj zbagacheni pripravami ta travami Kirgizka kuhnya duzhe kalorijna Kochovij sposib zhittya kirgiziv ne dozvolyav yim zajmatis viroshuvannyam fruktiv ta ovochiv tomu osnovnoyu yizheyu viddavna ye m yaso baranina konina ta yalovichina hlib ta kislomolochni produkti Muzeyi Kirgizstanu m Bishkek Budinok muzej A Tokombayeva Memorialnij muzej M M Przhevalskogo Literaturnij muzej imeni Toktogula Muzej Ch Ajtmatova Talaska obl Teatri Kirgizstanu Dokladnishe Teatri Kirgizstanu Kirgizkij derzhavnij teatr bulo stvoreno 1930 roku na bazi teatralnoyi studiyi 1935 r bula stvorena trupa Rosijskogo Dramatichnogo teatru a nastupnogo roku trupa Kirgizkogo teatru 1938 roku u Bishkeku buv vidkritij pershij Teatr Lyalok Zagalom u Kirgiziyi pracyuye 9 dramatichnih teatriv 6 muzichnih teatriv 2 lyalkovih teatri 3 filarmonichnih koncertnih zakladiv ta cirk Periodichna presa Viniknennya drukovanoyi presi na teritoriyi krayini pripadaye na 1913 r koli pochav vihoditi zhurnal Przhevalskij selskij hozyain 16 18 storinok naklad 1 tis primirnikiv vsogo vijshlo 4 chisla U 1914 r u misti Pishpek nini Bishkek vidavavsya reklamno informacijnij Pishpekskij byulleten 1978 roku u Kirgiziyi vidano 1119 nazv knig ta broshur tirazhem 8 7 mln prim u tomu chisli 464 kirgizkoyu movoyu tirazhem 4 1 mln prim vihodilo 34 zhurnali ta inshi periodichni vidannya richnim tirazhem 32 8 mln prim 107 gazet richnim tirazhem 233 mln prim Z 1936 roku pracyuye Kirgizke telegrafne agentstvo KirTAG U 931 u m Frunze such Bishkek pochalisya pershi radioperedachi z 1958 roku pracyuye Frunzenskij telecentr yakij vede programi kirgizkoyu rosijskoyu nimeckoyu ta dunganskoyu movami U 2010 r u Kirgizstani zareyestrovano ponad 400 drukovanih vidan z yakih bilsh mensh periodichno vihodit trohi bilshe polovini Sered najpopulyarnishih suspilno politichni Vechernij Bishkek Delo Lica MSN Slovo Kyrgyzstana Obshestvennyj rejting Agym Aalym Kyrgyz Ruhu miscevi versiyi rosijskih brendiv Moskovskij Komsomolec Kyrgyzstan Komsomolskaya pravda Kyrgyzstan Argumenty i fakty v Kyrgyzstane rozvazhalni Super Info najvishij naklad do 90 tis Sovershenno ne sekretno Prestuplenie i nakazanie Tamchy Kirpi reklamno informacijni Avtogid Vitrina Allo reklama vidannya nacionalnih menshin yevrejska gazeta Maayan uzbecka Diydor tadzhicka Payomi Ala Too ujgurska Ittipak korejska Ilchi turecko azerbajdzhanska Turkel turecka Zaman Kyrgyzstan dunganska Huejmin bo vidannya Serednoazijskoyi yeparhiyi RPC Pravoslavnyj mir tosho SvyataDokladnishe Svyata Kirgizstanu 1 sichnya Novij rik 7 sichnya Rizdvo 23 lyutogo Den zahisnika Vitchizni 8 bereznya Mizhnarodnij zhinochij den 21 bereznya Narodne svyato Nooruz 1 travnya Den praci 5 travnya 9 travnya Den Peremogi 31 serpnya 7 listopada Den Velikoyi Zhovtnevoyi socialistichnoyi revolyuciyiPrimitki Encyclopaedia Britannica Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2014 Procitovano 12 bereznya 2021 Ale u konstituciyi Kirgizstana rosijskoyu movoyu napisano Kyrgyzstan Oficialnyj sajt Prezidenta Kyrgyzskoj Respubliki ros Arhiv originalu za 29 travnya 2016 Procitovano 6 lipnya 2016 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2017 Procitovano 15 zhovtnya 2017 Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2020 Procitovano 6 zhovtnya 2020 Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2020 Procitovano 6 zhovtnya 2020 Oficialnyj sajt Prezidenta Kyrgyzskoj Respubliki ros Arhiv originalu za 29 chervnya 2016 Procitovano 10 lipnya 2016 Oficialnyj sajt Prezidenta Kyrgyzskoj Respubliki ros Arhiv originalu za 13 lyutogo 2018 Procitovano 8 lipnya 2016 CIA World Factbook Percentage of population below the poverty line by country 30 listopada 2015 u Wayback Machine The Level of Poverty in Kyrgyzstan Will Continue to Grow 28 veresnya 2013 u Wayback Machine Kyrgyz unrest plays into regional rivalry 12 veresnya 2020 u Wayback Machine Kyrgyzstan Returning Labor Migrants are a Cause for Concern 11 travnya 2011 u Wayback Machine advantour com ros Arhiv originalu za 3 serpnya 2016 Procitovano 11 lipnya 2016 https trvlland com blog the epic of manas advantour com ros Arhiv originalu za 3 serpnya 2016 Procitovano 11 lipnya 2016 advantour com ros Arhiv originalu za 1 veresnya 2016 Procitovano 11 lipnya 2016 advantour com ros Arhiv originalu za 3 serpnya 2016 Procitovano 11 lipnya 2016 Div takozhSpisok mist KirgizstanuDzherela ta literaturaYuridichna enciklopediya 18 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya 29 serpnya 2016 u Wayback Machine Dovidka Rosijskoyi sluzhbi Bi Bi Si Kirgizstan 26 lipnya 2010 u Wayback Machine Vektori politichnih transformacij derzhav Centralnoyi Aziyi avtoref dis d ra polit nauk 23 00 02 T M Lyashenko NAN Ukrayini In t polit i etnonac doslidzh im I F Kurasa K 2013 30 s ukr Geopolitichni interesi ta zovnishnya politika derzhav postradyanskogo prostoru navch posib M S Doroshko K Nika Centr 2011 226 c Bibliogr s 221 226 ukr Desyatirichnij dosvid nezalezhnosti Kirgizstanu V Gusakov Lyudina i politika 2001 6 S 27 33 Bibliogr 7 nazv Dikorosli likarski roslini pivdennogo uzberezhzhya ozera Issik Kul i prileglih teritorij Kirgizstan V I Lushpa A M Churilov Fitoterapiya 2012 3 S 71 84 ukr Dikorosli likarski roslini pivdennogo uzberezhzhya ozera Issik Kul i prileglih teritorij Kirgizstan Povidomlennya 2 V I Lushpa A M Churilov Fitoterapiya 2012 4 S 59 72 ukr Dikorosli likarski roslini pivdennogo uzberezhzhya ozera Issik Kul i prileglih teritorij Kirgizstan povid 3 V I Lushpa A M Churilov Fitoterapiya 2013 3 S 80 92 ukr Ekonomichni instituciyi ta demokratichna reforma Porivnyalnij analiz postkomunistichnih krayin O Norgaard K Nika Centr 2007 417 c Bibliogr s 370 401 ukr Etnonacionalna politika postsocialistichnih krayin modeli osoblivosti problemi monografiya K M Vitman In t derzhavi i prava im V M Koreckogo NAN Ukrayini K Logos 2007 336 c ukr Krayinoznavstvo Krayini SND i Baltiyi navch posib M S Doroshko Chernivci Kn XXI 2008 308 c ukr Krayinoznavstvo pidruchnik V P Krizhanivskij M S Doroshko V I Golovchenko P M Ignatyev R A Krivonos red M S Doroshko Kiyiv nac un t im T Shevchenka 2 ge vid pererobl i dopovn K Znannya 2012 439 c Visha osvita XXI st Bibliogr 44 nazv ukr Postradyanski respubliki Centralnoyi Aziyi v umovah geopolitichnih viklikiv naprikinci XX pochatku XXI st monografiya B S Levik Nac un t Lviv politehnika Doneck Shid vidavn dim 2014 187 c Bibliogr s 165 187 ukr Suspilno derzhavne upravlinnya mizhetnichnimi vidnosinami yak model etnonacionalnoyi politiki Kirgizstanu 1991 2005 rokiv K Vitman Nauk zap In tu polit i etnonac doslidzh NAN Ukrayini 2006 Vip 30 kn 1 S 116 127 Bibliogr 2 nazv ukr Transformaciya politichnih sistem v krayinah Centralnoyi Aziyi nacionalnij ta regionalnij aspekti monografiya T M Lyashenko NAN Ukrayini In t polit i etnonac doslidzh im I F Kurasa K 2011 287 c Bibliogr 404 nazv ukr PosilannyaUkrayinci v Kirgizstani 5 bereznya 2021 u Wayback Machine Global Analitik Torgovelno ekonomichne spivrobitnictvo mizh Ukrayinoyu ta Kirgizstanom 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Sajt Posolstva Ukrayini v Kirgizkij Respublici 10 faktiv pro Kirgizstan 12 serpnya 2018 u Wayback Machine theoutlook com ua Geopolitichni i zovnishnopolitichni prioriteti Respubliki Kirgizstan 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Z posibnika M S Doroshko i N V Shpakovoyi Geopolitichne seredovishe ta geopolitichna oriyentaciya krayin SND K Centr uchbovoyi literaturi 2011 V Svitlichna Konflikt za resursi chi kompromisna ugoda do chogo prijdut krayini Centralnoyi Aziyi 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Ukrayina moloda 19 10 2016Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kirgizstan Kazahstan Kazahstan Kazahstan Uzbekistan Tadzhikistan Tadzhikistan KNR