Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Киргизстан ― країна, яка одночасно належить до стародавніх землеробських цивілізацій Середньої Азії (Ферганська долина) та до країн Великого Степу. Її територію давно заселили люди, а потім тут часто змінювались різні національні та державні утворення, допоки вона стала землею киргизів.
Рання історія
Кам'яні знаряддя праці, знайдені археологами на території сучасного Киргизстану, засвідчують присутність людини вже 200—300 тисяч років тому. Сліди неандертальців були знайдені близько гори Боз-Бармак (в районі озера Іссик-Куль) археологом М. Б. Юнусалієвим. Приблизно 5—10 тисяч років тому на берегах Іссик-Куля з'явились мезолітичні мисливці, які розмалювали стіни печери Ак-Чункур червоною охрою, зображуючи сцени полювання і танців. Перші згадки про розвинену культуру населення, яке тут проживало, можна знайти в китайських хроніках починаючи з 2000 року до н. е.
Стародавня історія та середньовіччя
Західні частини території Киргизстану входили до складу історичної області Согдіани, населеної осілими іранськими племенами, близькими до таджиків. Антропологічно вони належали до паміро-ферганської раси та сповідували зороастризм. На півночі кочували саки. На початку нашої ери на територію Киргизстану зі сходу із Синьцзяну мігрували усуні, яких пізніше змінили ефталіти, а потім — перси-Сасаніди.
В ранньому середньовіччі на територію сучасного Киргизстану проникають тюрки. В VII столітті, територія Киргизстану увійшла до Західно-Тюркського каганату, а у VIII столітті — до Карлуцького каганату. У XII столітті міста Узген (найстаріше місто на території Киргизстану) та Баласагун стають центрами протоузбецької держави Караханідів, якому на зміну приходить Каракитайське ханство.
Чагатайський улус
У XIII столітті землі Киргизстану були завойовані та спустошені монголами та увійшли до Чагатайського улусу, з якого в 1347 році виокремився напівкочовий Могулістан, де гегемонія належала . Через територію країни проходив відрізок Великого шовкового шляху. В часи пізнього середньовіччя увійшов до складу Кокандського ханства.
Що стосується киргизів як етносу, який в цей час проживав на північ від території сучасного Киргизстану, в Південному Сибіру, вони також не уникли монгольського завоювання. 1207 року киргизькі племена від Єнісею до Байкалу присягнули на вірність Чингізхану. Син Чингісхана Джучі також переміг киргизькі племена в регіоні річки Єнісей. Тільки у 1510 році киргизам вдалося відновити незалежність.
Тимуриди та узбеки
Киргизи
Історія киргизів
Поява киргизів в Західному Тянь-Шані
У 1510—1685 роках киргизькі племена були у складі Казахського ханства, наприкінці XVII століття були захоплені джунгарами, в середині XVIII століття китайської імперією Цін, а на початку XIX століття у складі Кокандського ханства.
У складі Кокандського ханства
Російська окупація
Початок завоювання земель Середньої Азії
На початку XIX століття чинячи опір владі кокандських ханів, киргизькі племена змушені були приймали російське підданство і використовуватися Російською імперією під час експансії у Середній Азії. У 1855–1863 територія Північного Киргизстану була відвойована у Кокандського ханства загонами полковника Черняєва і увійшла до складу Російської імперії. На киргизьких землях був заснований в форпост Пржевальськ. Південний Киргизстан (разом з Ферганою та північним Таджикистаном) після розгрому Кокандського ханства в 1876 році була включена до складу Російської імперії як Семиріченська область (адміністративний центр — місто Вірний (місто)). У Росії щоб розрізняли казахів від киргизів надали першим назву киргиз-кайзак, другим кара-киргиз, які продовжували займатися кочовим скотарством на відміну від місцевих сартів.
У складі Семиріченської губернії
У 1910 році на території Киргизстану були відкриті перші шахти і почався промисловий видобуток кам'яного вугілля (Кек-Жангак). На роботи у шахтах відправлялися з імперії політичні в'язні, які були помічені у революційних соціал-демократичних рухах та мали антиімперські поглядах.
До початку XX століття виступи проти російської влади були не масовими та неорганізованими, легко придушувались військовими. Невеликі групи киргизів зрідка емігрували до прикордонних Паміру чи Афганістану. Однак під час Першої світової війни російський уряд оголосив про мобілізацію населення в основному на копання окопів. У результаті 10 серпня 1916 спалахнуло повстання, що охопило кочовища як киргизів, так і казахів. перейшов на російських поселенців, серед яких загинуло бл. 2000 чоловік. Повстання було жорстоко придушене царською владою, що спричинило втечу киргизів до прикордонного Китаю, в провінцію Сіньцзян.
Революції події в Петрограді в 1917 році неоднозначно сприйнялися місцевим населенням а також поселенцями-в'язнями. «Феодальна верхівка» киргизьких племен підтримала революцію. Тоді як осілі російські поселенці-селяни отримали статус «куркулів» і повстали проти політики продрозкладки більшовицького уряду. Біловодський заколот, названий у радянських джерелах як «білогвардійський есеро-куркульський», виник завдяки погіршенню економічних умов Пішпекського повіту та Біловодської волості, викликаних продрозкладкою, що проводилася місцевими органами радянської влади, політичною боротьбою між партіями більшовиків і лівих есерів також загальною військово-політичною обстановкою, що склалася в Туркестані в останні часи. Повстання було придушене, а територія сучасного Киргизстану була включена до складу Радянського Туркестану, адміністративним центром якого став Ташкент.
Радянська влада. У складі СРСР
1917—1920
В ніч з 27 на 28 жовтня 1917 року за наказом Коровиченко юнкери та козами на декількох броньовиків захопили «Дім Свободи» в Ташкенті, де в той момент у приміщення крайової ради відбувалося засідання Ради робітників і комітетів військового командування. У «Будинку Свободи» було заарештовано 5 членів із виконавчого комітету, а в Крайовій раді були заарештовані голова Крайової ради доктор Успенський та член Крайової ради Казаков. Всі заарештовані були поміщені у карцер, де раніше утримувалися заарештовані члени Виконавчого комітету. У цю ж ніч були роззброєні солдати 2-го Сибірського полку, але спроба роззброїти також 1-й полк закінчилася невдачею. Після цих подій до солдатів 1-го полку приєдналися робітники залізничних майстерень, яким надали зброю. Весь день 30 жовтня йшли бої. Туркестанський комітет Тимчасового уряду, бачачи, що революційні сили зростають, в ніч на 31 жовтня організував перемовини з революційним штабом про перемир'я. Від Тимчасового уряду переговори вели Доррер і священик Андрій. Але переговори закінчилися безрезультатно. До 5 години ранку 31 жовтня були з боєм взяті опорні пункти урядових військ — реальне училище, духовна семінарія та гімназія. Повсталі зайняли поштамт, телеграф, банк, суспільні та громадські установи. Революційні загони повели наступ на Білий дім, де знаходився комітет тимчасового уряду. Білий дім був узятий. Розбиті частини Коровиченко відступили до військової фортеці. До вечора 31 жовтня усе місто було зайняте повсталими військовими та робітниками. До 9 години ранку 1 листопада революційні загони з трьох боків оточили військову фортецю, в якій перебувало бл. 350 осіб. Зрештою, юнкера, що чинили опір, здалися і були відправлені під арешт в казарми 2-го полку.
Туркестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка була утворена 30 квітня 1918 року на 5-му Всетуркестанському з'їзді Рад.
Навесні 1918 року в ТАРСР було націоналізовано провідні галузі промисловості, банки, залізниці.
У червні цього ж (1918) року відбулося організаційне оформлення Комуністичної партії Туркестану як частини РКП(б).
Практично весь період існування ТАРС позначений невпинною боротьбою за владу на її землях. Так, уже влітку 1918 року республіка виявилась відрізаною кільцем фронтів від РРФСР. Терміново була створена Червона Армія Туркестану, якою фактично заправляли російські зайди.
Лише у вересні 1919 року війська Туркестанського фронту (командувач М. В. Фрунзе, член Реввійськради В. В. Куйбишев) спромоглися прорвати оточення й відновити зв'язки ТАРСР із Росією. Але й упродовж наступних років тривали розправи із басмацтвом та баями.
12-19 червня 1920 року виникло збройне повстання проти радянської влади у гарнізоні міста Вірний (бл. 5 тис. Чол.), переважна більшість якого складалася з місцевих семиріченських селян. Причиною повстання став наказ командування Туркестанського фронту вирушати з міста до Фергани для боротьби з басмачами. Також серед військових виникло незадоволення створеною хлібної монополією, якою керували вищі посадові особи. 12 червня 27-й батальйон полку відмовився виконувати наказ командирів. Бунтівники зайняли фортецю і створили так званий Бойовий ревком (на чолі з начальником місцевої міліції Чеусова Г.), всі командири червоноармійських частин були усунуті від повноважень. Голова Військового ради 3-ї Туркестанської стрілецької дивізії Фурманов Д. А. та начальник дивізії Бєлов І. П. вступили в переговори з повстанцями. В результаті досягнутого компромісу до складу Тимчасового уряду і Семиріченського обласного ТРК були включені представники, обрані бунтівними частинами на загальному мітингу 15 червня. Все ж і після перемовин бунтівний батальйон не виконав наказу. Фурманов і Бєлов таємно покинули місто, після чого за їхнім наказом для придушення повстання був направлений 40-й кавказький полк, який розбив війська повсталих а решта змушена була капітулювати. Керівників повстання було розстріляно, військові отримали різні терміни ув'язнення, а поміж селянами було проведено «роз'яснювальні бесіди». .
1920—1936
У серпні 1920 з населених киргиз-кайсаками (так тоді називали казахів) Уральської, Тургайської і Семипалатинської областей, північної частини Закаспійської області (Адаївський повіт), та південної частини, що залишилася Оренбурзької губернії була утворена нова автономія у складі РРФСР — Киргизька АРСР зі столицею в Оренбурзі.
Постановою ВЦВК від 17 січня 1921 з були передані Акмолинський, Атбасарський, Кокчетавський і Петропавлівський повіти, які утворили нову .
Постановою ВЦВК від 10 червня 1921 встановлена межа між автономною Киргизькою РСР і Сибіром по Омському повіту Омської губернії (станція залишена на території Киргизької АРСР). Лінія межі пройшла східніше станції Ісількуль по кордону з Петропавлівським повітом, далі, на північ озер Кичи-Карой, Улькун-Карой, урочища Кара-Терек, дотримуючись південних кордонів російських волостей і виходячи на станицю на Іртиші (що залишається в Киргизькій АРСР), причому російські волості Оріхівська, Добровольська, Моїсеївська, Русько-Полянська, Ново-Санжаровська, Черноусовська, Степанівська, Котельниківська включені до складу Киргизької АРСР.
1 жовтня 1921 15 волостей Омського повіту Омської губернії були передані в Киргизьку АРСР. У 1924 до складу увійшли північні частини , Сирдар'їнської і Самаркандської областей, на території яких утворені і губернії.
У лютому 1925 в південній частині Приаралля у складі Киргизької АРСР була утворена Кара-Калпацька АО.
У квітні 1925 Киргизька АРСР була перейменована в Казакську АРСР, була перенесена столиця із Оренбурга в Кзил-Орду, а Оренбурзька губернія в липні 1925 була виділена зі складу Киргизької АРСР і передана у безпосереднє підпорядкування РРФСР.
Кара-Киргизька АО у складі РРФСР (14 жовтня 1924), в травні 1925 перейменована в Киргизьку АО (адміністративно-територіальна одиниця РРФСР), у лютому 1926 перетворена в Киргизьку АРСР.
1936—1991
Киргизька Радянська Соціалістична Республіка проіснувала у складі радянського союзу до проголошення незалежності у 1991 році. Зі союзних республік Киргизька РСР була сьомою за площею. Площа — 198,5 тис. км². Столиця — м. Фрунзе (нині Бішкек).
Незалежний Киргизстан
На хвилі кризових явищ в СРСР, кульмінацією яких стала поразка ГКЧП, проголосила 31 серпня 1991 суверенітет республіки. Через два роки 5 травня 1993 була прийнята перша , яка закріплювала президентську форму правління. Подібно Росії, Киргизстан пережив етап конфронтації між президентом і прокомуністичним парламентом. У 1993 країну потряс перший корупційний скандал, пов'язаний з ім'ям , в результаті чого новим головою уряду став представник старої партноменклатури Апас Джумагулов (у 1993–98). 10 травня 1993 в Киргизстані була введена власна національна валюта — сом . Чергова урядова криза спровокувала реформу 1994 року, внаслідок якого парламент став двопалатним. Тим часом, країна перетворювалася у велику перевалочну базу експорту афганських наркотиків. Ключовим центром киргизької наркоторгівлі стало місто Ош, де проживала значне узбецька меншість.
На рубежі тисячоліть республіка мимоволі була залучена в боротьбу проти тероризму, яка була передбачена геополітичної нестабільністю у південних рубежів. У 1999 році Киргизстан сколихнули Баткенські події, коли бойовики Ісламського руху Узбекистану спробували прорватися з Таджикистану через територію Киргизстану в Узбекистан. У 2001 році в Киргизстані була розміщена американська авіабаза Манас. Першим симптомом кризи стали Аксійські події 2002 року. Потім мала місцеТюльпанова революція 24 березня 2005, що завершила 15-річне правління Аскара Акаєва (1990–2005) . Новим президентом став Курманбек Бакієв (2005–10), якому не вдалося стабілізувати становище в країні.
Бакієв був скинутий під час чергової революції 7 квітня 2010 . Влада перейшла тимчасовому уряду на чолі з лідером минулого революції Розою Отунбаєвою. Сутички між прихильниками нової та старої влади спровокували міжетнічний конфлікт між киргизами і узбеками на півдні країни, в ході якого загинуло понад 200 осіб, а сотні тисяч узбеків залишили країну.
27 червня 2010 в Киргизстані пройшов референдум, на якому було підтверджено повноваження Рози Отунбаєвої як глави держави на перехідний період до 2011 року, а також була прийнята нова Конституція, яка стверджує в країні парламентську форму правління.
30 жовтня 2011 пройшли , з 16 кандидатів перемогу здобув А. Атамбаєв з 63,24 % голосів. Всього проголосувало близько 1858 596 (61,28 %) громадян.
Див. також
- Монети середньовічного Ошу (Чагатаїди)
- Чагатайський улус
- Туркестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка
- Киргизька Автономна Соціалістична Радянська Республіка (1920—1925)
- Кара-Киргизька автономна область
- Киргизька автономна область
- Киргизька Автономна Соціалістична Радянська Республіка (1926—1936)
- Киргизький сом
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 1 липня 2010.
- . Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 1 липня 2010.
- . Архів оригіналу за 17 вересня 2011. Процитовано 24 липня 2018.
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2010. Процитовано 9 липня 2010.
- Паливна промисловість [ 24 липня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- Трифонова Е. С. Политическая пропаганда как элемент влияния на массы в 20-е гг. XX в. (на примере Кыргызстана) // Вестник Кыргызско-Российского славянского университета. — 2013. — Т. 13. — № 3. — С. 62(рос.)
- Москвичи на фронтах гражданской войны. Воспоминания [ 25 липня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- Туркестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — 606, [2] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с., стор. 403
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kirgizstan krayina yaka odnochasno nalezhit do starodavnih zemlerobskih civilizacij Serednoyi Aziyi Ferganska dolina ta do krayin Velikogo Stepu Yiyi teritoriyu davno zaselili lyudi a potim tut chasto zminyuvalis rizni nacionalni ta derzhavni utvorennya dopoki vona stala zemleyu kirgiziv Rannya istoriyaKam yani znaryaddya praci znajdeni arheologami na teritoriyi suchasnogo Kirgizstanu zasvidchuyut prisutnist lyudini vzhe 200 300 tisyach rokiv tomu Slidi neandertalciv buli znajdeni blizko gori Boz Barmak v rajoni ozera Issik Kul arheologom M B Yunusaliyevim Priblizno 5 10 tisyach rokiv tomu na beregah Issik Kulya z yavilis mezolitichni mislivci yaki rozmalyuvali stini pecheri Ak Chunkur chervonoyu ohroyu zobrazhuyuchi sceni polyuvannya i tanciv Pershi zgadki pro rozvinenu kulturu naselennya yake tut prozhivalo mozhna znajti v kitajskih hronikah pochinayuchi z 2000 roku do n e Starodavnya istoriya ta serednovichchyaZahidni chastini teritoriyi Kirgizstanu vhodili do skladu istorichnoyi oblasti Sogdiani naselenoyi osilimi iranskimi plemenami blizkimi do tadzhikiv Antropologichno voni nalezhali do pamiro ferganskoyi rasi ta spoviduvali zoroastrizm Na pivnochi kochuvali saki Na pochatku nashoyi eri na teritoriyu Kirgizstanu zi shodu iz Sinczyanu migruvali usuni yakih piznishe zminili eftaliti a potim persi Sasanidi Vezha Burana v Balasaguni XI st V rannomu serednovichchi na teritoriyu suchasnogo Kirgizstanu pronikayut tyurki V VII stolitti teritoriya Kirgizstanu uvijshla do Zahidno Tyurkskogo kaganatu a u VIII stolitti do Karluckogo kaganatu U XII stolitti mista Uzgen najstarishe misto na teritoriyi Kirgizstanu ta Balasagun stayut centrami protouzbeckoyi derzhavi Karahanidiv yakomu na zminu prihodit Karakitajske hanstvo Chagatajskij ulus Dirham karbovanij v Oshi 1288 687 r G Hani Duva ta Hajdu U XIII stolitti zemli Kirgizstanu buli zavojovani ta spustosheni mongolami ta uvijshli do Chagatajskogo ulusu z yakogo v 1347 roci viokremivsya napivkochovij Mogulistan de gegemoniya nalezhala Cherez teritoriyu krayini prohodiv vidrizok Velikogo shovkovogo shlyahu V chasi piznogo serednovichchya uvijshov do skladu Kokandskogo hanstva Sho stosuyetsya kirgiziv yak etnosu yakij v cej chas prozhivav na pivnich vid teritoriyi suchasnogo Kirgizstanu v Pivdennomu Sibiru voni takozh ne unikli mongolskogo zavoyuvannya 1207 roku kirgizki plemena vid Yeniseyu do Bajkalu prisyagnuli na virnist Chingizhanu Sin Chingishana Dzhuchi takozh peremig kirgizki plemena v regioni richki Yenisej Tilki u 1510 roci kirgizam vdalosya vidnoviti nezalezhnist Timuridi ta uzbekiKirgiziIstoriya kirgiziv Poyava kirgiziv v Zahidnomu Tyan Shani Obloga i bitva pri Isfari Babur ta jogo armiya vchinyuyut napad na fortecyu Ibragima Saru U 1510 1685 rokah kirgizki plemena buli u skladi Kazahskogo hanstva naprikinci XVII stolittya buli zahopleni dzhungarami v seredini XVIII stolittya kitajskoyi imperiyeyu Cin a na pochatku XIX stolittya u skladi Kokandskogo hanstva U skladi Kokandskogo hanstvaRosijska okupaciyaPochatok zavoyuvannya zemel Serednoyi Aziyi Mapa rosijskih zavoyuvan v Serednij Aziyi 1885 1890 rr Na pochatku XIX stolittya chinyachi opir vladi kokandskih haniv kirgizki plemena zmusheni buli prijmali rosijske piddanstvo i vikoristovuvatisya Rosijskoyu imperiyeyu pid chas ekspansiyi u Serednij Aziyi U 1855 1863 teritoriya Pivnichnogo Kirgizstanu bula vidvojovana u Kokandskogo hanstva zagonami polkovnika Chernyayeva i uvijshla do skladu Rosijskoyi imperiyi Na kirgizkih zemlyah buv zasnovanij v forpost Przhevalsk Pivdennij Kirgizstan razom z Ferganoyu ta pivnichnim Tadzhikistanom pislya rozgromu Kokandskogo hanstva v 1876 roci bula vklyuchena do skladu Rosijskoyi imperiyi yak Semirichenska oblast administrativnij centr misto Virnij misto U Rosiyi shob rozriznyali kazahiv vid kirgiziv nadali pershim nazvu kirgiz kajzak drugim kara kirgiz yaki prodovzhuvali zajmatisya kochovim skotarstvom na vidminu vid miscevih sartiv U skladi Semirichenskoyi guberniyi Gerb Semirichenskoyi guberniyi U 1910 roci na teritoriyi Kirgizstanu buli vidkriti pershi shahti i pochavsya promislovij vidobutok kam yanogo vugillya Kek Zhangak Na roboti u shahtah vidpravlyalisya z imperiyi politichni v yazni yaki buli pomicheni u revolyucijnih social demokratichnih ruhah ta mali antiimperski poglyadah Do pochatku XX stolittya vistupi proti rosijskoyi vladi buli ne masovimi ta neorganizovanimi legko pridushuvalis vijskovimi Neveliki grupi kirgiziv zridka emigruvali do prikordonnih Pamiru chi Afganistanu Odnak pid chas Pershoyi svitovoyi vijni rosijskij uryad ogolosiv pro mobilizaciyu naselennya v osnovnomu na kopannya okopiv U rezultati 10 serpnya 1916 spalahnulo povstannya sho ohopilo kochovisha yak kirgiziv tak i kazahiv perejshov na rosijskih poselenciv sered yakih zaginulo bl 2000 cholovik Povstannya bulo zhorstoko pridushene carskoyu vladoyu sho sprichinilo vtechu kirgiziv do prikordonnogo Kitayu v provinciyu Sinczyan Revolyuciyi podiyi v Petrogradi v 1917 roci neodnoznachno sprijnyalisya miscevim naselennyam a takozh poselencyami v yaznyami Feodalna verhivka kirgizkih plemen pidtrimala revolyuciyu Todi yak osili rosijski poselenci selyani otrimali status kurkuliv i povstali proti politiki prodrozkladki bilshovickogo uryadu Bilovodskij zakolot nazvanij u radyanskih dzherelah yak bilogvardijskij esero kurkulskij vinik zavdyaki pogirshennyu ekonomichnih umov Pishpekskogo povitu ta Bilovodskoyi volosti viklikanih prodrozkladkoyu sho provodilasya miscevimi organami radyanskoyi vladi politichnoyu borotboyu mizh partiyami bilshovikiv i livih eseriv takozh zagalnoyu vijskovo politichnoyu obstanovkoyu sho sklalasya v Turkestani v ostanni chasi Povstannya bulo pridushene a teritoriya suchasnogo Kirgizstanu bula vklyuchena do skladu Radyanskogo Turkestanu administrativnim centrom yakogo stav Tashkent Radyanska vlada U skladi SRSR1917 1920 Mapa radyanskoyi Serednoyi Aziyi v 1922 roci iz zaznachennyam roztashuvannyam Turkestanskoyi ARSR korichnevij kolir V nich z 27 na 28 zhovtnya 1917 roku za nakazom Korovichenko yunkeri ta kozami na dekilkoh bronovikiv zahopili Dim Svobodi v Tashkenti de v toj moment u primishennya krajovoyi radi vidbuvalosya zasidannya Radi robitnikiv i komitetiv vijskovogo komanduvannya U Budinku Svobodi bulo zaareshtovano 5 chleniv iz vikonavchogo komitetu a v Krajovij radi buli zaareshtovani golova Krajovoyi radi doktor Uspenskij ta chlen Krajovoyi radi Kazakov Vsi zaareshtovani buli pomisheni u karcer de ranishe utrimuvalisya zaareshtovani chleni Vikonavchogo komitetu U cyu zh nich buli rozzbroyeni soldati 2 go Sibirskogo polku ale sproba rozzbroyiti takozh 1 j polk zakinchilasya nevdacheyu Pislya cih podij do soldativ 1 go polku priyednalisya robitniki zaliznichnih majsteren yakim nadali zbroyu Ves den 30 zhovtnya jshli boyi Turkestanskij komitet Timchasovogo uryadu bachachi sho revolyucijni sili zrostayut v nich na 31 zhovtnya organizuvav peremovini z revolyucijnim shtabom pro peremir ya Vid Timchasovogo uryadu peregovori veli Dorrer i svyashenik Andrij Ale peregovori zakinchilisya bezrezultatno Do 5 godini ranku 31 zhovtnya buli z boyem vzyati oporni punkti uryadovih vijsk realne uchilishe duhovna seminariya ta gimnaziya Povstali zajnyali poshtamt telegraf bank suspilni ta gromadski ustanovi Revolyucijni zagoni poveli nastup na Bilij dim de znahodivsya komitet timchasovogo uryadu Bilij dim buv uzyatij Rozbiti chastini Korovichenko vidstupili do vijskovoyi forteci Do vechora 31 zhovtnya use misto bulo zajnyate povstalimi vijskovimi ta robitnikami Do 9 godini ranku 1 listopada revolyucijni zagoni z troh bokiv otochili vijskovu fortecyu v yakij perebuvalo bl 350 osib Zreshtoyu yunkera sho chinili opir zdalisya i buli vidpravleni pid aresht v kazarmi 2 go polku Turkestanska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika bula utvorena 30 kvitnya 1918 roku na 5 mu Vseturkestanskomu z yizdi Rad Navesni 1918 roku v TARSR bulo nacionalizovano providni galuzi promislovosti banki zaliznici U chervni cogo zh 1918 roku vidbulosya organizacijne oformlennya Komunistichnoyi partiyi Turkestanu yak chastini RKP b Praktichno ves period isnuvannya TARS poznachenij nevpinnoyu borotboyu za vladu na yiyi zemlyah Tak uzhe vlitku 1918 roku respublika viyavilas vidrizanoyu kilcem frontiv vid RRFSR Terminovo bula stvorena Chervona Armiya Turkestanu yakoyu faktichno zapravlyali rosijski zajdi Lishe u veresni 1919 roku vijska Turkestanskogo frontu komanduvach M V Frunze chlen Revvijskradi V V Kujbishev spromoglisya prorvati otochennya j vidnoviti zv yazki TARSR iz Rosiyeyu Ale j uprodovzh nastupnih rokiv trivali rozpravi iz basmactvom ta bayami 12 19 chervnya 1920 roku viniklo zbrojne povstannya proti radyanskoyi vladi u garnizoni mista Virnij bl 5 tis Chol perevazhna bilshist yakogo skladalasya z miscevih semirichenskih selyan Prichinoyu povstannya stav nakaz komanduvannya Turkestanskogo frontu virushati z mista do Fergani dlya borotbi z basmachami Takozh sered vijskovih viniklo nezadovolennya stvorenoyu hlibnoyi monopoliyeyu yakoyu keruvali vishi posadovi osobi 12 chervnya 27 j bataljon polku vidmovivsya vikonuvati nakaz komandiriv Buntivniki zajnyali fortecyu i stvorili tak zvanij Bojovij revkom na choli z nachalnikom miscevoyi miliciyi Cheusova G vsi komandiri chervonoarmijskih chastin buli usunuti vid povnovazhen Golova Vijskovogo radi 3 yi Turkestanskoyi strileckoyi diviziyi Furmanov D A ta nachalnik diviziyi Byelov I P vstupili v peregovori z povstancyami V rezultati dosyagnutogo kompromisu do skladu Timchasovogo uryadu i Semirichenskogo oblasnogo TRK buli vklyucheni predstavniki obrani buntivnimi chastinami na zagalnomu mitingu 15 chervnya Vse zh i pislya peremovin buntivnij bataljon ne vikonav nakazu Furmanov i Byelov tayemno pokinuli misto pislya chogo za yihnim nakazom dlya pridushennya povstannya buv napravlenij 40 j kavkazkij polk yakij rozbiv vijska povstalih a reshta zmushena bula kapitulyuvati Kerivnikiv povstannya bulo rozstrilyano vijskovi otrimali rizni termini uv yaznennya a pomizh selyanami bulo provedeno roz yasnyuvalni besidi 1920 1936 U serpni 1920 z naselenih kirgiz kajsakami tak todi nazivali kazahiv Uralskoyi Turgajskoyi i Semipalatinskoyi oblastej pivnichnoyi chastini Zakaspijskoyi oblasti Adayivskij povit ta pivdennoyi chastini sho zalishilasya Orenburzkoyi guberniyi bula utvorena nova avtonomiya u skladi RRFSR Kirgizka ARSR zi stoliceyu v Orenburzi Postanovoyu VCVK vid 17 sichnya 1921 z buli peredani Akmolinskij Atbasarskij Kokchetavskij i Petropavlivskij poviti yaki utvorili novu Postanovoyu VCVK vid 10 chervnya 1921 vstanovlena mezha mizh avtonomnoyu Kirgizkoyu RSR i Sibirom po Omskomu povitu Omskoyi guberniyi stanciya zalishena na teritoriyi Kirgizkoyi ARSR Liniya mezhi projshla shidnishe stanciyi Isilkul po kordonu z Petropavlivskim povitom dali na pivnich ozer Kichi Karoj Ulkun Karoj urochisha Kara Terek dotrimuyuchis pivdennih kordoniv rosijskih volostej i vihodyachi na stanicyu na Irtishi sho zalishayetsya v Kirgizkij ARSR prichomu rosijski volosti Orihivska Dobrovolska Moyiseyivska Rusko Polyanska Novo Sanzharovska Chernousovska Stepanivska Kotelnikivska vklyucheni do skladu Kirgizkoyi ARSR 1 zhovtnya 1921 15 volostej Omskogo povitu Omskoyi guberniyi buli peredani v Kirgizku ARSR U 1924 do skladu uvijshli pivnichni chastini Sirdar yinskoyi i Samarkandskoyi oblastej na teritoriyi yakih utvoreni i guberniyi U lyutomu 1925 v pivdennij chastini Priarallya u skladi Kirgizkoyi ARSR bula utvorena Kara Kalpacka AO U kvitni 1925 Kirgizka ARSR bula perejmenovana v Kazaksku ARSR bula perenesena stolicya iz Orenburga v Kzil Ordu a Orenburzka guberniya v lipni 1925 bula vidilena zi skladu Kirgizkoyi ARSR i peredana u bezposerednye pidporyadkuvannya RRFSR Kara Kirgizka AO u skladi RRFSR 14 zhovtnya 1924 v travni 1925 perejmenovana v Kirgizku AO administrativno teritorialna odinicya RRFSR u lyutomu 1926 peretvorena v Kirgizku ARSR 1936 1991 Prapor KRSR Gerb KRSR Kirgizka Radyanska Socialistichna Respublika proisnuvala u skladi radyanskogo soyuzu do progoloshennya nezalezhnosti u 1991 roci Zi soyuznih respublik Kirgizka RSR bula somoyu za plosheyu Plosha 198 5 tis km Stolicya m Frunze nini Bishkek Nezalezhnij KirgizstanNacionalna emblema nezalezhnoyi respubliki Valyuta suchasnogo Kirgizstanu Obigovi moneti Kirgizstanu Na hvili krizovih yavish v SRSR kulminaciyeyu yakih stala porazka GKChP progolosila 31 serpnya 1991 suverenitet respubliki Cherez dva roki 5 travnya 1993 bula prijnyata persha yaka zakriplyuvala prezidentsku formu pravlinnya Podibno Rosiyi Kirgizstan perezhiv etap konfrontaciyi mizh prezidentom i prokomunistichnim parlamentom U 1993 krayinu potryas pershij korupcijnij skandal pov yazanij z im yam v rezultati chogo novim golovoyu uryadu stav predstavnik staroyi partnomenklaturi Apas Dzhumagulov u 1993 98 10 travnya 1993 v Kirgizstani bula vvedena vlasna nacionalna valyuta som Chergova uryadova kriza sprovokuvala reformu 1994 roku vnaslidok yakogo parlament stav dvopalatnim Tim chasom krayina peretvoryuvalasya u veliku perevalochnu bazu eksportu afganskih narkotikiv Klyuchovim centrom kirgizkoyi narkotorgivli stalo misto Osh de prozhivala znachne uzbecka menshist Na rubezhi tisyacholit respublika mimovoli bula zaluchena v borotbu proti terorizmu yaka bula peredbachena geopolitichnoyi nestabilnistyu u pivdennih rubezhiv U 1999 roci Kirgizstan skolihnuli Batkenski podiyi koli bojoviki Islamskogo ruhu Uzbekistanu sprobuvali prorvatisya z Tadzhikistanu cherez teritoriyu Kirgizstanu v Uzbekistan U 2001 roci v Kirgizstani bula rozmishena amerikanska aviabaza Manas Pershim simptomom krizi stali Aksijski podiyi 2002 roku Potim mala misceTyulpanova revolyuciya 24 bereznya 2005 sho zavershila 15 richne pravlinnya Askara Akayeva 1990 2005 Novim prezidentom stav Kurmanbek Bakiyev 2005 10 yakomu ne vdalosya stabilizuvati stanovishe v krayini Bakiyev buv skinutij pid chas chergovoyi revolyuciyi 7 kvitnya 2010 Vlada perejshla timchasovomu uryadu na choli z liderom minulogo revolyuciyi Rozoyu Otunbayevoyu Sutichki mizh prihilnikami novoyi ta staroyi vladi sprovokuvali mizhetnichnij konflikt mizh kirgizami i uzbekami na pivdni krayini v hodi yakogo zaginulo ponad 200 osib a sotni tisyach uzbekiv zalishili krayinu 27 chervnya 2010 v Kirgizstani projshov referendum na yakomu bulo pidtverdzheno povnovazhennya Rozi Otunbayevoyi yak glavi derzhavi na perehidnij period do 2011 roku a takozh bula prijnyata nova Konstituciya yaka stverdzhuye v krayini parlamentsku formu pravlinnya 30 zhovtnya 2011 projshli z 16 kandidativ peremogu zdobuv A Atambayev z 63 24 golosiv Vsogo progolosuvalo blizko 1858 596 61 28 gromadyan Div takozhMoneti serednovichnogo Oshu Chagatayidi Chagatajskij ulus Turkestanska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika Kirgizka Avtonomna Socialistichna Radyanska Respublika 1920 1925 Kara Kirgizka avtonomna oblast Kirgizka avtonomna oblast Kirgizka Avtonomna Socialistichna Radyanska Respublika 1926 1936 Kirgizkij somPrimitki Arhiv originalu za 14 bereznya 2012 Procitovano 1 lipnya 2010 Arhiv originalu za 28 lipnya 2014 Procitovano 1 lipnya 2010 Arhiv originalu za 17 veresnya 2011 Procitovano 24 lipnya 2018 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2010 Procitovano 9 lipnya 2010 Palivna promislovist 24 lipnya 2018 u Wayback Machine ros Trifonova E S Politicheskaya propaganda kak element vliyaniya na massy v 20 e gg XX v na primere Kyrgyzstana Vestnik Kyrgyzsko Rossijskogo slavyanskogo universiteta 2013 T 13 3 S 62 ros Moskvichi na frontah grazhdanskoj vojny Vospominaniya 25 lipnya 2018 u Wayback Machine ros Turkestanska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1984 T 11 kn 1 Stodola Fitogeografiya 606 2 s 22 ark il il portr karti s stor 403