Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Західний тюркський каганат — тюркська держава яка існувала у VI-VII століттях на теренах Центральної Азії, Південно-Західного Сибіру та Південно-Східної Європи. Мала свою столицю у Суябі (за 6 км на південний схід від сучасного киргизького міста ) й літню столицю — обидві над річкою Чу.
| Західний тюркський каганат | |
| Дата створення / заснування | 581 |
|---|---|
 Західний тюркський каганат (підписи казахською мовою) | |
| Континент | Євразія |
| Столиця | Суяб |
| На заміну | Тюркський каганат |
| Мова комунікації | старотюркські мови і булгарські мови |
| Час/дата припинення існування | 659 |
 | |
| Офіційна релігія | тенгріанство |
 Західний тюркський каганат у Вікісховищі | |
Історія
Автономний стан західної частини Тюркського каганату (552—584)
Західний тюркський каганат почав формуватися з призначенням брата хана Бумина, Істемі (помер 576 року) у етнічно інший західний Туркестан і який носив титул Заходу». Він спільно з перськими Сассанідами переміг й знищив білих гунів, що були спільниками жужан. Ця перемога зміцнила владу тюрків над шовковим шляхом й підштовхнула аварів до їх військового просування у Руський степ. Саме політика Істемі, яку продовжив його син Тарду привела тюрків до експансії у Східну Європу. 576 року тюрки переправилися через Кімерійський Боспор у Крим, 581 року орда оволоділа Корсунем (Херсонес Таврійський) й гуляла по степах Криму до 590 року.
Тюрки й білі гуни (вже були під васалітетом тюрків), перейшли взаємний кордон з Персією по річці Вакш (Амудар'я) й поширили свою владу на Бактрію разом з Балхом, якими володіли до кінця сторіччя. у 588—589 закінчилися перемогою Сассанідів військами перського Баграма Чобини. Найпівденніше тюрки з ефталітами доходили до стін Герата. Перси повернули кордон по річці Вакшу.
Внутрішня боротьба між Заходом й Сходом (584—603)
По смерті в 584 Таспара тюркського хана його бажання обрати каганом сина Мухана було відкинено тюркськими вищими зборами, натомість був обраний Ішбара. Сформувалися прихильники царювання Таспара й Ішбара. У внутрішню політику Тюркії партії претендентів на титул кагана задіювала китайська династія Суй (до 618 року).
Син західного тюркського володаря Істамі Тарду, що став ябгу Заходу 575 року вже після смерті батька оголосив себе незалежним володарем, а за подіями боротьби за владу у Отукані він сам оголосив себе тюркським каганом й пішов з військом заходу на схід на столицю. Каган сходу Ішбар за підмогою звернувся до китайського імператора Ян. На те Тарду атакував китайську столицю Чан'ань приблизно 600 року. Китайці вдалися до підбурення васала західних тюрків Тєле на повстання. До повстанців приєдналися уйгури та . 603 року Тарду був ймовірно вбитий.
Утворення каганату
В кінці VI століття від Тюркського каганату відокремилася його східна частина. З тих пір незалежно один від одного стали існувати Західний і Східний каганати.
Західні тюркські хани Джегуй (Шекуї; 610—618) та його молодший брат Токджабгу (Тун ябгу; 618—628) склали угоду з Візантійською імперією проти Персії. Це дало їм змогу поновити кордон по річці Вакш (Амудар'я), на Алтаї та у краї річки Тарим.
У 619 Західний тюркський каганат захопив Бактрію, але був переможений у Другій персо-тюркській війні.
У 626 Тун ябгу почав вторгнення у перське Закавказзя з силами хозарів та візантійського імператора Іраклія, яке також відоме як . Були взяті Дербент, Кавказька Албанія та Тбілісі (разом з візантійцями у 626 році). У квітні 630 року посланець Туна ябги на Закавказзі послав кінноту у похід на Вірменію, де хозарський генерал з 3000 вершниками знищив 10000 вершників посланих перським шахом . Вторгнення закінчилося вбивством кагана й війська відійшли з Закавказзя.
Територіальний поділ
Етнічне ядро каганату продовжувало зосереджуватися у Семиріччі. У Трансоксанії мешкали осілі іраномовні согдійці. Під час правління кагана Ішбара (634—639) проведено територіальну реформу, розділивши країну на 10 племінних провінцій — стріл. Після чого, у візантійських джерелах, західних тюрків почали називати Онок. Країна була розділена на дві племінні спілки: (тулу; район Джунґарії) та (Захід Тянь-Шану) з межею по річці Чу які мали по 5 «стріл» на чолі кожної стояв . Ці дві племінні спілки ворогували у 630—651 роках.
Розпад каганату
Скориставшись внутрішньою боротьбою за владу від каганату відпали булгари (створили державу у Велика Булгарія) разом з сабірами; й хозари на заході каганату. Булгари зорганізовані провідниками з тюркського племені Дуло (Дулу), а хозари — з тюркського племені Ашина.
Китайський імператор Тайцзун був проголошений тюркським каганом. 657 року китайський генерал захопив східну частину каганату. 659 року китайський імператор оголосив увесь «шовковий шлях» своєю власністю, що включало споконвічні західно-тюркські землі: Джунгарія, Семиріччя.
Джерела
- Гумилёв Л. Н. Великая распря в первом тюркском каганате в свете византийских источников // Византийский временник. — 1961. — Т. XX. — С. 75-89.
- Иакинф (Бичурин Н. Я.). Собрание сведений о народах, обитавших в Средней Азии в древние времена. — Л.: Изд-во Акад. наук СССР, 1950. — С. 335.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zahidnij tyurkskij kaganat tyurkska derzhava yaka isnuvala u VI VII stolittyah na terenah Centralnoyi Aziyi Pivdenno Zahidnogo Sibiru ta Pivdenno Shidnoyi Yevropi Mala svoyu stolicyu u Suyabi za 6 km na pivdennij shid vid suchasnogo kirgizkogo mista j litnyu stolicyu obidvi nad richkoyu Chu Zahidnij tyurkskij kaganatData stvorennya zasnuvannya581Zahidnij tyurkskij kaganat pidpisi kazahskoyu movoyu KontinentYevraziyaStolicyaSuyabNa zaminuTyurkskij kaganatMova komunikaciyistarotyurkski movi i bulgarski moviChas data pripinennya isnuvannya659Oficijna religiyatengrianstvo Zahidnij tyurkskij kaganat u VikishovishiIstoriyaAvtonomnij stan zahidnoyi chastini Tyurkskogo kaganatu 552 584 Zahidnij tyurkskij kaganat pochav formuvatisya z priznachennyam brata hana Bumina Istemi pomer 576 roku u etnichno inshij zahidnij Turkestan i yakij nosiv titul Zahodu Vin spilno z perskimi Sassanidami peremig j znishiv bilih guniv sho buli spilnikami zhuzhan Cya peremoga zmicnila vladu tyurkiv nad shovkovim shlyahom j pidshtovhnula avariv do yih vijskovogo prosuvannya u Ruskij step Same politika Istemi yaku prodovzhiv jogo sin Tardu privela tyurkiv do ekspansiyi u Shidnu Yevropu 576 roku tyurki perepravilisya cherez Kimerijskij Bospor u Krim 581 roku orda ovolodila Korsunem Hersones Tavrijskij j gulyala po stepah Krimu do 590 roku Tyurki j bili guni vzhe buli pid vasalitetom tyurkiv perejshli vzayemnij kordon z Persiyeyu po richci Vaksh Amudar ya j poshirili svoyu vladu na Baktriyu razom z Balhom yakimi volodili do kincya storichchya u 588 589 zakinchilisya peremogoyu Sassanidiv vijskami perskogo Bagrama Chobini Najpivdennishe tyurki z eftalitami dohodili do stin Gerata Persi povernuli kordon po richci Vakshu Vnutrishnya borotba mizh Zahodom j Shodom 584 603 Tyurkskij kaganat z podilom na zahidnih ta shidnih tyurkiv Yaskravim kolorom podani pleminni teritoriyi oboh tyukskih pleminnih spilok Temnishimi tonami podani zalezhni vid nih plemena vidpovidno do zahidnih j shidnih tyurok Po smerti v 584 Taspara tyurkskogo hana jogo bazhannya obrati kaganom sina Muhana bulo vidkineno tyurkskimi vishimi zborami natomist buv obranij Ishbara Sformuvalisya prihilniki caryuvannya Taspara j Ishbara U vnutrishnyu politiku Tyurkiyi partiyi pretendentiv na titul kagana zadiyuvala kitajska dinastiya Suj do 618 roku Sin zahidnogo tyurkskogo volodarya Istami Tardu sho stav yabgu Zahodu 575 roku vzhe pislya smerti batka ogolosiv sebe nezalezhnim volodarem a za podiyami borotbi za vladu u Otukani vin sam ogolosiv sebe tyurkskim kaganom j pishov z vijskom zahodu na shid na stolicyu Kagan shodu Ishbar za pidmogoyu zvernuvsya do kitajskogo imperatora Yan Na te Tardu atakuvav kitajsku stolicyu Chan an priblizno 600 roku Kitajci vdalisya do pidburennya vasala zahidnih tyurkiv Tyele na povstannya Do povstanciv priyednalisya ujguri ta 603 roku Tardu buv jmovirno vbitij Utvorennya kaganatu V kinci VI stolittya vid Tyurkskogo kaganatu vidokremilasya jogo shidna chastina Z tih pir nezalezhno odin vid odnogo stali isnuvati Zahidnij i Shidnij kaganati Zahidni tyurkski hani Dzheguj Shekuyi 610 618 ta jogo molodshij brat Tokdzhabgu Tun yabgu 618 628 sklali ugodu z Vizantijskoyu imperiyeyu proti Persiyi Ce dalo yim zmogu ponoviti kordon po richci Vaksh Amudar ya na Altayi ta u krayi richki Tarim U 619 Zahidnij tyurkskij kaganat zahopiv Baktriyu ale buv peremozhenij u Drugij perso tyurkskij vijni U 626 Tun yabgu pochav vtorgnennya u perske Zakavkazzya z silami hozariv ta vizantijskogo imperatora Irakliya yake takozh vidome yak Buli vzyati Derbent Kavkazka Albaniya ta Tbilisi razom z vizantijcyami u 626 roci U kvitni 630 roku poslanec Tuna yabgi na Zakavkazzi poslav kinnotu u pohid na Virmeniyu de hozarskij general z 3000 vershnikami znishiv 10000 vershnikiv poslanih perskim shahom Vtorgnennya zakinchilosya vbivstvom kagana j vijska vidijshli z Zakavkazzya Teritorialnij podil Etnichne yadro kaganatu prodovzhuvalo zoseredzhuvatisya u Semirichchi U Transoksaniyi meshkali osili iranomovni sogdijci Pid chas pravlinnya kagana Ishbara 634 639 provedeno teritorialnu reformu rozdilivshi krayinu na 10 pleminnih provincij stril Pislya chogo u vizantijskih dzherelah zahidnih tyurkiv pochali nazivati Onok Krayina bula rozdilena na dvi pleminni spilki tulu rajon Dzhungariyi ta Zahid Tyan Shanu z mezheyu po richci Chu yaki mali po 5 stril na choli kozhnoyi stoyav Ci dvi pleminni spilki voroguvali u 630 651 rokah Rozpad kaganatu Skoristavshis vnutrishnoyu borotboyu za vladu vid kaganatu vidpali bulgari stvorili derzhavu u Velika Bulgariya razom z sabirami j hozari na zahodi kaganatu Bulgari zorganizovani providnikami z tyurkskogo plemeni Dulo Dulu a hozari z tyurkskogo plemeni Ashina Kitajskij imperator Tajczun buv progoloshenij tyurkskim kaganom 657 roku kitajskij general zahopiv shidnu chastinu kaganatu 659 roku kitajskij imperator ogolosiv uves shovkovij shlyah svoyeyu vlasnistyu sho vklyuchalo spokonvichni zahidno tyurkski zemli Dzhungariya Semirichchya DzherelaGumilyov L N Velikaya rasprya v pervom tyurkskom kaganate v svete vizantijskih istochnikov Vizantijskij vremennik 1961 T XX S 75 89 Iakinf Bichurin N Ya Sobranie svedenij o narodah obitavshih v Srednej Azii v drevnie vremena L Izd vo Akad nauk SSSR 1950 S 335