Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Валеріан Володимирович Куйбишев 25 травня 6 червня 1888 Омськ Акмолинська область Російська імперія 25 січня 1935 Москва

Куйбишев Валеріан Володимирович

Куйбишев Валеріан Володимирович

Валеріан Володимирович Куйбишев (25 травня (6 червня) 1888, Омськ, Акмолинська область, Російська імперія — 25 січня 1935, Москва, РРФСР, СРСР) — російський революціонер, а потім радянський партійний і політичний діяч.

Куйбишев Валеріан Володимирович
рос. Валериа́н Ку́йбышев
image
 
Народження: 25 травня (6 червня) 1888[1]
Омськ, Російська імперія[2]
Смерть: 25 січня 1935(1935-01-25)[2][3][…] (46 років)
Москва, СРСР[2]
Причина смерті: інфаркт міокарда
Поховання: Некрополь біля Кремлівської стіни
Країна: Російська імперія, РСФРР і СРСР
Освіта: d
Партія: КПРС

image Медіафайли у Вікісховищі

Член ЦВК СРСР 1—6 скликань, кандидат у члени ЦК ВКП(б) (1921—1922), член ЦК ВКП(б) (1922—1923, 1927—1935), член Політбюро ЦК ВКП(б) (з 19 грудня 1927 по 25 січня 1935), член Організаційного бюро ЦК ВКП(б) (з 3 квітня 1922 по 17 квітня 1923 та з 10 лютого 1934 по 25 січня 1935), секретар ЦК ВКП(б) (1922—1923). Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) у 1923—1927, голова та член Президії ЦКК ВКП(б) у 1923—1926 роках. Член та голова Комісії радянського контролю при РНК СРСР у 1934—1935 роках.

Походження

Батько, Володимир Якович Куйбишев (пом. 24 листопада 1909), спадковий військовий, підполковник. Очолював військову присутність в Тюмені, похований там же на колишньому Текутьєвському кладовищі. Мати — Юлія Миколаївна Гладишева, була дочкою чиновника з Семипалатинська, де служив Володимир Якович. Вони одружилися в 1883 році.

Біографія

Валеріан Куйбишев народився в 1888 році в Омську, де служив офіцером його батько. Коли народився Валеріан, Володимир Якович служив в Омському гарнізоні. У 1889 році Володимир Якович був призначений повітовим військовим начальником в Кокчетав — містечко на півночі Акмолинської області, на південний захід від Омська. І вся родина капітана Куйбишева переїхала в Кокшетау

Юність. Кадетський корпус

У серпні 1898 року десятирічний Валеріан Куйбишев знову приїхав в Омськ — він був зарахований в Омський кадетський корпус. Як син військового він вступив на повне державне забезпечення. За кілька років він почав відвідувати марксистські гуртки. Перші такі гуртки виникли в Омську в 1896—1897 роках. Біля їхніх початків стояли політичні засланці Дядько по материнській лінії — Олександр Гладишев — всього на чотири роки старший за Куйбишева, заразив його інтересом до революційних ідей. У Кокчетаві відбував заслання член петербурзької благоєвської групи В. Г. Харитонов.

У липні 1900 року Куйбишев вперше доставив з ​​Омська в Кокчетав революційні прокламації. Потім в місті була створена підпільна друкарня, в липні 1904 року — перший гурток з пропаганди марксизму серед молоді

У 1904 році в 16 років вступив в РСДРП. Його батько в цей час бере участь у російсько-японській війні (був поранений і контужений).

Агітатор і підпільник. Арешти

У 1905-му році, у віці 17 років, Валеріан Куйбишев закінчив кадетський корпус. Він відправився в Санкт-Петербург, де вступив до Військово-медичної академії. З осені 1905 року він живе в Санкт-Петербурзі та у вільний від занять час виконує обов'язки зв'язкового в міській організації РСДРП: перевозить нелегальну літературу, бере участь у перевезенні зброї. На початку 1906 року Куйбишев потрапив під нагляд поліції і кілька разів піддавався допитам. У результаті він був виключений з академії.

Куйбишев виїхав до Кузнецька, куди на той час був переведений його батько. Два місяці він гостював у батьків в Кузнецьку, липень-серпень 1906 року. За цей час він встиг організувати нелегальний гурток РСДРП. За його участю в будинку купця Фонарьова була встановлена ​​підпільна друкарня.

Восени 1906 року переховувався від поліції в Омську, але в листопаді був заарештований за зберігання нелегальної літератури. З листопада 1906 року пробув під слідством. У березні військово-окружний суд виправдав Куйбишева, а генерал-губернатор вислав 18 -річного Валеріана під гласний поліцейський нагляд до батьків у Каїнськ Томської губернії, де тоді служив батько Куйбишева. Сучасна адреса їхнього будинку вул. Свєрдлова, 28.

Але до Каінська Валеріан не доїхав, затримавшись у квітні 1907 року в Томську, де став членом агітгрупи. Група вела роботу серед солдатів гарнізону і робітників. Організував на станції Тайга страйк робітників. Переїхав в Петропавловськ, де випустив чотири номери партійної легальної газети. Влітку 1907 року в Каінську і Барабінську організовував революційні гуртки, вів пропаганду, налагоджував отримання нелегальної літератури і друк прокламацій. Потім, під загрозою нового арешту, перебрався в Петропавловськ.

У лютому 1908 року був затриманий і поміщений у в'язницю. У липні того ж року втік з в'язниці в Санкт-Петербург, проте вже 11 липня він там був заарештований. Після місяця в «Хрестах» етапований в Каїнськ, де жив як адміністративний засланець.

30 квітня 1909 року заарештований як адресат, на чиє ім'я з Києва прийшла посилка з нелегальною літературою. Був ув'язнений у Каїнську, але в середині травня переведений до Томську. Проте через нестачу доказів його виправдали і звільнили.

Восени 1909-го року Куйбишев вступив до Томського університету на юридичний факультет. Провчився до початку 1910, і в результаті був відрахований за революційну діяльність, як керівник військової організації томського комітету РСДРП. У лютому 1910 був знову заарештований, вже вчетверте. П'ять місяців перебував під слідством, перебуваючи в томської в'язниці, потім висланий на два роки в Нарим. Там разом з Яковом Свердловим створив більшовицьку організацію.

У травні 1912 року втік до Омська, де через місяць був затриманий і після майже річного ув'язнення в томській в'язниці висланий в Тамбов під гласний поліцейський нагляд. Втік з міста, в липні 1913 — липні 1914 р.р. вів революційну роботу в Санкт -Петербурзі, Вологді, Харкові.

У липні 1914 року був висланий до села Тутура Верхоленского повіту Іркутської губернії. Навесні 1916 року втік, в тому ж році був заарештований і засуджений до заслання строком на 5 років у . До місця посилання не доїхав. У селі Казачинский був звільнений після Лютневої революції.

Революція 1917

У березні 1917 року приїхав до Самари, де очолив Самарську організацію РСДРП і був обраний головою Самарської ради. З квітня 1917 року — гласний Самарської міської Думи. В жовтні 1917 року брав участь у встановленні радянської влади в Самарі. З жовтня 1917 по 3 квітня 1918 року — голова Самарського губернського комітету РСДРП(б) (РКП(б)). З 9 листопада по 12 грудня 1917 року — голова Самарського військово-революційного комітету. У грудні 1917 — 5 квітня 1918 роках — голова виконавчого комітету Самарської губернської ради. З 6 квітня 1918 року — голова Самарської губернської Ради народного господарства, з 7 квітня 1918 року — голова Самарської міської Ради народних комісарів. З 25 травня по липень 1918 року — голова Самарського губернського революційного комітету.

Громадянська війна

15 липня — 13 вересня 1918 року — політичний комісар, член Революційної військової ради (РВР) 1-ї армії Східного фронту. 8 вересня — 31 жовтня 1918 року — політичний комісар, член Революційної військової ради (РВР) 4-ї армії Східного фронту.

15 жовтня 1918 — 25 лютого 1919 р.р. — голова виконавчого комітету Самарської міської ради. 18 лютого — 9 квітня 1919 року — голова виконавчого комітету Самарської губернської ради. З 30 березня по 7 квітня 1919 року — голова Самарського губернського комітету РКП(б).

У квітні — 18 липня 1919 року — член РВР Південної групи армій Східного фронту, голова РВР Самарського укріпленого району, член РВР Східного фронту РСЧА. У липні — 14 серпня 1919 року — член РВР Астраханської групи військ Туркестанського фронту. 14 серпня — 14 жовтня 1919 року — член РВР 11-ї армії Туркестанського фронту. 14 жовтня 1919 — 20 вересня 1920 р.р. — член РВР Туркестанського фронту.

З жовтня 1919 року — заступник голови Туркестанської комісії ВЦВК і РНК РРФСР. З травня 1920 року — начальник Політичного управління Туркестанського фронту.

8 вересня — грудень 1920 року — уповноважений виконавчого комітету Комуністичного інтернаціоналу (Комінтерну) в Бухарі, повноважний представник РРФСР в Бухарській НСР.

Кар'єра на держслужбі, Політбюро ЦК ВКП (б).

У грудні 1920 року обраний членом президії ВЦРПС та начальником економічного відділу ВЦРПС. У квітні 1921 року обраний членом Президії ВРНГ. З листопада 1921 року — начальник Головного управління електропромисловості «Головелектро» ВРНГ РРФСР, керівник здійснення .

3 квітня 1922 — 17 квітня 1923 р.р. — секретар ЦК РКП(б).

26 квітня 1923 — 3 листопада 1926 р.р. — голова та член Президії Центральної контрольної комісії ВКП(б). Одночасно 28 квітня — 6 липня 1923 року — народний комісар робітничо-селянської інспекції РРФСР. 6 липня 1923 — 5 серпня 1926 р.р. — народний комісар робітничо-селянської інспекції СРСР.

З 16 січня по 5 листопада 1926 року — заступник голови Ради народних комісарів СРСР та заступник голови Ради праці і оборони СРСР.

5 серпня 1926 — 10 листопада 1930 р.р. — голова Вищої ради народного господарства (ВРНГ) СРСР. Був також головою першого складу редколегії журналу «Вісник стандартизації» (нині журнал «Стандарти та якість»).

З 10 листопада 1930 по 14 травня 1934 р.р. — заступник голови Ради народних комісарів СРСР та заступник голови Ради праці і оборони СРСР. 10 листопада 1930 — 25 квітня 1934 р.р. — голова Державної планової комісії при Раді праці і оборони — РНК СРСР. З лютого 1932 по квітень 1933 р.р. — голова Комітету із заготівель сільськогосподарських продуктів при Раді праці і оборони СРСР.

11 лютого 1934 — 25 січня 1935 р.р. — голова Комісії радянського контролю при РНК СРСР.

14 травня 1934 — 25 січня 1935 р.р. — 1-й заступник голови Ради народних комісарів СРСР та 1-й заступник голови Ради праці і оборони СРСР. Був одним з найближчих сподвижників і радників з питань економіки Йосипа Сталіна.

У листопаді 1934 року домігся від Політбюро ЦК ВКП (б) створення Політкомісії ЦК для «боротьби з байсько — куркульським опором» в Узбекистані і сам увійшов до її складу. Політкомісія мала право стверджувати вироки до розстрілу.

Смерть

25 січня 1935 року раптово помер у своєму робочому кабінеті. Офіційна версія смерті — закупорка тромбом правої коронарної артерії серця. Похований у некрополі біля Кремлівської стіни.

Особисте життя

Був одружений кілька разів:

  • на Пані Панасівні Стяжкіній (1890—1962 р.р.), членкині РСДРП з 1908 року. Стяжкіна довгий час працювала в торгпредстві, апараті ЦК ВКП (б), була шифрувальницею у розвідника Ріхарда Зорге. Одночасно з В. В. Куйбишевим перебувала в Іркутській засланні, в селі Тутури Верхоленского повіту. Допомагала чоловікові в редагуванні статей та підготовці віршів для рукописного журналу «Єлань» (кінець 1915 — початок 1916 року). Їй присвячені віршовані рядки Куйбишева в «Грёзах» (1915). Навесні 1916 р., через три тижні після втечі В. В. Куйбишева, бігла до нього в Самару, де знову потрапила під арешт. 03.03.1917 р. народила у в'язниці сина Володимира, ледь не загинувши в післяпологовий гарячці. При чехах і Комучем — в самарському підпіллі. З 1921 р. — У Москві.
  • на Євгенії Соломоновні Коган (1886—1937 р.р.), членкині РСДРП з 1907 року. Співмешкали в 1917—1919 р.р.. У 1919 році, коли Куйбишев отримав призначення на Східний, а потім і на Туркестанський фронт, Коган з ним не поїхала, а залишилася в Самарі, де була в черговий раз обрана членом губкому РКП (б).
  • на Галині Олександрівні Трояновської — дочці Олександра Антоновича Трояновського та .
  • на Ользі Андріївні Лежава (1901—1986 р.р.) — остання (і єдина офіційна) дружина Куйбишева в 1928—1935. У 1927 році працювала в московському НДІ луб'яних волокон.

Був музично обдарованою людиною, любив Пушкіна, Лермонтова і Некрасова, часто декламував їх. Сам з дитинства писав вірші.

Примітки

  1. Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
    d:Track:Q4253570d:Track:Q883d:Track:Q113559915
  2. Куйбышев Валериан Владимирович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  5. Тюмень без секретов, или Как пройти на улицу Павлика Морозова. — 1-е изд. — Тюмень : Мандр и Ка, 2011. — С. 277. — 320 с. — 1,000 екз. — .
  6. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 11 березня 2014.
  7. . Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 11 березня 2014.
  8. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 11 березня 2014.
  9. . Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 11 березня 2014.
  10. . Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 11 березня 2014.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Valerian Volodimirovich Kujbishev 25 travnya 6 chervnya 1888 Omsk Akmolinska oblast Rosijska imperiya 25 sichnya 1935 Moskva RRFSR SRSR rosijskij revolyucioner a potim radyanskij partijnij i politichnij diyach Kujbishev Valerian Volodimirovich ros Valeria n Ku jbyshev Narodzhennya 25 travnya 6 chervnya 1888 1 Omsk Rosijska imperiya 2 Smert 25 sichnya 1935 1935 01 25 2 3 46 rokiv Moskva SRSR 2 Prichina smerti infarkt miokardaPohovannya Nekropol bilya Kremlivskoyi stiniKrayina Rosijska imperiya RSFRR i SRSROsvita dPartiya KPRS Mediafajli b u Vikishovishi Chlen CVK SRSR 1 6 sklikan kandidat u chleni CK VKP b 1921 1922 chlen CK VKP b 1922 1923 1927 1935 chlen Politbyuro CK VKP b z 19 grudnya 1927 po 25 sichnya 1935 chlen Organizacijnogo byuro CK VKP b z 3 kvitnya 1922 po 17 kvitnya 1923 ta z 10 lyutogo 1934 po 25 sichnya 1935 sekretar CK VKP b 1922 1923 Chlen Centralnoyi kontrolnoyi komisiyi VKP b u 1923 1927 golova ta chlen Prezidiyi CKK VKP b u 1923 1926 rokah Chlen ta golova Komisiyi radyanskogo kontrolyu pri RNK SRSR u 1934 1935 rokah PohodzhennyaBatko Volodimir Yakovich Kujbishev pom 24 listopada 1909 spadkovij vijskovij pidpolkovnik Ocholyuvav vijskovu prisutnist v Tyumeni pohovanij tam zhe na kolishnomu Tekutyevskomu kladovishi Mati Yuliya Mikolayivna Gladisheva bula dochkoyu chinovnika z Semipalatinska de sluzhiv Volodimir Yakovich Voni odruzhilisya v 1883 roci BiografiyaValerian Kujbishev narodivsya v 1888 roci v Omsku de sluzhiv oficerom jogo batko Koli narodivsya Valerian Volodimir Yakovich sluzhiv v Omskomu garnizoni U 1889 roci Volodimir Yakovich buv priznachenij povitovim vijskovim nachalnikom v Kokchetav mistechko na pivnochi Akmolinskoyi oblasti na pivdennij zahid vid Omska I vsya rodina kapitana Kujbisheva pereyihala v Kokshetau Yunist Kadetskij korpus U serpni 1898 roku desyatirichnij Valerian Kujbishev znovu priyihav v Omsk vin buv zarahovanij v Omskij kadetskij korpus Yak sin vijskovogo vin vstupiv na povne derzhavne zabezpechennya Za kilka rokiv vin pochav vidviduvati marksistski gurtki Pershi taki gurtki vinikli v Omsku v 1896 1897 rokah Bilya yihnih pochatkiv stoyali politichni zaslanci Dyadko po materinskij liniyi Oleksandr Gladishev vsogo na chotiri roki starshij za Kujbisheva zaraziv jogo interesom do revolyucijnih idej U Kokchetavi vidbuvav zaslannya chlen peterburzkoyi blagoyevskoyi grupi V G Haritonov U lipni 1900 roku Kujbishev vpershe dostaviv z Omska v Kokchetav revolyucijni proklamaciyi Potim v misti bula stvorena pidpilna drukarnya v lipni 1904 roku pershij gurtok z propagandi marksizmu sered molodi U 1904 roci v 16 rokiv vstupiv v RSDRP Jogo batko v cej chas bere uchast u rosijsko yaponskij vijni buv poranenij i kontuzhenij Agitator i pidpilnik Areshti U 1905 mu roci u vici 17 rokiv Valerian Kujbishev zakinchiv kadetskij korpus Vin vidpravivsya v Sankt Peterburg de vstupiv do Vijskovo medichnoyi akademiyi Z oseni 1905 roku vin zhive v Sankt Peterburzi ta u vilnij vid zanyat chas vikonuye obov yazki zv yazkovogo v miskij organizaciyi RSDRP perevozit nelegalnu literaturu bere uchast u perevezenni zbroyi Na pochatku 1906 roku Kujbishev potrapiv pid naglyad policiyi i kilka raziv piddavavsya dopitam U rezultati vin buv viklyuchenij z akademiyi Kujbishev viyihav do Kuznecka kudi na toj chas buv perevedenij jogo batko Dva misyaci vin gostyuvav u batkiv v Kuznecku lipen serpen 1906 roku Za cej chas vin vstig organizuvati nelegalnij gurtok RSDRP Za jogo uchastyu v budinku kupcya Fonarova bula vstanovlena pidpilna drukarnya Voseni 1906 roku perehovuvavsya vid policiyi v Omsku ale v listopadi buv zaareshtovanij za zberigannya nelegalnoyi literaturi Z listopada 1906 roku probuv pid slidstvom U berezni vijskovo okruzhnij sud vipravdav Kujbisheva a general gubernator vislav 18 richnogo Valeriana pid glasnij policejskij naglyad do batkiv u Kayinsk Tomskoyi guberniyi de todi sluzhiv batko Kujbisheva Suchasna adresa yihnogo budinku vul Svyerdlova 28 Ale do Kainska Valerian ne doyihav zatrimavshis u kvitni 1907 roku v Tomsku de stav chlenom agitgrupi Grupa vela robotu sered soldativ garnizonu i robitnikiv Organizuvav na stanciyi Tajga strajk robitnikiv Pereyihav v Petropavlovsk de vipustiv chotiri nomeri partijnoyi legalnoyi gazeti Vlitku 1907 roku v Kainsku i Barabinsku organizovuvav revolyucijni gurtki viv propagandu nalagodzhuvav otrimannya nelegalnoyi literaturi i druk proklamacij Potim pid zagrozoyu novogo areshtu perebravsya v Petropavlovsk U lyutomu 1908 roku buv zatrimanij i pomishenij u v yaznicyu U lipni togo zh roku vtik z v yaznici v Sankt Peterburg prote vzhe 11 lipnya vin tam buv zaareshtovanij Pislya misyacya v Hrestah etapovanij v Kayinsk de zhiv yak administrativnij zaslanec 30 kvitnya 1909 roku zaareshtovanij yak adresat na chiye im ya z Kiyeva prijshla posilka z nelegalnoyu literaturoyu Buv uv yaznenij u Kayinsku ale v seredini travnya perevedenij do Tomsku Prote cherez nestachu dokaziv jogo vipravdali i zvilnili Voseni 1909 go roku Kujbishev vstupiv do Tomskogo universitetu na yuridichnij fakultet Provchivsya do pochatku 1910 i v rezultati buv vidrahovanij za revolyucijnu diyalnist yak kerivnik vijskovoyi organizaciyi tomskogo komitetu RSDRP U lyutomu 1910 buv znovu zaareshtovanij vzhe vchetverte P yat misyaciv perebuvav pid slidstvom perebuvayuchi v tomskoyi v yaznici potim vislanij na dva roki v Narim Tam razom z Yakovom Sverdlovim stvoriv bilshovicku organizaciyu U travni 1912 roku vtik do Omska de cherez misyac buv zatrimanij i pislya majzhe richnogo uv yaznennya v tomskij v yaznici vislanij v Tambov pid glasnij policejskij naglyad Vtik z mista v lipni 1913 lipni 1914 r r viv revolyucijnu robotu v Sankt Peterburzi Vologdi Harkovi U lipni 1914 roku buv vislanij do sela Tutura Verholenskogo povitu Irkutskoyi guberniyi Navesni 1916 roku vtik v tomu zh roci buv zaareshtovanij i zasudzhenij do zaslannya strokom na 5 rokiv u Do miscya posilannya ne doyihav U seli Kazachinskij buv zvilnenij pislya Lyutnevoyi revolyuciyi Revolyuciya 1917 U berezni 1917 roku priyihav do Samari de ocholiv Samarsku organizaciyu RSDRP i buv obranij golovoyu Samarskoyi radi Z kvitnya 1917 roku glasnij Samarskoyi miskoyi Dumi V zhovtni 1917 roku brav uchast u vstanovlenni radyanskoyi vladi v Samari Z zhovtnya 1917 po 3 kvitnya 1918 roku golova Samarskogo gubernskogo komitetu RSDRP b RKP b Z 9 listopada po 12 grudnya 1917 roku golova Samarskogo vijskovo revolyucijnogo komitetu U grudni 1917 5 kvitnya 1918 rokah golova vikonavchogo komitetu Samarskoyi gubernskoyi radi Z 6 kvitnya 1918 roku golova Samarskoyi gubernskoyi Radi narodnogo gospodarstva z 7 kvitnya 1918 roku golova Samarskoyi miskoyi Radi narodnih komisariv Z 25 travnya po lipen 1918 roku golova Samarskogo gubernskogo revolyucijnogo komitetu Gromadyanska vijna 15 lipnya 13 veresnya 1918 roku politichnij komisar chlen Revolyucijnoyi vijskovoyi radi RVR 1 yi armiyi Shidnogo frontu 8 veresnya 31 zhovtnya 1918 roku politichnij komisar chlen Revolyucijnoyi vijskovoyi radi RVR 4 yi armiyi Shidnogo frontu 15 zhovtnya 1918 25 lyutogo 1919 r r golova vikonavchogo komitetu Samarskoyi miskoyi radi 18 lyutogo 9 kvitnya 1919 roku golova vikonavchogo komitetu Samarskoyi gubernskoyi radi Z 30 bereznya po 7 kvitnya 1919 roku golova Samarskogo gubernskogo komitetu RKP b U kvitni 18 lipnya 1919 roku chlen RVR Pivdennoyi grupi armij Shidnogo frontu golova RVR Samarskogo ukriplenogo rajonu chlen RVR Shidnogo frontu RSChA U lipni 14 serpnya 1919 roku chlen RVR Astrahanskoyi grupi vijsk Turkestanskogo frontu 14 serpnya 14 zhovtnya 1919 roku chlen RVR 11 yi armiyi Turkestanskogo frontu 14 zhovtnya 1919 20 veresnya 1920 r r chlen RVR Turkestanskogo frontu Z zhovtnya 1919 roku zastupnik golovi Turkestanskoyi komisiyi VCVK i RNK RRFSR Z travnya 1920 roku nachalnik Politichnogo upravlinnya Turkestanskogo frontu 8 veresnya gruden 1920 roku upovnovazhenij vikonavchogo komitetu Komunistichnogo internacionalu Kominternu v Buhari povnovazhnij predstavnik RRFSR v Buharskij NSR Kar yera na derzhsluzhbi Politbyuro CK VKP b U grudni 1920 roku obranij chlenom prezidiyi VCRPS ta nachalnikom ekonomichnogo viddilu VCRPS U kvitni 1921 roku obranij chlenom Prezidiyi VRNG Z listopada 1921 roku nachalnik Golovnogo upravlinnya elektropromislovosti Golovelektro VRNG RRFSR kerivnik zdijsnennya 3 kvitnya 1922 17 kvitnya 1923 r r sekretar CK RKP b 26 kvitnya 1923 3 listopada 1926 r r golova ta chlen Prezidiyi Centralnoyi kontrolnoyi komisiyi VKP b Odnochasno 28 kvitnya 6 lipnya 1923 roku narodnij komisar robitnicho selyanskoyi inspekciyi RRFSR 6 lipnya 1923 5 serpnya 1926 r r narodnij komisar robitnicho selyanskoyi inspekciyi SRSR Z 16 sichnya po 5 listopada 1926 roku zastupnik golovi Radi narodnih komisariv SRSR ta zastupnik golovi Radi praci i oboroni SRSR 5 serpnya 1926 10 listopada 1930 r r golova Vishoyi radi narodnogo gospodarstva VRNG SRSR Buv takozh golovoyu pershogo skladu redkolegiyi zhurnalu Visnik standartizaciyi nini zhurnal Standarti ta yakist Z 10 listopada 1930 po 14 travnya 1934 r r zastupnik golovi Radi narodnih komisariv SRSR ta zastupnik golovi Radi praci i oboroni SRSR 10 listopada 1930 25 kvitnya 1934 r r golova Derzhavnoyi planovoyi komisiyi pri Radi praci i oboroni RNK SRSR Z lyutogo 1932 po kviten 1933 r r golova Komitetu iz zagotivel silskogospodarskih produktiv pri Radi praci i oboroni SRSR 11 lyutogo 1934 25 sichnya 1935 r r golova Komisiyi radyanskogo kontrolyu pri RNK SRSR 14 travnya 1934 25 sichnya 1935 r r 1 j zastupnik golovi Radi narodnih komisariv SRSR ta 1 j zastupnik golovi Radi praci i oboroni SRSR Buv odnim z najblizhchih spodvizhnikiv i radnikiv z pitan ekonomiki Josipa Stalina U listopadi 1934 roku domigsya vid Politbyuro CK VKP b stvorennya Politkomisiyi CK dlya borotbi z bajsko kurkulskim oporom v Uzbekistani i sam uvijshov do yiyi skladu Politkomisiya mala pravo stverdzhuvati viroki do rozstrilu Smert 25 sichnya 1935 roku raptovo pomer u svoyemu robochomu kabineti Oficijna versiya smerti zakuporka trombom pravoyi koronarnoyi arteriyi sercya Pohovanij u nekropoli bilya Kremlivskoyi stini Osobiste zhittyaBuv odruzhenij kilka raziv na Pani Panasivni Styazhkinij 1890 1962 r r chlenkini RSDRP z 1908 roku Styazhkina dovgij chas pracyuvala v torgpredstvi aparati CK VKP b bula shifruvalniceyu u rozvidnika Riharda Zorge Odnochasno z V V Kujbishevim perebuvala v Irkutskij zaslanni v seli Tuturi Verholenskogo povitu Dopomagala cholovikovi v redaguvanni statej ta pidgotovci virshiv dlya rukopisnogo zhurnalu Yelan kinec 1915 pochatok 1916 roku Yij prisvyacheni virshovani ryadki Kujbisheva v Gryozah 1915 Navesni 1916 r cherez tri tizhni pislya vtechi V V Kujbisheva bigla do nogo v Samaru de znovu potrapila pid aresht 03 03 1917 r narodila u v yaznici sina Volodimira led ne zaginuvshi v pislyapologovij garyachci Pri chehah i Komuchem v samarskomu pidpilli Z 1921 r U Moskvi na Yevgeniyi Solomonovni Kogan 1886 1937 r r chlenkini RSDRP z 1907 roku Spivmeshkali v 1917 1919 r r U 1919 roci koli Kujbishev otrimav priznachennya na Shidnij a potim i na Turkestanskij front Kogan z nim ne poyihala a zalishilasya v Samari de bula v chergovij raz obrana chlenom gubkomu RKP b na Galini Oleksandrivni Troyanovskoyi dochci Oleksandra Antonovicha Troyanovskogo ta na Olzi Andriyivni Lezhava 1901 1986 r r ostannya i yedina oficijna druzhina Kujbisheva v 1928 1935 U 1927 roci pracyuvala v moskovskomu NDI lub yanih volokon Buv muzichno obdarovanoyu lyudinoyu lyubiv Pushkina Lermontova i Nekrasova chasto deklamuvav yih Sam z ditinstva pisav virshi PrimitkiIstoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 Kujbyshev Valerian Vladimirovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Tyumen bez sekretov ili Kak projti na ulicu Pavlika Morozova 1 e izd Tyumen Mandr i Ka 2011 S 277 320 s 1 000 ekz ISBN 5 93020 449 7 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 11 bereznya 2014 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2014 Procitovano 11 bereznya 2014 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2016 Procitovano 11 bereznya 2014 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2014 Procitovano 11 bereznya 2014 Arhiv originalu za 8 lipnya 2014 Procitovano 11 bereznya 2014

Дата публікації:
Топ