Сулайма́н-То́о (кирг. Сулайман-Тоо, узб. Сулаймон тоғ) — священна гора в місті Ош на півдні республіки Киргизстан. В 2009 році Сулайман-Тоо стала першою в країні пам'яткою Світової спадщини.
Сулайман-Тоо | ||||
| ||||
40°31′46″ пн. ш. 72°47′00″ сх. д. / 40.52944444447177830° пн. ш. 72.78333333336078680986247491° сх. д.Координати: 40°31′46″ пн. ш. 72°47′00″ сх. д. / 40.52944444447177830° пн. ш. 72.78333333336078680986247491° сх. д. | ||||
Країна | Киргизстан | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Ош | |||
Тип | гора культурний ландшафт і пам'ятка природи | |||
Висота | 1110 м | |||
Площа | 112 га[1] і 4788 га | |||
Сулайман-Тоо Сулайман-Тоо (Киргизстан) | ||||
Сулайман-Тоо у Вікісховищі |
Історія
Гора є п'ятиглавим вапняковим останецем, витягнутим із заходу на схід. Довжина його понад 1140 м, ширина — 560 м. Здавна гора мала сакральне значення, про що свідчать збережені петрогліфи. На схилі гори влаштовано музей її історії. До XVI століття гора називалася Бара-Кух, потім, до XX століття, — Тахты-Сулейман («трон Соломона»).
В 2010 році біля підніжжя гори почалось будівництво «тимчасових будинків» для постраждалих від заворушень на вулицях Оша, що викликає деяке занепокоєння серед істориків та культурологів.
29 червня 2009 року гору Сулайман-Тоо було внесено до Списку Світового спадку ЮНЕСКО.
Знамениті місця
На вершині гори знаходиться мечеть «Тахти-Сулайман», яку історики відносять до періоду правління Бабура (підірвана в 1963 році і реконструйована по збереженим матеріалам у 1991 році). Біля підніжжя гори також знаходяться пам'ятки архітектури — мечеть , яка датується XVI століття і була нещодавно реконструйована, і мавзолей Асафа ібн Бурхія (XVIII століття).
На горі Сулайман-Тоо знаходиться сім печер, відомі з них — це та . Біля східного підніжжя гори знаходиться середньовічна лазня, імовірно, побудована в XI-XIV століттях. З півночі на південь гору огинають два канали.
Посилання
- : Sulaiman-Too Sacred Mountain — UNESCO.
- . Архів оригіналу за 11 серпня 2019. Процитовано 11 серпня 2019.
- Бабур-наме [ 27 січня 2018 у Wayback Machine.], с.14
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sulajma n To o kirg Sulajman Too uzb Sulajmon tog svyashenna gora v misti Osh na pivdni respubliki Kirgizstan V 2009 roci Sulajman Too stala pershoyu v krayini pam yatkoyu Svitovoyi spadshini Sulajman Too40 31 46 pn sh 72 47 00 sh d 40 52944444447177830 pn sh 72 78333333336078680986247491 sh d 40 52944444447177830 72 78333333336078680986247491 Koordinati 40 31 46 pn sh 72 47 00 sh d 40 52944444447177830 pn sh 72 78333333336078680986247491 sh d 40 52944444447177830 72 78333333336078680986247491Krayina KirgizstanRegion OshTip gora kulturnij landshaft i pam yatka prirodiVisota 1110 mPlosha 112 ga 1 i 4788 gaSulajman TooSulajman Too Kirgizstan Sulajman Too u VikishovishiIstoriyaGora ye p yatiglavim vapnyakovim ostanecem vityagnutim iz zahodu na shid Dovzhina jogo ponad 1140 m shirina 560 m Zdavna gora mala sakralne znachennya pro sho svidchat zberezheni petroglifi Na shili gori vlashtovano muzej yiyi istoriyi Do XVI stolittya gora nazivalasya Bara Kuh potim do XX stolittya Tahty Sulejman tron Solomona V 2010 roci bilya pidnizhzhya gori pochalos budivnictvo timchasovih budinkiv dlya postrazhdalih vid zavorushen na vulicyah Osha sho viklikaye deyake zanepokoyennya sered istorikiv ta kulturologiv 29 chervnya 2009 roku goru Sulajman Too bulo vneseno do Spisku Svitovogo spadku YuNESKO Znameniti miscyaNa vershini gori znahoditsya mechet Tahti Sulajman yaku istoriki vidnosyat do periodu pravlinnya Babura pidirvana v 1963 roci i rekonstrujovana po zberezhenim materialam u 1991 roci Bilya pidnizhzhya gori takozh znahodyatsya pam yatki arhitekturi mechet yaka datuyetsya XVI stolittya i bula neshodavno rekonstrujovana i mavzolej Asafa ibn Burhiya XVIII stolittya Na gori Sulajman Too znahoditsya sim pecher vidomi z nih ce ta Bilya shidnogo pidnizhzhya gori znahoditsya serednovichna laznya imovirno pobudovana v XI XIV stolittyah Z pivnochi na pivden goru oginayut dva kanali Posilannya Sulaiman Too Sacred Mountain UNESCO d Track Q7809 Arhiv originalu za 11 serpnya 2019 Procitovano 11 serpnya 2019 Babur name 27 sichnya 2018 u Wayback Machine s 14