Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Культура Киргизстану культура киргизького народу та інших народів які проживають на території держави Вона формувалась п

Культура Киргизстану

Культура Киргизстану

Культура Киргизстану — культура киргизького народу та інших народів, які проживають на території держави. Вона формувалась під впливом географічних умов і великих історичних подій.

image
Народне ремесло Киргизстану
image
Зустріч в Киргизстані
image
Традиційна киргизька юрта
image
Киргизький головний убір

Мова

Докладніше: Мови Киргизстану

Киргизька мова — державна мова Киргизстану. Є найбільш поширеною мовою в країні. Належить ця мова до тюркських мов. Відповідно до перепису населення Киргизстану 2009 року, рідною мовою є киргизька для 3 830 556 людей, а в якості другої мови, якою вільно володіють, вказали ще 271 187 людей (у тому числі 212 063 етнічних узбеків). Таким чином, загальна кількість людей, які володіють киргизькою мовою, є 4 млн людей. Також носіями киргизької мови є етнічні киргизи, які проживають в Узбекистані, Таджикистані, Казахстані, Китаї, Росії та ін. країнах. Письменність до 1928 року (і до теперішнього часу в Китаї) — арабський алфавіт. З 1928 до 1940 року у СРСР застосовувався латинський алфавіт. В основі сучасної письменності — кирилиця. З 23 вересня 1989 року киргизька мова набула статусу державної мови Киргизстану (Киргизької РСР). Російська мова є другою за поширеністю мовою в Киргизстані.

Населення

Згідно даних за 1992 рік, в Киргизстані проживає 53 % етнічних киргизів, 22 % росіян, 14,5 % узбеків, 1,9 % татар, 1,1 % уйгурів, 1,1 % таджиків, 1,9 % дунганів, 0,7 % казахів, 0,5 % українців, а також невелика спільнота німців.

Релігія

image
Дунганська мечеть в Караколі
Докладніше:

В Киргизстані мусульмани-суніти складають 83 %, християни — 15 % (православні РПЦ, католики та лютерани), незначна частина населення є буддистами та євреями, язичниками та послідовниками .

Іслам

Докладніше:

Християнство

Докладніше:

Тенгріанство

Послідовники культу Тенгрі в Киргизстані представлені у невеликій кількості, в основному колишніми атеїстами, які не признають фанатизм у релігії. Були спроби офіційно зареєструвати тенгріанство в якості релігії в Киргизстані до теперішнього часу, але безуспішно.

Фольклор

image
Манасчі, які виконують епос

Фольклор населення Киргизстану у минулому існував виключно в усному вигляді. Жанри дуже різноманітні: обрядова поезія, лірика, санат, насият — повчальна усна поезія, прислів'я та приказки, загадки та казки, а також міфи та легенди.

Основу фольклору складає трилогія епосу «Манас»: «Манас», , . Цей епос вміщує більше 1 мільйона рядків, що є більш у 20 разів за обсягом, ніж твір «Одіссея» Гомера, та внесений до Книги рекордів Гіннесу як найбільший у світі епос та охороняється ЮНЕСКО як надбання людства. Епос описує культуру, філософію, світогляд, історію та традиції киргизького народу. В основі сюжету лежить патріотична історія народу Киргизстану, зокрема у творі представлені подвиги Манаса, його послідовників та нащадків, які боролися у IX столітті проти китайців та калмиків за незалежність киргизького народу. Епос відмічає велику кількість топонімічних, етногенетичних та історичних найменувань. Відомі сказителі «манасчі»: Саякбай Каралаєв, Сагимбай Орозбаков, Жусул Мамай та ін.

Особливу частину киргизького фольклору складає творчість акинів. Акин — це талановитий народний співак, який володіє поетичним, композиторським та співацьким даром, здібністю до імпровізації та грою на струнному музичному інструментів — комузі або кил-кияке. Акини вивчають фольклор та перероблюють його. У них відмінна пам'ять та глибокі пізнання, артистичні дарування. Акіни ясно бачать та відчувають всі негативні та позитивні моменти дійсності та втілюють їх у своїх уростичистих, радісних, сатиричних та критичних піснях. Звідси високий авторитет та унікальність кожного акину та різноманіття репертуару. В нього входять епічні твори, пісні-змагання, зразкові пісні, повчальні пісні, пісні-настанови, пісні-вітання тощо. Найбільш відомими акинами XIX—XX ст. є Токтогул Сатилганов, , , Арстанбек Буйлаш уулу, Женижок, Барпи Аликулов, , Калик Акієв.

Мистецтво Киргизстану

Народна музична творчість

Докладніше:
image
на поштовій марці Киргизстану

Народне музичне мистецтво Киргизстану бере свій початок від культури древніх середньоазіатських племен, які до початку XVI ст. сформувались у киргизьку народність. В традиційній музиці відображене історичне минуле народу. Розвиток музичного мистецтва на цій території відбувався під впливом тюркських племен та споріднених народів Середньої Азії. В основному музичне мистецтво носило мажорний характер та виконувалось одноголосно. Також відомі в музикальній традиції Киргизстану творці та виконавці пісень — ирчі, поминальний плач — кошокчу, сатиристичні пісні та частушки — куудули та чечендери.

Свою музику киргизці поділяють на пісні та кю. До кю відносять всі музичні твори для народних інструментів. Найбільш популярним музичним інструментом є трьохструнний смичковий кияк та язичковий металічний варган — темір ооз комуз і дерев'яний — жигач ооз комуз.

Література

Докладніше:
image
Чингіз Айтматов
image
Аликул Осмонов

Киргизька література розвивалась та поширювалась протягом багатьох століть в усній формі. Раніше більша частина населення була неписьменна, а поети (акини) подорожували з одного села до іншого, ділячись з людьми своєю творчістю. Епос «Манас» передавався усно з покоління в покоління манасчами. Письменність раніше була частиною релігійної освіти. В часи СРСР шкільна освіта стала доступною, тому починаючи з XX століття у Киргизстані з'явилось багато письменників, поетів, лінгвістів, роботи яких стали відомими на весь світ.

Чингіз Айтматов — національний киргизький письменник. Його твори видавались 46 мовами світу загальним тиражем 7 млн екземплярів. Він описував життя у селах, а також (не завжди у кращому вигляді) радянську реальність. Народився Чингіз Айтматов у 1928 році у селі Шекер Таласської області в сім'ї державних службовців. Навчався у Літературному інституті ім. Горького у Москві. Працював в газеті «Правда». Найбільш відомі твори — повісті «Джаміля» та «Прощавай, Гульсари!», а також роман «І довше століття продовжується день». Роботи Айтматова славляться яскравими описами фольклору та природи Центральної Азії та є актуальними і сьогодні. Не дивлячись на те, що історії цього письменника відображають кочове минуле Киргизстану та Казахстану, письменник звертається і до теми, як життя змінилось при радянській владі.

Касимали Баялінов поклав початок художнього перекладу в Киргизстані. У 1925 році він переклав вірші Михайла Лермонтова «Три пальми», а у 1927 році — оповідання «Макар Чудра» Максима Горького. Баялінов є автором реалістичної повісті «Аджар».

Також відомими поетами та письменниками є Аали Токомбаєв та Аликул Осмонов.Токомбаєв писав вірша про несправедливість до Киргизстану радянської влади. Осмонов допомагав при перекладі знаменитих творів, у тому числі Шекспіра та Пушкіна, на киргизьку мову, а також писав вірші, які допомогли переходу киргизької поезії від усної до письменної форми. Сьогодні портрет Осмонова зображений на купюрі номіналом 200 сом, а в честь Токомбаєва названа вулиця у Бішкекі.

Рахмонберді хаджі Мадазімов — відомий киргизький культурний діяч. Найбільш відомими його творами є «Ўшнинг тавсифи» («Характеристика Оша») та «Ісмлар імлосі» («Словник імен»).

Користуються популярністю оповідання дитячого письменника-фантаста Кусеїна Есенкожоєва. Сучасним відомим киргизьким письменником, публіцистом та прозаїком є Кенеш Джусупов.

Театр та цирк

Рахмонберді Мадазімов — це засновник театрального руху в Киргизстані. Він був першим директором, художнім керівником та головним режисером першого театрального гуртка в країні. Мадазімов зробив великий внесок у розвиток культури та мистецтва Киргизстану. У 1914 році Рахмонберді Мадазімов разом з вчителем російсько-туземної школи міста Ош Балтиходжой Султановим заснував театральний гурток.

У 1918 році під керівництвом Рахмонберді Мадазімова разом з іншими освіченими діячами та вчителями Ошського уїзду Іброхімом Мусабоєвим, Бекназаром Назаровим, Журахоном Зайнобіддіновим, Назірхоном Камоловим, Абдурашідом Ешохоновим, А. Саідовим вперше в Киргизстані був заснований самодіяльний театральний гурток на базі концертної бригади при Реввоєнраді Туркестанського фронту з місцевих акторів.

image
Ошський Державний академічний узбецький музично-драматичний театр імені Бабура

У 1919 році гурток перетворився у театральну трупу. Вона послужила не тільки для розвитку театрального мистецтва, а й для розвитку професійного музичного мистецтва на півдні Киргизстану. В репертуарі трупи були не тільки театральні постановки, але й концертні програми. Для вистав та концертів спеціально оброблялись народні мелодії для музичного супроводження, що вплинуло на становлення музикантів-професіоналів. У подальшому ця трупа стала основою для створення Ошського Державного академічного узбецького музично-драматичного театру імені Бабура, який вважається найстарішим театром Киргизстану та другим найстарішим театром у Центральній Азії після Узбецького національного академічного драматичного театру імені Хамзи, що був заснований в Ташкенті у 1913—1914 рр.

В 1920 році в Пішпекському уїзді функціонувало три любительські театри та цирк.

У 1930 році був створений Киргизький державний театр на базі театральної студії. 1935 року була створена трупа Російського Драматичного театру, а 1936 року — трупа Киргизького театру. У 1938 році у Бішкеку було відкрито перший Театр Ляльок. До 1939 року в Киргизстані уже була створена ціла театральна мережа — Киргизька філармонія та 16 театрів (8 киргизьких, 4 російських, 2 російсько-татарських, 2 узбецьких).

У Киргизстані зараз відкрито та працює: 9 драматичних театрів, 6 музичних театрів, 2 лялькових театри, 3 філармонічних концертних закладів та цирк.

Кінематограф

Докладніше:

17 листопада 1941 року була створена «Фрунзенська студія кінохроніки». Пізніше її перейменували в «Киргизфільм». У 1955 році вийшов на телеекрани перший киргизький кольоровий фільм «Салтанат». Найбільш відомі киргизькі актори: Муратбек Рискулов, Болот Бейшеналієв, Таттибуу Турсунбаєва, Суйменкул Чокморов, Журахон Рахмонов; режисери: Толомуш Окєєв, Геннадій Базаров, Болот Шашмієв та Альгімантас Відугіріс. Найбільший розвиток киргизький кінематограф отримав у 70-х роки XX століття.

Фондом розвитку кінематографа спільно з Кіностудією «Киргизфільм» ім. Т. Окєєва була створена кіноколекція «Киргизьке чудо» з таких фільмів:

  1. «Спека» (1962), режисер Лариса Шепітько
  2. «Джура» (1964), режисер Адольф Бергункер
  3. «Важка переправа» (1964), режисер Меліс Убукєєв
  4. «Перший вчитель» (1965), режисер Андрій Кончаловський
  5. «Небо нашого дитинства» (1966), режисер Толомуш Окєєв
  6. «Материнське поле» (1967), режисер Геннадій Базаров
  7. «Вистріл на перевалі Караш» (1968), режисер Болот Шамшієв
  8. «Засідка» (1969), режисер Геннадій Базаров
  9. «Вулиця» (1972), режисер Геннадій Базаров
  10. «Білий пароплав» (1975), режисер Болот Шамшієв
  11. «Червоне яблуко» (1975), режисер Толомуш Окєєв
  12. «Чоловік без жінок» (1981), режисер Альгімантас Відугіріс
  13. «Курманжан Датка» (2014), режисер Садик Шер-Ніяз

ЗМІ

У 1913 році почав виходити журнал «Пржевальский сельский хозяин» (усього 16—18 сторінок, накладом 1000 примірників), всього вийшло чотири номери. У 1914 році у м. Бішкек видавали рекламно-інформаційний «Пишпекский бюллетень».

У 1978 році у Киргизстані було видано 1119 книг та брошур загальним тиражем 8,7 млн примірників, у тому числі 464 — киргизькою мовою тиражем 4,1 млн примірників; виходило 34 журнали та ін. періодичні видання річним тиражем 32,8 млн примірників, 107 газет річним тиражем 233 млн примірників. З 1936 року працює Киргизьке телеграфне агентство (КирТАГ). У 1931 році у місті Фрунзе (сучасна назва Бішкек) почалися перші радіопередачі, з 1958 року працює Бішкекський телецентр який веде програми киргизькою, російською, німецькою та дунганською мовами. У 1992 році з'явилась перша приватна телерадіокомпанія «Піраміда»

У 2010 році у Киргизстані працювало 35 радіостанцій, 10 каналів ефірного та кабельного мовлення, 1 державна та 3 приватних інформаційних агентства. У цьому році державна телерадіокомпанія була перетворена в суспільне телерадіомовлення.

У 2010 році у Киргизстані зареєстровано понад 400 друкованих видань. Найбільш популярні — суспільно-політичні «Вечірній Бішкек», «Діло №…», «Обличчя», «МСН», «Слово Киргизстану», «Суспільний рейтинг», «Агим», «Аалим», «Киргиз Руху», місцеві версії російських видань — «Московский Комсомолец Кыргызстан», «Комсомольская правда Кыргызстан», «Аргументы и факты в Кыргызстане», розважальні — «Супер-Инфо» (найвищий наклад — до 90,000) «Совершенно не секретно», «Преступление и наказание», «Тамчы», «Кирпи», рекламно-інформаційні «Автогид», «Вітрина», «Алло реклама», видання національних меншин — єврейська газета «Мааян», узбецька — «Diydor», таджицька — «Паёми Ала-Тоо», уйгурська — «Іттіпак», корейська — «Ільчі», турецько-азербайджанська — «Turkel», турецька — «Zaman Кыргызстан», дунганська — «Хуэймин бо», видання Середньоазійської єпархії РПЦ «Православный мир» тощо.

Музеї

image
Національний музей у м. Бішкек

Народна творчість

image
Киргизькі килими

Киргизькі жінки виготовляють вручну багато текстильних виробів, у тому числі подушки, килими та шерстяні ковдри, на яких зображені національні традиційні візерунки. Багато традиційних виробів з образами та емблемами киргизького життя виготовляється для туристів.

Звичаї та традиції

Сьогодні є поширеним звичаєм — викрадення нареченої. Хоча звичай незаконний, він все ще практикується у Киргизстані.

Киргизька кухня

image
Бешмарбак
Докладніше: Киргизька кухня

Киргизька кухня відрізняється кулінарними традиціями на півночі та півдні. Це обумовлено територіальною роз'єднаністю та сусідством з різними народами. На півночі п'ють чорний чай з молоком та їдять головну святкову страву, яка називається бешбармак — дрібно нарізане варене м'ясо з локшиною, а на півдні — п'ють зелений чай та їдять плов.

Свята

Докладніше:

Національні свята Киргизстану:

Джерела

  1. Театральная энциклопедия, Том IV / Глав. ред. С. С. Мокульский, П. А. Марков. — Москва: Гос. науч. изд-во «Сов. энциклопедия», 1965. — С. 241. — 1152 с.
  2. Киргизская Советская Социалистическая Республика: энциклопедия / глав. ред. Орузбаева Б. О. Институт истории АН Кирг. ССР. — Фрунзе: Глав. ред. Киргизской сов. энциклопедии, 1982. — С. 432, 443. — 488 с.
  3. Энциклопедия Ошской области, Раздел "Театральная жизнь / гл. ред. Орузбаева Б. О. Академия Наук Киргизской ССР. — Фрунзе (Бишкек): Глав. ред. Киргизской сов. энциклопедии, 1987. — С. 109—111. — 445 с. ББК 92я2 (рус.).
  4. Национальная энциклопедия «Кыргызстан», 5 том / гл. ред. Асанов Ү.А. Центр Государственного языка и энциклопедии Национальной академии наук Киргизской Республики. — Бишкек: Центр Государственного языка и энциклопедии, 2014. — С. 763. — ISBN 978-9967-14-111-7. (кирг.) [ 17 грудня 2021 у Wayback Machine.]
  5. Книга Гиннеса Кыргызстана / Ы. Кадыров Центр Государственного языка и энциклопедии Национальной академии наук Киргизской Республики. — Бишкек: Центр Государственного языка и энциклопедии, 2008. — С. 94. — 216 с. — ISBN 978-9967-14-059-2. (кирг.) [ 14 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
  6. Кыргызстан: энциклопедия / глав. ред. О. Ибраимов Центр Гос. языка и энциклопедии АН КР. — Фрунзе: Центр Гос. языка и энциклопедии, 2001. — С. 485, 520. — 546 с.
  7. Искусство советской Киргизии — Москва; Ленинград: Государственное издательство «Искусство», 1939. — С. 41, 42, 44. — 173 с. Мат-лы к декаде кирг. искусства в Москве. 1939 г. [ 26 серпня 2018 у Wayback Machine.]
  8. Киргизский театр: очерк истории / Львов Н. И. — Москва: Искусство, 1953. — С. 129. — 227 с.
  9. Культурное строительство в Киргизии: ч. 1. 1930—1941 гг.: Народное образование / Каниметов А. К. Институт истории АН Кирг. ССР. — Фрунзе: Киргизское государственное издательство, 1957. — С. 18, 47.
  10. Искусство Киргизской ССР / Новиченко Е.И, Сальникова О. И.. — Фрунзе, 1958. — С. 40, 70. — 142 с.
  11. История советского драматического театра, Том 6 / Москов Институт истории искусств. — Москва: Наука, 1971. — С. 324, 326.
  12. История киргизского искусства / Салиев А. А. Институт философии и права АН Кирг. ССР. — Фрунзе: Илим, 1971. — С. 76, 108. — 407 с.

Примітки

  2. . Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 7 листопада 2018.
  3. . Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 7 листопада 2018.
  4. Люди, которые меняли мир[недоступне посилання з червня 2019]
  5. Они стояли у истоков
  6. Спектакль «Барсбек» будет представлять Кыргызстан на международном фестивале в Турции
  7. Ош старейший театр республики отметил своё 95-летие. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 1 жовтня 2015.
  8. . Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 7 листопада 2018.
  9. . Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 7 листопада 2018.
  10. Журахон Зайнобиддинов. Архів оригіналу за 2 березня 2018. Процитовано 2 березня 2018.
  11. . Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 7 листопада 2018.
  12. . Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 7 листопада 2018.
  13. . Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 7 листопада 2018.
  14. Горина И. В. Советский театр начала 1920-х годов как средство распространения русской культуры в Киргизии // Вестник Кыргызско-Российского славянского университета. — 2013. — Т. 13. — № 3. — С. 34
  15. Горина И. В. Развитие областных театров драмы в Киргизии в первой половине XX в. // Вестник Кыргызско-Российского славянского университета. — 2014. — Т. 14. — № 3. — С. 13
  16. Илья Каримджанов (17 ноября 2011). Кинематографисты возложили цветы к памятнику Чингизу Айтматову и Манасу Великодушному. K-News. Архів оригіналу за 12 грудня 2012. Процитовано 7 листопада 2018.
  17. А что вы знаете о кыргызском кино?. Вечерний Бишкек. 23 апреля 2012. Архів оригіналу за 12 грудня 2012. Процитовано 7 листопада 2018.
  18. Зейнет Турарбеккызы. Киргизское кино. То4ka-Treff. Процитовано 7 листопада 2018. {{}}: Недійсний |deadlink=404 ()
  19. Презентация DVD коллекции «Кыргызское чудо». Фонд развития кинематографа. 02.10.2012. Архів оригіналу за 12 грудня 2012. Процитовано 7 листопада 2018.
  20. Сатылканова А. Р. История становления общественного телевидения в Кыргызстане // Вестник Кыргызско-Российского славянского университета. — 2015. — Т. 15. — № 2. — С. 76.
  21. Фридман Э., Шэйфер Р., Антонова С. А. Два десятилетия репрессий: неистребимость авторитарного контроля над средствами массовой информации в Центральной Азии // Центральная Азия и Кавказ. — 2010. — Т. 13. — № 4. — С. 116
  22. Сатылканова А. Р. История становления общественного телевидения в Кыргызстане // Вестник Кыргызско-Российского славянского университета. — 2015. — Т. 15. — № 2. — С. 77
  23. . Архів оригіналу за 3 серпня 2016. Процитовано 7 листопада 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  24. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2019. Процитовано 7 листопада 2018.
  25. . Афиша. Столица KG (ru-RU) . 7 квітня 2016. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 7 листопада 2018.
  26. . Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 7 листопада 2018.
  27. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 7 листопада 2018.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Культура Киргизстану
  • В Кыргызстане Ошскому узбекскому театру музыкальной драмы 95 лет [ 25 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  • Ошский академический узбекский музыкально-драматический театр имени Бабура 29 ноября отметит своё 95-летие [ 26 серпня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  • В Ошском театре имени Бабура за 95-летний период работы поставлено около 600 спектаклей [ 26 серпня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  • Старейшему театру Кыргызстана — 100 лет [ 26 квітня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  • Марказий Осиёдаги энг кекса профессионал театр 100 ёшга тўлди [ 14 квітня 2018 у Wayback Machine.]
  • Люди, которые меняли мир [ 27 січня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  • Люди, которые меняли мир [ 21 серпня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  • Театр Кыргызстана в 20-80 годах(рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kultura Kirgizstanu kultura kirgizkogo narodu ta inshih narodiv yaki prozhivayut na teritoriyi derzhavi Vona formuvalas pid vplivom geografichnih umov i velikih istorichnih podij Narodne remeslo Kirgizstanu Zustrich v Kirgizstani Tradicijna kirgizka yurta Kirgizkij golovnij ubirMovaDokladnishe Movi Kirgizstanu Kirgizka mova derzhavna mova Kirgizstanu Ye najbilsh poshirenoyu movoyu v krayini Nalezhit cya mova do tyurkskih mov Vidpovidno do perepisu naselennya Kirgizstanu 2009 roku ridnoyu movoyu ye kirgizka dlya 3 830 556 lyudej a v yakosti drugoyi movi yakoyu vilno volodiyut vkazali she 271 187 lyudej u tomu chisli 212 063 etnichnih uzbekiv Takim chinom zagalna kilkist lyudej yaki volodiyut kirgizkoyu movoyu ye 4 mln lyudej Takozh nosiyami kirgizkoyi movi ye etnichni kirgizi yaki prozhivayut v Uzbekistani Tadzhikistani Kazahstani Kitayi Rosiyi ta in krayinah Pismennist do 1928 roku i do teperishnogo chasu v Kitayi arabskij alfavit Z 1928 do 1940 roku u SRSR zastosovuvavsya latinskij alfavit V osnovi suchasnoyi pismennosti kirilicya Z 23 veresnya 1989 roku kirgizka mova nabula statusu derzhavnoyi movi Kirgizstanu Kirgizkoyi RSR Rosijska mova ye drugoyu za poshirenistyu movoyu v Kirgizstani NaselennyaZgidno danih za 1992 rik v Kirgizstani prozhivaye 53 etnichnih kirgiziv 22 rosiyan 14 5 uzbekiv 1 9 tatar 1 1 ujguriv 1 1 tadzhikiv 1 9 dunganiv 0 7 kazahiv 0 5 ukrayinciv a takozh nevelika spilnota nimciv ReligiyaDunganska mechet v Karakoli Dokladnishe V Kirgizstani musulmani suniti skladayut 83 hristiyani 15 pravoslavni RPC katoliki ta lyuterani neznachna chastina naselennya ye buddistami ta yevreyami yazichnikami ta poslidovnikami Islam Dokladnishe Hristiyanstvo Dokladnishe Tengrianstvo Poslidovniki kultu Tengri v Kirgizstani predstavleni u nevelikij kilkosti v osnovnomu kolishnimi ateyistami yaki ne priznayut fanatizm u religiyi Buli sprobi oficijno zareyestruvati tengrianstvo v yakosti religiyi v Kirgizstani do teperishnogo chasu ale bezuspishno FolklorManaschi yaki vikonuyut epos Folklor naselennya Kirgizstanu u minulomu isnuvav viklyuchno v usnomu viglyadi Zhanri duzhe riznomanitni obryadova poeziya lirika sanat nasiyat povchalna usna poeziya prisliv ya ta prikazki zagadki ta kazki a takozh mifi ta legendi Osnovu folkloru skladaye trilogiya eposu Manas Manas Cej epos vmishuye bilshe 1 miljona ryadkiv sho ye bilsh u 20 raziv za obsyagom nizh tvir Odisseya Gomera ta vnesenij do Knigi rekordiv Ginnesu yak najbilshij u sviti epos ta ohoronyayetsya YuNESKO yak nadbannya lyudstva Epos opisuye kulturu filosofiyu svitoglyad istoriyu ta tradiciyi kirgizkogo narodu V osnovi syuzhetu lezhit patriotichna istoriya narodu Kirgizstanu zokrema u tvori predstavleni podvigi Manasa jogo poslidovnikiv ta nashadkiv yaki borolisya u IX stolitti proti kitajciv ta kalmikiv za nezalezhnist kirgizkogo narodu Epos vidmichaye veliku kilkist toponimichnih etnogenetichnih ta istorichnih najmenuvan Vidomi skaziteli manaschi Sayakbaj Karalayev Sagimbaj Orozbakov Zhusul Mamaj ta in Osoblivu chastinu kirgizkogo folkloru skladaye tvorchist akiniv Akin ce talanovitij narodnij spivak yakij volodiye poetichnim kompozitorskim ta spivackim darom zdibnistyu do improvizaciyi ta groyu na strunnomu muzichnomu instrumentiv komuzi abo kil kiyake Akini vivchayut folklor ta pereroblyuyut jogo U nih vidminna pam yat ta gliboki piznannya artistichni daruvannya Akini yasno bachat ta vidchuvayut vsi negativni ta pozitivni momenti dijsnosti ta vtilyuyut yih u svoyih urostichistih radisnih satirichnih ta kritichnih pisnyah Zvidsi visokij avtoritet ta unikalnist kozhnogo akinu ta riznomanittya repertuaru V nogo vhodyat epichni tvori pisni zmagannya zrazkovi pisni povchalni pisni pisni nastanovi pisni vitannya tosho Najbilsh vidomimi akinami XIX XX st ye Toktogul Satilganov Arstanbek Bujlash uulu Zhenizhok Barpi Alikulov Kalik Akiyev Mistectvo KirgizstanuNarodna muzichna tvorchist Dokladnishe na poshtovij marci Kirgizstanu Narodne muzichne mistectvo Kirgizstanu bere svij pochatok vid kulturi drevnih serednoaziatskih plemen yaki do pochatku XVI st sformuvalis u kirgizku narodnist V tradicijnij muzici vidobrazhene istorichne minule narodu Rozvitok muzichnogo mistectva na cij teritoriyi vidbuvavsya pid vplivom tyurkskih plemen ta sporidnenih narodiv Serednoyi Aziyi V osnovnomu muzichne mistectvo nosilo mazhornij harakter ta vikonuvalos odnogolosno Takozh vidomi v muzikalnij tradiciyi Kirgizstanu tvorci ta vikonavci pisen irchi pominalnij plach koshokchu satiristichni pisni ta chastushki kuuduli ta chechenderi Svoyu muziku kirgizci podilyayut na pisni ta kyu Do kyu vidnosyat vsi muzichni tvori dlya narodnih instrumentiv Najbilsh populyarnim muzichnim instrumentom ye trohstrunnij smichkovij kiyak ta yazichkovij metalichnij vargan temir ooz komuz i derev yanij zhigach ooz komuz Literatura Dokladnishe Chingiz Ajtmatov Alikul Osmonov Kirgizka literatura rozvivalas ta poshiryuvalas protyagom bagatoh stolit v usnij formi Ranishe bilsha chastina naselennya bula nepismenna a poeti akini podorozhuvali z odnogo sela do inshogo dilyachis z lyudmi svoyeyu tvorchistyu Epos Manas peredavavsya usno z pokolinnya v pokolinnya manaschami Pismennist ranishe bula chastinoyu religijnoyi osviti V chasi SRSR shkilna osvita stala dostupnoyu tomu pochinayuchi z XX stolittya u Kirgizstani z yavilos bagato pismennikiv poetiv lingvistiv roboti yakih stali vidomimi na ves svit Chingiz Ajtmatov nacionalnij kirgizkij pismennik Jogo tvori vidavalis 46 movami svitu zagalnim tirazhem 7 mln ekzemplyariv Vin opisuvav zhittya u selah a takozh ne zavzhdi u krashomu viglyadi radyansku realnist Narodivsya Chingiz Ajtmatov u 1928 roci u seli Sheker Talasskoyi oblasti v sim yi derzhavnih sluzhbovciv Navchavsya u Literaturnomu instituti im Gorkogo u Moskvi Pracyuvav v gazeti Pravda Najbilsh vidomi tvori povisti Dzhamilya ta Proshavaj Gulsari a takozh roman I dovshe stolittya prodovzhuyetsya den Roboti Ajtmatova slavlyatsya yaskravimi opisami folkloru ta prirodi Centralnoyi Aziyi ta ye aktualnimi i sogodni Ne divlyachis na te sho istoriyi cogo pismennika vidobrazhayut kochove minule Kirgizstanu ta Kazahstanu pismennik zvertayetsya i do temi yak zhittya zminilos pri radyanskij vladi Kasimali Bayalinov poklav pochatok hudozhnogo perekladu v Kirgizstani U 1925 roci vin pereklav virshi Mihajla Lermontova Tri palmi a u 1927 roci opovidannya Makar Chudra Maksima Gorkogo Bayalinov ye avtorom realistichnoyi povisti Adzhar Takozh vidomimi poetami ta pismennikami ye Aali Tokombayev ta Alikul Osmonov Tokombayev pisav virsha pro nespravedlivist do Kirgizstanu radyanskoyi vladi Osmonov dopomagav pri perekladi znamenitih tvoriv u tomu chisli Shekspira ta Pushkina na kirgizku movu a takozh pisav virshi yaki dopomogli perehodu kirgizkoyi poeziyi vid usnoyi do pismennoyi formi Sogodni portret Osmonova zobrazhenij na kupyuri nominalom 200 som a v chest Tokombayeva nazvana vulicya u Bishkeki Rahmonberdi hadzhi Madazimov vidomij kirgizkij kulturnij diyach Najbilsh vidomimi jogo tvorami ye Ўshning tavsifi Harakteristika Osha ta Ismlar imlosi Slovnik imen Koristuyutsya populyarnistyu opovidannya dityachogo pismennika fantasta Kuseyina Esenkozhoyeva Suchasnim vidomim kirgizkim pismennikom publicistom ta prozayikom ye Kenesh Dzhusupov Teatr ta cirk Rahmonberdi Madazimov ce zasnovnik teatralnogo ruhu v Kirgizstani Vin buv pershim direktorom hudozhnim kerivnikom ta golovnim rezhiserom pershogo teatralnogo gurtka v krayini Madazimov zrobiv velikij vnesok u rozvitok kulturi ta mistectva Kirgizstanu U 1914 roci Rahmonberdi Madazimov razom z vchitelem rosijsko tuzemnoyi shkoli mista Osh Baltihodzhoj Sultanovim zasnuvav teatralnij gurtok U 1918 roci pid kerivnictvom Rahmonberdi Madazimova razom z inshimi osvichenimi diyachami ta vchitelyami Oshskogo uyizdu Ibrohimom Musaboyevim Beknazarom Nazarovim Zhurahonom Zajnobiddinovim Nazirhonom Kamolovim Abdurashidom Eshohonovim A Saidovim vpershe v Kirgizstani buv zasnovanij samodiyalnij teatralnij gurtok na bazi koncertnoyi brigadi pri Revvoyenradi Turkestanskogo frontu z miscevih aktoriv Oshskij Derzhavnij akademichnij uzbeckij muzichno dramatichnij teatr imeni Babura U 1919 roci gurtok peretvorivsya u teatralnu trupu Vona posluzhila ne tilki dlya rozvitku teatralnogo mistectva a j dlya rozvitku profesijnogo muzichnogo mistectva na pivdni Kirgizstanu V repertuari trupi buli ne tilki teatralni postanovki ale j koncertni programi Dlya vistav ta koncertiv specialno obroblyalis narodni melodiyi dlya muzichnogo suprovodzhennya sho vplinulo na stanovlennya muzikantiv profesionaliv U podalshomu cya trupa stala osnovoyu dlya stvorennya Oshskogo Derzhavnogo akademichnogo uzbeckogo muzichno dramatichnogo teatru imeni Babura yakij vvazhayetsya najstarishim teatrom Kirgizstanu ta drugim najstarishim teatrom u Centralnij Aziyi pislya Uzbeckogo nacionalnogo akademichnogo dramatichnogo teatru imeni Hamzi sho buv zasnovanij v Tashkenti u 1913 1914 rr V 1920 roci v Pishpekskomu uyizdi funkcionuvalo tri lyubitelski teatri ta cirk U 1930 roci buv stvorenij Kirgizkij derzhavnij teatr na bazi teatralnoyi studiyi 1935 roku bula stvorena trupa Rosijskogo Dramatichnogo teatru a 1936 roku trupa Kirgizkogo teatru U 1938 roci u Bishkeku bulo vidkrito pershij Teatr Lyalok Do 1939 roku v Kirgizstani uzhe bula stvorena cila teatralna merezha Kirgizka filarmoniya ta 16 teatriv 8 kirgizkih 4 rosijskih 2 rosijsko tatarskih 2 uzbeckih U Kirgizstani zaraz vidkrito ta pracyuye 9 dramatichnih teatriv 6 muzichnih teatriv 2 lyalkovih teatri 3 filarmonichnih koncertnih zakladiv ta cirk Kinematograf Dokladnishe 17 listopada 1941 roku bula stvorena Frunzenska studiya kinohroniki Piznishe yiyi perejmenuvali v Kirgizfilm U 1955 roci vijshov na teleekrani pershij kirgizkij kolorovij film Saltanat Najbilsh vidomi kirgizki aktori Muratbek Riskulov Bolot Bejshenaliyev Tattibuu Tursunbayeva Sujmenkul Chokmorov Zhurahon Rahmonov rezhiseri Tolomush Okyeyev Gennadij Bazarov Bolot Shashmiyev ta Algimantas Vidugiris Najbilshij rozvitok kirgizkij kinematograf otrimav u 70 h roki XX stolittya Fondom rozvitku kinematografa spilno z Kinostudiyeyu Kirgizfilm im T Okyeyeva bula stvorena kinokolekciya Kirgizke chudo z takih filmiv Speka 1962 rezhiser Larisa Shepitko Dzhura 1964 rezhiser Adolf Bergunker Vazhka pereprava 1964 rezhiser Melis Ubukyeyev Pershij vchitel 1965 rezhiser Andrij Konchalovskij Nebo nashogo ditinstva 1966 rezhiser Tolomush Okyeyev Materinske pole 1967 rezhiser Gennadij Bazarov Vistril na perevali Karash 1968 rezhiser Bolot Shamshiyev Zasidka 1969 rezhiser Gennadij Bazarov Vulicya 1972 rezhiser Gennadij Bazarov Bilij paroplav 1975 rezhiser Bolot Shamshiyev Chervone yabluko 1975 rezhiser Tolomush Okyeyev Cholovik bez zhinok 1981 rezhiser Algimantas Vidugiris Kurmanzhan Datka 2014 rezhiser Sadik Sher NiyazZMIU 1913 roci pochav vihoditi zhurnal Przhevalskij selskij hozyain usogo 16 18 storinok nakladom 1000 primirnikiv vsogo vijshlo chotiri nomeri U 1914 roci u m Bishkek vidavali reklamno informacijnij Pishpekskij byulleten U 1978 roci u Kirgizstani bulo vidano 1119 knig ta broshur zagalnim tirazhem 8 7 mln primirnikiv u tomu chisli 464 kirgizkoyu movoyu tirazhem 4 1 mln primirnikiv vihodilo 34 zhurnali ta in periodichni vidannya richnim tirazhem 32 8 mln primirnikiv 107 gazet richnim tirazhem 233 mln primirnikiv Z 1936 roku pracyuye Kirgizke telegrafne agentstvo KirTAG U 1931 roci u misti Frunze suchasna nazva Bishkek pochalisya pershi radioperedachi z 1958 roku pracyuye Bishkekskij telecentr yakij vede programi kirgizkoyu rosijskoyu nimeckoyu ta dunganskoyu movami U 1992 roci z yavilas persha privatna teleradiokompaniya Piramida U 2010 roci u Kirgizstani pracyuvalo 35 radiostancij 10 kanaliv efirnogo ta kabelnogo movlennya 1 derzhavna ta 3 privatnih informacijnih agentstva U comu roci derzhavna teleradiokompaniya bula peretvorena v suspilne teleradiomovlennya U 2010 roci u Kirgizstani zareyestrovano ponad 400 drukovanih vidan Najbilsh populyarni suspilno politichni Vechirnij Bishkek Dilo Oblichchya MSN Slovo Kirgizstanu Suspilnij rejting Agim Aalim Kirgiz Ruhu miscevi versiyi rosijskih vidan Moskovskij Komsomolec Kyrgyzstan Komsomolskaya pravda Kyrgyzstan Argumenty i fakty v Kyrgyzstane rozvazhalni Super Info najvishij naklad do 90 000 Sovershenno ne sekretno Prestuplenie i nakazanie Tamchy Kirpi reklamno informacijni Avtogid Vitrina Allo reklama vidannya nacionalnih menshin yevrejska gazeta Maayan uzbecka Diydor tadzhicka Payomi Ala Too ujgurska Ittipak korejska Ilchi turecko azerbajdzhanska Turkel turecka Zaman Kyrgyzstan dunganska Huejmin bo vidannya Serednoazijskoyi yeparhiyi RPC Pravoslavnyj mir tosho MuzeyiNacionalnij muzej u m Bishkek m Bishkek Budinok muzej A Tokombayeva Memorialnij muzej M M Przhevalskogo Literaturnij muzej imeni Toktogula Muzej Ch Ajtmatova Talaska obl Narodna tvorchistKirgizki kilimi Kirgizki zhinki vigotovlyayut vruchnu bagato tekstilnih virobiv u tomu chisli podushki kilimi ta sherstyani kovdri na yakih zobrazheni nacionalni tradicijni vizerunki Bagato tradicijnih virobiv z obrazami ta emblemami kirgizkogo zhittya vigotovlyayetsya dlya turistiv Zvichayi ta tradiciyiSogodni ye poshirenim zvichayem vikradennya narechenoyi Hocha zvichaj nezakonnij vin vse she praktikuyetsya u Kirgizstani Kirgizka kuhnyaBeshmarbak Dokladnishe Kirgizka kuhnya Kirgizka kuhnya vidriznyayetsya kulinarnimi tradiciyami na pivnochi ta pivdni Ce obumovleno teritorialnoyu roz yednanistyu ta susidstvom z riznimi narodami Na pivnochi p yut chornij chaj z molokom ta yidyat golovnu svyatkovu stravu yaka nazivayetsya beshbarmak dribno narizane varene m yaso z lokshinoyu a na pivdni p yut zelenij chaj ta yidyat plov SvyataDokladnishe Nacionalni svyata Kirgizstanu 1 sichnya Novij rik Zhany zhyl 7 sichnya Rizdvo Hristove Isa pajgambardyn tuulgan kүnү 23 lyutogo Den Zahisnika Vitchizni Ata Zhurttu korgoochunun kүnү 8 bereznya Mizhnarodnij zhinochij den El aralyk ayaldar kүnү 21 bereznya Nooruz Den vesnyanogo rivnodennya Nooruz 7 kvitnya Den narodnoyi Kvitnevoyi revolyuciyi 1 travnya Svyato praci 1 maj kүnү 5 travnya Den Konstituciyi Kirgizstanu Konstituciya kүnү 9 travnya Den Peremogi Zhenish kүnү 31 serpnya Den Nezalezhnosti Egemendүүlүk kүnү Data svyata viznachayetsya za misyachnim kalendarem Svyato razgovinnya Orozo ajt Data svyata viznachayetsya za misyachnim kalendarem Svyato zhertvoprinoshennya Kurman ajt 7 listopada 8 listopada Den istoriyi ta pam yati predkivDzherelaTeatralnaya enciklopediya Tom IV Glav red S S Mokulskij P A Markov Moskva Gos nauch izd vo Sov enciklopediya 1965 S 241 1152 s Kirgizskaya Sovetskaya Socialisticheskaya Respublika enciklopediya glav red Oruzbaeva B O Institut istorii AN Kirg SSR Frunze Glav red Kirgizskoj sov enciklopedii 1982 S 432 443 488 s Enciklopediya Oshskoj oblasti Razdel Teatralnaya zhizn gl red Oruzbaeva B O Akademiya Nauk Kirgizskoj SSR Frunze Bishkek Glav red Kirgizskoj sov enciklopedii 1987 S 109 111 445 s BBK 92ya2 rus Nacionalnaya enciklopediya Kyrgyzstan 5 tom gl red Asanov Ү A Centr Gosudarstvennogo yazyka i enciklopedii Nacionalnoj akademii nauk Kirgizskoj Respubliki Bishkek Centr Gosudarstvennogo yazyka i enciklopedii 2014 S 763 ISBN 978 9967 14 111 7 kirg 17 grudnya 2021 u Wayback Machine Kniga Ginnesa Kyrgyzstana Y Kadyrov Centr Gosudarstvennogo yazyka i enciklopedii Nacionalnoj akademii nauk Kirgizskoj Respubliki Bishkek Centr Gosudarstvennogo yazyka i enciklopedii 2008 S 94 216 s ISBN 978 9967 14 059 2 kirg 14 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Kyrgyzstan enciklopediya glav red O Ibraimov Centr Gos yazyka i enciklopedii AN KR Frunze Centr Gos yazyka i enciklopedii 2001 S 485 520 546 s Iskusstvo sovetskoj Kirgizii Moskva Leningrad Gosudarstvennoe izdatelstvo Iskusstvo 1939 S 41 42 44 173 s Mat ly k dekade kirg iskusstva v Moskve 1939 g 26 serpnya 2018 u Wayback Machine Kirgizskij teatr ocherk istorii Lvov N I Moskva Iskusstvo 1953 S 129 227 s Kulturnoe stroitelstvo v Kirgizii ch 1 1930 1941 gg Narodnoe obrazovanie Kanimetov A K Institut istorii AN Kirg SSR Frunze Kirgizskoe gosudarstvennoe izdatelstvo 1957 S 18 47 Iskusstvo Kirgizskoj SSR Novichenko E I Salnikova O I Frunze 1958 S 40 70 142 s Istoriya sovetskogo dramaticheskogo teatra Tom 6 Moskov Institut istorii iskusstv Moskva Nauka 1971 S 324 326 Istoriya kirgizskogo iskusstva Saliev A A Institut filosofii i prava AN Kirg SSR Frunze Ilim 1971 S 76 108 407 s Primitki Arhiv originalu za 15 lipnya 2018 Procitovano 7 listopada 2018 Arhiv originalu za 15 lipnya 2018 Procitovano 7 listopada 2018 Lyudi kotorye menyali mir nedostupne posilannya z chervnya 2019 Oni stoyali u istokov Spektakl Barsbek budet predstavlyat Kyrgyzstan na mezhdunarodnom festivale v Turcii Osh starejshij teatr respubliki otmetil svoyo 95 letie Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2015 Procitovano 1 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 21 serpnya 2018 Procitovano 7 listopada 2018 Arhiv originalu za 24 sichnya 2018 Procitovano 7 listopada 2018 Zhurahon Zajnobiddinov Arhiv originalu za 2 bereznya 2018 Procitovano 2 bereznya 2018 Arhiv originalu za 27 bereznya 2018 Procitovano 7 listopada 2018 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2016 Procitovano 7 listopada 2018 Arhiv originalu za 24 grudnya 2015 Procitovano 7 listopada 2018 Gorina I V Sovetskij teatr nachala 1920 h godov kak sredstvo rasprostraneniya russkoj kultury v Kirgizii Vestnik Kyrgyzsko Rossijskogo slavyanskogo universiteta 2013 T 13 3 S 34 Gorina I V Razvitie oblastnyh teatrov dramy v Kirgizii v pervoj polovine XX v Vestnik Kyrgyzsko Rossijskogo slavyanskogo universiteta 2014 T 14 3 S 13 Ilya Karimdzhanov 17 noyabrya 2011 Kinematografisty vozlozhili cvety k pamyatniku Chingizu Ajtmatovu i Manasu Velikodushnomu K News Arhiv originalu za 12 grudnya 2012 Procitovano 7 listopada 2018 A chto vy znaete o kyrgyzskom kino Vechernij Bishkek 23 aprelya 2012 Arhiv originalu za 12 grudnya 2012 Procitovano 7 listopada 2018 Zejnet Turarbekkyzy Kirgizskoe kino To4ka Treff Procitovano 7 listopada 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadlink 404 dovidka Prezentaciya DVD kollekcii Kyrgyzskoe chudo Fond razvitiya kinematografa 02 10 2012 Arhiv originalu za 12 grudnya 2012 Procitovano 7 listopada 2018 Satylkanova A R Istoriya stanovleniya obshestvennogo televideniya v Kyrgyzstane Vestnik Kyrgyzsko Rossijskogo slavyanskogo universiteta 2015 T 15 2 S 76 Fridman E Shejfer R Antonova S A Dva desyatiletiya repressij neistrebimost avtoritarnogo kontrolya nad sredstvami massovoj informacii v Centralnoj Azii Centralnaya Aziya i Kavkaz 2010 T 13 4 S 116 Satylkanova A R Istoriya stanovleniya obshestvennogo televideniya v Kyrgyzstane Vestnik Kyrgyzsko Rossijskogo slavyanskogo universiteta 2015 T 15 2 S 77 Arhiv originalu za 3 serpnya 2016 Procitovano 7 listopada 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PDF Arhiv originalu PDF za 13 lipnya 2019 Procitovano 7 listopada 2018 Afisha Stolica KG ru RU 7 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 4 sichnya 2017 Procitovano 7 listopada 2018 Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2017 Procitovano 7 listopada 2018 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2017 Procitovano 7 listopada 2018 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kultura Kirgizstanu V Kyrgyzstane Oshskomu uzbekskomu teatru muzykalnoj dramy 95 let 25 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros Oshskij akademicheskij uzbekskij muzykalno dramaticheskij teatr imeni Babura 29 noyabrya otmetit svoyo 95 letie 26 serpnya 2018 u Wayback Machine ros V Oshskom teatre imeni Babura za 95 letnij period raboty postavleno okolo 600 spektaklej 26 serpnya 2018 u Wayback Machine ros Starejshemu teatru Kyrgyzstana 100 let 26 kvitnya 2018 u Wayback Machine ros Markazij Osiyodagi eng keksa professional teatr 100 yoshga tyldi 14 kvitnya 2018 u Wayback Machine Lyudi kotorye menyali mir 27 sichnya 2019 u Wayback Machine ros Lyudi kotorye menyali mir 21 serpnya 2018 u Wayback Machine ros Teatr Kyrgyzstana v 20 80 godah ros

Дата публікації:
Топ