Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (березень 2016) |
Рахмонберді Мадазімов (рос. Рахмонберди Мадазимов) — засновник і організатор театрального руху у Киргизстані, засновник і перший художній керівник театру імені Бобура міста Ош.
Рахмонберді Мадазімов | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | узб. Мадазимов Раҳмонберди Муҳаммадаъзим аълам ўғли | |||
Народився | 1875 місто Узген Ошська область Киргизстан | |||
Помер | 1933 місто Узген Ошська область Киргизстан | |||
Поховання | Узген | |||
Національність | узбек | |||
Громадянство | СРСР | |||
Діяльність | Актор, амплуа — ролі реалістично-психологічного репертуару | |||
Заклад | Ошський Державний академічний узбецький музично - драматичний театр імені Бабура | |||
Роки діяльності | 1914–1932 | |||
Дружина | Бібіхон (1884—1922), уродженка міста Уратепа | |||
Діти | Назокатхон (1902—1934), Хожінісо (1907—1932), Урінбой (1910—1980), Назірхон (1912—1917), Журахон (1917—1977) | |||
| ||||
Життєпис
Мірза Рахмонберді хаджі син Мухаммадазима аълам (Мадазімов) народився в 1875 році в місті Узген. Він, як і його батько Мухаммадазім, був авторитетним муллою, які вчинили паломництво Мекку; він молитвами лікував навіть безнадійних тяжкохворих. Мірзо Рахмонберді хаджі мав великий авторитет, навіть проїжджали повз нього вершники на конях, побачивши його здалека спускалися з коня і схиляли перед ним голову. Рахмонберді хаджі Мадазімов був письменником, в 1914-1915 роках в друкарні при канцелярії генерал-губернатора Туркестанського краю в місті Ташкенті були видані його дві книги «Ўшнінг тавсіфі» («Характеристика Оша»), «Ісмлар імлосі» («Словник імен»).
У 1914 році під керівництвом Рахмонберді Мадазімова разом з учителем російсько-тубільної школи міста Ош Балтиходжой Султановим був заснований театральний гурток. У 1918 році під керівництвом Рахмонберді Мадазімова разом з іншими освіченими діячами і вчителями Ошської повіту Бекназаров Назаровим, Іброхімом Мусабоевим, Журахоном Зайнобіддіновим, Назірханом Камоловим, А.Саідовим, А.Ешонхоновим, Абдукодіром Ісхоковим, Ісроілжоном Ісмоіловим, Жаліл Собітовим вперше в Киргизстані був заснований самодіяльний театральний гурток на базі концертної бригади при Реввоєнраді Туркестанського фронту з місцевих мусульманських акторів. Художній керівник театральної трупи Рахмонберді Мадазімов був першим засновником і організатором театрального руху ў Киргизстане. У 1919 році гурток сформувався в драматичну трупу. Ця трупа послужила не тільки розвитку театрального мистецтва, але і розвитку професійного музичного мистецтва на півдні Киргизії. Так як в репертуарі трупи, крім театральних постановок ставилися численні концертні програми, також здійснювалася обробка народних мелодій для музичного супроводу вистав, що стало особливим етапом на шляху становлення музикантів-професіоналів. Надалі ця трупа стала основою для створення Ошської Державного академічного узбецького музично-драматичного театру імені Бабура. Узбецький театр в місті Ош є другим найстарішим професійним театром в Центральній Азії, після Узбецького національного академічного драматичного театру імені Хамзи в місті Ташкент (заснованого в 1913-27 лютого 1914 років). Рахмонберді Мадазімов в складі театру побував у всіх районах Ошської повіту, де ставив спектаклі і боровся з басмачеством зброєю мистецтва і культури. Ставлячи спектаклі в районах, знав, де були розміщені басмачі і місця зберігання їх зброї. Він спільно зі своїм родичем, засновником і першим начальником міліції міста Ош Балтиходжой Султановим активно брав участь в знешкодженні басмацтва. На своєму возі він разом з реквізитом театру непомітно ховаючи перевозив зброю червоних через райони, де орудували банди басмачів і таким чином забезпечував Червону армію зброєю і боєприпасами. Поставлена драматичної трупою п'єса Маннон Уйгура «Лекарь з Туркестану» свого часу викликало різке невдоволення реакційних релігійних діячів. Так як в той час в складі трупи не було жінок актрис, то роль жінок чудово виконував Журахон Зайнобіддінов. Під час Громадянської війни прилеглі до Ошу райони перетворилися на поле боїв. За пропозицією начальника міліції міста Ош Балтиходжи Султанова трупа стала учасником цього фронту і агітатором партії більшовиків. Трупа ставила спектаклі і концерти в селах Ошської повіту, на базарах, площах та інших місцях, де збиралося багато народу, показувала недобрі наміри басмачів. Освічені революційні діячі Балтиходжа Султанов і Фазилбек Касимбеков допомагали встати на ноги молодому колективу театральної трупи. Свекор Султанова перший засновник і художній керівник Ошської узбецького театру Рахмонберді Мадазімов розповідав: курбаші Мадамінбек розбишакував близько Андижана, нападав на жителів. Начальник міліції міста Ош Балтиходжа Султанов і Ошської гарнізон хотіли допомогти з забезпеченням зброї Андижанском військовому гарнізону. Але як доставити туди зброю? Цю проблему вирішили артисти театру. Прикрасили карету, розклали зброю, зверху поклали ковдри і тушакі. Артист Рахмонберді Мадазімов наклав грим і став великим «ішаном» -релігійний проповідником. Ще два актора стали його «муріди»-учень. Поставили біля себе священну книгу Коран, читаючи його рушили далі. Коли карета під'їхала до Ходжаабад почулася стрілянина. Десятки басмачів оточили карету. Тоді візник зробив рукою знак «тихо» басмачам і відкрив завісу. Басмачі побачили «ішана» і його «учнів» вклонилися. Потім з почестями довезли їх до Андижана. Для забезпечення зброєю такі «постановки» трупи повторювалися неодноразово. Відповідно до постанови Ради народних комісарів, в 1929 році театр почав свою діяльність на професійній основі і починаючи з цього часу почав ставити на сцені великі п'єси, які відображали злободенні питання того часу. Постановка на сцені музичної драми Каміла Яшина і Музаффара Мухамедова «Гулсара» стало великою подією. У 1929-1931 роки в театрі були поставлені п'єси К.Яшіна «Лолахон», «Ажи-ажі». Ці твори відіграли велику роль в розкритті чорних задумів ідейних супротивників. Вистава «Лолахон» багато разів ставилося для трудящих Оша, Аравана, Узгена, Кара-Суу, Ноокат, Ходжаабад. Реакційні елементи організували ряд нападів на театральних працівників. Були підготовлені найманці, які повинні були спіймати і виколоти очі Рахмонберді Мадазімову, Розіяхон Мумінова, Тожіхон Хасанова, Урінбою Рахмонову. Для безпеки артистів до них були приставлені збройні охоронці. Незважаючи на організаційні труднощі, театр розширював свій репертуар за рахунок нових, ідейних і високохудожніх творів. У цьому театру надавали велику практичну допомогу народний артист СРСР Рахім Пірмухамедов, народні артисти Узбекистану Хікмат Латіпов і Кудрат Ходжаєв. На сцені Ошської театру були поставлені п'єси «Два комуніста», «Друзі», «Алішер Навої» та інші твори. Заслуги Рахмонберді Мадазімова як організатора і засновника театрального руху ў Киргизстане і першого засновника і організатора театральної трупи написані на сторінці 110 Енциклопедії Ошської області видана Академією наук Киргизької РСР в 1987 році, в цій же Енциклопедії на стор. 110 розміщена фотографія його сина Журахона. У 5 томі Національної Енциклопедії «Киргизстан» виданого Центром Державного мови і енциклопедії, Бішкек 2014 році і в книзі Абдугані Абдугафурова «Ошський академічний театр» видана в лютому 2010 року присвячена 90-річному ювілею Ошської узбецького драматичного театру імені Бабура відображені заслуги Рахмонберді Мадазімова в організації і діяльності Ошської театру. Засновник Ошської узбецького драматичного театру Рахмонберді хаджі Мадазімов в зв'язку з виїздом до міста Узген в 1932 році пішов з театру і помер в кінці травня 1933 року в місті Узгене. Двоє синів Рахмонберді Мадазімова гідно продовжили справу свого батька служінню мистецтву і культури багато років працювали на сцені театру імені Бабура міста Ош. Урінбой та Журахон Рахмонови були одними із засновників музично-драматичного театру імені Бобура міста Ош і зробили великий внесок у розвиток мистецтва і культури Киргизії, виховали багато молодих акторів. Їх великий внесок і праця були високо оцінені керівництвом Киргизької РСР і вони були нагороджені орденами, численними медалями, почесними грамотами.
Робота в театрі
- 1919 рік — М.Бехбудій «Падаркуш», Маннон Уйгур «Лекарь з Туркестану».
- 1920 рік — Хамза «Отруєна життя».
- 1921 — Гулом Зафарій «Сирота».
- 1922 — Хамза «Покарання наклепників».
- 1923 рік — Коміл Яшин «Лолахон».
- 1924 — Махмуд Рахмон «Рапорт з півдня».
- 1925 рік — К.Яшін і М.Музаффаров «Гулсара».
- 1926 — К.Яшін «Два комуніста».
- 1927 рік — К.Яшін «Друзі».
- 1928 рік — К.Яшін «Всередині».
- 1929 — Гулом Зафарі «Халіма», К.Яшін «Ажи-ажі».
- 1930 — Умаржон Ісмоїлі «Історії на бавовняному полі».
- 1931 — Н. В. Гоголь «Одруження».
- 1932 рік — Маннон Уйгур «Перекладач».
Крім того, він брав участь у численних концертних програмах.
Сім'я
Батько — Ібні Мухаммада'зім а'лам (помер в 1876 році), релігійний діяч. Мати — Бібі Соліха (1850-1922), уродженка міста Уратепа. Дружина — Бібіхон (1884-1922), уродженка міста Уратепа. Діти — Назокатхон (1902-1934), Хожінісо (1907-1932), Урінбой (1910-1980), Назірхон (1912-1917), Журахон (1917-1977).
Написані книги
- «Ўшнінг тавсіфі» (Характеристика Оша), 1914 рік, друкарня при канцелярії генерал-губернатора Туркестанського краю, місто Ташкент.
- «Ісмлар імлосі» (Словник імен), 1915 рік, друкарня при канцелярії генерал-губернатора Туркестанського краю, місто Ташкент.
Література
- Енциклопедія Ошської області, Академія Наук Киргизької РСР. Розділ Театральне життя, стор.110, 1987 рік.
- Національна Енциклопедія Узбекистану, Академія Наук Республіки Узбекистан, м Ташкент, 2000-2005 роки.
- А. Абдугафуров «Академічний театр», м Ош, 2010 рік.
Примітки
Посилання
- Вони стояли біля витоків
- Акторська династія
- Біографії знаменитостей [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Уривок з книги "Ісмлар імлосі" (на узбецькій мові)
- [1] [ 30 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- Реферат
- Історія театру
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad berezen 2016 Rahmonberdi Madazimov ros Rahmonberdi Madazimov zasnovnik i organizator teatralnogo ruhu u Kirgizstani zasnovnik i pershij hudozhnij kerivnik teatru imeni Bobura mista Osh Rahmonberdi MadazimovIm ya pri narodzhenniuzb Madazimov Raҳmonberdi Muҳammadazim alam ygliNarodivsya1875 1875 misto Uzgen Oshska oblast KirgizstanPomer1933 1933 misto Uzgen Oshska oblast KirgizstanPohovannyaUzgenNacionalnistuzbekGromadyanstvo SRSRDiyalnistAktor amplua roli realistichno psihologichnogo repertuaruZakladOshskij Derzhavnij akademichnij uzbeckij muzichno dramatichnij teatr imeni BaburaRoki diyalnosti1914 1932DruzhinaBibihon 1884 1922 urodzhenka mista UratepaDitiNazokathon 1902 1934 Hozhiniso 1907 1932 Urinboj 1910 1980 Nazirhon 1912 1917 Zhurahon 1917 1977 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem ZhittyepisMirza Rahmonberdi hadzhi sin Muhammadazima alam Madazimov narodivsya v 1875 roci v misti Uzgen Vin yak i jogo batko Muhammadazim buv avtoritetnim mulloyu yaki vchinili palomnictvo Mekku vin molitvami likuvav navit beznadijnih tyazhkohvorih Mirzo Rahmonberdi hadzhi mav velikij avtoritet navit proyizhdzhali povz nogo vershniki na konyah pobachivshi jogo zdaleka spuskalisya z konya i shilyali pered nim golovu Rahmonberdi hadzhi Madazimov buv pismennikom v 1914 1915 rokah v drukarni pri kancelyariyi general gubernatora Turkestanskogo krayu v misti Tashkenti buli vidani jogo dvi knigi Ўshning tavsifi Harakteristika Osha Ismlar imlosi Slovnik imen U 1914 roci pid kerivnictvom Rahmonberdi Madazimova razom z uchitelem rosijsko tubilnoyi shkoli mista Osh Baltihodzhoj Sultanovim buv zasnovanij teatralnij gurtok U 1918 roci pid kerivnictvom Rahmonberdi Madazimova razom z inshimi osvichenimi diyachami i vchitelyami Oshskoyi povitu Beknazarov Nazarovim Ibrohimom Musaboevim Zhurahonom Zajnobiddinovim Nazirhanom Kamolovim A Saidovim A Eshonhonovim Abdukodirom Ishokovim Isroilzhonom Ismoilovim Zhalil Sobitovim vpershe v Kirgizstani buv zasnovanij samodiyalnij teatralnij gurtok na bazi koncertnoyi brigadi pri Revvoyenradi Turkestanskogo frontu z miscevih musulmanskih aktoriv Hudozhnij kerivnik teatralnoyi trupi Rahmonberdi Madazimov buv pershim zasnovnikom i organizatorom teatralnogo ruhu y Kirgizstane U 1919 roci gurtok sformuvavsya v dramatichnu trupu Cya trupa posluzhila ne tilki rozvitku teatralnogo mistectva ale i rozvitku profesijnogo muzichnogo mistectva na pivdni Kirgiziyi Tak yak v repertuari trupi krim teatralnih postanovok stavilisya chislenni koncertni programi takozh zdijsnyuvalasya obrobka narodnih melodij dlya muzichnogo suprovodu vistav sho stalo osoblivim etapom na shlyahu stanovlennya muzikantiv profesionaliv Nadali cya trupa stala osnovoyu dlya stvorennya Oshskoyi Derzhavnogo akademichnogo uzbeckogo muzichno dramatichnogo teatru imeni Babura Uzbeckij teatr v misti Osh ye drugim najstarishim profesijnim teatrom v Centralnij Aziyi pislya Uzbeckogo nacionalnogo akademichnogo dramatichnogo teatru imeni Hamzi v misti Tashkent zasnovanogo v 1913 27 lyutogo 1914 rokiv Rahmonberdi Madazimov v skladi teatru pobuvav u vsih rajonah Oshskoyi povitu de staviv spektakli i borovsya z basmachestvom zbroyeyu mistectva i kulturi Stavlyachi spektakli v rajonah znav de buli rozmisheni basmachi i miscya zberigannya yih zbroyi Vin spilno zi svoyim rodichem zasnovnikom i pershim nachalnikom miliciyi mista Osh Baltihodzhoj Sultanovim aktivno brav uchast v zneshkodzhenni basmactva Na svoyemu vozi vin razom z rekvizitom teatru nepomitno hovayuchi perevoziv zbroyu chervonih cherez rajoni de oruduvali bandi basmachiv i takim chinom zabezpechuvav Chervonu armiyu zbroyeyu i boyepripasami Postavlena dramatichnoyi trupoyu p yesa Mannon Ujgura Lekar z Turkestanu svogo chasu viklikalo rizke nevdovolennya reakcijnih religijnih diyachiv Tak yak v toj chas v skladi trupi ne bulo zhinok aktris to rol zhinok chudovo vikonuvav Zhurahon Zajnobiddinov Pid chas Gromadyanskoyi vijni prilegli do Oshu rajoni peretvorilisya na pole boyiv Za propoziciyeyu nachalnika miliciyi mista Osh Baltihodzhi Sultanova trupa stala uchasnikom cogo frontu i agitatorom partiyi bilshovikiv Trupa stavila spektakli i koncerti v selah Oshskoyi povitu na bazarah ploshah ta inshih miscyah de zbiralosya bagato narodu pokazuvala nedobri namiri basmachiv Osvicheni revolyucijni diyachi Baltihodzha Sultanov i Fazilbek Kasimbekov dopomagali vstati na nogi molodomu kolektivu teatralnoyi trupi Svekor Sultanova pershij zasnovnik i hudozhnij kerivnik Oshskoyi uzbeckogo teatru Rahmonberdi Madazimov rozpovidav kurbashi Madaminbek rozbishakuvav blizko Andizhana napadav na zhiteliv Nachalnik miliciyi mista Osh Baltihodzha Sultanov i Oshskoyi garnizon hotili dopomogti z zabezpechennyam zbroyi Andizhanskom vijskovomu garnizonu Ale yak dostaviti tudi zbroyu Cyu problemu virishili artisti teatru Prikrasili karetu rozklali zbroyu zverhu poklali kovdri i tushaki Artist Rahmonberdi Madazimov naklav grim i stav velikim ishanom religijnij propovidnikom She dva aktora stali jogo muridi uchen Postavili bilya sebe svyashennu knigu Koran chitayuchi jogo rushili dali Koli kareta pid yihala do Hodzhaabad pochulasya strilyanina Desyatki basmachiv otochili karetu Todi viznik zrobiv rukoyu znak tiho basmacham i vidkriv zavisu Basmachi pobachili ishana i jogo uchniv vklonilisya Potim z pochestyami dovezli yih do Andizhana Dlya zabezpechennya zbroyeyu taki postanovki trupi povtoryuvalisya neodnorazovo Vidpovidno do postanovi Radi narodnih komisariv v 1929 roci teatr pochav svoyu diyalnist na profesijnij osnovi i pochinayuchi z cogo chasu pochav staviti na sceni veliki p yesi yaki vidobrazhali zlobodenni pitannya togo chasu Postanovka na sceni muzichnoyi drami Kamila Yashina i Muzaffara Muhamedova Gulsara stalo velikoyu podiyeyu U 1929 1931 roki v teatri buli postavleni p yesi K Yashina Lolahon Azhi azhi Ci tvori vidigrali veliku rol v rozkritti chornih zadumiv idejnih suprotivnikiv Vistava Lolahon bagato raziv stavilosya dlya trudyashih Osha Aravana Uzgena Kara Suu Nookat Hodzhaabad Reakcijni elementi organizuvali ryad napadiv na teatralnih pracivnikiv Buli pidgotovleni najmanci yaki povinni buli spijmati i vikoloti ochi Rahmonberdi Madazimovu Roziyahon Muminova Tozhihon Hasanova Urinboyu Rahmonovu Dlya bezpeki artistiv do nih buli pristavleni zbrojni ohoronci Nezvazhayuchi na organizacijni trudnoshi teatr rozshiryuvav svij repertuar za rahunok novih idejnih i visokohudozhnih tvoriv U comu teatru nadavali veliku praktichnu dopomogu narodnij artist SRSR Rahim Pirmuhamedov narodni artisti Uzbekistanu Hikmat Latipov i Kudrat Hodzhayev Na sceni Oshskoyi teatru buli postavleni p yesi Dva komunista Druzi Alisher Navoyi ta inshi tvori Zaslugi Rahmonberdi Madazimova yak organizatora i zasnovnika teatralnogo ruhu y Kirgizstane i pershogo zasnovnika i organizatora teatralnoyi trupi napisani na storinci 110 Enciklopediyi Oshskoyi oblasti vidana Akademiyeyu nauk Kirgizkoyi RSR v 1987 roci v cij zhe Enciklopediyi na stor 110 rozmishena fotografiya jogo sina Zhurahona U 5 tomi Nacionalnoyi Enciklopediyi Kirgizstan vidanogo Centrom Derzhavnogo movi i enciklopediyi Bishkek 2014 roci i v knizi Abdugani Abdugafurova Oshskij akademichnij teatr vidana v lyutomu 2010 roku prisvyachena 90 richnomu yuvileyu Oshskoyi uzbeckogo dramatichnogo teatru imeni Babura vidobrazheni zaslugi Rahmonberdi Madazimova v organizaciyi i diyalnosti Oshskoyi teatru Zasnovnik Oshskoyi uzbeckogo dramatichnogo teatru Rahmonberdi hadzhi Madazimov v zv yazku z viyizdom do mista Uzgen v 1932 roci pishov z teatru i pomer v kinci travnya 1933 roku v misti Uzgene Dvoye siniv Rahmonberdi Madazimova gidno prodovzhili spravu svogo batka sluzhinnyu mistectvu i kulturi bagato rokiv pracyuvali na sceni teatru imeni Babura mista Osh Urinboj ta Zhurahon Rahmonovi buli odnimi iz zasnovnikiv muzichno dramatichnogo teatru imeni Bobura mista Osh i zrobili velikij vnesok u rozvitok mistectva i kulturi Kirgiziyi vihovali bagato molodih aktoriv Yih velikij vnesok i pracya buli visoko ocineni kerivnictvom Kirgizkoyi RSR i voni buli nagorodzheni ordenami chislennimi medalyami pochesnimi gramotami Robota v teatri1919 rik M Behbudij Padarkush Mannon Ujgur Lekar z Turkestanu 1920 rik Hamza Otruyena zhittya 1921 Gulom Zafarij Sirota 1922 Hamza Pokarannya naklepnikiv 1923 rik Komil Yashin Lolahon 1924 Mahmud Rahmon Raport z pivdnya 1925 rik K Yashin i M Muzaffarov Gulsara 1926 K Yashin Dva komunista 1927 rik K Yashin Druzi 1928 rik K Yashin Vseredini 1929 Gulom Zafari Halima K Yashin Azhi azhi 1930 Umarzhon Ismoyili Istoriyi na bavovnyanomu poli 1931 N V Gogol Odruzhennya 1932 rik Mannon Ujgur Perekladach Krim togo vin brav uchast u chislennih koncertnih programah Sim yaBatko Ibni Muhammada zim a lam pomer v 1876 roci religijnij diyach Mati Bibi Soliha 1850 1922 urodzhenka mista Uratepa Druzhina Bibihon 1884 1922 urodzhenka mista Uratepa Diti Nazokathon 1902 1934 Hozhiniso 1907 1932 Urinboj 1910 1980 Nazirhon 1912 1917 Zhurahon 1917 1977 Napisani knigi Ўshning tavsifi Harakteristika Osha 1914 rik drukarnya pri kancelyariyi general gubernatora Turkestanskogo krayu misto Tashkent Ismlar imlosi Slovnik imen 1915 rik drukarnya pri kancelyariyi general gubernatora Turkestanskogo krayu misto Tashkent LiteraturaEnciklopediya Oshskoyi oblasti Akademiya Nauk Kirgizkoyi RSR Rozdil Teatralne zhittya stor 110 1987 rik Nacionalna Enciklopediya Uzbekistanu Akademiya Nauk Respubliki Uzbekistan m Tashkent 2000 2005 roki A Abdugafurov Akademichnij teatr m Osh 2010 rik PrimitkiPosilannyaVoni stoyali bilya vitokiv Aktorska dinastiya Biografiyi znamenitostej 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Urivok z knigi Ismlar imlosi na uzbeckij movi 1 30 serpnya 2021 u Wayback Machine Referat Istoriya teatru