Киргизстан — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: дрібне машинобудування, текстильна, харчова, цементна, взуттєва, холодильного обладнання, моторобудівна, гірнича. Основний вид транспорту — автомобільний. Є трубопровідний та залізничний, але через гірський рельєф розвиток їх обмежений. Протяжність автошляхів — бл. 40 тис. км. Судноплавство по оз. Іссик-Куль. Між Бішкеком (з аеропорту «Манас») і обласними центрами підтримується повітряне сполучення.
Економіка Киргизстану | |
---|---|
Базар Ош у місті Бішкек | |
Валюта | 1 Киргизький сом = 100 тійінів. |
Фінансовий рік | календарний рік |
Організації | ВТО |
Статистика | |
ВВП | ▲ $21,01 млрд (2016) |
Зростання ВВП | ▲ 2,2 % (2016) |
ВВП на душу населення | $3,500 (2016) |
ВВП за секторами | сільське господарство: 17,9 %, промисловість: 25,9 %, послуги: 56,2 % (2016) |
Інфляція (ІСЦ) | 2,9 % (2016) |
Населення поза межею бідності | 33,7 % (2011) |
Індекс Джіні | 33,4 (2007) |
Робоча сила | 2,778 млн (2016) |
Робоча сила за секторами | сільське господарство - 48 % промисловість - 12,5 % сфера послуг - 39,5 % (2005) |
Безробіття | 8,1 % (2014) |
Галузі виробництва | машинобудування, текстиль, харчова промисловість, виробництво цементу, взуття, деревина, холодильники, меблі, електродвигуни, золото, рідкоземельні метали |
Зовнішня діяльність | |
Експорт | $1,453 млрд (2016) |
Експортні товари | золото, бавовна, вовна, одяг, м'ясо; ртуть, уран, електрика; машини та обладнання; взуття |
Партнери | Швейцарія 26 % Узбекистан 22,6 % Казахстан 20,8 % ОАЕ 4,9 % Туреччина 4,5 % Афганістан 4,5 % Росія 4,2 % (2015) |
Імпорт | $3,146 млрд (2016) |
Імпортні товари | нафта і газ, машини і обладнання, хімікати, продукти харчування |
Партнери | КНР 56,4 % Росія 17,1 % Казахстан 9,9 % (2015) |
Державні фінанси | |
Борг | $7,728 млрд (2016) |
Доходи | $2,04 млрд (2016) |
Витрати | $2,354 млрд (2016) |
Головне джерело: CIA World Fact Book |
Історія
Після проголошення незалежності у 1991 економіка Киргизстану стала на шлях ринкових перетворень. За радянської влади Киргизстан переважно слугувала джерелом сировини, яка відправлялася на переробку в інші регіони СРСР. До кінця 1991 республіка не могла самостійно експортувати і імпортувати товари і вступати у економічні відносини із зарубіжними країнами. Перехід до ринкової економіки виявився важким. Внаслідок дефіциту ресурсів, інфляції і поганій організації праці національний прибуток знизився в 1992 на 26 % в порівнянні з 1991, промислове виробництво впало на 27 %, а сільськогосподарське — на 14 %. У 1993–1994 рр. виробництво продовжувало падати.
У 1994 обсяг промислового виробництва знизився на 21 % в порівнянні з 1993, а падіння виробництва продовольства становило 17 %. Рівень інфляції — 466 % в 1993 і 87,2 % в 1994. В спостерігалося істотне зростання рівня виробництва (на 47 % до 1996), в основному за рахунок видобутку золота в районі Кумтор (масив Ак-Шийрак), а річний рівень інфляції склав менше 30 %. Істотні успіхи були досягнуті в галузі приватизації. До 1995 бл. 60 % підприємств (бл. 53 тис.) було приватизовано. До кінця 1990-х років понад 90 % промислової продукції вироблялося приватними підприємствами. Успіхи були досягнуті навіть в надзвичайно складній задачі приватизації колгоспів і радгоспів. Завдяки законам, прийнятим в 1994 і 1997, більша частина сільськогосподарських угідь і техніки перейшла в руки приватних власників, які в 1998 виробили понад 75 % всього обсягу сільськогосподарської продукції. Основу сільського господарства Киргизстану складає тваринництво (вівчарство, молочно-м'ясне скотарство, конярство).
У 1997 трудові ресурси становили 1,7 млн чол., причому в сільському господарстві було зайнято бл. 41 %, в сфері обслуговування — 40 %, в промисловості — 19 %. Безробіття залишається однією з найгостріших проблем Киргизстану, становлячи 4,8 % за офіційним даними і від 25 до 30 % — за неофіційними експертними оцінками.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 4 млрд. Темп зростання ВВП — 3,6 %. ВВП на душу населення — $ 863. Прямі закордонні інвестиції — $ 28,8 млн Імпорт — $ 1,4 млрд (г.ч. Росія — 24,2 %, Узбекистан — 14,5 %, Казахстан — 8,9 %, Німеччина — 6,2 %, Китай — 5,3 %). Експорт — $ 1,2 млрд (г.ч. Німеччина — 37,0 %, Казахстан — 16,7 %, Росія — 16,4 %, Узбекистан — 7,5 %, Китай — 3,1 %).
Енергетика
Основне джерело електроенергії — ГЕС. Енергії, яку виробляють в країні досить для задоволення потреб власної важкої промисловості і експортного постачання.
Міжнародна співпраця
Європейський банк реконструкції та розвитку (EBRD) продовжує грати активну роль в розвитку Киргизстану, фінансуючи понад 15 проектів, зокрема видобутку золота (родов. Кумтор).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Посилання
- Minister wants bigger role for local mining firms [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kirgizstan industrialno agrarna krayina Osnovni galuzi promislovosti dribne mashinobuduvannya tekstilna harchova cementna vzuttyeva holodilnogo obladnannya motorobudivna girnicha Osnovnij vid transportu avtomobilnij Ye truboprovidnij ta zaliznichnij ale cherez girskij relyef rozvitok yih obmezhenij Protyazhnist avtoshlyahiv bl 40 tis km Sudnoplavstvo po oz Issik Kul Mizh Bishkekom z aeroportu Manas i oblasnimi centrami pidtrimuyetsya povitryane spoluchennya Ekonomika KirgizstanuBazar Osh u misti BishkekValyuta1 Kirgizkij som 100 tijiniv Finansovij rikkalendarnij rikOrganizaciyiVTOStatistikaVVP 21 01 mlrd 2016 Zrostannya VVP 2 2 2016 VVP na dushu naselennya 3 500 2016 VVP za sektoramisilske gospodarstvo 17 9 promislovist 25 9 poslugi 56 2 2016 Inflyaciya ISC 2 9 2016 Naselennya poza mezheyu bidnosti33 7 2011 Indeks Dzhini33 4 2007 Robocha sila2 778 mln 2016 Robocha sila za sektoramisilske gospodarstvo 48 promislovist 12 5 sfera poslug 39 5 2005 Bezrobittya8 1 2014 Galuzi virobnictvamashinobuduvannya tekstil harchova promislovist virobnictvo cementu vzuttya derevina holodilniki mebli elektrodviguni zoloto ridkozemelni metaliZovnishnya diyalnistEksport 1 453 mlrd 2016 Eksportni tovarizoloto bavovna vovna odyag m yaso rtut uran elektrika mashini ta obladnannya vzuttyaPartneri Shvejcariya 26 Uzbekistan 22 6 Kazahstan 20 8 OAE 4 9 Turechchina 4 5 Afganistan 4 5 Rosiya 4 2 2015 Import 3 146 mlrd 2016 Importni tovarinafta i gaz mashini i obladnannya himikati produkti harchuvannyaPartneri KNR 56 4 Rosiya 17 1 Kazahstan 9 9 2015 Derzhavni finansiBorg 7 728 mlrd 2016 Dohodi 2 04 mlrd 2016 Vitrati 2 354 mlrd 2016 Golovne dzherelo CIA World Fact BookIstoriyaPislya progoloshennya nezalezhnosti u 1991 ekonomika Kirgizstanu stala na shlyah rinkovih peretvoren Za radyanskoyi vladi Kirgizstan perevazhno sluguvala dzherelom sirovini yaka vidpravlyalasya na pererobku v inshi regioni SRSR Do kincya 1991 respublika ne mogla samostijno eksportuvati i importuvati tovari i vstupati u ekonomichni vidnosini iz zarubizhnimi krayinami Perehid do rinkovoyi ekonomiki viyavivsya vazhkim Vnaslidok deficitu resursiv inflyaciyi i poganij organizaciyi praci nacionalnij pributok znizivsya v 1992 na 26 v porivnyanni z 1991 promislove virobnictvo vpalo na 27 a silskogospodarske na 14 U 1993 1994 rr virobnictvo prodovzhuvalo padati U 1994 obsyag promislovogo virobnictva znizivsya na 21 v porivnyanni z 1993 a padinnya virobnictva prodovolstva stanovilo 17 Riven inflyaciyi 466 v 1993 i 87 2 v 1994 V sposterigalosya istotne zrostannya rivnya virobnictva na 47 do 1996 v osnovnomu za rahunok vidobutku zolota v rajoni Kumtor masiv Ak Shijrak a richnij riven inflyaciyi sklav menshe 30 Istotni uspihi buli dosyagnuti v galuzi privatizaciyi Do 1995 bl 60 pidpriyemstv bl 53 tis bulo privatizovano Do kincya 1990 h rokiv ponad 90 promislovoyi produkciyi viroblyalosya privatnimi pidpriyemstvami Uspihi buli dosyagnuti navit v nadzvichajno skladnij zadachi privatizaciyi kolgospiv i radgospiv Zavdyaki zakonam prijnyatim v 1994 i 1997 bilsha chastina silskogospodarskih ugid i tehniki perejshla v ruki privatnih vlasnikiv yaki v 1998 virobili ponad 75 vsogo obsyagu silskogospodarskoyi produkciyi Osnovu silskogo gospodarstva Kirgizstanu skladaye tvarinnictvo vivcharstvo molochno m yasne skotarstvo konyarstvo U 1997 trudovi resursi stanovili 1 7 mln chol prichomu v silskomu gospodarstvi bulo zajnyato bl 41 v sferi obslugovuvannya 40 v promislovosti 19 Bezrobittya zalishayetsya odniyeyu z najgostrishih problem Kirgizstanu stanovlyachi 4 8 za oficijnim danimi i vid 25 do 30 za neoficijnimi ekspertnimi ocinkami Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 4 mlrd Temp zrostannya VVP 3 6 VVP na dushu naselennya 863 Pryami zakordonni investiciyi 28 8 mln Import 1 4 mlrd g ch Rosiya 24 2 Uzbekistan 14 5 Kazahstan 8 9 Nimechchina 6 2 Kitaj 5 3 Eksport 1 2 mlrd g ch Nimechchina 37 0 Kazahstan 16 7 Rosiya 16 4 Uzbekistan 7 5 Kitaj 3 1 EnergetikaOsnovne dzherelo elektroenergiyi GES Energiyi yaku viroblyayut v krayini dosit dlya zadovolennya potreb vlasnoyi vazhkoyi promislovosti i eksportnogo postachannya Mizhnarodna spivpracyaYevropejskij bank rekonstrukciyi ta rozvitku EBRD prodovzhuye grati aktivnu rol v rozvitku Kirgizstanu finansuyuchi ponad 15 proektiv zokrema vidobutku zolota rodov Kumtor Div takozhKorisni kopalini Kirgizstanu Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Kirgizstanu Girnicha promislovist Kirgizstanu Geologiya Kirgizstanu Gidrogeologiya KirgizstanuDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 XPosilannyaMinister wants bigger role for local mining firms 29 veresnya 2007 u Wayback Machine Usi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA