Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Каракалпацька мова (Қарақалпақ тили, Qaraqalpaq tili) — мова каракалпаків, офіційна мова автономної республіки Каракалпакстан.
| Каракалпацька мова | |
|---|---|
| Qaraqalpaq tili, Қарақалпақ тили | |
 Карта показує поширення каракалпацької мови (червоний) | |
| Поширена в | Узбекистан, Казахстан, Афганістан, Росія |
| Регіон | Каракалпакстан |
| Носії | 412 000 (1993) |
| Місце | Каракалпакстан |
| Писемність | латинське письмо і кирилиця |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Офіційна |  Узбекистан (Каракалпакстан є офіційною в області) |
| Регулює | Ніяких офіційних регулювань |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | — |
| ISO 639-2 | kaa |
| ISO 639-3 | kaa |
Класифікація
Каракалпацька мова входить у кипчакську підгрупу тюркських мов (татарська, башкирська, карачаєво-балкарська, караїмська, кримськотатарська, казахська, , ногайська). Разом з ногайською, казахською і карагачською мовами відноситься до кипчаксько-ногайської гілки. Лексично найближча до казахської мови, однак відрізняється від неї орфографічно. Багато дослідників вважають каракалпацьку мову діалектом казахської мови.
Як фінська, угорська і турецька, каракалпацька має сингармонізм, є аглютинативною і не має граматичного роду. Порядок слів, як правило, .
Географічне поширення
Каракалпацькою мовою в основному розмовляють у Каракалпакстані, Автономній Республіці Узбекистану. Етнічні каракалпаки, які живуть у вілоятах Узбекистану, як правило, спілкуються місцевими діалектами узбецької[]. Приблизно 2 000 чоловік в Афганістані розмовляють каракалпацькою і менш чисельна діаспора в Росії, Казахстані, Туреччині, також каракалпацькою розмовляють і в інших частинах світу. Деякі люди вважають каракалпацьку мову діалектом казахської мови; це нібито сталося через сталінську політику змішування етнічних груп у Центральній Азії, щоб вони не могли об'єднатися і повстати проти росіян (ще одним прикладом є велика узбецька меншина в Худжандському регіоні Таджикистану).
Офіційний статус
Каракалпацька мова має офіційний статус в Автономній Республіці Каракалпакстан.
Говори
Онлайн-довідник Ethnologue виділяє два говори в каракалпацькій мові: північно-східний і південно-західний. Німецький науковець , що досліджував тюркські мови, у своїх працях згадував третій можливий говір, яким розмовляють у Ферганській долині. Південно-західний говір має букву č, яка в північно-східному відповідає букві š.
Фонетика
Голосні
Закон гармонії голосних в каракалпацькій виражений сильніше, ніж в інших тюркських мовах:
| Голосний | Може слідувати за: |
|---|---|
| a | a, ɯ |
| æ | e, i |
| e | e, i |
| i | e, i |
| o | a, o, u, ɯ |
| œ | e, i, œ, y |
| u | a, o, u |
| y | e, œ, y |
| ɯ | a, ɯ |
У запозиченнях з російської та інших мов сингармонізм дотримується не завжди.
Приголосні
У каракалпацькій виділяють 25 приголосних фонем, з яких 4 (відзначені дужками) зустрічаються тільки в запозиченнях.
| Альвеолярний | Палатальний | Велярний | Увулярний | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вибухові | p | b | t | d | k | g | q | |||||
| Африкат | (ʦ) | (ʧ) | ||||||||||
| Спірант | (f) | (v) | s | z | ʃ | ʒ | x | ɣ | h | |||
| Носовий | m | n | ŋ | |||||||||
| r | ||||||||||||
| Бічні | l | |||||||||||
| w | j | |||||||||||
Писемність
З 1924 по 1928 роки для запису каракалпацької мови використовувався арабський алфавіт. У період між 1928 і 1940 рр.. використовувалася латинська графіка, після чого було введено кирилицю. Після проголошення незалежності Узбекистану в 1991 р. було прийнято рішення про повернення до латиниці, і в наш час[] в Каракалпакстані здійснюється поступовий перехід на цю графічну основу. Нижче наведено алфавіти з еквівалентними позначеннями МФА.
| Арабський алфавіт | Латиниця 1928-1932 | Латиниця 1932-1938 | Латиниця 1938-1940 | Кирилиця | Сучасна латиниця | МФА |
|---|---|---|---|---|---|---|
| ا | Aa | Aa | Aa | Аа | Aa | a |
| ه | Әә | Әә | Әә | Әә | Áá | æ |
| ب | Bb | Bb | Bb | Бб | Bb | b |
| Vv | Vv | Vv | Вв | Vv | v | |
| گ | Gg | Gg | Gg | Гг | Gg | g |
| غ | Ƣƣ | Ƣƣ | Ƣƣ | Ғғ | Ǵǵ | ɣ |
| د | Dd | Dd | Dd | Дд | Dd | d |
| ه | Ee | Ee | Ee | Ее | Ee | e |
| Ёё | yo | jo | ||||
| ج | Çç | Çç | Çç | Жж | Jj | ʒ |
| ز | Zz | Zz | Zz | Зз | Zz | z |
| ى | Ii | Ii | Jj | Ии | Ii | i |
| ي | Jj | Jj | Ii | Йй | Yy | j |
| ک | Kk | Kk | Kk | Кк | Kk | k |
| ق | Ққ | q | ||||
| ل | Ll | Ll | Ll | Лл | Ll | l |
| م | Mm | Mm | Mm | Мм | Mm | m |
| ن | Nn | Nn | Nn | Нн | Nn | n |
| ڭ | N̡n̡ | N̡n̡ | N̡n̡ | Ңң | Ńń | ŋ |
| و | OO | Oo | Oo | Оо | Oo | o |
| Өө | Өө | Өө | Өө | Óó | œ | |
| پ | Pp | Pp | Pp | Пп | Pp | p |
| ر | Rr | Rr | Rr | Рр | Rr | r |
| س | Ss | Ss | Ss | Сс | Ss | s |
| ت | Tt | Tt | Tt | Тт | Tt | t |
| ۇ | Uu | Uu | Ŭŭ | Уу | Uu | u |
| Yy | Yy | Yy | Үү | Úú | y | |
| ۋ | Vv | Vv | Uu | Ўў | Ww | w |
| ف | Ff | Ff | Ff | Фф | Ff | f |
| خ | Xx | Xx | Xx | Хх | Xx | x |
| ھ | Hh | Hh | Hh | Ҳҳ | Hh | h |
| Ss | Ss | Tsts | Цц | Cc | ʦ | |
| چ | Cc | Şş | Şş | Чч | ch | ʧ |
| ش | Şş | Şş | Şş | Шш | SHsh | ʃ |
| Şş | Şş | Şş | Щщ | sh | ʃ | |
| j | j | i | Ъъ | |||
| ى | Ьь | Ьь | Ьь | Ыы | Íı | ɯ |
| Ьь | ||||||
| Ee | Ee | Ee | Ээ | Ee | e | |
| Юю | yu | ju | ||||
| Яя | ya | ja |
Примітки
- Введена в 1957 році
- До 1957 р. — нг
Посилання
- Каракалпацька мова на сайті Ethnologue: Karakalpak. A language of Uzbekistan (англ.)
- Онлайн-транслітератор для каракалпацької мови
- Каракалпацька мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Kara-Kalpak [ 3 червня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Каракалпацька мова на сайті WALS Online: Language Karakalpak [ 3 червня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karakalpacka mova Қarakalpak tili Qaraqalpaq tili mova karakalpakiv oficijna mova avtonomnoyi respubliki Karakalpakstan Karakalpacka movaQaraqalpaq tili Қarakalpak tiliKarta pokazuye poshirennya karakalpackoyi movi chervonij Poshirena v Uzbekistan Kazahstan Afganistan RosiyaRegion KarakalpakstanNosiyi 412 000 1993 Misce KarakalpakstanPisemnist latinske pismo i kirilicyaKlasifikaciya Altajski movi Tyurkska gilkaKipchacka grupaNogajsko kipchakska pidgrupa dd dd Oficijnij statusOficijna Uzbekistan Karakalpakstan ye oficijnoyu v oblasti Regulyuye Niyakih oficijnih regulyuvanKodi moviISO 639 1 ISO 639 2 kaaISO 639 3 kaaKlasifikaciyaKarakalpacka mova vhodit u kipchaksku pidgrupu tyurkskih mov tatarska bashkirska karachayevo balkarska karayimska krimskotatarska kazahska nogajska Razom z nogajskoyu kazahskoyu i karagachskoyu movami vidnositsya do kipchaksko nogajskoyi gilki Leksichno najblizhcha do kazahskoyi movi odnak vidriznyayetsya vid neyi orfografichno Bagato doslidnikiv vvazhayut karakalpacku movu dialektom kazahskoyi movi Yak finska ugorska i turecka karakalpacka maye singarmonizm ye aglyutinativnoyu i ne maye gramatichnogo rodu Poryadok sliv yak pravilo Geografichne poshirennyaKarakalpackoyu movoyu v osnovnomu rozmovlyayut u Karakalpakstani Avtonomnij Respublici Uzbekistanu Etnichni karakalpaki yaki zhivut u viloyatah Uzbekistanu yak pravilo spilkuyutsya miscevimi dialektami uzbeckoyi dzherelo Priblizno 2 000 cholovik v Afganistani rozmovlyayut karakalpackoyu i mensh chiselna diaspora v Rosiyi Kazahstani Turechchini takozh karakalpackoyu rozmovlyayut i v inshih chastinah svitu Deyaki lyudi vvazhayut karakalpacku movu dialektom kazahskoyi movi ce nibito stalosya cherez stalinsku politiku zmishuvannya etnichnih grup u Centralnij Aziyi shob voni ne mogli ob yednatisya i povstati proti rosiyan she odnim prikladom ye velika uzbecka menshina v Hudzhandskomu regioni Tadzhikistanu Oficijnij status Karakalpacka mova maye oficijnij status v Avtonomnij Respublici Karakalpakstan Govori Onlajn dovidnik Ethnologue vidilyaye dva govori v karakalpackij movi pivnichno shidnij i pivdenno zahidnij Nimeckij naukovec sho doslidzhuvav tyurkski movi u svoyih pracyah zgaduvav tretij mozhlivij govir yakim rozmovlyayut u Ferganskij dolini Pivdenno zahidnij govir maye bukvu c yaka v pivnichno shidnomu vidpovidaye bukvi s FonetikaGolosni Sistema golosnih karakalpackoyi movi Zakon garmoniyi golosnih v karakalpackij virazhenij silnishe nizh v inshih tyurkskih movah Golosnij Mozhe sliduvati za a a ɯae e ie e ii e io a o u ɯœ e i œ yu a o uy e œ yɯ a ɯ U zapozichennyah z rosijskoyi ta inshih mov singarmonizm dotrimuyetsya ne zavzhdi Prigolosni U karakalpackij vidilyayut 25 prigolosnih fonem z yakih 4 vidznacheni duzhkami zustrichayutsya tilki v zapozichennyah Alveolyarnij Palatalnij Velyarnij UvulyarnijVibuhovi p b t d k g q Afrikat ʦ ʧ Spirant f v s z ʃ ʒ x ɣ h Nosovij m n ŋ r Bichni l w j PisemnistZ 1924 po 1928 roki dlya zapisu karakalpackoyi movi vikoristovuvavsya arabskij alfavit U period mizh 1928 i 1940 rr vikoristovuvalasya latinska grafika pislya chogo bulo vvedeno kirilicyu Pislya progoloshennya nezalezhnosti Uzbekistanu v 1991 r bulo prijnyato rishennya pro povernennya do latinici i v nash chas koli v Karakalpakstani zdijsnyuyetsya postupovij perehid na cyu grafichnu osnovu Nizhche navedeno alfaviti z ekvivalentnimi poznachennyami MFA Arabskij alfavit Latinicya 1928 1932 Latinicya 1932 1938 Latinicya 1938 1940 Kirilicya Suchasna latinicya MFAا Aa Aa Aa Aa Aa aه Әә Әә Әә Әә Aa aeب Bb Bb Bb Bb Bb bVv Vv Vv Vv Vv vگ Gg Gg Gg Gg Gg gغ Ƣƣ Ƣƣ Ƣƣ Ғg Ǵǵ ɣد Dd Dd Dd Dd Dd dه Ee Ee Ee Ee Ee eYoyo yo joج Cc Cc Cc Zhzh Jj ʒز Zz Zz Zz Zz Zz zى Ii Ii Jj Ii Ii iي Jj Jj Ii Jj Yy jک Kk Kk Kk Kk Kk kق Qq Qq Qq Қk Qq qل Ll Ll Ll Ll Ll lم Mm Mm Mm Mm Mm mن Nn Nn Nn Nn Nn nڭ N n N n N n Ңn Nn ŋو OO Oo Oo Oo Oo oӨo Өo Өo Өo oo œپ Pp Pp Pp Pp Pp pر Rr Rr Rr Rr Rr rس Ss Ss Ss Ss Ss sت Tt Tt Tt Tt Tt tۇ Uu Uu Ŭŭ Uu Uu uYy Yy Yy Үү Uu yۋ Vv Vv Uu Ўy Ww wف Ff Ff Ff Ff Ff fخ Xx Xx Xx Hh Xx xھ Hh Hh Hh Ҳҳ Hh hSs Ss Tsts Cc Cc ʦچ Cc Ss Ss Chch ch ʧش Ss Ss Ss Shsh SHsh ʃSs Ss Ss Shsh sh ʃj j i ى Yy Ii ɯEe Ee Ee Ee Ee eYuyu yu juYaya ya jaViviska fotosalonu v Nukusi suchasnoyu latiniceyu 2006PrimitkiVvedena v 1957 roci Do 1957 r ngPosilannyaVikipediya Vikipediya maye rozdil karakalpackoyu movoyu Bas bet Karakalpacka mova na sajti Ethnologue Karakalpak A language of Uzbekistan angl Onlajn transliterator dlya karakalpackoyi movi Karakalpacka mova na sajti Glottolog 3 0 Language Kara Kalpak 3 chervnya 2019 u Wayback Machine angl Karakalpacka mova na sajti WALS Online Language Karakalpak 3 chervnya 2019 u Wayback Machine angl